Факторинг як один із видів альтернативних банківських послуг

Размещено на http://www.allbest.ru/

Факторинг як один із видів альтернативних банківських послуг

О.І. Гонта, д-р екон. наук

Чернігівський національний технологічний університет, м. Чернігів, Україна

Н.С. Островська, канд. екон. наук

Буковинський державний фінансово-економічний університет, м. Чернівці, Україна

А.В. Жаворонок, аспірант

Чернігівський національний технологічний університет, м. Чернігів, Україна

Проведено аналіз сучасного стану діяльності комерційних банківських установ у сфері надання альтернативних послуг факторингу. Розглянуто основні тенденції розвитку альтернативних банківських послуг в Україні, досліджено їх роль на ринку фінансових послуг банківських і небанківських установ. Визначено основні проблеми та запропоновано шляхи вдосконалення операційної діяльності вітчизняних банків.

Ключові слова: банківська послуга, банківська операція, альтернативна банківська операція, ринок фінансових послуг, факториг.

О.И. Гонта, д-р экон. наук

Черниговский национальный технологический университет, г. Чернигов, Украина

Н.С. Островская, канд. экон. наук

Буковинский государственный финансово-экономический университет, г. Черновцы, Украина

А.В. Жаворонок, аспирант

Черниговский национальный технологический университет, г. Чернигов, Украина

ФАКТОРИНГ КАК ОДИН ИЗ ВИДОВ АЛЬТЕРНАТИВНЫХ БАНКОВСКИХ УСЛУГ

Проведен анализ современного состояния деятельности коммерческих банковских учреждений в сфере предоставления альтернативных услуг факторинга. Рассмотрены основные тенденции развития альтернативных банковских услуг в Украине, исследованы их роль на рынке финансовых услуг банковских и небанковских учреждений. Определены, основные проблемы и предложены, пути совершенствования операционной деятельности отечественных банков.

Ключевые слова: банковская услуга, банковская операция, альтернативная банковская операция, рынок финансовых услуг, факторинг.

Olena Honta, Doctor of Economics

Chernihiv National Technological University, Chernihiv, Ukraine

Nataliia Ostrovska, PhD in Economics

Bukovyna State University of Finance and Economics, Chernivtsi, Ukraine

Artur Zhavoronok, PhD student

Chernihiv National Technological University, Chernihiv, Ukraine

FACTORING AS ONE TYPE OF ALTERNATIVE BANKING SERVICES

In the article inverstigated the current state of banks in providing innovative services - factoring. Analized the main development trends in non-traditional banking services in Ukraine, studied their role in the financial services banking and non-banking institutions. Defined the main basic problems and suggests ways to improve the operations of domestic banks.

Key words: banking service, banking operation, non-traditional banking operation, market of financial services, factoring.

Постановка проблеми

Комерційні банки нині здійснюють широке коло операцій та послуг, концентруючи в собі основну частину кредитних ресурсів та виконуючи широкий спектр банківських операцій і фінансових послуг. Банки активно впливають на розвиток господарських відносин та економіки загалом. Альтернативні види банківських послуг широко використовуються в економічно розвинутих країнах. Розвиток будь- якої держави, а саме економічне зростання, не можливе без використання альтернативних видів банківських послуг, зокрема факторингу.

Сьогодні за факторинговими схемами в Україні працює близько 300 підприємств. У більшості - це харчова промисловість (особливо кондитерська, ринки пива, соків і води), друкарська галузь, фармацевтика, сільське господарство, винно-коньячні підприємства, легка промисловість тощо.

Наведені дані свідчать про те, що ринок факторингу в Україні розвивається досить повільними темпами, а значна частина банків і компаній взагалі не використовують на практиці цей вид операції.

Аналіз основних наукових досліджень і публікацій

Необхідності та актуальності розвитку альтернативних банківських послуг присвячено багато публікацій О.Р. Циганова, Т.Д. Косова, А.М. Мороза, Б.В. Луців, М.І. Савлука. Проблемі факторингу присвячено багато наукових праць. Серед вітчизняних учених економістів, які займаються проблемою управління дебіторською заборгованістю за допомогою факторингу, слід виділити таких авторів, як Т.Е. Белялов, Ю.М. Лисенко, Ю.С. Скакальський. Значний внесок у розвиток факторингу здійснили такі сучасні економісти: О.І. Ступницький, О. А. Горбатенко, Л.Ю. Бєлоусов, Б.З. Гвоздєв, Л.В. Руденко. В їх дослідженнях розкрито теоретичні та практичні аспекти розвитку факторингу в Україні.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Визначення основних тенденцій розвитку факторингу, окреслення проблем та визначення напрямів удосконалення альтернативних послуг факторингу вітчизняних банків.

Мета статті

Головною метою цієї роботи є аналіз сучасного стану банківської системи України у сфері надання альтернативних банківських послуг, зокрема факторингу.

Виклад основного матеріалу

Одним із перспективних видів банківських послуг є факторинг - ризикований, але високоприбутковий бізнес, ефективне знаряддя фінансового менеджменту, одна із форм диверсифікації альтернативних банківських послуг, які найбільш пристосовані до сучасних процесів розвитку економіки.

Послуга факторингу в Україні ще досить молода. Зародження та формування українського ринку факторингу припадає на 2001 рік. Першим банком, що розпочав надавати послуги з факторингових операцій, був АКБ “Укрсоцбанк”. З часом технологію факторингу підтримав і запровадив АКБ “ТАС-Комерцбанк”, розпочавши активну експансію ринку. Проте в момент становлення ринку факторингу в Україні була відсутня необхідна нормативна, теоретична і практична база, не було підготовленого кадрового потенціалу, а технологія факторингу була основана на розробках російських колег. Українські теоретики і практики розробили нову технологію, внесли відповідні корективи, вдосконалили і спростили факторинговий цикл, і в 2004 році факторинговий бізнес розпочинає своє друге зародження в банківських установах і корпораціях [5].

З 2006 року факторингові операції починає проводити АТ “Державний Експортно- імпортний банк”. Однак операції в основному проводилися з поточними клієнтами банку, які активно користувалися кредитними послугами, таким чином замінюючи кредит факторингом. Крім банків, факторинг надають інші фінансові установи, наприклад, компанія “Арма Факторинг”. Працюючи на ринку факторингу з 2004 року, ця компанія обслуговує не більше 15 клієнтів.

Поняття та предмет договору факторингу чітко визначені в Цивільному і Господарському кодексах України. Згідно зі ст. 1077 Цивільного кодексу України договір факторингу - це договір, згідно з яким одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) [7]. Згідно зі ст. 350 Господарського кодексу України факторинг - це придбання банком права вимоги у грошовій формі з поставки товарів або надання послуг з прийняттям ризику виконання такої вимоги та прийом платежів [2].

Отже, факторинг - комплекс послуг, що надаються клієнту спеціалізованою компанією (фактором) в обмін на уступку дебіторської заборгованості (обов'язковим є перехід права власності на дебіторську заборгованість). Важливо знати і розуміти, що факторинг - самостійний напрямок економіки, скерований на надання комплексних послуг, що сприяють росту обсягу продаж торгових і виробничих компаній та не є частиною ніякої іншої галузі економіки і важливий сам по собі.

У здійсненні факторингової операції беруть участь три сторони: постачальник, покупець та фактор. Економічний зміст факторингової операції проявляється в тому, що постачальник отримує певну суму коштів від фактора, який його обслуговує, у момент відвантаження товару покупцеві до оплати її покупцем. Лише частина суми виплачується у ході певного обумовленого у договорі терміну. Неповна оплата рахунків, у момент їх придбання, служить для фактора гарантією від можливих збитків, у зв'язку з будь-якими обставинами. Банк отримує комісію за надані факторингові послуги та дохід у вигляді процентів за наданий клієнту аванс. Також банк-фактор у межах здійснення факторингових операцій, крім надання кредиту, здійснює повне факторингове обслуговування - бухгалтерське, інформаційне, збутове, страхове, юридичне, яке включає обробку рахунків клієнта, контроль за виконання строків платежів, фінансові консультації, захист інтересів клієнта при неплатоспроможності його боржників [1]. Це дозволяє розширювати коло клієнтів банку, підсилювати зв'язок з ними, збільшувати прибуток банку за рахунок розширення операцій.

Економічна ефективність факторингових операцій виявляється в тому, що факторинг дозволяє істотно підвищити ліквідність активів, рентабельність компаній та їхню платоспроможність, а це, як наслідок, сприяє економічному зростанню.

Факторингові операції відносять до високодохідних, а відповідно, і до високоризи- кованих: ставки за ними на 2-3 відсоткові пункти вищі, ніж за кредитами, які надаються позичальникам з аналогічним фінансовим станом. Тому їх розвиток за сприятливого економічного стану в країні є позитивним фактором підвищення ефективності діяльності банку. Для оцінки загальної тенденції розвитку цих операцій аналіз проводиться за тривалий проміжок часу.

Загалом, відслідкувати обсяги факторингу, що пропонують банківські установи, практично є неможливим, адже обсяги цієї діяльності не оприлюднюються перед вищими державними органами, на відміну від діяльності фінансових компаній.

Динаміка кількості та вартості укладених фінансовими компаніями договорів факторингу наведена на рис. 1.

Рис. 1. Динаміка кількості та вартості укладених фінансовими компаніями договорів факторингу

Джерело: [4].

Станом на 31.12.2013 у Державному реєстрі фінансових установ міститься інформація про 163 фінансові компанії, які мають право надавати послуги факторингу.

Протягом 2013 року фінансові компанії уклали 70 819 договори факторингу на загальну суму 10 039,5 млн грн, виконали 60 524 договори на суму 9167,8 млн грн. Станом на 31.12.2013 діючими залишаються 7414 договорів факторингу.

За результатами 2013 року порівняно з відповідним періодом 2012 року відбулося зменшення на 14,2 % (1663,4 млн грн) операцій факторингу у вартісному вираженні, у той час як кількість договорів зросла в 3,5 рази (на 50295 од.).

Використання факторингу не лише дає змогу підприємству уникнути кризових явищ, а й сприяє подальшому розвитку підприємства.

Важливим показником, який характеризує факторингові послуги, є джерела їх фінансування. Дані про джерела фінансування факторингових послуг наведені в табл. 1 на основі Підсумків діяльності фінансових компаній, ломбардів та юридичних осіб (лі- зингодавців) Національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг [5].

Таблиця 1

Аналіз джерел фінансування укладених факторингових операцій за 2011-2013 роки, млн грн