Стан банківського кредитування торговельної галузі Закарпатської області

Key words: credit, region, trade, trade sector of the region, banking system.

ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ

Економічний розвиток регіонів великою мірою залежить від ефективного використання фінансових ресурсів, серед джерел яких важливе місце посідає банківське кредитування. Аналіз офіційної статистики свідчить, що існують значні диспропорції в розподілі кредитних коштів між регіонами, що, як наслідок призводить до значних територіальних диспропорцій їх економічного розвитку.

Торгівельна галузь в Україні займає найбільшу частку в структурі ВВП [1]. Саме вона здійснювала вагомий вплив на розвиток економіки України з перших років незалежності. Особливо помітний вплив торгівлі на економіку регіонів зі слабким розвитком важкої індустрії, але вигідним економіко-географічним розташуванням, де сфера торгівлі забезпечує робочими місцями та доходами велику частину населення. Одним з таких регіонів, безперечно, є Закарпаття.

Банківське кредитування здійснює вплив на розвиток економіки регіону як загалом, так і на окремі види економічної діяльності, в тому числі на торгівлю. А оскільки торгівля в економіці Закарпатської області займає одне з провідних місць, то дослідження стану кредитування торгівлі в регіоні, без сумніву, заслуговує на увагу.

АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ І ПУБЛІКАЦІЙ

Механізми стимулюючого впливу банківського кредиту на розвиток економіки регіону досліджувала в своїй роботі Павлишин О.П. [6]. Вона також здійснила аналіз розподілу кредитних ресурсів комерційних банків за регіонами України [6]. Важливість суспільної ефективності регіональної банківської системи для економіки регіону вивчали Могильницька М.П. та Побурко Я.О. [4]. Аналіз кредитної діяльності банківської системи України у своїх роботах здійснювали Рогожнікова Н.В. [9], Молдавська О.В. та Демиденко А.В. [5]. Дослідження стану кредитування банками галузі торгівлі за регіонами України, а також місця Закарпатської області серед них не набули поширення, тому вважаємо, що даний аспект є актуальним і заслуговує детальнішої розробки.

ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ

На основі викладеного можна сформулювати завдання дослідження, яке полягає в аналізі стану банківського кредитування торгівлі в Закарпатській області, а також визначенні диспропорцій, які існують між регіонами Україні з приводу розподілу кредитних ресурсів комерційних банків, спрямованих у торгівлю.

ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ ДОСЛІДЖЕННЯ

Одним з важливих факторів розвитку економіки регіону є банківське кредитування. Шляхом банківського кредитування відбувається перелив капіталу між галузями в межах економічної системи. Кінцевим результатом цього процесу є витал у різних галузях економіки. Перерозподільна функція кредиту також сприяє забезпеченню переливу фінансових ресурсів між окремими регіонами [7, с. 11].

Оскільки ми маємо на меті дослідження стану банківського кредитування саме такого виду економічної діяльності як торгівля, то вважаємо, що доцільно уточнити обґрунтування потреби кредитних ресурсів на підприємствах торгівлі.

Внутрішні причини виникнення потреби в кредитних ресурсах на підприємствах торгівлі, перш за все, пов'язані з особливостями кругообігу капіталу, які обумовлюють нерівномірність руху оборотного капіталу підприємств, викликану відхиленнями фактичної потреби в оборотних коштах від їх середньої величини. Пов'язано це з динамічним надходженням і витратами товарно-матеріальних цінностей, реалізацією товарів, оплатою рахунків постачальникам, виплатою заробітної плати. Тому позичковий капітал потрібен підприємствам торгівлі для формування тимчасових запасів і забезпечення безперебійного процесу реалізації продукції [3, с. 14--15].

Рис.1 Кількість підрозділів банків на 100 підприємств торгівлі в регіонах України станом на 01.01.2014, одиниць

Джерело: складено автором за даними [2; 12].

Ще однією внутрішньою причиною потреби в кредитних ресурсах, яка пов'язана з особливостями кругообігу капіталу торговельного підприємства, є брак коштів для придбання, модернізації та ремонту основних засобів, для інвестування в капітальне будівництво та нематеріальні активи. Антиципаційна властивість кредиту (здатність кредиту випереджати у часі процес нагромадження) забезпечує здійснення капітальних вкладень ще до того, як господарюючий суб'єкт накопичить прибуток і амортизацію для інвестицій. Поєднання власного капіталу з позиковим дозволяє оперативно реагувати на прогрес технології, швидко здійснювати витрати на впровадження новітніх наукових досягнень [3, с. 15].

Серед основних зовнішніх причин, що формують потребу в кредитних ресурсах підприємств торгівлі, слід назвати: наявність інфляції, що часто призводить до "проїдання" чи знецінення власних коштів суб'єктів господарювання; стан економічного розвитку держави -- спад або підйом; структурна збалансованість економіки і платоспроможність економічних суб'єктів; фінансова ситуація в країні та інше [10, с. 40].

Таким чином, як зазначає Мельник Л.О. в своїй роботі [3, с. 15], кредит відіграє важливу роль в організації грошових розрахунків (готівкових, безготівкових), збільшенні обсягу товарообігу, забезпеченні безперебійності кругообігу основного і оборотного капіталу.

Важлива роль кредиту в торгівлі підтверджена ще й тим, що найбільшу частку в галузевій структурі кредитного портфелю банків України займають кредити, надані в сферу торгівлі -- 38,81 % (тоді як кредити в пе реробну промисловість -- 19,64%, операції з нерухомим майном -- 7,33%, будівництво -- 7,26%, сільське та рибне господарство -- 6,29 %, а інші й того менше) [12].

Безперечно важливим критерієм ефективної кредитної діяльності банківських установ є розвинута банківська мережа, яка забезпечує доступність банківських послуг для клієнтів за місцем їх проживання та праці. А у випадку кредитування торгівлі важливою є доступність банківського кредиту та загалом банківського обслуговування для підприємств торгівлі за місцем їх розташування.

Водночас спостерігаються значні територіальні диспропорції щодо забезпечення кредитними послугами окремих регіонів, зосередження переважної частки кредитних ресурсів у декількох промислово розвинутих областях та їх "вимивання" з інших регіонів. Це призводить до того, що економіка останніх не отримує належного обсягу кредитних вкладень, а кредит не виконує притаманних йому функцій у суспільстві [6, с. 5]. Зважаючи на тему та мету дослідження, важливим для нас є визначення місця саме Закарпатської області в даному розподілі.

За показником середньої чисельності населення Закарпатська область займає 16 місце серед регіонів України, за кількістю банківських установ -- 18 місце, а за кількістю об'єктів роздрібної торгівлі -- 22 місце [2]. Дані показники не дають можливості оцінити розвиток банківської мережі в регіоні, адже кожен з регіонів крани має свої особливості, які потрібно врахувати при аналізі. Використовуючи показник кількості підприємств торгівлі (підприємств, основним видом діяльності яких за КВЕД є оптова та роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів) в областях, ми можемо оцінити, наскільки підприємства торгівлі регіону забезпечені банківськими установами відносно інших областей країни (рис. 1).

Слід відзначити, що підприємства торгівлі в Закарпатській області мають одне з найкращих забезпечень мережею банківських установ, адже в Закарпатті на сто підприємств торгівлі припадає 37 установ банків, тоді як, до прикладу, в Київській області -- лише вісім. У Київській області найбільша кількість підприємств торгівлі серед регіонів України -- 32847 одиниць, і найбільша мережа банківських установ -- 2771 підрозділ. Але співвідношення даних показників дає найменший показник кількості підрозділів банків на 100 підприємств торгівлі порівняно з іншими регіонами України. Це пояснюється тим, що кількість підприємств торгівлі в Київській області майже в дванадцять разів перевищує кількість банківських установ, тоді як, до прикладу, в Закарпатті тільки в три рази. І хоча, банківська мережа Київської області є найбільшою порівняно з іншими областями України, але, все таки, забезпечення підприємств торгівлі даною мережею -- найменше, зокрема через велику концентрацію підприємств торгівлі в столиці України.

Загалом щодо структури наданих кредитів юридичним особам у розрізі регіонів безперечним лідером є м. Київ та Київська область -- 55,2%, також значна частина припадає на Дніпропетровську область -- 20,6%. У кредитуванні галузі торгівлі лідери ті ж самі, але співвідношення між Київською та Дніпропетровською областями змінюється (рис.).

Як видно за даними рисунка, основна частка кредитів юридичним особам, які займаються торгівлею, припадає на м. Київ та Київську область, Дніпропетровську область, а також Донецьку, Харківську та Одеську області. Кожна з інших областей отримує менше 1 % загальної суми кредитування. Області Західної України (Закарпатська, Чернівецька, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Волинська та Тернопільська) разом мають меншу частку кредитування, ніж Одеська область (3,33 % проти 3,8 %), і в 11 разів меншу ніж Дніпропетровська. Отже, можна констатувати, що переважна частина коштів комерційних банків, у вигляді кредитів у торгівлю, спрямовується на фінансування підприємств торгівлі у великих "ділових центрах", де і розміщена найбільша їх кількість. Натомість області Західного регіону України, в тому числі і Закарпатська область, отримують незначну частку коштів комерційних, банків у вигляді кредитів у торгівлю.

За показником рівня простроченої заборгованості за кредитами (рис. 3), наданими підприємствам торгівлі, Закарпатська область посідає 17 місце серед областей України. Слід зазначити, що відсоток прострочених кредитів нижчий ніж середній по Україні. А оскільки рівень простроченої заборгованості за кредитами, наданими підприємствам торгівлі Закарпатської області, є помірним, порівняно з іншими областями, то необхідним є пошук шляхів збільшення обсягів кредитування торговельної галузі регіону.

Що стосується Закарпатської області, то галузева структура розподілу кредитних коштів є аналогічною до розподілу по Україні. Найбільшу частку кредитів комерційних банків спрямовано в сектор торгівлі -- 42,94% та в переробну промисловість -- 23,3 % (рис. 4). Дана ситуація є закономірною, адже саме торгівля є надзвичайно динамічним видом діяльності, що дозволяє їй залишатися життєздатною в різних економічних та соціально-політичних умовах, а швидка віддача та оборот капіталу робить її привабливою в інвестиційному сенсі.

Характерним для області є те, що значну частину кредитів надано в сферу постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (16,56 % проти 3,92% по Україні). Крім того, в області представлені галузі, кредитування яких, за підсумками 2013 року взагалі не відбувалося (професійна, наукова та технічна діяльність; діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування; освіта; мистецтво, спорт, розваги та відпочинок; надання інших видів послуг; добувна промисловість і розроблення кар'єрів; водопостачання; каналізація, поводження з відходами; інформація та телекомунікації).

Перейдемо до аналізу структури кредитів, наданих банками підприємствам торгівлі, за строками та в розрізі валют.

Довгострокові банківські кредити (терміном понад 5 років) підприємства, як правило, спрямовують на формування та розширення основного капіталу. На жаль, частка таких позик у структурі загального обсягу наданих кредитів підприємствам торгівлі України є найменшою (7%). Серед основних причин вищезгаданої ситуації слід назвати нестабільність ринкового середовища та різкі ринкові коливання. В Закарпатській області частка довгострокових кредитів, спрямованих у торгівлю, є ще меншою -- вона становить 4,3 %, крім того, довгострокові позики в іноземній валюті взагалі не надавались (для України даний показник становить 3,3%) [12]. Незначна частка довгострокових кредитів в загальному обсязі наданих кредитів підприємствам торгівлі України та Закарпаття, безперечно, є негативним фактором, оскільки кредитні кошти, підприємства, в основному, спрямовують на фінансування поточних потреб. А потреби в капітальних інвестиціях залишаються незадоволеними. Дана ситуація, скоріш за все, є наслідком нестабільної економічної ситуації в країні, а низька частка довгострокових валютних кредитів -- наслідком нестабільного курсу національної валюти.

Розподіл кредитів, наданих підприємствам торгівлі України в розрізі валют станом на 01.01.2014 р., є наступним: 74,6 % -- в національній валюті та 25,4 -- в іноземній. В Закарпатській області половина кредитів надана в національній валюті, половина -- в іноземній. Причиною може бути розташування області (область межує з чотирма країнами), що передбачає тісніші економічні зв'язки підприємств торгівлі з іноземними партнерами, ніж в інших областях.

За даними Незалежної асоціації банків України [12], найбільша частина наданих кредитів у Закарпатській області -- це кредити в іноземній валюті, надані на строк від одного до п'яти років, а саме: кредити, надані на фінансування сфери роздрібної торгівлі (32,9%).

Висновки з проведеного дослідження