Деякі аспекти страхування предмета іпотеки

Размещено на http://www.allbest.ru

Деякі аспекти страхування предмета іпотеки

Міловська Н. В.

доктор юридичних наук, доцент,

головний науковий співробітник відділу забезпечення інтеграції академічної та університетської правової науки

та розвитку юридичної освіти

Київського регіонального центру Національної академії правових наук

Страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування є обов'язковим, відповідно до п. 35 ст. 7 Закону України «Про страхування» [1] та ст. 8 Закону України «Про іпотеку» [2], і використовується при наявності відповідних боргових зобов'язань, виконання яких забезпечено іпотекою (наприклад, кредит, позика, купівля-продаж, лізинг тощо).

Механізм здійснення обов'язкового іпотечного страхування на підзаконному рівні передбачений Порядком і правилами обов'язкового страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2011 року № 358 [3], яким встановлена форма типового договору, визначені страхові ризики, розміри страхових сум і порядок виплати страхового відшкодування, а також методика актуарних розрахунків страхових тарифів тощо.

Як правило, в Україні страхові компанії пропонують комплексну програму іпотечного страхування з обраним кредитором переліком ризиків, оскільки ст. 8 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотечним договором на іпотекодавця може бути покладений обов'язок здійснити й інші види страхування у зв'язку з передачею нерухомого майна в іпотеку. Комплексною програмою іпотечного страхування передбачається страховий захист від основних ризиків при іпотечному кредитуванні: страхування нерухомості (предмета іпотеки) на випадок знищення, пошкодження або псування (обов'язкове); титульне страхування - страхування на випадок втрати права власності на нерухомість; страхування життя позичальника і / або страхування від нещасного випадку. Крім того, на ринку іпотеки використовуються також такі види страхування, як страхування можливих судових витрат і непередбачених витрат, пов'язаних з використанням права кредитної установи на звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання істотних умов іпотечного договору, страхування відповідальності професійних учасників ринку нерухомості, страхування відповідальності забудовника тощо.

Предметом договору обов'язкового страхування іпотеки є майнові інтереси, які не суперечать закону та пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням нерухомим майном (нерухомістю), що є предметом іпотеки (п. 7 Порядку і правил обов'язкового страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2011 року № 358).

Важливо зазначити, що не зважаючи на вимогу п. 35 ст. 7 Закону України «Про страхування» та ст. 8 Закону України «Про іпотеку» щодо обов'язковості страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування, п. 9 Порядку і правил обов'язкового страхування предмета іпотеки передбачено, що не кожен предмет іпотеки, зазначений в законі, може бути застрахований. Так, страхуванню не підлягають:

майнові права, права оренди чи користування нерухомим майном;

нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору;

будівлі, споруди та приміщення, які на момент укладення договору обов'язкового страхування іпотеки підлягають знесенню або реконструкції або конструктивні елементи та інженерні системи яких знаходяться в аварійному стані або потребують капітального ремонту;

майно, розташоване в зоні військових дій;

майно, яке не може бути предметом іпотеки відповідно до законодавства (наприклад, нерухомість, яка є пам'яткою культурної спадщини і не підлягає приватизації, майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів тощо).

Таким чином, існує невідповідність положень Порядку і правил обов'язкового страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2011 року № 358, вимогам Закону України «Про іпотеку» та Закону України «Про страхування», якими встановлено обов'язковість здійснення страхування будь-якого предмета іпотеки.

Відповідно до п. 3 Порядку і правил обов'язкового страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2011 року № 358, суб'єктами обов'язкового страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування є страховики, страхувальники та вигодонабувачі. При цьому страховиками є фінансові установи, які отримали в установленому порядку ліцензію на проведення обов'язкового страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування.

У свою чергу, відповідно до ст. 8 Закону України «Про іпотеку», обов'язок застрахувати предмет іпотеки на його повну вартість від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування покладено на іпотекодавця, хоча страхувальником може бути й іпотекодержатель, якщо такий обов'язок буде покладено на нього іпотечним договором. В останньому випадку іпотекодержатель отримує право вимагати від іпотекодавця відшкодування за рахунок предмета іпотеки понесених ним витрат на страхування, якщо інше не буде встановлено законом або іпотечним договором (ст. 7 Закону України «Про іпотеку»). Водночас при подальшій іпотеці страхування предмета іпотеки не є обов'язковим.

Важливо зазначити, що, згідно зі ст. 8 Закону України «Про іпотеку», незалежно від того, хто із сторін іпотечного договору буде страхувальником предмета іпотеки, право вимоги до страховика буде належати іпотекодержателю. У разі настання страхового випадку щодо предмета іпотеки іпотекодержатель має переважне право на задоволення своєї вимоги за основним зобов'язанням із суми страхового відшкодування. Після задоволення вимоги іпотекодержателя, що має вищий пріоритет, з суми страхового відшкодування будь-яке перевищення суми страхового відшкодування над розміром вимоги іпотекодержателя, що має вищий пріоритет, підлягає розподілу між іпотекодержателями, що мають нижчий пріоритет, та іншими кредиторами боржника відповідно до пріоритету та розміру їх зареєстрованих прав чи вимог і іпотекодавцем в останню чергу. Таким чином, договір страхування укладається на користь іпотекодержателя, який у разі настання страхового випадку набуває право вимоги до страховика. При цьому у разі набуття прав за іпотечним договором новим іпотекодержателем він також отримує право вимоги до страховика.

Однак, в рамках розгляду судової справи № 6-2112цс16, в якій досліджувалось питання щодо застосування статей 636, 979, 985 ЦК України та статей 3, 16 Закону України «Про страхування» відносно отримання іпотекодавцем страхового відшкодування при настанні страхового випадку, Верховним судом України у постанові від 14 червня 2017 року було зроблено висновок [4], що іпотекодавець, виступаючи страхувальником за договором добровільного страхування майна, як власник такого майна, має право на отримання страхового відшкодування при настанні страхового випадку і у разі якщо третя особа (вигодонабувач - банк) відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може вимагати виконання договору.

Якщо іпотекодавцем порушені обов'язки щодо збереження чи страхування предмета іпотеки, іпотекодержатель може або звернути стягнення на предмет іпотеки, або вжити заходів для збереження чи страхування предмета іпотеки у власних інтересах та за власний кошт. Іпотекодавця у цьому випадку Закон України «Про іпотеку» (ст. 12) зобов'язує негайно, на вимогу іпотекодержателя, відшкодувати останньому всі витрати, понесені у зв'язку з вжиттям заходів щодо збереження та страхування предмета іпотеки.

Законом України «Про іпотеку» також передбачено, що предмет іпотеки має бути застрахований на повну його вартість . Повна вартість предмета іпотеки розраховується, виходячи з його дійсної вартості, яка визначається суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства (п. 20-21 Порядку і правил обов'язкового страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування). Однак предмет іпотеки може бути застрахований і за вартістю його відтворення, якщо на це буде згода страховика та іпотекодержателя (п. 22 Порядку і правил обов'язкового страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування).

Крім цього, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України, обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування виникає лише внаслідок настання страхового випадку, необхідно звертати увагу на наведений в договорі страхування і Правилах страхування перелік страхових випадків і випадків, не віднесених до таких. Так, страховим випадком вважається настання події за одним або кількома страховими ризиками: стихійне лихо; пожежа; вибух; пошкодження димом; проведення робіт, пов'язаних з будівництвом/реконструкцією сусідніх об'єктів; падіння пілотованих літальних об'єктів; зіткнення із застрахованим майном або наїзд на це майно технічних засобів; аварії в системах тепло-, водо-, газопостачання, в електричних мережах, виробничі аварії; протиправні дії третіх осіб; вплив води та/або інших рідин та інше), що призвело до знищення, пошкодження або псування застрахованого майна та завдання збитків страхувальнику [5, с. 192]. Водночас, п. 16 Порядку і правил обов'язкового страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2011 року № 358, встановлює випадки, які не є страховими. Це дає підстави вважати, що у страховика при настанні таких подій не виникає обов'язок здійснення виплати. При цьому слід чітко розмежовувати випадки, коли страховик має право не виплачувати страхове відшкодування при настанні страхового випадку (ст. 991 ЦК України, ст. 26 Закону України «Про страхування»), від випадків, коли обов'язок страховика щодо виплати страхового відшкодування не настає взагалі у зв'язку з відсутністю страхового випадку.

Отже, на ринку страхових послуг важливе місце займає такий вид страхування, як страхування предмета іпотеки, що використовується у разі наявності відповідних боргових зобов'язань, виконання яких забезпечено іпотекою. Безумовно, будь-яке питання іпотечного страхування заслуговує на увагу і дуже важливо дати правильну правову оцінку кожному з них, з урахуванням, зокрема, того, що при наявності окремих протиріч Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку і правил обов'язкового страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування» від 06 квітня 2011 року № 358, вимогам закону, необхідно дотримуватися, виходячи зі змісту ч. 4 ст. 4 Цивільного кодексу України, саме вимог закону.

страхування іпотека зобов'язання

Література

Закон України «Про страхування» від 07 березня 1996 року. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 18. Ст. 78.

Закон України «Про іпотеку» від 05 червня 2003 року. Відомості Верховної Ради України. 2003. № 38. Ст. 313.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку і правил обов'язкового страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування» від 06 квітня 2011 року № 358. URL: (дата звернення: 20.09.2021).

Постанова Верховного суду України від 14 червня 2017 року

у справі № 6-2112цс16. URL: https://oda.court.gov.ua/sud1590/

pravovipoziciivsu/6-2112 cs16 (дата звернення: 20.09.2021).

Міловська Н. В. Договірні зобов'язання зі страхування у цивільному праві України: проблеми теорії та практики: монографія. К.: НДІ приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України, 2019. 488 с.

Размещено на Allbest.ru