Елементи теорії управління в системі облікового забезпечення банку

Размещено на http://www.allbest.ru/

2

ЕЛЕМЕНТИ ТЕОРІЇ УПРАВЛІННЯ В СИСТЕМІ ОБЛІКОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БАНКУ

УДК: 336.717.16:65.012.32

О.В. Москаленко, канд. екон. наук, доц.,

Р.О. Піскунов, канд. екон. наук, доц.,

Харківський інститут банківської справи

Університету банківської справи НБУ

У статті на основі уточнення терміна “система облікового забезпечення банку ” визначено основні елементи та якісні характеристики цієї системи. Проаналізовано основні функції управління та визначено їх місце в системі облікового забезпечення банку, розглянуто вплив облікової інформації на якість і фінансову стабільність системи.

Ключові слова: функції управління, облікове забезпечення, банк, система.

фінансова стабільність облікове забезпечення банк

Постановка проблеми. Слабка формалізація економічних процесів на тлі нечіткого розмежування окремих понять не тільки призводить до термінологічної плутанини, але й ускладнює вирішення цілого ряду управлінських завдань. Тому управління банківською діяльністю доцільно розглядати, розпочинаючи з побудови системи облікового забезпечення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Необхідно зазначити, що розробка стабільної системи обліку банківської діяльності була предметом серйозних наукових досліджень. Окремі аспекти зазначеної проблеми подані в роботах багатьох зарубіжних учених, серед яких М. М. Бердар, В. Н. Гладунський, В. О. Лукін та інші.

Наголошуючи на теоретичній і практичній цінності вказаних досліджень, відзначимо, що певне коло теоретичних і методичних питань з обраної проблематики все ж таки потребує подальшого розвитку. Це стосується уточнення терміна “система облікового забезпечення”, розуміння банку як відкритої соціально-економічної системи, впливу основних функцій системи облікового забезпечення на якість і фінансову стабільність системи.

Метою статті є дослідження елементів теорії управління та визначення їх впливу на систему облікового забезпечення банку.

Виклад основного матеріалу. Останніми роками в Україні в теорії та практиці бухгалтерського обліку дуже важливо розглядати предмет дослідження з позиції системного підходу. Так і ми в дослідженні розглядатимемо банк як відкриту соціально-економічну систему, що являє собою сукупність взаємопов'язаних елементів, зокрема кадрів, структури, завдань, технологій, інформації, орієнтованих на досягнення певних цілей. Управління такою системою - це єдність двох підсистем: керуючої та керованої. Керуюча підсистема (суб'єкт управління) - людина або група людей, які здійснюють управлінський вплив на керовану підсистему (об'єкт управління) спеціалізованими технічними засобами (обчислювальною технікою, створенням і опрацюванням документів, засобами зв'язку та ін.). Об'єкт управління - це єдність технічного (обладнання, сировина, технологія тощо) та соціального (люди) елементів організації обліку. Завдання об'єкта управління - організація передумов для створення та розвитку всередині банку основних функцій стратегічного, тактичного та фінансового менеджменту.

Розглядаючи об'єкт управління в системі облікового забезпечення банку, зазначимо, що це сукупність взаємопов'язаних елементів, зокрема: методологічне, методичне, технічне забезпечення та облікова інформація про якість і кількість ресурсів, що забезпечують доцільну працю людям у процесі банківської діяльності, а також структурні одиниці, що дозволяють локалізувати витрати і доходи за місцями їх виникнення або центрами відповідальності.

Керована підсистема облікового забезпечення банку складається з двох підсистем: безпосередньо керованої та побічно керованої. Безпосередньо керована підсистема містить у собі облікову інформацію про взаємодії банку з контрагентом. Входом у цю підсистему є облікова інформація про ресурси, необхідні для розробки та просування послуг банку на ринку, а виходом - результат у формі довгострокових, взаємовигідних партнерських відносин із контрагентом банку (залучені та запозичені ресурси) тощо. Побічно керована підсистема містить у собі дві частини облікової інформації: інформацію безпосереднього контрагента банку та підсистему, що впливає на ці взаємини і містить у собі ті елементи облікової інформації, які впливають як на вибір банку, так і на його діяльність.

Від суб'єкта до об'єкта управління надходить потік облікової інформації, яка містить дані про стан керованої підсистеми, виконання раніше отриманих команд і реакцію на ці команди. На систему управління впливає також і навколишнє середовище - через входи та виходи системи. На входи системи подається облікова інформація про матеріальні, трудові та фінансові ресурси, зафіксована в первинних документах. Після обробки в бухгалтерії ця інформація перетворюється на показники звітності [8]. У свою чергу кожна система впливає на навколишнє середовище, подаючи на виходи інформацію та продукт функціонування системи (банківські продукти, послуги, фінанси та ін.).

Аналізуючи різні джерела [1-7; 10-16], зазначимо, що автори розмежовують гносеологічний і онтологічний аспекти цієї категорії. У гносеологічному аспекті поняття “система” розглядається як інструмент пізнання сутності систем. Наприклад, І. Кант розумів під системою єдність різних знань, об'єднаних однією ідеєю [7]. У дослідженні [13] зазначено, що Г. Гегель характеризував систему як логічний процес пізнання, який розвивається і є цілісною органічною системою, що охоплює низку ступенів і моментів. В онтологічному аспекті під поняттям “система” розглядається сукупність елементів і зв'язків між ними, що існують незалежно від свідомості людей [4, с. 12].

Загальна теорія систем була сформована в 30-ті роки XX століття, її запропонував Л. Берталанфі. Вона є основною при визначенні у словниках [2; 3; 5; 6; 10-12; 14; 15]. Основна її ідея - визнання ізоморфізму законів, які управляють функціонуванням системних об'єктів (ідея наявності загальних закономірностей при взаємодії великої, але нескінченної кількості фізичних, біологічних і соціальних об'єктів). Залежно від джерел це трактування доповнюється визначенням про взаємопов'язані елементи, оскільки, за Г. Гегелем, різні елементи системи перебувають у взаємодії через свою властивість. Наближене до такого формулювання визначення А. Холла та Р. Фейжина, згідно з яким система є множиною об'єктів разом із відносинами між об'єктами та їхніми атрибутами [6, с. 361]. У цьому визначенні поняття “елемент” необґрунтовано замінено на поняття “об'єкт”, оскільки воно не однопорядкове з дефініцією “система”. Визначення повинно ґрунтуватися на розумінні того, що, крім елементів системи, можуть виникати зв'язки між деякими комплексами елементів, які утворюють підсистему. При об'єднані цих елементів підсистема сприяє виконанню цілісної програми розвитку системи. У складних системах, до яких належить і облікова, у межах підсистеми виділяють не лише елементи, а й компоненти. Наприклад, у межах підсистеми облікового забезпечення банку такі елементи, як облік кредитних, депозитних, інвестиційних, розрахунково-касових та інших операцій, складаються з певної кількості компонентів. Крім того елементи та підсистеми пов'язані не лише між собою, а й із зовнішнім середовищем.

Узагальнюючи тлумачення поняття “система облікового забезпечення”, її можна визначити як сукупність взаємопов'язаних елементів, що дозволяють здійснювати суцільне, безперервне вимірювання, накопичення та реєстрацію даних про діяльність банку з метою прийняття управлінських рішень. Метою системи облікового забезпечення є розробка методів, принципів і техніки перетворення інформації про діяльність підприємства, зафіксованої в первинних документах, що дозволяють найбільш точно та швидко отримати показники звітності для задоволення запитів внутрішніх і зовнішніх користувачів.

З огляду на те, що головною метою ведення обліку є прийняття управлінських рішень щодо подальшої діяльності банківської установи, раціональна система облікового забезпечення має буди спрямована на забезпечення виконання основних функцій управління.

Отже, під управлінням цією системою будемо розуміти цілеспрямовані, доцільні дії, спрямовані на узгодження взаємопов'язаних із середовищем і один з одним елементів, підсистем, компонентів і характерних їм властивостей, для збереження працездатності системи (або переведення з одного стану в інший відповідно до визначених цілей управління). Під непрацездатністю системи розуміється порушення її нормального функціонування, яке полягає в тому, що реалізується хоча б одна з таких подій: не виконується процес обміну обліковою інформацією через утрачену послідовність зв'язків елементів у системі; не досягається мета протягом передбаченого часу; не зберігаються визначені параметри, властивості, характеристики системи облікового забезпечення або окремих її елементів. Таким чином, мета управління системою - збереження її стабільності при переході з одного стану в інший відповідно до визначених цілей.

Під фінансовою стабільністю системи в роботі [16, с. 18] мається на увазі така ситуація, у якій система здатна задовільно виконувати три ключові функції одночасно.

По-перше, фінансова система ефективно та безупинно сприяє між часовому розподілу облікової інформації про ресурси від власників заощаджень до інвесторів і розподілу економічних ресурсів загалом.

По-друге, фінансові ризики на перспективу визначаються й оцінюються з прийнятною точністю, а також відносно добре управляються.

По-третє, облікова система перебуває в такому стані, що без напруги, якщо не безупинно, може абсорбувати фінансові та реальні економічні непередбачувані події або шоки.

Розуміння системних принципів дає можливість розглядати регулятивні інструменти ресурсного забезпечення банку для визначення інтегративної властивості системи облікового забезпечення та розробити рекомендації зі збереження умов коливання результативності функціонування в межах основних параметрів стійкості банку.

У словнику [6, с. 731] зазначено, що управління - це вплив на процес, об'єкт чи систему для збереження їхньої стійкості (надійності) або переведення з одного стану в інший відповідно до визначених цілей. Підтверджує тісний зв'язок понять “стійкість” і “надійність” робота [11, с. 203], де під надійністю в економіці розуміється стійкість економічного, фінансового суб'єкта, наприклад банку, до політичних потрясінь і помилок, прорахунків партнерів. У Великій економічній енциклопедії [15, с. 394] надійність розглядається як одна з характеристик стійкості економічного суб'єкта.

У контексті цього дослідження під надійністю будемо розуміти (як і в роботі [2, с. 609]) властивість системи виконувати покладені на неї функції впродовж заданого проміжку часу за певних умов експлуатації. Це дасть можливість розглядати надійність системи як поєднання таких якісних ознак: одинична (безвідмовність, довговічність зберігання) та комплексна (здатність системи досягати поставленої мети). Під стійкістю будемо розуміти якість системи, що дозволяє витримувати зміни параметрів зовнішнього середовища, відмінні від розрахункових. Систему можна назвати стійкою, якщо вона у змозі впоратися з варіаціями (іноді непередбаченими) в операційному середовищі з мінімальним збитком, зміною або втратою функціональності.

У цій же роботі [2, с. 1 286] під управлінням мається на увазі процес планування, організації, мотивації та контролю, потрібний для того, щоб сформулювати і досягти цілей організації. Натомість у Великій економічній енциклопедії під управлінням розуміються цілеспрямовані, доцільні дії, звернені на узгодження думок людей і сумісність їхньої діяльності [15, с. 690]. У Фінансово-економічному словнику під управлінням розглядається свідомий цілеспрямований вплив з боку органів управління на людей чи економічні об'єкти, здійснюваний із метою скерувати їхні дії та отримати бажаний результат [14, с. 930].

Таким чином, управління - це узгоджені дії суб'єктів управління на процес, об'єкт чи систему, що вимагають певних вольових зусиль і передбачають вибір необхідних дій, їхнє комбінування, визначення послідовності, корегування за проміжними результатами для збереження стійкості при переведенні з одного стану в інший відповідно до визначених цілей. Отже, при загрозі стійкості за умов відхилення від заданих завдань у процесі переведення системи з одного стану в інший (відповідно до намічених цілей) виникає ризик управління, який можна віднести до складу бухгалтерського ризику, оскільки управлінські рішення приймаються на основі результатів функціонування системи облікового забезпечення банку.

У Великому економічному словнику під функцією управління розуміється процес управління, що складається з чотирьох взаємозалежних функцій: планування, організації, мотивації та контролю [2, с. 1 286]. Це визначення не в повному обсязі відповідає меті нашого дослідження з багатьох причин: по-перше, ставить під сумнів діаду “функція” та “процес”; по-друге, не відповідає на питання сутності та змісту управлінської діяльності; по-третє, має забезпечувати ефективну реакцію керуючої системи (суб'єкта управління) на будь-які зміни керованої системи (об'єкта управління). Натомість цей термін з'являється і в Економічній енциклопедії, де під функцією управління розглядається особливий вид діяльності, що відображає напрями або стадії цілеспрямованого впливу на зв'язки та відносини між людьми у процесі банківської діяльності [6, с. 856]. Це визначення повніше, але чомусь у тій самій енциклопедії [6, с. 731] термін “управління” розуміється не тільки у процесі виробництва.

Отже, система облікового забезпечення банку надійна, якщо вона надійно виконує такі покладені на неї функції: планування, організація, координування, стимулювання, контроль і регулювання. Функція планування полягає в розробленні планів, які окреслюють послідовність здійснення затвердженої на певний період програми дій (розвитку) конкретного об'єкта (явища, предмета тощо) із зазначенням її мети, змісту, обсягів, методів і засобів, зокрема фінансових, а також термінів виконання. Суть функції організації - у координації дій окремих елементів системи для досягнення взаємної відповідності функціонування її частин [11, с. 234]. У роботі [1, с. 157] поєднані накопичувальна та розподільна функції фінансів, що забезпечують збалансованість вхідних і вихідних грошових потоків для підтримання відповідної платоспроможності. Функція координування забезпечує розподіл управлінської праці, узгодженість роботи всіх ланок системи облікового забезпечення банку й окремих спеціалістів та функціональних виконавців для злагодженої роботи всього колективу [6, с. 856]. Різниця між функціями організації та координації полягає в тому, що функцією організації є сукупність дій, які зумовлюють об'єднання елементів, частин у ціле, функція координації ж використовується для узгодження дій різних частин системи, що управляється. Необхідність організації визначається внутрішньою структурованістю елементів системи облікового забезпечення та наявністю в них адаптивної властивості один до одного і здатністю чинити опір їх поєднанню. Ступінь організованості системи визначається мірою поєднання її елементів. Необхідність же координації полягає в узгодженні управлінських і виробничих процесів. Управлінська координація - це взаємоузгодження діяльності виконавців і підрозділів банку. Координація виробнича передбачає розробку планів обробки матеріальних потоків у виробництві та за його межами. Функція стимулювання - зацікавлення учасників виробництва в результатах своєї праці, управління розподілом матеріальних та інших цінностей залежно від кількості та якості затраченої роботи [6, с. 856]. Такий розподіл неможливий без наступних функції системи облікового забезпечення: контролю та регулювання. Функція контролю - це система спостережень і перевірки відповідності процесу функціонування керованого об'єкта прийнятим управлінським рішенням, виявлення результатів управлінських впливів на керований об'єкт [2, с. 466]. Функція регулювання забезпечує функціонування керованих процесів у межах, заданих планом, програмою та регламентом параметрів [6, с. 856]. Тобто регулювання - це процес впливу, спрямований на впорядковування відхилення фактичних результатів від запланованих. За допомогою цієї функції досягаються необхідний стан упорядкованої системи облікового забезпечення банку та її стійкість у межах заданих параметрів. Вона передбачає координацію відповідно до вжитих заходів. Отже, функція регулювання, з одного боку, встановлює необхідну для роботи взаємодію складових елементів системи облікового забезпечення і таким чином упорядковує її, підвищує надійність і на цій основі зменшує її фінансовий ризик. З іншого - ця функція необхідна для отримання потрібних показників звітності [9, с. 353].

Висновки

Узагальнення теоретичних досліджень, визначень і підходів до тлумачення основних елементів теорії управління в системі облікового забезпечення банку дозволило визначити місце функцій управління в цій системі, розглянути вплив облікової інформації на якість і фінансову стабільність, уточнити термін “система облікового забезпечення банку”, визначити основні елементи, якісні характеристики цієї системи.

Список літератури

1.Бердар М. М. Системний підхід до визначення основних елементів управління фінансовими потоками підприємства / М. М. Бердар // Теоретичні та прикладні питання економіки : зб. наук. пр. - К. : Вид.-поліграф. центр “Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка”, 2009. - Вип. 20. - С. 154-160.

2.Большой экономический словарь / под ред. А. Н. Азрилияна. - М. : Ин-т новой экономики, 2008. - 1 472 с.

3.Борисов А. Б. Большой энциклопедический словарь / А. Б. Борисов. - М. : Книжный мир, 2005. - 896 с.

4.Гладунський В. Н. Системний підхід до розроблення і прийняття управлінського рішення (логіко-педагогічні аспекти) : монографія / В. Н. Гладунський. - К. : УБС НБУ, 2011. - 207 с.

5.Економічна енциклопедія : у 3 т. Т. 1 / [редкол. : В. І. Теремко (кер. пр.), Б. Г. Гаврилишин (голова), С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін.]. - К. : Видав. центр “Академія”, 2000. - 864 с.

6.Економічна енциклопедія : у 3 т. Т.3 / [редкол. : В. І. Теремко (кер. пр.), Б. Г. Гаврилишин (голова), С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін.]. - К. : Вид. центр “Академія”, 2002. - 952 с.

7.Кант И. Критика чистого разума / И. Кант ; [пер. с нем. Н. Лосского ; сверен и отред. Ц. Г. Арзаканяном, М. И. Иткиным]. - М. : Мысль, 1994. - 591, [1] с.

8.Лукин В. А. Системный подход к исследованию учётных проблем / В. А. Лукин, Е. В. Москаленко // Бизнес Информ. - Харків, 2014. - № 7. - С. 235-240.

9.Пискунов Р. А. Усовершенствование анализа функций управления финансовыми рисками / Р. А. Пискунов // Возможности и проблемы экономического развития региона : сб. мат. Междунар. науч.-практ. конф. (Невинномыск, 28 нояб. 2008 г.). - Невинномыск : НГГТИ, 2009. - С. 349-354.

10.Советский энциклопедический словарь / под ред. А. М. Прохорова. - М. : Сов. Энциклопедия, 1989. - 1 632 с.

11.Современный экономический словарь / [уклад. Б. А. Райзберг и др.]. - М. : ИНФРА-М, 1999. - 479 с.

12.Словарь иностранных слов : свыше 21 000 слов / под ред. В. В. Бурцева, Н. М. Семенова. - М. : Рус. Язык ; Медиа, 2003. - 817, [1] c.

13.Труфанов С. Н. Грамматика разума / С. Н. Труфанов. - Самара : Гегель-фонд, 2003. - 624 с.

14.Фінансово-економічний словник / уклад. : А. Г. Загородній, Г. Л. Вознюк. - К. : Знання, 2007. - 1 072 с.

15.Экономическая энциклопедия. - М. : Эксмо, 2007. - 816 с.

16.Schinasi G. J. Defining Financial Stability / G. J. Schinasi ; International Monetary Fund // IMF Working Paper. - 2004. - № 187. - P. 17-23.

Размещено на Allbest.ru