Фактори внутрішнього та зовнішнього фінансового середовища як чинники розвитку необанків

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фактори внутрішнього та зовнішнього фінансового середовища як чинники розвитку необанків

Капляр К.В.

аспірантка, кафедра міжнародного бізнесу, Інститут Міжнародних відносин імені Тараса Шевченка (КІМО)

Анотація

Потенціал використання банківських послуг розширюється завдяки інтеграції ІКТ, які дають змогу скоротити трансакційні витрати, автоматизувати процеси обслуговування клієнтів, надати користувачу цілодобовий, миттєвий, простий у використанні доступ до рахунків та ряд інших переваг. У дослідженні систематизовано фактори внутрішнього та зовнішнього фінансового середовища як чинники розвитку необанків. Визначено, що розвиток цифрової економіки призвів до трансформації регуляторного середовища та усвідомлення центральними банками потреби у запуску цифрових валют як відповідь на високу конкуренцію з боку фінансово технологічних компаній та протиставлення їх фінансових послуг традиційним банкам. Глобалізація та потреба у пришвидшенні транскордонних платежів, скороченні трансакційних витрат потребують ретельного вивчення центральними банками процесів запуску та регулювання цифрових валют. Технології сприяють впровадженню концепції клієнтоорієнтованості, яка стає центральною у формуванні якісного, безпечного, прозорого фінансового середовища. Клієнтський досвід стає центральним компонентом забезпечення конкурентоспроможності з використанням технологій, адже споживачів фінансових послуг потребують динамічного персоналізованого досвіду на основі простої взаємодії. Миттєве поширення інформації завдяки ІКТ дає змогу споживачам розширити спектр потенційних банківських послуг в глобальному масштабі, що стає визначальним фактором у розвитку необанків. Потреби клієнтів у простому, швидкому цілодобовому доступному сервісі стимулюють необанки до впровадження нових сервісів, слугуючи способом конкурентоспроможності та утримання ринкових позицій. Традиційні банки завдяки цифровізації трансформуватимуться в технологічні фінансові компанії. Багато високоефективних компаній використовують клієнтоорієнтованість як драйвер успішності та максимально використовують дві фундаментальні переваги в боротьбі у високо конкурентному середовищі: досвід управління активами клієнтів через бізнес-цикл; правильні дані та аналітичні цифрові інструменти, які дають змогу краще зрозуміти потреби кожного клієнта.

Ключові слова:необанки,віртуальні банки, фінансова екосистема, клієнтоорієнтованість необанків.

Annotation

The potential of banking services is expanding through the integration of ICT, which can reduce transaction costs, automate customer service, and provide users with round-the-clock, instant, easy-to-use access to accounts and a number of other benefits. The study systematizes the factors of internal and external financial environment as factors in the development of neo-banks. It is determined that the development of the digital economy has led to the transformation of the regulatory environment and the awareness of central banks of the need to launch digital currencies in response to high competition from financial technology companies and opposition of their financial services to traditional banks. Globalization and the need to speed up cross-border payments, reduce transaction costs require careful study by central banks of the processes of launching and regulating digital currencies. Technologies contribute to the introduction of the concept of customer orientation, which is becoming central to the formation of a quality, secure, transparent financial environment. Customer experience is becoming a central component of competitiveness with the use of technology, because consumers of financial services need a dynamic personalized experience based on simple interaction. Instant dissemination of information through ICT allows consumers to expand the range of potential banking services on a global scale, which is becoming a determining factor in the development of non-banks.

Customers' needs for simple, fast, 24hour service are stimulating neobanks to implement new services, serving as a way to compete and maintain market positions.

Thanks to digitalization, traditional banks will be transformed into technology financial companies. Many high-performance companies use customer focus as a driver of success and make the most of two fundamental advantages in the fight in a highly competitive environment: experience in managing customer assets through the business cycle; the right data and analytical digital tools to better understand each customer's needs.

Keywords: neobanks, virtual banks, financial ecosystem, customer orientation of neobanks.

Вступ

Технології трансформували фінансове середовище функціонування банківської системи, підвищуючи рівень конкурентоспроможності завдяки новим технологічним можливостям. Потенціал використання банківських послуг розширюється завдяки інтеграції ІКТ, які дають змогу скоротити трансакційні витрати, автоматизувати процеси обслуговування клієнтів, надати користувачу цілодобовий, миттєвий, простий у використанні доступ до рахунків та ряд інших переваг. Технології також стимулювали розвитку фінансових компаній, які пропонують клієнтам здійснювати операції з цифровими валютами. Останній висхідний тренд змусив центральні банки досліджувати питання запуску цифрових валют, переглянути регуляторне середовище їх обігу, посилив конкуренцію у фінансовому секторі. Вказані тенденції потребують детального дослідження факторів внутрішнього та зовнішнього фінансового середовища як чинників розвитку необанків.

Мета статті полягає у систематизації факторів внутрішнього та зовнішнього фінансового середовища як чинники розвитку необанків.

Результати

Традиційно виникнення та розвиток необанків (мобільних або віртуальних банків на основі мобільних додатків та банківської ліцензії) пов'язують з появою цифрових технологій, їх інтеграцією у діяльність банківських установ. Проте ключовими факторами можна вважати прагнення традиційних банків скоротити витрати (на оплату праці персоналу, обслуговування відділень та клієнтів), масштабувати діяльність в цілях забезпечення постійного росту прибутків, залучити нових клієнтів, автоматизувати бізнес-процеси в межах основних функцій банків. Ці чинники можна вважати ключовими внутрішніми драйверами зростання популярності необанків. Для прикладу, завдяки технологіям один з найбільших європейських необанківRevolutv Великобританії обслуговує більше 12 мільйонів клієнтів в понад 35 країнах світу, підтримує більше близько 30 валют, в т. ч. криптовалюту [11].

Систематизація наукових джерел дає змогу виділити такі фактори виникнення та розвиткунеобанків [3; 5; 7; 11]:

- зростання чисельності користувачів мережі Інтернет, мобільного зв'язку, мобільних пристроїв та масового її використання, доступність до Інтернету та соціальних мереж, поява онлайн магазинів, мобільних додатків та смартфонів;

- розвиток цифрових технологій та їх інтеграція у різні галузі економіки;

- зміна потреб банківських клієнтів на користь потреби швидкого, якісного дистанційного обслуговування, безготівкового розрахунку, зміна платіжних звичок клієнтів;

- скорочення операційних витрат банківських установ та підвищення операційної ефективності;

- прагнення банків захопити сегмент клієнтів, які були незадоволені рівнем обслуговування в традиційних кредитних установах;

- потреба в удосконалення менеджменту шляхом цифровізації банківської діяльності;

- прагненням до постійного удосконалення бізнес-процесів, а з боку банків - покращення власного конкурентного становища на ринку;

- пандемія та карантинні обмеження, які пришвидшили зміни в платіжних звичках громадян у бік безготівкових розрахунків.

Касич, А. та Наумкіна, І. [5] розглядають чинники розвитку цифрової економіки: пандемія, цифрові фінанси, соціальні мережі, цифрова ідентифікація, революція даних, покращення конкурентного становища та інвестиційна привабливість. Ці фактори можна також вважати драйверами зовнішнього фінансового середовища динамічної еволюції необанків. Цифрові фінанси як фактор розвитку необанків передбачає потребу економічних агентів у проведенні онлайн- операцій у зв'язку з активним розвитком електронної комерції, електронного врядування (для прикладу, дистанційне адміністрування податків та зборів, онлайн сплата штрафів, дистанційне надання адміністративних послуг тощо), здійснення електронних переказів, торгів, електронних державних закупівель, цифровізацію державної соціальної допомоги, використання мобільних грошей та цифрової валюти.

Визначені фактори внутрішнього та зовнішнього фінансового середовища розвитку необанків формують в цілому нову фінансову екосистему функціонування банків, в якій без цифровізації неможливо забезпечити конкурентне становище на ринку. Відтак, у стратегії Національного банку до 2025 року [9] визначено цифровізацію банківської системи як драйвер економічного зростання, що забезпечить інституційні зміни та створення максимальної цінності для клієнтів. Розвиток фінансової екосистеми означає ефективну взаємодію та розбудову фінансових відносин між її різними суб'єктами, які зокрема .

Розвиток цифрової економіки, глобалізація потребують пришвидшення фінансових операцій, здійснення їх у безпечний, простий, швидкий цілодобово доступний спосіб. Саме технології та діяльність віртуальних банків забезпечує простоту та швидкість здійснення транзакцій, сприяючи розвитку цифрових фінансів та визнання центральними банками їх ключової ролі у забезпеченні потреб цифрової економіки. Цифрові фінанси в межах Стратегії НБУ [9] визначено драйвером цифровізації економіки: розвитку безготівкової економіки, підвищення рівня фінансової інклюзії, розвитку інновацій фінансового сектора та кіберзахисту фінансового сектора. Якісні, доступні, безпечні фінансові послуги стають центральним завданням НБУ як інституційного регулятора. Таким чином, в Україні центральним елементом фінансового середовища стає приватний сектор та населення як головні суб'єкти отримання банківських послуг.

Конкуренція на ринку інноваційних банків послуг для масштабування бізнесу та розширення клієнтської бази є одним з рушіїв цифровізації.

Рис. 1. Фактори внутрішнього та зовнішнього фінансового середовища розвиткунеобанків Джерело: систематизовано автором.

Як зазначають Касич, А., Наумкіна І. [5] сучасні банки функціонують у ситуації стрімких і незворотних змін у технологіях, конкуренції на ринку банківських послуг зі збільшенням кількості небанківських організацій, змін у поведінці клієнтів і регулюванні. У результаті банки та їхні операційні моделі, що функціонують нині, не зможуть залишатися незмінними в майбутньому.

Конкуренція підвищила вимоги клієнтів до сервісу та задоволеності клієнтів.Мінливі очікування клієнтів є новою зростаючою тенденцією, що потребує від необанків постійних інноваційних технологічних рішень. Розвиток технологій та реформи, такі як відкриті банківські операції, розширили фінансові можливості пропозицій технологічних банків. Конкуренція сприяла можливості клієнтів одночасного звернення до більш широкого кола постачальників банківських послуг зокрема завдяки віртуальним банкам. Наприклад, малі та середні підприємства (МСП), з негативним досвідом жорстких критеріїв андеррайтингу банків, поганим обслуговуванням клієнтів і повільними процесами та рішеннями щодо кредитів, все частіше переходять на фінансові технології [15]. МСП все частіше враховують наявність фінансових технологій для прийняття рішення про кредитування або обслуговування (за оцінками показник врахування зріс до 25% і може зрости до 64% відповідно до поточних тенденцій).

Мобільний банк забезпечує клієнту ряд переваг, які часто не можливо отримати при класичному обслуговуванню у відділеннях: простота, зручність користування мобільними банками та банківськими продуктами, послугами, миттєва доступність усієї інформації про оформлені кредити, депозити, миттєва підтримка клієнта без потреби відвідувати відділення, точна інформація та персоналізована підтримка, швидкість проведення Інтернет-операцій, безконтактних платіжних операцій.

У дослідженнях [6] відмічають наступні перешкодирозвиткунеобанків: недосконалість законодавчої бази, необхідність суттєвих початкових вкладень, конкуренція та високий рівень недовіри населення до банків, що є складовою низької фінансової грамотності.

За оцінками McKinsey [15], від 75-80% транзакційних операцій (наприклад, загальні бухгалтерські операції, обробка платежів) і до 40% більш стратегічних завдань (наприклад, фінансовий контроль та звітність, фінансове планування та аналіз, казначейство) підлягають автоматизації. в найближчі десять років (2020-2030 роки).Операційнийперсонал банків завдяки автоматизації виконуватиме інший набір завдань та потребуватиме розвитку цифрових, комунікаційних навиків. Технології замінять традиційну обробку транзакцій або збору даних про клієнтів на користь використання технологій для консультації клієнтів щодо найкращих фінансових варіантів та продуктів, творчого вирішення проблеми та розробки нових продуктів, послуг для покращення досвіду клієнтів. Традиційні банки завдяки цифровізації трансформуватимуться в технологічні фінансові компанії. Клієнтський досвід стає центральним компонентом забезпечення конкурентоспроможності з використанням технологій. Ще сьогодні банки значно зосереджені на обслуговування власних бізнес-процесів, а не клієнтів, які є одним з основних центрів витрат (близько 15-20%).

АналізЕУ найбільш ефективних банків світу - тих, які забезпечують рентабельність власного капіталу (ROE) вище вартості власного капіталу - показує [13], що багато високоефективних компаній використовують клієнтоорієнтованість як драйвер успішності. Вони максимально використовують дві фундаментальні переваги в боротьбі у високо конкурентному середовищі: досвід управління активами клієнтів через бізнес-цикл; правильні дані та аналітичні цифрові інструменти, які дають змогу краще зрозуміти потреби кожного клієнта. Високо технологічні банки також використовують власні обсяги фінансових ресурсів, значну достатність капіталу та досвід управління для зниження вартості послуг. Оцінки свідчать про те, що великі банки Великобританії можуть оцінювати іпотеку на 30 базисних пунктів дешевше, ніж нові конкуренти, лише завдяки своїм внутрішнім кредитним моделям, побудованим на рейтингах.

Клієнти потребують динамічного персоналізованого досвіду на основі простої взаємодії, який прогнозує та задовольняє їхні потреби в режимі реального часу. За даними EdelmanTrustBarometer за 2019 рік, майже три чверті людей погоджуються з тим, що компанії з надання фінансових послуг, повинні керувати створенням і використанням нових технологій, які полегшують ведення бізнесу з ними [13]. Опитування EY FinTech 2019 року [14] підкреслює важливість цілодобового доступу до фінансової установи, щоє однією з причин вибору підприємствами малого та середнього бізнесу фінансових технологічних компаній. Крім того, фінансові технологічні компанії надають прямий доступ до власних рахунків клієнтам, а інтегровані аналітичні інструменти в режим реального часу дають змогу ефективно управляти власними активами незалежно від місця розташування. Фінансово технологічні компанії - це фінансові установи, які надають фінансові послуги та продукти, використовуючи технології для розширення, оптимізації або оцифруваннявласних пропозицій клієнтам. Екосистема фінансових технологій містить низку швидкозростаючих фінтех-стартапів з інноваційними бізнес-моделями в різних секторах, наприклад,позика та кредитування, платежі, криптовалюти, банки-претенденти, блокчейн, відкритий банкінг, страхування тощо, що стає дедалі більшим викликомдля традиційних банків.

Розвиток ринку криптовалюти досягнув історичного максимуму і швидко зростає, особливо на африканському континенті, наприклад, через бум торгівлі в Кенії. У всьому світі найбільші 10 компаній в цьому секторі лідирують з сукупною ринковою капіталізацією у обсязі 107, 04 мільярдів доларів. Ріст цього сектору відбувся завдяки прийняттю біткоїна у Сальвадорі як законного платіжного засобу при одночасній забороні Китаю відмінити всі операції з криптовалютою. На стабільне зростання сектора криптовалют може вплинути конкуренція цифрової валюти Центрального банку, фактори сприяння сталому розвитку через викиди (негативний вплив на довкілля через майнінгкриптовалюти), а також поява законів про захист прав споживачів [17].

Центральні банки усвідомлюють важливість цифрової трансформації фінансової системи, розробляючи подібні альтернативи приватної криптовалюти, подібно біткойн. Для прикладу, в Мексиці фінансове регулювання забороняє банкам працювати з приватною криптовалютою, що зумовлює відтік клієнтів, скорочення рівня депозитів на користь отримання фінансових послуг фінансово-технологічних компаній. Banxico, як відомий центральний банк Мексики, сформував план створення платформи цифрової валюти на основі аспектів власної міжбанківської платіжної системи SPEI у звіті, який він опублікував 17 грудня 2021 року на веб-сайті, проте звіт не встановлює дати запуску валюти, визначаючи лише можливість використання її населенням без банківських рахунків [16].

За даними Атлантичного Союзу [12], станом на січень 2022 року 87 країн (що представляють понад 90% світового ВВП) вивчають можливість запуску цифрової валюти центральних банків (A CentralBankDigitalCurrency, CBDC). Для порівняння, в травні 2020 року лише 35 країн розглядали можливість запуску для оптимізації транскордонних платежів в межах глобальних партнерських відносин. 9 країн вже повністю запустили цифрову валюту, зокремаБагами, Східні Карибські острови, Нігерія. Нігерія - остання країна, яка запустила цифрову валюту, e-Naira, першу за межами Карибського басейну. Під час запуску e-Naira у жовтні 2021 року голова Центрального банку Нігерії ГодвінЕмефіеле заявив, що 500 мільйонів eNaira (1,21 мільйона доларів США) вже викарбувано. Наразі лише власники банківських рахунків можуть отримати доступ до e-Naira, зареєструвавшись із ідентифікатором нігерійського банку BVN. Наступний етап впровадження включатиме небанківські послуги, які використовують національну ідентифікацію Нігерії NIN, яка наразі досягла 60 мільйонів реєстрацій.

Серед країн із 4 найбільшими центральними банками (США, Єврозона, Японія та Великобританія) найбільше відстають Сполучені Штати. 14 країн, включаючи Китай і Південну Корею, зараз перебувають на пілотній стадії запуску цифрової валюти і готуються до можливого повного запуску. Без нових стандартів і міжнародної координації фінансова система може зіткнутися зі значною проблемою сумісності цифрових валют в майбутньому [12].

Глобалізація та потреба у пришвидшенні транскордонних платежів, скороченні трансакційних витрат потребують ретельного вивчення процесів запуску та регулювання цифрових валют. Останнім тестом транскордонних платежів є Project Dunbar - партнерство між Південною Африкою, Сінгапуром, Малайзією та Австралією. Об'єднані Арабські Емірати та Саудівська Аравія запустили двосторонній пілотний проект цифрової валюти центральних банків під назвою Project Aber у 2019 році та дійшли висновку, що валюта DLT може успішно сприяти транскордонним транзакціям. У лютому 2021 року Об'єднані Арабські Емірати приєдналися до Китаю, Гонконгу та Таїланду в спільному транскордонному випробуванні цифрової валюти [12].

Основними причинами запуску цифрових валют центральними банками є такі: цифрові валюти є економічно ефективнішими, ніж фізична готівка, оскільки мають нижчі трансакційні витрати; цифрові валюти можуть сприяти фінансовому залученню, а це означає, що ті, хто не має банківських послуг, можуть отримати легший і безпечніший доступ до грошей через мобільний пристрій; цифрові валюти можуть конкурувати з приватними компаніями, які потребують стимулів для дотримання стандартів щодо прозорості та обмеження незаконної діяльності; цифрові валюти можуть допомогти швидкій та безперешкодній реалізації монетарної політики.

Серед основних проблем запуску цифрових валют: потреба в ретельному розгляді, перш ніж країна запустить цифрову валюту. Централізація через уряд приватної системи може викликати негативну реакцію з боку користувачів і створювати ризики для кібербезпеки. Для запуску цифрових валют повинні бути оновлені та узгоджені регуляторні процеси для обігу нової форми грошей. Крім того, цифрові валюти повинні бути надійними у використанні та викликати довіру громадян.

Зміна очікувань, потреб клієнтів фінансових послуг та посилення конкуренції є новими викликами для банкам. Високопродуктивні компанії усвідомлюють, що створення культури, орієнтованої на клієнта, має вирішальне значення для підвищення прибутковості в складних умовах і дозволить інвестувати в програми цифрової трансформації для формування довгострокової вартості банківської діяльності.

Висновки

Проведене дослідження слугує основою для виділення ключових факторів зовнішнього та внутрішнього фінансового середовища розвитку необанків, які тісно пов'язані між собою. Фактори внутрішнього середовища слугували каталізатором інтеграції технологій у банківську діяльність, які були посилені чинниками зовнішнього конкурентного середовища. Основними внутрішніми стимуляторами розвитку необанків є прагнення скорочення операційних витрат, вдосконалення менеджменту завдяки цифровізації, масштабування бізнесу та розширення сегментів клієнтів, оптимізацію бізнес-процесів. Впровадження технологій стає все більш важливим для віртуальних банків у зв'язку з усвідомленням можливого витіснення з ринку, споживачі послуг якого все більше потребують якісних, простих, безпечних послуг. Розвиток Інтернет, поширеність мобільного зв'язку зумовили ріст користувачів мобільних пристроїв, смартфонів, які все більше здійснюють онлайн-операції. Цифровізація різних секторів економіки, ріст електронної комерції та електронне врядування посилюють потребу у розвитку необанків та розширення ними переліку банківських послуг. В результаті активно розвивається фінансово технологічний сектор, який пропонує клієнтам не лише традиційні банківські операції, а можливість проведення транзакцій з цифровими валютами.

Перспективні напрямки подальших досліджень. Центральні банки усвідомлюють важливість впровадження власних цифрових валют, тому активно досліджують проблематику їх запуску, що в першу чергу потребує оновлення регуляторного середовища для нагляду та контролю за законністю глобальних транзакцій та фінансових потоків.

Список використаних джерел

необанк цифрова економіка фінансовий

1. Березан А. С., Козлянченко О. М. Перспективи розвитку віртуальних банків (необанків) в Україні. Фінансові дослідження. 2019. 2 (7).

2. Бородіна А., Фастова П., Необанкінг в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку. Економіка та суспільство, (34), 2021. https://doi.org/10.32782/2524- 0072/2021-34-1

3. Губа М., Лінник А., Колесник Д. Розвиток необанків в Україні та світі. Регіональна економіка та менеджмент. 2019. № 2 (24). С. 71-74.

4. Житар, М. О.,Зелінська, В. С. Необанкінг: зарубіжний досвід та українська перспектива. Збірник наукових праць Університету державної фіскальної служби України. 2019. № 2. 81-95.

5. Касич А., Наумкіна І. Процеси цифровізації як невідємна складова сучасного банківського менеджменту. Економіка та суспільство. 2021. 28.

6. Клебан О., Томашівська М., Марутяк Г. Виникнення та перспективи розвитку необанків в Україні. Вісник Львівського національного аграрного університету: економіка АПК. 2020. № 27. С. 117.

7. Козлянченко О. М., Березан А. С. Перспективи розвитку віртуальних банків (необанків) в Україні. Фінансові дослідження. 2019. № 2 (7). URI: http://ir.stu.cn.ua/123456789/20278 (дата доступу: 21.01.2022).

8. Лобозинська С., Скоморович І., Владичин У. Діяльність необанків на ринку фінансових послуг в Україні та світі. Фінансовий простір. 2021. № (3 (43)). С. 7-21.

9. Національний банк України. Стратегія Національного банку до 2025 року. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/strategiva-natsionalniv-bank-do-2025-roku-fokus-na- aktivizatsivu-ekonomichnogo-zrostannva-ta-tsifrovizatsivu (дата доступу: 21.01.2022).

10. Романчук О. Необанки: закордонний досвід та перспективи розвитку в Україні. 2018.

URL:http://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/33471/1/248.PDF(датадоступу:

21.01.2022).

11. Теслюк С., Матвійчук Н., Корж Н., Деркач О. Необанки: сутність та перспективи розвитку в Україні. EconomicjournalofLesyaUkrainkaVolynNationalUniversity. 2021. №3(27). С. 61-71.

12. AtlanticCouncil. CentralBankDigitalCurrencyTracker. URL: https://www.atlanticcouncil.org/cbdctracker/ (accessed 20 January 2022).

13. Customer-centric banksoutperformtheirpeers. Threeareasoffocuscanhelpdelivertheoutstandingexperiencesconsumersexpect.URL: https://www.ev.com/en gl/banking-new- decade/how-banks-can-stav-relevant-as-customer-preferences-change(accessed 20 Januarv 2022).

14. GlobalFinTechAdoptionIndex 2019. URL: https://assets.ev.com/content/dam/ev-sites/ev- com/en gl/topics/banking-and-capital-markets/ev-global-fintech-adoption- index.pdf(accessed 20 Januarv 2022).

15. McKinsev&Companv. Bankingoperationsfor a customer-centric world. URL: https://www.mckinsev.com/industries/financial-services/our-insights/banking- matters/banking-operations-for-a-customer-centric-world(accessed 20 Januarv 2022).

16. Mexico'sCentralBankWillLaunchDigitalCurrencvbv 2024. URL: https://www.bloomberg.com/news/articles/2021-12-30/mexico-s-central-bank-will-launch- its-digital-currencv-bv-2024(accessed 20 Januarv 2022).

17. TopFintechUnicorns 2021 Review. URL:https://courses.cfte.education/wp-

content/uploads/2022/01/Top-Fintech-Unicorns-in-2022.pdf(accessed 20 Januarv 2022).

Размещено на Allbest.ru