Ендогенні фактори порушення ліквідності комерційних банків
Розгляд сутності та специфіки впливу на рівень ліквідності банківських установ ендогенних факторів. Рекомендації щодо мінімізації ризику погіршення ліквідності комерційних банків. Контроль за процесом розкриття інформації фінансовими емітентами.
| Рубрика | Банковское, биржевое дело и страхование |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 08.04.2019 |
| Размер файла | 167,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Ендогенні фактори порушення ліквідності комерційних банків
П.О. Сидоренко
к. е. н., начальник центру досліджень
економічних проблем транспорту
Науково-дослідний інститут проблем
розвитку транспорту, м. Київ
У статті розглядається сутність та специфіка впливу на рівень ліквідності банківських установ наступних ендогенних факторів: проблема делегування повноважень, асиметрія інформації, фінансові інновації, існування тіньового банківського сектору, неефективний менеджмент, діяльність кишенькових банків, внутрішньогрупові операції та феномен ”занадто великих, щоб збанкротувати ” банків. Актуальність дослідження обумовлена масштабами поширення та глибиною проникнення в соціально-економічну площину наслідків дестабілізації фінансових ринків, викликаною кризою ліквідності банківського сектору, окрім інших факторів. Враховуючи результати дослідження, автор пропонує низку науково-практичних рекомендацій щодо мінімізації ризику погіршення ліквідності банків під впливом перерахованих факторів, включаючи посилення контролю за процесом розкриття інформації емітентами фінансових інструментів, підвищення кваліфікаційних вимог до роботи в галузі оцінки ризиків і відповідальності керівництва банківських установ за прийняття неефективних управлінських рішень.
Ключові слова: ліквідність, проблема делегування повноважень, асиметрія інформації, фінансові інновації, тіньовий банківський сектор.
P. Sydorenko
ENDOGENOUS BANK LIQUIDITY RISK FACTORS
The author analyzes the nature and specific character of the endogenous bank liquidity risk factors, i.e., agency problem, information asymmetry, financial innovations, shadow banking, inefficient management, special purpose banks, intra-group transactions and to-big-to-fail phenomenon. The scale of spreading and depth of penetration to the economic and social fields of the results of destabilization of financial markets, caused by the bank liquidity crises as well as other factors, underline the actuality of the research. Based on the results of this research, the author suggests a list of practical recommendations aimed at the minimizing of the bank liquidity risk triggered by the above-mentioned factors, including the strengthening of control over the disclosure of information by the issuers of financial instruments, the implementation of higher professional requirements in the risk assessment industry and responsibility of bank management for harmful decisions.
Key words: liquidity, agency problem, asymmetry of information, financial innovation, shadow banking.
Актуальність
Загострення кризи ліквідності на світових фінансових ринках у другій половині 2007 р., якому передувало накопичення значного обсягу низькоякісного боргу, зокрема банківськими установами, зростання обсягу транзакцій з використанням структурованих фінансових інструментів та інших продуктів фінансової інженерії, що сприяли досягненню критичного рівня загального левериджу (leverage) та системних ризиків, спричинили нову хвилю науково-практичних дискусій щодо проблеми забезпечення належного рівня ліквідності банківських установ та фінансової системи в цілому. Актуальність зазначеної проблематики обумовлює масштаб поширення негативних наслідків згаданої вище, як і багатьох інших, дестабілізації фінансових ринків в соціально-економічній площині, як на національних, так і глобальному рівнях.
Стан дослідження проблеми
Дослідженню проблем фінансової безпеки банківської системи та аналізу її окремих аспектів приділяється увага в публікаціях наступних науковців та практиків: Ф. Аллен, О. Барановський, В. Будкін, У. Беджет, М. Бруннермаєр, Б. Бернанке, О. Василик, О. Власюк, І. Волошин, А. Гальчинський, Б. Губський, В. Геєць, Д. Гейл, М. Гертлер, Д. Даймонд, Ф. Дибвін, М. Єрмошенко, Л. Кістерський, О. Кірєєв, З. Луцишин, Д. Лук'яненко, В. Мунтіян, О. Мозговий, О. Махмудов, А. Мазаракі, В. Міщенко, Х. Мінски, С. Науменкова, В. Новицький, К. Ніколау, Ю. Пахомов, О. Плотніков, Г. Пастернак-Таранушенко, Р. Раджан, М. Савлук, А. Сухоруков та інші. Зокрема В.Міщенко та інші виділяють наступні внутрішні фактори, що визначають рівень ліквідності банківських установ: якість активів (визначається структурою активів за ступенем ліквідності, рівнем ризикованості, дохідності та диверсифікації) і пасивів, ступінь їх збалансованості, професіоналізм менеджменту та імідж самої банківської установи [1]. На думку автора, більшість з перерахованих чинників мають беззаперечний вплив на рівень ліквідності банківських установ, проте вони, у більшості випадків, є похідними від якості менеджменту, тому цей фактор заслуговує на більш детальний аналіз.
В іноземній літературі зазначена проблема розглядається в контексті трьох видів ліквідності: ліквідність центрального банку (central bank liquidity), ринкова ліквідність (market liquidity) та ліквідність фінансування (funding liquidity). Фахівці Європейського центрального банку під ліквідністю центрального банку розглядають його здатність у разі потреби надавати фінансовим установам необхідні для забезпечення належного рівня ліквідності ресурси, а ринкову ліквідність тлумачать як здатність учасників ринку укласти операцію купівлі-продажу певного активу протягом короткого проміжку часу без значного впливу на ціну та з низькими трансакційними витратами [9]. Здатність банківських установ виконати свої зобов'язання в момент їх настання Базельський комітет з банківського нагляду (Basel Committee on Banking Supervision) розглядає як ліквідність фінансування. Фахівці згаданого органу визначають наступні основні джерела загроз ліквідності: характер забезпечення кредитів, забезпечення денних овердрафтів (intraday credit) та інше фінансування клірингових банків, дострокове знаття депозитів, позабалансові зобов'язання, брокерські послуги для крупних клієнтів (prime brokerage), надмірна залежність від фінансування на міжбанківському ринку та ринку цінних паперів (wholesale funding), деривативи та фінансування в іноземній валюті [10].
На думку М. Бруннермаєра, поширення сек'юритизації (securitization) та забезпечення фінансових інструментів активами (collateralization), скорочення середнього терміну депозитних вкладів та спрощення умов їх дострокового зняття (в результаті, довгострокові кредити фінансувались короткостроковими депозитами або внесками до запитання) та інші фактори спричинили кризові явища на фінансових ринках протягом 2007 -- 2008 рр. [8]. Ф. Аллен та Е. Карлетті наголошують на тому, що вагомим дестабілізуючим фактором також було зниження рівня довіри між гравцями відповідних ринків, зокрема на ринках запозичень з високим рівнем левериджу (leveraged markets), забезпечених активами грошово-кредитних документів (asset-backed commercial paper) та міжбанківських операцій, що спричинило скорочення обсягів взаємного фінансування між банками (з огляду на ймовірне зростання потреб забезпечення власної ліквідності та ризиків дефолту контрагентів) [6]. Асиметрія інформації на ринку банківських послуг, на думку Б. Бернанке та М. Г ертлер, є важливим чинником у відносинах між кредитором та позичальником, обумовлюючи існування агентських витрат (agency costs) [7]. На думку автора, погляди перерахованих та багатьох інших науковців і практиків є важливими для розуміння сутності факторів погіршення ліквідності банківських установ, тому вони мають бути враховані при виокремленні відповідних ендогенних факторів.
Постановка завдання
Метою статті є аналіз ендогенних факторів порушення ліквідності банківських установ з метою підготовки науково-практичних рекомендацій щодо врахування їх специфіки при розробці та застосування методів контролю та управління ліквідністю банківських установ.
Виклад основного матеріалу дослідження
ендогенний ліквідність комерційний банк
Сучасна фінансова криза завдала значних збитків світовій економіці, зокрема банківському сектору: банкротами були оголошені банки "IKB", "Northern Rock", "Sachsen LB", "Bear Sterns", "Lehman Brothers" та інші, значна кількість гравців цього ринку була змушена пройти через масштабну реструктуризацію (Merrill Lynch) або звертатись за державною підтримкою (AIG, Citigroup, Fannie Mae, Freddy Mac, Indie Mac, Dexia, Fortis, HypoVereinsbank). Ймовірний розмір штрафних санкцій, які Citigroup сплатить за торгівлю забезпеченими іпотекою цінними паперами (за неналежну оцінку та інформування інвесторів про рівень ризиків та інші порушення) сягне 7 млрд дол. США, станом на липень 2014 р. Разом американські банки сплатили регулюючим органам більше 35 млрд дол. США відповідних штрафних санкцій лише протягом 1 півріччя 2014 р. Більшість фахівців погоджуються з тим, що однією з головних передумов дестабілізації світових фінансових ринків у другій половині 2007 р. стало значне зростання обсягів операцій з ризикованими борговими зобов'язаннями (subprime debt) та забезпеченими активами фінансовими інструментами, що мало вагомий негативний вплив на ліквідність банківської та фінансової системи в цілому, на всіх рівнях (рис. 1).
Рис. 1. Частка ризикових боргових зобов'язань в загальному обсязі іпотечних боргових зобов'язань на ринку США, 2001--2008 рр. Джерело: побудовано автором за даними [5].
Фахівці також відзначають наступні передумови дестабілізації фінансового ринку США: зростання загального обсягу боргових зобов'язань фінансового сектору з 3 трлн дол. США до 36 трлн дол. США протягом 1978 -- 2007 рр.; накопичення 10-ма найбільшими комерційними банками США біля 55% загальної вартості активів галузі, станом на 2005 р. (цей показник зріс більш ніж вдвічі, у порівнянні з 1990 р.); стрімке зростання доходів фінансового сектору США, які вже у 2006 р. складали біля 27% від загальних доходів корпоративного сектору країни (у 1980 р. -- 17%)[5].
Варто зазначити, що деякі науковці та практики завчасно попереджали про відповідне зростання системних ризиків, проте їх думки не отримали належної уваги, зокрема відомий фінансист Т. Фортсман ще у 1980-х рр. вів активну інформаційну компанію проти використання ризикованих облігацій (junk bond), по відношенню до яких він використовував термін "вапмум" (намисто, що використовувалось індіанцями в якості грошей), пророкуючи настання масштабної кризи неплатежів та економічної рецесії в США. Вищезазначене є показовим прикладом негативного впливу на ліквідність банківських установ та фінансової системи в цілому ендогенних факторів, яким буде приділено особливу увагу в цій статті.
Не зважаючи на сумний досвід загострення кризи ліквідності на світових фінансових ринках у другій половині 2007 р., поширення відповідних кризових явищ в банківській системі України протягом 2008--2009 рр., зокрема введення тимчасових адміністрацій в банк "Надра" і "Промінвест-банк", та інші чинники, що мали привернути увагу регулюючих органів, науковців та практиків до проблеми кризи ліквідності, протягом 2013--2014 рр. були прийняті постанови про ліквідацію 7-ми банків, включаючи ПАТ "БРОКБІ- ЗНЕСБАНК", ПАТ "Банк Форум", загальна вартість вкладів фізичних осіб в яких становила 16,2 млрд грн., станом на 01.01.2013 (табл. 1) [2; 3]. Беззаперечним у цьому прикладі є вплив вагомих зовнішніх факторів дестабілізації (політичні, загальноекономічні та інші), проте, на думку автора, внесок внутрішніх факторів у дестабілізацію ситуації не варто недооцінювати: як відомо, у деяких з перерахованих банків відбулась зміна власників незадовго до початку їх проблем з платоспроможністю, діяльність деяких була спрямована виключно на підтримку окремих фінансово-промислових груп тощо.
Таблиця 1. Перелік банків Україні, для яких було розпочато процедуру ліквідації у 2013--2014 рр.
|
Назва банку |
Розмір активів, млрд грн., станом на 01.01.2013 р. |
|
|
ПАТ "ЕРДЕ БАНК" |
відсутні дані |
|
|
ПАТ "БАНК "ТАВРИКА" |
2,7 |
|
|
ПАТ "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ДАНІЕЛЬ" |
1,4 |
|
|
ПАТ "РЕАЛ БАНК" |
0,9 |
|
|
ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» |
16,9 |
|
|
ПАТ БАНК «МЕРКУРІЙ» |
1,7 |
|
|
ПАТ «БАНК ФОРУМ» |
8,7 |
|
|
Разом |
32,3 |
Джерело: побудовано автором за даними [2; 3].
Отже, окрім чисельних екзогенних факторів (загальнополітичні та економічні, рівень розвитку ринку цінних паперів та міжбанківського кредитування, політика центрального банку та інші), на рівень ліквідності банківських установ впливають наступні ендогенні фактори:
— проблема делегування повноважень (agency problem);
— асиметрія інформації;
— фінансові інновації;
— існування тіньового банківського сектору (shadow banking);
— неефективний менеджмент;
— діяльність кишенькових банків;
— внутрішньогрупові операції;
— феномен "занадто великих, щоб збанкротувати" банків (to-big-to-fail phenomenon) та інші.
Сучасна система акціонерного володіння базується на делегуванні повноважень з управління компанією її власниками (акціонерами) найманим працівникам, інтереси та цілі яких на практиці не завжди співпадають з інтересами та цілями акціонерів. Досить часто система оплати праці стимулює керівництво компанії надавати перевагу короткостроковим цілям, досягнення яких сприятиме їх власному збагаченню, а не сталому довгостроковому розвитку та зростанню добробуту компанії та її акціонерів. У контексті вибору між вищою ліквідністю (нижчим ризиком та нижчим прибутком) або більшим прибутком (вищим ризиком та нижчою ліквідністю), яка постійно постає перед керівництвом банківських установ, проблема делегування повноважень перетворюється на вагомий фактор ризику зниження відповідної ліквідності. З огляду на динамічний розвиток сучасних фінансових ринків, обсяги операцій на них та масштаб і швидкість поширення будь-яких деструктивних явищ, відсутність ефективних механізмів оперативного контролю з боку акціонерів та превентивного втручання в процес прийняття управлінських рішень часто призводить до значних втрат для компанії та її акціонерів від недобросовісної поведінки менеджерів. На сьогодні, науковці та практики намагаються вирішити цю проблема за рахунок низки пасивних (вдосконалення системи внутрішнього та зовнішнього контролю, статутних обмежень діяльності керівництва та спостережних і контролюючих органів, впровадження оптимальної для довгострокового зростання банків системи оплати праці, розвиток відповідної законодавчої бази, впровадження нових вимог та процедур, наприклад, Базель ІІІ) та активних (діяльність активних інвесторів (activist investors), зміна керівництва, посилення відповідного державного контролю) інструментів, проте, цей напрям дослідження потребує подальшої уваги.
Сторони будь-якої фінансової транзакції, як правило, мають різний ступінь поінформованості про якісні характеристики активу-предмету транзакції, що призводить до недостовірної оцінки ризиків, зокрема факторів погіршення ліквідності. Проблема асиметричного розподілу інформації набуває критичного масштабу за умов зростання кількості сторін транзакції та складності відповідних фінансових інструментів, що спостерігається при сек'юритизації та забезпеченні цих фінансових інструментів активами. Загроза для банківських установ та інших сторін відповідних тран- закцій полягає у хибному або недостатньому розумінні якісних характеристик відповідних фінансових інструментів, зокрема ступеню ризикованості. Одним з найбільш показових проявів проблеми асиметрії інформації є недостовірна оцінка гравцями ринку рівня ризикованості забезпечених активами цінних паперів (ABCPs), забезпечених активами боргових зобов'язань (CDOs) та інших фінансових інструментів, яким провідні рейтингові агентства присвоювали найвищий інвестиційний рейтинг, проте, саме вони стали причиною критичного зростання загального рівня ризику в фінансових системах країн та світу в цілому. Одним зі шляхів вирішення зазначеної проблеми, на думку автора, є посилення контролю з боку регулюючих органів за процесом розкриття інформації емітентами фінансових інструментів щодо їх ризикованості та інших якісних характеристик, підвищення кваліфікаційних вимог до роботи в галузі оцінки ризиків, зокрема до рейтингових агентств, створення ефективних міжнародних органів контролю за дотриманням процедур розкриття інформації учасниками транзакцій з фінансовими інструментами та заохочення застосування принципу доброї волі з метою подолання зазначеної вище проблеми.
Пов'язаною з попередньою є проблема фінансових інновацій, оскільки саме вони породжують фінансові інструменти, якісні характеристики яких оцінюються учасниками ринку помилково, зокрема ступінь їх ризикованості. Сучасний розвиток інформаційних технологій, рівень застосування методів математичного аналізу в економіці та фінансах дозволяє створювати досить складні нові фінансові продукти, справжню сутність яких та усі пов'язані з ними ризики іноді не розуміють навіть самі розробники. Натомість, користувачі інноваційними фінансовими інструментами не завжди володіють необхідними знаннями та навичками, щоб достовірно оцінити відповідні ризики зі свого боку. Це призводить до перетворення фінансових інновацій на один з найбільш потужних факторів дестабілізації фінансової системи, не зважаючи на те, що однією з головних функцій фінансових інновацій є зменшення ризиків шляхом їх розподілу між більшою кількістю гравців ринку.
Важливим фактором погіршення ліквідності банківських установ є діяльність тіньового банківського сектору, під якою Комісія з дослідження фінансової кризи (Financial Crisis Inquiry Commission) розуміє подібну до банківської фінансову діяльність, яка здійснюється за межами традиційної системи комерційних банків, більшість якої є неврегульованою або недостатньо врегульованою [5]. Комітет з фінансової стабільності (Financial stability board) під тіньовим банківським сектором розуміє систему кредитної посередницької діяльності за межами традиційної банківської системи, яка призводить до підвищення системних ризиків шляхом впливу на ліквідність або терміни настання зобов'язань, рівень левериджу, передачу кредитних ризиків та використання можливостей регуляторного арбітражу (regulatory arbitrage) [4]. Варто зазначити, що на операції відповідних установ не поширюється дія існуючих програм захисту вкладників та підтримки ліквідності центральними банками. Більше того, цей сектор конкурує з комерційними банками в залученні коштів вкладників, обмежуючи доступ до ресурсів покращення ліквідності традиційним банківським установам. Вагомим ризиком для ліквідності банківських установ також є практика використання позабалансових рахунків для обліку неліквідних активів та ризикових операцій. Варто зазначити, що Комітет зі стандартів фінансового обліку (Financial Accounting Standards Board) працює в напрямі обмеження можливостей банків приховувати інформацію про справжній рівень ліквідності за допомогою позабалансових операцій, проте, проблему не можна вважати цілковито вирішеною, оскільки не всі фінансові установи складають звітність за міжнародними стандартами, зокрема в Україні, також актуальною залишається проблема маніпуляцій та креативного підходу до складання фінансових звітів (з метою більш вигідного відображення). З огляду на вищезазначене, традиційні методи аналізу рівня ліквідності та відповідних ризиків (на основі показників балансу) можуть бути неефективними. Більше того, криза ліквідності представників тіньового банківського сектору, які є менш регульованими та контрольованими, може викликати паніку серед вкладників та відтік капіталу з традиційного банківського сектору.
Неефективність менеджменту, діяльність кишенькових банків, внутрішньогрупові операції та феномен "занадто великих, щоб збанкротувати" банків також є вагомими факторами порушення ліквідності банківських установ. Наприклад, фахівці Комісії з дослідження фінансової кризи наголошують на тому, що вище керівництво AIG ігнорувало ризики, пов'язані з портфелем деривативів від забезпечених іпотекою цінних паперів у розмірі 79 млрд дол. США, так само, як і менеджмент Merrill Lynch вважав мінімально ризикованим портфель пов'язаних з іпотечними фінансовими інструментами цінних паперів у розмірі 55 млрд дол. США, який в кінцевому підсумку призвів до багатомільярдних збитків [5].
Окрім згаданої вище агентської проблеми, на ефективність управління ліквідністю банківських установ може впливати також рівень професіоналізму керівної ланки та цілі власників банку, які можуть мати інші пріоритети, ніж забезпечення належного рівня ліквідності. Особливої гостроти ця проблема набуває в країнах СНД та Україні. Подібні ризики для ліквідності можуть виникати по відношенню до кишенькових банків, які створюються в межах фінансово-промислових груп як різновид допоміжної господарської діяльності, для обслуговування потреб основного бізнесу. Більше того, актуальною залишається проблема застосування банками преференційного підходу по відношенню до внутрішньогрупових операцій, що може значною мірою підвищувати ризик недостатньої ліквідності.
На окрему увагу заслуговує також феномен "занадто великих, щоб збанкротувати" банків, який полягає у тому, що керівництво великих, системних банків (як і інших фінансових установ) може нехтувати більшим ризиком задля отримання вищих прибутків чи досягнення інших цілей, сподіваючись, що центральний банк (або інший регулюючий орган) врятує їх від банкротства, щоб не спричинити подальші деструктивні явища в банківському секторі або фінансовій системі та економіці в цілому. Хоча, на думку автора, до таких установ має бути посилений контроль з боку регулюючих та контролюючих органів. Більше того, керівництво банків має нести відповідальність за наслідки прийняття неефективних управлінських рішень, включаючи заборону займатись відповідною професійною діяльністю, займати керівні посади або навіть нести кримінальну відповідальність.
На думку автора, більшість методів оцінки рівня ліквідності та управління її рівнем не дозволяє належним чином врахувати вплив згаданих ендогенних факторів. Основні методи аналізу ліквідності банківських установ (оцінка ліквідності на основі коефіцієнтів, аналіз грошових потоків, оцінка величини чистого вибуття зобов'язань, оцінка зміни характеристики платоспроможності банку та інші) враховують, переважно, показники фінансової звітності або виражені у кількісній формі зовнішні чинники, не приділяючи достатньої уваги перерахованим вище ендогенним факторам. На думку автора, останні мають бути враховані більшою мірою як у методах оцінки та прогнозування так і теоріях управління ліквідністю банківських установ, з метою підвищення їх ефективності.
Висновки
Сучасна світова фінансова криза привернула увагу науковців та практиків до низки системних проблем банківського сектору, що призвели до поширення значних деструктивних явищ на фінансових ринках та економіці в цілому як на національних так і глобальному рівнях. Однією з таких проблем є прихована криза ліквідності банківських установ, яка стала відчутною у другій половині 2007 р., коли побудована на більш ризикованих ніж вважалося фінансових інструментах система перерозподілу вільних фінансових ресурсів, руху спекулятивного капіталу та трансформації ризиків перетворилася на картковий будинок. Поширення згаданих вище деструктивних явищ було спричинене низкою екзогенних та ендогенних факторів погіршення ліквідності банківських установ: проблема делегування повноважень, асиметрія інформації, фінансові інновації, існування тіньового банківського сектору, неефективний менеджмент, діяльність кишенькових банків, внутрішньогрупові операції та феномен "занадто великих, щоб збанкротувати" банків, окрім інших чинників.
З урахуванням специфіки впливу перерахованих факторів автором запропоновано низку заходів щодо мінімізації відповідних ризиків для банківських установ: посилення контролю з боку регулюючих органів за процесом розкриття інформації емітентами фінансових інструментів; підвищення кваліфікаційних вимог до роботи в галузі оцінки ризиків; підвищення відповідальності керівництва банківських установ за прийняття неефективних управлінських рішень, які можуть мати вагомі негативні наслідки для вкладників та банківського сектору в цілому.
Подальшого дослідження потребують шляхи вдосконалення методів оцінки, прогнозування та теорії управління ліквідністю банківських установ з урахуванням впливу згаданих у статті ендогенних факторі в.
Література
1. Стельмах В. Ліквідність банку: окремі аспекти управління та світовий досвід регулювання і нагляду: Науково- аналітичні матеріали / В. Стельмах, В. Міщенко, В. Крилов, Р. Набок, О. Приходько, Н. Г рищук; Національний банк України. Центр наукових досліджень.-- Вип. 11. -- К.: Національний банк України. Центр наукових досліджень, 2008. -- 220 с.
2. Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http:// www.bank.gov.ua
3. Офіційний сайт Незалежної асоціації банків України [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http:// www.nabu.com.ua
4. Офіційний сайт організації "Financial Stability Board" [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http:// www.financialstabilityboard.org
5. Офіційний сайт організації "Financial Crisis Inquiry Commission" [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://fcic.law.stanford.edu/about
6. Allan Franklin. The role of liquidity in financial crises [Electronic Resource] / Franklin Allan, Elena Carletti. -- September 2008. -- Mode of access: http://ssrn.com/ abstract=1268367
7. Bernanke Ben. Agency costs, net worth, and business fluctuations [Electronic Resource] / Ben Bernanke, Mark Gertler // The American Economic Review. -- March 1989. Vol. 79. -- No. 1 -- Mode of access: http:// www.jstor.org/stable/1804770
8. Brunnermeier Markus K. Deciphering the liquidity and credit crunch 2007--2008 [Electronic Resource] / Markus K. Brunnermeier // Journal of Economic Perspectives. -- Winter 2009. -- Vol. 23. -- No. 1 -- Mode of access: http:// pubs.aeaweb.org/doi/pdfplus/10.1257/jep.23.1.77
9. Nikolaou Kleopatra. Liquidity (risk) concepts. Definitions and interpretations [Electronic Resource] / Kleopatra Nikolaou // European Central Bank Working paper. February 2009. -- No. 1008. -- Mode of access: http:// www.ecb.europa.eu/pub/pdf/scpwps/ecbwp1008.pdf
10. Liquidity stress testing: a survey of theory, empirics and current industry and supervisory practices [Electronic Resource] // Basel Committee on Banking Supervision Working Paper. -- October 2013. -- No. 24. -- Mode of access: http://www.bis.org/publ/bcbs_wp24.pdf
References
1. Stel'makh, V. Mischenko, V. Krylov, V. Nabok, R. Pry- khod'ko, O. Hryschuk, N. (2008), Likvidnist' banku: okremi aspekty upravlinnia ta svitovyj dosvid rehuliuvannia i nahliadu: Naukovo-analitychni materialy [Bank liquidity: separate aspects of management and international experience in regulation and oversight: Scientific and analytical materials], Natsional'nyj bank Ukrainy. Tsentr naukovykh doslidzhen', Kyiv, Ukraine.
2. The official site of the National Bank of Ukraine (2014), "Statistics", available at: http://www.bank.gov.ua (Accessed 04 Jul 2014).
3. The official site of the Independent association of Ukrainian banks, "Statistics", available at: http:// www.nabu.com.ua (Accessed 04 Jul 2014).
4. The official site of The Financial Stability Board (2011), "Shadow banking: strengthening oversight and regulation", available at: http://www.financialstabilityboard.org (Accessed 03 Jul 2014).
5. The official site of the Financial Crisis Inquiry Commission (2010), "Shadow banking and the financial crisis", available at: http://fcic.law.stanford.edu/about (Accessed 03 Jul 2014).
6. Allan, F. and Carletti, E. (2008), "The role of liquidity in financial crises", available at: http://ssrn.com/ abstract=1268367 (Accessed 15 Jul 2014).
7. Bernanke, B. and Gertler, M. (1989), "Agency costs, net worth, and business fluctuations", The American Economic Review, [Online], vol. 79, available at: http://www.jstor.org/ stable/1804770 (Accessed 01 Jul 2014).
8. Brunnermeier, M. K. (2009), "Deciphering the liquidity and credit crunch 2007 -- 2008", Journal of Economic Perspectives, [Online], vol. 23, available at: http:// pubs.aeaweb.org/doi/pdfplus/10.1257/jep.23.1.77 (Accessed 01 Jul 2014).
9. Nikolaou, K. (2009), "Liquidity (risk) concepts. Definitions and interpretations", available at: http:// www.ecb.europa.eu/pub/pdf/scpwps/ecbwp1008.pdf (Accessed 14 Jul 2014).
10. Basel Committee on Banking Supervision (2013), "Liquidity stress testing: a survey of theory, empirics and current industry and supervisory practices", available at: http://www.bis.org/publ/bcbs_wp24.pdf (Accessed 13 Jul 2014).
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Значення ліквідності та платоспроможності в діяльності комерційного банку. Методичні основи управління ліквідністю та платоспроможністю. Аналіз показників і детермінант платоспроможності та ліквідності комерційних банків на прикладі ВАТ "Мегабанк".
курсовая работа [357,1 K], добавлен 23.12.2013Особливості організації банківської справи та основних функцій комерційних банків. Поняття, призначення та класифікація комерційних банків. Походження та розвиток комерційних банків. Функції комерційних банків. Операції комерційних банків.
курсовая работа [40,1 K], добавлен 10.04.2007Аналіз економічних нормативів банківської системи України. Особливості управління фінансовою стійкістю комерційних банків, методи її оцінювання. Заходи мінімізації ризиків і підтримка стійкості банківських установ для їх функціонування в сучасних умовах.
статья [29,9 K], добавлен 13.11.2017Аналіз ліквідності банків України та визначення факторів, що на неї впливають. Система управління та інформаційне забезпечення аналізу ліквідності банку. Апробація методичного підходу на прикладі аналізу ліквідності ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит".
курсовая работа [820,3 K], добавлен 29.04.2013Дослідження особливості організації банківської справи, видів комерційних банків, критеріїв класифікації, особливостей побудови і функціонування, основних функцій комерційних банків. Розгляд шляхів практичного використання функціонування комерційних банкі
курсовая работа [56,5 K], добавлен 22.01.2009Макроекономічний аналіз фінансового стану банків України. Чинники попиту та пропозиції, регулювання ліквідності системи банків та заходи щодо підвищення її ефективності та зменшення коливань ліквідності. Суть наслідків світової фінансової кризи.
реферат [1,8 M], добавлен 04.07.2009Взаємозв'язок понять "ліквідність банківської системи", "ліквідність банку", "ліквідність балансу", "ліквідність активів і пасивів". Питання ліквідності як "запас" і як "потік". Сутність, мета, методи управління та регулювання ліквідності банку.
статья [20,9 K], добавлен 13.11.2017Теоретичні основи, суть, значення та види інвестиційних операцій комерційних банків та основні фактори ризику. Інвестиційна діяльність як гарант стабільності функціонування банківської системи, аналіз її оцінки та основні проблеми і шляхи вдосконалення.
курсовая работа [633,5 K], добавлен 13.10.2010Аналіз економічної сутності емісійної та інвестиційної діяльності банків. Вивчення стану інвестиційної діяльності на прикладі банку України. Розгляд методів інвестиційної політики комерційних банків з метою ефективного формування інвестиційного портфеля.
дипломная работа [225,0 K], добавлен 22.05.2017Сутність, зміст та порядок здійснення операцій комерційних банків щодо залучення вкладів населення. Порядок нарахування та сплати відсотків по депозитним вкладам фізичних осіб. Аналіз ефективності проведення операцій комерційних банків з депозитами.
курсовая работа [48,5 K], добавлен 14.01.2010Види систем рейтингування банків, обґрунтування необхідності його проведення. Зарубіжна практика побудови рейтингових оцінок надійності комерційних банків. Методичні основи створення публічної системи комплексної оцінки банківських установ в Україні.
курсовая работа [114,3 K], добавлен 07.09.2011Поняття ліквідності. Оцінка ліквідності балансу комерційного банку. Основні напрямки аналізу ліквідності балансу банку. Механізм управління ліквідністю. Коефіцієнти ліквідності. Рекомендації по підвищенню ліквідності і платоспроможності банку.
реферат [52,5 K], добавлен 22.03.2004Організація діяльності та функціонування комерційних банків, їх економічна сутність, порядок створення та організації діяльності, структура активних і пасивних банківських операцій та механізм їх здійснення; порядок формування ресурсів комерційних банків.
методичка [261,6 K], добавлен 17.02.2009Ознаки позикового капіталу, його специфічна форма відчуження. Основа формування позикового капіталу, закономірності кругообігу капіталу в процесі відтворення. Ринок банківських кредитів та ставок відсотків по депозитних операціях комерційних банків.
контрольная работа [27,5 K], добавлен 09.02.2010Значення рейтингової оцінки діяльності банків. Аналіз кредитного портфелю банку. Становлення рейтингової оцінки банківських установ в Україні. Аналіз активів, пасивів та ліквідності банку. Сучасна банківська система, проблеми та перспективи її розвитку.
курсовая работа [75,8 K], добавлен 17.11.2014Поняття, функції, типи та інструменти правового впливу на діяльність комерційних банків в Україні. Загальна характеристика пасивних та активних операцій банку. Нормативні значення економічних нормативів для комерційних банків, встановлених Нацбанком.
реферат [2,7 M], добавлен 30.01.2015Ресурси комерційних банків: зміст, значення, класифікація. Функції та класифікація власного капіталу. Мінімальний розмір статутного капіталу на момент реєстрації банку. Порядок формування статутного фонду. Залучені і запозичені кошти комерційних банків.
реферат [42,6 K], добавлен 18.03.2014Оцінка рентабельності іпотечного кредитування для комерційних банків та факторів, що мають суттєвий вплив на рівень рентабельності. Розвиток іпотечного кредитування банками на прикладі комерційних банків "Райффайзенбанк Україна" та АКБ "Приватбанк".
отчет по практике [4,3 M], добавлен 10.07.2010Ринок цінних паперів в системі ринкових відносин комерційних банків. Операції комерційних банків по емісії власних цінних паперів. Оцінка інвестиційної якості портфелю цінних паперів, формування резервів для покриття можливих збитків від операцій з ним.
курсовая работа [212,1 K], добавлен 12.04.2010Економічні, правові основи взаємовідносин комерційного банку з НБУ. Повноваження Центрального банку як регулятивно-наглядового органу. Кредитування (рефінансування) комерційних банків. Мінімальний розмір регулятивного капіталу діючих банків України.
курсовая работа [30,0 K], добавлен 01.10.2011
