Інвестиційна діяльність банків і ринок ОВДП України

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Багаторічна еволюція фондового ринку розкрила світові потенціал багатьох фінансових інструментів і зумовила появу нових видів цінних паперів. Україна це відносно молода незалежна держава, що має свій внутрішній фондовий ринок зі своїми правилами, які ґрунтуються на міжнародних стандартах. Український уряд достатньо широко використовує фондовий ринок з метою вирішення питань погашення дефіциту бюджету, залучення коштів для інвестування певних інвестиційних проектів тощо.

На сьогодні кредитування і власні кошти підприємств, установ та організацій не в змозі повною мірою забезпечити фінансування інвестиційних проектів. Не менш гострою є і проблема реалізації тих проектів, для яких передбачено підтримку місцевих і державного бюджетів.

Проблемам інвестиційної діяльності банків присвячені роботи численних іноземних і вітчизняних науковців. Серед них відзначимо А.А. Пересаду [1], Б.Л. Луців [9], В.І. Капран [10], М.С. Кривченко [10], О.К. Коваленко [10] та С.І. Омельченко [10] та Д. Бейлі [2]. Аналіз наукових робіт зазначених авторів свідчить про узагальнений розгляд питань щодо реалізації інвестиційних процесів в банківських установах. Крім того науковці не приділяли достатньої уваги аналізу пріоритетів та сучасному стану інвестиційної діяльності банків.

Проблемою гнучкості інвестиційної діяльності банків є складність банківської структури прийняття рішень щодо здійснення інвестиційних вливань або ж отримання спекулятивної вигоди від короткострокових інвестицій на фондовому ринку. Враховуючи це банківський менеджмент не може швидко реагувати на певні зміни на фондовому ринку і прагне здійснювати вкладення в високоліквідні цінні папери, які гарантовані державою. Тому зазначений напрямок є одним з пріоритетних інвестиційних проектів банків. Вказана проблематика пов'язана з важливими практичними аспектами розвитку фондового ринку, особливо щодо інвестиційної діяльності банківського сектору економіки. Невирішеним науковим аспектом, який розглядається в цьому дослідженні, є проблема ідентифікації ринку боргових цінних паперів, що емітуються державою, визначення їх характеристики і видів, можливостей використання та особливостей розвитку.

Метою статті є дослідження особливостей генезису та розвитку ринку держаних цінних паперів України та його вплив на інвестиційну діяльність банків.

Інвестування в Україні здійснюється юридичними та фізичними особами. Інвестиції здійснюються через вливання у фондовий ринок, придбання нерухомості, створення нових підприємств тощо. Перш за все варто розглянути саме інвестиції, що здійснюються через купівлю-продаж цінних паперів. Укладання угод з купівлі-продажу цінних паперів може здійснюватися через організований або неорганізований ринки. Так, обсяг укладених угод на організаторах торгівлі та виконаних біржових контрактів з цінними паперами протягом січня-листопада 2013 р. становив 427,18 млрд. грн. (табл. 1).

Протягом січня-листопада 2013 р., порівняно з даними аналогічного періоду 2012 р., обсяг виконаних біржових контрактів з цінними паперами на організаторах торгівлі збільшився у 2 рази (або на 198,10 млрд. грн.) (січень-листопад 2012 р. 229,07 млрд. грн.). Найбільші об'єми здійснюються на майданчику фондової біржі «Перспектива». Найбільший обсяг торгів за фінансовими інструментами на організаторах торгівлі протягом періоду зафіксовано з державними облігаціями України 319,04 млрд. грн. (74,69% загального обсягу виконаних біржових контрактів на організаторах торгівлі в січні-листопаді 2013 р.) і з облігаціями підприємств 42,51 млрд. грн (9,95% загального обсягу виконаних біржових контрактів на організаторах торгівлі в січні-листопаді 2013 р.) (табл. 2). Обсяг виконаних біржових контрактів з цінними паперами на організаторах торгівлі на вторинному ринку становив 99,20% загального обсягу виконаних біржових контрактів протягом зазначеного періоду. Слід зауважити, що угоди з купівліпродажу державних облігацій становлять майже 75% усіх угод на організованому ринку. Це зумовлено саме гарантією цих облігацій з боку держави та різними строками випуску облігацій, завдяки яким можна досить ефективно хеджувати ризики. Випуск державних цінних паперів бере свій початок в Україні з 1994 p., коли був підписаний Указ Президента України про випуск державних облігацій.

інвестиційний банківський фондовий

Табл. 1

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Постанову Кабінету Міністрів України «Про випуск облігацій внутрішнього державного боргу» було прийнято 23 серпня 1994 року. Згідно з рекомендаціями Міжнародного валютного фонду, в Україні з 1996 р. 30% дефіциту державного бюджету мало покриватися за рахунок розміщення державних цінних паперів. Українська держава отримала у спадок від колишнього СРСР його боргові зобов'язання: облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 p., облігації Державної цільової внутрішньої позики 1990 p., казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР. Україна повинна була знайти бюджетні кошти для викупу цих цінних паперів вже не існуючої держави.

3 15 червня 1994 р., згідно з Указом Президента «Про першочергові заходи по компенсації громадянам України втрат від знецінення цінних паперів і грошових заощаджень» на території України було призупинено дію цінних паперів колишнього СРСР. У листопаді 1996 р. було прийнято Закон України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України». На підставі цього закону було встановлено зобов'язання держави перед громадянами України щодо державних цінних паперів колишнього СРСР. Ці папери відносяться на державний внутрішній борг України. Частина державного внутрішнього боргу щодо їх ком пенсації включає: облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 p.; облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 p.; державні казначейські зобов'язання СРСР; сертифікати Ощадного банку СРСР.

Перший в Україні закритий аукціон з розміщення ОВДП було проведено в Національному банку 10 березня 1995 року. Аукціони з первинного розміщення державних цінних паперів проводилися, як правило, щотижнево. Спочатку в аукціонах з розміщення ОВДП брали участь лише комерційні банки, інші юридичні особи на аукціон не допускалися.

Загальний обсяг емісії облігацій внутрішньої державної позики встановлюється Верховною Радою України в законі «Про Державний бюджет України» в межах визначеного на поточний рік граничного розміру внутрішнього державного боргу та дефіциту державного бюджету. Виходячи з установлених обмежень Кабінет Міністрів України своєю постановою визначає характер і умови розміщення облігацій. Водночас згідно із Законом України «Про цінні папери і фондовий ринок» рішення про випуск державних облігацій внутрішньої позики приймає Кабінет Міністрів України, а про випуск облігацій місцевих позик місцеві ради народних депутатів.

Починаючи з 1997 р. Національний банк України проводить на позабіржовому ринку операції з державними цінними паперами на умовах угоди РЕПО. Під час проведення цих операцій НБУ укладає з комерційними банками генеральну угоду про купівлю-продаж цінних паперів на певний строк із зобов'язанням зворотної купівлі-продажу у визначений термін або на вимогу однієї зі сторін за ціною, обумовленою заздалегідь. Ці операції активно використовуються НБУ для регулювання ліквідності комерційних банків. Так, у 1997 р. частка платіжних засобів, які Національний банк випустив в обіг для рефінансування комерційних банків через проведення операцій РЕПО, у загальній сумі рефінансування становила 18,6%.

Випуск ОВДП здійснює Міністерство фінансів України. Воно за погодженням з НБУ визначає обсяги емісії облігацій за термінами погашення в межах загального обсягу емісії. Міністерство фінансів виступає від імені Кабінету Міністрів України гарантом своєчасного погашення державних облігацій. НБУ виконує обов'язки генерального агента з обслуговування випуску держоблігацій та їх погашення.

Таким чином, операції, пов'язані з розміщенням і погашенням ОВДП, здійснюються через Національний банк України, а також через комерційні банки-дилери, які виконують зазначені операції в порядку і на умовах, визначених НБУ. Погашення державних облігацій здійснюється установами НБУ та дилерами в межах коштів, що надходять від Головного управління Державного казначейства.

Державні цінні папери випускаються для:

1. Фінансування державного боргу: на інфляційній основі, тобто без додаткового випуску коштів у обіг; коли витрати бюджету на певну дату перевищують кошти, що є в його розпорядженні; коли надходження до бюджету за місяць чи квартал менші, ніж кошти, необхідні саме в цей період для фінансування витрат бюджету (сезонний дефіцит); коли в кінці року доходи бюджету є меншими за його витрати і цей дефіцит не покривається за рахунок надходжень до бюджету в наступному році (річний дефіцит).

2. Погашення раніше випущеної державної заборгованості.

3. Фінансування цільових програм (у частині житлового будівництва, інфраструктури, соціального напряму тощо).

4. Регулювання економічної активності (грошової маси в обігу, вплив на ціни та інфляцію, витрати та направлення інвестування тощо).

Виплата відсотків і погашення ОВДП відбувається, як правило, в строки, визначені в умовах конкретного аукціону.

У табл. 2 відображено динаміку чотирьох останніх років. Зміни кількості випущених ОВДП, тобто завдяки аналізу даних даної таблиці можна побачити, що борг країни зростав і частково покривався за рахунок випуску ОВДП, особливо середньострокових та довгострокових цінних паперів. Завдяки ОВДП та зростанню їх кількості збільшується об'єм укладених угод на фондовому ринку та пожвавлюється перетік грошових коштів. Саме середньострокові та довгострокові вкладення дозволяють державі використовувати грошові кошти інвестуючи їх у перспективні проекти. Бачимо, що внутрішній борг щороку зростав, особливо стосовно кількості випусків ОВДП. Строк обігу ОВДП є різним, від трьох місяців до 12 років, тому є різними й відсоткові ставки (табл. 3). Для підтримки розвитку ринку корпоративних облігацій та облігацій місцевих позик Національний банк України зберігає за ними статус фінансових інструментів, з якими він може працювати під час здійснення рефінансування банків.

Табл. 2

Аналізуючи статистичні дані можна побачити, що випуск державних облігацій до 2012 р. поступово знижувався, а у 2013 р. зріс порівняно з попереднім майже на 52%, що пов'язано зі збільшенням заборгованості та необхідністю погашення вже взятих кредитів. Особливо у 2013 р. зросла кількість ОВДП довгострокового характеру до та понад 5 років. Для облігацій терміном від 4 до 5 років ріст становив майже 200%, а для облігацій терміном понад 5 років 52%. Це свідчить про необхідність отримання коштів сьогодні та невпевненість у завтрашньому дні. Такої високої середньозваженої дохідності, як у 2013 р. 13,13% не було навіть у період фінансової кризи 2008 р., коли вона становила 11,86%.

У 2012 р. розпочинається випуск валютних ОВДП для можливості хенджування валютних ризиків, зменшення попиту на валюту з боку інвесторів та з метою стабілізації курсу гривні. У 2013 р. випуск валютних ОВДП зріс удвічі порівняно з 2012 роком. У зв'язку з існуванням попиту на фондовому ринку уряд збільшує пропозицію. Успіх при випуску валютних ОВДП обумовлений за рахунок відсоткової ставки за цими облігаціями вона майже така сама, що й відсотки за депозитами. Найбільшу кількість валютних облігацій у 2013 р. здійснили з терміном до 2 років на суму 2101 006 020,65 дол. США (зростання порівняно з 2012 р. на 30%) та до 3 років на суму 1 420 046 620,83 дол. США (зростання порівняно з 2012 р. на 113%).

Табл. 3

Завдяки випуску валютних облігацій НБУ отримав валюту у своє розпорядження, а погашення відсотків за цими цінними паперами здійснюється у гривневому еквіваленті, що дає змогу не купувати валюту на ринку, а здійснювати погашення відсотків за рахунок наявних власних гривневих ресурсів. Однак номінальну вартість облігацій НБУ сплачує в доларах.

Щодо випуску ОВДП в євро валюті, то вони не користувалися попитом, тому у 2013 р. Міністерство фінансів України зменшило випуск цих цінних паперів на 65%. Платежі з погашення та сплати доходу за ОВДП здійснювалися своєчасно та в повному обсязі і за січень-серпень 2013 р. становили 38 084,40 млн. грн., у тому числі основний борг 24 499,41 млн. грн., сплата доходу 13 585,00 млн. гривень.

Державні цінні папери активно використовуються й іншими країнами світу для здійснення своєї фінансової політики. Російська федерація з року в рік у різних обсягах здійснює випуск цих цінних паперів. На сьогодні в РФ існують такі їх види: облігації Російського внутрішньої виграшної позики, приватизаційні чеки (ваучери), державні короткострокові без купонні облігації (ДКО), облігації федеральної позики, облігації ощадної позики, казначейські зобов'язання, облігації внутрішньої валютної позики, державні довгострокові облігації, золоті сертифікати.

У Російській Федерації за останні чотири роки випуск державних цінних паперів зростав (табл. 4).

Табл. 4

Бачимо, що у 2011 р. порівняно з 2010 р. борги зменшилися на 24%, проте останні три роки борг збільшувався. Це пов'язано саме зі змінами в економічній ситуації у світі.

Однією з країн, що має найбільший випуск державних цінних паперів, є США. З року в рік обсяг випущених державних цінних паперів зростає (табл. 5).

Табл. 5