Моделювання ліквідності банку з урахуванням стандартів Базеля ІІІ

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Моделювання ліквідності банку з урахуванням стандартів Базеля ІІІ

Ткачук В. О.

Проаналізовано нові показники, які запроваджують регулятори у провідних країнах за наслідками світової кризи 2008-2010рр., - покриття ліквідності та чисте стабільне фінансування. Визначено, як запропонований Базельським комітетом з банківського нагляду алгоритм розрахунку покриття ліквідності може бути модифікований у плані сегментації рахунків та припущень.

Ключові слова: ліквідність, банківський нагляд, регулювання банків, фінансова криза, управління ризиками, моделювання, банківська паніка, стійкість банків. ліквідність банк базель

Фінансова криза виявила прогалини у стрес-тестуванні банків: наслідки реальних подій були значно гіршими порівняно з гіпотетичними сценаріями. Для банківської системи України особливо небезпечним стало потрясіння лютого - березня 2014 р., коли всі без винятку банки зазнали вилучення коштів клієнтами та призупинення нових надходжень на рахунки. Чисте вилучення коштів поєднувалося зі структурними зрушеннями в ресурсній базі: девальваційні очікування провокували закриття гривневих рахунків та переведення їх у валютні.

Дослідженню управління ризиком ліквідності та інструментарію стрес- тестування банків особливу увагу приділяють вітчизняні вчені Л. О. Примостська, А. В. Нікітін, В. І. Крилова, В. І. Міщенко, Г. Т. Карчева та ін. Водночас спірними залишаються прикладні аспекти застосування нових показників ліквідності з урахуванням особливостей української банківської системи та оцінки наслідків їх використання.

У західних країнах, на відміну від України, панував підхід дерегуляції ліквідності. Наприклад, не використовувалися жодні граничні (максимальні) значення ліквідності, а на банки покладався обов'язок контролювати ліквідність. Регулятор робив висновок про стан ліквідності та управління ризиком ліквідності на підставі виїзного аналізу. Як індикативний показник у деяких країнах використовувалася частка високоліквідних активів у загальних активах у вигляді резерву, котрий слід підтримувати банкам. Тобто не йшлося про співвідношення відповідних за строками погашення активів та пасивів.

Потенційна слабкість деяких українських банків похитнула довіру до них з боку держателів рахунків усіх типів поведінки та сприйняття ризику. В результаті відбулася ще одна структурна перебудова ресурсної бази банківської системи: гроші були вилучені з менш надійних банків та розміщені у надійніші банківські установи.

Слід ураховувати, що в умовах обмеження доступу до оперативної інформації про результати діяльності банків (публічна інформація на сайті та у виданні Національного банку України подається на квартальній основі, тоді як лише деякі банки розміщують вибіркову інформацію також на щоквартальній основі) клієнти спираються у своїх рішеннях на думки експертів або чутки. Певні видання публікують так звані чорні списки банків, яких очікує ліквідація [1]. Широкому загалу добре відомі розміщені в інтернет-просторі на порталах "народні рейтинги” банків (за відгуками вкладників) рейтинги надійності депозитів. Наприклад, до переліку “ТОП-10: Рейтинг найбільш надійних банків України у 2014 році” входили три державних банки (Укрексімбанк, Ощадбанк, Укргазбанк), п'ять іноземних банків (Райффайзен банк Аваль, Укрсоцбанк / UniCreditBank, КредиАгриколь Банк, Укрсиббанк і ОТП Банк) і два великих банки (Приватбанк і Дельта Банк). Усі зазначені банки також увійшли до ТОП-10 банків, що залучили найбільший обсяг депозитів. Аналогічний рейтинг надійності банків, підготовлений газетою “Дело”, включає у “20 найбільш надійних банків” 16 установ, що повністю або частково належать іноземному капіталу, дві - державі і дві - національному капіталу [2]. Ще одним джерелом інформації для клієнтів банків є рейтинг надійності вкладів, який публікує агентство “Кредит-рейтинг”: станом на 1 червня 2014 р. у цьому списку банки 3-ї і 4-ї груп (за розміром активів) мали найнижчі рейтинги або їх рейтинги було призупинено [3]. Це дає підстави вважати, що під час системної кризи клієнти намагаються переказати кошти у надійніші банки, або перевести гроші у готівку.

Вкладники банків розрізняються за типом поведінки та схильністю до ризику задля отримання прибутку. Ми виокремлюємо чотири типи поведінки клієнтів (орієнтація на прибуток, захист заощаджень, недовіра до банків та забезпечення розрахунків) і три різновиди сприйняття ризику (високий, помірний та незначний) (табл. 1). Фізичні особи завдяки поширенню платіжних карток також дедалі більше використовують цей інструмент для проведення платежів за комунальні послуги.

У ресурсній базі банків є кошти на депозитах, майнові права на які надані у забезпечення за виданими кредитами. Це специфічний ресурс, прив'язаний до конкретної активної операції. Припускати дострокове вилучення можна з низькою ймовірністю (наприклад, у випадку дострокового повернення кредиту), якщо не виключати фіктивного характеру такої операції (банк видає кредит для спорідненої особи, і нерідко такий депозитний договір укладається лише на момент розрахунку резерву під кредит, а потім розривається вкладником достроково).

Таблиця 1

Сегментація держателів рахунків у банках

Складено автором.

З цього приводу доречно навести роз'яснення Базельського комітету з банківського нагляду, чи слід у ситуації, коли депозит наданий банку у вигляді забезпечення кредитної лінії або кредиту, наданого цим банком зі строком погашення або розрахунків не протягом найближчих 30 днів, цей заставлений депозит вилучати з розрахунку загальної суми очікуваного відпливу грошових коштів [4]. У відповіді зазначено, що депозит може бути виключено з розрахунку покриття ліквідності тільки за дотримання таких умов: кредит не буде погашено протягом найближчих 30 днів; застава закріплена договором і заборонено виведення депозиту із застави, поки кредит не буде повністю погашено, і сума вкладу, що виключається, не може перевищувати непогашений залишок кредиту (що може становити використану частину кредитної лінії). Таке тлумачення не поширюється на депозити, заставлені за невикористаним кредитом: у цьому випадку підвищена ставка відпливу коштів застосовується до невикористаного фінансування або заставленого депозиту.

Таким чином, складається матриця кодифікації рахунків клієнтів, яка має враховуватися для моделювання стресу щодо ризику ліквідності:

Схильність до ризику

Поведінка

Кожному видові ресурсу пропонується присвоїти позначку з наведеної матриці. Усього виокремлюють як мінімум сім кластерів, але загальна їх кількість може перевищувати кілька десятків - залежно від рівня автоматизації сегментації клієнтури банку.

У січні - травні 2014 р. обсяг депозитів у національній валюті знизився на 10,8 %, при цьому обсяг депозитів юридичних осіб зріс на 2,3 % у травні та зменшився на 3,9 % з початку року, фізичних осіб знизився на 2,9 і 15,4 % відповідно. Обсяг депозитів в іноземній валюті (у доларовому еквіваленті) в січні - травні знизився на 21,4 %, у тому числі фізичних осіб - на 5,9 % у травні і на 22,6 % з початку року, юридичних осіб - на 2,1 і 17,9 % відповідно. Середньозважена ставка за депозитами в гривні у травні порівняно з квітнем зросла з 12,6 до 12,77 % річних, в іноземній валюті - з 6,54 до 6,67 %. Зменшення обсягів депозитів супроводжувалося зростанням обсягу готівки поза банками на 3,4 % у травні і на 20,6 % - з початку року. Звуження ресурсної бази підштовхує банки до скорочення обсягів кредитування. Залишки за кредитами в національній валюті знизилися на 1,7 % у травні і на 5 % - з початку року, зокрема за кредитами юридичних осіб - на 1,5 % у травні і на 5,2 % - з початку року, за кредитами фізичних осіб - на 2,6 і 3,9 % відповідно. Залишки за кредитами в іноземній валюті (у доларовому еквіваленті) знизилися на 1,6 % у травні і 4 % - з початку року, зокрема за кредитами фізичних осіб - на 1,4 % у травні і 8,7 % - з початку року, за кредитами юридичних осіб - на 1,6 і 2,7 % відповідно [5].

Деякі українські банки були вимушені заміщувати раптово вилучені кошти клієнтів рефінансуванням Національного банку України. Запроваджене у лютому фінансування банків для збереження ліквідності надавалося за рекордною за останні десять років ставкою (спочатку потрійною обліковою ставкою, а після її підвищення - подвійною ставкою) та під різні види забезпечення, зокрема вимогами до позичальників банків. Підставою для звернення банку за кредитом рефінансування було визначене зменшення більш ніж на 5 % залишку коштів клієнтів (у номіналі вкладів, тобто з урахуванням девальвації гривні). Банківська система України зазнала істотного скорочення коштів клієнтів у гривні у зв'язку з її девальвацією, а у березні додалося зменшення вкладів у іноземній валюті, оскільки зростало занепокоєння щодо життєздатності більшості українських банків. Ці два стреси серйозно підірвали кредитування банками реального сектору економіки, відтак банки опинилися під загрозою виживання.

На рисунку можна простежити зародження кризи ліквідності (листопад 2013 р.), пік кризи (березень 2014 р.) та початок стабілізації (травень 2014 р.). Характерно, що кількість банків, які отримували рефінансування, також є індикатором кризи, але середній розмір залучення залишався на відносно стабільному рівні (проте ця сума не враховує багаторазового надання кредитів у різні місяці одним і тим самим банкам). Таке рефінансування надавалося й банкам, що у короткий термін Національним банком України були оголошені неплатоспроможними (“Форум', “Брокбізнесбанк” “Реал-банк”), що дає

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

50

Джерело: Інформація про надані Національним банком України банкам України кредити на строк більше 30 календарних днів : дані офіційного сайту Національного банку України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua /control/uk/ publish/article?art_id=98788&cat_id=37650.

підстави для висновку про існування морального ризику в банківському середовищі (англ. moralhazard) як феномену безвідповідальної поведінки фідуціарної особи, яка за потреби покладається на підтримку центрального банку. Не відповівши на запитання, які причини призвели до перетворення зазначених банків у проблемні, неможливо стверджувати, що в усіх випадках таке рефінансування надавалося життєздатним банкам.

Стає очевидним, що стрес-тести для ризику ліквідності потребують удосконалення в частині припущень та використання результатів тестів для прийняття рішень у банках щодо управління активами і пасивами, створення запасу ліквідності. По-перше, запас ліквідності може бути використаний дуже швидко під час масового вилучення вкладів; по-друге, у разі залучення вкладів в іноземній валюті та розміщення в дохідні активи у гривні банк буде нездатний повернути депозити навіть частині занепокоєних вкладників; по-третє, надмірний запас ліквідності обтяжує баланс банку, обмежує його здатність генерувати прибуток на дохідні активи. Тому запас ліквідності не знімає з керівництва банку відповідальності за зміцнення довіри до банку з боку клієнтів. Потребує критичного перегляду тривалість стресу ліквідності, яка може значно перевищувати термін у 30 днів. Традиційно плани на випадок кризи ліквідності банків передбачали залучення коштів Національного банку України як останній шанс, але події 2013 та 2014 рр. засвідчили, що центральний банк вважає за доцільне допомагати банкам в умовах системної кризи ліквідності. Потребує критичного перегляду потенціал підтримки банків власниками у період кризи ліквідності: кінцеві контролери відмовлялися від допомоги банкам, якщо вбачали в цьому вигоду для збереження активів своїх фінансово-промислових груп. У ресурсах українських банків кептивного типу Банками кептивного типу, на відміну від кептивних банків у західних країнах, що утворені як офшорні структури в інтересах багатонаціональних корпорацій, ми називаємо ті банки, що надають послуги переважно власникам та пов'язаним із ними компаніям. ядро найбільших депозитів становлять кошти, залучені від акціонерів (або кінцевих контролерів) самих банків та так званих поважних осіб (відомих політиків, олігархів, чиновників), а також кошти працівників і керівників банку. На перший погляд цей ресурс є запорукою міцності банку, але на практиці ці кошти можуть бути вилучені держателями рахунків без будь-яких проблем.

Ми пропонуємо поділяти в моделюванні стресу ліквідності кошти фізичних осіб та інших клієнтів на три категорії: кошти акціонерів (власників) банку; кошти партнерів банку (так званих поважних осіб); кошти всіх інших клієнтів. Перша категорія є відносно контрольованим ресурсом для банку. Друга - передбачає індивідуальну роботу з найбільшими вкладниками, зокрема особливі умови вкладів. Третя категорія характеризується високим рівнем стихійності, адже її представники мають різний рівень поінформованості про стан банку, а їхня поведінка значно варіюється.

Під час кризи у лютому - березні 2014 р. виявилося, що на ресурсну базу багатьох банків негативно впливає політична нестабільність. Серед лідерів за темпами залучення коштів фізичних осіб до лютого 2014 р. були банки, що належали особам, наближеним до правлячих кіл, а після відомих подій зазнали найбільших фінансових проблем, і багато з них були визнані неплатоспроможними (“Форум”, “Брокбізнесбанк” “Реал-банк” “Південкомбанк”).

Банки значно різняться за рівнем залежності в ресурсах від коштів фізичних осіб. Для нормального стану ринку (без проявів банківської кризи та у фазі економічного піднесення) збільшення вкладів населення однозначно є позитивним явищем, а утримання запасу ліквідності (ми пропонуємо позначати SL від англ. Stock of Liquidity) може бути мінімізоване до рівня нормального вилучення коштів:

SL = Z^-Wp

де Rdm - суми до погашення за депозитними договорами та кошти на поточних рахунках; Rdr - суми до виплат за договорами, власники яких змінили плани заощаджень та споживання і вирішили розірвати договори з банком; Rdp - суми за депозитними договорами, за якими вкладники вирішують про- лонговувати договори або переказати на інші пасивні рахунки.

Аналогічно має формуватися запас ліквідності для коштів, залучених банком на міжбанківському ринку та від Національного банку України. По- перше, банки можуть не лише закривати ліміти кредитування для конкретного банку, що опинився у фінансовій скруті, надавати кредити тільки під ліквідне забезпечення, а й взагалі припиняти міжбанківські операції; по-друге, центральний банк може ускладнити або повністю припинити рефінансування окремого або всіх банків. Відповідно, моделювання покриття ліквідності має враховувати специфіку поведінки зазначених контрагентів в умовах нормального стану фінансового ринку й у кризових умовах.

Усе це дає підстави вважати, що покриття ліквідності має диференціюватися залежно від таких факторів:

моделі бізнесу конкретного банку (домінування роздрібного бізнесу, універсальний бізнес, корпоративний бізнес, кептивний бізнес);

структури клієнтської бази (частка коштів фізичних осіб, залежність від коштів інших банків та коштів центрального банку);

фази економічного циклу;

періоду кредитного буму або кредитної кризи.

Наразі упровадження в Україні органом регулювання вимог до покриття ліквідності не передбачається. Для порівняння: у Казахстані перехід на вимоги Базеля ІІІ заплановано на 2015 р. На сьогодні комерційні банки Казахстану здійснюють оцінювання ліквідності на підставі таких коефіцієнтів: поточної ліквідності банку, термінової ліквідності банку, термінової валютної ліквідності [6].

Коефіцієнт поточної ліквідності банку розраховується як співвідношення високоліквідних активів і зобов'язань банку до запитання. Його значення не повинно бути меншим від 0,3. Коефіцієнт термінової ліквідності - як співвідношення високоліквідних активів до зобов'язань зі строком погашення до семи днів. Мінімальне значення для комерційних банків установлюється на рівні 0,9. Коефіцієнти термінової ліквідності /<4-2 і /4-3 оцінюють ліквідність як потік, оскільки охоплюють тривалий проміжок часу. Коефіцієнт термінової ліквідності /4-2 враховує ліквідні активи і зобов'язання з терміном погашення до одного місяця, коефіцієнт /4-3 - до трьох місяців. Значення нормативів встановлюється на рівні 0,8 і 0,7 відповідно. Їх виконання показує, наскільки збалансовані активи і пасиви банку за сумами та термінами в короткостроковому періоді, наскільки грамотно спланована структура джерел і вкладень банку, наскільки правильно прогнозуються поточні платежі і надходження.

Регулятор Казахстану встановив також коефіцієнти термінової валютної ліквідності /4-4, /4-5, /4-6, котрі розраховуються, як і наведені показники строкової ліквідності, тільки з урахуванням активів і зобов'язань в іноземній валюті. Коефіцієнти термінової валютної ліквідності обчислюються за іноземними валютами країн, які мають суверенний рейтинг не нижче “А” агентства Standard &Poor's або рейтинг аналогічного рівня одного з рейтингових агентств, та в євро, середньомісячний розмір зобов'язань яких за попередній звітний місяць становить не менше 1 % від середньомісячного розміру зобов'язань банку за попередній звітний місяць.

Однак виконання нормативів ліквідності банками не забезпечило належний рівень стабільності банківської системи в період світової фінансової кризи. Багато банків, що дотримувалися всіх нормативів ліквідності, стикнулися з нестачею ліквідності і власного капіталу, коли доступ до зовнішніх джерел фінансування був обмежений.

З метою уніфікації та підвищення ефективності управління ризиком ліквідності Базельський комітет з банківського нагляду за підтримки Ради з фінансової стабільності оприлюднив у листопаді 2010 р. два документи: “Базель III: Загальні регуляторні підходи до підвищення стійкості банків і банківських систем” і “Базель III: міжнародні стандарти з оцінки та моніторингу ризику ліквідності” [7; 8]. Комітет запропонував два показники: покриття ліквідності (англ. Liquidity Coverage Ratio) та показник чистого стабільного фінансування (Net Stability Funding Ratio, NSFR).

Показник ліквідності вводиться для того, щоб банки підтримували необхідний рівень необтяжених високоліквідних активів, які можна легко конвертувати в грошові кошти для забезпечення потреби в ліквідних коштах протягом 30 днів. Наявні ліквідні активи повинні забезпечити банку можливість продовжувати діяльність щонайменше протягом стрес-сценарію. Такий часовий інтервал обраний Комітетом як оптимальний період кризи ліквідності, оскільки вважається, що цього часу достатньо для вжиття відповідних заходів керівництвом банку або органом нагляду, спрямованих на розв'язання проблем ліквідності, інакше банк буде підданий санації або реструктуризації в установленому порядку. Одразу виникає питання щодо наповнення запасу таких високоліквідних активів. Багато залежить від стану фінансового ринку, на якому працює конкретний банк: наприклад, ліквідність цінних паперів в Україні та у провідних країнах значно відрізняється.

Відповідно до Базельських рекомендацій цей показник розраховується як співвідношення між запасом високоліквідних активів і чистим відпливом грошових коштів за 30 днів. Значення показника має бути не менше 100 %, тобто запас ліквідних активів перекриває ймовірний чистий відплив грошових коштів (контрагентів):

LCR = Високоліквідні активи / Прогнозний відплив коштів до 30 днів > 100 %

Обов'язкове введення такого показника в комерційних банках провідних країн заплановано на 1 січня 2015 р., а з 2013 р. відбувається моніторинг показників ліквідності як індикаторів. Деякі експерти вважають, що у період кризи резервні активи, на які накладено обмеження реалізації, можуть значно знецінитися, що призведе до їх вибуття. Введення показника покриття ліквідності може призвести до зниження рентабельності банків, але водночас допоможе знизити ризик вилучення депозитів і залучити нових інвесторів [8].

Особливістю цього показника є те, що він розглядається як результат прогнозування грошових потоків банку у відносинах з контрагентами.

Для визначення запасу високоліквідних активів приймаються позиції в балансі, що мають такі характеристики: низький ринковий та кредитний ризик, легкість і достовірність в оцінці, залучення до лістингу на розвинутих біржах; наявність активного і масштабного ринку, безпечність активів, прийнятність для репо-операцій із центральними банками. Такі активи мають бути необтяженими і перебувати у вільному доступі.

Відплив грошових коштів протягом 30-денного горизонту розраховується з використанням факторів дострокового вилучення коштів (табл. 2) залежно від типу інструменту, характеру фінансування, виду контрагента, стабільності, наявності оперативних відносин та забезпечення.

У січні 2013 р. Базельським комітетом внесено зміни в алгоритм розрахунку покриття ліквідності, а саме визначення високоліквідних активів і чистого відпливу грошових коштів. Крім того, Базельський комітет погодився переглянути графік поетапного запровадження стандарту і вніс доповнення щодо запасу високоліквідних активів, які можуть використовуватися під час стресу. Після запровадження показника покриття ліквідності 100-від- сотковий поріг буде мінімальною вимогою у звичайний час (стану ринку). У період стресу банки мають розраховувати запас ліквідних активів, допускаючи тимчасове зниження мінімального рівня (на розсуд органу нагляду).

Активи 1 рівня: готівкові кошти, резерви центрального банку, кваліфіковані державні облігації, що мають 0 % стандартизовану вагу ризику згідно з Базелем ІІ, тощо;

Активи 2-A рівня: державні облігації, що мають 20 % стандартизовану вагу ризику згідно з Базелем ІІ, кваліфіковані корпоративні облігації та покриті облігації з кредитним рейтингом AA- і вище;

Активи 2-B рівня: кваліфіковані цінні папери, забезпечені житловою іпотекою з кредитним рейтингом AA і вище, корпоративні облігації з кредитним рейтингом від A+ до BBB-, кваліфіковані прості акції.

Показник покриття ліквідності запроваджуватиметься поетапно у провідних країнах паралельно з прийняттям нових стандартів адекватності капіталу: 2015 р. - значення показника має бути не нижче 60 %; 2016 р. - не нижче 70; 2017 р. -80; 2018 р. -90; 2019 р. -100 %.

Строки погашення вказані не за договорами, а за фактичним (залишковим) строком до погашення.

Базельський комітет із банківського нагляду з урахуванням обговорення пропозицій банківської спільноти розширив склад високоліквідних активів за рахунок акцій та забезпечених житловою іпотекою цінних паперів з найвищим рейтингом.

Таблиця 2

Фактори для розрахунку наявного і необхідного фінансування, %

* Національний орган нагляду має уточнити значення фактора.

Джерело: Basel III: International framework for liquidity risk measurement, standard sand monitoring. December 2010.

Така поступка банкам не впливатиме на показник покриття ліквідності українських банків та банків інших країн з нерозвинутим фондовим ринком.

Доповнює покриття ліквідності показник чистого стабільного фінансування (NSFR), що розраховується як відношення величини доступного (наявного) фінансування (зобов'язань та капіталу) (англ. Aviable Stable Factor, ASF) до необхідного фінансування (англ. Recuired Stable Factor, RSF) (для фондування активів) протягом однорічного інтервалу. Фактори для доступного (наявного) фінансування ASF визначають величину активів, які слід тримати установі протягом тривалого періоду у випадку ідіосинкратичного стресу (частково приймається для активів із погашенням менше одного року). Фактори для необхідного фінансування RSF дають величину конкретного активу, яку не можна перетворити у готівку (“монетизувати”) протягом події стресу для ліквідності, що триває упродовж одного року. Цей показник також має бути не менше 100 %, оскільки визначені форми капіталу і зобов'язань слід вважати достовірними джерелами ресурсів для сценарію стресу, розрахованого на однорічний період:

NSFR = ASF / RSF >100 %

Для визначення необхідної суми фінансування не потрібне тлумачення з точки зору бухгалтерського обліку, при цьому використовується лише характеристика ліквідності відповідного інструменту. Мета нормативу чистого стабільного фінансування - забезпечити достатнє фінансування довгострокових активів банку стабільними мінімальними зобов'язаннями з урахуванням особливостей ризику ліквідності банку. Норматив дасть змогу обмежити залежність банку від короткострокових фінансових джерел і точніше оцінити ризик-менеджмент балансової та позабалансової ліквідності. Цей показник планується запровадити з 1 січня 2018 р.

Про можливі досягнення провідними банками світу цих показників свідчить дослідження можливого впливу запровадження нового порядку, проведене Базельським комітетом у 2011 р. та оприлюднене у 2012 р. Так, показник покриття ліквідності для вибірки груп банків від 91 до 98 %, а чистого стабільного фінансування 95-98 %. За даними доповіді про моніторинг у квітні 2013 р. 51 % обстежених банків вже виконали або перевищили вимогу щодо коефіцієнта NSFR [9].

У країнах СНД спостерігається прогрес у запровадженні зазначених показників [10]. Наприклад, у Вірменії діє два нормативи ліквідності банків: загальної ліквідності (граничне співвідношення суми високоліквідних активів і суми загальних активів банку) і поточної ліквідності (граничне співвідношення суми високоліквідних активів і суми зобов'язань до запитання банку). До впровадження нормативів, установлених Базелем III, передбачається провести аналіз ступеня їх відмінності від двох нормативів ліквідності, встановлених за чинним порядком, та їх узгодженості. З цією метою в 2012 р. розроблено відповідні форми балансів, інформація за якими дасть змогу розрахувати нормативи двох показників ліквідності за Базелем ІІІ. Білорусь має намір запровадити нові стандарти ліквідності протягом чотирьох років (2012-2016 рр.), супроводжуючи це моніторингом, із прийняттям відповідного нормативно-правового акта у 2015 р. У Росії введення показника покриття ліквідності (його називають нормативом короткострокової ліквідності) як обов'язкового планується з 1 січня 2015 р., а чистого стабільного фінансування - з 1 січня 2018 р. На першому етапі (2012 р.) прийнято рішення про проведення моніторингу обмеженого кола банків. Банк Росії здійснює методологічну роботу та проводить консультації з банками щодо порядку розрахунку, заповнення форм звітності та подання інформації. За основу звітних форм та роз'яснень з моніторингу взято форми звітності, розроблені робочою групою Базельського комітету. Позиція Національного банку України на сьогодні полягає в тому, що діють встановлені нормативи ліквідності (миттєвої, поточної і короткострокової), а норматив Н5 за своєю суттю вважається близьким до показника покриття ліквідності. При цьому згадані нормативи визначаються без урахування стресових сценаріїв. Розглядається питання про можливість урахування стресових сценаріїв при обчисленні відповідних нормативів. В Україні на регулярній основі проводяться стрес- тестування впливу на банки ризику ліквідності, а також стрес-тестування валютного (прямого й непрямого) і кредитного ризиків. Не планують запровадження зазначених показників ліквідності за Базелем ІІІ Киргизія, Таджикистан і Молдова (за даними грудня 2012 р.). Слід зазначити, що очікувані позитивні наслідки запровадження нових показників ліквідності, за оцінками деяких експертів, не перевищують негативного впливу.

На думку автора, в Україні на рівні банківського нагляду та/або асоціації банків доцільно провести аналіз нових показників ліквідності як індикативних для представницької групи банків. З цією метою слід використати оприлюднені Європейським органом нагляду за банками ЕВА форми звітності для розрахунків [12]. Форми звітності вже відпрацьовані, а з огляду на перспективу запровадження в Україні стандартів ЄС для звітності банків COREP це не створить проблеми з адаптацією.

Крім того, доречно вже зараз визнати, що принаймні показник покриття ліквідності відрізняється від нормативу поточної ліквідності. Для прикладу можна розглянути орган нагляду Сінгапуру, якій у серпні 2013 р. визнав, що, на відміну від показника мінімального запасу ліквідних активів, застосовуваного до місцевих банків у цій країні, показник покриття ліквідності включає всі грошові потоки фінансової установи у визначенні ризику ліквідності, а не лише зобов'язання за депозитами. Регулятор також зазначив, що новий порядок є більш комплексним, ніж норматив мінімального запасу, і тому пропонує змінити його на показник покриття ліквідності [4]. Банки Сінгапуру мають дотримуватися цього нормативу щоденно, але звітувати щомісячно. При цьому фінансові установи можуть використовувати високоякісні ліквідні активи у разі стресу ліквідності після письмового повідомлення органу нагляду. Регулятор пропонує розраховувати показник ліквідності окремо для позицій у сінгапурських доларах (граничне значення не менше 100 %) та доларах США (граничне значення не менше 80 %). Також з розряду високолік- відних активів будуть виключені іпотечні цінні папери, оскільки вони швидко втрачають цінність в умовах фінансової кризи.

З метою підготовки українських банків до запровадження таких показників ліквідності від імені Національного банку України пропонується підготувати відповідне роз'яснення. До моменту прийняття порядку розрахунку можна запропонувати використовувати для дистанційного моніторингу модифіковану модель стресу ліквідності, яка дає змогу порівнювати відплив та приплив коштів у часовому інтервалі - 30 днів. Для цього вже є звіти за 631 формою регулятивної звітності про активи та пасивами за строками погашення, що складаються подекадно. Регулятор може рекомендувати банкам застосовувати інші значення факторів для розрахунку показника чистого стабільного фінансування та відмінний від Базеля ІІІ підхід до визнання висо- коліквідних активів у розрахунку покриття ліквідності, але для порівняння необхідно використати єдиний підхід. За прикладом Сінгапуру доцільно окремо розраховувати покриття ліквідності в гривні та у доларах США як основної іноземної валюти. Досить цікавим був би ретроспективний розрахунок показників ліквідності за Базелем ІІІ для банків, визнаних неплатоспроможними за останні шість місяців (своєрідний бек-тестинг). Це дасть можливість перевірити прийнятність показника для підвищення ефективності моніторингу банків та раннього попередження проблемних явищ у їхній діяльності.

Список використаних джерел

Стасенко М. Финансовая люстрация : какие банки могут исчезнуть вслед за их собственниками / М. Стасенко // Дело. - 2014. - 4 марта.

Рейтинг самых надежных банков Украины 2014 года [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://forinsurer.com/rating-banks.

Рейтинг депозитів банків [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.credit- rating.ua/ru/ratings/object/24.

Consultation Paper on Local Implementation Of Basel III Liquidity Rules Liquidity Coverage Ratio. - 2013. - August.

Грошово-кредитний ринок України в травні 2014 року демонстрував ознаки стабільності та контрольованості : прес-реліз на офіційному сайті Національного банку України. - 2014. - 12 черв. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua.

Инструкция о нормативных значениях и методике расчетов пруденциальных нормативов для банков второго уровня : информация сайта Комитета по контролю и надзору финансового рынка и финансовых организаций Национального Банка Республики Казахстан [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. afn.kz/ru/legislation.

Basel III: International framework for liquidity risk measurement, standards and monitoring. - 2010. - December // Basel Committeeon Banking Supervision. Bank for International Settlements [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. bis.org/publ/bcbs188.pdf.

Basel III: The Liquidity Coverage Ratio and liquidity risk monitoring tools, Basel Committee on Banking Supervision. - 2013. - January [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.bis.org/publ/bcbs238.pdf.

Кубышкина И. Ю. Перспективы внедрения международных стандартов по оценке риска ликвидности : Базель III в Казахстане / И. Ю. Кубышкина // Молодой ученый. - 2013. - № 2. - С. 152-157.

Basel III and the introduction of global liquidity standards. - Financial Services Risk and Regulatory Review. - Deloitte, Australia, 2013.

Информация о регулятивных режимах в сфере банковского регулирования и надзора в государствах - участниках СНГ : информация интернет-портала СНГ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.e-cis.info/page.php?id=23338.

EBA / Monetary Authority of Singapore FINAL draft implementing technical standards on additional liquidity monitoring metrics 415(3)(b) of Regulation (EU) № 575/2013 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.eba.europa.eu/documents/10180/ 531016/EBA-ITS-2013-11+(Final+draft+ITS+on+additional+monitoring+metrics). pdf/49dcb8a0-f2bc-499d-9ca7-ccbf5f655a8f.

Размещено на Allbest.ru