Механізми державної підтримки бізнесу в період пандемії Covid-19

Размещено на http://www.allbest.ru/

Механізми державної підтримки бізнесу в період пандемії COVID-19

Ковтун Тетяна Юріївна аспірант кафедра публічного управління, менеджменту інноваційної діяльності та дорадництва, Національний університет біоресурсів і природокористування України

Анотація

В сучасних непередбачуваних умовах життєдіяльності, породжених впливом криз та глобальних загроз, гостро постають питання створення та використання механізмів державної протидії загрозам. Період перебування України під впливом наслідків пандемії COVID-19 виявив суттєві прогалини в публічному управлінні, зокрема в організації фінансової підтримки бізнесу.

Для виявлення проблемних питань функціонування бізнесу в період криз та глобальних загроз і пошуку варіантів розв'язання цих проблем у статті було проведено аналіз діяльності фінансових установ у напрямку кредитування населення України, досліджено ключові показники діяльності банківських установ в Україні за десятирічний період, проаналізовано динаміку загальних балансових показників банків, зокрема динаміку надання чистих кредитів суб'єктам господарювання та валових і чистих кредитів фізичним особам, виділення коштів суб'єктам господарювання тощо.

Досліджено механізми державної підтримки економіки в період пандемії та з'ясовано, що урядом створено спеціальний фонд для протидії COVID-19. З метою підтримки малих та середніх підприємств, які особливо постраждали від наслідків COVID-19, розроблено та реалізовано урядову програму «Доступні кредити під 5-7-9%», в рамках якої бізнес має можливість отримувати кредити з привабливими відсотковими ставкам, залежно від кількості робочих місць, які вони планують створити. В статті проведено аналіз надання пільгових кредитів у розрізі областей України та з'ясовано суми кредитів, які отримала кожна область для реалізації інвестиційних проєктів та створення робочих місць.

Досліджено динаміку іноземних інвестицій та вплив на їх надходження криз та глобальних загроз. На підставі проведеного дослідження виявлено комплексні проблеми управління, які необхідно вирішувати шляхом підвищення стійкості державних фінансів до непередбачуваних ситуацій, надання достатньої державної підтримки бізнесу та верствам населення, які найбільше страждають від наслідків глобальних криз та загроз.

Ключові слова: державна підтримка, механізми державної протидії глобальним загрозам, криза, глобальні загрози, кредитна система.

Abstract

Mechanisms of state support of business during the pandemic period COVID-19

Kovtun Tetiana Yuriivna Postgraduate Student, Department of Public Administration, Innovation Management and Advisory, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine

In today's unpredictable living conditions, caused by the impact of crises and global threats, the question of creating and using mechanisms for state response to threats is acute. The period of Ukraine's influence under the effects of the COVID-19 pandemic revealed significant gaps in public administration, in particular in the organization of financial support for business.

To identify problematic issues of business in times of crisis and global threats and find solutions to these problems, the article analyzed the activities of financial institutions in lending to the population of Ukraine, studied key performance indicators of banking institutions in Ukraine over the ten years, analyzed the dynamics of overall balance sheets indicators of banks, in particular, the dynamics of providing net loans to economic entities and gross and net loans to individuals, the allocation of funds to economic entities, etc.

The mechanisms of state support of the economy during the pandemic were studied and it was found that the government has created a special fund to counter COVID-19. In order to support small and medium-sized enterprises that have suffered particularly from the effects of COVID-19, the government program "Affordable Loans at 5-7-9%" has been developed and implemented, under which businesses have the opportunity to obtain loans with attractive interest rates, depending on the number jobs they plan to create. The article analyzes the provision of soft loans in terms of regions of Ukraine and clarifies the amount of loans received by each region for the implementation of investment projects and job creation.

The dynamics of foreign investments and the impact of crises and global threats on them are studied. The study identified complex governance issues that need to be addressed by increasing the resilience of public finances to unforeseen situations, providing sufficient government support to businesses and the population most affected by the effects of global crises and threats.

Keywords: state support, mechanisms of state counteraction to global threats, crisis, global threats, credit system.

Постановка проблеми

Пандемія коронавірусу, яка триває вже декілька років, спричинила суттєвий вплив на всі сфери життєдіяльності людей в усьому світі. Наразі ще важко повністю оцінити матеріальні та нематеріальні втрати, оскільки пандемія далека від свого завершення. Тому, основним завданням держави наразі є пошук дієвих механізмів підтримки малого та середнього бізнесу, який забезпечує переважну частину робочих місць і значний відсоток виробленої продукції та наданих послуг.

На сьогодні в Україні більша частина банківських установ не спроможна надати низьковідсоткові кредити для розвитку українського бізнесу. Гостро відчутно це стало в період пандемії COVID-19, яка спричинила ріст цін і валютного курсу. Саме держава як основний гарант стабільності економіки своїми регуляторними механізмами нормалізувала ситуацію на банківському ринку та позитивно вплинула на подальший розвиток подій. Надаючи низьковідсоткові кредити та запровадивши скасування податків український уряд не лише не дав бізнесу «загинути», але й зберіг робочі місця для тисяч українців.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

На пошуки ефективних шляхів вирішення актуальних питань публічного управління, зокрема щодо розробки ефективних механізмів державної підтримки бізнесу та людей в періоди криз та глобальних загроз, спрямоване дане дослідження, яке безпосередньо пов'язане із науковими розвідками кафедри публічного управління, менеджменту інноваційної діяльності та дорадництва ННІ неперервної освіти і туризму Національного університету біоресурсів і природокористування України, що здійснюються у межах науково-дослідної роботи «Механізми формування та реалізації стратегій розвитку територій в контексті трансформації продовольчої системи України» (ДР №0121U113571).

Проблематикою функціонування небанківських фінансових установ і формуванням їх кредитного потенціалу займались провідні науковці: В. Авер'янов, В. Бакуменко, І. Вернудіна, Р. Войтович, Н. Гавкалова, І. Грицяк, В. Дзюндзюк, О. Крюков, Т. Лукіна, А. Мельник, Р. Мельник, М. Міненко, О. Оболенський, М. Стадник, В. Шарий, О. Василик, Н. Внукова, Б. Івасів, В. Корнєєв, М. Крупка, І. Лютий, А. Мороз, А. Пересада, М. Савлук, В. Ходаківська, В. Шелудько, В. Іванов, О. Юркевич, В. Гончаренко та ін.

Незважаючи на ґрунтовні дослідження діяльності небанківських фінансових установ, питання дослідження державних програм підтримки бізнесу в період криз та глобальних загроз ще не були предметом наукових досліджень. Отже, відсутність узагальнених проблемно-орієнтованих досліджень підсилює науковий інтерес до подальших теоретичних розвідок за даним напрямом наукового пошуку. Актуальність дослідження визначається супечністю між сучасними вимогами до бізнесу в умовах карантинних обмежень, пов'язаних з пандемією COVID-19 та відсутністю дієвих механізмів фінансової підтримки бізнесу. Значущість пошуку відповідних нинішньому стану суспільних відносин форм і засобів регулювання фінансової підтримки бізнесу підсилюється практичними потребами нагальної підтримки бізнесу в період крих та глобальних загроз.

Методи дослідження

При написанні цієї статті нами були використанні наступні методи дослідження: емпіричні, які дозволили виявити основні проблеми діяльності бізнесу та фінансових установ у період криз та глобальних загроз; методи аналізу та синтезу, системний підхід - при дослідженні проблем недостатньої фінансової підтримки бізнесу та пошуку шляхів розв'язання цієї проблеми; статистичний метод - при співставленні кількісних показників функціонування банківської системи тощо.

Мета статті полягає у дослідженні стану банківської системи України як основи для фінансової підтримки бізнесу в період криз і глобальних загроз та пошуку шляхів державної фінансової підтримки бізнесу.

Виклад основного матеріалу дослідження

Банківська система в Україні забезпечує перерозподіл тимчасово вільних грошових ресурсів між суб'єктами економіки, тим самим, здійснюючи суттєвий вплив на економіку країни. Фінансова система в Україні є банкоцентричною, оскільки саме банки здійснюють акумуляцію більшої частини заощаджень фізичних та юридичних осіб, забезпечують кредитування економіки через надання кредитів.

Пандемія, несвоєчасне реагування та вжиття заходів з протидії поширенню COVID-19 [1, с. 91], змусила по новому поглянути на значимість банківської системи в Україні та роль банків у підтримці стабільності економічної, соціальної та політичної ситуації в країні у період впливу криз та глобальних загроз.

Для виявлення реакції банківської системи України на суспільні потреби, актуалізовані пандемією COVID-19 та її наслідками для бізнесу, розглянемо ключові показники діяльності банків в динаміці за 2010-2020 роки (рис. 1).

Згідно даних, наведених на рис. 1, активи банків за 2010 -2020 рр. зросли на 797638 млн грн., тобто на 84,67%, і це при тому, що загальна кількість банків (рис. 2) у цей період значно зменшилася. Значно зросли і зобов'язання банків, тобто вимоги до активів банківської установи, що зобов'язують її сплатити фіксовану суму коштів у визначений у майбутньому час. Це основне джерело формування ресурсів банку, які спрямовуються на проведення активних операцій.

Така ситуація свідчить про те, що банки, які «вижили» змогли розширити власну діяльність за рахунок частки банків, які були виведені з ринку. Тобто скорочення кількості банківських установ не вплинуло на ступінь забезпечення фізичних та юридичних осіб банківськими послугами та не мало суттєвого негативного впливу на ринок та економіку України в цілому.

Рис. 1. Динаміка обсягу активів, капіталу та зобов'язань банків за 2010- 2020 рр. млн грн Джерело: розроблено автором на підставі [1]

Рис. 2. Динаміка кількості банків України за 2010-2020 рр.

Дослідження становлення банківської системи у період з 2010 по 2020 рік дозволяє зробити висновки, що на кінець 2020 року в Україні працювало 74 банки, що більш ніж на 100 менше ніж у 2010 році. Зменшення кількості банків на 57,71 % зумовлено кризою 2014-2015 рр. та призвело до очищення банківського сектору від фінансово непрозорих та нестійких установ.

На думку багатьох дослідників, серед яких Коваленко В., Крухмаль О. та ін. криза 2014-2015 рр. викликана політичними, соціальними та економічними чинниками, які крім іншого, спричинили фінансову та банківську кризу. Зокрема фінансова криза проявилася різким погіршенням стану фінансового ринку шляхом порушення його функціонування, зниження цінових показників, погіршення ліквідності та якості фінансових інструментів, банкрутством учасників внаслідок впливу зовнішніх і внутрішніх детермінант. Банківська криза є невід'ємною складовою розвитку суспільства і реагує на будь-яке порушення політичної, соціальної, економічної рівноваги в суспільстві шляхом коливань курсу національної валюти, змінами платіжної системи тощо.

Базуючись на даних, наведених в рис. 1 та 2, за досліджуваний період 2010-2020 рр. капітал банків характеризувався зростанням, а саме збільшився на 333398 млн грн, або на 226,7 %. Зростання капіталу пов'язано в першу чергу із зміною вимог Національного банку до достатності капіталу банків. Зобов'язання банків також зросли, але меншими темпами - на 724912 млн грн, або на 90,12 %.

Для ґрунтовного дослідження діяльності банківської системи є необхідність розглянути загальні балансові показники банків України за період 2015-2020 рр (див.табл. 1).

Таблиця 1. Динаміка загальних балансових показників банків в Україні за період 2015-2020 рр, млрд. грн

Джерело: розроблено автором на підставі [1, 2]

З огляду на аналіз показників діяльності банківського сектору (табл. 1), ми можемо спостерігати наступну динаміку: у зв'язку з пандемією COVID-19 різко, на 61,60% зросла кількість кредитів підприємствам на ведення бізнесу у 2020 році. Причиною такого росту кредитів стала неспроможність підприємств виплачувати заробітні плати та розраховуватися з постачальниками товарів чи послуг через неналежну роботу бізнесу, пов'язану з локдаунами та іншими обмеженнями ведення бізнесу у цей період.

Пандемія COVID-19 не лише негативно вплинула на банківську сферу України, але й завдала значної шкоди українському бізнесу, який найбільше постраждав в перші місяці введення карантинних обмежень у 2020 році.

Зважаючи на економічні, соціальні, морально-психологічні загрози, які постали внаслідок введення локдану перед бізнесом, підприємцями та найманими працівниками, що повністю змінили звичний уклад життя та боляче вдарили по матеріальному становищу людей, уряд України розробив та реалізував низку механізмів підтримки економіки в період пандемії COVID-19.

Так, уже у квітні 2020 року було створено спеціальний фонд для протидії COVID-19 [4], до якого було виділено 80,9 млрд. гривень [5]. З метою підтримки малих та середніх підприємств (далі - МСБ), які особливо постраждали від кризи COVID-19, уряд України з лютого 2020 року запустив Програму «Доступні кредити під 5 -7-9%», в рамках якої МСП мають можливість донині отримувати кредити з привабливими відсотковими ставкам, залежно від кількості робочих місць, які вони планують створити [6]. На рис. 3 схематично зображено розподіл сум наданих кредитів за областями України на 1 січня 2021 року.

Рис. 3. Сума наданих кредитів за державною програмою «5-7-9»: за областями, станом на 1 січня 2021 року, млн. грн: [6]

Отож за період дії програми «Доступні кредити 5-7-9%», а це трішки менше року, станом на січень 2021 року було видано кредитів на суму понад 17 млрд. грн, які стали суттєвою підтримкою для «виживання» українського бізнесу. З рис. 3 видно, що найбільше кредитних коштів було надано у Львівській (1 млн 449 тис грн), Харківській (1 млн 345 тис грн), Київській (1 млн 184 тис грн), Одеській (1 млн 120 тис грн) областях, в основному через велику концентрацію бізнесу у цих регіонах.

У лютому 2021 року уряд підготував усі необхідні підзаконні акти для практичної реалізації закону «про інвест-нянь» [8], який спрямований на посилення державної підтримки великих інвестиційних проектів в Україні. Закон пропонує підтримку, включаючи надання інфраструктурних та податкових пільг фізичним або юридичним особам, які інвестують понад 20 млн євро в Україну, та надає їм менеджерів, які допомагають у підготовці та реалізації інвестиційних проектів («інвестиційні няні»).

Варто зазначити, що цей законодавчий акт чітко враховує світові інвестиційні тенденції, засновані на тому, що інвестори в світі, враховуючи динаміку різноманітних змін, надають перевагу не стільки економічній вигоді, як передбачуваності. Саме тому в основі закону закладено відповідальність держави і бізнесу.

Закон «Про державну підтримку інвестиційних проєктів із значними інвестиціями в Україну» стимулював залучення інвестицій. Так станом на травень 2021 р. Офіс залучення інвестицій (UkraineInvest) - постійно діючий дорадчий орган при Кабінеті Міністрів України прозвітував про отримання інвестиційних заявок на загальну суму близько 1,3 млрд доларів США [9]. Вплив даного закону на покращання інвестиційного клімату в Україні показує діаграма, наведена на рис. 4, де видно, що рівень інвестицій у 2021 році майже сягнув позначки докарантинного періоду 2019 року.

Рис. 4. Динаміка прямих іноземних інвестицій в Україну за період 2010- 2021 рр., млн. дол. США: [9]

Рис. 4 наглядно демонструє не лише динаміку прямих іноземних інвестицій в Україну, але й чітко відображає вплив глобальних криз та загроз на інвестиційний клімат в Україні. Отож ми можемо констатувати, що державна політика щодо підтримки вітчизняної економіки спричинила інвестиційну активність, що позитивно впливає на соціально-економічний розвиток. Також, досліджуючи діяльність фінансових установ у напрямі кредитування населення та підтримки бізнесу в умовах глобальних криз та загроз варто проаналізувати динаміку курсу гривні до долара за період 2010 -2021 рр. (рис. 5).

Рис. 5. Динаміка курсу гривні до долара в період 2010-2021рр. [9]

Графік відповідності курсу гривні до долара за означений період вказує на суттєвий вплив кризи 2013-2014 рр на стабільність гривні, яка з того часу і донині суттєво ослабла з багатьох причин, основними з яких є системна політико-економічно-соціальна криза в Україні, викликана багатьма причинами. Перше різке падіння курсу гривні розпочалося у 2014 р. у зв'язку з окупацією Криму та військовими діями на Сході України. Повторні падіння курсу гривні пов'язують з наслідками пандемії COVID -19.

Наочно критичність ситуації з валютним курсом демонструє динаміка валютних інтервенцій Національного банку України за період, що досліджується (рис. 6).

Аналізуючи дані рисунка 6 видно, що найвищої позначки даний показник сягнув у кінці 2019 - початку 2020 року та відповідно збільшився майже у 3 рази в порівнянні з 2015-2016 рр. В основному таке різке збільшення інтервенцій НБУ відбулося, по-перше, через пандемією COVID-19, а по-друге через колосальне знецінення гривні. Починаючи з 2017 року курс обміну гривні відносно долара США стабілізувався, про що засвідчує позитивний вплив випущених інтервенцій.

Рис. 6. Динаміка валютних інтервенцій НБУ за період 2012-2021рр., млрд дол. США. [11]

Також для розуміння цілісної картини впливу глобальних криз та загроз, як то пандемія COVID-19, на стан фінансової системи пропонуємо проаналізувати витрати з державного бюджету за період пандемії (рис. 7).

Рис. 7. Динаміка видатків держбюджету в період пандемії COVID-19 з 2019-2021рр.: [12]

Вище наведений графік демонструє пряму залежність рівня державних видатків в період COVID-19 від погіршення ситуації на фінансовому ринку України. Ми бачимо зростання державних видатків та мінімальний залишок коштів, який припадає саме на квітень 2020 і пік видатків на грудень 2019 року, коли держава виплатила компенсації та ввела жорсткі карантинні обмеження.

Здійснене дослідження дає можливості констатувати, що незважаючи на потужні для економіки України удари від глобальних криз та загроз, значну мінливість проблем, які породжені наслідками карантинних обмежень для суспільства та спонтанність прийняття багатьох рішень у період повної невизначеності [13], все ж таки, уряд України продемонстрував, і це підтверджує проведений у статті аналіз, спроможність протидіяти нагальним викликам. Разом з тим, проведене дослідження показало комплексні проблеми управління в країні, які необхідно враховувати в подальшому при формуванні політики, спрямованої на мінімізацію впливу глобальних криз та загроз. Перш за все, необхідно звернути увагу на підвищення стійкості державних фінансів, зниження їх уразливості до непередбачуваних ситуацій, надання достатньої державної підтримки бізнесу та верствам населення, які найбільше страждають від наслідків криз та глобальних загроз.

кредитування банк кредит пандемія

Висновки

За результатами аналізу динаміки діяльності фінансових установ та загалом фінансової системи України в період дії глобальних криз та загроз, можемо констатувати що роль держави у протидії наслідкам криз та загроз є ключовою, і враховуючи це, необхідно звернути увагу на проблемні питання, які виявлені під час дослідження. Це необхідність розробки механізмів підвищення стійкості державних фінансів, зниження їх уразливості до непередбачуваних ситуацій, надання достатньої державної підтримки бізнесу та верствам населення, які найбільше страждають від наслідків глобальних криз та загроз.

Перспективи подальших розвідок у означеному напрямі будуть полягати у дослідженні вітчизняних та зарубіжних практик впровадження механізмів державної підтримки бізнесу та населення в періоди криз та глобальних загроз.

Література

1. Грищенко І.М. Причини та наслідки пандемії COVID-19: уроки для України та світу. Збірник наукових праць Національної академії державного управління при Президентові України. 2020. Вип. 2. С. 89-99.

2. Основні показники діяльності банків.

3. Офіційний сайт Національного банку України.

4. Зміни до держбюджету на 2020 рік щодо фінансування боротьби з поширенням коронавірусу.

5. Уряд виділив додаткові кошти на Фонд боротьби з COVID-19.

6. Oleksiy Honcharuk: Government launches "Affordable Loans 5-7-9%" at record low interest race.

7. Офіційний сайт Фонду розвитку підприємництва.

8. Прийнято Закон про «інвестиційних нянь»: як держава підтримає інвесторів (2020)

9. Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні: Закон України від 17.12.2020 № 116-ХІ.

10. Офіційний курс гривні щодо іноземних валют.

11. Валютні інтервенції НБУ.

12. Видатки держбюджету України.

13. Gryshchenko I.М., Kulaiets М.М. Development of the capacity of territorial communities. Науковий вісник Полісся. Чернігів: ЧНТУ, 2018. № 2 (14). Ч. 1. С. 98-104.

References

1. Grishhenko І.M. (2020). Prichini ta nashdki pandemii COVID-19: uroki dlja Ukraini ta svitu [Causes and consequences of the COVID-19 pandemic: lessons for Ukraine and the world]. Zbirnik naukovih prac' Nacionarnoi' akademii derzhavnogo upravlinnja pri Prezidentovі Ukraїni - Collection of scientific works of the National Academy of Public Administration under the President of Ukraine, 2, 89-99 [in Ukrainian].

2. Osnovni pokazniki dijal'nosti bankiv [The main indicators of banks]. [in Ukrainian].

3. Oficijnij sajt Nacional'nogo banku Ukraini [Official site of the National Bank of Ukraine]. [in Ukrainian].

4. Zmini do derzhbjudzhetu na 2020 rik shhodo finansuvannja borot'bi z poshirennjam koronavirusu [Amendments to the state budget for 2020 to finance the fight against the spread of coronavirus]. [in Ukrainian].

5. Urjad vidiliv dodatkovi koshti na Fond borot'bi z COVID-19 [The Government has allocated additional funds to the Anti-COVID-19 Fund]. [in Ukrainian].

6. Oleksiy Honcharuk: Government launches "Affordable Loans 5-7-9%" at record low interest race [Oleksiy Honcharuk: Government launches "Affordable Loans 5-7-9%" at record low interest race]. [in Ukrainian].

7. Oficijnij sajt Fondu rozvitku pidprkmnictva [Official site of the Fund for Entrepreneurship Development]. [in Ukrainian].

8. Prijnjato Zakon pro «investicijnih njan'»: jak derzhava pidtrimaє investoriv (2020) [Law on "investment nannies" adopted: how the state will support investors (2020)]. [in Ukrainian].

9. Zakon Ukraini “Pro derzhavnu pidtrimku investicijnih proektiv iz znachnimi investicijami v Ukraini” [The Law of Ukraine “On state support of investment projects with significant investments in Ukraine”]. (n.d). [in Ukrainian].

10. Oficijnij kurs grivni shhodo inozemnih valjut [Official exchange rate of hryvnia against foreign currencies]. [in Ukrainian].

11. Valjutni intervencii NBU [Currency interventions of the NBU]. [in Ukrainian].

12. Vidatki derzhbjudzhetu Ukraini [Expenditures of the state budget of Ukraine]. [in Ukrainian].

13. Gryshchenko I.M., Kulaiets M.M. (2018). Development of the capacity of territorial communities [Development of the capacity of territorial communities]. Naukovij visnik Polissja - Scientific Bulletin of Polissy, 2 (14), 1, 98-104 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru