Оцінка функціонування ринку цінних паперів України в умовах глобалізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи»

Оцінка функціонування ринку цінних паперів України в умовах глобалізації

Самородов Борис Вадимович, доктор економічних наук, професор, директор

Житар Максим Олегович, кандидат економічних наук, доцент, заступник директора навчально-наукового інституту фінансів, банківської справи

У статті здійснено оцінку функціонування ринку цінних паперів України в умовах глобалізації. Запропоновано методику розрахунку індексу довіри населення України до фінансових послуг з управління активами на основі інтегрального індексу. Зроблено висновок про те, що протягом досліджуваних семи років внаслідок існуючої макроекономічної нестабільності масових девальвацій вітчизняної валюти в країні значно низьким залишається і рівень довіри населення до компаній з управління активами. Якість фінансових послуг, які пропонують компанії з управління активами, та високий рівень довіри зі сторони населення є основою ефективного розвитку вітчизняного ринку цінних паперів.

Ключові слова: ринок цінних паперів, глобалізація, компанії з управління активами, інвестиційні фонди.

Самородов Борис Вадимович, доктор экономических наук, профессор, директор Харьковского учебно-научного института ГВУЗ «Университет банковского дела»

Житарь Максим Олегович, кандидат экономических наук, доцент, заместитель директора учебно-научного института финансов, банковского дела Университета государственной фискальной службы Украины

ОЦЕНКА ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ РЫНКА ЦЕННЫХ БУМАГ УКРАИНЫ В УСЛОВИЯХ ГЛОБАЛИЗАЦИИ

Проведена оценка функционирования рынка ценных бумаг Украины в условиях глобализации. Предложена методика расчета индекса доверия населения Украины к финансовым услугам по управлению активами на основе интегрального индекса. Сделан вывод о том, что в течение исследуемых семи лет, в результате существующей макроэкономической нестабильности, массовых девальваций отечественной валюты в стране, значительно низким остается и уровень доверия населения к компаниям по управлению активами. Качество финансовых услуг, которые предлагают компании по управлению активами и высокий уровень доверия со стороны населения является основой эффективного развития отечественного рынка ценных бумаг.

Ключевые слова: рынок ценных бумаг, глобализация, компании по управлению активами, инвестиционные фонды.

Borys Samorodov, Doctor of Economics, Professor, Director of Kharkiv Educational-Scientific Institute of SHEI «Banking University»

Maksym Zhytar, PhD in Economics, Associate Professor, Deputy Director of the Educational and Scientific Institute of Finance and Banking of the University of the State Fiscal Service of Ukraine

EVALUATION OF THE FUNCTIONING OF THE SECURITIES MARKET OF UKRAINE UNDER THE CONDITIONS OF GLOBALIZATION

The state of development of the securities market accompanies the effectiveness and efficiency of the overall system. Institutions of infrastructure of the securities market, concentrating money and investing it in financial instruments of the market in the future, form effective mechanisms for its functioning and development. Investment activity is the initial one in the securities market, and its main participants are collective investment funds, namely: mutual and corporate investment funds, mutual funds of investment companies, private pension funds, banking management funds, insurance companies, and other financial institutions. An assessment of the functioning of the securities market of Ukraine in the context of globalization. A methodology for calculating the index of confidence of the population of Ukraine in financial services for asset management based on the integral index is proposed. Applying the calculation method developed and proposed by the team of the Strategic Analysis Department of the FBK audit and consulting company, the article calculated the share of each of the 0n indicators using the expert assessment method. It is concluded that during the seven years under study, as a result of the existing macroeconomic instability and massive devaluations of the domestic currency in the country, the level of public confidence in asset management companies remains significantly low. The quality of financial services offered by asset management companies and a high level of public confidence is the basis for the effective development of the domestic securities market. It is proved that on the domestic securities market today there is no place for the value of reputation and a big crisis of confidence.

Keywords: securities market, globalization, asset management companies, investment funds.

Вступ

Постановка проблеми. Стан розвитку ринку цінних паперів супроводжує дієвість та ефективність загальної економічної системи. Інституції інфраструктури ринку цінних паперів, зосереджуючи грошові кошти та в майбутньому вкладаючи їх у фінансові інструменти ринку, утворюють дієві механізми його функціонування та розвитку. Інвестиційна діяльність є початковою на ринку цінних паперів. її головні учасники - фонди колективного інвестування, а саме: пайові та корпоративні інвестиційні фонди, взаємні фонди інвестиційних компаній, приватні пенсійні фонди, фонди банківського управління, страхові компанії, інші фінансові установи, котрі проводять операції з фінансовими активами для задоволення потреб третіх осіб особистим коштом або коштом цих осіб, а в ситуаціях, передбачених законодавством, також коштом отриманих від інших осіб фінансових активів з ціллю одержання прибутку чи збереження реальної вартості фінансових активів.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Вагомий внесок у дослідження описаної наукової проблеми зробили вітчизняні та зарубіжні вчені: Г. Азаренкова, М. Алексєєв, О. Амоша, О. Береславська, Т. Васильєва, О. Васюренко, О. Вовчак, Н. Волкова, В. Геєць, А. Гриценко, А. Дамодаран, О. Дзюблюк, Д. Кауфман, Дж. Кейнс, Ю. Коваленко, О. Колодізєв, Т. Косова, М. Крупка, М. Кужелєв, Р. Ла Порта, С. Леонов, І. Лук'яненко, Б. Луців, Т. Майорова, Г. Марковіц, В. Мельник, Я. Міркін, Д. Норт, С. Онишко, А. Пересада, Л. Примостка, С. Реверчук, О. Уільямсон, А. Череп, У. Шарп, А. Шаститко.

Метою статті є оцінка функціонування ринку цінних паперів України в умовах глобалізації.

Виклад основного матеріалу

В Україні виникнення інститутів спільного інвестування починається протягом 1994-1995 рр. та пов'язане з обмеженням використання приватизаційних сертифікатів на основі прийнятого Положення «Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії». З 2001 р. Закон України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» [1] створює законодавчу основу для виокремлення професійного виду діяльності щодо можливості ефективного використання фінансових заощаджень фізичних і юридичних осіб. Протягом 17 років інститути спільного інвестування росли, долаючи проблеми, які пов'язані зі світовою фінансовою кризою і внутрішніми економічними дисбалансами, однак динаміка була одночасно позитивною до 2014 р. включно, до того часу, поки ринок не зіткнувся з проблемами, які обмежували ефективну діяльність інститутів спільного інвестування в Україні.

Ґрунтовним індикатором, який описує стан розвитку інститутів спільного інвестування на вітчизняному ринку цінних паперів, є кількість інвестиційних фондів та компаній з управління активами (далі - КУА) (рис. 1).

Такі зміни кількісного складу КУА на ринку цінних паперів говорять про зростання їх кількості до фінансової кризи 2008 р. та повільне зменшення до кінця досліджуваного періоду. Кількість КУА досягла свого максимуму в 2009 р. - 411 компаній, кількість яких в час фінансової кризи зменшилась до 361 та на сьогоднішній час не досягла до значення показників 2009 р. В 2018 р. в середньому на 1 КУА припадало 4,08 інститутів спільного інвестування, що є не вагомим, додаючи те, що прибуток КУА утворюється, насамперед, за рахунок винагороди ІСІ, які зайняли місце в її управлінні. Отже, скорочення кількості інституцій з управління активами паралельно з нарощенням інвестиційних фондів говорить про «масштабування ринку» і дає можливість звільнитись від дрібних, неконкурентоспроможних компаній з управління активами.

При оцінці динаміки розвитку сфери колективного інвестування в Україні варто відмітити, що загальна тенденція є позитивною, однак на періоді, який досліджується, залишається значно низькою відносно показників чисельності населення в Україні, обсягів ВВП і показників розвитку вітчизняного банківського сектору.

Доповнюючим підтвердженням низького рівня розвитку сфери колективного інвестування в Україні є невагомі складові активів ІСІ відносно активів банківських установ та обсягу ВВП країни (табл. 1). Вітчизняні інститути спільного інвестування значно відрізняються від своїх подібних в інших країнах світу.

Рис. 1. Кількість КУА та ІСІ в Україні протягом 2005-2018 рр.

*Джерело: складено автором на основі звітів НКЦПФР та УАІБ.

Діюча законодавча база, яка утворювалась з врахуванням європейського досвіду, передбачає жорсткі умови на рахунок структури активів диверсифікованих пайових та корпоративних фондів [2]. Певні обмеження є актуальними в умовах розвиненого ринку цінних паперів, тоді як на сьогодні (малого рівня ліквідності ринку цінних паперів та нехватки інвестиційно привабливих його інструментів) утворюють перешкоди для активізації розвитку сфери спільного інвестування в Україні. Вважаємо, що на теперішній час законодавчі рамки ускладнюють і без того складний процес інвестиційної діяльності ІСІ і опиняються перед загрозою їх подальше існування [3].

Таблиця 1 ІСІ на фоні ВВП та банківського сектору України*

*Джерело: розраховано автором за видами звітів НКЦПФР.

Сумісні загальні активи ІСІ, які перебували в управлінні КУА і досягли значень 2017 р., складали 230,19 млрд грн., в 2018 р. вони вперше знизились - на 20,5% (після збільшення на 14,4% в 2016 р.). Спів- ставлення активів ІСІ до ВВП України в 2017 р. спало другий рік поспіль - із 11,9% до 9,7 % - на основі зростання як номінального (+20,5%), так і реального (+2,3%) валового внутрішнього продукту. Відношення до активів банку України знизилось в середовищі зростання останніх із 19,4% до 18,5%. Отже, співвідношення повернулося практично до межі 2011 р., однак залишилося вищим, ніж в 2008 р. (6,8%) [4, с. 5]. Як бачимо з рис. 3, відношення активів ІСІ до активів банків є досить незначним (на 21.12.2017 - 18,5%), а це свідчить про те, що, не беручи до уваги кількісну перевагу інститутів спільного інвестування, розміри активів банківських установ є більшими за аналогічні дані по ІСІ.

Усупереч негативній динаміці останніх років, яка проявляється у скороченні кількості банківських установ на сьогоденному етапі функціонування фінансового ринку, банки є найчисельнішими фінансовими посередниками за кількістю залучених активів та гарантують надання найрізноманітнішого переліку фінансових послуг, тоді як інші посередники спеціалізуються тільки на їх окремих видах.

Для більш детального аналізу функціонування інститутів спільного інвестування варто оцінити абсолютні показники та співставити отримані дані із показниками країн ЄС. Для цього обчислимо обсяг сукупних активів фінансових посередників, які припадають на одну тисячу осіб працездатного віку України, та порівняємо показниками країн ЄС. Цей показник є об'єктивнішим, ніж показники кількісної структури та сукупних активів ІСІ, тому що споживачами цих послуг є саме населення працездатного віку (табл. 3). фінансовий ринок цінний

Таблиця 3 Показники діяльності інвестиційних фондів в 2018 р.

Гарантом доцільного та прозорого обігу цінних паперів та обов'язковою складовою організації сучасного ринку цінних паперів в Україні є депозитарна система. її ефективна діяльність є основою реалізації принципів справедливості щодо цін на інвестиційні ресурси. В Україні депозитарна галузь піддалась процесам реформування. Переважно до 2014 р. вона створювалась із гуртових зберігачів, які обслуговували обіг цінних паперів, котрі були нерухомі а реєстраторів, які підтверджували права власності і проводили перереєстрацію прав на цінні папери, що перетворювались у бездокументарній формі. Ці інститути створювали нижній щабель депозитарної системи. В той час як Національний депозитарій та депозитарії, які проводили розрахунково-клірингову діяльність утворювали верхній рівень депозитарної галузі України. Закон України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» відмітив прямі інституції депозитарної системи - депозитарії, зберігачі та реєстратори - і опосередковані інституції - банківські установи, торговці цінними паперами, емітенти цінних паперів та організатори біржової торгівлі [10].

Ринок цінних паперів України відступився від реєстраторів, зберігачів та депозитаріїв, які виконували функції первинного та вторинного обліку прав на цінні папери. На їх зміну прийшли депозитарні установи, перелік повноважень був подібний до попередніх учасників ринку цінних паперів. В такому випадку на ринку розпочали діяльність чотири види нових інституцій: Центральний депозитарій на основі НДУ з функціями щодо обліку цінних паперів та прав на цінні папери; депозитарії-кореспонденти; клірингові інституції та розрахунковий центр. Закон України наділив їх правом здійснювати такі види діяльності [11]: депозитарна діяльність Центрального депозитарію, депозитарна діяльність Національного банку України; депозитарна діяльність установи; діяльність із зберігання активів інститутів спільного інвестування; діяльність із зберігання активів пенсійних фондів.

На кінець 2018 р. 210 інституцій отримали ліцензії на право здійснювати депозитарну діяльність як певного виду професійної діяльності на ринку цінних паперів, яка потребує ліцензуванню. Реформа депозитарної системи безпосередньо має свої переваги, однак на практиці це не дало поштовху до скорочення кількості рахунків у цінних паперах як зі сторони зберігачів, так і зі сторони емітентів. Також зменшилась кількість цінних паперів на рахунках. Певний стан говорить про негативну тенденцію.

На сьогодні функціонування в Україні однорівневої депозитарної системи не є основою вважати депозитарну систему централізованою. Згідно з історією депозитарна система, розрахункова, клірингова, як і решта частини інфраструктури ринку цінних паперів, повинна утворитись як природне пролонгування розвитку біржових технологій.

Однак в Україні все здійснювалось навпаки, тому централізація депозитарної системи в рамках біржової, де фрагментація не виправдала очікуваних позитивних наслідків. Як складові облікової інфраструктури ринку цінних паперів в Україні існують Центральний депозитарій та клірингова установа ПАТ «Розрахунковий центр», який на сьогодення не здійснює клірингу в повному його понятті, однак єдиний в Україні має ліцензію на клірингову діяльність [12, с. 13].

Функціонування фінансових посередників позитивно діє на ріст інвестиційної активності на ринку цінних паперів (рис. 5).

Рис. 5. Капітальні інвестиції та ВВП України в 2011-2019 рр. (фактично) та 2020-2026 рр. (прогноз)

*Джерело: розроблено автором на основі даних Держкомстату України.

Згідно з даними 2017 р. питома частка валового нагромадження основного капіталу у ВВП в Україні складає тільки 18,9%. В цей час зарубіжний досвід підтверджує, що для ефективного розвитку економіки та утворення умов для розширеного відновлення частка інвестицій у ВВП країни повинна становити 25-30%. Отже, розміри інвестування не досягають рекомендованого значення (25-30%) для зберігання на ефективному рівні виробничих потужностей та соціальних об'єктів. Доцільно відмітити також низький рівень басових інновацій та технологічного оновлення економіки (в середньому ступінь зносу основних засобів в 2017 р. складав 60,1%) [14].

Для впровадження інвестиційної функції фінансовим посередникам на ринку цінних паперів потрібно мати активи, які за обсягом подібні до активів підприємств. Згідно з даними Держкомстату України співвідношення активів фінансових посередників та активів підприємств перебувають в межах 35%, а в розвинутих країнах, наприклад, США, цей показник складає 97%. Підсумуємо, основною проблемою фінансового посередництва на ринку цінних паперів в Україні є нераціональне здійснення ними основного завдання, зосередження заощаджень та їх перетворення в інвестиційний капітал. Згідно з аналітичними даними на теперішній час фінансові посередники на ринку цінних паперів забезпечують приблизно 20% потреби економіки в довгострокових інвестиціях.

Кількісний вплив фінансових активів, рух яких здійснюється на ринку цінних паперів, на суспільне виробництво окреслюється обсягом фінансових ресурсів, які акумулюються та розподіляються за допомогою фінансового посередництва. Однак головним є не кількість наданих фінансових послуг у сфері торгівлі фінансовими активами, а порядок їх формування, форми та умови використання. Позитивний вплив на економіку залежить від існуючого ефективного інституційного середовища ринку цінних паперів: дієвого взаємозв'язку фінансових посередників, з однієї сторони, й інвесторів та емітентів, з іншої, для гарантування алокативної ефективності (allocativ eefficiency) та зменшення трансакційних витрат у періоді здійснення торгівлі фінансовими активами.

На сьогодні діяльність фінансових посередників на вітчизняному ринку цінних паперів надає їм можливості забезпечувати певні види фінансових послуг: управління фінансовими активами; облік фінансових активів; організацію торгівлі фінансовими активами; розрахунково-клірингове обслуговування.

Керування фінансовими активами проводиться фінансовими посередниками, професійним видом яких є управління активами інститутів спільного інвестування і індивідуальних інвесторів на основі укладених договорів довірчого управління. Протягом 10 років (2009-2018 рр.) вагома волатильність ринку цінних паперів передує зменшенню рівня прибутковості, обумовлює зменшення чисельності компаній управління активами та операцій з індивідуальним довірчим управлінням (рис. 6).

Рис. 6. Кількість компаній з управління активами, інститутів спільного інвестування та торговців цінними паперами, які здійснювали довірче управління з активами в Україні протягом 2010-2018 рр.

Вивчення здійсненого Агенцією з регіонального розвитку USAID в 2016 р. не втілюють надії: із 64% опитаних респондентів, які, насамперед, зберігають грошові ресурси, більшість (55%) вкладають на банківські депозитні рахунки (більшість зберігають кошти на тримісячних вкладах в євро або в доларах і переважно віддають перевагу держбанкам чи банкам з іноземним капіталом), 15% вкладають в нерухомість, 7% інвестують у власний бізнес, 19,5% зберігають у валюті, готівковому вигляді. Інвестиційні сертифікати ІСІ придбають тільки 0,5% респондентів. Приблизно третина респондентів не називає жодного відомого їм ІСІ, 72% говорять про недовіру інвестиційним фондам та близько 95% вважають дані інвестиції ризикованим видом бізнесу в порівнянні із збереженням грошей на депозитних рахунках в банку переважно після фінансових криз 2008-2014 рр. Незадовільний стан колективного інвестування на вітчизняному ринку цінних паперів утверджують висновки досліджень компанії GFK, здійснених на замовлення НАБУ.

Купівля та продаж фінансовими активами супроводжується трьома масштабними ризиками: системний ризик, ринковий ризик і ризик ліквідності [15, с. 16]. В цей час сфера фінансового посередництва, в основі якої акумулювання грошових коштів та їх подальше довірче управління, одночасно з попередньо перелічених ризиків особливістю є наявність не менш вагомого ризику - ризику довіри з боку інвесторів (не маючи бажання власників фінансових активів передавати їх як об'єкт управління або інвестиційний капітал у середовище колективного управління на ринку цінних паперів). Основним з найважливіших факторів, який дає можливість говорити про існування проблеми з довірою на вітчизняному ринку цінних паперів, є масовий потік грошових коштів з ринку, включаючи інвестиційні фонди.

Здійснення оцінки рівня довіри до фінансових послуг з управління активами є досить вагомим, оскільки, використовуючи систему кількісних оцінок на підґрунті теоретичної бази знань, можна надати повну і реальну оцінку впливу певного явища на розвиток торгівлі фінансовими активами та сфери управління фінансовими активами в Україні. Тому пропонуємо обчислити індекс довіри населення України до послуг з управління фінансовими активами (що забезпечують фінансові установи, які згідно виданої ліцензії НКЦПФР реалізують послуги у сфері управління фінансовими активами інституційних інвесторів) протягом 2010-2018 рр., використовуючи групу показників, які характеризують кількісну сторону діяльності інвестиційних фондів на ринку цінних паперів: грошові витрати населення; вклади фізичних осіб в інвестиційні фонди; заощадження населення; обсяг прямих іноземних інвестицій в акціонерний капітал; обсяг капітальних інвестицій; обсяг інвестицій в Україні; активи інвестиційних фондів; капіталізація ринку цінних паперів (табл. 4).

Таблиця 4 Розрахунок індексу довіри населення до фінансових послуг з управління активами протягом 2011-2018 рр.*