Трансформація пенсійного забезпечення України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Трансформація пенсійного забезпечення України

Яблонська Ю.С. ст. гр. ПТБ (ЛГ)-12

Науковий керівник: д.е.н., професор Ліпич Л.Г.

Луцький національний технічний університет

У статті проаналізовано трансформацію пенсійного забезпечення України. Розкрито особливості національної пенсійної системи, що зумовлені переходом до принципу багаторівневості у пенсійному забезпеченні. Визначено найважливіші проблеми, які існують в пенсійному забезпеченні громадян. Запропоновано заходи щодо формування ефективної пенсійної системи в Україні.

Ключові слова: пенсійна система, Пенсійний фонд України, державний бюджет, демографічне навантаження, накопичувальна пенсійна система.

TRANSFORMATION OF THE PENSION SYSTEM OF UKRAINE

Yablonska Y.

The article analyzes the transformation of the pension system of Ukraine. Specific features of the national pension system are considered. Identified major problems that exist in public pensions. Some measures for creating an effective pension system in Ukraine.

Key words: pension system, the Pension Fund of Ukraine, state budget, demographic pressure, the funded pension system.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими і практичними завданнями

Показником соціально-економічного становища населення країни є рівень пенсійного забезпечення. Однією з найгостріших проблем в сучасних умовах є формування ефективної пенсійної системи. Забезпечення належного рівня життя людей похилого віку на засадах соціальної справедливості, гармонізації відносин між поколіннями та сприяння економічному зростанню є метою реформування пенсійної системи. Пенсійна реформа має здійснюватися на системних засадах, перевірених досвідом інших країн та адаптованих до українських умов.

Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми

Вивчення та дослідження пенсійного забезпечення України і його впливу на соціально-економічні сфери життя країни висвітлено в наукових працях таких авторів як Птащенко Л.О., Познякова О. О., Соляник В. О., Корсакова І.С., Щербак Р.М., Зеленко В.А., Мних М.В., Кир'язова Т.О. та інші.

Цілі статті. Мета статті аналізування трансформації пенсійної системи України та визначення напрямів подолання існуючих проблем у пенсійному забезпеченні.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів

Сьогодні пенсійні системи удосконалюються та реформуються у більшості країн світу і, в першу чергу, в країнах з високорозвиненими суспільними відносинами. Це зумовлено загальною причиною - постарінням населення. У такій ситуації майже неможливо застосовувати колишні методи побудови пенсійної системи. Тому, крім підвищення пенсійного віку, запроваджуються інші, побудовані принципово на нових засадах, системи пенсійного забезпечення [1].

Діюча солідарна система пенсійного забезпечення є соціально несправедливою. Низький рівень пенсій змушує багатьох людей продовжувати роботу, протягом перших десяти років. Майже третина пенсіонерів працює після виходу на пенсію. Розмір трудових пенсій практично не залежить від трудового стажу і сплачених пенсійних внесків. Через обмеження максимального розміру пенсій, дві третини колишніх робітників та службовців отримують майже однакові пенсії. Однак, частина пенсіонерів одержує необгрунтовано високі пенсії. Колишні народні депутати, державні службовці, працівники прокуратури та суду тощо після виходу на пенсію отримують до 90% колишньої зарплати. Набула поширення практика встановлення окремим категоріям громадян дострокових пенсій [1].

Недоліком функціонування пенсійної системи також є складні і непрозорі процедури призначення та перерахування пенсій. Пенсійна система регулюється більш як 28 законодавчими актами і великою кількістю нормативно - правових документів. Це викликає непорозуміння, недовіру та справедливі нарікання громадян [1].

Виділимо найважливіші проблеми, які існують в пенсійному забезпеченні громадян:

- демографічна ситуація;

- соціальна несправедливість, яка виражається у самій суті солідарної системи та передбачає утримання старшого покоління за рахунок молодшого;

- непропорційність між платниками внесків до Пенсійного фонду України (ПФУ) і пенсіонерами та дітьми;

- податковий тиск на роботодавця, що призводить до приховування реальних доходів;

- несправедливість розміру пенсій для різних категорій осіб;

- рік виходу на пенсію;

- наявність пільг із сплати внесків до ПФУ у значної частини працюючих;

- незбалансованість доходів і витрат бюджету ПФУ;

- відсутність чіткої нормативної бази, що регулює діяльність пенсійних фондів.

Всі зазначені причини призводять до руйнування пенсійної страхової системи. Стає зрозумілим, що сьогодні вітчизняна пенсійна система перестає бути ефективною і вимагає проведення пенсійної реформи. Реформування пенсійної системи розпочалося з прийняттям Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про недержавне пенсійне забезпечення», які було ухвалено 9 липня 2003 року. В У країні пенсійна реформа рухається, але дуже повільно. Система пенсійного забезпечення вступила у протиріччя з новими реаліями ринкової економіки і водночас стримує реформування системи оплати праці та зростання легальних доходів населення, економічний розвиток загалом. [1]

Демографічна ситуація в Україні вкрай тривожна. Кількість пенсіонерів зростає і Україна стає однією з найстаріших націй в світі. Станом на 01.01.1971 р. кількість пенсіонерів становила 7,7 млн. осіб, тоді як на 01.01.2007 р. - 13,9 (близько 30%) млн. осіб [2, 67].

За останні десятиліття в Європі спостерігається тенденція підвищення тривалості життя разом із зниженням народжуваності, що призводить до виникнення проблем із пенсійними системами по всій Європі. В Україні також спостерігається низька народжуваність, однак при цьому тривалість життя в Україні значно нижча рівня переважної більшості європейських країн. За прогнозними розрахунками, чисельність пенсіонерів буде стійко зростати. Цим обумовлюється високий рівень демографічного навантаження на працездатне населення з боку осіб пенсійного віку (табл. 1).

Таблиця 1

Демографічне навантаження на населення працездатного віку

Відповідно до прогнозу демографічного розвитку України, здійсненого фахівцями ООН, зростання чисельності населення пенсійного віку очікується до 2050 року (табл. 2).

трансформація пенсійна система україна

Таблиця 2

Прогноз чисельності населення України, тис. осіб в середньому за рік

Джерело: [3]

Солідарна пенсійна система - діючий перший рівень української пенсійної системи в умовах демографічної кризи неспроможна фінансово забезпечити гідний рівень життя пенсіонер передбачає утримання громадян пенсійного віку наступними поколіннями працюючих, то може ефективно функціонувати лише за умови розширеного відтворення поколінь. Для її ефективності і пошуку нових джерел фінансування потрібно: розробити заходи, які сприяли б призупиненню процесів «тінізації» доходів населення; підвищити розмір заробітної плати та інших доходів населення [4].

У сучасних умовах рівень заробітної плати працівників не відповідає вартості робочої сили. Заробітки працівників повинні надавати їм можливість не тільки сплачувати податки й страхові внески, підвищувати рівень споживання, а й робити відповідні заощадження в банківських установах, формуючи тим самим фінансові ресурси для інвестування національної економіки; залучити підприємців, які працюють за спрощеною системою оподаткування до сплати пенсійних внесків. У свою чергу, співпраця з контролюючими державними органами дасть поштовх до легалізації найманих працівників [4].

Перш ніж запропонувати шляхи подальшого вдосконалення пенсійної системи, необхідно визначити основні інституційні відмінності між старою пенсійною системою та системою, яка діє сьогодні, сформованою в результаті сучасного реформування інституту пенсійного забезпечення. Пенсійна система, яка загалом склалася в нашій країні в середині 1960-х років, складалася з державних пенсій і мала одну важливу перевагу, пов'язану з тим, що вона забезпечувала мінімальний життєвий рівень для всіх категорій громадян. Слабкість цієї пенсійної системи випливала з її повної залежності від державного бюджету: навіть незначне збільшення розміру пенсій у пізній радянський період вимагало залучення великої суми додаткових коштів, що призвело до кризи в пенсійній системі [5].

Слід зазначити, що до 1998 р. розмір пенсії визначався державою виходячи з наявних ресурсів та бажання поширити це матеріальне забезпечення на всі нові категорії громадян, які потребують соціального захисту, а із запровадженням у 1998 р. системи індивідуального обліку стажу, заробітку та внесків розмір пенсії став визначатися реальним заробітком працівника та сумою внесків до Пенсійного фонду роботодавцем. Із 2002 р. державна трудова пенсія громадян формується у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування і складається з трьох частин: базової, страхової та накопичувальної. У попередній системі не було як страхової, так і накопичувальної частини пенсії. Основна частина встановлюється в солідних розмірах. Страхова частина залежить від суми внесків, записаних на особовий рахунок та стажу роботи. Наростаюча частина залежить від суми внесених внесків та нарахованого інвестиційного доходу. [6]

До 1 січня 2015 р. ставки страхових внесків для осіб 1967 року народження і молодше розподілялися так: 20% - на страхову частину трудової пенсії, 6% - на накопичувальну частину трудової пенсії. Для осіб 1966 року народження і старше страхові внески, сплачені роботодавцями в повному обсязі, переходять до страхової частини трудової пенсії. На кожного застрахованого відкривається індивідуальний особовий рахунок у Пенсійному фонді, на який зараховуються внески, сплачені роботодавцем. Із 2015 р. право на страхову пенсію почало враховувати в балах, величина яких залежить від сплачених страхових внесків, стажу громадянина (не менше 15 років) та пенсійного віку (60 років як для чоловіків, так і для жінок ). Новий порядок формування пенсій за віком стосується переважно змін у частині страхових та накопичувальних пенсій. Страхова пенсія залежить від суми індивідуальних пенсійних балів для виникнення прав на неї, які, своєю чергою, залежать від розміру страхового стажу. Таким чином, із 2015 р. Україна переходить на принципово нові правила оцінки пенсійних прав: індивідуальний пенсійний бал тепер стає ключовим показником. Зазначимо, що бальна система буде повністю запроваджена в пенсійну систему лише до 2024 р.: до цього моменту обов'язковою умовою для виходу на пенсію стануть не менше 30 балів, 15 років стажу роботи та досягнення пенсійного віку 60 років. Період із 2015 по 2024 р. оголошено перехідним, протягом якого так звані «бали» та рівні стажу будуть нижчими: наприклад, необхідний стаж, який зараз становить п'ять років, щороку збільшуватиметься на 12 місяців, а кількість балів починається з 6,6 у 2015 р. і також поступово зростатиме.

Новий Закон «Про пенсійне страхування» зберігає так звані нестрахові періоди, які в будь-якому разі враховуються під час обчислення пенсії. У тексті Закону, що розглядається, незважаючи на численні обговорення, також збереглися можливості виходу на пенсію раніше встановленого віку: зокрема, дострокові пенсії працівникам, зайнятим на підприємствах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, пенсії за вислугу років для працівників бюджетної сфери зберігаються. Необхідно також відзначити ще одну особливість останніх змін у нинішній пенсійній системі: пенсійна реформа 2015 р. спрямована на те, щоб заохотити громадян виходити на пенсію якомога пізніше. Так, наприклад, новий Закон передбачає, що якщо людина виходить на пенсію на п'ять років пізніше встановленого терміну, то розмір її пенсії зросте на 85% від пенсії, яку вона могла б отримати у 60 років.

Цю обставину можна віднести до безсумнівних переваг нової пенсійної системи. Водночас вона має недоліки, які, на думку деяких сучасних критиків пенсійної реформи, зводяться до такого: 1) відсутня система перерахунку пенсії тим, хто продовжує працювати; 2) стаж для обчислення пенсій збільшено з п'яти до 15 років; 3) сама формула для розрахунку пенсії настільки складна, що пересічний громадянин може просто заплутатися в її показниках вже на початкових етапах [6]

Таким чином, у новій пенсійній системі створено додатковий механізм стимулювання громадян формувати свої доходи в наступних періодах. Стара пенсійна система, як зазначалося вище, у період, що передував утворенню Пенсійного фонду, характеризувалася повною залежністю від державного бюджету. Тепер пенсійна система передбачає тривале систематичне накопичення коштів, вільні кошти яких інвестуються з метою отримання додаткового доходу, необхідного для виконання зобов'язань із виплати пенсій. Одним із нововведень існуючої пенсійної системи є Державна програма спів фінансування пенсій, яка діє з 1 січня 2009 р. Програма державного спів фінансування пенсій, незважаючи на низку переваг, не позбавлена деяких недоліків, до яких можна віднести таке: 1) громадянин, який вкладає гроші у свою пенсію, не має можливості отримати до неї доступ до самої пенсії; 2) обмеження тривалості програми; 4) відсутність ефективного зворотного зв'язку із застрахованими особами; 5) щомісячна надбавка до пенсії у розмірі суми, внесеної доплатою під час вступу до програми спів фінансування пенсій. [6]

І на останок, вважаємо, що вступ України до ЄС має значно пришвидшити процеси реформування пенсійної системи. Адже членство держави у Спільноті забезпечує їй належне правове поле й значно ефективніше соціально-економічне оточення в плані інвестиційної діяльності, роботи фінансових інституцій, зниження рівня корупції, тінізації та криміналізації, захисту прав і свобод громадян тощо. Таким чином, проблема реформування пенсійної системи в Україні знаходиться далеко поза площиною ефективного виконання основних кроків пенсійної реформи. Додаткові альтернативні джерела фінансового наповнення та підвищення ефективності цього процесу при бажанні цілком реально віднайти. Відтак, реформування вітчизняної пенсійної системи повинно здійснюватися послідовно, підкріплюватись політичною волею влади і мати в наявності дуже дієвий механізм контролю за цими процесами. [7]

Висновки. На сьогодні основним завданням в Україні є перемога у російсько-українській війні, підтримка економіки та побудова фінансово стійкої пенсійної системи, що буде забезпечувати гідний рівень життя, гарні доходи та фінансово-економічну незалежність для пенсіонерів. Податки, заощадження та те наскільки пенсійна система підкріплена внесками, від цього залежить подальша доля пенсійного забезпечення України. Фінансування, умов набуття права на пенсію та умови на ринку праці необхідно зробити так, щоб досягти врівноваженого співвідношення між внесками і правами на отримання пенсійних виплат та між чисельністю працюючих платників податків і пенсіонерів. Через політизацію та популізм ми можемо спостерігати недореформовану пенсійну систему яка не є фінансово стійкою та не захищає пенсіонерів від бідності. Адже в Україні на одного працівника приходиться один пенсіонер, що не допустимо для держави європейського рівня. Є декілька варіантів удосконалення солідарної системи - це збільшення розміру внесків, пізніший вихід на пенсію працівників при тих же внесках. Щоб забезпечити гідні та стабільні виплати пенсій державі потрібно також:

- адаптувати робочі місця для людей різних вікових категорій, для того щоб старші люди також мали роботу. Впроваджувати курси та навчання для здобуття інших навичок.

- потрібно розвивати 2 та 3 рівні пенсійної системи для підвищення доходів пенсіонерів.

Список використаних джерел

1. Кир'язова Т.О. Проблеми формування ефективної пенсійної системи в Україні - [Електронний ресурс] Проблеми формування ефективної пенсійної системи в Украші.pdf (oneu.edu.ua)

2. Птащенко Л.О., Щербак Р.М. Проблеми формування ефективної фінансово збалансованої пенсійної системи в Україні//Формування ринкових відносин в Україні. - 2008. - №8(87). - С.65-71.

3. Мних М.В. Страхування та його роль у забезпеченні соціального захисту населення//Фінанси України. - 2007. - №6. - С.39-45

4. Корсакова І. С. (2021). Реформування пенсійної системи України як складова соціального захисту населення. - [Електронний ресурс] Корсакова І.С. Автореферат.pdf (chmnu.edu.ua)

5. В Україні хочуть ввести накопичувальну пенсію. Як це буде працювати. - [Електронний ресурс] Українська правда - новини онлайн про Україну (pravda.com.ua)

6. Познякова, О. О., & Соляник, В. О. (2021). Фінансова стійкість пенсійної системи в Україні. Економічний простір, (175), 48-51.

7. Зеленко В.А. (2013). Актуальні проблеми пенсійного забезпечення в україні. - [Електронний ресурс] СТАТТЯ-ЗЕЛЕНКО-2013 Актуальні-проблеми-пенсійного- забезпечення.pdf (lnu.edu.ua)

Размещено на Allbest.ru