Тенденції кредитного ризику банківської системи та управління ним

Джерело: складено авторами на основі [2].

Сучасна банківська система є недостатньо здоровою, глибокою та стабільною. Як наслідок, відбувається погіршення фінансового стану банківської системи України (табл. 2), тобто за останні роки присутня збитковість активів, яка збільшувалась. Проте у 2017 році вона значно зменшилась і становила 1,94 %, одним із ключових причин є націоналізація АТ КБ «Приватбанк» - лідера серед банків, та зростання кількості банків з іноземними інвесторами. Протягом 2018 року вдалося досягнути рентабельності активів у розмірі 1,35 % та рентабельності капіталу 11,65 %, що є суттєвим позитивним зрушенням у діяльності банківської системи. Частка простроченої заборгованості за кредитами зростала протягом 2008-2010 рр. від 1,3 до 11,2 %, зменшувалася протягом 2011-2013 рр. до 7,7 % та активно збільшувалася в подальші роки (рис. 1). За останні три роки обсяг непрацюючих кредитів у банківській системі перевищує 50 %, що свідчить про серйозні проблеми у сфері кредитування.

Рис. 1. Динаміка частки простроченої заборгованості за кредитами в загальній сумі кредитів банківської системи України

До того ж через недовіру людей до банківської системи, війну на Сході України та знецінення гривні відносно долара США, майже 14,6 % банків, що працювали на початку 2017 року, було визнано неплатоспроможними та ліквідовано.

Проаналізуємо показники кредитного ризику п'яти найбільших банків за розміром активів (табл. 3-4), рейтинг яких складено «Форіншурер» у 2018 році на базі офіційної статистики українських банків, наданої НБУ [4].

Таблиця 3 Показники кредитного ризику найбільших банків України за розміром активів станом на 31.12.2017 р.

Джерело: складено авторами на основі офіційної звітності банків [5-9

Частка резервів під знецінення кредитів у кредитному портфелі банку станом на 31.12.2017 р. найбільшою є в АТ КБ «Приватбанк» - 0,868, значною в АТ «Укрексімбанк» - 0,417, та невеликою в решти проаналізованих банків (рис. 2). Високе значення цього показника свідчить про високий рівень кредитного ризику, низький рівень якості кредитного портфеля банку та неефективне використання капіталу банку.

Рис. 2. Динаміка частки резервів під знецінення кредитів у кредитному портфелі станом на 31.12.2017 року

Лідером серед банків за обсягом наданих кредитів станом на кінець 2017 року є АТ «Ощадбанк» (248 164 млн грн), сума кредитів АТ КБ «Приватбанк» становить 237 181 млн грн, АТ «Укрексімбанк» - 115 936 млн грн, АТ «Райффайзен Банк Аваль» - 43 852 млн грн та АБ «Укргазбанк» - 42 053 млн грн. Питома вага прострочених кредитів строком понад 90 днів становить 72 % у АТ КБ «Приватбанк» (це дуже велика частка, що свідчить про низьку якість кредитного портфеля банку), 25 % - в АТ «Ощадбанк», менше 0,05 % - в АБ «Укргазбанк» та АТ «Райффайзен Банк Аваль». Щодо АТ «Укрексімбанк», то в нього прострочені кредити були лише строком до 90 днів та становили 2,05 % від загальної суми виданих кредитів.

Станом на 01.12.2018 р. ці банки здебільшого дотримувалися вимог Національного банку України щодо нормативів кредитного ризику, таких як: максимальний розмір кредитного ризику на одного контрагента - Н7, великі кредитні ризики - Н8, максимальний розмір кредитного ризику за операціями з пов'язаними з банком особами - Н9. Винятком є лише АТ «Укрексімбанк», Н7 якого становить 32,37 % при нормативному значенні не більше ніж 25 % (табл. 4).

Кредитний ризик є одним із найбільш суттєвих ризиків банківської системи, тому особливої уваги потребує питання ефективного управління ним [10].

Таблиця 4 Нормативи кредитного ризику найбільших банків України за розміром активів станом на 01.12.2018 р.

Джерело: складено авторами на основі офіційної звітності банків [5-9].

Система управління ризиком становить набір засобів, цілей та інструментів, зорієнтованих на ефективне управління ризиком кредитної діяльності, a передусім організаційна структура, інформаційні системи, внутрішні процеси й документи та повноваження окремих підрозділів і працівників банку, що використовуються з метою реалізації вимог кредитної політики.

Основною метою функціонування системи управління кредитним ризиком у банку є забезпечення стабільного розвитку кредитної діяльності банку з урахуванням усіх суттєвих ризиків, пов'язаних із цією діяльністю. Стабільний розвиток кредитування забезпечується шляхом мінімізації збитків кредитного портфеля банку, зі збереженням очікуваного рівня його вартості та прибутковості.

Оскільки вразливість до кредитів продовжує залишатися головним фактором ризику для фінансової індустрії в усьому світі, банки повинні ініціювати стратегічні заходи для виявлення, моніторингу та контролю ризиків кредитування.

Сформовано практичні рекомендації, що стосуються питання управління кредитними ризиками за такими напрямами:

1) створення ідеального середовища кредитного ризику;

2) формування повного процесу кредитування;

3) забезпечення контролю за кредитними ризиками;

4) інтелектуальний набір персоналу;

5) впровадження ефективної інформаційної системи.

Розглянемо практичні рекомендації більш детально.

1. Створення ідеального середовища кредитного ризику. Рада директорів банку, в ідеальному середовищі кредитного ризику, повинна нести відповідальність за періодичний перегляд політики кредитного ризику свого банку. Політика має чітко визначати рівень толерантності банку для ризиків, а також розподіл процентної ставки, який він вимагає для прийняття таких ризиків. Керівництво вищого рівня зобов'язане реалізувати затверджену Радою кредитну стратегію для класифікації, вимірювання, моніторингу та регулювання кредитного ризику. Таку політику треба ретельно виконувати через організаційну лінію для індивідуальних та портфельних кредитів.

Банки повинні періодично контролювати притаманні їм кредитні ризики в усіх своїх продуктах та послугах. Для нових продуктів (послуг) він повинен заздалегідь визначити ризики та їхню ціну, забезпечивши те, що адекватні процедури управління ризиками будуть ініційовані до введення продукту.

2. Формування повного процесу надання кредиту. Важливо, щоб банки діяли в межах чітко визначених кредитних критеріїв, які формуватимуть цільовий ринок банку, вимоги до облікових даних позичальника, призначення та структуру кредиту, а також джерело погашення.

Фінансові установи повинні встановити загальний кредитний ліміт для всіх індивідуальних позичальників, а також для пов'язаних контрагентів, як зазначено в кредитній політиці. Необхідно чітко визначити свої рекомендації щодо схвалення нових кредитів, а також поновлення, рефінансування та дострокового припинення наданих позик. Відхилення в керівних принципах не слід допускати без рекомендації правління банку.

3. Забезпечення контролю за кредитними ризиками. Важливим є урегулювання процесу постійного перегляду стратегій управління кредитним ризиком. Результати таких оцінок повинні направлятися безпосередньо до Ради директорів. Огляди мають на меті надати цінну інформацію про те, чи правильно керуються кредитними функціями банку в межах визначених стандартів і лімітів. Також банківським установам потрібно застосовувати механізм внутрішнього контролю, щоб переконатися, що зміни в кредитній політиці, встановлення нових лімітів та процедур повідомляються відповідним органам вчасно.

Необхідно запровадити раціоналізовану систему раннього виявлення шахрайських дій, а також коригувальні дії щодо погіршення кредитів.

4. Інтелектуальний набір персоналу. Керівництво зобов'язане забезпечити виділення достатніх і компетентних трудових ресурсів для контролю та управління кредитними ризиками.

Кредитні спеціалісти повинні мати всебічне сприйняття ризиків, пов'язаних із кредитною діяльністю банку; розуміти відповідні фактори та умови, які можуть прямо чи опосередковано впливати на якість кредиту та профіль ризику установи; негайно повідомляти про зміну профілю ризику або кредитного портфеля відповідному органу для розгляду. Ефективною може стати співпраця банків із закладами вищої освіти, які навчають фахівців банківської справи, та обрання на конкурсній основі кращих студентів до своєї команди для розвитку молодого потенціалу країни, навчання та практичного використання здобутих знань на всіх стадіях кредитної діяльності банку. Тобто, керівництво банку може послідовно організовувати програми кредитного навчання для забезпечення персоналу відповідних знань про кредитні стандарти та культуру установи.

5. Впровадження ефективної інформаційної системи. Банківським установам потрібно мати інформаційну систему для ефективного управління притаманними кредитними ризиками у своїй діяльності.

Інформаційна система повинна: дозволити банку використовувати аналітичні методи для ведення бази даних щодо кредитних досліджень; повідомляти про високу експозицію; відстежувати стан і ефективність облікового запису; забезпечувати контролювання банківської мережі.

Постачальникам фінансових послуг потрібно узгоджувати свої кредитні ризики із загальним поширенням відносин між обліковими записами. Кредити повинні бути оцінені таким чином, щоб разом з іншими доходами, отриманими з рахунку, компенсувати всі пов'язані з цим витрати та ризики, які виникли в установі.

Таким чином, за допомогою використання даних практичних рекомендацій у різних сферах кредитної діяльності, банки можуть створити кращу стратегію щодо управління кредитним ризиком.

Ключем до скорочення втрат за кредитами й забезпечення відповідних резервів капіталу профілем ризику є впровадження інтегрованого, кількісного рішення щодо кредитного ризику. Таке рішення повинно швидко змусити банки працювати за допомогою простих портфельних заходів. Також необхідно враховувати шлях до більш складних заходів з управління кредитними ризиками, коли потреби розвиваються. Тоді рішення повинно включати:

- краще управління моделлю, що охоплює весь життєвий цикл моделювання;

- оцінку в реальному часі та обмеження моніторингу;

- методологію стрес-тестування;

- можливість візуалізації даних і засобів для бізнес-аналітиків.

Висновки і пропозиції

Отже, запропоновані практичні рекомендації щодо управління кредитним ризиком дозволять банківській установі забезпечити безперервний процес формування, спостереження, регулювання та оптимізації цього ризику.

кредит ризик банк заборгованість

Список використаних джерел

1. Національний банк змінив підхід до оцінки банками кредитного ризику.

2. Основні показники діяльності банків України.

3. Показники діяльності банків.

4. Рейтинг самих надійних банків України 2019.

5. Офіційний сайт АТ КБ «ПриватБанк».

6. Офіційний сайт АТ «Ощадбанк».

7. Офіційний сайт АТ «Укрексімбанк».

8. Офіційний сайт АБ «Укргазбанк».

9. Офіційний сайт АТ «Райффайзен Банк Аваль».

10. Moroz N. V., Seletska T. A. Classification of credit risk. Universum View

11. Economics and management: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Вінниця: ТОВ «Нілан- ЛТД», 2019. C. 145-146.

References

1. Natsionalnyi bank zminyv pidkhid do otsinky bankamy kredytnoho ryzyku [The National Bank changed the approach to assessing banks' credit risk].

2. Osnovni pokaznyky diialnosti bankiv Ukrainy [Main indicators of activity of Ukrainian banks].

3. Pokaznyky diialnosti bankiv [Indicators of banks activity].

4. Reitynh samykh nadiinykh bankiv Ukrainy 2019 [Rating of the most reliable banks of Ukraine 2019].

5. Ofitsiinyi sait AT KB «PryvatBank» [Official site of CB «PrivatBank»].

6. Ofitsiinyi sait AT «Oshchadbank» [Official site of JSC «Oschadbank»]. Retrieved from https://www.oschadbank.ua.

7. Ofitsiinyi sait AT «Ukreksimbank» [Official site of JSC «Ukreximbank»].

8. Ofitsiinyi sait AB «Ukrhazbank» [Official site of UkrGasBank].

9. Ofitsiinyi sait AT «Raiffaizen Bank Aval» [Official website of Raiffeisen Bank Aval].

10. Moroz, N. V., Seletska, T. A. (2019). Classification of credit risk. Universum View 13. Economics and management (рр. 145-146). Vinnytsia: TOV «Nilan-LTD» [in English].

Размещено на Allbest.ru