Платіжна система та її роль у процесі використання банківських послуг

Размещено на http://www.allbest.ru/

Платіжна система та її роль у процесі використання банківських послуг

Пасевич Д.І.



У статті досліджуються особливості визначення сфери послуг, зазначено характерні риси банківської послуги, розкрито поняття «платіжної системи» та її ролі у процесі використання банківських послуг. Автор приходить до висновку, що в українській науковій літературі не достатньою мірою розроблено понятійний апарат та механізм розмежування послуги від товару. В умовах впливу процесів глобалізації на господарську діяльність, зокрема, банківську діяльність, постає необхідність у створенні конкурентоспроможного банківського сектору. В Україні одним із пріоритетних напрямів розвитку є створення українського аналога міжнародної платіжної системи, що дозволить не лише покращити рівень обслуговування всередині країни, але й отримати додаткові надходження в результаті залучення зарубіжних клієнтів.

Ключові слова: послуга, товар, банківська послуга, платіжна система, глобалізація.



Платежная система и ее роль в процессе использования банковских услуг

Пасевич Д.И.

В статье исследуются особенности определения сферы услуг, указано характерные черты банковской услуги, раскрыто понятие «платежной системы» и ее роли в процессе использования банковских услуг. Автор приходит к выводу, что в украинской научной литературе не в достаточной степени разработан понятийный аппарат и механизм разграничения услуги от товара. В условиях влияния процессов глобализации на хозяйственную деятельность, в частности, банковской деятельности, возникает необходимость в создании конкурентоспособного банковского сектора. В Украине одним из приоритетных направлений развития является создание украинского аналога международной платежной системы, что позволит не только улучшить уровень обслуживания внутри страны, но и получить дополнительные поступления в результате привлечения иностранных клиентов.

Ключевые слова:услуга, товар, банковская услуга, платежная система, глобализация.



Payment system and its role in the process of using banking services

Pasevych D.

In the research paper presented the specificsof the definition of service, identified the characteristics of the banking services, revealsthe concept of “payment system” and its role in the process of using banking services.The author concluded that in the Ukrainian literature is not sufficiently developed conceptual apparatus and a mechanism of differentiation of services from the goods.In the context of the impact of globalization on business activities, in particular, banking, there is a need to create a competitive banking sector. In Ukraine, one of the priority areas for development is the creation of a Ukrainian analog of the international payment system, which will not only improve the level of service within the country but also receive additional income as a result of attracting foreign clients.

Keywords:service, goods, banking service, payment system, globalization.



У вітчизняній науковій літературі поняттю банківських послуг в контексті різновиду послуг приділено незначну увагу. Більшість авторів надають перевагу розмежуванню даних понять та розгляду їх, як окремих предметів дослідження. Варто відзначити, що у даній статті розглядається сфера послуг, що дозволяє зрозуміти не лише значення, але й місце банківських послуг у системі послуг загалом.

Для розуміння специфіки послуг необхідно знати, що їх результат є неуречевленим і задовольняє потребу в процесі надання. У зв'язку з цим, об'єктом дослідження даної статті є банківські послуги, а предметом - платіжна система в процесі використанні банківських послуг.

Актуальність даної теми полягає в узагальненні теоретичних підходів до визначення поняття послуга, розкритті характерних особливостей банківських послуг та визначенні ролі платіжної системи при використанні банківських послуг в умовах глобалізації. У 2014-2017 роках банківський сектор України зазнав однієї з найсильніших криз за останні 20 років, а тому на даному етапі необхідно створити умови для розвитку нових банківських послуг та підвищенню ефективності існуючих.

Сучасні реалії та практика передових країн світу встановили нові вимоги до банківництва України, що полягає у розробці та усвідомленні теоретичних особливостей ролі платіжної системи при використанні банківських послуг, оскільки якісно розроблений категоріальний апарат дозволить зрозуміти причинно-наслідкові зв'язки та розробити стратегічний план дій для подальшого розвитку даної сфери.

Огляд літератури

Питанням розгляду відмінностей між товаром та послугами, а також окресленню характерних рис банківських послуг, платіжних систем присвячені праці багатьох вітчизняних науковців. Разом з тим, проблематиці виділення банківських послуг загалом з послуг, а також взаємозв'язку платіжних систем у процесі використання банківських послуг приділено не достатньо уваги. Так, праці усіх авторів варто розділити за напрямами їх дослідження, а саме сферу послуг розкрито завдяки працям: Апопій В.В.[1, с. 337], Блек Д.[2, с. 661], Джобер Д.[3], Дойль П.[4], Енгельса Ф. [5, с. 413], Котлер Ф.[6, с 748], Мальської М.П.[7, с. 44-45], Маркова В.Д.[8], Маркса К.[5, с. 413], Мочерного С.В.[9], Сміта А.[10, с. 95] таХаксевер К.[11, с. 25].

Сутність «банківських послуг» проаналізована завдяки працям: Гавальда К.[13],Долана Дж.Е.[12], Масличенко- ва Ю.С.[14] та Стуфле Ж.[13].

Поняття «платіжної системи» та її значення було досліджено у працях: Єсіної О.Г.[15, с. 115-117], Загороднього А.Г.[16],Кафіної Р.М.[17, с. 48-56], Кравець В.М.[18], Лаврушиної О.І.[19], Саммерса Б.Дж.[20, с. 6-7], Стра- харчук В.П.[21], Фещенка В.[22], Чумаков А.Г.[23], Ющенка В.А.[24].

Мета та завдання статті

Метою написання даної статті є розмежування та окреслення істотних рис понять «послуга» та «банківська послуга», а також визначення поняття «платіжна система» та її ролі при використанні банківських послуг для осучаснення понятійного апарату.

Автором розроблено перелік завдань необхідних для досягнення даної мети:

* визначити особливості сфери послуг та її відмінності від сфери товарних відносин;

* проаналізувати специфіку банківських послуг та їх місце у сфері послуг загалом;

* розкрити історичні особливості розвитку платіжної системи;

* систематизувати підходи до визначення поняття «платіжна система».

Виклад основного матеріалу дослідження

Значення сфери послуг в економічному контексті зростає, для прикладу погляньмо на показник розподілу ВВП по секторах: у США 80,2% ВВП створюється у сфері послуг на 2017 рік, у Німеччині даний показник становить 69,3% на 2017 рік, а у Китаю 52,2% на 2017 рік щодо України, то у нас 58,2% на 2017 рік [25]. Вищий показник відношення наданих послуг у ВВП в Україні ніж у Китаю не свідчить про переваги у розвитку української економіки, а дає інформацію про значну залежність китайської економіки від світового товарного ринку. Але повернімось до основного предмета даного дослідження. За отриманими даними вище, маємо, що більшість розвинутих економік світу акцентують свою увагу на сфері послуг, а тому розглянемо підходи до визначення «послуг».

На думку С.В. Мочерного, послуга складається з економічної складової, а саме «особливої споживчої вартості» та намагається пояснити зміст даного поняття через призму задоволеності потребою індивіда, колективу чи спільноти [9].

Згідно твердження засновника «класичної школи економіки» та політекономії, як науки, Адама Сміта «сфера послуг - це блага, що не мають природної субстанції для включення їх у суспільне багатство»[10, с. 95].Даний вчений один із перших намагався пояснити основні спільні та відмінні риси між товарами та послугами. Якщо поглянути на суть даного поняття, то у ньому розкривається особливість матеріального та нематеріального блага, одна з перших відмінностей товару та послуги.

Для прикладу, Ф. Бастіа французький економіст XIX ст. зробив висновок, який полягає у прямій залежності суспільного розвитку від послуг, які люди надають один одному. Він також розглянув послугу, як предмет спрямований для задоволення потреб людини. І доводив, що послуга матеріалізується у споживчій вартості та вартості загалом, а також у такій якості послуга стає товаром[7, с. 44-45]. Дане визначення та ототожнення є спірними, оскільки існує унікальна категорія, яка в собі поєднує товар і послугу - це «продукт», щодо інших особливостей даного твердження, то воно є схожим до усіх попередньо розглянутих.

Засновник комунізму Карл Маркс вважав, що «послуга»- це знову ж таки«споживча вартість, що створена працею», але особливістю є те, що «праця визначає послугу не як річ, а як діяльність»[8].Специфічністю даного визначення є віднесення послуги до діяльності та наголошення на не- уречевленості від створення до споживання.

Згідно нормативно-правової бази України послуга визначається, як «результат економічної діяльності, яка не створює товар, але продається та купується під час торговельних операцій»[26]. Дане поняття взагалі розкриває сутність послуги через результат, а саме «не створення товару», що є обмеженим і не дає розуміння особливостей послуги, як продукту.

Здійснивши аналіз сутності визначення «послуги», варто зазначити, що більшість авторів надають перевагу тлумаченню даної категорії, як «діяльності»[1, с. 337;6, с 748;11, с. 25] інша група авторів дотримується позиції, що послуга - це «економічне благо»[2, с. 661;3;4;10, с. 95], деякі автори визначають послугу, «як споживчу вартість, що створена працею»[8; 9], а також як різновид товару[7, с. 44-45]. Варто відзначити, що «економічне благо» та «споживча вартість» це доволі широкі поняття і не дозволяють чітко розкрити сутність поняття «послуга», а тому пропоную розглянути поняття товар і все ж таки визначити характерні риси товару та послуги.

На думку Карла Маркса, «товаром» є «уречевлений предмет, що в силу своїх властивостей може задовольняти ті чи інші потреби людини»[5, с. 413], тобто товар є матеріальним, але в той самий момент є схожим з послугою за результатом, а саме задоволенням потреби. Однією з головних відмінностей товару від послуги є приналежність до матеріального та нематеріального(табл. 1).



Таблиця . Порівняльна характеристика понять «товар» та

Однією з невід'ємних і важливих складових ринкової економіки є ринок банківських послуг. Враховуючи кризу банківського сектору України, інтерес до аспектів діяльності банків та методів управління ними зростає, оскільки банки являються основним посередником у перерозподілі капіталів та у забезпеченні безперервності процесу економічного відтворення. Розглянемо особливості банківських послуг, їх специфіку з аналізу підходів до визначення даного поняття. На думку Долана Е. Дж. категорії «банківські послуги» та «фінансові послуги» тотожні, однак за часто у своїх працях він використовує поняття «фінансові послуги». Варто зазначити, що Долан Е. Дж. основними «фінансовими послугами» вважає надання кредитів, а також відкриття рахунків до запитання [12]. Дане трактування автора є обмеженим, оскільки поняття «фінансові послуги» є ширшим та включає банківські послуги.

Такі автори, як Ж. Стуфле та К. Гавальда вважають, що «банківські послуги» це в першу чергу, надання кредитів та залучення депозитів, як основних видів банківської діяльності. В той же час, у зв'язку з розширенням ресурсної бази, банк має змогу надавати ряд інших «банківських послуг», таким чином, збільшує свою прибутковість [13]. Твердження даних авторів частково правильне, оскільки вони у своєму визначенні здійснюють поділ банківських послуг на основні та другорядні, та водночас враховують можливість змін та створення нових видів банківських послуг, але не наголошують про ціль банківських послуг для індивіда, колективу чи спільноти, не враховано соціальну природу виникнення банківської справи.

На думку Ю.С. Масленченкова, «банківські послуги» є кінцевим етапом «банківської операції», що полягає у задоволенні клієнтських потреб. Щодо «банківського продукту», то це ніщо інше, як реальний прояв «банківської послуги». Так би мовити матеріалізація послуги, що відображається у вартості, сплаченій клієнтом[14]. Результат даного визначення не є повним, а саме «задоволення клієнтських потреб» не враховує банківський комерційний інтерес, прибуток банку.

Згідно Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», де «банківські послуги» визначаються, як підвид категорії «фінансові послуги», а остання визначається як «операції із фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, із метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів»[27]. Визначення банківських послуг у нормативних документах, як таке відсутнє, що свідчить про нерозвиненість законодавчої бази та концентрацію уваги на регулюванні банківської сфери загалом, а не діяльності, організованої на основі банківських операцій(послуг).

Отже, у більшості авторів розуміння банківських послуг доволі розмите і акцентується на основних видах діяльності, передусім це кредитні та депозитні операції, що є обмеженим підходом до аналізу. Існують також валютні операції, інвестиційні операції, банківські платіжні послуги, тощо.

Історичні аспекти розвитку платіжної системи на теренах України варто розглядати з часів існування УРСР у складі СРСР, а тому перша платіжна система була створена у 1930 році і мала назву «Єдина банківська система» на чолі якої був Державний банк.

Наступним етапом було створення умов проведення розрахунків за системою міжфіліальних оборотів (МФО) у 1933 році, що дозволило проводити понад 200 мли операцій щороку.

Дана система мала безліч недоліків, оскільки монобан- ківська система не мала ресурсного обмеження по сальдо, що спричинило тривалу часову обробку та проведення операцій, а тому на її місце прийшла дворівнева банківська система у 80-х роках XX ст.

За часів незалежності було збережено попередню МФО систему, що дозволяло створювати неявні та неформальні кредити, які були безстроковими та за рахунок Державного банку. У подальшому це призвело до кризи банківського сектору.

Потреба у регуляторі примусила створити центральний банк за практикою розвинених країн, цим банком став На-ціональний банк України (НБУ). Національна платіжна система, так звана Система електронних платежів (СЕП) у свою чергу почала функціонувати наприкінці 90-х років, одночасно з прийняттям закону про НБУ, створенням української міжбанківської валютної біржі, української фондової біржі та інші фін. структури.

Етап функціонування й удосконалення (2000-2009 р.). Характеризувався розвитком Системи електронних платежів (СЕП), Національної системи електронних платежів, яка нині має назву «Простір»[24].

Сучасний етап з 2009р.- і до нині. Розвиток системи електронних платежів «Простір» та СЕП. Згідно статистики НБУ у СЕП зареєстровано 85 банків, 65 філій банків та 27 органів Державної казначейської служби України. У 2017 році було оброблено 332 мли платежів на суму 20 937 млрд гри із середнім розміром транзакції у готівковому вираженні 63,063 тис. гри. Порівняно із попереднім роком розмір транзакції за кількістю та розміром зріс, як і середній розмір транзакції на 695 гри. Цікавим є те, що у середньому за день оброблялось 1,3 мли транзакцій на суму 84 млрд гри.

В Україні функціонує національна платіжна система «Простір», учасниками якої є 49 банків. Протягом 2017 року було здійснено 10,7 мли операцій на суму 16,3 млрд. гри із середнім розміром транзакцій у грошовому вираженні 1523 грн.[28].

Цікаво, що вперше комп'ютери почали використовувати у банках у 1959 році Bank of America, а на Заході у 60-х з'явились перші автоматизовані системи бухгалтерського обліку операцій. Перша електронна платіжна система виникла у 1971 році CHIPS під управлінням Нью-Йоркської асоціації клірингових палат, завдяки даній системі обсяг проведених транзакцій першого року користування зріс у 10 разів, а розмір овердрафту для банків в середньому становив 170 млрд дол. США.

Надалі пропонуємо визначитись з поняттям «платіжної системи». Згідно Закону України від 2001 року «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», платіжна система, являє собою «систему», головною місією якої є «проведення переказу коштів»[29]. Дане визначення є дещо поверхневим, оскільки не враховує цілий спектр суб'єктів та установ, які беруть участь у проведенні операції з переказу коштів.

На думку О.Г. Єсіної, «електронна платіжна система» «система розрахунків», учасниками якої є«організації та «інтернет-користувач» у процесі «купівлі або продажу будь якого товару чи послуги через Інтернет»[15, с. 115-117], тобто не має конкретизації, які саме організації, відсутня держава, як суб'єкт даної системи і обов'язковим елементом є мережа Інтернет.

Згідно твердження А.Г. Загороднього платіжна система - це поділяється на два рівні, на яких здійснюються «операції з переказу коштів», а також є сукупністю таких установ, як «банки та інші фінансово-кредитні установи, платіжна організація, члени та учасники даної системи»[16]. У даному визначенні відсутній результат, а саме ефект від комерціалізації, пришвидшення економічного відтворення суб'єкту ринкових відносин та не уточнюється, що собою являє платіжна система.

Російські вчені Р.М. Канафіна і Н. А. Медяк вважають, що «платіжна система - це сукупність установ, правових норм, інструментів, процедур, програмно-технічних, комунікаційних та інформаційних засобів, які забезпечують проведення розрахунків між учасниками»[17, с. 48-56]. Дане твердження має суть «сукупність установ», але у ньому відсутній результат, а саме ефекти для економіки.

У свою чергу В.М. Кравець вважає, що «платіжна система» - це «набір механізмів» необхідний «для виконання зобов'язань, взятих суб'єктами господарювання при придбанні ними фінансових та матеріальних ресурсів»[18]. У даному понятті суть занадто широка, оскільки «платіжна система» це механізм, а не «набір механізмів» і дозволяє не лише виконувати зобов'язання, але й здійснювати переказ та отримання коштів.

За О.І. Лаврушиним «платіжна система» - це знову ж таки«сукупність визначених законом елементів», головною місією якихє «служіння для переказу грошей між суб'єктами економіки». Також даному автору належить твердження, що «платіжна система є формою організації безготівкового платіжного обороту»[19]. Отже, даний автор також визначає сутність системи, як «сукупність елементів», але робить акцент на «визначених законом елементах», а також характерним є акцентування уваги на переказі коштів.Це поняття є вірним в умовах відповідності законодавчої бази світовим вимогам, але в країні третього світу з недосконалим нормативно-правовим механізмом виникає необхідність у більш чіткому позначенні суб'єктів, їх діяльності та результуючих ефектах.

Віце-президент ФРС Б.Дж. Саммерс вважає, що платіжна система - це знову ж таки«сукупність», але вже «коштів, які необхідні для дотримання зобов'язань, що виникають унаслідок здійснення економічної діяльності»[20, с. 6-7], тобто автор скориговує свій погляд на практичність платіжної системи та дотримання «політики невтручання» в справи бізнесу, що є характерним для розвинених країн.

На думку В.П. Страхарчука,«платіжна система - це набір платіжних інструментів, банківських процедур і, як правило, міжбанківських систем переказу коштів, поєднання яких забезпечує грошовий обіг, разом з інституційними та організаційними правилами та процедурами, що регламентують використання цих інструментів та механізмів»[21]. Дане твердження є найбільш повним, але воно не розкриває результат функціонування власне, самої системи.

За В. Фещенком «платіжна система» - це «платіжна організація, члени платіжної системи», тобто суб'єкти платіжної системи, а також «відносини, що виникають між ними»[22]. У даному визначенні бракує конкретизації та результату, а саме пришвидшення економічного відтворення.

Колишній голова НБУ та третій президент України Віктор Андрійович Ющенко вважає, що «платіжна система - це су-купність визначених законом платіжних інструментів, норм, правил, а також механізмів та процедур їх застосування всіма суб'єктами грошового обороту»[24]. У даному визначенні також відсутній результат, ефект для економіки загалом, а також посилання на нормативні документи щодо суті «сукупність визначених законом платіжних інструментів».

На думку А.Г. Чумакова, «платіжна система - це сукупність організаційних та технічних рішень для забезпечення розрахунків між її учасниками»[23]. Даний автор визначає зміст «платіжної системи», а саме «забезпеченні розрахунків між її учасниками», але також відсутній результат, позитивні зрушення в масштабах економіки країни.

Отже, в результаті проведеного вище аналізу визначень терміну «платіжна система», більшість авторів схиляються до визначення суті, як «сукупності» [17, с. 48-56;19;20, с. 6-7;23;24], деякі як «набір» [18;21], а інші як «система» [15;29]. Щодо змісту, то у більшості це «переказ коштів» чи «кліринг», а результат у всіх поняттях відсутній, саме економічний ефект для країни. Платіжна система на сучасному етапі розвитку, є невід'ємною складовою банківського сектору та банку, як його структурної одиниці, а тому поглиблене дослідження взаємозв'язку платіжної системи.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Проведений аналіз понять, дозволяє удосконалити вже існуючі визначення, запропонувавши такі уточнення й доповнення понятійного апарату з врахуванням сучасних тенденцій та вимог економічної науки, а саме:

Послуга - це неуречевлена, нематеріальна діяльність, що має на меті задоволення потреб індивіда, колективу чи суспільства для отримання винагороди (прибутку).

Банківська послуга - це неуречевлена, нематеріальна діяльність з надання фінансових послуг банківськими уста- новами для отримання прибутку та врегулювання попиту та пропозиції на фінансові ресурси, з метою пришвидшення економічного відтворення.

Платіжна система - це сукупність платіжних інструментів, банківських процедур і, як правило, міжбанківських систем переказу коштів, поєднання яких забезпечує грошовий обіг та має на меті забезпечення усіх суб'єктів якісними та своєчасними послугами, а також скорочення виробничого циклу для економічного розвитку країни (пришвидшення економічного відтворення).

Історичні етапи розвитку платіжної системи України:

У період СРСР:

* створення «Єдиної платіжної системи»:

* запровадження міжфіліального обігу (МФО);

* створення дворівневої банківської системи у 80-ті роки XX ст.;

За часів незалежності України:

* продовження використання МФО;

* створення НБУ та СЕП;

* функціонування і удосконалення;

* сучасний період.

Отже, розвиток та поглиблення дослідження платіжної системи в процесі використання банківських послуг дозволить створити нові послуги.



Список літератури

1.Організація і технологія надання послуг: навч. посібник / В. В. Апопій, І. І. Олексин, Н.О. Шутовська, Т. В. Футало / За ред. В.В. Апопія. - К. : ВЦ «Академія», 2006. - 312 с.

2.Экономика. Толковый словарь: англ.-рус. / Д. Блэк; А. В. Щедрин, И. М. Осадчая ; Общ. ред. И. М. Осадчая. - М. : ИНФРА-М: Весь Мир, 2000. - 830 с.

3.Принципы и практика маркетинга : учебн. пособие / Д. Джоббер; пер. с англ. - 2-е изд. - М. : Издат. дом «Вильямс», 2000. - 679 с.

4.Дойль П. Менеджмент: Стратегия и тактика. - СПб.: Питер, 1999. - 560 с.

5.Маркс К. Сочинения 2-е изд. Т. 26. Ч. 1 / К. Маркс, Ф. Энгельс. - М. : Государственное изд-во политической литературы, 1962. - 509 с.

6.Основы маркетинга / Ф. Котлер, Г. Армстронг, Д. Сондерс, В. Вонг; пер. с англ. - 2-е. изд. - М., СПб., К. : Издательский дом «Вильямс», 1999. - 1056 с.

7.Мальська М. П. Просторові системи послуг (теорія, методологія, практика) монографія / Мальська М. П. -- К. : Знання, 2009. -- 363 с.

8.Маркова В.Д. Маркетинг услуг. - М.: Финансы и статистика, 1996. 128 с.

9.Економічний енциклопедичний словник: У 2т. Т.2 / За ред. С.В. Мочерного. - Львів : Світ, 2005. - 616 с.

10.Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов : в 2-х т. / А. Смит. -- Л. : Госсоцэкгиз, 1935. -- Т.

2.- 475 с.

11.Управление и организация в сфере услуг. Теория и практика / К. Хаксевер, Б. Рендер, Р. Рассел, Р. Мердик. - СПб., 2002. - 752 с.

12.Долан Э. Дж. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика: пер. с англ/ Э. Дж. Долан, К. Д. Кэмпбелл, Р. Дж. Кэмпбелл, В. Лукашевич. - М.: АНК, 1996. - 448 с.

13.Гавальда К. Банковское право (Учреждения - Счета - Операции - Услуги) / К. Гавальда, Ж. Стуфле; Пер. с фр. / Под ред. В.Я. Лисняка. - М., 2006. - С. 12-13.

14.Масленченков Ю.С. Технология и организация работы банка: теория и практика. - М.: ДеКА, 1998. 432 с.

15.Єсіна О. Г. Електронні платежі системи: класифікація та порівняльна характеристика / О. Г. Єсіна, І. М. Лопухова // Інформатика та інформаційні технології : студ. наук, конф., 20 квітня 2015 р. : матер, конф. -- Одеса: ОНЕУ, 2015.

-С. 115-117.

16.Загородній А.Г. Фінансовий словник / А.Г. Загородній, Г.Л. Вознюк, Т.С. Сможенко. - 4 вид., виправи, і доповн. - К.: Знання: Л.: ЛБІ НБУ, 2002. - с. 418

17.Канафина Р.М., Медяк Н.А. и др. Отдельные направления развития платежных систем и расчетов // Деньги и кредит. - 2003. - №2. - с. 48-56

18.Кравець В.М. Платіжні картки в Україні / В.М. Кравець, А.С. Савченко. - К.: Факт, 1999. - 32 с.

19.Банковское дело: Учебник / Под ред. О.И. Лаврушина.

-М.: Финансы и статистика, 1998. - 576 с.

20.Платежная система: структура, управление и контроль / под ред. Б.Д. Саммерса. - МВФ, 1994. - с. 156

21.Платіжні системи [Текст] : навч. посібник для студ. вищих навч. закл. / В. П. Страхарчук ; Національний банк України, Львівський банківський коледж. - Львів : [б.в.], 1998. - 109 с.

22.Енциклопедичний довідник з інвестування / ред. В. Фещенка. - К.: УАФР, 2009. - с. 196

23.Чумаков А.Г. Інформаційні системи і технології у фінансах / А.Г. Чумаков. - К.: вид-во Європ. ун-ту, 2008. - с. 146

24.Ющенко В. А. Платіжні системи / В. А. Ющенко, А. С. Савченко, С. Л. Цокол. - Київ: Либідь, 1998. - 416 с.

25.Офіційний сайт ЦРУ «Світовий довідник» [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: https://www. cia.gov/library/publications/resources/the-world-factbook/ geos/up.html.

26.Закон України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» від 15.01.2005р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/3164-15.

27.Директива 2006/48 / ЄС Європейського Парламенту та Ради від 14 червня 2006 р. Щодо започаткування та ведення бізнесу кредитних установ (перевидання) // Офіційний журнал L 177/1 від 30.06.2006 р.

28.Річний звіт НБУ за 2017 рік [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: https://bank.gov.ua/doccatalog/ document?id=71165707

29.Закон України від 2001 року «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/2346-14



References

банківський платіжний глобалізація

1.Ароріі V.V.(2006). Organization and technology of providing services. «Academy». Kyiv. pp. 312.

2.Blek D., Shchedryn A.V., Osadchaia Y.M. (2000). Economy. Dictionary. YNFRA-M: Ves Myr. Moscow, pp. 830

3.Dzhobber D. (2000). Principles and Practice of Marketing: Textbook. «Vyliams». Moscow, pp. 679

4.Doil P. (1999). Management: Strategy and tactics. «Pyter». St. Petersburg, pp. 560

5.Marks K. (1962). Works 2 ed. State Publishing of Political Literature. Moscow, pp. 509

6.Kotier P. (1999). Basics of Marketing. «Vyliams». St. Petersburg, pp. 1056

7.Malska M.P. (2009). Spatial systems of services (theory, methodology, practice) monograph. «Znannia». Kyiv. pp. 363

8.Markova V.D. (1996). Marketing of services. Finance and Statistics. Moscow, pp. 128

9.Mochernyi S.V. (2005). Economical encyclopedic dictionary. «Svit». Lviv. pp. 616

10.Smit A. (1935). The Nature and Causes of the Wealth of Nations. Gosocetskiz. Leningrad, pp. 475

11.Khaksever K., Render B., Rassel R. & Merdik R. (2002). Management and organization in the service sector. Theory and practice. St. Petersburg, pp. 752

12.Dolan E.G., Kompbell K.D., Kompbell R.G., Lukashevich V. (1996). Money, banking and monetary policy. ANK. Moscow, pp. 448

13.Havalda K., Stufle G. (2006). Banking Law (Institutions - Accounts - Transactions - Services). Moscow, pp. 12-13

14.Maslenchenkov Yu.S. (1998). Technology and organization of the bank: theory and practice. DeKa. Moscow pp. 432

15.Yesina O.H., Lopukhova I.M. (2015). Electronic payments system: classification and comparative characteristics. Computer Science and Information Technology: Student, sciences Conf., April 20. Odesa. pp. 115-117

16.Zahorodnii A.H., Vozniuk H.L., Smozhenko T.S. (2002). Financial dictionary. «Znannia». pp. 418

17.Kanafyna R.M., Mediak N.A. &others. (2003). Separate directions for the development of payment systems and settlements. «Money and credit» journal. Moscow, pp. 48-56

18.Kravets V.M., Savchenko A.S. (1999). Payment cards in Ukraine. Kyiv. Fact. pp. 32

19.Lavrushyna O.Y. (1998). Banking: Textbook. Finance and Statistics. Moscow, pp. 576

20.Summers B.D. (1994). Payment system: desighn, management and control. IMF. pp. 156

21.Strakharchuk V.P. (1998). Payment systems. NBU. Lviv, pp. 109

22.Feshchenko V. (2009). Encyclopedic Guide tolnvesting. UAFR. Kyiv. pp. 196

23.Chumakov A.H. (2008). Information systems and technologies in finance. European university. Kyiv. pp. 146

24.Yushchenko V.A., Savchenko A.S., Tsokol S.L. (1998). Payment systems. Lybid. Kyiv. pp. 416

25.CIAofficial site «The World Factbook» [Electronic resource] - Access to the resource: https://www.cia.gov/library/ publications/resources/the-world-factbook/geos/up.html26. The Law of Ukraine (2005) «On Standards, Technical Regulations and Conformity Assessment Procedures» dated 15.01.2005. [Electronic resource], - Access to the resource: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3164-15

27.Directive 2006/48/EC of EC the European Parliament and of the Council of 14June 2006 relating to the taking up and pursuit of the business of credit institutions (recast) // Official Journal L 177/1, 30.06.2006 p

Размещено на Allbest.ru

...