Розвиток e-banking: світовий та вітчизняний досвід

Размещено на http://www.allbest.ru

Розвиток e-banking: світовий та вітчизняний досвід

Анотація

Ключові слова: електронний банкінг; інтернет-банкінг; мобільний банкінг; Інтернет, мобільні додатки.

Аннотация

Максим Дубина, Ольга Шеремет

Современные информационные технологии уже пронизывают большую часть сфер жизнедеятельности чело-века, особенно быстро развиваются в финансовой системе, в частности, в банковском секторе. На сегодня банков-ские учреждения заинтересованы в инвестировании собственных средств в разработку передовых финансовых технологий, к числу которых можно отнести и электронный банкинг (e-banking), с целью сохранения своей доли на рынке и обеспечения конкурентоспособности. В статье раскрыта сущность понятия «электронный банкинг» и его форм, выявлено состояние и перспективы развития электронного банкинга в европейских странах и в Украине.

Ключевые слова: электронный банкинг; интернет-банкинг; мобильный банкинг; Интернет; мобильные приложения.

Abstract

E-banking development: world and domestic experience

Maksym Dubyna, Olha Sheremet

Modern information technologies have already permeated most of the spheres of human life, especially are rapidly de-veloping in the financial system, in particular, in the banking sector. At present, banking institutions are interested in invest-ing their own funds in the development of advanced financial technologies, which include e-banking, in order to maintain their market share and ensure competitiveness. The article describes the essence of the concept of «electronic banking» and its forms, reveals the status and prospects of the electronic banking development in European countries and Ukraine.

Keywords: e-banking; internet banking; mobile banking; the Internet; mobile applications.

Постановка проблеми. Нині питання використання інформаційних технологій стають дуже актуальними та важливими для подальшого розвитку економіки країни. Уряди держав намагаються створити якомога більш сприятливі умови для продуку-вання інновацій у різних сферах господарства. Це загалом сприяє побудові нового типу економіки - інформаційної економіки.

Інформаційні технології вже пронизують більшу частину сфер життєдіяльності люди-ни, активно вони розвиваються й у фінансовій системі, зокрема, у банківському секторі. Комерційні банки відіграють ключову роль у розвитку економіки України. На сьогодні в банківській сфері спостерігається високий рівень конкуренції між окресленими установа-ми, оскільки спектр їхніх послуг є досить однотипним, і вони можуть конкурувати між со-бою лише через підвищення якості надання фінансових послуг, впровадження нових тех-нологій обслуговування клієнтів. Така ситуація й зумовлює значну зацікавленість банків у розробці та впровадженні нових технологій, які б сприяли як підвищенню ефективності роботи самих установ, так і забезпечували зростання якості обслуговування клієнтів. На сьогодні ці установи активно інвестують власні кошти в розробку передових фінансових технологій, до яких можна віднести й e-banking (електронний банкінг).

Аналіз останніх досліджень І публікацій. Питання сутності та розвитку електрон-ного банкінгу розглядаються вже із середини ХХ ст. Цій темі присвятили свої дослі-дження українські науковці, серед яких можна відзначити І. В. Домінова, Л. В. Капінус, Н. П. Скригун, О. Д. Вовчак, І. В. Пасічник та інші. Окремі аспекти розвитку фінансо-вих інновацій досліджуються в роботах таких учених: М. Залеска, Дж. Еванс, С. Гол-ден, С. Муту, Д. Вілсон, Д. Паун.

Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Незважаючи на численні дослідження розвитку e-banking, враховуючи постійну трансформацію цього виду пос-луг у швидкозмінному цифровому суспільстві, поглиблення вимагають теоретичні та прикладні аспекти подальшої активізації e-banking в Україні, визначення трендів май-бутньої зміни надання цих послуг клієнтам банківських установ.

Мета статті. Головною метою цієї роботи є дослідження сутності послуги e-banking, аналіз світового та вітчизняного досвіду їх розвитку.

Виклад основного матеріалу. Дослідження розпочнемо з визначення сутності e-banking. Зауважимо, що в науковій літературі вже сформовано певну сукупність трак-тувань цієї категорії. Зокрема, О. М. Томашевський, Г. Г. Цегелик, М. Б. Вітер, В. І. Ду- дук зазначають, що електронний банкінг є складовою системи електронної комерції, яка виникла з появою механізмів здійснення безготівкових операцій із віддаленим доступом до систем оплати [11]. У законодавчому полі нині немає чіткого визначення змісту кате-горії e-banking. У табл. 1 представлено декілька концепцій розгляду цієї дефініції.

Таблиця 1. Підходи до трактування сутності категорії «електронний банкінг»

Узагальнюючи дані табл. 1, можна зауважити, що загалом електронний банкінг є дія-льністю з надання сукупності банківських, небанківських послуг, продажу продуктів клі-єнтам із використанням електронних каналів та телекомунікаційних технологій. Для клі-єнтів електронний банкінг є способом отримання фінансових послуг, оскільки в цьому випадку відбувається здійснення електронних платежів, переказу коштів та інших розра-хунково-касових операцій онлайн, тобто без особового відвідування фізичними особами відділень банківських та небанківських фінансових установ. Також уже нині значна кіль-кість банків за допомогою e-banking продають кредитні та депозитні продукти, пропону-ють послуги обміну валюти та інші можливості придбання товарів та послуг.

Історія розвитку e-banking тісно пов'язана із загальними трансформаційними проце-сами у функціонуванні платіжних систем країн, що спостерігалося в середині ХХ ст. Винайдення перших комп'ютерів та створення нових обчислювальних машин сприяло пошуку нових способів взаємодії між фінансовими установами та їхніми клієнтами для підвищення якості надання фінансових послуг. У зв'язку з цим у 1967 р. найбільшим британським банком Barclays був встановлений перший банкомат, за допомогою якого можна було отримати готівку лише в обмін на ваучер. Через два роки в США був пред-ставлений банкомат «Docuteller», який був встановлений американським банком Chemical Bank у Нью-Йорку. Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій та конкуренція між банками сприяли вдосконаленню банкоматів. У 1972 р. британський банк Lloyds у партнерстві з одним із лідерів у сфері високих технологій - компанією IBM, розробили власний банкомат «Cashpoint», що став сучасним банкоматом із вико-ристанням пластикової картки з магнітною смугою [18]. Такі нововведення були швид-ко впроваджені іншими банківськими установами в інших країнах, що значно спрости-ло для клієнтів процес отримання готівки.

Запровадження дистанційного електронного банківського обслуговування розпоча-лось на початку 1980-х рр. У 1981 р. чотирма американськими банками - Citibank, Chase Manhattan, Chemical, Manufacturers Hanover було запропоновано послугу домашнього ба- нкінгу - home-banking з використанням системи videotex. Ця система давала змогу клієн-ту перевіряти свої рахунки дистанційно за допомогою клавіатури, екрана й телефонного зв'язку. У 1983 р. британський банк Bank of Scotland запустив таку першу послугу, отри-мавши назву Homelink, для клієнтів будівельного товариства Nottingham Building Society (NBS), що значно розширило можливості та дозволило клієнтам переглядати свої банків-ські виписки, погоджувати кредити та здійснювати покупки дистанційно [26].

Наприкінці 1980-х рр. банки почали пропонувати телебанкінг із використанням теле-фонів. Першим проекспериментував послугу телефонного банкінгу Telecare - британсь-кий банк Girobank у 1986 р., який до 1993 р. налічував більше як 1 млн клієнтів, що здій-снювали близько 100 тис. дзвінків на тиждень: від загальних запитів до домовленості про позику. Аби зберегти свою частку на ринку інші банки також почали впроваджувати те-лефонний банкінг. Уперше як виключно телефонний банк почав свою роботу британсь-кий банк FirstDirect у 1989 році. Це комп'ютеризована система телефонного банкінгу, яка не мала філій та дозволяла клієнтам спілкуватися з персоналом цілодобово. Операції проводились телефоном, а документи надсилались поштою, грошові операції здійснюва-лись через відділення банку Midland Bank [25]. У Швеції банк Nordbanken запропонував телефонний банк - Plus Direkt (Nordbanken Direkt) як персональну автоматичну систему на телефоні, яка дозволяла ідентифікувати клієнта. Після набору номера Plus Direkt клі-єнт вводить свій особистий номер, що був номером поточного рахунку в банку та чоти-ризначний PIN-код. Це давало доступ для перевірки балансу на банківському рахунку, переказу коштів між власними рахунками та інших банківських послуг [24].

Із появою Глобальної мережі в 1990-х роках банки почали розширяти спектр своїх послуг. Розвиток інформаційно-телекомунікаційних технологій сприяло активізації бан-ківськими установами продажу власних послуг через мережу Інтернет. Таким чином ви-ник інтернет-банкінг. У 1994 р. у США Stanford Federal Credit Union стала першою фі-нансовою установою, яка почала надавати такі послуги своїм членам, а через рік американський банк Wells Fargo запропонував своїм клієнтам доступ до своїх рахунків через мережу Інтернет [16]. У Швеції інтернет-банкінг почав розвиватися у 1995 році, коли ощадний банк Sparbanken Finn запропонував послуги електронного банкінгу, запро-вадивши інтернет-банкінг для приватних клієнтів [15]. Потреба серед клієнтів у інтернет- банкінгу почала зростати особливо після початку діяльності віртуальних банків. У 1995 р. в США був створений перший у світі такий банк - Security First Network Bank (SFNB), що частково було зумовлено обмеженнями на відкриття банками філій в інших штатах США. В Європі першим віртуальним банком був Advance Bank, дочірня структура Dresdner Bank. Такий банк розпочав свою діяльність у 1996 р. [20]. Нині у світі функціо-нує значна кількість монобанків (віртуальних банків), які, використовуючи можливості швидкісного Інтернету, наявність фактично в кожної людини смартфону, запропонували нові механізми здійснення платежів, отримання інших банківських послуг.

З кінця 1990-х років бере свій початок мобільний-банкінг. В 1999 р. німецька ком-панія Paybox у співпраці з Deutsche Bank розробили перші послугу, а пізніше вони були запроваджені на ринках інших розвинутих країн (Німеччині, Австрії, Великобританії, Швеції та Іспанії) [3]. У 1999 р. фінський банк Nordea запустив портал WAP Solo, за допомогою якого клієнти мали змогу платити рахунки, перевіряти залишки або торгувати акціями зі своїх мобільних телефонів [15]. Виникнення так званих «розумних те-лефонів» - смартфонів на основі використання систем Android та Ios сприяло розвитку мобільного банкінгу за допомогою спеціально розроблених мобільних додатків. Такий механізм надання банківських послуг лише спростив доступ клієнтів до власних рахун-ків, дозволив значно спростити сам процес розрахунку.

Історично у процесі розвитку сфери фінансових послуг сформувались окремі форми електронного банкінгу. Зокрема: 1) послуги, що пов'язані з розрахунками за допомогою банківських карток (використання банкоматів, терміналів самообслуговування, POS-терміналів); 2) послуги, що надаються за допомогою використання мережі Інтер- нет (internet-banking); 3) послуги, що надаються за допомогою мобільних пристроїв.

На сьогодні e-banking вже є невід'ємною складовою розвитку всієї сфери фінансо-вих послуг, оскільки для цієї послуги притаманна значна кількість переваг, яких не ма-ють традиційні способи продажу банківських і небанківських продуктів. З іншого боку, існує також сукупність і загроз, що стримують подальшу активну розбудову e-banking як в Україні, так і у світі (табл. 2).

Таблиця 2. Переваги та недоліки e-banking для клієнтів та банків

Фінансові установи досить швидко опановували сучасні інновації й засоби комуні-кації, тому сьогодні складно уявити роботу будь-якого банку без мережі Інтернет. Нині перспективним напрямом діяльності для фінансових установ є інтернет-банкінг та мо-більний банкінг у смартфоні, що став невід'ємним засобом комунікації в житті людей. Розглянемо динаміку частки населення ЄС, які користуються internet-banking . Відпові-дні дані представлені в табл. 3.

Відповідно до табл. 3 більше ніж половина жителів ЄС (54 %), використовують інтернет-банкінг і за останні роки цей показник постійно зростає. Серед країн-учасниць Європейського Союзу інтернет-банкінг найбільш поширений у Данії та Нідерландах, у північній частині Європи першість посідають Фінляндія, Швеція. Серед країн Балтії ця послуга найбільш поширена в Естонії, де уряд пропонує громадянам значний спектр різних електронних послуг. Найменша частка користувачів інтернет-банкінгу в Болгарії та Румунії. Високий рівень використання e-banking обумовлюється, насамперед, актив-ним розвитком цифрових інновацій та інформаційних технологій. Зокрема, це підтвер-джується даними індексу цифрової економіки й суспільства (DESI). Для таких країн, як Данія, Швеція, Фінляндія та Нідерланди притаманний більш високий рівень розвитку цифрових технологій, ніж для Греції, Румунії та Болгарії [14].

Таблиця 3. Динаміка частки населення ЄС, які користувалися internet-banking протягом 2008-2018 рр., %