"Зелене кредитування" як важливий інструмент на світовому ринку кредитних послуг

Размещено на http://www.allbest.ru/

«Зелене кредитування» як важливий інструмент на світовому ринку кредитних послуг

Мостепан С. Д.

Анотація

Формування нового напряму на світовому ринку кредитних послуг спричинене світовими економічними та екологічними проблемами. Для боротьби з екологічними ризиками міжнародні організації впроваджують стратегії та плани дій щодо підвищення якості, безпечності та екологічності енергетичних ресурсів. Для виконання поставлених завдань виникає необхідність фінансування проектів, які покликані вирішити глобальні та локальні проблеми. Світовий капітал акумулюють фінансову установи, зокрема банки, які за допомогою кредитування здійснюють перерозподіл коштів у різні сфери світової економіки. Метою статті є огляд світового ринку «зеленого кредитування», що є ефективним інструментом фінансування проектів з альтернативної енергетики, підвищення енергоефективності та ресурсозбереження. Традиційні підходи до визначення сутності ринку кредитування та його функцій, що базуються на акумулюванні та перерозподілі капіталу, не є повними сьогодні, коли до них додалась ще соціально-екологічна функція, яка виражається в «зеленому кредитуванні».

Ключові слова: «зелене кредитування», енергоефективність, ресурсозбереження, світовий кредитний ринок, перерозподіл капіталу, фінансування проектів, банки.

зелене кредитування альтернативний

Вступ та постановка проблеми

У 2015 році була прийнята остання концепція сталого розвитку ООН як ключові напрями розвитку країн, що включають 17 головних цілей подолання найгостріших завдань, з якими зіштовхнулось людство. Сьома ціль звучить, як «доступна та чиста енергія», а також містить рекомендації щодо забезпечення доступу до недорогої, надійної та екологічно чистої енергії. Сьогодні під цим розуміють інвестиції в сектор альтернативної енергетики та ресурсозбереження. Кредитування перестало виконувати лише акумулюючу та перерозподільну функції у світовій економіці, адже до них додалась соціально-екологічна функція.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми розвитку світового ринку кредитних послуг та його роль в розвитку національного кредитного ринку вивчали такі українські науковці, як В. Геєць, П. Куцик, В. Колосова, М. Бех. М. Бех зазначав, що міжнародне кредитування є однією з основних складових світової економіки. Світовий ринок кредитних послуг в розрізі банківських кредитів вивчали Г Марковіц, І. Фішер, У Шарп та інші вчені, що присвячували свої роботи проблемі становлення світового ринку банківських кредитів. Однак жоден з цих дослідників не розглядав кредитування як інструмент ефективної екологічно-економічної політики для забезпечення сталого розвитку світової економіки.

Метою статті є аналіз та дослідження напряму «зеленого кредитування» на світовому та національному ринках кредитних послуг.

Результати дослідження

Після 2014 року міжнародна банківська система та міжнародні потоки капіталу продовжували пристосовуватись до змін у світовому попиті. Протягом кількох років після глобальної фінансової кризи найбільш розвинуті країни переживали надмірне навантаження на послаблену банківську систему. Останнім часом ситуація змінилась «багатошвидкісною» глобальною економікою, що характеризується зростанням деяких розвинених країн, зокрема Сполучених Штатів та Сполученого Королівства. Не перспективними стали Єврозона та Японія, а також спостерігається уповільнення розвитку деяких країн, що розвиваються.

Світовий кредитний ринок почав зростати у першому кварталі 2014 року та продовжував розширюватися в другому та третьому напрямах (рис. 2).

Світовий ринок кредитування в всіх секторах зріс на 494 млрд. дол. США за 3 квартал 2014 року [4]. Як наслідок, темпи зростання у відсотковому виразі за 3 квартал 2014 року склали 1%. Кредитування небанківськими фінансовими установами збільшувалося трохи швидше (на 6%), ніж кредитування банками, яке збільшилось на 4%. Міжнародне кредитування в розвинутих країнах зросло на 3%, тоді як обсяг міжнародного кредитування в країнах, що розвиваються, збільшився на 11%. Міжнародне кредитування розвинених країн зросло на 22% (з урахуванням обмінних курсів) з вересня 2007 року, тоді як кредитування ЕМЕ зросло на 33%. Невисокий попит на міжнародних ринках країн з розвиненою економікою у сумі 21,1 трлн. дол. США у 2014 році залишається нижче рівня у 28,4 трлн. дол. США, досягнутого в першому кварталі 2008 року. Водночас попит на кредитування в країнах, що розвиваються, навпаки, зараз значно перевищує докризовий рівень.

Стійкість до світової кризи найбільше продемонстрували синдиковані кредити. Синдиковане кредитування зросло на 2% у 2018 році відносно 2017 року. Глобальне синдиковане кредитування протягом першої половини 2018 року досягло 2,47 трлн дол. США незважаючи на те, що у 2017 році було заключено на 13% угод більше. США мають найбільшу частку на світовому ринку синдикованих кредитів з портфелем у 1,51 трлн. дол. США, що на 10% більше, ніж у 2017 році. Кредитування в Об'єднаному Королівстві становить 94,8 млрд. дол. США та 101 угоду відповідно зі зменшенням доходів від кредитування на 23% та обсягу портфеля кредитів на 21% порівняно з минулим роком [1, с. 45].

Найбільшим реципієнтом таких кредитів є США (табл. 1).

Із синдикованих позик, які надавалися впродовж 2014 року, 3 610 (82%) фінансуються проектами в секторах з деякими екологічними видами діяльності, тоді як решта 18% надавалися в сектори, де така діяльність відсутня (рис. 1).

З огляду на загальний обсяг усіх синдикованих кредитів у 2014 році майже 15% фінансували «зелені проекти». «Зелена» частка обсягу всіх кредитів становить 164,7 млрд. дол. США із загальної суми 1,1 трлн. дол. (рис. 3).

На рис. 2 показано розподіл зелених кредитів за видами економічної діяльності. Рис. 2 показує, що більшість цих фінансових потоків йдуть у проекти екологічно чистої енергетики (62,4 млрд. дол. США, або 38%) та «зелені» проекти з нерухомості (51 млрд. дол. США, або 31%) (рис. 2).

Найбільшим реципієнтом «зеленого кредитування» у світі у 2014 році стали США (рис. 3).

Дивлячись на розподіл грошової вартості зелених кредитів по країні, бачимо, що найбільша частка кредитів зосереджена в США із загальною часткою в 35%, у Великобританія вона становить 8%, Австралії та Франції - по 6%, Японія - 5%. Серед ринків, що розвиваються, Китай та Індія мають найбільшу кількість «зелених кредитів», а саме обидва вони складають близько 4% від загального кредитного портфеля. Ці відмінності можуть бути пов'язані з великим розміром позикового ринку Сполучених Штатів; відкритістю інформації щодо «зелених проектів» у США та інших розвинутих країнах, на відміну від ринків, що розвиваються, на яких менше доступу до такої інформації; також відіграє роль рівень розвитку фінансових ринків (зниження самофінансування та збільшення частки цінних паперів/синдикованих позик порівняно з приватними позиками у США) [2].

Рис. 3. «Зелені кредити» по країнах у 2014 році, млрд. дол. США

Джерело: розроблено автором на основі джерела [2]

Група Світового банку активно підтримує країни, що розвиваються, щодо «зеленого фінансування». У 2014 році кошти на фінансування проектів енергоефек- тивності та ресурсозбереження за участю Світового банку найбільше отримали позичальники в Китаї та Індії (понад 6 мільярдів доларів), Туреччині (більше 4 мільярдів доларів), Об'єднаних Арабських Еміратах (більше 1 мільярда доларів).

Позичальники в Г ані, Чилі, Індонезії, Мексиці та Бразилії отримали понад 600 мільйонів доларів.

Рис. 1. Частка «зелених кредитів» у загальній кількості

синдикованих кредитів в кількості угод

Рис. 2. Зелені кредити по секторах економіки

Джерело: розроблено автором на основі джерела [2]

Таблиця 1

Синдиковані кредити по регіонах за 1 половину 2017 та 2018 років

Близько 40% інших країн, що розвиваються, отримали від 100 до 500 мільйонів доларів, а решта 60% отримали менше 100 мільйонів доларів.

Внутрішня частка «зелених кредитів» окремих країн як частка загальної суми виданих національних кредитів значно різниться в різних країнах. Хоча середній показник по всій країні становить 15%, існують сильні диспропорції, причому найбільше вони стосуються Туреччини, в якій частка «зелених кредитів» складає 72% (рис. 4).

Рис. 4. Частка «зелених кредитів» ц загальному кредитному портфелі

по країнах у 2014 році, млрд. дол. США

Джерело: розроблено автором на основі джерела [2]

Частка «зелених позик» у загальній сумі кредитів у Сполучених Штатах становить 14%, Великобританії - 20%, Австралії та Франції - 19%, Японії та Китаї - 12%, Індії - 30% [3].

Для кредитора важливо, щоби «зелені проекти» мали строк окупності до 10 років. Проекти, які мають більші строки окупності, збільшують ризики кредитора через невизначеність в стратегії сталого розвитку та можливих витрат позичальника на капітальний ремонт обладнання та простоїв у виробництві, як наслідок, спричинюють неможливість обслуговувати борг.

Окрім оцінювання дохідності від проекту, кредитор має оцінити E&S (екологічні та соціальні ризики) проектів дегазації. «Зелене кредитування», на відміну віт традиційних кредитів, включає ці дві складові. Оскільки підприємству важливо перш за все отримати дохід від свого проекту, роль контролера за E&S покладається саме на інвестора. Позичальник за допомогою додаткових умов та ковенант будує соціальну структуру потенційного проекту. До основних аспектів цих ризиків належать:

відповідності проекту законодавчим вимогам;

ділянка проекту;

безпека людей (працівників, місцевих мешканців);

охорона довкілля.

До документів, які має запросити кредитор в позичальника, належать звіт з оцінки впливу на довкілля та висновок з нього, звіт про громадське обговорення (залежно від країни), оцінка впливу на навколишнє середовище, дозвіл на роботи підвищеної небезпеки, дозвіл на викиди забруднюючих речовин, документи на статус ділянки. Документи на статус ділянки відіграють для кредитора важливу роль через законодавство щодо будівництва електростанцій. У світовій практиці цільове призначення ділянки для полігонів не допускає будівництва електростанції, отже, позичальник має змінити цільове призначення ділянки, а саме приблизно 6-8 соток під неї.

Протягом останніх 5 років обсяг кредитування проектів відновлюваної енергетики значно зріс. Поточна щорічна необхідність у кредитних коштах складає 600-800 млн. євро лише на території Євросоюзу.

В Україні ринок «зелених кредитів» почав зароджуватись із запровадженням останньої редакції Закону України «Про внесення зміни до Закону України «Про електроенергетику» щодо коефіцієнтів «зеленого» тарифу для електроенергії, виробленої з використанням альтернативних джерел енергії». Законом передбачена ставка за продаж електроенергії, виробленої за допомогою альтернативних джерел. Ставка залежить від року введення в експлуатацію електростанції:

з 1 січня 2017 року вона становить 19 євроцентів/ кВт*год.;

з 1 січня 2020 року вона становить 13,6 євроцентів/ кВт*год.;

з 1 січня 2025 року вона становить 14,5 євроцентів/ кВт*год.

Таким чином, від строку введення проекту в експлуатацію залежить прибуток підприємства. В Україні кредитор не буде фінансувати проект, який будується з нуля. Позичальнику, особливо банку, необхідно застава під кредитні кошти. За середніх капітальних витрат на 0,5 МВт вони складуть 600 000,00 тис. євро. Для енергетичної компанії, яка щойно вийшла на ринок, важко відшукати майно чи майнові права на таку суму. Таким чином, «зелені проекти» з енергетики фінансуються у два етапи. Перший етап зазвичай фінансує приватний інвестор або місцева громада, оскільки ці проекти є іміджевими, на з них реально зробити гарну рекламу для інвесторів. Другий етап бере на себе кредитор в особі банку, який бере перш за все побудовану електростанцію у вигляду застави під кредит.

На ринку кредитування цей напрям включає фінансування проектів не лише альтернативної енергетики, але й енергоефективності та ресурсозбереження. Для стимулювання попиту на продукт уряд впроваджує державні програми, які мають спростити та здешевити цей процес. Так, в Україні діють урядові програми, які реалізовуються через державні банки.

До таких програм належать «теплі кредити», де уряд компенсує позичальнику до 40% суми кредиту (але не більше 14 тис. грн. на одну квартиру) для утеплення житла та заміни неефективного нагрівального обладнання на нове.

Для сфери бізнесу «зелене кредитування» передбачає цілий комплекс завдань отримання коштів. Так, за фінансування банківською установою будь-якого проекту з підвищення енергоефективності чи ресурсозбереження фінансова установа запроваджує необхідні правила (кове- нанти), які мають бути виконані підприємством під час кредитування. Да таких ковенант належать:

запровадження стратегії енергоефективності на підприємстві;

організація додаткового контролю за процесами, що призводять чи можуть призвести до погіршення екологічної ситуації;

встановлення норм на шкідливі викиди для підприємств, що забруднюють навколишнє середовище.

Незважаючи на жорсткі умови кредитування, позичальники активно залучають фінансування через відсоткову ставку, яка для екопроектів є нижче за ринкову приблизно на 1% на національному кредитному ринку.

Найбільші українські банки здійснюють кредитні операції за цим напрямом кредитування, але лідерами виступають державні банки. Так, їх «зелений кредитний портфель», наданий юридичним особам, на 2017 рік складає 20 млрд. грн., що становить 8,5% від їх загального портфеля. З 2016 року він збільшився майже втричі, що не демонструє жодна інша сфера кредитування.

Активним учасником розвитку національного ринку «зеленого кредитування» є Міжнародна фінансова корпорація. Нові процеси, що супроводжують екокредиту- вання, приводять до появи нових ризиків. Метою ШС є розкриття продукту «зеленого фінансування» для банківських установ, аналіз усіх загроз та ризиків, з якими може зіштовхнутися кредитор під час кредитування. Використовуючи світовий досвід, експерти з ШС розробляють основні положення для продуктів «зеленого кредитування», орієнтовані на національні ринки країн, зокрема України.

Висновки

Збільшення екокредитування повністю відповідає цілям боротьби зі зміною клімату в рамках програми CCFF Світового Банку, а саме заміною традиційних шкідливих джерел енергетики. Розвиток кредитування цього сегменту також належить до Лісабонської стратегії зростання та зайнятості через розвиток виробництва з можливістю конкурувати з підприємствами вуглецевих технологій. Зростання ринку екокредитування відбуватиметься й надалі для диверсифікації енергетичних джерел. Для європейських країн та України це особливо важливо через ресурсну залежність від Російської Федерації.

Для країн Латинської Америки та Африки збільшення кредитування екопроектів, а саме відновлюваль- них джерел енергії, викликане критичною екологічною ситуацією в регіоні. Так, через велику кількість сміттєзвалищ на території країн Латинської Америки ці проекти вирішують відразу декілька проблем, таких як дегазація полігонів, приведення полігонів до прийнятного санітарного стану, збільшення частки виробленої альтернативним шляхом електроенергії, покращення умов праці робітників.

З дослідження ми зрозуміли, що сектор «зеленого кредитування» не може існувати без державної та міжнародної підтримки. Основу життя цього виду кредитування складають пільгові відсоткові ставки на кредити та розмір зеленого тарифу в кожній країні. З кожним роком ставка зеленого тарифу зменшується, тому підприємству необхідно якомога швидше розпочати свою діяльність та залучити кредитні кошти.

Список використаних джерел

Global syndicated loans review - tompson reuters. 2018. 85 p.

Green Finance. A Bottom-up Approach to Track Existing Flows. IFC. 2017. 54 p.

Green loans, a tool to finance sustainable. 2017. URL: https://www.bbva.com/en/green-loans-tool-finance-sustainable- development.

Highlights of global financing flows. BIS Review. URL: https://www.bis.org/publ/qtrpdf/r_qt1503b.pdf.

Размещено на Allbest.ru