Удосконалення процесу функціонування фондової біржі в сучасних економічних умовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФОНДОВОЇ БІРЖІ

1.1 Поняття і класифікація фондових бірж

1.2 Особливості організації та функціонування фондової біржі

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ФОНДОВИХ БІРЖ

2.1 Сучасний стан функціонування фондової біржі України

2.2 Аналіз сучасного стану функціонування міжнародних фондових бірж

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФОНДОВИХ БІРЖ

3.1 Віртуалізація процесу функціонування фондових бірж в сучасному цифровому просторі

3.2 Основні проблеми, що уповільнюють розвиток біржової діяльності в Україні та способи їх вирішення

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність теми. На теперішній час фондова біржа є невід'ємною складовою країн світу - це зумовлено переходом держав до ринкової економіки. Внаслідок збільшується об'єм коштів що проходить через фінансовий ринок і зростає рівень капіталізації ринку акцій, цим самим збільшуючи роль фондової біржі в перерозподілі капіталу серед підприємств. Підтримує зростання економіки держави, функціями перекисленими нижче

Фондові біржі мобілізують вільний капітал та спрямовують його в розвиток держави. Мають регулюючий характер, що вносить порядок в фондовий ринок,висуваючи жорсткі вимоги до емітентів акцій тим самим захищаючи можливих інвесторів від не сумлінних компаній. Разом з тим, фондові біржі переоцінюють вартість акцій, тим самим змінюючи вартість самих підприємств.

Саме від ефективності фондової біржі країни залежить швидкість перерозподілу капіталу від інвестора до емітента, зумовлюючи рух грошових ресурсів.

Метою курсової роботи є обґрунтування і розробка рекомендацій з удосконалення процесу функціонування фондової біржі в сучасних економічних умовах.

Для досягнення мети визначено наступні основні завдання:

дослідити теоретичні засади функціонування фондових бірж;

оцінити сучасний стану та тенденції розвитку фондових бірж;

узагальнити напрями удосконалення функціонування фондових бірж в сучасних економічних умовах.

Об'єктом дослідження є сучасний стан функціонування фондових бірж.

Предметом - теоретичні та методичні засади функціонування фондових бірж в сучасних ринкових умовах.

Були використані такі методи дослідження як синтез - поєднання всіх теоретичних данних про фондову біржу та формування розуміння про неї на сучасному етапі; узагальнення - для обробки відібраного матеріалу та створення висновків

Інформаційну базу роботи склали дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених, статистичні дані…

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, списку використаних джерел, додатків. Робота викладена на 42 сторінках машинописного тексту, містить 3 таблиці, 6 рисунків, 3 додатки, 13 найменувань списку використаних джерел.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФОНДОВОЇ БІРЖІ

1.1 Поняття і класифікація фондових бірж

В сучасній економічній літературі відсутня однозначність поглядів щодо визначення поняття “фондова біржа”. Виділяють наступні визначення поняття:

акціонерне товариство, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, інших актів законодавства України, статуту і правил фондової біржі;

організація, яка створюється без мети отримання прибутку та займається виключно організацією укладання угод купівлі та продажу цінних паперів та їх похідних. Вона не може здійснювати операції з цінними паперами від власного імені та за дорученням клієнтів, а також виконувати функції депозитарію;

організатор аукціону, на якому здійснюється реалізація цінних паперів, на які звернено стягнення;

організаційна форма ринку, на якому здійснюється торгівля цінними паперами -- акціями, облігаціями, зобов'язаннями державної скарбниці, сертифікатами, документами, пов'язаними з рухом кредитних ресурсів і валютних цінностей [1].

Фондові біржі класифікують за такими ознаками:

I. За правовим статусом у світі виділяють три типи фондових бірж:

1) публічно-правова організація - це фондова біржа, що перебуває під постійним державним контролем. Переважає у Німеччині і Франції, де держава бере участь у розробці Правил біржової торгівлі, контролює їх виконання, забезпечує підтримку правопорядку на біржі під час проведення торгів, призначає біржових маклерів тощо;

2) приватні фондові біржі - приватні компанії, що створюються у формі акціонерних товариств і є абсолютно самостійними в організації біржової торгівлі. Всі угоди на таких біржах укладаються відповідно до чинного в країні законодавства. Держава не дає ніяких гарантій і не бере на себе ніякої відповідальності по забезпеченню стабільності біржової торгівлі та зниженню ризику торговельних угод. Такий тип поширений в Англії і США;

3) змішані фондові біржі - створюються як акціонерні товариства, але при цьому не менше 50 % їх капіталу належить державі. Керівництво такими біржами здійснюється на виборній основі, але нагляд за біржовою діяльністю здійснюється біржовим комісаром, який проводить офіційну реєстрацію біржових курсів. Цей тип бірж характерний для Австрії, Швеції та Швейцарії.

II. За станом розвитку у світовій практиці виділяють біржі:

1) найбільш розвинені - посідають провідне місце серед усіх бірж за торговим оборотом цінних паперів і застосовують 100 %-і комп'ютерні засоби. До цієї групи відносять: Нью-Йоркську, Паризьку, Лондонську, Франкфуртську, Копенгагенську біржі;

2) розвинені - характеризуються високим оборотом цінних паперів, мають довгу історію, досягли високого рівня розвитку (Амстердамська, Американська, Австралійська, Міланська);

3) перспективні - це ті, що розвиваються і створені кілька десятиліть тому, але ще не досягли належного рівня торговельних оборотів, характерних для розвинених бірж. В їх обігу переважають цінні папери місцевого значення (Сеульська, Гонконгівська, Сінгапурська, Бангкокська);

4) новостворені - основною формою торгівлі є аукціони, які проводяться в операційній залі біржі. З'явились кілька років тому (Українська, Польська, Чеська).

III. За складом суб'єктів:

1) "Банківські". У фондових бірж "банківського" типу (Німеччина, Франція) найважливішими суб'єктами біржової торгівлі цінними паперами є банки.

2) "Брокерські". "Брокерський" тип фондових бірж характерний для США. На таких біржах торгівлею цінними паперами займаються лише брокери, а комерційним банкам "вхід" на біржу заборонено.

IV. За організаційно-правовою формою:

1) неприбуткова корпорація (Нью-Йоркська біржа);

2) неприбуткова членська організація (Токійська біржа);

3) товариство з обмеженою відповідальністю (Лондонська і Сіднейська біржі);

4) напівдержавна організація (Франкфуртська біржа).

На вітчизняному фондовому ринку фондова біржа утворюється та діє в організаційно-правовій формі товариства (крім повного, командитного товариства і товариства з додатковою відповідальністю) або дочірнього підприємства об'єднання торгівців цінними паперами, та провадить свою діяльність відповідно до Цивільного кодексу України, законів, що регулюють питання утворення, діяльності та припинення юридичних осіб.

Фондові біржі - це некомерційні організації, які створюються без цілі формування прибутку і займаються виключно організацією та укладанням угод купівлі і продажу цінних паперів і їх похідних. Прибуток фондової біржі спрямовується на її розвиток і не підлягає розподілу між її засновниками (учасниками). Фондова біржа не може здійснювати операцій з цінними паперами від свого імені та за дорученням клієнтів, а також виконувати функції депозитарію. Фінансова діяльність фондової біржі може здійснюватись за рахунок продажу її акцій, щорічних членських внесків членів біржі та біржових зборів з кожної угоди, що укладається на біржі.

На фондових біржах здійснюється переважно торгівля акціями, торгівля похідними цінними паперами зосереджується на спеціалізованих біржах із торгівлі ф'ючерсними та опціонними контрактами. Торгівля облігаціями на фондових біржах порівняно невелика за обсягами, оскільки переважна більшість облігацій перебуває в обігу на позабіржовому ринку.

Членами фондової біржі можуть бути виключно торгівці цінними паперами, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку та взяли на себе зобов'язання виконувати всі правила, положення і стандарти фондової біржі. Кожний член фондової біржі має рівні права щодо організації діяльності фондової біржі як організатора торгівлі.

1.2 Особливості організації та функціонування фондової біржі

Залежно від типу організаційної структури біржі можуть бути приватними або публічно-правовими. Останні найбільш поширені у Франції. Там біржі діють як публічно-правові інститути з часткою державної власності. Вони контролюються державними органами, які призначають біржових працівників.

Приватні біржі реєструються як акціонерні товариства, асоціації чи об'єднання закритого типу. Такі біржі поширені в США, Великій Британії, Японії. Зокрема, у США біржі створюються у формі асоціацій, у Великій Британії, Японії, Україні діють у формі акціонерних товариств.

Учасниками приватної біржі можуть бути фізичні та юридичні особи. У першому випадку компанія, в якій працює учасник біржі, стає асоційованим членом біржі. В другому випадку учасниками біржі можуть бути лише інвестиційні інститути, посередницькі фірми або інші юридичні особи.

Близько 70% бірж розвинутих країн зареєстровані як компанії, на другому місці за популярністю - асоціації (16%). На інші форми власності припадає всього 14%. Причому в іншу форму власності якраз включаються фондові біржі, що перебувають у власності держави або регулюються спеціальними правовими актами.

Традиційно фондова біржа є некомерційною організацією, головна мета якої - не отримання прибутку, а створення сприятливих умов для здійснення широкої й ефективної торгівлі цінними паперами. Фондова біржа не може здійснювати операції з цінними паперами від свого імені чи за дорученням клієнтів, а також виконувати функції депозитарію. Прибуток фондової біржі спрямовується на її розвиток і не підлягає розподілу між її засновниками (учасниками).

На сьогодні значна кількість бірж є комерційними організаціями, які частину отриманого у результаті діяльності прибутку розподіляють серед своїх членів. Як правило, такі біржі функціонують як публічні акціонерні товариства.

Членами біржі можуть бути лише суб'єкти, що професійно займаються торгівлею цінними паперами. Вимоги до членів біржі встановлюються як законодавством, так і самими біржами, що діють у рамках саморегулівної організації. Як правило, необхідною умовою вступу до членів біржі є наявність ліцензії на право здійснення торгівлі цінними паперами, а також відповідність вимогам статуту і правилам біржі.

Для придбання права на участь у торгових зібраннях на фондовій біржі необхідно, щоб особа, яка задовольняє всі формальні вимоги статуту і правила біржі, “придбала місце”. Фактично мова йде про купівлю акцій, або пайовий внесок до статутного капіталу біржі (залежно від організаційно-правової форми). Окрім плати за придбання місця, члени фондової біржі нерідко повинні сплатити додатковий вступний внесок, а також регулярно вносити інші внески та платежі, встановлені органами управління біржею. Зазвичай компанії, які є асоційованими членами біржі, купують місця для своїх співробітників і сплачують за них всі необхідні внески.

Біржа надає можливість своїм членам:

- брати участь у загальних зборах біржі;

- обирати і бути обраними до органів управління та контролю;

- торгувати в залі біржі від свого імені за власний рахунок чи в інтересах клієнта;

- користуватися майном біржі та брати участь у його розподілі при ліквідації біржі тощо.

Фінансова діяльність фондової біржі здійснюється за рахунок продажу акцій (паїв) фондової біржі, що дає право вступати в її члени, регулярних, як правило, щорічних членських внесків членів біржі та доходів від поточної діяльності.

Основними джерелами доходів бірж виступають:

операційні доходи (комісія за проведення угод, надання терміналів);

плата за надані послуги (кліринг, розрахунки, депозитарне обслуговування, інформаційне забезпечення та ін.);

плата за лістинг;

інші доходи (орендна плата, доходи від інвестицій, технічне обслуговування, отримані штрафи, пені та ін.).

Протягом останніх років основним джерелом доходів фондових бірж є операційні доходи. У середньому, за даними Міжнародної федерації фондових бірж (WFE), у 2012 р. операційні доходи фондових бірж становили більше 65 % у загальному обсязі доходів. Проте цей вид доходів дуже чутливий до ринкової кон'юнктури. Плата за надані послуги та комісійні за лістинг є більш стійкими джерелами доходу біржі, тому що меншою мірою залежать від волатильності ринку.

Організаційна структура біржі повинна забезпечити, з одного боку, сприятливі умови для здійснення торгівлі цінними паперами значної кількості професійних учасників фондового ринку, а з іншого - довіру до неї з боку її членів. Останнє забезпечується тим, що біржа має право в рамках чинного законодавства самостійно приймати рішення щодо організаційної структури, органів управління біржі та затверджувати відповідні положення статутом.

Вищим органом управління біржею є загальні збори членів біржі, які скликаються раз на рік. У разі необхідності біржовий комітет, ревізійна комісія чи члени біржі, які володіють не менше 10 % голосів можуть скликати позачергові збори.

До виключної компетенції загальних зборів належать:

здійснення загального керівництва біржею і біржовою торгівлею;

визначення стратегії розвитку біржі, її цілей та завдань;

розгляд і затвердження положень, правил, інструкцій та інших документів, що регламентують діяльність підрозділів біржі;

формування виборних органів (біржового комітету, ревізійної та арбітражної комісій) і затвердження організаційної структури біржі;

визначення розмірів вступного і щорічних членських внесків, що сплачуються членами біржі, розміру біржового збору з операцій, плати за послуги, що надаються біржею, порядку стягування штрафних санкцій за порушення правил біржової торгівлі;

розгляд і розв'язання питань щодо прийняття і виключення членів біржі;

розгляд і затвердження річних звітів біржового комітету про господарсько-фінансову діяльність біржі та звіту ревізійної комісії;

розгляд і затвердження бюджету біржі;

прийняття рішення про припинення діяльності біржі тощо. 

Контроль за фінансово-господарською діяльністю біржі здійснює ревізійна комісія, яка обирається загальними зборами членів біржі одночасно з біржовим комітетом. До загальних зборів членів біржі ревізійна комісія проводить документальну перевірку фінансово-господарської діяльності біржі, результати якої потім заслуховуються на загальних зборах членів біржі. Перевірки ревізійною комісією можуть проводитись не лише за дорученням загальних зборів членів біржі, а й за власною ініціативою чи на вимогу біржового комітету та учасників біржі, які володіють в сукупності більше 10 % голосів. Під час перевірки члени комісії мають право вимагати від посадових осіб біржі подання всіх необхідних документів та оцінювати правочинність рішень, прийнятих органами управління біржі.

Арбітражна комісія є органом біржового самоврядування, який заслуховує, розслідує і врегульовує спірні питання, що виникають між членами біржі, а також їх клієнтами в процесі укладення і виконання біржових угод. Як правило, рішення арбітражної комісії виконуються учасниками біржової торгівлі і досить рідко оскаржуються в суді.

Правління біржі, яке формується зі складу біржового комітету, здійснює оперативне керівництво біржею і представляє її інтереси в організаціях та установах. Правління вирішує всі питання діяльності біржі, крім тих, що входять виключно до компетенції загальних зборів та біржового комітету, а також організовує роботу комісій і біржових підрозділів, які можна поділити на виконавчі та спеціалізовані.

Виконавчі підрозділи:

здійснюють підготовку та проводять біржові торги (відділи: реєстраційний, лістингу, організації торгів, зовнішніх зв'язків);

супроводжують процес торгівлі відповідним інформаційним, технічним та програмним забезпеченням (відділи: інформаційно-довідковий, аналітичний, технічних засобів та програмного забезпечення, служба безпеки);

обслуговують виробничо-фінансову діяльність біржі, як суб'єкта господарювання (економічний, адміністративно-господарський відділи, а також маркетингу та реклами і внутрішнього аудиту).

Кількість та структурний склад таких підрозділів залежать від обсягів діяльності біржі, державного регулювання, рівня консолідації та інших факторів.

Основним призначенням спеціалізованих підрозділів є технічний та фінансовий супровід окремих етапів біржових угод, а також забезпечення повного та своєчасного виконання умов укладених біржових контрактів. Ці підрозділи можуть входити до організаційної структури біржі або працювати з нею на договірних засадах. Необхідними для функціонування будь-якої біржі є клірингові палати та депозитарії. Обов'язковими атрибутами товарних бірж є сертифіковані склади, на яких зберігається біржовий товар.

Клірингова палата займає особливе місце в організації біржової торгівлі, оскільки забезпечує оперативне та точне проведення розрахунків за біржовими угодами, гарантує виконання умов укладених біржових контрактів, відіграє важливу роль у забезпеченні фінансової цілісності біржового ринку.

Нагляд за всіма сторонами діяльності біржі здійснюють комісії (комітети), підпорядковані біржовому комітету і сформовані з членів біржі та співробітників, що працюють за наймом. Члени комісій працюють на безоплатній основі. Комісії, які відіграють особливо важливу роль у діяльності бірж (такі як з прийому нових членів чи планово-фінансова), формуються, як правило, тільки з членів біржового комітету.

Кількість комісій на найбільших біржах світу може сягати кількох десятків. Практично на кожній біржі існують комісії з прийому в члени біржі з торговельної етики, арбітражна, котирувальна, біржової експертизи.

Останнім часом в індустрії організаторів фондової торгівлі поширення набуває вертикально-інтегрована модель бізнесу, яка передбачає поєднання в межах одного інституту (як правило, холдингу) торговельного і постторговельного обслуговування [2]

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ФОНДОВИХ БІРЖ

2.1 Сучасний стан функціонування фондової біржі України

Умовою економічного розвитку будь-якої країни, суб'єктів підприємництва є безперервний процес залучення, розподілу і перерозподілу ресурсів. Сучасний етап розвитку світової економіки характеризується визначальною роллю фінансового ринку і зростанням вагомості ринку цінних паперів. Оскільки, з одного боку, розвиток торгівлі на фондовому ринку створює можливості для мобілізації фінансових ресурсів і появи множини нових привабливих інструментів інвестування заощаджень, з іншого - фондові ринки для багатьох компаній є привабливим джерелом фондування власного бізнесу[5]. Одним з показників яким характеризують стан фондової біржі є обсяг торгів цінними паперами бо саме за ним можна визначити яка частина капіталу всередині країни проходить через фондову біржу

За підсумками 2017 р. обсяг торгів на ринку цінних паперів знизився на 21,51% порівняно з 2014 р. та становив 468,69 млрд грн. (рис. 2.1). Протягом січня-серпня 2018 р. зареєстровано 67 випусків акцій на суму 13,5 млрд грн. Порівняно з аналогічним періодом 2017 р. обсяг зареєстрованих випусків акцій зменшився на 55 млрд грн. Значні за обсягом випуски акцій, які суттєво вплинули на загальну структуру зареєстрованих випусків акцій протягом зазначеного періоду, спостерігалися з метою збільшення статутного капіталу ПАТ «АКБ «Львів».

Слід звернути увагу на те, що по відношенню до емісії облігацій банки та страхові компанії за аналізований період узагалі не вдавалися до такого джерела запозичень.



Рис. 2.1 Динаміка показників співвідношення рівня розвитку ринку цінних паперів та ВВП за 2014-2018 рр. [6]

Протягом січня-серпня 2018 р. зареєстровано 80 випусків облігацій підприємств на суму 10,84 млрд. грн. Порівняно з аналогічним періодом 2017 р. обсяг зареєстрованих випусків облігацій підприємств збільшився на 6,34 млрд. грн.

У 2017 р. спостерігається зниження біржового сегмента фондового ринку України. Порівняно з 2011 р. обсяг біржових контрактів із цінними паперами на організаторах торгівлі у 2017 р. зменшився на 62,83% - до 295,79 млрд. грн., що еквівалентно 8,46% ВВП України.

Максимальне значення індексу ПФТС було у 2007 р. (1174,02 ), а мінімальне - у 2009 р. ( 227,34), що стало результатом світової фінансової кризи. Як бачимо на рис. 2.2, після стабільного покращення в 2010-2011 рр. значення індексу ПФТС з кожними роком лише знижувалося, що говорить про неефективність інвестиційного механізму РЦП України.



Рис. 2.2. Динаміка індексу ПФТС у 2007-2019 рр. [7]

Рис. 2.3 демонструє максимальне значення індексу UX у 2011 р. - 2812,83 та мінімальне у 2009 р. - 500 (вплив світової фінансової кризи) та 2016 р. - 546,67 (результат загостреної політичної та соціально-економічної ситуації в країні).

Окремо слід звернути увагу на індекс WIG Ukraine. Варшавська фондова біржа з грудня 2010 р. ввела національний індекс українських компаній-емітентів WIG Ukraine, який є першим індексом, що ведеться за межами України та містить лише акції українських підприємств. Станом на сьогодні портфель індексу WIG Ukraine включає акції 11 вітчизняних компаній. Його введення пояснюють зростанням кількості IPO українських компаній на Варшавській фондовій біржі. Однак спостерігається поступове зниження індексу WIG Ukraine [8].

Характеризуючи стан цього ринку в Україні, доцільно зазначити, що в 2017 р. індекс Української біржі зріс на 71,27%.

Для аналізу іншого сектору української фондової біржі використаємо індекс ще однієї української біржі - акціонерного товариства «Фондова біржа ПФТС» - також характеризувався зростанням (на 18,82%).



Рис 2.3. Порівняльні дані обсягів торгів на ринку цінних паперів та ВВП, млрд грн [6]

Аналізуючи динаміку обсягів торгів цінними паперами, доцільно відзначити, що за підсумками 2017 р. вони знизилися на 72,23% порівняно з 2016 р. і в абсолютному вимірі становили 468,69 млрд. грн. Причиною такої ситуації стало вилучення з розрахунків обсягів торгів депозитними сертифікатами. У 2016 р. обсяг торгів депозитними сертифікатами на ринку цінних паперів становив 1153,15 млрд. грн. Щодо динаміки ринку цінних паперів відносно загальних макроекономічних показників, то варто відзначити, що в 2017 р. відбувається зростання частки ВВП порівняно з обсягом торгів на ринку цінних паперів. Цей показник становив 16,3% від обсягу ВВП. У 2017 р. частка біржового ринку в загальному обсязі торгів на ринку цінних паперів збільшилася до 43,9%. Аналіз стану біржового та позабіржового обороту дав змогу встановити зниження біржового сегменту фондового ринку України в 2017 р. Обсяг біржових контрактів із цінними паперами на організаторах торгівлі в 2017 р. порівняно з 2016 р. зменшився на 12,58%.



Рис 2.4. Обсяг торгів на ринку цінних паперів у 2013 - 2018 роках, млрд. грн. [6]

В абсолютному вимірі цей показник становив 205,79 млрд. грн., або 6,9% ВВП України. Аналізуючи загальний стан зміни обсягів біржових контрактів, варто зазначити, що протягом 2017 р. більшість фондових бірж характеризується тенденцією до загального зниження.

Причиною такої ситуації є різке зменшення неринкових угод на організованому ринку, оскільки саме державні облігації України займали значну частку серед фінансових інструментів за обсягами торгів на біржовому ринку. Що стосується обсягів торгів за фінансовими інструментами на організаторах торгівлі, то в 2017 р. на найвищому рівні зафіксовано операції з державними облігаціями України. Зазначений показник становив 189,54 млрд. грн., або 92,1% від загального обсягу біржових контрактів. Щодо суб'єктів торгівлі цінними паперами, то на організаційно оформленому фондовому ринку у цей період спостерігалася консолідація. Лише фондова біржа «АТ «ПФТС» та «Перспектива» контролювали понад 93,18% вартості біржових контрактів, а також відзначилися помітними обсягами біржової торгівлі в абсолютному виразі. У 2018 р. структура торгів дещо змінилася, [9]

2.2 Аналіз сучасного стану функціонування міжнародних фондових бірж

Поняття «міжнародний ринок цінних паперів» в наукових працях вчених сучасності трактується по різному. Найчастіше його визначають як «сукупність національних ринків цінних паперів у їх взаємозв'язку і взаємозалежності, що забезпечують зовнішнє переміщення фіктивного капіталу між країнами» . В роботі дане поняття визначається як складова світового фондового ринку, яка забезпечує перерозподіл капіталів між країнами через різні форми фінансових ресурсів. На нашу думку, міжнародний ринок цінних паперів - це економічний простір, в межах якого відбувається рух капіталу між країнами, що втілюється в купівлі-продажі цінних паперів та їх похідних, трансформація якого відбувається під впливом тенденцій, що характеризують закономірності розвитку цих процесів.

Динаміка обсягів капіталізації міжнародних ринків цінних паперів, вказує на нестійкі тенденції їх зміни. Разом з тим, спостерігається загальне нарощування капіталізації на 59,7% у 2017 р. порівняно з 2012 р. Порівняльний аналіз міжнародних ринків (Американського, Азіатсько-Тихоокеанського та ринку країн Європи, Африки та Близького Сходу) вказує на поступову втрату лідерства Американського ринку (його частка скоротилась з 42,5% у 2012 р. до 41,9% у 2017 р.), значне зростання Азіатсько-Тихоокеанського ринку (його частка зросла з 31,0% у 2012 р. до 35,9% у 2017 р.).

Як стверджують фахівці компанії Marsh&McLennan, європейський ринок цінних паперів залишається принципово відмінним від американського, на що вказує відставання першого в багатьох відношеннях, зокрема у використанні власного капіталу для фінансування компаній, поширеності венчурного капіталу та відносній частці ІРО . Підтвердженням даної гіпотези є аналіз структури міжнародних ринків акцій та облігацій. Так, ринок облігацій характеризується найбільшою питомою вагою Американського ринку цінних паперів, яка становить близько 42,0%. Питома вага Азіатсько-Тихоокеанського регіону становить 31,5%. Найменша питома вага припадає на Європу, Африку та Близький Схід - 26,5% (додаток А)

На міжнародному ринку акцій ситуація інша: питома вага Американського регіону має найбільше значення і становить 45,0%. Питома вага Європи, Африки та Близького Сходу становить 29,5%. Найменшу питому вагу займає Азіатсько-Тихоокеанський регіон, що становить 25,5%. Наступною особливістю сучасного міжнародного ринку цінних паперів є зростання ролі бірж, які розташовані в Американському регіоні. Так, підтвердженням даної тенденції став територіальний аналіз 10 найбільших фондових бірж (додаток А).

Загальна капіталізація Американського ринку цінних паперів у топ-10 бірж світу становила 122173 млрд дол. Натомість, найбільша кількість бірж у ньому з Азіатсько-Тихоокеанського ринку (загальна капіталізація яких складає 77875 млрд дол). Результати дослідження показали, що найбільше зростання обсягів капіталізації в період 2012-2018 рр. спостерігалося в Американському регіоні, зокрема на Нью-Йоркській фондовій біржі, незважаючи на відносне відхилення в розмірі 36,5%, її абсолютна динаміка становила 5137 млрд дол, що значно перевищило показники інших фондових бірж. Що стосується Європи, Африки та Близького Сходу, то в даному регіоні найкраща динаміка спотерігалася на Лондонській фондовій біржі. Азіатсько-Тихоокеанський ринок цінних паперів характеризує помірне зростання. Відтак, на міжнародних ринках цінних паперів спостерігаємо зростання ринкової капіталізації основних фондових бірж. Даний тренд пояснюється з двох позицій: зростання ціни акцій та зростання кількості випущених акцій. Зростання ціни акцій говорить про позитивні зміни в результатах діяльності компаній, які представлені на біржах. Головними індикаторами даної динаміки є індекси фондових бірж. Американський ринок цінних паперів характеризують: S&P 500, NASDAQ Composite, Dow Jones Composite, FTSE 100, Азіатсько-Тихоокеанський - TOPIX, Nikkei, Hang Seng, Європейський, Африканський та Близького Сходу - індекси FTSE 100, DAX 30, CAC 40 та Euro Stoxx 50.

Аналіз показав, що фондові індекси усіх міжнародних ринків цінних паперів характеризує динаміка зростання. Найбільше зростання за аналізований період спостерігалося для Американського ринку - 76,7%. Зростання Азіатсько-Тихоокеанського ринку та ринку країн Європи, Африки та Близького Сходу становило відповідно 65,8% та 53,6%. Як прогнозується, ринок цінних паперів в 2020 році буде різнитись від сучасного. Дана зміна буде спричинена економічними трендами, розвитком інновацій, технологій, змінами у банківському секторі. Слід виділити тренди, які матимуть значний вплив на ринок цінних паперів майбутнього

За даними PwC , технології стануть руйнівною силою формування ринку цінних паперів наступних років, що буде спричинено впровадженням нових продуктів, послуг, бізнес-моделей. Даний тренд сприятиме виходу на ринки нових гравців, що в свою чергу, ефектом мультиплікатора, спричинить розвиток фондових бірж. [10]

Додатково не можна оминути такий великий сектор мінжародного ринку як Азіатсько-Тихоокеанського регіон проте, цілком зрозуміло, що домінантна роль в ньому належить саме Китаю та Японії, тому для подальшого аналізу використаємо методику, яка передбачатиме аналіз динамізму економічного розвитку цих країн, розвитку біржового ринку та порівняльний аналіз динамізму розвитку китайського та японського фондових ринків.

Важливу роль при дослідженні фондового ринку країни відіграє аналіз її економічного розвитку, адже часто стан економіки корелює із станом фондового ринку. Порівняльний аналіз економічного зростання в досліджуваних країнах свідчить, що Китай випереджає Японію за темпами зростання ВВП, проте якість життя є набагато вищою в Японії (рис. 1).



а) загальний тренд ВВП, трлн дол б) ВВП на душу населення, тис. дол.

Рис. 2.5. Порівняльна динаміка ВВП Китаю та Японії

Китай завдяки переходу від командно-адміністративної економіки до системи із більшою орієнтацією на ринок, реформам у приватному секторі економіки, здійсненню заходів з лібералізації цін, фіскальної децентралізації, розвитку фондового ринку здійснив структурну перебудову економіки та збільшив ВВП країни за останні 50 років більш як у 10 раз. У 2017 р. ВВП країни становив 23,21 трлн дол., його темп зростання склав 6,9%, ВВП на душу населення 16700 дол., державний борг - 47% ВВП. Протягом багатьох років Китай зберігав свою валюту в доларах і лише у 2005 р. уряд прийняв рішення щодо переходу до системи обміну валют. З середини 2005 р. юань був оцінений понад 20% відносно долара США. Проте, валютна дестабілізація на ринку в 2013-2016 рр. призвела до падіння юаня. Наприкінці 2017 р. юань відновив свої позиції. У 2016 р. Китай став найбільшою економікою у світі, обігнавши США і утримує цю позицію донині. В період 2013-2017 рр. Китай за темпами зростання мав одну з найбільш швидкозростаючих економік у світі 1.

Японія протягом останніх 50 років побудувала розвинену економіку за рахунок взаємодії уряду та індустрії, високої етики праці та інновацій в сфері технологій, формування тісних зв'язків між виробниками, постачальниками та дистриб'юторами, гарантії зайнятості для великої кількості працівників на усе життя. Найбільшого росту економіка зазнала в повоєнні часи: у 60-х рр. ХХ ст. щорічний приріст ВВП складав в середньому 10%, в 70-х рр. - 5%, в 80-х рр. - 4%, а в 90-х ХХ ст. ріст склав лише 1,67%, внаслідок неефективних інвестицій та надмірних цін на активи. Після 2000 р. економіка помірно зростала та пережила 4 кризи. У 2013 р. економіці дали поштовх нові реформи, спрямовані на лібералізацію кредитно-грошової політики та проведення гнучкої фіскальної політики. У 2017 р. ВВП країни становив 5,44 трлн дол., його темп зростання склав 1,7%, ВВП на душу населення 42900 дол. В економіці існує й низка серйозних демографічних і фінансових проблем: старіння населення та негативні темпи зростання населення (-0,21%); проблема стимулювання економіки через велику частку державного боргу відносно обсягу ВВП (237,6%). Проте, японська економіка є четвертою економікою світу після Китаю, Німеччини та США .

В цілому економіка Китаю є більш перспективною, ніж Японії і така, що здатна залучати значно більші інвестиції. Якщо приймати до уваги темпи зростання ВВП, то протягом останніх 10 років його економіка забезпечувала ріст ВВП в середньому 5-7% в рік, що приваблює все більше і більше інвестицій, адже такий ріст приносить щорічні прибутки для інвесторів. Проте, Японія за показником ВВП на душу населення випереджає Китай, хоча в останньої є усі передумови до зростання такого показника в наступні роки.

Аналіз основних біржових ринків Китаю та Японії. Незважаючи на чималу різницю в історії розвитку, на Азіатсько-Тихоокеанському фондовому ринку нині домінує біржовий ринок Китаю, який включає Шанхайську (найбільшу в Китаї) та Шеньчженьську фондові біржі, і перебуває в тісних зв'язках з Гонкогською біржою, яка є більш незалежною від Китаю.

Шанхайська фондова біржа (Shanghai Stock Exchange або SSE) відновлена після 40 років перерви, спричиненою комуністичною революцією та почала функціонувати в грудні 1990 р.



Рис.2.6 . Еволюція SSE Composite

Загальна капіталізація SSE становить на грудень 2018 р. 4368,27 млрд дол. США, в її лістингу 1460 компаній ; біржа займає другу позицію після Tokyo Stock Exchange у Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. В обігу на біржі перебувають облігації (казначейські, корпоративні та конвертовані корпоративні), акції (призначені для резидентів країни та іноземних інвесторів), фонди, похідні інструменти. Динаміка фондового індексу SSE Composite відображена на рисунку 2.7.

Рис 2.7 Динаміка Nikkei stock index

На біржовому ринку Китаю також функціонує Тайванська фондова біржа, заснована у 1961 р. Ринкова капіталізація біржі станом на грудень 2018 р. становила 1080 млрд дол., в її лістингу перебуває 915 компаній.

Токійська фондова біржа (Tokyo Stock Exchange або TSE) - це найбільша біржа не лише в Японії, але й на біржовому ринку Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Вона створена 15 травня 1878 р. в Токіо. Ринкова капіталізація Tokyo Stock Exchange становить на грудень 2018 р. 5258,4 млрд дол. США, в її лістингу 3655 компаній, серед яких лише 5 - іноземні. На японському фондовому ринку обмінюються цінними паперами таких компаній як Toyota Motor Corporation, NTT DOCOMO,INC., Mitsubishi UFJ Financial Group, Inc., SoftBank Group Corp., Keynence Corporation. 2017 р. став великим прогресом для процесу IPO's (первинне публічне розміщення акцій). Близько 1700 компаній вперше розмістили свої акції на фондовому ринку Японії, це перевершило показники 2007 р. . Проте, вже у 2018 р. на біржовому ринку відмічено спад (рис. 3), який характерний й для усіх інших біржових ринків Азіатсько-Тихоокеанського регіону.

В останні 4-5 років фондовий ринок Китаю за обсягами капіталізації та торгівлі цінними паперами повністю переважає фондовий ринок Японії (Додаток Б).

За даними дослідження, фондовий ринок Китаю за показниками (додаток Б) капіталізації зріс з 2004 р. по 2018 р. в 18 раз. Для порівняння: ріст ВВП країни в цей же період зріс у 6,5 раз - це вражаючий показник. Японський фондовий ринок зростав з невеликими коливаннями, загальний приріст капіталізації упродовж 2004-2018 рр. склав 48,66%, а приріст ВВП країни склав лише 1,3%.

Для порівняльної динаміки розвитку фондових ринків Китаю та Японії доцільно проаналізувати, як змінювались фондові індекси в 2014-2018 рр., зокрема: Шанхайський фондовий індекс (SSECI); Об'єднаний Шанхайсько-Шеньчженьський фондовий індекс (SHSZCSI 300); Японський фондовий індекс (Nikkei 225); Гонконгський фондовий індекс (HSIH); Шеньчженьський фондовий індекс (SZSECI). Станом на кінець 2018 р. порівняно з 2013 р. значення фондових індексів зросли для: SSECI - на 16,17%, SHSZCSI 300 - на 28,89%, Nikkei 225 - на 38,21%, HSIH - на 8,57%, SZSECI - на 22,54%. Отже, найбільшого росту зазнав японський індекс Nikkei 225 (із коливаннями від -8 до 55%), тоді як Шеньчженьський фондовий індекс збільшився до 22,54 (із коливаннями від -3 до 198%). Коливання індексів склало: Шанхайсько- Шеньчженьського - 118%, Шанхайського - від -10 до 131%, Гонкогського - від -18 до 37%. Тобто можна зробити висновок, що найстабільнішими індексами протягом досліджуваного періоду були: Nikkei 225 та HSIH, а до нестабільних слід віднести: SSECI, SZSECI, SHSZCSI 300 [11].

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФОНДОВИХ БІРЖ

3.1 Віртуалізація процесу функціонування фондових бірж в сучасному цифровому просторі

Віртуалізація фондового ринку (від virtual - створений за допомогою програмного забезпечення) - процес трансформації фондового ринку на основі використання програмного забезпечення, ІТ з метою розвитку інфра- структури та нових фінансових інструментів. Віртуалізація фондового ринку містить два аспекти:

розвиток віртуальної інфраструктури та імплементація ПЗ в операційній діяльності, (торгівельні платформи, консолідовані клірингові системи); фондовий біржа цифровий

поширення віртуальних похідних фінансових інструментів на основі використання досягнень ІТ та новітнього програмного забезпечення.

Значний вплив на світовий фондовий ринок справляє віртуалізація, крім того, вона визначає новітній вектор розвитку. Необхідно підкреслити, що віртуалізація фінансової сфери - це перехід у віртуальну площину функціонування фінансового капіталу через ІТК-системи. Основними рисами віртуалізації світового фондового ринку як сегменту світового фінансового ринку є:

Розвиток глобальної інтегрованої цифрової (віртуальної) інфраструктури фондового ринку.

Консолідація бірж на базі електронних комунікаційних мереж.

Розвиток та поширення альтернативних торговельних систем (позабіржова торгівля).

Глобальна інтегрована цифрова інфраструктура фондового ринку - світова мережа електронних комунікацій, що поєднує суб'єктів ринку, як на національному, так і міждержавному рівні, сприяючи їх тіснішому зв'язку і взаємодії, а також являє собою інноваційне середовище обертання цінних паперів та різноманітних операцій з ними. Новітня інфраструктура характеризується, по-перше, відкритістю системи, що означає швидкий доступ до торговельних майданчиків, по-друге, прискорює процеси отримання та розповсюдження інформації про біржові ціни, по-третє, забезпечує швидке здійснення операцій обліку, контролю та розрахунків за біржовими угодами і, що найголовніше, підвищує ліквідність фондового ринку.

Розвиток глобальної інтегрованої цифрової інфраструктури почався в 90-х роках, коли провідні міжнародні біржі почали використовувати комп'ютерні технології для здійснення операцій та прискорення процесів обробки інформації.

Розвинута віртуальна інфраструктура фондових ринків втілюється у консолідації бірж. Альянси бірж є наступним кроком поглиблення віртуалізації на фондових ринках.

Міжконтинентальні об'єднання фондових бірж розпочалися в 2006-2007 рр. Передумовою цього процесу була конкурентна боротьба фондових бірж New York Stock Exchange (NYSE) та National Association of Securities Dealers Automated Quotation за можливість виходу на європейський ринок. Угода про об'єднання з Euronext підписана NYSE в 2006 році.

Інтеграція фондових бірж як форма поширення віртуалізації світового фондового ринку має значні ефекти для процесу розвитку фінансової глобалізації. Основними мотивами альянсів бірж є:

підвищення капіталізації та обсягів торгів;

зростання конкуренції між торговими майданчиками;

збільшення часу роботи;

отримання конкурентних переваг за рахунок виходу на нові ринки;

економія за рахунок ефекту масштабу;

підвищення ліквідності ринку;

зростання конкуренції з боку небіржових торгових майданчиків;

уніфікація правил ринку;

зростання оборотів позабіржових торгів;

активізація світових глобалізаційних процесів.

Для оцінки об'єднань фондових бірж, зумовлених віртуалізацією світового фінансового ринку, проаналізуємо результати за одним із найважливіших показників для фондового ринку - капіталізація.

Розвиток віртуалізації виражається у подальшій консолідації провідних бірж на основі віртуальних каналів зв'язку, використання спільних платформ та серверних мереж: IntercontinentalExchange (Intercontinental Exchange, Inc.; ICE);

Утворення масштабного альянсу міжконтинентального значення інтегрувало ринки, підвищивши ліквідність новоутворення. Інструментом консолідації була віртуальна інфраструктура ІСЕ, що поширилася шляхом надання новим учасникам конгломерату власних віртуальних (цифрових/ електронних) торговельних платформ.

З огляду на вище зазначені показники в майбутньому зберігатиметься позитивна динаміка світового фондового ринку, хоча можливе й регіональне відхилення від глобальної тенденції в розвитку фондових бірж, яка представляється наступним чином:

подальша консолідація та інтернаціоналізація діяльності бірж на базі ІТК інфраструктури.

універсалізація діяльності бірж, що проявляється у організаційній єдності фінансових інструментів з кліринговою діяльністю, наданням послуг з депозитарного і розрахункового обслуговування, широкого спектру інформаційних послуг;

технологізація діяльності бірж і поступове стирання граней між традиційними біржами та електронними позабіржовими торговими системами;

наростання процесу злиттів, кооперацій, взаємного доступу, уніфікації правил торгівлі, обміну інформацією в сфері традиційної біржової торгівлі.

основні наслідки, до яких може призвести хвиля об'єднань фондових бірж. Наведемо основні з них:

утворення найбільших світових торгових майданчиків, які об'єднуються за принципом спеціалізації. Ці біржі матимуть величезні обсяги торгів та стануть найбільшими майданчиками в своїй галузі;

стимулювання нових об'єднань. Як наслідок, можливий пришвидшений процес консолідації, а в кінцевому результаті - утворення монопольних утворень на світовому фондовому ринку;

спрощення процедур, уніфікація стандартів документообігу та лістингу, підвищення ефективності роботи за рахунок об'єднання систем;

збільшення пропозиції цінних паперів для інвесторів і зниження вартості операцій 11.

Іншим проявом віртуалізації є Електронні комунікаційні мережі (ECM - Electronic Communication Networks), в яких і втілюється віртуальна глобальна інфраструктура. Electronic Communication Network (ECN) - електронна система здійснення угод купівлі-продажу біржових товарів, яка намагається усунути посередників. ECN пов'язує провідних брокерів та окремих трейдерів між собою, щоб вони могли торгувати безпосередньо, минаючи біржові механізми посередників.

Currenex - дочірня компанія State Street Corp - провідного постачальника фінансових послуг для інституціо- нальних інвесторів. State Street Corp має близько 12 триль- йонів доларів активів + 1.7 трильйона в управлінні.

Головним завданням комунікаційної мережі є спрямування потоків ліквідності. Дана система є повністю автоматизованою без посередників.

Модуль «брокер», модуль управління грошима - програми-роботи, які допомагають учасникам мережі виконувати необхідні операції відповідно до запиту.

Для роботи на ринку існує кілька варіантів торгових платформ: Currenex Classic; Viking Trader; мобільні платформи для телефонів, смартфонів і iPhone; FIX протокол.

Найбільш головною перевагою при торгівлі через ECN-платформу Currenex є фінансові витрати трейдера, які набагато нижчі, ніж при роботі через брокера, і складають зазвичай 0.5-1.5 пункту по основних валютних парах.

Віртуалізація світового фінансового простору призводить і до іншого феномену - конкуренції організацій з різною діяльністю,- до конкуренції між біржами та інформаційними агентствами у сфері надання інформаційних послуг. Наприклад, інформаційне агентство Reuters, використовуючи встановлений у його головному офісі спеціальний термінал, підключений до відомих бірж, крім отримання інформації про поточні біржові ціни та курси, політичні та економічні події, що на них впливають, дає можливість бути віртуально присутнім на біржових торгах, бачити виконання власних замовлень біржовими брокерами.

Однак інформаційні системи Reuters, Tenfore, Bloomberg, Dow Jones не дають можливості реально здійснювати операції купівлі-продажу біржових контрактів.

Констатуємо, що електронний біржовий трейдинг поступово приводить до наближення біржових і позабіржових товарних та фондових ринків, відокремлення комп'ютерної торгівлі ф'ючерсними та опціонними контрактами.

Таким чином, віртуалізація потужно впливає на розвиток світового фондового ринку. На базі інноваційних платформ відбувається консолідація бірж. Віртуалізація фондового ринку містить два аспекти:

розвиток віртуальної інфраструктури та імплементація ПЗ в операційній діяльності, (торгівельні платформи, консолідовані клірингові системи);

поширення віртуальних похідних фінансових інструментів на основі використання досягнень ІТ та новітнього програмного забезпечення.

Основними рисами віртуалізації світового фондового ринку як сегменту світового фінансового ринку є:

розвиток глобальної інтегрованої цифрової (віртуальної) інфраструктури фондового ринку;

консолідація бірж на базі електронних комунікаційних мереж;

розвиток та поширення альтернативних торговельних систем (позабіржова торгівля).

Віртуалізація фондового ринку на базі інноваційних платформ приводить до консолідації бірж, крім того, віртуалізація спричиняє поширення позабіржової торгівлі, призводячи до конкуренції біржової та позабіржової торгівлі. З одного боку, біржові альянси утворюються щоб протистояти альтернативним торгових системам, а з іншого - процес інтеграції є самозумовлюючим фактором [12].

3.2 Основні проблеми, що уповільнюють розвиток біржової діяльності в Україні та способи їх вирішення

Основними проблемами, які уповільнюють розвиток біржової діяльності в Україні, за винятком політичних, є наступні:

незначна частка організаційного ринку основна маса операцій здійснюється на позабіржовому ринку;

низький рівень ліквідності незначний обсяг операцій на біржовому ринку;

недостатня капіталізація ринку підприємства нерозглядають фондовий ринок як доступне джерело дешевих фінансових ресурсів;

проблема прав акціонерів і захисту інвесторів права індивідуальних акціонерів в Україні є швидше формальністю, ніж реально працюючим механізмом;

нормативне регулювання нормативна база, що регулює біржову діяльність в Україні, все ще перебуває на стадії становлення;

депозитарна діяльність існування декількох незалежних депозитаріїв ускладнює державний контроль за їх діяльністю, створює можливості для різних маніпуляцій і зловживань;

недостатність податкового стимулювання відсутність пільг для інвесторів, подвійне оподаткування дивідендів, оподаткування інвестиційних доходів, плата за реєстрацію цінних паперів, ліцензійні платежі тощо стримують розвиток фондового ринку України;

висока волатильність інформація щодо біржової діяльності України є дуже обмеженою;

непрозорість ринку коливання біржових цін досить значні, сягаючи десятків відсотків протягом торгової сесії;

дефіцит фінансових ресурсів відсутність внутрішніх джерел фінансування, помножена на вкрай несприятливий інвестиційний клімат та міжнародний імідж, що відлякують іноземних інвесторів, сприяє дефіциту фінансових ресурсів на фондовому ринку України [13].

Для вирішення цих проблем та забезпечення ефективного розвитку фондових бірж України необхідно вжити таких заходів:

1. Розробити загальнодержавну довгострокову стратегію розвитку фондових бірж із урахуванням особливостей національної економіки та динаміки розвитку світового фондового ринку.

2. Забезпечити поетапне створення єдиного центрального депозитарію України та удосконалення системи обліку прав власності на цінні папери, що передбачає скасування положень та нормативних документів, які допускають існування на вищому рівні депозитарної системи необмеженої кількості депозитаріїв, і створити в Україні єдиний Центральний депозитарій.

3. Сприяти підвищенню прозорості операцій на фондовій біржі та удосконаленню діяльності її торговельних майданчиків з метою визначення ринкової вартості цінних паперів вітчизняних емітентів.

4. Запровадити загальнонаціональну систему моніторингу та єдину методологію розрахунку капіталізації фондової біржі.

5. Забезпечити удосконалення корпоративного управління та захисту прав інвесторів шляхом прийняття Закону України «Про акціонерні товариства», в якому передбачити національні принципи корпоративного управління та заходи покарання за їх недотримання, створення інституту інституційних інвесторів, інвестиційних фондів та хедж-фондів [14].

Аналіз розвитку фондових бірж в Україні дає можливість зробити такі висновки:

незважаючи на те, що в Україні є законодавча база, яка визначає основні положення функціонування фондових бірж, біржова діяльність не є розвиненою та ефективною. Це зумовлено особливостями становлення та розвитку ринку цінних паперів у країні, його роздробленістю та невпорядкованістю, відсутністю національної програми її розвитку та законодавчого регламентування, незавершеністю процесу реформування економіки України, а також тим, що більшість вітчизняних підприємств не є учасниками операцій на фондовій біржі.

у зв'язку з великою кількістю кризоутворювальних чинників або тих, що посилюють їх дію, фондові біржі стоять перед загрозою повної втрати своїх позицій на фондовому ринку України.

фондові біржі України перебувають ще на стадії становлення та розвитку, тому вони недостатньо інтегровані у світову біржову систему, що не сприяє підвищенню ринкової капіталізації, активізації торгів цінними паперами та наближенню до міжнародних стандартів 15.

ВИСНОВОК

При досліджені теоретичних засад функціонування фондової біржі, ми визначили, що вона являє собою акціонерне товариство, яке формує попит та пропозиці на акції. Зазвичай створюють приватні біржі, такі поширені в США, Великій Британії. Традиційною біржею можна назвати біржі,які є некомерці-йною організацією, які лише створюють умови для торгівлі цінними паперами. Діяти на біржі можуть лише суб'єкти економіки, які займаються цим професійно. Регулюванням бірж займаються загальні збори членів біржі та держава. Початковими засадами формування біржі були збори купців на міських площах ще в 15 столітті. Першою біржею була амстердамська на початку 17 століття. Зачатками в Росії стала петербурзька фондова біржа, яку відкрили за ініціативою Петро І. Першою українською біржою можна назвати одеську, яка була організована в 1816 році. Подальші зміни і розвиток її в Україні зумовлено розпадом СРСР та формуванням самостійної біржі.

...