Функціонування вітчизняного ринку перестрахування в умовах воєнного стану

Размещено на http://www.allbest.ru

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

Функціонування вітчизняного ринку перестрахування в умовах воєнного стану

Татаріна Тетяна Володимирівна кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри банківської справи та страхування



Анотація

Обґрунтовано, що успішне функціонування ринку перестрахування є важливим, пріоритетним напрямом розвитку, оскільки забезпечує фінансову безпеку страхового ринку. Під час війни зниження всіх економічних показників в країні є неминучим, зокрема це негативно впливає на страховий ринок і його складову - ринок перестрахування. Проаналізовано показники за надходженнями премій на ринку вхідного і вихідного перестрахування, в розрізі внутрішнього перестрахування і зарубіжного, що вказує на суттєві спадні процеси у першому півріччі 2022 року. Досліджено причини негативних тенденцій. Крім впливу воєнних дій в країні, визначальним чинником зниження показників перестрахувальної діяльності на ринку виявлено: впровадження регулятором валютних обмежень, що з однієї сторони має на меті підтримати стабільність національної валюти, з іншої - унеможливлює ефективні партнерські зв'язки з іноземними перестраховиками та пролонгацію облігаторних договорів перестрахування в наступному році. перестрахування ринок премія

З'ясовано, що новим викликом для страхової і перестрахувальної галузі є поява нових, нетрадиційних ризиків, зокрема ризиків, пов'язаних з наслідками короновірусу, війни і кіберризиками. До таких ризиків необхідно включати перестрахувальне покриття, адже вони мають кумулятивний характер та велику страхову вартість.

Виявлено, що найбільш упереджено страхові компанії ставляться до страхування та перестрахування воєнних ризиків. Така «стриманість» страховиків пов'язана з відсутністю досвіду в страхуванні таких ризиків, величезними збитками та відмовою іноземних партнерів у покритті згаданих ризиків.

В статті запропоновано шляхи вирішення окреслених проблем. Зокрема доцільно створювати пули за видами ризиків, підґрунтям для цього є досвід зарубіжних країн. Удосконалювати існуючі та вводити нові умови в договори, які передбачають покриття воєнних ризиків. Здійснювати розробку нових страхових продуктів, пов'язаних з наслідками воєнних ризиків, зокрема травмування населення та пошкодження їх майна або майна юридичних осіб через спрацювання мін та інших боєприпасів.

Ключові слова: страхування, перестрахування, стан та проблеми ринку перестрахування під час війни, пандемія, кіберризики, воєнні ризики.



Tatarina Tetyana Volodymyrivna PhD in economics, associate professor, associate professor of the department of banking and insurance, Kyiv National University of Economics named after Vadym Hetman

THE FUNCTIONING OF THE DOMESTIC REINSURANCE MARKET IN THE CONDITIONS OF THE MARTIAL STATE

Abstract

It is substantiated that the successful functioning of the reinsurance market is the important, priority direction of the development, as it ensures the financial security of the insurance market. During the war, the decline in all economic indicators in the country is inevitable, in particular, it negatively affects the insurance market and its component - the reinsurance market. The indicators of premium earnings on the market of incoming and outgoing reinsurance, in terms of domestic and foreign reinsurance, were analyzed; and they indicate the significant downward trends in the first half of 2022. The reasons for the negative trends were investigated. In addition to the influence of military operations in the country, the determining factor in the decrease in the reinsurance activity on the market was found the implementation of the currency restrictions by the regulator, which, on the one hand, aims to support the stability of the national currency, on the other hand, makes impossible the effective partnerships with the foreign reinsurers and the extension of the obligatory reinsurance contracts for the next year.

It was studied out that the new challenge for the insurance and reinsurance industry is the emergence of new, non-traditional risks, in particular, risks associated with the consequences of the coronavirus, war and cyber risks. Such risks should include the reinsurance coverage, because they have a cumulative nature and a large insurance value.

It was found that the insurance companies are mostly prejudiced towards the insurance and reinsurance of the war risks. Such "reticence" of the insurers is due to the lack of experience in the insuring of such risks, huge losses and the refusal of the foreign partners to cover the mentioned risks.

The article proposes the ways to solve the outlined problems. In particular, it is expediently to create the pools by types of risks; the basis for this is the experience of foreign countries. To improve the existing and to introduce the new conditions in the contracts that provide coverage of war risks. To develop the new insurance products related to the consequences of war risks, including injury to the population and damage to their property or property of the legal entities due to the detonation of mines and other munitions.

Keywords: insurance, reinsurance, state and problems of the reinsurance market during the war, pandemic, cyber risks, war risks.



Постановка проблеми. На десятому місяці повномасштабної війни більшість страхових компаній адаптувалися і почали розробляти та реалізовувати послуги, які передбачають покриття військових ризиків. Але зважаючи на величезні збитки від руйнування помешкань населення, підприємств та інфраструктури через воєнні обстріли, страховики дуже зважено підходять до формування страхових продуктів. Компанії пропонують послуги, застосовуючи в страхових договорах певні застереження. Також однією з причин «обмеженості» страхового покриття є ускладненість перестрахування ризиків, особливо у іноземних партнерів. Тому дослідження українського ринку перестрахування під час війни, виявлення і розв'язання проблем його розвитку є важливим завданням. Звідси обрана тема публікації актуальна і в той же час складна.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичні аспекти ринку перестрахування досліджували вітчизняні вчені В. Базилевич, О. Гаманкова, О. Кнейслер, С. Осадець, Р. Пікус, К. Третяк та зарубіжні: Д. Бланд, М. Коулмен, К. Пфайффер та ін. Водночас неосвітленими питаннями залишились особливості функціонування ринку перестрахування в умовах воєнного стану, виявлення слабких місць у перестрахуванні та обгрунтування напрямів їх нівелювання.

Мета статті. Метою статті є визначення особливостей функціонування вітчизняного ринку перестрахування, обгрунтування проблем розвитку та шляхів їх вирішення в умовах війни.

Відповідно до поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

дослідити особливості функціонування ринку перестрахування в Україні під час війни;

виявити проблеми, які сьогодні існують в перестрахуванні та з'ясувати можливі шляхи їх розв'язання.

Виклад основного матеріалу. Через катастрофи, суспільні потрясіння та під час війни падіння економічних показників країни є неминучим. В Україні з початком воєнних дій відбулося зниження ВВП, обсягів надання фінансових послуг, зокрема і страхових.

Згідно опитування страховиків-учасників Асоціації «Страховий бізнес» на кінець квітня 2022 р. зазначено, що «лише 5% компаній стабільно та без проблем продовжують роботу. Біля 60% працюють, проте мають певні труднощі. Майже 30% стикнулись з вимушеним перериванням діяльності і лише частково відновили роботу, а 10% взагалі ще не можуть відновити операційну діяльність» [1].

У всіх ризикових та кризових ситуаціях підтримка страхових компаній з боку перестраховиків постає очевидним і доцільним, адже перестрахування - механізм, котрий забезпечує фінансову стійкість та рентабельність страхових операцій. Ринок перестрахування надає фінансову безпеку національному страховому ринку і, як наслідок, підвищує економічну стабільність у суспільстві.

Водночас ринок перестрахування є частиною страхового, тому завжди чуттєво реагує на всі потрясіння в економіці і не завжди може виконувати свою головну функцію - вторинний розподіл ризиків, через регуляторні чи цінові перепони. В такій ситуації страховики не можуть своєчасно виконувати свої зобов'язання щодо виплат страхового відшкодування і тягар відновлення по цих об'єктах буде перекладений на власників або заподіювачів шкоди.

Негативні наслідки будуть мати як страхувальники, страховики, так і держава. Для власників підприємств - це неотримання компенсацій по виплатах та посилення наслідків війни для економіки держави. Для страховиків - може спричинити банкрутство після самостійного здійснення надвеликого страхового відшкодування [2].

Розглянемо який вплив спричинила війна на показники перестрахувальної діяльності вітчизняних страховиків. Обсяг та частку премій за вихідним перестрахуванням за шість місяців 2020-2022 рр. унаочнює табл. 1.

Таблиця 1

Обсяг і частка премій за вихідним перестрахуванням у валових страхових преміях на українському страховому ринку за І півріччя 2020 - 2022 рр.

Показники	І півріччя 2020 р.	І півріччя 2021 р.	І півріччя 2022 р.
Обсяг валових страхових премій, млн грн	21008,0	24779,8	17656,4
Обсяг премій, переданих у перестрахування, млн грн	4191,0	4660,8	2233,6
Частка перестрахувальних премій у валових , %	19,9	18,8	12,7

Джерело: складено автором на основі [3]

Обсяг страхових премій і премій переданих у перестрахування у довоєнний період збільшується. Падіння цих показників спостерігається у 2022 році через воєнні дії в Україні: на третину за обсягом страхових премій і більше як у 2 рази за перестрахувальними операціями. Частка перестрахувальних премій у першому півріччі 2021 р. становила 18,8%, а у 2022 - зменшилась до 12,7%.

Визначимо, співвідношення премій з перестрахування, переданих перестраховикам - резидентам і перестраховикам-нерезидентам за досліджуваний період (табл.2).

Аналіз надходжень премій за договорами перестрахування, сплачених резидентам свідчить про їх суттєве зменшення підчас війни.

Таблиця 2

Динаміка і структура вихідного перестрахування вітчизняних страховиків за показниками премій за І півріччя 2020 - 2022 рр.

Показники	І півріччя 2020 р.	І півріччя 2021 р.	І півріччя 2022 р.
Сплачені перестрахові премії (млн. грн.), у тому числі:	4191,0	4660,8	2233,6
- перестраховикам-резидентам	2257,5	1932,1	486,3
-перестраховикам- нерезидентам	1933,5	2728,7	1747,3
Частка перестраховиків- резидентів у сплачених преміях, %	53,9	41,4	21,8
Частка перестраховиків- нерезидентів у сплачених преміях, %	46,1	58,6	78,2

Джерело: складено автором на основі [3]

Частка перестраховиків-резидентів у сплачених преміях за період дослідження знижується, особливо помітно за перше півріччя 2022 р. - 21,8%, проти 41,4% у 2021р. Частка іноземних перестраховиків у преміях, навпаки, має тенденцію до зростання.

Крім вихідного перестрахування на ринку страховики використовують вхідне. Показники премій за договорами вхідного перестрахування можна відслідкувати за табл.3.

Таблиця 3

Обсяг і частка премій за вхідним перестрахуванням у валових страхових преміях за І півріччя 2020 - 2022 рр.

Показники	І півріччя 2020 р.	І півріччя 2021 р.	І півріччя 2022 р.
Обсяг валових страхових премій, млн грн	21008,0	24779,8	17656,4
Обсяг премій, що надійшли від перестрахувальників, млн грн	1805,9	1646,2	574,5
Частка премій від перестрахувальників у валових преміях , %	8,6	6,6	3,3

Джерело: складено автором на основі [3]

Обсяг надходжень премій за вхідним перестрахуванням на порядок нижче від вихідного. Спостерігається тенденція до зниження частки вхідного перестрахування: з 8,6% до 3,3%.

Підґрунтям для виникнення спадних процесів у показниках перестрахувальної діяльності вітчизняних страховиків можна визначити наступне:

воєнні дії в Україні, що зумовлюють зниження всіх економічних індикаторів у суспільстві і життєдіяльності населення, зокрема і страхового сегменту;

впровадження регулятором валютних обмежень, необхідних для підтримання стабільності національної валюти під час війни та їх вплив на перестрахувальну діяльність;

нові виклики для страховиків і перестраховиків з появою нетрадиційних ризиків.

Отже за період війни відслідковуємо зниження показників, як страхових премій, так і перестрахувальних, зокрема і частки премій на ринку вхідного і вихідного перестрахування. «Найбільший спад обсягів діяльності припав на кінець І кварталу 2022 року. У ІІ кварталі падіння було менш стрімким - страховики змогли налагодити роботу в умовах війни. Операції вихідного перестрахування знизилися вдвічі - з 4,7 млрд грн до 2,3 млрд грн порівняно з аналогічним періодом минулого року. Перестрахування всередині країни скоротилося вчетверо - з 1,9 млрд грн до 0,5 млрд грн [3]».

Крім цього погіршує функціонування ринку перестрахування, запроваджені після 24 лютого 2022 р. НБУ валютні обмеження, котрі ускладнюють розрахунки з іноземними перестраховиками та знижують ймовірність пролонгації облігаторних договорів перестрахування в наступному році [4].

Такі обмеження можуть негативно позначатися не тільки на своєчасному виконанні контрагентами зобов'язань, але й впливатимуть на взаємовідносини учасників ринку перестрахування загалом.

Очевидним є, неможливість розміщення за допомогою перестрахувальних операцій високовартісних об'єктів (крупних промислових комплексів, таких як металургійні та машинобудівні комбінати, авіаційні та морські судна) на внутрішньому страховому ринку. Вони потребують значної місткості або певної спеціалізації, а отже спонукають до перерозподілу цих ризиків на міжнародних перестрахувальних ринках. «Як приклад, можна навести галузі, що наразі перестраховані та знаходяться під загрозою не покриття: підприємства оборонної та авіаційної галузей, газової та машинобудівної спеціалізації, агропромислового комплексу, фармацевтичного

та металургійного виробництва, залізничний та автомобільний транспорт, а також їх вантажі, гіганти харчової промисловості, тощо[2]».

Дійсно, утримання крупних ризиків на власній відповідальності страховиків потребує відповідної місткості страхового ринку. Але чи мають страхові компанії необхідний рівень статутного капіталу і резервів на внутрішньому ринку щодо прийняття високовартісних об'єктів? Застосовуючи вимоги вітчизняного законодавства: «якщо страхова сума за окремим об'єктом страхування перевищує 10% суми сплаченого статутного фонду, сформованих вільних резервів і страхових резервів, страховик зобов'язаний укласти договір перестрахування», приведемо розрахунки (табл.4).

Таблиця 4.

Обсяги статутного капіталу та страхових резервів в Україні на 01.07.2022 р.

Період визначення	Обсяг статутного капіталу, млн грн	Обсяг страхових резервів, млн грн	Обсяг статутного капіталу і страхових резервів разом	10% за вимогами законодавства, млн дол.
			млн грн	млн дол.
01.01.2012	14091,8	11179,3	25271,1	3158,9	315,9
01.07.2022	8212,2	36502,4	44714,6	9172,8	917,3

Джерело: складено автором на основі [3].

За десять років обсяги страхових резервів зросли більше як у 3 рази, але обсяг статутного капіталу зменшився. Загальний обсяг цих показників в гривневому і доларовому еквіваленті має позитивну тенденцію. Відповідно до законодавчих вимог утримання страховиків щодо крупного об'єкту на українському ринку підвищилось з 315,9 до 917,3 млн дол. Наведені в табл.4 розрахунки доводять, що місткість вітчизняного страхового ринку по утриманню на відповідальності страховиків особливо крупних об'єктів хоч і збільшується, але поки є недостатньою. Тому крупні ризики мають обов'язково перестраховуватись закордоном на міжнародних страхових ринках.

Через регуляторні обмеження страждають не тільки страховики, а й весь фінансовий ринок. Це звужує можливості кредитування під заставу великих об'єктів, адже банки не приймають у заставу незастраховане майно. Лише іноземні страховики, які мають гарантії від своїх материнських компаній, мають змогу продовжувати приймати на страхування великі ризики.

Також на початку року традиційно відбувається переукладання облігаторних перестрахувальних договорів. На тлі й без того відсутнього бажання в іноземних перестраховиків надавати покриття Україні, неможливість оплати перестрахувальних премій ставить під загрозу подальше існування страхового ринку. Саме з цих причин страхові компанії очікували на зміни у Постанові НБУ до кінця цього року, щодо лібералізації умов функціонування страхового сектору.

Відповідна постанова нарешті прийнята від 9 грудня 2022 року № 242 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18», котра пом'якшує валютні обмеження НБУ з огляду на звернення представників фінансового ринку, державних органів і бізнесу та ураховуючи завдання збереження макрофінансової стабільності й захисту міжнародних резервів України.

Страховики тепер отримають можливість проводити страхові платежі за договорами перестрахування, укладеними з нерезидентами, але за певних умов:

По-перше, перестраховик-нерезидент, з яким укладено договір перестрахування, повинен мати рейтинг фінансової надійності, що за класифікацією міжнародних рейтингових агентств відповідає рівню не нижче ніж "A3" (Moody's Investors Service), "A-" (Standard & Poor's), "A-" (Fitch Ratings), "A-" (A.M. Best).

По-друге, вітчизняна страхова компанія, яка передає ризики у перестрахування, має відповідати низці вимог, серед яких:

відсутність рішення НБУ про визнання структури власності страховика непрозорою;

відсутність рішення НБУ про визнання ділової репутації страховика, його власників істотної участі або керівників чи ключових осіб небездоганною;

дотримання страховиком нормативу платоспроможності та достатності капіталу й нормативу ризиковості операцій.

Для отримання підтвердження про відповідність вимогам для подальшої передачі обслуговуючому банку страховик має звернутися до НБУ.

Надання можливості сплачувати валютні платежі за договорами з перестраховиками-нерезидентами дасть змогу забезпечити дотримання страховиками зобов'язань перед клієнтами та міжнародними партнерами, що виникли станом на 31 травня 2022 року [5].

Внаслідок політичних і економічних потрясінь у світі, міжнародні страхові та перестрахувальні ринки зазнають змін. Трансформуються послуги, які надають страхові і перестрахувальні компанії, оновлюються технології надання пропозицій споживачам.

З історії становлення страхування відомо, що підґрунтям для виникнення того чи іншого виду страхування, завжди слугувала певна кризова ситуація, катастрофа, соціальні зміни. Так, через велику Лондонську пожежу 1666 року одноосібні страховики починають впроваджувати вогневе страхування. У ХУІІІ столітті, в період вільного підприємництва та зародження ринкових відносин, у суспільстві виникає необхідність страхування від нещасних випадків, адже використання новітніх на той час технологій (парових котлів, новинок хімічного виробництва) підвищило у рази кількість випадків травмування і смерті працівників.

З 2020 року, внаслідок COVID-19, починається еволюція у всіх галузях світової економіки, зокрема і в Україні. Відразу страховики розмістили на своїх веб-сайтах інформацію про зміни в політиці у зв'язку з пандемією. Наприклад, в Китаї страховики, що працюють в сегменті медичного страхування, розширили страхове покриття діючих полісів, щоб компенсувати витрати на лікування через COVID-19. В Італії, яка однією з перших постраждала від коронавірусу, страховики почали укладати договори безпосередньо для захисту страхувальників від ризику COVID-19.

Не стоять осторонь і українські страховики, хоча на початку пандемії у компаній були досить протилежні думки відносно змін. Деякі страховики на початку поширення коронавірусу застосовували цей випадок, як виняток з договору страхування. Інші, навпаки, розширювали програми медичного страхування, страхування життя за рахунок цієї події.

Захист від ковіду для індивідуальних клієнтів пропонують сьогодні страхові компанії: «ТАС», «ARX», «Універсальна», «ІНГО», «АСКА-Життя», «ВУСО», «Країна» та інші. Так, страхова група «ТАС» доповнила стандартний перелік ризиків за туристичним страхуванням «ТАЗ-ТгауеІ» та «ТАС-Мандри» випадком - захворювання на COVID-19.

В той же час страхові компанії поводяться досить стримано відносно укладення договорів з медичними працівниками, адже рівень ризику захворіти досить високий. Якщо страховики і погоджуються на покриття цих ризиків, то за високу ціну.

Міжнародні аналітики компанії «Capgemini» згідно зі звітом World InsurTcch Report 2020 року, зазначають, що пандемія COVID-19 стала з'єднувальною ланкою для знаходження нових шляхів надання послуг страховиками та залучення нових клієнтів, що діють у режимі «онлайн».

Цифровізація у страховій галузі призвела як до позитивних, так і негативних наслідків. Позитивні визначались вище, до негативних слід віднести:

зменшення покриття авіаційних та майнових ризиків, оскільки ці сфери в період карантину не були такими затребуваними;

зниження кількості укладених договорів в автострахуванні, особливо з водіями нових авто;

необхідність лібералізації існуючих програм, пов'язаних зі страхуванням здоров'я та зниження тарифів в даному сегменті ринку страхування.

Тому страховикам слід працювати над новими можливостями, залучати партнерські зв'язки. В якості партнера можна залучати і державу, як це вже з початку пандемії відбувається за кордоном. Прикладом такої співпраці може бути створення об'єднання страховиків, учасники якого поділяють у певній пропорції разом з державою збитки внаслідок спалаху епідемії короновірусу.

За кордоном зі схожою ідеєю виступає Асоціація британських страховиків і Товариство з питань управління ризиком і страхування в США (Risk and Insurance Management Society).

Але не тільки через пандемію ринок страхування та перестрахування зазнає суттєвих змін. Через дистанційний формат роботи збільшилась кількість кібератак, оскільки власні мережі не можуть забезпечити такий захист, як офісна інфраструктура.

Розмір виплат по кібератаках власникам малого бізнесу зросла на 58% у першому півріччі 2022 року, порівняно з тим же періодом минулого року. У звіті компанії Coalition під назвою Cyber Insurance Claims Report за 2022 рік йдеться, що середня вартість такої претензії зараз досягла 139 тис доларів.

Ще одним напрямком, що спричиняє негативні зміни у суспільстві, економіці є воєнні ризики. Причому такі ризики впливають не тільки на економіку нашої країни, але і сусідніх країн.

Страхування військових ризиків - відносно новий в Україні страховий продукт. Він досить дорогий, оскільки такі ризики обов'язково перестраховуються на міжнародних ринках. «До 2014 року воєнні ризики були дивиною. І попит на такі продукти був тільки від компаній, які беруть участь, наприклад, у міжнародних перевезеннях вантажів, маршрути яких проходили поблизу гарячих точок. «Ринок War, terrorism, and political violence страхування - величезний. Зазвичай такі ризики приймає синдикат Lloyd's. На Україну в ньому припадає менше 1% [6]».

В 2014 році, з початком конфлікту на Донбасі, іноземні перестрахувальні компанії пропонували свій захист внаслідок воєнних ризиків, але на той час тільки декілька вітчизняних страховиків були готові покривати ці ризики.

Страхування від воєнних ризиків купували підприємства з іноземним капіталом або компанії з агросектору, логістичні центри та підприємства альтернативної енергетики. «Саме так в Україні працювала переважна більшість західних проєктів. Вони всі обов'язково страхували подібні ризики. Там, де передбачалося фінансування міжнародних банків і фондів, від виконавців вимагалось обов'язкове комплексне страхування всього проєкту. Починаючи від процесу будівництва й закінчуючи всіма ризиками, що можуть виникати при його експлуатації. Наявність так званого полісу PVI (страхування від військових ризиків) також було обов'язковою умовою. З такою самою відповідальністю працював і український системний бізнес, який має сформовану культуру ризик-менеджменту. За власною ініціативою або за порадою страхових брокерів низка українських компаній оформлювали страхові договори на покриття воєнних ризиків ще навіть у лютому 2022 року [7]».

З початком війни у лютому 2022 року укладення страхових договорів в Україні і передача цих ризиків перестраховикам стає неможливим, адже «війна перестала бути ризиком, а перетворилась на реальність [8]».

Поступово страховий ринок адаптується до реалій війни. Страхові компанії починають пропонувати, хоча дуже в обмеженому варіанті, покриття воєнних ризиків додатково до майнового або включають їх в перелік подій в страхуванні від нещасних випадків.

Потреба в укладенні договорів, що покривають воєнні ризики зростатиме, а також і необхідність залучення додаткової місткості за допомогою системи перестрахування.

Ризики війни відносять до групи політичних ризиків. Перелік ризиків, які називають політичними, досить широкий: 1) Саботаж і терористичні акти (Sabotage and terrorist acts (S&T). 2) Страйки, безлад і народні заворушення (Strikes, Riots and Civil Commotion (SRCC); 3) Війна (War). 4) Вторгнення, повстання, революція, громадянська війна (Invasion, rebellion, revolution, civil war). 5) Політичне насильство (Political violence). 6) Зловмисні пошкодження (Malicious damage). 7) Перерва у виробництві (Break in production) внаслідок ризиків перелічених вище [9, с.294.]

Найбільш поширеними у світі серед визначених вище політичних ризиків є S&T і SRCC. До специфічних умов цих договорів можна віднести: обмеження страхового покриття, формування ціни страхового захисту, франшиза, формулювання поняття «страховий випадок», необхідність перестрахування щодо диверсифікації таких ризиків (рис.1).



Рис.1. Специфічні особливості умов договору страхування політичних ризиків

Джерело: складено автором

Об'єктом страхування за страховою угодою може бути будь-яке майно: фінансові установи, готелі, торгівельні центри, енергетичні комплекси, мости, тунелі, об'єкти будівництва. Але досить вибірковий підхід до державних, військових та політичних активів, посольств, трубопроводів і ліній електропередач.

На ціну страхового покриття разом із звичними для майнового страхування чинниками (вид об'єкта, його розташування, рівень безпеки, ліміт відповідальності страховика) впливають і нестандартні - майно з підвищеною чисельністю осіб (аеропорти, стадіони), а також і розміщення майна відносно до лінії фронту. За останнім чинником тарифи можуть бути значно диференційованими, наприклад, від 0,03% для активів у Західній Україні до 3,5% у безпосередній близькості до лінії бойових дій.

На розмір встановленої франшизи обов'язково впливає той же територіальний чинник. Він стрімко зростає через наближення до об'єкту страхування до лінії фронту.

Період врегулювання збитків може бути довгим. За такими договорами має бути чітко визначено поняття «страховий випадок», оскільки до майнових збитків, наприклад, за крупним промисловим підприємством, можуть призвести дії робітників підприємства, терористів, сепаратистів або військових операцій. Тому правильно трактувати «страховий випадок» досить складно, що призводить до спірних тлумачень, а отже до уповільнення врегулювання збитків страхувальників.

Очевидно, що надати покриття за політичними ризиками у повному обсязі в межах внутрішнього ринку неможливо, оскільки розмір збитків може бути величезним. Тому перестрахування політичних ризиків на міжнародних страхових ринках є об'єктивною необхідністю. Купувати перестрахувальний захист від політичних ризиків вітчизняні страховики можуть у синдикатах Ллойду. Захист у міжнародних перестраховиків надійний та якісний, але й ціна його надто висока. Андерайтерське рішення щодо перестрахування об'єктів внаслідок актів тероризму або військових дій залежить від їх рівня ризикованості.

Альтернативою у диверсифікації таких специфічних ризиків на внутрішньому страховому ринку є знову ж створення пулів. І держава сьогодні, в особі наглядового органу в страхуванні, долучається до пошуку шляхів вирішення цієї проблеми. «Одним із механізмів є створення спеціального компенсаційного фонду або пулу на рівні держави із залученням коштів донорів та страховиків. Як показує успішний міжнародний досвід, створення аналогічних фондів є можливим на основі державно-приватного партнерства[8]».



Висновки

Наслідками воєнних дій на території України є відчутне падіння всіх економічних показників. Більшість підприємств значно знизили обсяги виробництва, деякі загалом припинили свою діяльність. Війна вплинула на всі галузі економіки, зокрема і страхової. Аналіз показників страхової та перестрахувальної діяльності свідчить про спадні тенденції. Ринок вхідного і вихідного перестрахування значно скоротився. Виявлені проблеми у функціонуванні вітчизняного ринку перестрахування: зниження обсягів надходжень, регуляторні перепони, поява і збільшення кількості нетрадиційних ризиків, зумовлює необхідність пошуку шляхів їх вирішення.

Позитивними змінами є спрощення законодавчих нормативів у частині оплати послуг за кордон за договорами перестрахування. У найближчій перспективі - розробка та удосконалення існуючих умов страхових договорів з «вторинних» наслідків війни (спрацювання мін та інших боєприпасів) в страхуванні майна та населення від нещасних випадків.

Як тільки Україна отримає гарантії безпеки за результатами війни, організувати успішну роботу в страхуванні та перестрахуванні воєнних ризиків можливо через об'єднання зусиль держави і страхового бізнесу у їх покритті або залучення послуг перестрахувальних брокерів, котрі передаватимуть ризики на відповідальність провідним та високорейтинговим перестраховикам міжнародного страхового ринку.



Література

1.Черняховський В. План Маршалла для українського страхового ринку. URL: https://biz.nv.ua/ukr/experts/yak-vplinula-viyna-na-strahoviy-rinok-ekspert-ostanni-novini- 50237940.html (Дата звернення: 15.12.22)

Українські страховики попередили НБУ про негативні наслідки блокування перестрахування у нерезидентів. Openmind економіка. URL: https://forinsurer.com/news/ 22/07/14/41492 (Дата звернення: 15.12.22)

Огляд страхового ринку за І півріччя 2020-2022 рр. НБУ. Статистика. URL: https://bank.gov.ua/ua/statistic/supervision-statist#6 (Дата звернення: 15.12.22)

Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану. Постанова НБУ від 24 лютого 2022 року №18. URL: https://bank.gov.ua/ua/ legislation/Resolution_ 24022022_18

Гришанова Н. Нацбанк пом'якшує низку валютних обмежень і розширює можливості страховиків сплачувати перестрахування за кордоном. URL: https://jurliga.ligazakon.net/ news/216037_natsbank-pomyakshu-nizku-valyutnikh-obmezhen--rozshiryu-mozhlivost-strakhovikv- splachuvati-perestrakhuvannya-za-kordonom (Дата звернення: 16.12.22).

Непробивний поліс: що відбувається з воєнним страхуванням в Україні. І кого воно може «захистити». Спецпроєкт mind. Сучасний літопис українського бізнесу. URL: https://mind.ua/publications/20245020-neprobivnij-polis-shcho-vidbuvaetsya-z-voennim- strahuvannyam-v-ukrayini (Дата звернення: 18.12.22).

Семченко А. Країна можливостей: як доцільно страхувати приватні інвестиції та воєнні ризики. Openmind економіка. URL:Https://mind.ua/openmind/20250171-krayina- mozhlivostej-yak-docilno-strahuvati-privatni-investiciyi-ta-voenni-riziki (Дата звернення: 18.12.22).

Бурбель Л. Шість головних викликів, з якими зустрівся страховий ринок упродовж шести місяців війни. Interfax - Україна інформаційне агентство. URL: https://interfax.com.ua/news/blog/856594.html (Дата звернення: 16.12.22).

Татаріна Т. Страхування політичних ризиків та особливості їх перестрахування: європейський досвід, практика використання в Україні. Вісник Волинського інституту економіки і менеджменту. 2017. №19. С.289-297.



References

Cherniakhovskyi V. (2022). Plan Marshalla dlia ukrainskoho strakhovoho rynku. [The Marshall Plan for the Ukrainian insurance market]. biz.nv.ua. Retrieved from: https://biz.nv.ua/ukr/ experts/yak-vplinula-viyna-na-strahoviy-rinok-ekspert-ostanni-novini-50237940.html [in Ukrainian].

Ukrainski strakhovyky poperedyly NBU pro nehatyvni naslidky blokuvannia perestrakhuvannia u nerezydentiv. [Ukrainian insurers warned the NBU about the negative consequences of blocking reinsurance for non-residents]. Openmind economy. Retrieved from: https://forinsurer.com/news/22/07/14/41492 [in Ukrainian].

Ohliad strakhovoho rynku za I pivrichchia 2020-2022 rr.[ Overview of the insurance market for the first half of 2020-2022]. NBU. Statistics. Retrieved from: https://bank.gov.ua/ua/statistic/supervision-statist#6 [in Ukrainian].

Postanova NBU «Pro robotu bankivskoi systemy v period zaprovadzhennia voiennoho stanu». [Resolution of the NBU «About the operation of the banking system during the introduction of martial law»] vid 24 liutoho 2022 roku №18 (n.d.). NBU website. Retrieved from: https://bank.gov.ua/ua/legislation/Resolution_ 24022022_18 [in Ukrainian].

Hryshanova N. (2022) Natsbank pomiakshuie nyzku valiutnykh obmezhen i rozshyriuie mozhlyvosti strakhovykiv splachuvaty perestrakhuvannia za kordonom. [The National Bank eases a number of currency restrictions and expands the ability of insurers to pay reinsurance abroad]. jurliga.ligazakon.net. Retrieved from: https://jurliga.ligazakon.net/news/216037_natsbank- pomyakshu-nizku-valyutnikh-obmezhen--rozshiryu-mozhlivost-strakhovikv-splachuvati- perestrakhuvannya-za-kordonom [in Ukrainian].

Neprobyvnyi polis: shcho vidbuvaietsia z voiennym strakhuvanniam v Ukraini. I koho vono mozhe «zakhystyty». [Bulletproof policy: what is happening with military insurance in Ukraine. And who can it "protect"]. Special project mind. Modern chronicle of Ukrainian business. Retrieved from: https://mind.ua/publications/20245020-neprobivnij-polis-shcho-vidbuvaetsya-z- voennim-strahuvannyam-v-ukrayini [in Ukrainian].

Semchenko A. (2022). Kraina mozhlyvostei: yak dotsilno strakhuvaty pryvatni investytsii ta voienni ryzyky. [Land of Opportunity: How to Insure Private Investments and War Risks]. Openmind economy. Retrieved from: https://mind.ua/openmind/20250171-krayina- mozhlivostej-yak-docilno-strahuvati-privatni-investiciyi-ta-voenni-riziki [in Ukrainian].

Burbel L. (2022) Shist holovnykh vyklykiv, z yakymy zustrivsia strakhovyi rynok uprodovzh shesty misiatsiv viiny. [Six main challenges faced by the insurance market during the six months of the war]. Interfax - Ukrainian news agency. Retrieved from: https://interfax.com.ua/news/blog/856594.html [in Ukrainian].

Tatarina T.(2017) Strakhuvannia politychnykh ryzykiv ta osoblyvosti yikh perestrakhuvannia: yevropeiskyi dosvid, praktyka vykorystannia v Ukraini. [Insurance of political risks and peculiarities of their reinsurance: European experience, practice of use in Ukraine]. Visnyk Volynskoho instytutu ekonomiky i menedzhmentu - Bulletin of the Volyn Institute of Economics and Management, 19, 289-297 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...