Аналіз системи страхування вкладів в Україні

АНАЛІЗ СИСТЕМИ СТРАХУВАННЯ ВКЛАДІВ В УКРАЇНІ

А.Г. Бухтіарова, аспірантка

Анотація

страхування вклад фізичний відшкодування

У статті автором здійснено ґрунтовний аналіз української системи страхування вкладів протягом років її функціонування. Проведено оцінку основних показників діяльності українського Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Проаналізовано відповідність розміру гарантованої суми відшкодування вкладу в Україні до світових стандартів. Акцентовано увагу на потенційних загрозах, з якими може зіткнутися українська система страхування вкладів.

Ключові слова: депозит, банківський вклад, страхування вкладів, система страхування вкладів, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Summary

In the article author makes detailed analysis of the Ukrainian deposit insurance system during the years of its functioning. Author evaluates the main performance indicators of the Ukrainian Deposit Guarantee Fund. Attention is focused on the size of guaranteed amount of deposits in Ukraine compared to the size of GDP per capita into compliance with European practice.

Keywords: deposit, bank deposit, deposit insurance, deposit insurance system, Deposit Guarantee Fund.

Постановка проблеми

На сучасному етапі розвитку української економіки одним із найважливіших завдань, які постають перед нашою країною, є покращення ситуації на ринку банківських вкладів, адже саме грошові кошти населення відіграють вирішальну роль у діяльності будь-якого окремо взятого комерційного банку та банківського сектору в цілому. Грошові кошти, розміщені у формі банківських вкладів, дозволяють збільшити ресурсну базу і розширити інвестиційні можливості даного сектору економіки. Саме тому для нашої країни вкрай важливим постає питання налагодження процесів трансформації вільних фінансових ресурсів фізичних осіб у банківські вклади. Ці процеси відповідно до світової практики розвитку і функціонування систем страхування вкладів повинні ґрунтуватися на змістовному аналізі та оцінці існуючої в країні системи страхування вкладів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Останнім часом питанням дослідження української системи страхування вкладів присвячено праці багатьох українських науковців, а саме роботи: С. Аржевітіна, С. Безвух, С. Волосович, С. Козьменка, І. Михайловської, Т. Савченка, Ю. Серпенінової, В. Тринчук, І. Школьник та інших.

Заслуговує на увагу той факт, що за останні роки банківський сектор України зазнав великих змін. Проте в більшості досліджень, що стосуються вітчизняної системи страхування вкладів, питання аналізу та оцінки основних показників діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишаються малодослідженими.

Метою статті є аналіз та оцінка основних показників діяльності системи страхування вкладів в Україні та її відповідність світовим стандартам.

Виклад основного матеріалу

Загальновідомим є той факт, що інтереси держави і вкладників у стійкому, стабільному і прозорому функціонуванні окремого банку і банківської системи збігаються. Так, однією з головних складових стабільності діяльності банків, поряд з економічними умовами, є добре продумана система страхування вкладів у поєднанні з ефективним банківським наглядом, прозорою системою звітності та налагодженою нормативно-правовою базою.

Наша держава стала однією з перших країн пострадянського табору, яка запровадила систему страхування вкладів. В Україні Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) був створений у вересні 1998 р., підґрунтям для цієї події став Указ Президента “Про заходи щодо захисту прав фізичних осіб - вкладників комерційних банків” [6]. Цим нормативно-правовим актом було затверджено Положення “Про порядок створення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, формування та використання його коштів”. Цим же Указом було встановлено, що у випадку неповернення вкладу фізичній особі в комерційному банку, державою гарантується відшкодування за вкладом, зокрема відсотки у розмірі вкладу, але не більше 500 гривень. Але Закон “Про фонд гарантування вкладів фізичних осіб” [8], який визначав основні принципи функціонування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і сферу його взаємовідносин з Верховною Радою України, Національним Банком України, а також окреслив процедуру виплати відшкодування вкладникам банків було прийнято тільки у вересні 2001 року.

Лише через 10 років, у лютому 2012 року Верховною Радою України було ухвалено Закон України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” [7]. Цим Законом було розширено повноваження ФГВФО, зокрема була впроваджена процедура виведення неплатоспроможних банків з ринку шляхом введення тимчасової адміністрації та ліквідації неплатоспроможних банків. Також цим Законом було окреслено умови, при настанні яких комерційний банк може бути віднесено до категорії проблемних і неплатоспроможних банків.

В Україні Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є незалежним державним інститутом - некомерційною організацією, який має право випускати обов'язкові для банків нормативні документи у формі інструкцій, вказівок і правил, а також стандарти. Згідно з українським законодавством керівними органами ФГВФО є адміністративна рада та виконавча дирекція, а місією діяльності фонду є забезпечення захисту прав і законних інтересів вкладників банків і сприяння стабільності банківської системи України. Основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи страхування вкладів фізичних осіб і виведення неплатоспроможних банків з ринку.

На кожному етапі розвитку національної системи страхування вкладів Національний банк України і Фонд докладали зусилля для захисту інтересів вкладників і кредиторів банків.

Проаналізувавши дані щодо динаміки учасників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за період з 01.01.2001 до 01.07.2014 рр. (табл. 1), варто відмітити, що чітко простежується тенденція до збільшення банків - учасників Фонду. Так, якщо в 2001 році кількість банків - учасників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб становила 134 учасника, то станом на 1 липня 2014 року їх кількість збільшилася до 172 учасників. У 2010 році кількість банків у Фонді була найбільшою і становила 184 банки, проте вже в 2011 році їх кількість скоротилася до 175 [5].

Кількість тимчасових учасників фонду постійно змінюється, так у 2001-2003 рр., 2009 та 2013 р. Фонд узагалі не мав тимчасових учасників. Найбільша кількість тимчасових учасників ФГВФО була у 2011 році - 12 банків (табл. 1).

Таблиця 1

Банки - учасники Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (зміна кількості за період з 01.01.2001 до 01.07.2014)