Державні банки в умовах воєнного стану: ключові проблеми та заходи реагування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НДФІ ДННУ «Академія фінансового управління»

Національний інститут стратегічних досліджень

Державні банки в умовах воєнного стану: ключові проблеми та заходи реагування

Г.П. Бортніков,

кандидат економічних наук, провідний науковий співробітник відділу фінансово-економічного прогнозування

О.О. Любіч,

доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України, віце-президент

Д.М. Гладких,

доктор економічних наук, доцент, головний консультант відділу економічної стратегії

м. Київ

Анотація

Вступ. Вітчизняна банківська система загалом та державні банки зокрема стикнулись із комплексом безпрецедентних загроз, ризиків і викликів, пов'язаних із початком відкритої збройної агресії проти України. Негативними наслідками воєнних дій стали втрата фізичного доступу банків та клієнтів до частини відділень та платіжної інфраструктури, зростання дефолтів і призупинення кредитування тощо.

Проблематика. Підвищення стійкості й надійності банківської системи завдяки втручанню центрального банку і створення сприятливих умов для бізнесу.

Мета - аналіз наслідків впливу збройного конфлікту на банківський сектор та обґрунтування переліку заходів зменшення або нейтралізації цього впливу. Методи. Використано загальнонаукові та спеціальні методи: аналізу, синтезу, групування, опису, порівняння, теоретичного узагальнення та абстрактно-логічний. Результати. Дії держави в особі Уряду та Національного банку в умовах воєнного стану були в цілому адекватними, включали заходи з бюджетної підтримки най - уразливіших груп населення, зниження податкового тиску на бізнес, стимулювання ділової активності шляхом надання дешевих кредитів у межах низки урядових програм, всебічну підтримку банківської системи через механізм рефінансування, пом'якшення частини регуляторних вимог. Війна внесла корективи в стратегію реформування державних банків. Структура коштів фізичних осіб також змінювалась внаслідок раптової трансформації моделі поведінки. Державні банки віддають перевагу вкладенням в ОВДП та сертифікати НБУ, а не кредитуванню клієнтів. Головною причиною повільного зростання кредитних портфелів можна вважати скорочення попиту на кредити з боку надійних позичальників, підвищення кредитних ризиків.

Висновки. Банки з державним капіталом продемонстрували фінансову стійкість, не відчули суттєвого вилучення коштів клієнтами, однак віддавали перевагу кредитуванню великих корпорацій або фінансовій підтримці МСП лише за державними програмами. Доцільно розробити разом із банківською спільнотою національні програми реструктуризації кредитів, настав час повернутися до ідеї створення в Україні повноцінного банку розвитку на базі наявних держбанків.

Ключові слова: державні банки, банківська система, війна, воєнні дії, кредити, кредитний портфель, депозити, залучені кошти, капітал.

Abstract

State banks during wartime: key issues and response measures

Gennadiy Bortnikov

Ph. D. (Economics), SESE «The Academy of Financial Management», Kyiv, Ukraine

Oleksandr Lyubich

Dr. Sc. (Economics), Professor, Honored Economist of Ukraine, SESE «The Academy of Financial Management», Kyiv, Ukraine,

Dmytro Hladkyh

Dr. Sc. (Economics), Associate Professor, National Institute for Strategic Studies, Kyiv, Ukraine

Introduction. Ukrainian banking system in general and state-owned banks in particular have faced a set of unprecedented threats, risks and challenges associated with the outbreak of open armed aggression against Ukraine. The negative consequences of hostilities were, in particular, the loss of physical access of banks and customers to some branches and payment infrastructure, the growth of defaults and the suspension of lending.

Problem Statement. Improving the stability and reliability of the banking system through the intervention of the central bank and creating favorable conditions for business. Purpose. The aim is to analyze the consequences of the armed conflict on the banking sector and substantiate the list of measures to reduce or neutralize this impact.

Methods. General and special methods are used: analysis, synthesis, grouping, description, comparison, theoretical generalization and abstract-logical.

Results. The actions of the Government and the National Bank in martial law were generally adequate, including measures to support the most vulnerable groups, reduce tax pressure on business, stimulate business activity by providing cheap loans under a number of government programs, comprehensive support for the banking system through the refinancing mechanism, mitigation of some regulatory requirements. The war made significant adjustments to the strategy of reforming state-owned banks. The structure of households' funds also changed due to the sudden transformation of the pattern of their behavior. State-owned banks prefer to invest in treasury bills and NBU certificates rather than lending to customers. The main reason for the restrained growth of loan portfolios can be considered a decrease in demand for loans from reliable borrowers, and increasing credit risks.

Conclusions. Banks with state capital have demonstrated their financial stability, have not experienced significant withdrawals from accounts, but have preferred to lend to large corporations or provide financial support to SMEs only through government programs of concessional loans. It is expedient to develop national loan restructuring programs together with the banking community, it is time to return to the idea of creating a full-fledged development bank in Ukraine on the basis of existing state-owned banks.

Keywords: state banks, banking system, war, military actions, loans, loan portfolio, deposits, attracted funds, capital.

Основна частина

Вступ. Наприкінці лютого 2022 р. вітчизняна банківська система загалом та державні банки зокрема стикнулись із комплексом безпрецедентних загроз, ризиків і викликів, пов'язаних із початком відкритої збройної агресії проти України. До негативних наслідків воєнних дій належать: втрата фізичного доступу банків і клієнтів до частини відділень та платіжної інфраструктури на окупованій території; фізичне руйнування або ре - локація частини підприємств; пошкодження транспортної інфраструктури; блокада портів; ускладнення логістики; значний спад ділової активності. Це миттєво знизило платоспроможність позичальників (як юридичних, так і фізичних осіб) та рівень добробуту населення, спровокувало панічні настрої на споживчому й готівковому валютному ринках, девальвацію гривні та зростання інфляції, що, у свою чергу, суттєво зменшило зацікавленість фізичних осіб укладати нові та подовжувати терміни наявних депозитних угод.

Аналіз досліджень та постановка завдання. Протягом 2014 р. - І кварталу 2022 р. на шпальтах журналу «Фінанси України», інших видань, зокрема Академії фінансового управління, Національного інституту стратегічних досліджень, Інституту економіки та прогнозування НАН України, вітчизняні вчені-економісти активно публікували результати досліджень ключових проблем, пов'язаних з економічною, фінансовою, фіскальною, монетарною безпекою національної економіки, удосконаленням системи управління державними фінансами в цілому і державними банками зокрема, звертаючи особливу увагу на механізми протидії негативним наслідкам російської агресії. Серед таких вчених - О.Г. Білорус, А.А. Гриценко, Т. І. Єфименко, С.С. Гасанов, С.О. Кораблін, В.П. Кудряшов, О.М. Шаров [1-14] та ін. Різним аспектам протидії агресії в економічній сфері було присвячено роботи С.В. Діденко [15], Л.Г. Шемаєвої [16], Я.Б. Базилюк [17] та багатьох інших українських і зарубіжних фахівців. Проте зазначені праці присвячувались реагуванню на переважно гібридні виклики та загрози, не пов'язані безпосередньо з відкритими воєнними діями. Результати регулярного оперативного аналізу розміщує у пресі А.О. Дробязко [18]. Б.М. Данилишин серед основних напрямів післявоєнного відновлення економіки виокремлює розв'язання проблеми боргового навантаження держави [19]. Національний банк України періодично розміщує огляди банківської системи в умовах війни [20]. Водночас регулятор обмежив розміщення інформації про результати діяльності банків [21].

Мета статті полягає в аналізі наслідків впливу збройного конфлікту на банківський сектор економіки України, насамперед - на державні банки, та обґрунтуванні переліку заходів зменшення або нейтралізації цього впливу.

Методи дослідження полягають у обробці статистичної звітності комерційних банків, Національного банку України та Фонду розвитку підприємництва про результати діяльності, якість кредитного портфеля, здійсненні порівняльного аналізу, виявленні причинно-наслідкових зв'язків, проведенні історичних аналогій та узагальнень.

Результати дослідження. Банки, що перебувають під контролем держави (далі - БКД), після запровадження воєнного стану 24 лютого 2022 р. продовжують відігравати ключову роль у забезпеченні потреб підприємств і домогосподарств у фінансових послугах. Якщо згідно зі статистичною звітністю НБУ [21] на кінець 2021 р. частка чотирьох БКД (Приватбанку, Ощадбанку, Укрексімбанку та Укргазбанку) в активах банківської системи становила 49,8%, у кредитах клієнтам - 45,1, у коштах клієнтів - 47,3, то за результатами І кв. 2022 р. вона зросла до 51,7, 47,5, 48,9% відповідно. Це сталось за рахунок як скорочення масштабів банківського сектору, так і нарощування бізнесу БКД. Дії держави в особі Уряду та Національного банку за цих умов були в цілому адекватні ситуації, що склалася, й охоплювали заходи з бюджетної підтримки найуразливіших груп населення, зниження податкового тиску на бізнес, стимулювання ділової активності шляхом надання дешевих кредитів у межах низки урядових програм, всебічну підтримку банківської системи через механізм рефінансування, пом'якшення частини регуляторних вимог (зокрема зменшення нормативів обов'язкового резервування залучених коштів), запровадження 100-відсоткового гарантування банківських вкладів та інші заходи з підтримки економіки. Проте комплексна дія наведених інструментів не змогла повною мірою елімінувати негативний вплив воєнних дій на економіку країни загалом та банківський сектор зокрема. Отже, виникла нагальна потреба у пошуку й обґрунтуванні переліку додаткових заходів реагування з боку держави на принципово нові виклики у банківській сфері, пов'язані з перетворенням замороженого протягом багатьох років конфлікту на повноцінну війну.

Війна внесла значні корективи у стратегію реформування державних банків, а саме:

- скоротилися чисті надходження заощаджень клієнтів, звузились можливості залучення ресурсів на міжнародних ринках капіталу;

- погіршилась платоспроможність позичальників, деяка частина з них частково або повністю втратили джерела доходів;

- суттєво звузилось коло прийнятних позичальників та зменшився загальний попит на довгострокові кредити;

- БКД призупинили надання кредитів новим клієнтам, зосередились на наявних контрагентах, одночасно надавши відстрочення погашення основного боргу;

- фактично знецінення охопило більшість активів БКД, включно з кредитним портфелем, інвестиціями в цінні папери та нерухомість;

- було запроваджено обмеження валютних операцій та ринкового ціноутворення курсу національної валюти;

- зменшилися обсяги розрахунково-касових і платіжних операцій та відповідні доходи банків;

- банки мусили закрити частину відділень у районах активних бойових дій, скоротити персонал, перевести значну частину працівників на дистанційну форму роботи;

- послабилась, але не зникла зацікавленість стратегічних інвесторів у приватизації БКД.

Крім того, Національний банк як орган монетарної політики, банківського нагляду, регулятор більшої частини фінансового сектору, спостерігач платіжних систем запровадив низку заходів, у т. ч. програми рефінансування для підтримки ліквідності, тимчасове послаблення вимог до виконання економічних нормативів, оцінки справедливої вартості облігацій внутрішньої державної позики (далі - ОВДП), фактично заборонив діяльність банків із російським капіталом, ініціював блокування роботи міжнародних платіжних систем з центральними контрагентами в росії.

Клієнтська база БКД на кінець І кв. 2022 р. характеризується домінуванням коштів домогосподарств (60% коштів клієнтів), де кошти до запитання формують дуже суттєву частку (зарплатні, пенсійні та інші поточні рахунки - 36%). Найбільший рівень залежності від коштів населення серед БКД мають Приватбанк (73% залучених коштів клієнтів) та Ощадбанк (66%). Це наражає банки на ризик кризи ліквідності внаслідок паніки серед вкладників. Укрексімбанк (28%) та Укргазбанк (30%) демонструють значно менший рівень залежності від пасивів фізичних осіб. У структурі коштів юридичних осіб (40% коштів клієнтів) також істотну частку становлять кошти на поточних рахунках (33%). Найбільший рівень залежності від цих коштів серед БКД мають Укрексімбанк (72% залучених коштів клієнтів) та Укргазбанк (70%). Натомість Ощадбанк (34%) та Приватбанк (27%) демонструють набагато менший рівень залежності від пасивів юридичних осіб. Строкові вклади фізичних осіб найбільшою мірою формують пасиви Ощадбанку (33% залучених коштів клієнтів) та Приватбанку (24%). Натомість залежність від депозитів населення Укрексімбанку (19%) та Укргазбанку (13%) є менш суттєвою. Строкові вклади юридичних осіб переважно утворюють пасиви Укргазбанку (20% залучених коштів клієнтів) та Укрексімбанку (13%). Натомість частка строкових депозитів Ощадбанку (4%) та Приватбанку (4%) є незначною (табл. 1).

Таблиця 1. Структура залучених коштів клієнтів державних банків станом на 1 квітня 2022 р., млрд грн

Примітка. СГ - суб'єкти господарювання; НФУ - нефінансові установи.

Розраховано та складено за даними статистичної звітності НБУ (Наглядова статистика. и^: https://bank.gov.ua/ua/statistic/supervision-statist).

За І кв. 2022 р. залишки коштів фізичних осіб зросли на 10,2%, або на 46,5 млрд грн, у т. ч. на вимогу збільшились на 61,0 млрд грн, а строкові - скоротились на 14,6 млрд грн. Таким чином, відбулася трансформація ресурсної бази, оскільки вкладники закривали строкові депозити (після закінчення терміну дії угод, адже дострокове розірвання угоди про строковий депозит на сьогодні неможливе), відмовляючись від оформлення нових вкладів. На наш погляд, такі тенденції можна пояснити побоюванням домогосподарств втратити доступ до заощаджень, зменшенням поточних надходжень підприємців та найманих працівників через закриття бізнесу, зростанням потреб у додаткових видатках, інфляційними й девальвацій - ними очікуваннями. Ми спостерігаємо ефект переплетіння негативного впливу війни на роботодавців і персонал. Структура коштів фізичних осіб змінювалась також унаслідок раптової трансформації моделі поведінки:

1) збільшення надходжень від додаткових соціальних виплат на підприємствах державного і приватного секторів (заробітної плати, виплат військовослужбовцям, соціальної допомоги, виплат переміщеним особам тощо);

2) закриття строкових вкладів та переказ коштів на поточні рахунки;

3) масова міграція до сусідніх країн біженців, котрі не могли тримати строкові вклади, а використовували власні заощадження й кошти родичів і близьких для поточних потреб;

4) зростання грошових переказів на поточні рахунки від зарубіжних осіб (донори, родичі, роботодавці);

5) запровадження центральним банком обмежень на максимальні суми зняття готівки й обсяги переказів із поточних рахунків;

6) призупинення погашення заборгованості за кредитами (реструктуризація або добровільний дефолт);

7) технічна неможливість зняття коштів з рахунків:

• погіршення доступу населення багатьох регіонів, де відбувалися активні бойові дії, до банківських відділень та банкоматів;

• вихід із ладу мобільного зв'язку й інтернету через відключення мереж; в окремих регіонах клієнти не могли отримати та відправити коди для підтвердження трансакцій, що надходили по СМС на мобільні телефони;

• відсутність коштів у касах та банкоматах через нерегулярну інкасацію;

• неможливість продовження дії платіжних карток для населення, яке залишилося на окупованій території, зокрема у квітні 2022 р. закінчився строк автоматичного продовження платіжними картками державних банків. Тому доступ для таких осіб до рахунків було заблоковано. Водночас, на думку авторів, у І кв. 2022 р. діяли додаткові чинники, що

зумовили скорочення залишків коштів на поточних рахунках фізичних осіб: по-перше, маючи через платіжні картки українських банків доступ до рахунків за кордоном, біженці отримували регулярні та разові надходження на поточні рахунки, поступово використовуючи кошти через банкомати та торговельні мережі за кордоном; по-друге, багато домогосподарств здійснювали панічні та надлишкові закупівлі продуктів першої необхідності, знімали готівку в касах супермаркетів або оплачували послуги через платіжні термінали.

БКД завжди сприймалися вкладниками як установи, котрі підтримує суверен, особливо в умовах війни, тому більшою мірою скорочення пасивів зазнали банки з приватним капіталом. На різнорідність динаміки коштів також впливає припинення роботи відділень банків у районах активних бойових дій.

У І кварталі суттєво скоротились валютні кошти фізичних осіб: у доларах США - на 9,5%, або на 753 млн., у т. ч. на вимогу - на 89 млн., строкові - на 664 млн.; у євро - на 5,5%, або на 90 млн. євро, у т. ч. строкові - на 94 млн. євро, але кошти на рахунках на вимогу збільшились на 4 млн. євро (табл. 2).

Таблиця 2. Динаміка залишків коштів фізичних осіб у державних банках за І кв. 2022 р., %

Розраховано та складено за даними статистичної звітності НБУ (Наглядова статистика. и^: https://bank.gov.ua/ua/statistic/supervision-statist).

Найбільш вразливим до відпливу коштів клієнтів виявився Укргазбанк, передусім валютних вкладів, найменшою мірою постраждав Укрексімбанк. Залишки коштів юридичних осіб у банківській системі скоротились: у гривні - на 13,4%, або на 75,6 млрд., у т. ч. на вимогу - на 39,8 млрд., строкові - на 35,8 млрд.; у доларах США - на 7,7%, або на 396 млн., у т. ч. на вимогу - на 183 млн., строкові - на 214 млн.; у євро - на 18,1, або на 505 млн., у т. ч. на вимогу - на 295 млн., строкові - на 209 млн. (табл. 3).

Таблиця 3. Динаміка залишків коштів юридичних осіб у державних банках за 1 кв. 2022 року

Розраховано та складено за даними статистичної звітності НБУ (Наглядова статистика. и^: https://bank.gov.ua/ua/statistic/supervision-statist).

Парадоксально, але на стабілізацію заощаджень в іноземній валюті вплинула фіксація офіційного курсу Національним банком. На фоні зростання інфляції і політичної нестабільності, яка проявилася у березні, наближення лінії фронту до столиці України продавати валюту для поточних витрат стало невигідно. Тому частина найбільш забезпечених громадян залишила валютні кошти на рахунках в очікуванні переходу до реального курсу, маючи в розпорядженні гривневі кошти.

Негативна динаміка валютних заощаджень населення загалом у банківській системі також свідчить про очевидну мотивацію фізичних осіб до вилучення коштів у валюті протягом І кварталу поточного року як реакцію на воєнні дії, девальваційні очікування та побоювання щодо збереження заощаджень. Другим суттєвим чинником був продаж валюти з рахунків для купівлі гривні й зарахування на поточні рахунки.

З 24 лютого 2022 р. НБУ зафіксував курс купівлі гривні до долара США на рівні 29,2549 грн та продажу за 29,5475 грн. У свою чергу, курс гривні до євро встановлюється, виходячи з крос-курсу євро до долара США на валютному ринку. Наприклад, у квітні попит на продаж валюти від клієнтів був майже удвічі меншим, ніж обсяг заявок на купівлю. На думку представників НБУ, фіксація обмінного курсу дає змогу стабілізувати валютні очікування й здешевлює імпорт [22]. Фактично діяли багато обмежень на купівлю валюти. У зв'язку з цим офіційний курс не є вільно плаваючим, а в разі його лібералізації цілком можлива девальвація гривні. Це робить заощадження в національній валюті вразливими до знецінення. У квітні НБУ дозволив банкам продавати клієнтам іноземну валюту, але це не означало, що валюта була в наявності, а самі банки бажали її продавати. Центральний банк відмовився від макроекономічних прогнозів, і використовує різні сценарії [20], що посилило невизначеність стосовно валютного курсу після скасування фіксації.

Наведені дані свідчать про те, що протягом І кв. 2022 р. бізнес серйозно постраждав від скорочення надходжень від продажу товарів і послуг. Відповідно, підприємства зменшили обсяг тимчасово вільних коштів для розміщення у вигляді банківських депозитів. Наявні джерела інформації не дають змоги провести детального аналізу призначення переказу коштів з рахунків клієнтів, видів розрахунків, сплати боргу, оплати за продукцію і послуги, перерахування в державні фонди та сплату податків. Також інформація про залишки коштів не показує руху цих коштів, коли навіть за стабільних залишків може відбуватися активний оборот. Головне, що у звітний період надходження на рахунки були істотно меншими від видатків. Слід ураховувати, що юридичні особи, особливо великі корпорації, тримають кошти одразу в кількох банках, зокрема як умову отримання кредиту. Українські банки широко практикують переказ основної частини оборотів на рахунках клієнта до своїх установ як одну з підстав для надання кредиту за пільговою ставкою. У принципі, це можна тлумачити як дискримінацію, однак для кредитора, безперечно, така практика є засобом зниження збитків у разі дефолту позичальника та отримання додаткового доходу від використання залишків коштів клієнта. У свою чергу, підприємства можуть регулярно переказувати свої находження за виконаними контрактами в надійніші банки.

Разом із тим вирішальним чинником збільшення коштів на гривне - вих рахунках у БКД слід вважати надходження від спеціального фонду.

Загалом Національний банк уже перерахував на потреби військових (Міністерство оборони, Національна гвардія, Національна поліція, Прикордонна служба) майже 16,5 млрд грн. На 26 квітня 2022 р. залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки Збройних Сил України, становив майже 94 млн грн [23]. У надзвичайних умовах НБУ взяв на себе непрофільну функцію, яка виходила за рамки органу монетарної політики і породила питання про незалежність центрального банку.

Найбільших скорочень банки зазнали за коштами бізнес-клієнтів у євро, але ця валюта менш популярна в розрахунках для українських підприємств. Суттєва втрата коштів в Укрексімбанку може бути прямим результатом згортання експортних надходжень в умовах війни. Банк ужив деякі заходи для заохочення вкладників: зменшив у чотири рази мінімальний розмір депозиту фізичних осіб: у національній валюті - до 25 тис. грн, а в доларах США та євро - до 1 тис. у. о. Поступове відновлення повноцінної роботи мережі Укрексімбанку на тлі оптимізації розміру вкладів може стабілізувати ресурсну базу банку.

Значно зменшилась ресурсна база Укргазбанку в іноземній валюті. Наявна інформація не дає змоги виявити, на рахунках яких підприємств за формами власності змінилися залишки коштів. Негативна динаміка коштів клієнтів призведе до загострення проблеми ліквідності та обмеження інвестицій банків у строкові кредити та цінні папери. Очевидно, зміцненню позиції банків сприяє підтримка ліквідності з боку НБУ, прив'язана до рівня відпливу коштів з рахунків клієнтів. Національний банк вніс зміни до порядку надання кредитів рефінансування для підтримки ліквідності банків. По-перше, пріоритетним інструментом підтримки ліквідності банків знову стануть забезпечені кредити рефінансування під заставу ОВДП. По-друге, банки отримають бланкове рефінансування, починаючи з 4 травня 2022 р., якщо вичерпані можливості отримання забезпеченого рефінансування та відбувся відплив коштів фізичних осіб із 23 лютого 2022 р. в розмірі 5% і більше [24]. На наш погляд, слід урахувати, що жодний банк не може примусити клієнтів до заощаджень або трансформації валютних коштів у гривневі.

Одним із креативних заходів, спрямованих на відновлення ресурсної бази Укргазбанку, є впровадження благодійного депозиту на відбудову зруйнованих міст «Відбудуємо міста разом» та «Військового депозиту». Слід зауважити, що без оприлюднення звітності про цільове використання такого ресурсу це видається суто маркетинговою акцією. Аналогічний підхід Укргазбанк уже застосовував для так званих ЕКО-депозитів і також не оприлюднював звіт про використання цих коштів.

Позитивним чинником, що потенційно сприятиме нарощуванню ресурсної бази Ощадбанку, слід вважати перспективу його приєднання до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Однак існує невизначеність щодо строків реалізації цього рішення, яке передбачалося здійснити ще у 2020 р. При цьому умови такого процесу є пільговими і явно порушують конкуренцію на ринку: по-перше, державному банку дозволено сплатити разовий внесок у розмірі 1% не від статутного капіталу, а від регулятивного капіталу (49,5 млрд та 13,9 млрд грн на 1 квітня 2022 р. відповідно); по-друге, протягом перших трьох років він сплачуватиме не повну, а базову ставку (ставка внеску банку до Фонду, яка залежить від обсягів депозитів), що на 40-50% менша, ніж за загальними умовами [25].

Наведена в табл. 4 статистика свідчить, що БКД віддають перевагу вкладенням в ОВДП, а не кредитуванню клієнтів, але слід урахувати, що суттєвою складовою кредитно-інвестиційного портфеля (КІП) є передані облігації держави у рахунок капіталізації. У структурі КІП домінують інвестиції в цінні папери (47%), переважно ОВДП (39%), решта припадає на облігації державних корпорацій. Найвагомішу частку ОВДП у структурі кредитно-інвестиційного портфеля серед чотирьох державних банків мають Приватбанк та Ощадбанк, що зумовлено розмірами капіталізації.

Таблиця 4. Структура кредитно-інвестиційного портфеля (кредити та цінні папери без урахування активних МБК) державних банків станом на 1 квітня 2022 р., млрд грн

Розраховано та складено за даними статистичної звітності НБУ (Наглядова статистика. и^: https://bank.gov.ua/ua/statistic/supervision-statist)

Кредитування юридичних осіб є основним компонентом бізнесу для Укргазбанку та Укрексімбанку. Кредитування фізичних осіб у менших масштабах зумовлено зацікавленістю БКД у фінансуванні великих державних корпорацій та прагненням заробити більше від економії на масштабі. Вагому частку кредитів населення в КІП має лише Приватбанк, що відповідає його профілю. Для інших БКД портфелі кредитів фізичних осіб є другорядними. Для порівняння: кредити фізичним особам загалом по банківській системі у гривні зросли на 3,9%, або на 8,4 млрд грн, а скоротились на 8,5% у доларах США та на 1,5% в євро.

На нашу думку, зростання портфеля кредитів домогосподарствам у національній валюті зумовлено використанням кредитних лімітів за платіжними картками, стабільно позитивною динамікою у портфелях споживчих кредитів та іпотеки у період до самого початку вторгнення (січень - лютий 2022 р.), тобто негативна тенденція виявилася у березні. Натомість скорочення обсягів портфелів у валюті є наслідком більшою мірою планового погашення раніше наданих позик на тлі призупинення видачі нових кредитів населенню у валюті. Позичальники побоювалися зростання гривневого еквіваленту боргу внаслідок девальвації національної валюти, тому «поспішали» погашати валютні кредити, якщо виникала така можливість. Більшість українських банків, у т. ч. БКД, у березні закрили невикористані ліміти за платіжними картками (табл. 5).

Таблиця 5. Динаміка кредитів фізичних осіб у державних банках за І кв. 2022 р., %

Розраховано та складено за даними статистичної звітності НБУ (Наглядова статистика. URL: https://bank.gov.ua/ua/statistic/supervision-statist)

Слід ураховувати, що у ІІ кварталі закінчується термін пролонгації у погашенні кредитів для фізичних осіб без застосування штрафних санкцій. Банки вимагають негайної сплати процентів і боргу за весь період від початку війни. Водночас багато фізичних осіб втратили роботу і не мають відповідних надходжень для своєчасного закриття заборгованості. Державі доцільно негайно розробити разом із банківською спільнотою програму реструктуризації кредитів для фізичних осіб з урахуванням обставин і причин дефолту, яка включатиме прощення боргу за нарахованими процентами й штрафами.

У цілому картина більш однорідна в розрізі банків. Виняток становить Приватбанк, збільшення кредитного портфеля якого можна пояснити використанням клієнтами лімітів за платіжними картками. Кредити в євро завжди були непопулярними серед клієнтів. Кредити юридичних осіб загалом по банківській системі у гривні зросли на 3,6%, або на 16,4 млрд грн, скоротились на 9,9% у доларах США та на 10,5% у євро (табл. 6).

Таблиця 6. Динаміка кредитів юридичних осіб у державних банках за І кв. 2022 р., %

Розраховано та складено за даними статистичної звітності НБУ (Наглядова статистика. URL: https://bank.gov.ua/ua/statistic/supervision-statist).

На наш погляд, скорочення обсягу корпоративних кредитних портфелів у валюті, очевидно, є наслідком планового погашення раніше наданих валютних позик і призупинення їх видачі юридичним особам. Цілком зрозуміло, через очікування девальвації гривні банки зупинили передусім надання валютних кредитів.

Фактично нарощують кредитні портфелі Укрексімбанк та Укргазбанк. Перспектива відновлення кредитування залежить від державної підтримки. Занепокоєння викликає стагнація кредитного портфеля Ощадбанку, що відображає, можливо, стратегічне рішення керівництва, а саме консервативну політику на період війни, коли нові кредити видаються лише в межах погашення раніше наданих кредитів.

В умовах воєнних дій, що тривають, БКД дотримуються жорсткіших вимог до кредитного ризику, розраховуючи переважно на участь у державних програмах. Відповідно до рішення Уряду аграрні підприємства на період воєнного стану та місяць після його завершення можуть отримати фінансування під 0%. Далі кредитна ставка становитиме 5%.

Укрексімбанк розпочав кредитування аграріїв за розширеною програмою «Доступні кредити 5-7-9%». Максимальну суму кредиту збільшено до 60 млн грн. Одним із джерел кредитних ресурсів для банку мають стати також кошти Світового банку у сумі до 100 млн дол. США [26]. У квітні 2022 р. набув чинності закон про ратифікацію Гарантійної угоди між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку за спільним проєктом «Додаткове фінансування для протидії COVID-19 у рамках Проєкту доступу до довготермінового фінансування». Прийняття цього закону дає змогу Укрексімбанку залучити гарантовану державою позику в сумі 100 млн дол. США терміном на 20 років для фінансування підприємств у секторах, що визнані стратегічними в умовах воєнного стану. Укрексімбанк продовжує шукати способи зниження рівня проблемної заборгованості та виставив на повторний продаж через ДП «СЕТАМ» Міністерства юстиції України права вимоги за кредитами проблемних позичальників за номінальною вартістю [27]. Однак ринок проблемних активів під час війни не є ліквідним.

Ощадбанк 21 березня 2022 р. розпочав кредитування на проведення посівної кампанії за державною програмою. У перші три тижні квітня він надав більше ніж 6,4 млрд грн для великих корпорацій та МСП. На розгляді відповідних підрозділів перебувають заявки на суму ще близько 11 млрд грн від підприємств АПК, енергетики та роздрібної торгівлі. Близько 95% наданих кредитів надійшло підприємствам АПК у рамках державних програм «Доступні кредити 5-7-9%» та портфельних гарантій. Середня сума виданого кредиту становить близько 3 млн грн. Суттєвого зростання обсягів кредитування вдалося досягти завдяки спрощенню процедури отримання позики, лібералізації вимог до застави. Термін ухвалення кредитного рішення зменшено до трьох-чотирьох днів. Загалом за ІІ кв. 2022 р. Ощадбанк планує видати не менше 5 млрд грн кредитів аграрним підприємствам. При цьому за весь 2021 р. обсяг надання таких кредитів становив 4 млрд грн. З початку квітня (станом на 22 квітня 2022 р.) нові видачі Ощадбанку великим корпораціям дорівнювали 5 млрд грн. Переважну більшість кредитів було спрямовано до підприємств нафтогазової галузі, а саме НАК «Нафтогаз» на суму 4,5 млрд грн [28].

Приватбанк є лідером пільгового кредитування АПК, видавши із 17 бе - разня 2022 р. (станом на 15 квітня 2022 р.) 1,3 тис. кредитів на 3,4 млрд грн. Банк також відкрив прийом заявок на фінансування мікро/малого бізнесу, чиї представники працюють у критично важливих для держави галузях, а також для тих, що продають продукцію та послуги на зовнішніх ринках. Кредити на суму до 2 млн грн для юридичних осіб та до 1 млн грн для приватних підприємців видаватимуться на строк до трьох років із компенсацією державою процентів у рамках програми «5-7-9%». На нову програму бізнес-кредитування виділено не менше 2 млрд грн.

Укргазбанк розпочав кредитування аграрного сектору 17 березня 2022 р. за державною програмою і лише за перший місяць її дії (станом на 18 квітня 2022 р.) надав 1,1 млрд грн кредитів. На 26 квітня 2022 р. банк забезпечив фінансування на 2 млрд грн майже 250 підприємств. Найбільше кредитних коштів на початок посівної було видано аграріям з Кіровоградської, Вінницької, Одеської, Дніпропетровської, Тернопільської, Черкаської та Рівненської областей [29]. У межах заходів із відновлення пошкодженої війною інфраструктури Укргазбанк забезпечив виплату заробітної плати співробітникам ГК «Автострада», яка спеціалізується на виконанні дорожніх робіт, - групі українських компаній, котра є одним із лідерів дорожньо-мостового будівництва, де працює понад 5 тис. працівників і яка має близько 2 тис. одиниць техніки і механізмів. Обсяг робіт із будівництва та ремонту доріг і мостів за 2021 р. становив майже 15 млрд грн [30]. Сума фінансування - 50 млн грн у межах діючого ліміту (понад 1,2 млрд грн.). Наразі «Автострада» розпочала роботи з відновлення пошкоджених доріг та мостів Житомирщини, Чернігівщині, Сумщини. Укргазбанк також запустив надання бізнес-кредитів у режимі онлайн. Підписання угоди дистанційно в системах «Вчасно» та «Сота» можливе з використанням електронного підпису. Загалом із початку війни (станом на 25 квітня 2022 р.) банк надав українському бізнесу близько 6 млрд грн кредитних ресурсів.

БКД є активними учасниками програм кредитування Фонду розвитку підприємництва (ФРП). Для участі у програмі «Доступні кредити 5-7-9%» прийнятний суб'єкт підприємництва звертається до будь-якого з банків - партнерів Фонду, чому передує ознайомлення з умовами фінансування і критеріями прийнятності. Банк-партнер розглядає подану заявку на відповідність критеріям ФРП, аналізуючи бізнес, оцінюючи потреби в кредитних коштах, можливості обслуговування кредиту та забезпечення його повернення. Рішення щодо можливості надання МСП кредитних коштів приймає виключно банк-партнер. Таким чином, Фонд стимулює здорову конкуренцію на ринку. ФРП здійснює лише моніторинг виданих кредитів та виділяє субсидію процентної ставки. Таблиця 7 свідчить про приблизно схожі масштаби участі Ощадбанку та Приватбанку у програмі.

Таблиця 7. Динаміка кредитних портфелів державних банків за програмою «Доступні кредити 5-7-9%», млрд грн

Складено за: Інформація про результати державної програми «Доступні кредити 5-7-9%». и^: https://bdf.gov.ua/uk/informaciya-pro-rezultati-derzhavnoji-programi-dostupni-krediti-5-7-9

Вплив цього кредитного продукту на загальний портфель дуже помітний для всіх банків, за винятком Приватбанку, що зумовлено тягарем безнадійних кредитних портфелів (борги особам, афілійованим із колишніми власниками банку). Дуже повільно збільшується портфель Укрексімбанку, а інші три банки демонструють солідний приріст. Загалом консолідовано за чотирма БКД з початку поточного року до 25 квітня 2022 р. кредитний портфель, сформований у межах державної програми (збільшився з 23,9 млрд до 27,7 млрд грн, або на 16%). Державні банки найбільш активні у видачі кредитів на інвестиційні цілі, а в рефінансуванні кредитів явно відстають від банків з іноземним капіталом. Найкращі позиції мають Приватбанк і Ощадбанк (табл. 8).

Підприємці, котрі ведуть бізнес більше року, можуть отримати техніку в лізинг за програмою «Доступний фінансовий лізинг 5-7-9%», за умови 10-ві відсоткового власного внеску. Для новостворених підприємств (яким ще немає 12 міс.) вимагається перший внесок не менше 15%. Урядову програму «Доступний фінансовий лізинг 5-7-9%» розроблено відповідно до Порядку надання фінансової державної підтримки суб'єктам малого та середнього підприємництва за договорами фінансового лізингу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 №28. Реалізацією Програми через лізингодавців та банки займається також Фонд розвитку підприємництва. Критерії класифікації МСП - фізичні особи - підприємці або юридичні особи створюють умови для фінансування середніх і великих компаній, оскільки дозволено кредитувати бізнеси з річним доходом не більше еквівалента 20 млн євро.

Таблиця 8. Лідери кредитування за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» станом на 25 квітня 2022 р., млн грн

Розраховано та складено за: Інформація про результати державної програми «Доступні кредити 5-7-9%». ІШЬ: https://bdf.gov.ua/ulc/informaciya-pro - гегикагі^егаЬаупод-ргс^гаті^овШрпі-кі^Ш-З-У-О.

Наразі Уряд розширив суб'єктний ряд програм «Доступні кредити 5-79%» і «Доступний фінансовий лізинг 5-7-9%». Тепер пільгові кредити зможуть отримати держпідприємства, а лізинг буде доступний для великих підприємств. Таким чином, діяльність ФРП вийшла за межі підтримки МСП. Також Уряд вніс зміни до порядку надання пільгових кредитів суб'єктам підприємництва у частині застосування показника чистого доходу від реалізації замість розміру торговельних площ для великих підприємств роздрібної торгівлі, яким передбачено можливість отримання кредитів у сумі до 1 млрд грн.

На нашу думку, Уряд вчасно розширив призначення фінансового лізингу для сільськогосподарських товаровиробників, фінансування суб'єктів підприємництва для забезпечення пасажирських та вантажних перевезень на період дії воєнного стану в Україні. Компенсація винагороди за ним передбачається до рівня 0% річних протягом воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування, але не більше одного року з дати договору фінансового лізингу, а після завершення цього періоду та до завершення строку договору фінансового лізингу - до 5% річних. Уряд також уточнив перелік позичальників, котрі можуть отримувати державні гарантії для забезпечення часткового виконання боргових зобов'язань, і диференціював визначення граничного обсягу державних гарантій для кредитів, наданих на різні цілі.

Діяльність ФРП вийшла за межі підтримки бізнесу, коли у 2020 р. за прямої підтримки Уряду він запровадив програму підтримки іпотечного кредитування - «Доступна іпотека 7%» (табл. 9). Разом із тим варто визнати, що підтримка кредитування житла, але для окремих категорій населення, які не мають доступу до комерційних кредитів унаслідок недостатніх доходів, має місце в кредитних програмах банків розвитку Польщі та Німеччини.

Таблиця 9. Кредитування за програмою «Доступна іпотека 7%»

Складено за: Щотижнева інформації про результати Державної програми «Доступна іпотека 7%» станом на 21.02.2022. и^: https://bdf.gov.ua/storage/files/M7_02-05-2022.pptx.

Кредитно-інвестиційний портфель БКД не лише генерує доходи, а й зумовлює суттєві відрахування на формування резервів. У табл. 10 міститься перелік ключових фінансових результатів банків за І кв. 2022 р. порівняно з аналогічним періодом попереднього року. Доходи істотно скоротилися в Ощадбанку та Приватбанку.

Таблиця 10. Ключові фінансові результати державних банків у І кварталі 2021 та 2022 рр., млрд грн

Розраховано та складено за даними статистичної звітності НБУ (Наглядова статистика. и^: https://bank.gov.ua/ua/statistic/supervision-statist)

Головною причиною повільного зростання кредитних портфелів можна вважати зниження попиту на позики з боку надійних позичальників, підвищення кредитних ризиків. Реакцією банків стало запровадження суворіших вимог до позичальників. Це призводить до звуження кола клієнтів, нерівності в доступі до фінансування, що не є дискримінацією, і потребує альтернативного «неринкового» фінансування економічних суб'єктів, котрі більше постраждали від наслідків воєнної агресії. Україна постає перед проблемою «кредитного затору», коли навіть за наявності ресурсів виникає стагнація у наданні нових кредитів. Безумовно, БКД отримують більше можливостей для кредитування завдяки залученню ресурсів від міжнародних фінансових організацій за підтримки держави, однак такі ресурси слід спрямовувати на розширення фінансової інклюзії, інакше кредитна підтримка припадатиме на ті підприємства й домогосподарства, що вже є фінансово міцними.

Ключовим чинником збитковості державних банків стало, незважаючи на нарощування доходів, нарахування значних резервів під проблемні активи на загальну суму 7,6 млрд грн, у т. ч.: Укрексімбанк - 2,1 млрд, Ощадбанк - 1,4 млрд, Приватбанк - 2,2 млрд, Укргазбанк - 1,9 млрд грн. У І кв. 2022 р. БКД (окрім Приватбанку) суттєво погіршили фінансовий результат, причому Укрексімбанк та Укргазбанк зафіксували істотний збиток. Лише Приватбанк сплатив 171 млн грн податку на прибуток, однак це доволі незначна сума для банку такого масштабу. Результат БКД схожий із тим, що продемонструвала банківська система в цілому за І кв. 2022 р., яка зафіксувала збиток розміром 160 млн грн.

Таблиця 11 вказує на стабільність статутного капіталу та негативну динаміку регулятивного капіталу БКД, окрім Приватбанку, унаслідок збитковості. Така тенденція стримує прийняття банками додаткового кредитного ризику. Через накопичення збитків минулих років регулятивний капітал БКД перевищував їхній статутний капітал, що традиційно вважалося ознакою слабкого фінансового стану.

Автори проаналізували рух коштів у кредитних портфелях БКД за березень 2022 р. За основу було взято дані оборотно-сальдових балансів банків, а саме інформацію про видані, погашені кредити і залишок на звітну дату. Обсяги надання нових кредитів (що збільшили портфель у звітному періоді) порівнювалися з балансовою сумою портфеля на кінець періоду, а обсяги погашення кредитів - із залишком заборгованості за портфелем на початок березня. Складність обчислення полягала у специфічній класифікації груп рахунків, що призвело до певної розбіжності із сумою кредитного портфеля на 1 квітня 2022 р., що надає НБУ у звіті про згруповані балансові залишки в розрізі банків. Результати розрахунків наведено в табл. 12. Цей аналіз в ідеалі може бути поглиблений у горизонтальному й вертикальному розрізах шляхом порівняння руху між банками та в історичному аспекті.

Таблиця 11. Динаміка показників капіталізації державних банків у І кв. 2022 р., млрд грн

Розраховано та складено за даними статистичної звітності НБУ (Наглядова статистика. и^: https://bank.gov.ua/ua/statistic/supervision-statist).

Таблиця 12. Рух коштів за кредитами державних банків клієнтам у березні 2022 р., млрд грн

Розраховано та складено за даними статистичної звітності НБУ (Наглядова статистика. и^: https://bank.gov.ua/ua/statistic/supervision-statist).

Ро...