Кредитна стресостійкість банківської системи України

Background. As a result of the global financial crisis, it was necessary to introduce new approaches, mechanisms and analytical tools to ensure both balanced economic development and financial stability in the country. In the context of the above, it is important to assess not only the overall stress resistance of the banking system (BS), but also its main component - credit stressresistance (CR), as well as the search for ways to strengthen it.

The aim of the study is to reveal the theoretical and methodological provisions for assessing the credit stress of the banking system and determine the directions of its strengthening.

Materials and methods. The theoretical and methodological basis of the research is the scientific work offoreign and domestic scientists devoted to assessing the stress resistance of the banking system and the lending activity of banks. In the course of the research a set of scientific approaches and methods was used: analysis, synthesis, comparative, minimax normalization.

Results. Credit stress resistance of the banking system is considered as the ability of the banking system to adapt to external challenges in a timely manner and to withstand credit shocks, while not violating the credit function; achievement of the coordination of the volume of lending to households and the real sector of the economy with the rates of economic growth of the country; ensuring the acceptable level of credit risk, acceptable profitability and sufficient coverage of credit activities.

Conclusion. The main criteria for assessing the credit stress stability of the banking system (SSBS) are as follows: scale of credit activity, riskiness, profitability, degree of resource coverage, within which 13 indicators are determined. A hypothesis is made that all the indicators included in the calculation of the integral index of SSBS have the same effect on it and can acquire values in the range from 0 to 1. The greater value of this index corresponds to the higher security of the banking system from the onset of credit stress. During the investigated period, the value of the integral index did not always reflect the credit stressability of the banking system of Ukraine, which is due to the imperfection of the methodology of credit risk assessment and concealment of its real level in Ukrainian banks.

Keywords: credit stress resistance, integral index of credit stress resistance, method of minimax normalization.

Постановка проблеми

Уроки останньої світової фінансової кризи свідчать, що настання високого рівня кредитного ризику зумовлено глобальними і національними дисбалансами як у банківській сфері, так і в економіці загалом, недосконалістю системи регулювання діяльності банків, відсутністю адекватного інструментарію оцінки їх ризиків та дією інших негативних чинників. З метою недопущення нової хвилі фінансової кризи Базельський комітет прийняв нові рекомендації (Базель Ш) щодо регулювання та нагляду за діяльністю банків. Унаслідок цього останніми роками архітектура банківського регулювання і нагляду зазнала значних змін на рівні як концепції, так і методології. Це поставило на порядок денний впровадження нових підходів, механізмів та аналітичного інструментарію для забезпечення одночасно збалансованого економічного розвитку і фінансової стабільності в країні. У контексті зазначеного важливим є оцінювання не тільки в цілому стресостійкості банківської системи (БС), але й головної її компоненти - кредитної стресостійкості (КС), а також пошук шляхів її зміцнення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значну увагу дослідженню передумов, джерел та індикаторів виміру кредитного ризику, методичних підходів до оцінювання ефективності кредитної діяльності банків приділяють такі науковці, як: Ж. Довгань, О. Бикова, В. Коваленко, Л. Примостка, Н. Радова, Ю. Гаркуша Т. Толпежнікова [1-6] та ін.

Результати критичного огляду наукових джерел свідчать, що показники, які характеризують кредитну діяльність банку, розглядаються з позицій: оцінювання ефективності кредитної політики [2], кредитного ризику [3-5] або кредитної діяльності [6]. При цьому найчастіше автори аналізують лише показники кредитного ризику та дохідності кредитного портфеля.

Дослідженню проблеми фінансової стійкості та стресостійкості банківської системи присвячено наукові публікації вітчизняних та зарубіжних учених - Л. Долінського, Д. Пєршина [7], С. Вольської [8], І. Лінтур [9], Е. Джагитяна [10], Г. Шинасі [11], Дж. Ван ден Енд [12], В. Корбо [13] та ін.

Серед зарубіжних учених найбільш повно спектр показників фінансової стійкості розкрито у праці Дж. Ван ден Енд [12]. Результати аналізу наукових напрацювань вітчизняних учених, присвячених оцінюванню фінансової стійкості банків, свідчать, що здебільшого ними використовується система показників за різним їх набором, що залежить від мети дослідження. Зокрема, Л. Долінський, Д. Пєршин оцінюють фінансову стійкість банківських установ в аспекті надійності депозитних вкладів [7]. Інший спектр досліджень вітчизняних науковців пов'язаний із систематизацією та характеристикою методів оцінювання фінансової стійкості банків [8; 9].

МВФ та центральні банки різних країн світу розробили власні методики оцінювання фінансової стабільності країни, які різняться між собою переліком показників та їх комбінацією, а також методологією визначення інтегрального індексу фінансової стабільності (ІФС). З'ясовано, що назва та методика розрахунку ІФС суттєво відрізняється не тільки за країнами, але й у межах однієї країни. Зокрема, в США застосовується декілька індексів фінансового стресу. Наприклад, ІФС Федерального резервного банку Чикаго визначається по 25 показниках, які характеризують стан фондового, банківського та грошового ринків [14]. У той же час, розрахунок ІФС Федерального резервного банку Канзас- Сіті (США) передбачає використання 11 індикаторів, переважна більшість яких відображає стан фондового ринку [15]. Композитний індикатор індексу фінансової стабільності ЄЦБ базується на 15 показниках, які відбивають стан 5 різних сегментів ринку: грошового, фондового (облігацій та акцій), фінансових та нефінансових посередників, валютного ринку [16].

НБУ розробив власну методику розрахунку ІФС, в основу якої покладено 40 показників, що відображують стан різних сегментів фінансового ринку України [17]. Разом з тим, нині відсутні наукові публікації, присвячені проблемі оцінювання кредитної стресостійкості банківської системи на основі відповідного індексу. Необхідність таких досліджень обумовлена кількома обставинами: по-перше, кредитний ризик є ключовим чинником небезпеки не тільки для банків України, але й економіки країни; по-друге, необхідно постійно здійснювати пошук оптимального балансування між нарощенням економічного потенціалу країни шляхом збільшення обсягів кредитування реального сектора та обмеженням кредитного буму. У зв'язку з цим доречним вбачається оцінювання рівня кредитної стресостійкості як окремих банків, так і банківської системи в цілому, за результатами якого мають розроблятися превентивні заходи запобігання виникненню кризових явищ. Зазначене визначає актуальність цієї наукової праці.

Метою дослідження є розкриття теоретико-методологічних положень оцінювання кредитної стресостійкості банківської системи та визначення напрямків її зміцнення.

Матеріали та методи. Теоретичною та методологічною базою дослідження є наукові напрацювання зарубіжних та вітчизняних учених, присвячених оцінюванню стресостійкості банківської системи та кредитної діяльності банків. У процесі дослідження використано сукупність наукових підходів та методів: аналізу, синтезу, порівняльного, мінімаксної нормалізації.

Результати дослідження

Вперше поняття "стресостійкість" з'явилося в УТТТ ст. до н. е. і використовувалось у сфері медицини, зокрема психології, з точки зору якої вона розглядається як системна динамічна характеристика, що визначає здатність людини протистояти стресовій дії або долати численні стресогенні ситуації, активно перетворюючи їх або пристосовуючись до них без шкоди для свого здоров' я і якості виконуваної діяльності [18]. З економічної точки зору, термін "стресостійкість банківського сектора" став активно вживатися під час світової фінансової кризи 2008 р., однак так і залишився не до кінця дослідженим.

Огляд наукових джерел виявив лише поодинокі згадування про термін "стресостійкість банківського сектора". Зокрема, Е. Джигитяна під "стресостійкістю банківського сектора" розуміє здатність банків до здійснення функцій фінансового посередництва (включаючи отримання прибутку і забезпечення збалансованої діяльності) незалежно від зовнішніх шоків і тривалої економічної нестабільності (значного погіршення ключових параметрів макроекономічного середовища, посилення безробіття, негативної динаміки фінансових ринків тощо) [10]. Зустрічаються публікації, присвячені дослідженню дотичних понять, зокрема Д. Хоружий розглядає кризогенність (зворотне поняття стресостійкості банківської системи) як накопичення зовнішніх суперечностей, диспропорцій, деструктивних явищ і процесів до такого рівня, який перевищує адаптивні можливості банківського сектора, порушує стійкість його розвитку і рівновагу - у результаті виникає суттєвий негативний ефект для банківської системи та економіки загалом [19].

Поняття "стресостійкість банківської системи", на перший погляд, асоціюється з термінами "фінансова стійкість", "стабільність банківської системи". Часто поняття "стабільність" і "стійкість" ототожнюють. Незважаючи на їх схожість, вони все ж є різними. Стабільність передбачає наявність певного терміну функціонування банку і пов'язану з ним динаміку його розвитку. Банк, що стабільно розвивається, ніколи не матиме різких підйомів чи спадів. У свою чергу, стійкість - це здатність банку протистояти внутрішнім та зовнішнім дестабілізуючим чинникам впливу. Стійкість є однією зі складових, що забезпечує стабільність банку [9].

Базуючись на існуючих та власних напрацюваннях, пропонуємо стресостійкість банківської системи тлумачити як здатність системи виконувати свої функції та завдання в повному обсягу, підтримуючи при цьому якісне її функціонування, своєчасно реагувати на посилення економічних дисбалансів, волатильності цін на товарних і фінансових ринках, а також дії інших негативних чинників. Такий підхід є спробою зосередити увагу саме на своєчасності реагування банківської системи на появу деструктивних змін, забезпечуючи при цьому повноцінне виконання своїх функцій та завдань. Враховуючи той факт, що основною причиною розгортання світової фінансової кризи був "кредитний бум", важливо провести дослідження стресостійкості банків саме у сфері кредитної діяльності. У зв'язку з цим доцільно ввести до наукового обігу новий термін "кредитна стресостійкість банківської системи" (КСБС), під якою розуміється: здатність банківської системи своєчасно адаптуватися до зовнішніх викликів і протистояти кредитним шокам, при цьому не порушуючи кредитну функцію; досягнення узгодження обсягів кредитування домогосподарств і реального сектора економіки з темпами економічного зростання країни; забезпечення допустимого рівня кредитного ризику, прийнятної прибутковості та достатнього ресурсного покриття кредитної діяльності.

З огляду на зазначене тлумачення, сформулюємо основні критерії оцінювання кредитної стресостійкості банківської системи: масштаби кредитної діяльності, ризиковість, прибутковість, ступінь ресурсного покриття.

Оцінити рівень КСБС України доцільно за допомогою відповідного інтегрального індексу (ІІКСБС), при розрахунку якого в межах кожного критерію визначено перелік показників, що характеризують, з одного боку, фінансову стійкість БС України, а з іншого - кредитну діяльність банків. До складу авторської методики увійшли 13 показників, 5 з яких використовуються НБУ при визначенні ІФС.

Слід зазначити, що розрахунок ІФС базується на 40 індикаторах, сім з яких пов'язані з кредитною діяльністю банків, а саме: співвідношення недіючих кредитів без урахування резервів та капіталу; співвідношення недіючих кредитів та сукупних валових кредитів; спред між ставками за кредитами та депозитами (базисні пункти); співвідношення депозитів клієнтів та сукупних валових кредитів (крім міжбанківських); співвідношення кредитів в іноземній валюті та сукупних валових кредитів, співвідношення кредитів за секторами економіки та сукупних валових кредитів; співвідношення кредитів за географічним розподілом та сукупних валових кредитів [17]. Із цього переліку до авторської методики не увійшли два останні показники, оскільки конкретний перелік кредитів за видами економічної діяльності та/або географічними регіонами визначається кожним банком на рівні деталізації відповідно до його бізнес-моделі, кредитну ж стресостійкість у цьому дослідженні визначаємо в цілому по банківській системі України.

Відповідно до запропонованої методики спектр показників, що враховані при визначенні ІІКСБС, згруповано за критеріями у такий спосіб: масштаб кредитної діяльності: обсяг кредитного портфеля банків до ВВП - кредитна глибина; частка кредитного портфеля банків у валюті їх балансу; обсяг реального кредитного портфеля, тобто вираженого в доларовому еквіваленті;

прибутковість кредитної діяльності: співвідношення процентного прибутку та загального обсягу кредитного портфеля - характеризує його рентабельність; чистого спреду між ставками за кредитами і депозитами - можливості банку щодо покриття витрат по залученню депозитів, доходами від наданих кредитів; спред між ставкою за кредитами клієнтам та ставкою МБК (овернайт). Введення останнього показника обумовлено тим, що він є надзвичайно чутливим до настання кризової ситуації у банківській сфері, оскільки у період кульмінації фінансової кризи ставка МБК перевищує процентну ставку за кредитами, що призводить до збитковості кредитної діяльності;

кредитний ризик: частка недіючих кредитів у кредитному портфелі; співвідношення резервів та кредитного портфеля - ступінь захисту банку від "поганих" кредитів; співвідношення кредитів в іноземній валюті до кредитного портфеля;

ресурсне покриття: відношення недіючих кредитів до загальної суми резервів - характеризує ступінь покриття "недіючих" кредитів сумою резервів банку; співвідношення недіючих кредитів та капіталу банку - ступінь покриття недіючих кредитів капіталом; співвідношення кредитів та депозитів - ступінь покриття наявних кредитів депозитами; співвідношення кредитного портфеля та капіталу - ступінь покриття кредитів капіталом).

Таким чином, кредитну стресостійкість банківської системи України пропонується оцінювати за допомогою 13 показників, які дають змогу оцінити рівень ризику, прибутковості, ступінь ресурсного покриття, масштаби кредитної діяльності. В основу запропонованої методики покладено гіпотезу, що усі показники, які входять до розрахунку ІІКСБС, однаково впливають на нього.

Обрані показники представлені в різних одиницях вимірювання, що обумовило необхідність їх нормалізації, яка проводилася за методом мінімаксної нормалізації діапазону за формулою:

де Х1 - нормалізований показник;

Хі - значення кожного показника за певний період;

Хтах - максимальне значення показника у варіативному ряді;

Хтіп - мінімальне значення показника у варіативному ряді.

Відповідно до цього методу ІІКСБС може набувати значень у діапазоні від 0 до 1. Більше значення ІІКСБС відповідає вищій захищеності банківської системи від настання кредитного стресу. Для оцінювання обрано часовий ряд з І кварталу 2005 р. до ІІІ кварталу 2018 р., до якого увійшли всі кризові періоди економіки України. Розрахунок ІІКСБС України представлено в таблиці, динаміку проілюстровано на рисунку.

Дані рисунку свідчать про хвилеподібну тенденцію зміни ІІКСБС. Значне зниження ІІКСБС України мало місце у 1 кв. 2008 р. порівняно з ІУ кв. 2007 р., коли весь світ був на порозі світової фінансової кризи. Лише за цей період ІІКСБС зменшився з 0.426 до 0.258, тобто в 1.7 раза. Негативна динаміка спостерігалася в період І кв. 2009 р. - І кв. 2010 р., упродовж якого середнє значення ІІКСБС становило 0.256. Така ситуація виникла внаслідок різкого падіння обсягів експорту, недоступності зовнішніх ринків капіталу для українських компаній та падіння курсу гривні до долара США, які стали причиною зниження кредитоспроможності позичальників, а відтак, зростання заборгованості клієнтів перед банками за отриманими кредитами. Починаючи з ІІ кв. 2010 р., ситуація в Україні поступово почала нормалізувалася після стабілізації та відновлення світових фінансових і товарних ринків. Однак макроекономічна ситуація в Україні різко погіршилася внаслідок анексії Криму та військових дій на сході України, які спричинили нову хвилю глибокої фінансової кризи.

Таблиця 1 Розрахунок інтегрального індексу кредитної стресостійкості банківської системи України