Аналіз механізму гарантування депозитів вкладників банків у ЄС та в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інституту міжнародних відносин

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Аналіз механізму гарантування депозитів вкладників банків у ЄС та в Україні

Підвисоцький Ян Володимирович, кандидат економічних наук, асистент кафедри міжнародного бізнесу

Анотація

Мета статті полягає в обґрунтуванні механізму гарантування вкладів збанкрутілих банків країн ЄС та у наданні рекомендацій щодо підходів до залучення вкладів від населення банківського сектору України. Усвідомлюючи важливість інтеграційних процесів країн ЄС та перспектив членства України, автор на основі аналізу механізму гарантування вкладів розробив рекомендації щодо покращення ситуації із залученням депозитів до банківської системи України. Методологія дослідження полягає у використанні сукупності методів: діалектичного, статистичного, історичного, порівняльного. Наукова новизна роботи полягає у наданні на основі аналізу механізму відшкодування вкладів у країнах ЄС ряду рекомендацій стосовно підходів до залучення вкладів від населення до банківського сектору України. Висновки. Незважаючи на єдині правила та норми відшкодування вкладникам гарантованих сум у країнах ЄС, кожна країна має свої особливості щодо нагляду, регулювання процедури компенсації, структури управління активами збанкрутілих банків тощо. Система гарантування вкладів потребує вдосконалення не лише у ЄС, а й в Україні. З метою залучення вкладів в Україні необхідно підвищити суму гарантування, а також змінювати підходи до нагляду за банківською системою.

Ключові слова: гарантування депозитів, фонд гарантування, ліквідація банку, сума гарантування вкладу.

Цель статьи состоит в обосновании механизма гарантирования вкладов обанкротившихся банков в странах ЕС и в предоставлении рекомендаций относительно подходов к привлечению вкладов от населения банковского сектора Украины. Методология исследования заключается в использовании совокупности методов: диалектического, статистического, исторического, сравнительного. Научная новизна работы заключается в предоставлении ряда рекомендаций относительно подходов к привлечению вкладов от населения в банковский сектор Украины на основе анализа механизма возмещения вкладов в странах ЕС. Выводы. Несмотря на единые правила и нормы возмещения вкладчикам гарантированных сумм в странах ЕС, каждая страна имеет свои особенности по надзору, регулированию процедуры компенсации, структуре управления активами обанкротившихся банков и тому подобное. Система гарантирования вкладов нуждается в совершенствовании не только в ЕС, но и в Украине. С целью привлечения вкладов в Украине необходимо повысить сумму гарантирования, а также изменить подходы к надзору за банковской системой.

Ключевые слова: гарантирование депозитов, фонд гарантирования, ликвидация банка, сумма гарантирования вклада.

The purpose of the article is to substantiate the mechanism for guaranteeing deposits of bankrupt banks in the EU countries and to provide recommendations regarding approaches to attracting deposits from the population of the banking sector of Ukraine. Methodology. The research methodology consists in the use of totality of methods: dialectical, statistical, historical, comparative. The scientific novelty of the work lies in the provision of a number of recommendations on the basis of the mechanism for recovering deposits analysis in EU countries regarding approaches to attracting deposits from the public to the banking sector of Ukraine. Conclusions. In spite of common rules and norms for compensation to depositors of guaranteed amounts in EU countries, each country has its own peculiarities in terms of supervision, regulation of the compensation procedure, the asset management structure of bankrupt banks, and the like. The deposit guarantee system needs to be improved not only in the EU, but in Ukraine as well. In order to attract deposits in Ukraine, it is necessary to increase the guarantee amount, as well as to change the approaches to the supervision for banking system.

Key words: deposit guaranteeing, guaranteeing fund, bank liquidation, amount of deposit guaranteeing.

Актуальність теми дослідження. У системах гарантування вкладникам банків сум компенсацій країн ЄС та України існують різні методи та підходи. Правові основи країн Європейського Союзу з цих питань були закладені з 90-х років минулого століття, проте періодично потребують змін та вдосконалення. Проблеми достатності сум відшкодування та морального ризику є актуальними не лише для країн ЄС, а й для України. Для України ефективне вирішення завдань, пов'язаних із реформуванням системи гарантування вкладів, є ключем до залучення великих сум депозитів до банківського сектору.

Аналіз досліджень і публікацій з теми свідчить, що історично становлення системи гарантування вкладів у країнах ЄС супроводжувалось прагненням державних інститутів до уніфікації правил з розмірів виплат, порядку нарахування, процедури ліквідації збанкрутілих фінансових установ тощо [1]. Ухвалені директиви 1994 та 2014 років конкретизують головні процедури механізму гарантування [2], [5]. У той же час сучасна практика доводить, що існують відмінності у системах гарантування кожної країни, яскравим підтвердженням чого є стаття К. Штрайтер (на прикладі збанкрутілого у 2018 році банку Dero) [10].

Мета статті полягає в обґрунтуванні механізму гарантування вкладів збанкрутілих банків країн ЄС та у наданні рекомендацій щодо підходів до залучення вкладів від населення банківського сектору України. Усвідомлюючи важливість інтеграційних процесів країн ЄС та перспектив членства України, автор на основі аналізу механізму гарантування вкладів розробив рекомендації щодо покращення ситуації із залученням депозитів до банківської системи України.

Виклад основного матеріалу. Ідея необхідності захисту депозитів вкладників у Європі з'явилась ще у 20-х роках ХХ століття. З метою сприяння безпеки грошових коштів інвесторів, які не володіють достатніми знаннями та навичками щодо оцінки та запобігання можливим ризикам, перша система гарантування щодо ощадних банків виникла у Норвегії у 1921 році, а згодом - у Фінляндії та Чехосло- ваччині у 1924 році. Під час Другої світової війни системи компенсацій у цих країнах були скасовані через військові дії.

Відновлення механізмів гарантування відбувається вже у післявоєнний час у Норвегії (1961 р.) та Фінляндії (1969 р.). Окрім цього, у період з 1966 по 1990 рр. виникають національні системи страхування депозитів у ряді країн ЄС: Німеччині, Австрії, Нідерландах, Великобританії та ін. Особливостями правового регулювання питання відшкодування вкладів були: державне гарантування виплат, обмеженість сум та майже відсутня ініціатива залучення до цього процесу приватних структур. [1, cc. 204-205]

Основоположними першими правовими документами, які закріпили механізм гарантування вкладів у ЄС, стали: Директива 94/19/ ЄС Європейського Парламенту і Ради «Щодо схем гарантування депозитів» від 30 травня 1994 р. та Директива 97/9/ЄС Європейського Парламенту і Ради «Про схеми компенсації інвесторам» від 3 березня 1997 р. [2].

Кризові явища наприкінці 90-х років ХХ століття, які найбільш потужно сколихнули центрально-східний європейський регіон, сприяли внесенню змін до правових механізмів компенсаційних систем. Так, на основі досліджень експерту МВФ Дж. Гарсії, до загальної системи регулювання з гарантування вкладів були надані рекомендації щодо ретельного забезпечення фондів із гарантування вкладів, мінімізації моральної шкоди за вкладами, обмеження сум відшкодування, чіткої координації гарантійних структур тощо, та внесені відповідні зміни. [3]

Важливим елементом у формуванні механізмів гарантування депозитів були 18 принципів ефективних систем страхування вкладів, розроблених спільно Базельським комітетом із банківського нагляду та Міжнародною асоціацією страховиків депозитів (англ. - ІАБІ) у 2009 році. Ці правила стосувалися питань регулювання системи управління, координації установ на рівні країн, достатності та своєчасності фінансового забезпечення відшкодувань тощо. [4]

Ґрунтуючись на згаданих вище директивах, рекомендаціях МВФ та принципах, у 2010 році розмір виплати за вкладами збільшили до 100 тис. євро, при чому компенсація мала покривати 100 % збитків у межах страхової суми. У країнах, які не належали до Єврозони, було дозволено здійснювати гарантування у національних валютах, але у межах визначеного еквіваленту. Так, наприклад, у Великобританії максимальний розмір відшкодування становить 85 тис. фунтів стерлінгів.

Директива Європарламенту та Ради Європи від 16.04.2014 «Про систему гарантування вкладів» (далі - Директива) визначила уніфіковані концептуальні підходи до механізму дії гарантування вкладів.

Зокрема, було встановлено залежність розмірів внесків учасників фондів від рівнів та ступенів ризиків; визначено обов'язковість покриття як основної суми (тіла) інвестиції, так і відсотків, нарахованих до моменту виплати компенсації; заплановано скорочення термінів виплати (з 3 місяців до 7 днів з 2024 року), наголошено на необхідності розширення інформаційно-просвітницької роботи серед вкладників. [5; 6]

Наразі правова система гарантування вкладів у ЄС потребує вдосконалень. Так, проведені у 2016-2018 рр. стрес-тести фондів гарантування країн Єврозони показали, що система може зазнавати дис- балансів у період фінансово-економічних криз.

Незважаючи на сформовані єдині підходи до питання гарантування вкладів, у законодавствах кожної країни існують свої системи, які можуть дуже відрізнятися як за структурою, так і за характером застосування.

На прикладі трьох країн - Німеччини, Великобританії та Польщі - помітна різниця у складі учасників гарантування, механізмах виплат відшкодування та процедури ліквідації збанкрутілих банків (Таблиця 1).

Таблиця 1 Порівняльна характеристика параметрів системи гарантування вкладів на прикладі Німеччини, Великобританії та Польщі

Закінчення таблиці 1

Складено автором на основі: [1, сс. 205-206]

Так, у Німеччині існує багаторівнева, але ліберальна система з гарантування вкладів. Вона передбачає наявність двох підсистем гарантування (страхування): обов'язкову та добровільну.

Відповідно до «Закону про захист і відшкодування збитків інвесторам», усі кредитні установи Німеччини - державні чи приватні - зобов'язані здійснювати відрахування до Фонду обов'язкового захисту вкладів, який захищає інвестиції лише країн-членів, переважно в євро. У разі банкрутства банку Фондом можуть скористатися як фізичні, так і юридичні особи. Компенсації підлягають заощадження на поточних рахунках, на безстрокових та термінових вкладах, депозитні сертифікати, а також вимоги клієнтів по цінних паперах.

Яскравим прикладом відшкодування гарантійних вкладів став банк Hypo Real Estate, який станом на 2007 рік мав зобов'язань на суму 394 млрд євро. Однією з головних причин накопичення такого боргу стали операції зі структурованими цінними паперами, не підкріпленими реальними активами (заставою) чи підкріплені низько- ліквідними активами для погашення. Зрозуміло, що здійснити виплати такої суми у короткий час було неможливим. Тому банк вдався до залучення рятівного кредитного пакету на суму вартістю 51 млрд євро. Окрім того, було створено державний гарантійний фонд на суму 220 млрд євро, що дозволило погасити значну частину боргу приватним вкладникам. [7, cc. 78-79] Починаючи з 2001 року, в Німеччині було визнано неплатоспроможними 10 банків. [8].

Розглянемо механізм відшкодування збитків вкладникам Dero Bank AG. 8 лютого 2018 року Федеральний орган із фінансового нагляду (нім. - BaFin), спираючись на результати аудиту Асоціації приватних банків Німеччини від жовтня 2017 року, розпочав процедуру ліквідації банку Dero. Причиною цього кроку стала надмірна заборгованість банку, відображена у балансі за попередній рік, у якому сума зобов'язань становила 27 млн євро. Водночас прибутки від операцій з акціями та іншими цінними паперами становили 135 млрд євро, а сума несплачених податків та інших податкових зобов'язань сягала 37 млрд євро. [9].

Для тимчасового забезпечення активів Dero Bank AG, BaFin подала заяву на відкриття попереднього провадження у справі про банкрутство 14 лютого 2018 року за погодженням із банком через його майбутню неплатоспроможність.

14 березня 2018 року BaFin встановив випадок із ліквідацією активів таким, що підлягає відшкодування коштів вкладникам депозитів, а також заборонив здійснювати будь-які виплати, не пов'язані із виплатою боргів (далі - мораторій). Відповідно до згаданої вище Директиви, вкладники мають право на відшкодування у межах 100 тис. євро, однак виплату отримали не всі. Під час стрес-тестування банку під час мораторію було встановлено, що Dero Bank AG не здійснював належної класифікації вкладників, тому проведення юридичної оцінки кожного вкладника мало би здійснюватись на основі поданої інформації, але вона виявилась відсутньою. Тому вкладники, переважно компанії з Віргінських Островів та Китаю, укладали колективні угоди з Установою з питань здійснення схем компенсації німецьких приватних банків (нім. - EdB), яка є дочірньою компанією Федерального союзу німецьких банків, вже після дати оголошення процедури виплат.

До банку Dero Bank AG надійшло 155 потенційних звернень клієнтів на суму близько 660 тис. євро. Як правило, компенсація вкладникам надається шляхом здійснення банківського переказу не пізніше, ніж через сім днів після оголошення процедури відшкодування. Клієнт збанкрутілого банку надає EdB номер рахунку іншого банку вкладника, куди має надійти сума компенсації. Через два дні після оголошення виплат за вкладами 7,7 % вкладників повідомили EdB номери рахунків і в той же день отримали відповідні суми. Загалом уже на 26 березня 2018 року претензії 55 зі 155 потенційних вкладників були задоволені у повному обсязі. Після цього хід виплат уповільнився, а тому EdB почала так званий другий етап повідомлення вкладникам. У результаті було оповіщено 40 вкладників фізичних осіб, і вже станом на 1 серпня було відшкодовано 109 клієнтам Dero банку на загальну суму близько 400 тис. євро. [10].

На вкладників банку Dero у цінні папери дія мораторію не розповсюджується, а тому вони можуть отримувати прибутки, якщо банк не має на них особливих захисних прав. [11].

У Великобританії установою, яка регулює та контролює фонд (англ. - FSCS), є Орган із пруденціального регулювання Банку Англії. Особливістю системи є автономність фонду та широкий спектр учасників гарантування вкладів. До них можуть належати як фізичні, так і юридичні особи, а учасниками є банки, страхові компанії, пенсійні фонди тощо. [12].

Окрім цього, різні категорії вкладників мають диференційний підхід до виплати сум відшкодування. Так, розмір відшкодування за депозитами у комерційних банках та інших фінансових установах становить до J85000, у інвестиційних компаніях та фондах - до J50 000, а за збитками від страхування (нерухомості, майна, життя та здоров'я) - до 90 % від суми збитку. вклад банківський збанкрутілий

На відміну від систем гарантування у Німеччині чи Польщі англійська система дозволяє уповноваженому органу не лише передати майно неплатоспроможної установи тимчасовому (перехідному) банку для реалізації, а й безпосередньо продати таке майно новому власнику.

За результатами 2017/18 рр. FSCS здійснила виплати на суму майже на 405 млн фунтів стерлінгів майже 70 тисячам вкладників різних категорій. За звітний період відшкодовано майна на J168 млн. [13]

Польська система гарантування вкладів схожа за структурою та змістом з німецькою, проте має особливість у механізмі ліквідації установи-банкрута. Механізм Bail-in дозволяє використовувати під час фінансового оздоровлення банку не кошти держави, а кошти кредиторів, які стають інвесторами-акціонерами, викуповуючи у банку вимоги, у тому числі - на безвідкличні депозити. Ця схема дозволяє під контролем держави поступово відновити діяльність банку завдяки наповненню структури акціонерним капіталом, оновленню менеджменту, виробленню нових стратегічних орієнтирів. Часто такі банки проходять процедуру ребрендингу. [14]

Дослідження систем гарантування вкладів у більшості країн ЄС показує, що в основі механізмів збереження заощаджень вкладників лежить модель жорсткого державного регулювання та централізованого державного фонду з виплат відшкодування. Наявність ряду приватних фондів поряд із державними у високорозвинених і економічно сильних країнах ЄС свідчить про наявність чіткого налагодженого правового механізму виплат, а також стабільності фінансово-економічних систем цих країн.

В Україні головною установою із гарантування інвестицій вкладників є Фонд гарантування вкладів (далі - Фонд). Головне його покликання - стабілізація фінансової системи в умовах настання проблемних чи кризових явищ як у країні, так і у світі.

Ця установа гарантує виплати вкладникам, які належать до категорій фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців і які розмістили вклади у банках-учасниках Фонду у розмірі до 200 тис грн. (7352,81 євро за середнім курсом НБУ за 2018 р.).

Кожному такому вкладнику банк гарантує відшкодування коштів, які були залучені вказаними вище банками на умовах:

договору депозиту;

банківського рахунку;

шляхом видачі іменного депозитного сертифіката. [15]

Термін виплат відшкодування може бути здійснений не пізніше,

ніж за два роки з моменту оголошення банку банкротом. Однак, термін може бути подовжений не більше, ніж двічі: спочатку до 2 років, потім до 1 року. Таким чином, процедура з виплат може затягнутися до 5 років.

Згідно з Положенням про порядок розрахунку, нарахування і сплати зборів до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 02.07.2012 № 1, банки зобов'язані одноразово, не пізніше, ніж на 10 днів після отримання ліцензії сплатити до Фонду суму у розмірі 1 % від статутного капіталу та здійснювати щороку відрахування у розмірі 0,5 % від бази нарахування у національній та 0,8 % у іноземній валютах. [16].

У разі визнання банку неплатоспроможним Фонд отримує повноваження контролю та управління, а отже спочатку передає активи і зобов'язання перехідному банку, а потім продає банк інвестору. Процедура ліквідації триває не більше двох років, однак не завжди у цей термін вдається знайти інвестора.

Аналізуючи питання ефективності системи гарантування у ЄС і порівнюючи її із наявною системою в Україні, можна помітити суттєві відмінності.

По-перше, у світлі здатності стабілізації фінансової системи країни у період кризових явищ, виникає запитання, наскільки адекватним є рівень гарантування вкладів. Адекватність пов'язана з багатьма економічними факторами, однак, з точки зору вкладника сума відшкодування має бути прив'язана до його здатності придбати певний набір товарів чи послуг після терміну виплати. З точки зору Фонду актуальними є проблеми достатності його наповнення для покриття збитків вкладників у критичні моменти. Окрім встановлених розмірів банківських зборів до Фонду, узагальнюючим фактором інтенсивності його наповнення є ВВП, адже чим вищим є цей показник у динаміці, тим меншим буде ризик нестабільності банківської системи, і тим швидше може зростати максимальна сума гарантування.

Візьмемо для аналізу інтегральний показник ВВП за паритетом купівельної спроможності на душу населення і покажемо, наскільки великим є співвідношення максимальної суми відшкодування у цьому інтегральному показнику для Німеччини, Великобританії, Польщі та України.

Рис.1. Частка максимальної суми гарантування вкладів у структурі ВВП (ПКС) НДН

Джерело: [17], [18]

Як видно з рис. 1, Україна має більш як удвічі нижчий показник, ніж у Німеччини, майже втричі - ніж у Великобританії та вчетверо - ніж у Польщі. Це означає, що наша країна відстає у рівні забезпечення вкладників адекватною сумою гарантування.

По-друге, в умовах отримання відшкодування є декілька суттєвих пунктів, які унеможливлюють отримання виплат. Так, згідно зі ст. 26, п. 7 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд не відшкодовує вклади, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку. Іншими словами, якщо за депозитами діє система бонусів, і вкладник розмістив кошти під більш високий процент, Фонд гарантування відмовить у відшкодуванні в разі ліквідації банку.

По-третє, у європейських країнах існує тенденція до скорочення строків виплат відшкодування вкладникам. Так, у східних країнах ЄС - Польщі, Чехії, Угорщині виплати починають здійснювати вже на 7-й день після оголошення про ліквідацію банку. В Україні проблема ускладнюється відсутністю достатньої суми відшкодування для вкладників через низький рівень резервів та неефективну систему реалізації активів збанкрутілих банків.

Залучення депозитів від вкладників було і залишається актуальною проблемою для банківської системи. За даними проекту Business'Views, українці тримають на руках заощаджень на суму $26-28 млрд. Утримання такої суми від обігу гальмує зростання ВВП, розвиток інвестиційних проектів, покращення фінансових показників діяльності українських банків тощо. [19].

Для вирішення проблем із залучення депозитів від населення необхідно врахувати ключові причини небажання українців інвестувати.

Тотальна недовіра до банків та банківського сектору в цілому.

Недостатній рівень фінансової грамотності з питань інвестування власних заощаджень.

Невеликий вибір джерел для інвестування з високим доходом і низьким рівнем ризиків.

Відсутність розвиненого ринку фінансових інновацій, здатних генерувати різні рівні доходності в залежності від типу інвестора.

Ключем до залучення приватних коштів від населення у банківський сектор є відновлення довіри до фінансової системи країни. Процес відновлення є тривалим, і у його основі мають лежати налагодження ефективних механізмів контролю і захисту держави у періоди економічних потрясінь.

Нижче наведено декілька загальних підходів до вирішення проблем заохочення вкладників.

Збільшення суми гарантування вкладів. Як відомо, останній перегляд суми гарантування відбувався у квітні 2012 року. З того часу і донині максимальна гарантована сума була незмінною - 200 тис. грн. За більш ніж 6 років відбулися інфляційні зміни, а тому купівельна спроможність визначеної суми для вкладників знизилась. Для приведення показника до сучасної норми застосуємо індекси споживчих цін та проіндексуємо суму гарантування за кожен рік, починаючи з 2013-го. Розрахунки показують, що сума має становити 473737 грн згідно із прогнозним значенням інфляції (Таблиця 2).

Таблиця 2 Розрахунок суми гарантування у відповідності до індексу споживчих цін

Джерело: [20]

Диференційований підхід до відшкодування суми нарахованих відсотків з метою недопущення «морального ризику».

Постійний та періодичний моніторинг показників найбільших банків на предмет ліквідності активів, рентабельності, фінансової стійкості та ділової активності тощо. У разі виявлення погіршення ситуації з платоспроможністю рекомендувати вживати заходів щодо усунення фінансових ускладнень.

Кластеризація банків за такими параметрами як: величина залучених депозитів та виданих кредитів, співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованостей, аналітичні показники стійкості установ з подальшим присвоєнням номеру категорії, до якої буде належати банк. Такий поділ може дати наступні результати: а) диференціація відрахувань до Фонду гарантування вкладів; б) визначення для інвестора типології банку за рівнем ризиків, і у залежності від цього - прийняття рішення про здійснення вкладу; в) можливість кращого контролю з боку регулятора.

Скорочення терміну виплат вкладникам завдяки автоматизації та злагодженості бюрократичних процесів тимчасової адміністрації чи процесу ліквідації банків.

Посилення взаємодії Фонду з правоохоронними органами разом із удосконаленням та пожвавленням механізму притягнення до відповідальності осіб, винних у доведенні банку до банкрутства. Власники банків, згідно з українським законодавством, відповідальні за фінансові злочини усім своїм майном.

Висновки

Таким чином, аналіз механізмів гарантування вкладів у країнах ЄС показує необхідність створення злагодженої системи відшкодування інвесторам коштів неплатоспроможних банків в Україні. Створення такої системи передбачає реалізацію кількох поступових, але взаємопов'язаних кроків з метою стабілізації банківського сектору та сприяння залученню коштів від населення, які не перебувають у обігу на ринку. Рух України у напрямку стандартизації правил гарантування, подібної до країн ЄС, має враховувати ряд особливостей, характерних для нашої країни, передусім - рівня ВВП, купівельної спроможності, інфляції тощо.

Сисок використаних джерел

1. Цибульникова В.Ю., Земцов А.А. Об особенностях системы страхования банковских вкладов в странах Европейского Союза // Фундаментальные исследования. - 2017. - № 6. - С. 204-209.

2. Directive 94/19/ЕС of the European Parliament and of the Council of 16 May: federal law. Approved May 16, 1994.

3. Garcia, Gillian G.H. Deposit Insurance: A Survey of Actual and Best Practices. IMF Working Paper WP/99/54. April 1999.

4. Core Principles for Effective Deposit Insurance Systems. IADI. 2017.

5. Forbes. Украина. Инфографика: как работает гарантирование вкладов в разных странах.

6. Скірка, А. Зарубіжний досвід функціонування світової системи гарантування вкладів: уроки для України [Текст] / Андрій Скірка // Світ фінансів. - 2016. - Вип. 1. - С. 74-85.

7. Entschдdigungseinrichtung deutscher Banken. Entschдdigungsfдlle.

8. Metropolnews. BaFin ordnet Moratorium bber die Dero Bank AG an.

9. Streiter, C. EDB - GERMANY: DERO BANK AG - A COMPENSATION CASE LIKE ANY OTHER COMPENSATION CASE? EFDI Newsletter №11, August 2018.

10. Bundesanstalt fьr Finanzdienstleistungsaufsicht. FAQ Dero Bank AG.

11. Положення про порядок розрахунку, нарахування і сплати зборів до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

12. Credit Suisse. Average Foreign Exchange Rates as per end of December 2018.

13. Рейтинг стран по объёму ВВП на душу населения 1980-2018 гг., ППС, долл.

14. BusinessViews. 26 миллиардов долларов -- скрытые возможности для инвестиций в экономику Украины (и это как минимум).

References

1. Tsibulnikova V.Yu., Zemtsov A.A. On the peculiarities of the bank deposit insurance system in European Union countries // Fundamental research. - 2017. - № 6, 204-209. [in Russian]

2. Directive 94/19/EC of the European Parliament and of the Council of 16 May: federal law. Approved May 16, 1994.

3. Garcia, Gillian G.H. Deposit Insurance: A Survey of Actual and Best Practices. IMF Working Paper WP/99/54. April 1999.

4. Core Principles for Effective Deposit Insurance Systems. IADI. 2017.

5. Directive 2014/49/EU on deposit guarantee schemes

6. Forbes. Ukraine. Infographics: how does investment guaranteeing in different countries work.

7. Skirka A. Foreign functioning experience of the global deposit guarantee system: lessons for Ukraine. [Text] / Andriy Skirka // World of finance. - 2016. - Edit. 1, 74-85. [in Ukrainian] Entschдdigungseinrichtung deutscher Banken. Entschдdigungsfдlle.

8. Metropolnews. BaFin ordnet Moratorium ьber die Dero Bank AG an.

9. Streiter, C. EDB - GERMANY: DERO BANK AG - A COMPENSATION CASE LIKE ANY OTHER COMPENSATION CASE? EFDI Newsletter №11, August 2018.

10. Regulation on the procedure for calculating, charging and paying fees to the Deposit Guarantee Fund.

11. Credit Suisse. Average Foreign Exchange Rates as per end of December 2018.

12. Country rating by volume of GDP per capita for 1980-2018, PPP, USD.

13. BusinessViews. 26 billion dollars - hidden opportunities for investment in the economy of Ukraine (and this is at least).

14. Minfin. The core inflation index of 2019 in Ukraine.

Размещено на Allbest.ru