Імплементація міжнародних стандартів у вітчизняне банківське законодавство

Размещено на http://www.allbest.ru/

Імплементація міжнародних стандартів у вітчизняне банківське законодавство

О. Богатий, здобувач вищої освіти обліково-фінансового факультету, Миколаївський національний аграрний університет

У статті проаналізовано підходи науковців до визначення дефініції «імплементація». Досліджено динаміку зміни кількості банківських установ в Україні протягом 2009-2018 рр. Визначено форми імплементації міжнародних стандартів у вітчизняне банківське законодавство. Розглянуто основні вимоги щодо отримання ліцензій для започаткування діяльності кредитних установ. Зазначено основні види банківської діяльності, які підлягають взаємному визнанню держав-членів Європейського союзу. Проведено БШОТ- аналіз банківської системи України.

Ключові слова: імплементація, банківські установи, банківська діяльність, банківська система, законодавство, міжнародні стандарти.

O. Bogatiy. Implementation of international standards in domestic banking legisla tion

The article analyzes the approaches of scientists to defining the definition of "implementation". The dynamics of changes in the number of banking institutions in Ukraine during 2009-2018 is researched. The forms of implementation of international standards in the domestic banking legislation are determined. The rules of the European Parliament and Council Directive on the Establishment and Execution of Credit Institutions Activities dated September 16, 2009 No. 994862 are analyzed. The main requirements for obtaining licenses for launching the activity of credit institutions are considered. The main types of banking activity, which are subject to mutual recognition of the member states of the European Union, are indicated. SWOT analysis of the banking system of Ukraine was conducted.

Key words: implementation, banking institutions, banking, banking system, legislation, international standards.

Постановка проблеми. З кожним днем, через узгодження змісту норм національного та відповідних положень міжнародного права, відбувається поступове посилення впливу норм міжнародного права на внутрішньодержавне. Вище зазначене узгодження, досягається за рахунок прийняття окремих національних норм, які не суперечать принципам міжнародного законодавства. Ще одним із напрямів досягнення узгодження є включення міжнародно-правових норм до національного законодавства,. Вище зазначені процеси називають імплементацією міжнародно-правових норм. Сьогодні дане питання є актуальним для вітчизняного банківського законодавства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Імплементація міжнародних стандартів у вітчизняне банківське законодавство досліджувалася у працях багатьох науковців. Вагомий внесок у дослідження зазначеної теми зробили: К. Боярчук, О. Скакун, А. Гавердовський, В. Суворова, О. Шпакович, М. Куц та інші. Проте, постійне реформування банківської системи України, призводить до посилення ролі імплементації, що зумовлює потребу в подальших дослідженнях, як з теоретичної так і з практичної точок зору.

Метою статті є дослідження економічної природи та сутності імплементації міжнародних стандартів у вітчизняне банківське законодавство. імплементація міжнародний стандарт банківський

Виклад основного матеріалу дослідження. В сучасних умовах Україна має дотримуватися вимог міжнародних правових норм. Для цього, застосовуються всі можливі владні дії, які знаходяться в межах країни та не суперечать чинним конституційним принципам. З кожним роком, кількість банківських установ в Україні зменшується (рис. 1), що зумовлює потребу удосконалення механізму погодження взаємозв'язку міжнародного та національного банківського законодавства. В свою чергу, реформування банківської системи України, має ґрунтуватися на досягненнях зарубіжних країн.

Рисунок 1 - Динаміка кількості банківських установ в Україні,

2009 - 2018 рр., одиниць

Джерело: побудовано автором з використанням матеріалів [1]

Кожна держава має свою історично сформовану фінансову систему, яка враховує потреби суспільства, політичний та економічний стан в країні, тощо. Не можливо знайти хоча б дві абсолютно схожі банківські системи, адже всі вони відрізняються одна від одної. Таким чином, копіювання Україною нормативно-правових актів зарубіжних країн, може призвести до погіршення ефективності банківської діяльності, що стане перешкодою у досягненні поставлених цілей. В свою чергу, зважене врахування зарубіжного досвіду, сумлінне виконання зобов'язань, взятих на себе Україною як членом міжнародної спільноти через участь у конвенціях, міжнародних договорах та угодах, чинить позитивний вплив на ефективність банківської діяльності [2].

Необхідність вирішення питань, в частині реалізації взятих Україною на себе міжнародних зобов'язань, зумовила впровадження терміну “імплементація”. Проте, у сучасній економічній літературі й досі не сформовано єдиного визначення вище зазначеної дефініції. Всі вони різняться за своєю суттю та змістом. У табл. 1, нами було систематизовано підходи науковців до визначення категорії “імплементація”, яка буквально означає “здійснення”.

Таким чином, під імплементацією міжнародно-правових норм розуміється система правових і організаційних засобів як створюваних спільними зусиллями держав, так і використовуваних індивідуально з метою всебічної, своєчасної і повної реалізації прийнятих відповідно до міжнародного права зобов'язань [2, с.79].

Таблиця 1 Підходи науковців до визначення сутності дефініції “ імплементація”

Джерело: систематизовано автором

Під час дослідження, нами було встановлено, що в деяких випадках держава, видавши необхідні для імплементації норми національного права, не лише не виконує свої зобов'язання згідно міжнародних договорів, а й порушує норми свого національного права, прийняті для імплементації такого договору. Тому, на нашу думку, імплементація полягає не лише у правотворчій діяльності держави-учасника того чи іншого міжнародного договору, пов'язаного з відтворенням норм міжнародного права внутрішнім законодавством, а й передбачає проведення широкого комплексу заходів організаційного характеру, направлених на безпосередню реалізацію міжнародно-правових норм [7, с.58].

Варто відмітити, що імплементація міжнародних стандартів у вітчизняне банківське законодавство здійснюється у двох основних формах (рис. 2).

Рисунок 2 - Форми імплементації міжнародних стандартів у вітчизняне банківське законодавство

Джерело: побудовано автором на основі матеріалів [8, с. 201-211]

Згідно рис. 2, можемо зазначити, що в Україні, за загальним правилом, не допускається пряма дія загальновизнаних норм та принципів міжнародного права без проходження процедури санкціонування з боку держави. Тобто визнання міжнародним співтовариством загальнообов'язковості та “еталонності” будь-якого принципу або стандарту в галузі банківського законодавства ще не є достатнім для визнання його пріоритетності в Україні. Для цієї мети, згідно ст. 9 Конституції України від 30.09.2016 р. №254к/96-ВР, необхідне його схвалення уповноваженим органом державної влади [9].

Варто відмітити, що в процесі євроінтеграції виникла необхідність в імплементації норм європейського законодавства до українського з метою підвищення ефективності функціонування та розвитку вітчизняних банків. Таким чином, для поглиблення дослідження, нами було проаналізовано основні нормативно-правові акти, норми яких регулюють банківське законодавство в Європейському Союзі (далі - ЄС).

Узагальнюючим варіантом низки нормативно-правових актів є Директива Європейського Парламенту та Ради про започаткування та здійснення діяльності кредитних установ (2006/48/ЄС) від 16.09.2009 р. № 994-862 (далі - Директива), щодо започаткування діяльності кредитних установ та її ведення. Директивою визначено, що ліцензії, які видаються національними уповноваженими органами, мають своє застосування в межах всього ЄС, а не лише однієї країни. Таким чином, можна говорити про єдину банківську ліцензію в межах ЄС. Правила, що скеровують діяльність філій кредитних установ, які мають свій головний офіс поза межами ЄС, повинні бути однаковими на усій території Співтовариства. Важливим є забезпечення того, щоб зазначені правила не були більш сприятливими ніж ті, які застосовують до філій установ з іншої держави-члена [10].

Проаналізувавши основні положення Директиви, нами було визначено основні вимоги щодо отримання ліцензій для започаткування діяльності кредитних установ (рис. 3).

Рисунок 3 - Перелік основних вимог щодо отримання ліцензій для започаткування діяльності кредитних установ

На рис. 4, нами було зазначено основні види банківської діяльності, які підлягають взаємному визнанню держав-членів ЄС згідно Директиви.

Варто відмітити, що банківські установи України також мають дозвіл на провадження подібних видів діяльності (рис. 4). Проте, українські банки не мають права проводити діяльність, в частині надання консультацій компаніям щодо структури капіталу, індустріальної стратегії та пов'язаних з цим питань, а також консультування щодо послуг, пов'язаних зі злиттями та придбанням компаній. Адже, дозволами Національного банку України, вище зазначений пункт діяльності не передбачено. Проте, слід зазначити, що в Україні банки можуть отримати дозвіл на перевезення валютних цінностей та інкасацію грошових коштів, чого не передбачено для установ ЄС [11].

Рисунок 4 - Види банківської діяльності, які підлягають взаємному визнанню держав-членів ЄС

Для поглиблення дослідження, нами було проведено SWOT-аналіз банківської системи України (табл. 2).

Результати SWOT-аналізу (табл. 2) свідчать про те, що в Україні банківська система є перспективною, але потребує розвитку та регулювання. Має місце імплементація міжнародних стандартів у вітчизняне банківське законодавство.

Таблиця 2 SWOT-аналіз банківської системи України