Наукові підходи до забезпечення фінансової стабільності банків з позиції сучасної трансформації економічного середовища

Наталія Ткаченко, Мирослава Хуторна

Досліджено особливості прямого та зворотного підходу до дослідження фінансової стабільності. Виявлено межі континуумів станів фінансової стабільності, фінансової крихкості та фінансової нестабільності. Представлено змістовність базових заходів із формування системи забезпечення фінансової стабільності банків. Наочно подано місце стратегічної «пастки» банків за умови одновекторності їхніх цільових орієнтирів. Акцентовано увагу на напрямах управління банківською установою та забезпечення її фінансової стабільності - функціональному, ситуаційному та процесному Систематизовано вимоги щодо управління банком у контексті забезпечення його фінансової стабільності та на цій підставі сформовано функціональність системи управління фінансовою стабільністю окремого банку.

Ключові слова: фінансова стабільність; банк; фінансова нестабільність; режими фінансування; системний підхід; бізнес-модель функціонування банку; ризики.

Наталия Ткаченко, Мирослава Хуторна

НАУЧНЫЕ ПОДХОДЫ К ОБЕСПЕЧЕНИЮ ФИНАНСОВОЙ СТАБИЛЬНОСТИ БАНКОВ С ПОЗИЦИИ СОВРЕМЕННОЙ ТРАНСФОРМАЦИИ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ СРЕДЫ

Исследованы особенности прямого и обратного подхода к изучению финансовой стабильности. Выявлено пределы континуума состояний финансовой стабильности, финансовой хрупкости и финансовой нестабильности. Представлена содержательность базовых мероприятий по формированию системы обеспечения финансовой ста-бильности банков. Наглядно представлено место стратегической «ловушки» банков при одновекторности их целевых ориентиров. Акцентировано внимание на направлениях управления банковским учреждением и обеспечения его финансовой стабильности - функциональном, ситуационном и процессном. Систематизированы требования по управлению банком в контексте обеспечения его финансовой стабильности и на этом основании сформирована функциональность системы управления финансовой стабильностью отдельного банка.

Ключевые слова: финансовая стабильность; банк; финансовая нестабильность; режимы финансирования; си-стемный подход; бизнес-модель функционирования банка; риски.

Nataliia Tkachenko, Myroslava Khutorna

SCIENTIFIC APPROACHES TO ENSURING THE FINANCIAL STABILITY OF BANKS IN CURRENT TRANSFORMATION OF THE ECONOMIC ENVIRONMENT

The peculiarities of direct and reverse approach to the study offinancial stability are investigated. The boundaries of the continuum states offinancial stability, financial fragility and financial instability are revealed. The content of basic measures for the formation of a system for ensuring the financial stability of banks is presented. The place of the strategic "trap" of banks is clearly presented, provided that their targets are one-vector. Emphasis is placed on the areas of management of a banking institution and ensuring its financial stability - functional, situational and procedural. The requirements for bank management in the context of ensuring its financial stability are systematized and on this basis the functionality of the financial stability management system of an individual bank is formed.

Key words: financial stability; bank; financial instability; financing regimes; system approach; business model of bank functioning; risks.

Постановка проблеми

Банківська система будь-якої країни, що сформована як надійна, стійка, стабільна, конкурентоспроможна та незалежна, може повноцінно виконувати свої функції, а також розвиватися відповідно до національних інтересів держави. Важливою умовою динамічного розвитку економіки країни є забезпечення фінансової стабільності банків. До того ж в умовах глобальних дисбалансів, інтегрованості фінансових систем різних країн і постійного впливу ризиків, досягнення фінансової стабільності банківських установ є також одним із ключових завдань урядів і центральних банків. Світ невпинно змінюється, оскільки перебуває на межі четвертої промислової революції, яка, крім великого потенціалу, спричинить потужні ризики нестабільності, зокрема й фінансової. Тому актуальність проблеми фінансової стабільності не знижується, а навпаки посилюється, а наукове товариство активно досліджує цей феномен.

Аналіз досліджень і постановка завдання

фінансова стабільноість банк

Однією з перших фундаментальних праць, присвячених вивченню теорії фінансової стабільності, є праця Х. Мінскі [1], теоретичні положення якої були в подальшому поглиблені та оприлюднені в основній праці науковця [2]. Також вагомий науковий внесок у розвиток методології фінансової нестабільності зробили A. Crockett [3], R. Ferguson [4], A. Large [5], G. Schinasi [6]. Серед вітчизняних науковців необхідно відзначити науковий доробок О. Барановського, Я. Белінської, В. Биховченка, В. Гейця, А. Кузнєцової, О. Луняков, В. Міщенка, Л. Примостки, Т. Смовженко, Т. Унковської та інших, які досліджують рушійні чинники зародження та розгортання світових фінансово-економічних криз, обґрунтовують механізм забезпечення фінансової стабільності економіки та макроекономічної стабільності загалом, працюють над розробкою науково-методичних підходів своєчасного прогнозування, попередження та пом'якшення кризових явищ.

Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Останніми роками органи банківського нагляду посилили свої заходи, спрямовані на забезпечення фінансової стабільності банків. Сучасний етап розвитку банківництва, що характеризується активізацією ролі банківських установ у фінансовій економіці, зумовлює потребу у формуванні та продукуванні соціально орієнтованого, процесного, корпоративного менеджменту в управлінні банківською діяльністю. За таких умов важливості набуває формування моделі стабільного функціонування окремих банків, що актуалізує пошуки основних напрямів та інструментів подолання кризових явищ в їхній діяльності та сприяє забезпеченню стабільності банків.

Метою статті є обґрунтування методологічних основ забезпечення фінансової стабільності банків.

Виклад основного матеріалу

Взаємозв'язки та взаємозалежності між окремими банками, іншими фінансовими установами, суб'єктами реального сектору економіки, домогосподарствами та державою є досить складними і такими, що потребують постійної прискіпливої уваги. З огляду на зазначене, коли йдеться про формування фінансової стабільності банківських установ, варто акцентувати увагу на обґрунтованому виборі комплексу методологічного інструментарію з метою:

- по-перше, розбудови такої системи як на рівні окремих банків, так і їх сукупності, тобто мезорівні;

- по-друге, комплексного аналізування загроз фінансовій стабільності банків, ідентифікування взаємообумовленостей та взаємозв'язків між ними для вчасного впровадження превентивних заходів щодо формування негативних синергетичних ефектів з урахуванням прямих та зворотних зв'язків;

- по-третє, забезпечення прийняття ефективних рішень, які дозволять як створити підґрунтя для безперебійного функціонування банківських установ відповідно до їхніх фінансово-стратегічних пріоритетів, так і сприятимуть стабільному функціонуванню економічних агентів;

- по-четверте, підтримання фінансової стабільності банків незалежно від фази економічного циклу, тобто як в умовах економічного пожвавлення, піднесення і економічного буму, так і кризового та посткризового періодів.

Варто зазначити, що теоретична концептуалізація фінансової стабільності перебуває на початковому етапі свого розвитку і єдиного її концептуального базису досі ще не вироблено. При цьому в сучасній науковій літературі виділяють два теоретичних підходи щодо дослідження фінансової стабільності, а саме прямий та зворотний. Безперечно, говорити про універсальність того чи іншого підходу немає сенсу, оскільки абсолютно виправданим є використання різних напрямів розвитку теоретичного підґрунтя з розглядуваної проблематики в контексті вирішення різних наукових завдань фінансової стабільності. У табл. 1 узагальнено відмінності прямого та зворотного підходів до дослідження фінансової стабільності.

Таблиця 1

Узагальнення відмінностей у підходах до дослідження фінансової стабільності

Джерело: складено авторами.

Рис. 1. Дескриптивна модель циклічного розвитку банківських установ у розрізі типів режимів фінансування за Х. Мінскі

Звідси зрозуміло, що фінансову стабільність банків можна тлумачити через комплексне представлення структурних компонентів, які формують внутрішнє середовище для скоординованого функціонування її суб'єктів з метою розроблення та реалізації цілеспрямованих рішень щодо захисту її об'єктів від внутрішніх та зовнішніх загроз фінансовій стабільності на основі вибору методів, важелів, інструментів їх виявлення, нейтралізації, мінімізації та протидії, ураховуючи як умови зовнішнього середовища (у тому числі, фази економічного циклу), так і вид та рівень системної важливості окремих кредитних установ.

Політика банків у сфері забезпечення фінансової стабільності є сполучною ланкою між концепцією забезпечення фінансової стабільності банківських установ, яка являє собою науково обґрунтовану систему поглядів на процес попередження / адаптації / протидії / мінімізації наслідків внутрішніх та зовнішніх загроз фінансовій стабільності банків у певній країні, та їхньою стратегією у сфері забезпечення фінансової стабільності (рис. 2).

Рис. 2. Зміст базових заходів з формування системи забезпечення фінансової стабільності банків

* ФС - фінансова стабільність банків

Джерело: розроблено авторами.

На нашу думку, за умови незмінності цільового орієнтира діяльності банківських установ та збереження традиційної, орієнтованої на максимізацію ефективності використання капіталу бізнес-моделі, у нових умовах функціонування (посилення регуляторних вимог, нова парадигма регулювання, несприятливі економічні умови з погляду забезпечення високої рентабельності бізнесу) банки попадуть у стратегічну «пастку». Вона насамперед полягає в неможливості, орієнтуючись виключно на показник ROE, забезпечити зростання вартості бізнесу в довгостроковій перспективі (рис. 3).

Рис. 3. Зміст стратегічної «пастки» банків за умови одновекторності їхніх цільових орієнтирів

Джерело: розроблено авторами з урахуванням [8].

З огляду на вищезазначене, видається доцільним говорити про імплементацію ідей концепції сталого розвитку в методологію забезпечення фінансової стабільності банківських установ. Варто зауважити, що рівень її імплементації в діяльність економічних агентів, особливо стосовно фінансових посередників, невпинно змінюється. Так, у звіті Європейської комісії 1997 року про роль фінансових установ у забезпеченні сталого розвитку увага акцентується на тому, що фінансові посередники, незважаючи на те, що не належать до «брудних» виробництв, не повинні стояти осторонь процесу забезпечення екостабільності людства [9].

Сучасна практика доводить, що в теорії та практиці банківництва особливої значущості набувають такі напрями управління банківською установою та забезпечення її фінансової стабільності - функціональний, ситуаційний та процесний. Так, функціональний напрямок пов'язаний із окремими елементами аналізу, регулювання та контролю в практиці банківської діяльності. У свою чергу, ситуаційний напрям активно поширився у практиці антикризового управління, управління ліквідністю та прибутковістю. Говорячи про процесний напрям у контексті забезпечення фінансової стабільності варто наголосити на систематичній ідентифікації та управлінні взаємопов'язаними процесами (під останніми варто розуміти будь-яку діяльність банківської установи, у процесі якої формуються продукти чи послуги в результаті перетворення вхідних потоків) [10].

Ключова перевага процесного напряму над функціональним полягає в безперервності управління фінансовою стабільністю, що забезпечується поєднанням окремих процесів у межах певної системи, а також при їх комбінуванні та взаємодії. Саме управління процесами сприяє швидкому адаптуванню діяльності банківської установи до трансформацій зовнішнього та внутрішнього середовищ, а й відповідно і покращенню якості своєї діяльності. До речі, побудова ефективної системи управління процесами передбачає високий рівень організації їх виконання, і це, у свою чергу, є базисом для обґрунтованого внутрішнього контролю та управління операційним ризиком.

На нашу думку, згідно з процесним підходом до управління фінансовою установою загалом, так і створення умов для забезпечення фінансової стабільності банків, можна виділити сукупність вимог (табл. 2).

Таблиця 2

Систематизація вимог щодо управління банком у контексті забезпечення його фінансової стабільності