Функціональне моделювання забезпечення фінансової стабільності банківської системи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття з теми:

Функціональне моделювання забезпечення фінансової стабільності банківської системи

Погореленко Н.П., Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи»



На основі функціонального моделювання забезпечення фінансової стабільності банківської системи за допомогою методології IDEFO розроблено відповідний бізнес-процес із побудовою різних ступенів деталізації, які складаються з набору взаємозалежних операцій, механізмів та елементів. Сформульовано заходи, реалізація яких сприятиме підвищенню ефективності діяльності та забезпеченню фінансової стабільності банківської системи.

Ключові слова: банківська система, фінансова стабільність, бізнес-процеси, функціональне моделювання, Національний банк України.



Постановка проблеми

Забезпечення фінансової стабільності банківської системи в довгостроковій перспективі передбачає встановлення низки кількісних ознак оцінювання та вимірювання для створення та забезпечення виконання основних стратегічних напрямів розвитку системи у цілому.

При цьому головним засобом забезпечення відповідного рівня фінансової стабільності банківської системи виступає макропруденційний нагляд.

Його здійснення має відбуватися на базі спостереження, оцінки та контролю за факторами прямого та опосередкованого впливу на стабільність, своєчасної та дієвої діагностики виникнення системної нестабільності та недопущення розгортання деструктивних та небезпечних явищ, що можуть мати болісні наслідки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Теоретичні та практичні основи процесного управління розглянуто в роботах багатьох науковців і практиків, серед них: Н.М. Абдікєєв, Б. Андерсен, В.Г. Єліфєров [1], О.В. Корзаченко, А.І. Кузнєцов, Є. Ойхман, О.М. Помазуй [2], В.В. Рєпін, С.В. Устенко [3], Дж. Харрінгтон, Дж. Чампі та ін.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. За всієї значущості досліджуваної проблеми недостатньо розробленими залишаються питання, пов'язані саме з функціональним моделюванням забезпечення фінансової стабільності банківської системи для створення ефективної моделі розроблення управлінських рішень для виявлення ризиків та зниження втрат від реалізації дестабілізуючих чинників.

Мета статті полягає в узагальненні та систематизації системи забезпечення фінансової стабільності банківської системи на основі процесного підходу за допомогою побудови формалізованих моделей на трьох рівнях деталізації та розробленні адаптивного тактичного плану коректувальних заходів, який сприятиме більш ефективному використанню наявних ресурсів та зниженню ризиків щодо управління якістю здійснюваного бізнес-процесу.



Виклад основного матеріалу дослідження. Якщо узагальнено розглядати вітчизняну систему моніторингу фінансової стабільності банківської системи, необхідно зосередити увагу на двох ключових складниках, якими виступають комплексний аналіз фінансової стійкості банків, а також системи аналізу та оцінки ризиків діяльності банківських установ.

Саме тому доцільно передусім розглянути систему забезпечення фінансової стабільності банківської системи саме на макрорівні, а вже після цього переходити до розгляду забезпечення стабільної діяльності банків другого рівня.

Зокрема, В.Г. Єліфєров та В.В. Рєпін [1] пропонують оригінальну методику реорганізації системи управління бізнес-процесами організації, яка заснована на сучасному розумінні процесного підходу до управління. Процес, згідно із цією методикою, є досить складним об'єктом управління. Система управління процесами організації включає: дії з перетворення входів на виходи, систему збору інформації про показники процесу, систему аналізу цієї інформації і прийняття управлінського рішення особою, відповідальною за ефективність процесу, систему безперервного поліпшення показників процесу і коригувальних дій щодо усунення причин відхилень у ході процесу.

О.М. Помазуй [2] наголошує на тому, що саме кількісне оцінювання ризику може надати об'єктивну інформацію про стан бізнес-процесу в контексті ризик-менеджменту. Тому запровадження системи управління ризиком може суттєво підвищити якість управлінського рішення, мінімізувати можливість виникнення збоїв у процесі виконання бізнес-процесу, мінімізувати негативні наслідки.

С.В. Устенко [3] вважає критично важливим застосування спеціалізованих математичних моделей прийняття рішень під час вибору інформаційної системи моделювання бізнес-процесів.

Значний внесок у дослідження щодо управління бізнес-процесами в банку зробив Р.А. Ісаєв [4], який у своїх дослідженнях на основі сучасних концепцій бізнес-інжинірингу запропонував комплексну типову модель банку, розроблену в програмному продукті бізнес-моделювання Business Studio. Її сутність полягає у використанні взаємопов'язаних локальних моделей, документів та довідників, які описують більшість напрямів діяльності й систем управління універсального банку.

Заслуговують на увагу розробки інших науковців, зокрема М. Кравченко [6], Г.О. Панасенко [7], Ю.В. Кудляк тощо.

Так, М. Кравченко [6] здійснив значний внесок у розвиток організаційно-методичного забезпечення оптимізації бізнес-процесів і розроблення практичних рекомендацій упровадження процесно-орієнтованого управління у вітчизняних банках.

Г.О. Панасенко [7] займався фундаментальними питаннями щодо вирішення проблеми адекватного опису процедури формування ресурсного потенціалу банку з погляду складників його процесів із подальшим проведенням оптимізації отриманих моделей.

Незважаючи на численні наукові публікації щодо вивчення бізнес-процесів, питання, що стосується безпосереднього прийняття управлінських

рішень менеджерами найвищого рівня у контексті забезпечення фінансової стабільності системи, залишається недостатньо дослідженим та потребує поглибленого вивчення.

Проте в більшості опублікованих праць запропоновано дослідження у галузі переходу до процесного управління підприємствами та нефінансовими бізнес-організаціями; водночас фінансові установи, і банки зокрема, мають свою специфіку в управлінні, отже, вимагають іншого підходу, ніж підприємства.

Для аналізу оцінки фінансової стабільності банківської системи як ділового процесу (або бізнес-процесу) побудуємо відповідні формалізовані моделі на різних рівнях деталізації, кожна з яких складається із взаємопов'язаних операцій, «входів» та «виходів», механізмів та елементів управління, відповідно до загальноприйнятої у світовій та вітчизняній практиці методології функціонального моделювання та графічних нотацій IDEF0.

Це методологія функціонального моделювання і графічного описання процесів, призначена для формалізації й опису бізнес-процесів. Особливістю IDEF0 є її акцент на ієрархічне представлення об'єктів, що значно полегшує розуміння предметної сфери. Остання актуальна редакція зазначених нотацій була випущена в грудні 1993 р. Національним інститутом стандартів і технологій США (NIST) [8].

Отже, метою бізнес-процесу, що вибраний до розгляду, є своєчасне виявлення ризику зниження рівня фінансової стабільності та причин їх виникнення для зниження можливих фінансових утрат. Основним параметром досягнення мети є зниження втрат від впливу дестабілізуючих факторів. Як наслідок, бізнес-процес буде розглянуто на трьох рівнях деталізації.

Власником процесу є голова Національного банку України. Бізнес-процес розглядається з погляду Департаменту фінансової стабільності.

Загальна модель бізнес-процесу «Процедура оцінки фінансової стабільності банківської системи» (рівень деталізації А-0) представлена на рис. 1.

З моделі видно, що на цьому рівні деталізації необхідна така вхідна інформація:

положення «Основних засад грошово-кредитної політики»;

статистичні дані показників індикаторів фінансової стабільності;

положення систем оцінки фінансової стабільності банківської системи, вибраних експертами для аналізу;

розроблена експертами нормативно-інформаційна база проведення процедури оцінки фінансової стабільності банківської системи;

поточна фінансова звітність банків;

фінансова звітність банків за попередні роки;

фактичні та прогнозні показники індикаторів фінансової стабільності;

нормативні значення економічних нормативів НБУ [9; 10].

У результаті виконання бізнес-процесу мають бути отримані:

звіт щодо результатів виконання оцінки фінансової стабільності банківської системи;

запит на розроблення нормативно-інформативної бази під використовувані моделі оцінки;

інформаційна база для звіту про фінансову стабільність;

оновлений перелік заходів для підтримки фінансового стану системи;

пропозиції щодо вдосконалення моделей оцінки фінансової стабільності банківської системи.

Елементами управління, що забезпечують виконання процедури оцінки фінансової стабільності банківської системи, є:

посадові інструкції департаментів та структурних підрозділів НБУ, концептуальні основи яких закріплено в «Основних функціях структурних підрозділів центрального апарату НБУ» [11];

регламент побудови та використання моделей для оцінки показників банківської системи, затверджений експертами перед побудовою бізнес-процесів;

порядок внесення змін до системи забезпечення фінансової стабільності банківської системи, затверджений експертами перед побудовою бізнес-процесів;

задокументовані внутрішні процедури структурних підрозділів НБУ.

Під час реалізації цієї процедури задіяні такі структурні підрозділи Національного банку України:

Департамент фінансової стабільності;

Департамент статистики та звітності;

Департамент монетарної політики та економічного аналізу;

Департамент методології;

Департамент банківського нагляду.

Відзначимо, що, згідно з «Основними функціями структурних підрозділів центрального апарату НБУ», передбачено таке (табл. 1).

Розглянемо модель побудованого бізнес-процесу більш детально, на рівні деталізації А0 (рис. 2).

Як видно з моделі (рис. 2), основними складовими елементами процесу оцінки фінансової стабільності банківської системи є:

узгодження переліку заходів для оцінки фінансової стабільності банківської системи;

визначення переліку індикаторів, що будуть братися як основа для оцінки фінансової стабільності банківської системи;

побудова економіко-математичних моделей на основі вибраних показників для оцінки фінансової стабільності банківської системи;

використання побудованих моделей для оцінки фінансової стабільності банківської системи;

розроблення пропозицій для прийняття управлінських рішень щодо оцінки та управління фінансовою стабільністю банківської системи регулятором.

Ключовим структурним елементом, на думку автора, є активність АЗ «Побудова аналітико-прогнозних моделей на основі вибраних показників для оцінки фінансової стабільності банківської системи».

Саме від цього етапу реалізації бізнес-процесу залежать ефективність, точність та адекватність оцінки фінансової стабільності банківської системи, а також прийняття відповідних управлінських рішень.

Розглянемо цей процес на рівні деталізації А3 (рис. 3).

Основними складовими елементами процесу побудови аналітико-прогнозних моделей на основі вибраних показників для оцінки фінансової стабільності банківської системи є:

формалізація предмету досліджень у вигляді конкретних математичних залежностей і відносин (створення математичної моделі);

математичний аналіз моделі;

підготовка вихідної інформації;

створення програм для ЕОМ для використання моделі;

числовий (емпіричний) аналіз моделі. Після побудови моделі необхідно здійснити кількісний аналіз можливих причин виникнення і наслідків недоліків, що досліджується (FMEA), у методологічно встановленому порядку (табл. 2):

якість управління банківський система

Рис. 1 - Модель бізнес-процесу «Процедура оцінки фінансової стабільності банківської системи» (рівень деталізації А-0)



Таблиця 1 - Основні функції деяких структурних підрозділів Національного банку України, включених до процедури оцінки фінансової стабільності банківської системи України

Структурний підрозділ	Затверджені функції
Департамент фінансової стабільності	- аналіз фінансової стабільності, у тому числі аналіз системних ризиків, що загрожують стійкості фінансової системи, розроблення модельного інструментарію та регулярне проведення стрес-тестування фінансового (банківського) сектору; - розроблення інструментарію макропруденційної політики для запобігання системним кризам і мінімізації негативних наслідків макроекономічних шоків; - аналітична та адміністративна підтримка діяльності міжвідомчої Ради з фінансової стабільності, Комітету з фінансової стабільності НБУ та координація робіт із питань фінансової стабільності
Департамент статистики та звітності	- складання та методологічне забезпечення системи статистики фінансового сектору, статистики зовнішнього сектору, іншої статистичної інформації відповідно до міжнародних стандартів статистики; - організація та управління системою показників статистичної звітності, що подається до НБУ; - розроблення та супроводження нормативно-правових актів із питань організації статистичної звітності, проведення кон'юнктурних опитувань; - оброблення статистичної інформації, інформаційне наповнення баз даних за показниками фінансового, зовнішнього, реального та фіскального секторів економіки, формування регулярних статистичних звітів, аналіз результатів кон'юнктурних опитувань
Департамент монетарної політики та економічного аналізу	- аналіз державної економічної політики, розроблення пропозицій щодо стратегії монетарної політики та рішень щодо інструментів монетарної політики, що застосовуються НБУ; - організаційне та інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності Комітету з монетарної політики; - аналіз розвитку монетарного, реального, фіскального, зовнішнього секторів економіки України та міжнародної економіки; - підготовка макроекономічного прогнозу за основними секторами економіки України, розроблення та супроводження системи прогнозних моделей; - організація та координація дослідницьких робіт у НБУ, здійснення фундаментальних і прикладних досліджень у сфері монетарної політики, макроекономічного розвитку, методів моделювання та прогнозування тощо
Департамент методології	- розроблення та вдосконалення методологічної бази з питань регулювання діяльності банків і банківського нагляду відповідно до законодавства України, міжнародних норм банківської діяльності, рекомендацій Базельського комітету з банківського нагляду та положень європейського законодавства; - методологічне забезпечення виконання законодавчо закріпленої за НБУ функції валютного контролю; - забезпечення співробітництва з органами банківського нагляду зарубіжних країн та міжнародними фінансовими організаціями у сфері банківського регулювання та нагляду
Департамент банківського нагляду	- здійснення безвиїзного банківського нагляду за банками України та філіями іноземних банків в Україні (далі - Банки) для недопущення погіршення їх фінансового стану та зменшення наявних ризиків, забезпечення стабільної діяльності та захисту інтересів вкладників та кредиторів Банків; - здійснення моніторингу діяльності банківських груп; - оперативне реагування на факти порушення Банками банківського законодавства, вимог нормативно-правових актів НБУ, здійснення ризикової діяльності та застосування до Банків адекватних заходів впливу відповідно до законодавства України; - здійснення контролю над дотриманням Банками вимог законодавства України з питань проведення внутрішнього та зовнішнього аудиту

виявити невідповідності продукції та процесів, а також наслідки виникнення цих невідповідностей і дати їм кількісну оцінку;

створити ранжируваний список видів і причин невідповідностей для планування коригувальних і запобіжних дій;

визначити коригувальні та запобіжні дії, які могли б усунути або знизити ймовірність виникнення невідповідностей;

документувати дані за результатами аналізу для накопичення у базі знань.

Мета застосування методу - вивчення причин і механізмів виникнення невідповідностей і запобігання невідповідностям (або максимальне зниження їх негативних наслідків), а отже, підвищення якості продукції (та послуг), а також скорочення витрат на усунення невідповідностей на наступних стадіях життєвого циклу продукції (послуг).

Своєчасність є найважливішою умовою ефективності методу аналізу видів і наслідків невідповідностей. FMEA слід здійснювати або до появи невідповідності, або негайно після виявлення невідповідності чи причин, що призводять до його появи, щоб не допустити наслідків або максимально знизити їх ризик.

Відповідно до FMEA, кожний ідентифікований наслідок відмови відносять до відповідного класу тяжкості. Частота появи подій, помножена на задане напрацювання, дає значення критичності, яке потім застосовують до шкали безпосередньо або якщо шкала являє собою ймовірність появи події, визначають цю ймовірність появи відповідно до шкали.

Клас тяжкості наслідків і клас критичності (або ймовірність появи події) для кожного наслідку разом становлять величину наслідків. Одним з основних методів оцінки критичності є концепція пріоритетності ризику RPN.

Після цього необхідно розрахувати число пріоритетності ризику (англ. RiskPriorityNumber) - це спосіб оцінки ризиків, який використовується в аналізі видів та наслідків відмов (FMEA). Для цього необхідно обчислити параметр ризику RPN на основі встановлення значення експертних оцінок:

S - значення тяжкості наслідків, тобто ступеня впливу відмови на систему або користувача (безрозмірна величина);

O - ймовірність появи відмови для заданого або встановленого періоду часу (ця величина може бути визначена як ранг, а не фактичне значення ймовірності появи відмови);

D - оцінка шансу ідентифікувати й усунути відмову до появи наслідків для системи або замовника.

Власне експертні оцінки встановлюються власником ризиків - особою або групою осіб, які в силу своїх обов'язків або специфічних експертних знань проводять безпосереднє або опосередковане спостереження за тригерами деякого певного ризику, а також управляти відповідними процедурами в разі виникнення даного ризику.



Рис. 2 - Модель бізнес-процесу «Процедура оцінки фінансової стабільності банківської системи» (рівень деталізації АО)

Рис. 3 - Модель бізнес-процесу «Побудова аналітико-прогнозних моделей на основі вибраних показників для оцінки фінансової стабільності банківської системи» (рівень деталізації A3)

Таблиця 2 - FMEA-оцінка недоліків підсистеми «Побудова економічно-математичних моделей на основі вибраних показників для оцінки фінансової стабільності банківської системи

Недоліки	Наслідки	Причини	Заходи управління	S	O	D	RPN1
Несвоєчасне Виявлення дестабілізуючих факторів, на які необхідно коригувати модель	Втрата моделлю можливості адекватно відображати рівень стійкості банківської системи, що може призвести до значних фінансових втрат	1) Фактори мають високу швидкість змін своїх показників 2) Велика кількість вхідної інформації, що має бути оброблена 3) Дані дестабілізуючі фактори взагалі не підлягали перевірці при проходженні через інформаційний фільтр регулятора	1) Розробити регламент аналізу дестабілізаційних факторів із збільшенням частоти планових замірів показників 2) Розробити та затвердити план пришвидшення обробки вхідної інформації шляхом набору більшої кількості персоналу та нарощування технічної потужності для своєчасної обробки 3) Терміново внести дані фактори до переліку перевірки, розробити процедуру постійного переліку факторів на основі останніх світових тенденцій	9	6	8	432
Виникнення ускладнень при експлуатації ПЗ для ЕОМ з метою використання моделі	Затримка в аналізі рівня стійкості банківської системи, що може призвести до втрати даними своєї актуальності	1) Несумісність нового ПЗ з іншими програмами 2) Некоректно прописано інструкції для роботи з новим ПЗ 3) Помилки персоналу при здійсненні написанні програм	1) Розробити процедуру, що сприяла б більшій кількості випробувань нового ПЗ до запуску на «бойових» полігонах. 2) Сформувати групу, яка б займалася написанням інструкцій та їх коригуванням при первинному тестуванні ПЗ. 3) Розробити оновлений регламент із підвищення кваліфікації персоналу шляхом відправки його на тренінги та курси; внести корективи до регламенту проведення тестових перевірок ПЗ у напрямку збільшення їх кількості.	6	8	5	240

Із результатів проведеного аналізу видно, що параметр пріоритету ризику (RPN) для першого недоліку є вищим, тому розглянемо причини його виникнення більш детально за допомогою побудованої FMEA-карти(рис. 4).

Таблиця 3 - FMEA-оцінка недоліків підсистеми «Побудова економічно-математичних моделей на основі вибраних показників для оцінки фінансової стабільності банківської системи» після запровадження відповідних заходів

Недоліки	Наслідки	Причини	Заходи управління	S	O	D	RPN	S'	O'	D'	RPN'
Несвоєчасне виявлення дестабілізуючих факторів, на які необхідно коригувати модель	Втрата моделлю можливості адекватно відображати рівень стійкості банківської системи, що може призвести до значних фінансових втрат	1) Фактори мають високу швидкість змін своїх показників 2) Велика кількість вхідної інформації, що має бути оброблена 3) Дані дестабілізуючі фактори взагалі не підлягали перевірці при проходженні через інформаційний фільтр регулятора	1) Розробити графік, у якому частота планових замірів показників дестабілізуючих факторів буде вищою; 2) Набрати більшу кількість персоналу та наростити технічну потужність для своєчасної обробки; 3) Терміново внести дані фактори до переліку перевірки, розробити процедуру постійного переліку факторів на основі останніх світових тенденцій.	9	6	8	432	6	5	7	210
Виникнення ускладнень при експлуатації ПЗ для ЕОМ з метою використання моделі	Затримка в аналізі рівня стійкості банківської системи, що може призвести до втрати даними своєї актуальності	1) Несумісність нового ПЗ з іншими програмами 2) Некоректно прописано інструкції для роботи з новим ПЗ 3) Помилки персоналу при здійсненні написанні програм	1) Розробити процедуру, що сприяла б більшій кількості випробувань нового ПЗ до запуску на «бойових» полігонах. 2) Сформувати невелику групу, яка б займалася написанням інструкцій та їх коригуванням при первинному тестуванні ПЗ. 3) Відправити персонал на тренінги та курси підвищення кваліфікації; збільшити кількість тестових перевірок ПЗ.	6	8	5	240	5	6	4	120

Оскільки для компонента об'єкта значення параметра RPN суттєво більше 100, доцільно розробити своєчасний та адекватний план коректувальних заходів.

Для цього побудуємо відповідний бізнес-процес (рис. 5).

Після розроблення плану заходів проведемо повторну FMEA-оцінку, в якій повторно здійснимо експертну оцінку можливих дефектів бізнес-процесу з урахуванням прогнозу наслідків упровадження розроблених заходів (табл. 3).



Рис. 4

Рис. 5 - Бізнес-процес «План коректувальних заходів щодо побудови економічно-математичних моделей на основі вибраних показників для оцінки фінансової стабільності банківської системи»

З таблиці видно, що за рахунок упровадження коректувальних закладів можна досягти зниження параметру пріоритету ризику для першого недоліку у 2,06 рази, другого недоліку - у 2 рази.



Висновки

Отже, аналіз потенційних недоліків та ризиків щодо управління якістю у питаннях забезпечення фінансової стабільності банківської системи на макрорівні свідчить, що передусім необхідно більш ефективно використовувати наявні ресурси для вирішення проблеми щодо несвоєчасного виявлення дестабілізуючих факторів, ураховуючи які необхідно коригувати модель. Такими ресурсами можуть бути структурні підрозділи, їхній лінійний та функціональний персонал, наявні технічні потужності, інформаційні системи тощо.



Список використаних джерел

1. Репин В.В., Елиферов В.Г. Процессный подход к управлению. Моделирование бизнес-процессов. М.: Манн, Иванов и Фербер, 2013. 544 с.

2. Помазун О.М. Моделі та інформаційні технології підтримки прийняття рі-шень з управління бізнес-процесами підприємства: автореф. дис. ... канд. екон. наук: спец. 08.00.11; Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана. Київ, 2016. 281 с. URL: https://kneu.edu.ua/userfiles/d-26.006.04/2016/Dis_Pomazun.PDF.

3. Устенко С.В., Помазун О.М. Застосування PRIME-методу для управління бізнес-процесами підприємства. Бізнес Інформ. 2013. № 5(424). С. 77-85. URL: http://www.businessinform.net/pdf/2013/5_0/77_86.pdf.

4. Ісаєв Р.А. Секреты успешных банков: менеджмент качества и ISO9000. М.: ИНФРА-М, 2012. 225 с.

5. Исаев Р.А. Банк 3.0: стратегии, бизнес-процессы, инновации: монография. М.: ИНФРА-М, 2016. 161 с.

6. Кравченко М. Механізм оптимізації бізнес-процесів банку. Вісник Національного банку України. 2015. Вересень. С. 47-53.

7. Панасенко Г.О. Критерії оцінки складових бізнес-процесів механізму формування ресурсного потенціалу банку. Агросвіт. 2014. № 20. С. 32-36.

8. IDEFШ -- Function Modeling Method. URL: http://www.idef.com/idefo-function_modeling_method/.

9. Постанова Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків Україні» № 368 від 28.08.2001. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0841-01.

10. Методика розрахунку економічних нормативів регулювання діяльності банків в Україні. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/v0315500-09.



Резюме

На основе функционального моделирования обеспечения финансовой ста-бильности банковской системы с помощью методологии IDEFOразработан соответствующий бизнес-процесс с построением разных уровней детализации, которые включают в себя набор взаимозависимых операций, механизмов и элементов. Сформулированы мероприятия, реализация которых позволит повысить эффективность деятельности и обеспечит стабильность банковской системы.

Ключевые слова: банковская система, финансовая стабильность, бизнес-процессы, функциональное моделирование, Национальный банк Украины.



Summary

Based on the functional modeling of the financial stability of the banking system using the IDEF0 methodology, an appropriate business process has been developed with the construction of different levels of detail, which include a set of interdependent operations, mechanisms and elements. We formulated the measures, the implementation of which will increase the efficiency of activities and ensure the stability of the banking system.

Key words: banking system, financial stability, business processes, functional modeling, the National Bank of Ukraine.

Размещено на Allbest.ru

...