Генезис суті заощаджень та форми їх здійснення домогосподарствами

Размещено на http://allbest.ru

Хмельницький національний університет

Генезис суті заощаджень та форми їх здійснення домогосподарствами

Квасницька Раїса Степанівна доктор економічних наук, професор,

професор кафедри фінансів, банківської справи та страхування,

Семенишина Альона Олегівна магістр з фінансів,

м. Хмельницький

Анотація

Важливе значення для досягнення стратегічних цілей соціального та економічного розвитку країни має розширення та зміцнення фінансових взаємовідносин домашніх господарств з усіма інститутами різних сегментів фінансової системи.

Тобто вкрай важливим є вплив грошових доходів населення на формування бюджетних, кредитних і страхових ресурсів, незамінною є участь домогосподарств у формуванні статутного капіталу нефінансових та фінансових корпорацій, участь у функціонуванні ринків капіталу: грошовому ринку, фондовому ринку та ринку похідних фінансових інструментів. Тому мотивування домашніх господарств до здійснення заощаджень та їх трансформації в інвестиції є однією з головних цілей розвитку економіки України. Адже рішення домогосподарств про здійснення заощаджень та про їх інвестування є важливим чинником стабільного та стійкого розвитку економіки будь-якої держави, особливо за умови формування соціально-орієнтованої ринкової економіки.

В статті досліджено етапи формування суті заощаджень домашніх господарств, які базуються на поглядах представників різних економічних шкіл. Обґрунтовано те, що основні теорії, які розкривають суть і мотиви заощаджень доцільно об'єднати у такі групи: кількісні (поняття заощаджень, характеризується як перевищення доходу над споживанням), мотиваційні (заощадження є «відкладеним споживанням» через певні причини (мотиви) та інвестиційні (відмова від поточного споживання розглядається як жертва, що приводить до винагороди у вигляді прибутку в майбутньому). Розкрито суть та склад форм заощаджень домогосподарств залежно від: характеру мобілізації заощаджень (організовані та неорганізовані); мотивування здійснення заощаджень (вмотивовані та невмотивовані); об'єкту вкладання (депозитні вкладення в банківські установи; вкладення в цінні папери, такі як акції та облігації; вкладення в нерухомість). Рішення про доцільність здійснення заощаджень та вибору їх форм поєднують у собі елементи як об'єктивного оцінювання економічної ситуації загалом, так і суб'єктивні мотиви співвідношення дохідності і ризику форм заощаджень.

Ключові слова: заощадження, теорії формування заощаджень, форми заощаджень домогосподарств, організовані заощадження, неорганізовані заощадження.

Abstract

The genesis of the essence of savings and the forms of their realization by households

Kvasnytska Raisa Stepanivna Doctor of Economics, Professor, Professor of Department of Finance, Banking and Insurance, Khmelnytskyi National University, Khmelnitskyi

Semenyshina Alyona Olehivna Master of Science in Finance, Banking and Insurance, Khmelnytskyi National University, Khmelnitskyi,

The reform of the Ukrainian economy, namely its transition from a planned, centralized, Expanding and strengthening the financial relationships of households with all institutions of various segments of the financial system is important for achieving the strategic goals of the country's social and economic development. The influence of the population's monetary income on the formation of budgetary, credit and insurance resources is extremely important, the participation of households in the formation of the authorized capital of non-financial and financial corporations, participation in the functioning of capital markets: the money market, the stock market and the market of derivative financial instruments is indispensable. Therefore, motivating households to save and transform them into investments is one of the main goals of the development of the economy of Ukraine. After all, the decision of households to make savings and to invest them is an important factor in the stable and sustainable development of the economy of any country, especially under the condition of the formation of a socially oriented market economy.

The article is researched the stages of the formation of the essence of savings of households, which are based on the views of representatives of various economic schools. It is justified that the main theories that reveal the essence and motives of savings should be grouped into the following groups: quantitative (the concept of saving is characterized as an excess of income over consumption), motivational (savings is «deferred consumption» due to certain reasons (motives)) and investment (rejection of current consumption is considered as a sacrifice, which leads to a reward in the form of profit in the future). The essence and composition of the forms of savings of households are revealed depending on: the nature of savings mobilization (organized and unorganized); the motivation for saving (motivated and unmotivated); object of investment (deposit investments in banking institutions; investments in securities, such as shares and bonds; investments in real estate). Decisions about the expediency of savings by households and the choice of their forms combine elements of both an objective assessment of the economic situation in general and subjective motives of the ratio of profitability and risk of forms of savings.

Keywords: savings, theories of savings formation, forms of savings of households, organized savings, unorganized savings.

Вступ

Постановка проблеми. Заощадження домогосподарств на рівні будь- якої держави розглядаються як джерело інвестування в її економіку. Саме заощадження визначають спроможність економічної системи держави генерувати капітал, а тому є джерелом примноження суспільного багатства. Важливе значення для досягнення стратегічних цілей соціального та економічного розвитку країни має розширення та зміцнення фінансових взаємовідносин домашніх господарств з усіма інститутами різних сегментів фінансової системи. Тобто вкрай важливим є вплив грошових доходів населення на формування бюджетних, кредитних і страхових ресурсів, незамінною є участь домогосподарств у формуванні статутного капіталу нефінансових та фінансових корпорацій, участь у функціонуванні ринків капіталу: грошовому ринку, фондовому ринку та ринку похідних фінансових інструментів. Тому мотивування домашніх господарств до здійснення заощаджень та їх трансформації в інвестиції є однією з головних цілей розвитку економіки України. Адже рішення домогосподарств про здійснення заощаджень та про їх інвестування є важливим чинником стабільного та стійкого розвитку економіки будь-якої держави, особливо за умови формування соціально-орієнтованої ринкової економіки.

Так, у країнах з низьким рівнем заощаджень досить часто виникають проблеми щодо забезпечення ліквідності їх банківської системи, тому доступ до кредитних ресурсів в цих країнах є обмеженим. Така ситуація зумовлює необхідність імпорту капіталу для покриття попиту на ці кредитні ресурси, а національна економіка країни стає вразливою до різних зовнішніх загроз: економічних криз або економічних спадів. При цьому, заощадження є елементом невизначеності та генерування ризиків, так як на їх обсяги впливають різні об'єктивні та суб'єктивні чинники. Звичайно, зміна умов розвитку економіки країни впливає на вибір форм заощаджень та їхніх чинників, тому дослідження суті, форм заощаджень та особливостей їх активізації банківськими установами є актуальним в сучасних умовах невизначеності розвитку економіки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням поведінки домашніх господарств щодо здійснення ними заощаджень та проблеми формування заощаджень займалися такі вітчизняні науковці, як: О. Ватаманюк [1], О. Задоя [2], Т. Кізима [3], Я. Петренко [4], М. Савлук [5] та ін. Проте, незважаючи на значний доробок науковців із цієї проблематики, все ж ще не немає остаточного уявлення підходи до визначення суті заощаджень домогосподарств та форм їх здійснення.

Мета статті - дослідження підходів до визначення суті заощаджень домогосподарств та форм їх здійснення за сучасних умов господарювання.

Виклад основного матеріалу

Сьогодні на одне з чільних місць виступає проблема забезпечення стійкого економічного зростання держави що відповідає концепції розвитку вітчизняної економіки. Тому, з метою розв'язання цієї проблеми, необхідно здійснювати залучення різноманітних джерел поповнення фінансових ресурсів на фінансовому ринку.

Одним із таких джерел поповнення фінансових ресурсів на фінансовому ринку є заощадження домашніх господарств, які відіграють важливу роль в економіці України. Адже частка їх фінансових ресурсів у кінцевому використанні валового внутрішнього продукту є найвищою серед інших категорій кінцевого використання. Саме домашні господарства забезпечують економіку будь-якої країни вільними грошовими ресурсами за рахунок своїх заощаджень в банківських установах, накопичення пенсій на пенсійних рахунках, вкладання коштів в різні інститути спільного інвестування.

Водночас, частина доходу домогосподарств, яка може бути спрямована на формування заощаджень та їх трансформацію в інвестиції, нажаль, є досить незначною. Причинами труднощів залучення домашніх господарств до операцій з інвестування є: низький рівень добробуту більшої частини домашніх господарств; курсові зміни долара та євро; інфляційні очікування щодо підвищення цін на продовольчі товари та послуги; незначні знання щодо засадничих принципів функціонування фінансового ринку та можливостей з інвестування; відчуття недовіри до вітчизняних фінансових інститутів. фінансовий банківський заощадження акція

Варто відмітити, що в економічній науці виділяються певні етапи формування суті заощаджень домашніх господарств, які базуються на поглядах представників різних економічних шкіл. Так, засновник класичної школи А. Сміт вбачав у заощадженнях саме заощадження капіталу і вважали, що ці заощадження капіталу лежать в основі економічного зростання [6]. А. Маршалл, як представник маржиналізму, розглядав заощадження як надлишковий продукт праці, як форму реалізації заощаджень розглядав таке поняття як «багатство» [7].

Дж. Кейнс - фундатор кейнсіанської школи вважав, що заощадження населення в основному збільшуються із ростом доходу, а от споживання зростає не так стрімко. Тому зі зменшенням доходів насамперед скорочуються заощадження, а споживання залишається приблизно на тому самому рівні [8].

М. Фрідмен, Ф. Гайект - представники монетаризму - сформували теорію перманентного доходу, яка ґрунтується на тому, що частка заощаджень зростає тоді, коли збільшується поточний, а не постійний (перманентний) дохід. Гранична схильність до споживання з поточного доходу значно менша від граничної схильності до споживання з перманентного доходу. Отже, важливими факторами впливу на процеси заощадження домашніх господарств є дохід, оплата праці, кінцеві споживчі витрати домашніх господарств, поточний приріст заощаджень тощо [4, с.23].

Оскільки заощадження домогосподарств є основним інвестиційним ресурсом економіки, що передбачають задоволення на перспективу відкладених потреб та потенційно сприяють зростанню добробуту домогосподарства, то увага щодо дослідження економічної природи та суті була звернута ще представниками класичної політекономії. Зауважимо, що ними розглядалась ощадливість як суспільне благо. розглядали заощадження як частину доходу, яка залишається після сплати податків, що не використана на придбання споживчих товарів [9]. Формування ж суті заощаджень відбувалось одночасно з розвитком так званих «моделей доходу», до яких першочергово відносяться праці Н. Сеніора «Основні начала політичної економії» та І. Фішера «Теорія відсотка». Узагальнено суть заощаджень визначалась при ухваленні рішення про споживання сьогодні, так як у майбутньому споживачі зустрічаються з між часовими бюджетними обмеженнями. Тобто залежність споживання від доходу визначається не тільки поточною величиною доходу, а й очікуваною величиною доходу в майбутньому [2, с. 14].

Альтернативну модель абсолютного доходу розвив Дж. Кейнс у своїй праці «Загальна теорія зайнятості, відсотка і грошей» [8]. Так, ним було висунуто ідею, відповідно до якої рівновага заощаджень та інвестицій відбувається за рахунок коливань рівня виробництва або доходу. Суть цієї ідеї полягає в тому, що саме інвестиції, а не заощадження, зумовлюють зміни в доході: посилаючись на потік інвестицій, учений доводить, що за допомогою мультиплікатора створюються ті самі заощадження, які необхідні для певного рівня інвестицій [4, с.23]. Мультиплікатор показує, наскільки має зрости зайнятість для того, щоб викликати таке збільшення реального доходу, яке може спонукати учасників господарського процесу відкласти необхідну суму додаткових заощаджень [8].

Його послідовник Ф. Модільяні розробив модель життєвого циклу, яка була у 1954 році висунута на Нобелівську премію і викладена у Нобелівській лекції «Життєвий цикл, особисті заощадження і багатство народів» [10]. Основою цієї гіпотези Ф. Модільяні вважав те, що людина, намагаючись згладити особисте споживання протягом свого життя, співвідносить своє споживання з очікуваним доходом протягом життя.

Однією з сучасніших практичних моделей доходу є модель М. Фрідмана - модель перманентного доходу», яка базується на тому, що формування споживчих витрат відбувається не за рахунок поточного, як зазначав Дж. Кейнс, а за рахунок постійного (так званого перманентного) доходу, який створюється з метою забезпечення протягом життя стабільного рівня споживання [8]. Таким чином, усі розглянуті моделі виходять з того, що якщо розглядати споживання та заощадження, то перевага надається саме споживанню. Тому причиною заощаджень у короткотерміновому періоді може рахуватись максимізація сукупного споживання [2].

Основні теорії, які розкривають суть і мотиви заощаджень, доцільно об'єднати у такі групи: кількісні, мотиваційні та інвестиційні. Так, поняття заощаджень, яке висунуте Дж. Кейнсом, характеризується як перевищення доходу над споживанням, є відобразником кількісного вираження заощаджень, що і дало можливість такий підхід до тлумачення заощаджень назвати кількісним. У трактуванні заощаджень, що виклав У. Шарп, акцентується увага на тому, заощадження є «відкладеним споживанням», тобто виокремлюється визначення суті заощаджень через мотиваційний підхід [11]. При цьому акцентується увага на єдності споживання та заощадження населення, адже ці складові доходу спрямовані на задоволення потреб лише з розривом у часі. Наступний підхід включає інвестиційні теорії. Представником цього підходу варто виділити Н. Сеніор, який хоча і не застосовував термін «заощадження», однак розглядав сам процес заощадження. На його думку, капіталіст відмовляється від насолоди споживання, перетворюючи частину своїх доходів на засоби виробництва, тобто поточне споживання є більш цінними, ніж споживання у майбутньому. Тому відмова капіталіста від поточного споживання розглядається як жертва, що приводить до винагороди у вигляді прибутку в майбутньому [2, с.15].

З вищевикладених характеристик підходів можна зробити висновок, що кожний з них має право на існування, тому що відображає одну із особливих рис заощаджень. Однак, сьогодні єдності серед учених-економістів щодо тлумачення поняття «заощадження» так і не досягнуто. Розвиваючи існуючі теоретичні основи заощаджень населення (домашніх господарств) в економічній системі, сучасні дослідники при визначені заощаджень акцентують увагу на певних особливостях, що притаманні цьому поняттю. Так, М. Савлук розглядає заощадження як форму багатства, що не пов'язана із задоволенням поточних потреб домогосподарств, а призначена для задоволення споживчих потреб у майбутньому, тому їх існування сприяє зростанню та урізноманітненню потреб людей, що посилює їх мотивацію до праці та підвищення її ефективності [5, с. 220]. О. Ватаманюк акцентує увагу на тому, що заощадження домашніх господарств це частина національних заощаджень, а також значну увагу приділяє тенденціям, які були притаманні заощадженням у різні періоди розвитку економіки України та методикам оцінки заощаджень у неорганізованій формі [1]. Проаналізувавши бачення сутності заощаджень, які даються різними дослідниками, нами були виділені декілька підходів, що проявляються в акцентуванні на основній характеристиці цього поняття. Такими підходами є розкриття суті заощаджень як:

1) частини:

- національних заощаджень [1];

- сукупних (грошових) доходів населення [12];

- майна (багатства) [13];

2) як форми багатства [5];

3) як відносини [3];

4) як різницю між (наявність залишків) [9];

5) як процес прийняття рішення [2];

7) як частини доходів; як частини грошової маси; як процес прийняття рішень; як втілення в накопичених активах [14].

Поточний рівень життя формує фінансову поведінку населення, яка сприяє або перешкоджає економічному зростанню країни. Рішення домогосподарств щодо розподілу їх доходів на витрати і заощадження, а також способи використання останніх безумовно впливають на економічні можливості держави та підвищення добробуту самого населення. Як справедливо зазначає М. Савлук [5], роль заощаджень домогосподарств доцільно розглядати в чотирьох площинах: економічній, фінансовій, соціальній та політичній.

На наш погляд, економічна роль заощаджень домогосподарств полягає в тому, що вони сприяють кращому задоволенню та урізноманітненню потреб населення й безпосередньо впливають на обсяг ВВП та національного догоду.

А мотивована щодо утворення заощаджень діяльність домогосподарств є процесом здійснення ними інвестицій, які є важливим фінансовим джерелом ефективного функціонування та розвитку економіки держави. Як відомо, основними факторами формування заощаджень домогосподарств, згідно з фундаментальним положенням класичної економічної теорії, є: величина отриманого доходу; величина витрат на споживання; величина процентних ставок банківських установ; рівень оподаткування; рівень інфляції; рівень довіри до інститутів фінансового ринку, політична стабільність тощо [15, с.175].

Зростання ж заощаджень домашніх господарств виступає стимулюючим фактором пожвавлення споживчого та інвестиційного попиту суб'єктів економічних відносин, а також і зростання ділової активності у всіх секторах економіки держави.

Завдяки цьому забезпечується вплив на обсяг виробництва на рівні держави та закладається фінансово-інвестиційна база економічного зростання економіки раїни загалом.

Форми заощаджень домогосподарств доцільно розглядати з таких позицій:

1) залежно від характеру мобілізації заощаджень;

2) залежно від мотивування здійснення заощаджень;

3) залежно від об'єкту вкладання.

За характером мобілізації заощадження можуть бути в таких формах, як:

- організовані заощадження - це саме заощадження населення, мобілізацію і розміщення яких проводить банківський сектор, або небанківські фінансово-кредитні установи, які згідно із законодавством мають право здійснювати операції щодо залучення коштів населення та їх розміщення [16];

- неорганізовані заощадження - це сума коштів, які знаходяться в розпорядженні домогосподарств, існують у вигляді готівкових коштів, не інвестуються в цінні папери, депозити, паї і організовану підприємницьку діяльність [17, с.75] або, іншими словами, це заощадження, що зберігаються безпосередньо у населення готівкою у національній та іноземній валютах [16] або товарами тривалого користування.

Таким чином, саме заощадження і є інвестиційними ресурсами домогосподарств, які ними можуть бути вкладені в різні інвестиції. Звичайно, неорганізовані заощадження домогосподарств відволікаються з інвестиційних процесів як реального, так і фінансового секторів економіки держави. Тим самим, вони забезпечують одночасне зменшення споживання та зменшення інвестиційних ресурсів суспільства, основи його розвитку [2, с.30]. Однак, підкреслимо, що неорганізовані заощадження, а найбільше грошові кошти в національній та іноземній валютах, все ж є потенційним джерелом поповнення фінансових ресурсів в економіці держави. Домогосподарства також можуть мати заощадження, які називають квазізаощадженнями, що є вкладеннями коштів в нерухомість, дорогоцінне каміння та дорогоцінні метали, антикваріат, картини, тобто в товари тривалого користування.

Зазначимо, що такі заощадження, деякі науковці відносять до організованої форми заощаджень, що, на нашу думку, є недоречним. На наше переконання, квазізаощадження повинні позиціонуватися саме в межах заощаджень неорганізованої форми, адже, якщо до організованої форми заощаджень відносять мобілізацію і розміщення заощаджень домогосподарств, які проводить банківський сектор, або небанківські фінансово-кредитні установи, то як можна до цієї форми віднести картину (навіть дуже цінну), яка висить у власному помешканні одного чи кількох членів домогосподарства [15, с.176]. Що ж стосується заощаджень неорганізованої форми, то ці заощадження не вкладаються в банки або небанківські фінансово-кредитні установи, і, хоча, вони є інвестиційним ресурсом домогосподарств, все ж ізолюються з інвестиційного процесу. Вони ведуть як до скорочення споживання - стимулу для здійснення інвестицій, так і до скорочення інвестиційних ресурсів суспільства - основи його розвитку [18].

Таким чином, наявність неорганізованих заощаджень для держави ускладнює процес регулювання грошової маси в обігу, а самих їх власників позбавляє можливості отримання доходів у формі процентів чи дивідендів.

Варто відмітити, що домашні господарства можуть здійснювати цільові заощадження, тобто заощадження обумовлені певним мотивом накопичення - вмотивовані заощадження.

Однак, мотиви заощаджень не завжди бувають чітко усвідомленими. Так, мотив щодо заощадження може ховатись в сімейних відносинах, або ж залежати від суспільства загалом. Це стосується заощаджень, що формуються через перевищення платіжних можливостей домогосподарств рівня їх потреб, а також через можливості суспільства задовольняти споживчий попит домогосподарств. Саме такі заощадження можна розглядати як невмотивовані заощадження.

Формуючи особисті заощадження, населення переслідує передусім завдання-мінімум - зберегти власні заощадження, а також досягти завдання- максимуму - якомога вигідніше примножити свій капітал із якнайменшими ризиками втрати доходів. Причому досягнення цих завдань є важливим як для самих домогосподарств (адже невдалий вибір форми заощаджень знижує спонукальні мотиви для заощаджень в майбутньому), так і для держави (оскільки невеликі, але масові заощадження населення формують масивні обсяги національних заощаджень, що в кінцевому підсумку стимулює економічний розвиток в країні) [3, с.60]. Таким чином, залежно від мотивування заощадження можуть бути мотивованими та немотивованими.

Залежно від об'єкту вкладання формами заощаджень, які здійснюють домогосподарства, можуть бути: депозитні вкладення в банківські установи; вкладення в цінні папери, такі як акції та облігації; вкладення в нерухомість. При цьому, найбільш привабливою для домогосподарств України формою заощаджень є банківські депозити, які є грошовими коштами в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті або банківські метали, які банк прийняв від вкладника або які надійшли для вкладника на договірних засадах на визначений строк зберігання чи без зазначення такого строку (під процент або дохід в іншій формі) і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору [19].

Банківські інструменти стимулювання заощаджень можна згрупувати у такі види: рівень доходу за банківськими вкладами; надійність банківських вкладів; рівень зручності та комфортності депозитного обслуговування [3, с.61].

Ці інструменти тісно взаємодіють між собою, проте вони можуть інколи призводити до цілком протилежних наслідків. Так, чим вищою є надійність банківських установ і вкладів в них, тим менший рівень доходу за такими вкладами задовольняє потреби вкладників, проте і меншою буде спокуса населення конвертувати готівку у неорганізовані валютні заощадження. І із зниженням довіри до банківських установ зростатиме трансформація заощаджень населення в іноземну валюту.

Висновки

На основі поведеного дослідження можна зробити висновок про те, що заощадження домашніх господарств, які відіграють важливу роль в економіці України є одним із джерел поповнення фінансових ресурсів на фінансовому ринку країни. Економічна роль заощаджень домогосподарств полягає в тому, що вони сприяють кращому задоволенню та урізноманітненню потреб населення й безпосередньо впливають на обсяг ВВП та національного догоду. А мотивована щодо утворення заощаджень діяльність домогосподарств є процесом здійснення ними інвестицій, які є важливим фінансовим джерелом ефективного функціонування та розвитку економіки держави. Форми заощаджень домогосподарств доцільно розглядати залежно від: характеру мобілізації заощаджень; мотивування здійснення заощаджень; об'єкту вкладання. Рішення про доцільність здійснення заощаджень та вибору їх форм поєднують у собі елементи як об'єктивного оцінювання економічної ситуації загалом, так і суб'єктивні мотиви співвідношення дохідності і ризику форм заощаджень. При цьому, пріоритетною формою вкладення заощаджень є депозитні банківські вклади. Перспективними напрямами дослідження процесів здійснення заощаджень домогосподарствами в Україні є окреслення заходів активізації заощаджень за різними формами їх формування.

Література

1. Заощадження в економіці України: макроекономічний аналіз : монографія / О.З. Ватаманюк. - Львів : Видав. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. - 536 с.

2. Задоя О.А. Споживання та заощадження домогосподарств: доходні та недоходні фактори / О.А. Задоя // Академ. огляд. - 2016. - № 1 (44). - C.13-21.

3. Кізима Т.О. Фінанси домогосподарств: сучасна парадигма та домінанти розвитку: монографія / Т.О. Кізима. - К.: Знання, 2010. - 431 с.

4. Петренко Я.С. Неорганізовані нагромаджені заощадження в механізмі трансформації заощаджень в інвестиції / Я.С.Петренко // Економіка України. - 2010. - № 1. - С. 54-59.

5. Савлук М. Грошові заощадження населення як ресурс фінансового ринку / М. Савлук // Роль грошових заощаджень населення в розбудові економіки України: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. (19 лютого 2002 р., м. Київ,). - К.: КНЕУ, 2002. - С. 8-15.

6. Сміт А. Добробут націй. Дослідження про природу та причини добробуту націй / А. Сміт; Пер. з англ. - К.: Port-Royal, 2001. - 594 с.

7. Marshall A. Principles of Economics (Great Minds) / A. Marshall. - Prometheus; Revised edition, 1997. - 320 p.

8. Кейнс Дж.М. Общая теория занятости, процента и денег [Електронний ресурс] / Дж.М. Кейнс. 1992. Режим доступу: https://socioline.ru/files/5/316/keyns.pdf.

9. Македон Г.М. Заощадження домогосподарств: економічна сутність та фактори впливу / Г.М. Македон. // Сталий розвиток економіки. - 2015. - № 2. - С. 151-157.

10. Modigliani F., Brumberg R. Utility analysis and the consumption function: an interpretation of cross-section data” / F. Modigliani, R. Brumberg. - London: Post-Keynesian Economics. New Brunswick: Rutgers Univer. Press, 1954. - Р. 388-436

11. W. F. Sharpe. Investors and Markets : Portfolio Choices, Asset Prices, and Investment / W. F. Sharpe. - New Jersey, United States: Princeton University Press. 2008. - 232 p.

12. Бубенов Ю.В. Особливості формування заощаджень домогосподарств / Ю.В. Бубенов // Економічний форум. - 2014. - № 4. - С. 175-187.

13. Павлюк Т.І., Урбанович В.А. Аналіз динаміки та структури заощаджень населення України / Т.І. Павлюк, В.А. Урбанович // Науковий огляд. - 2016. - № 9. - С. 43-57.

14. Вядрова І.М., Морозов О.В. Заощадження населення як джерело банківських ресурсів: сутність, стан і перспективи / І.М. Вядрова, О.В. Морозов // БІЗНЕС-ІНФОРМ. - 2020. - № 12. - С.355-361.

15. Квасницька Р.С. Заощадження домогосподарств в системі фінансового забезпечення економічного розвитку України / Р.С. Квасницька // Стратегії сталого розвитку територій в умовах посткризового відновлення : монографія ; під заг. ред. д.е.н., проф. Храпкіної В.В., д.ю.н., проф. Устименка В.А. - К.: Інтерсервіс, 2021. - 382 с.

16. Ватченко О.Б., Альхімович О.С. Заощадження населення в умовах ринкової трансформації економіки України / О.Б. Ватченко, О.С. Альхімович [Електронний ресурс] // Вісник Дніпропетровської державної фінансової академії. - 2008. - №2. - Режим доступу: https://bit.ly/2XTVQho.

17. Шаманська О.С. Сутність і особливості заощаджень населення в умовах ринкової трансформації економіки / О.С. Шаманська // Науковий вісник: Фінанси, банки, інвестиції. - 2012. - № 3. - С. 72-77.

18. Іоргачова М.І. Заощадження населення як перспективне інвестиційне джерело фінансування реального сектору / М.І. Іоргачова // Науковий вісник. Одеський державний економічний університет. - 2012. - №7 (159). - С. 38-50.

19. Положення «Про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій» : станом на 01 липня 2021 р. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1256-03#Text.

References

2. Zadoia O.A. (2016) Spozhyvannia ta zaoshchadzhennia domohospodarstv: dokhodni ta nedokhodni faktory [Savings in the economy of Ukraine: macroeconomic analysis]. Akademichnyi ohliad- Academic review. 1 (44), 13-21. [in Ukrainian].

3. Kizyma T.O. (2010) Finansy domohospodarstv: suchasna paradyhma ta dominanty rozvytku [Household finances: modern paradigm and dominants of development]. Kyiv: Znannia. [in Ukrainian].

4. Petrenko Ya.S. (2010) Neorhanizovani nahromadzheni zaoshchadzhennia v mekhanizmi transformatsii zaoshchadzhen v investytsii [Unorganized accumulated savings in the mechanism of transformation of savings into investments]. Ekonomika Ukrainy - Ukraine economics. № 1, 54-59. [in Ukrainian].

5. Savluk M. (2002) Hroshovi zaoshchadzhennia naselennia yak resurs finansovoho rynku [Savings in the economy of Ukraine: macroeconomic analysis] // Rol hroshovykh zaoshchadzhen naselennia v rozbudovi ekonomiky Ukrainy - The role of monetary savings of the population in the development of the economy of Ukraine : Proceedings оf the International Scientific and Practical Conference). (Рр. 8-15). Kyiv.: KNEU. [in Ukrainian].

6. Smit A. (2001) Dobrobut natsii. Doslidzhennia pro pryrodu ta prychyny dobrobutu natsii [The welfare of nations. An Inquiry into the Nature and Causes of the Welfare of Nations]/ Per. z anhl. Kyiv: Port-Royal. [in Ukrainian].

7. Marshall А. (1997) Principles of Economics (GreatMinds). Prometheus; Revised edition.

8. Keins Dzh.M. (1992) Obshchaia teoryia zaniatosty, protsentay deneh [General theory of employment, interest and money]. Retrieved from https://socioline.ru/files/5/316/keyns.pdf.

9. Makedon H.M. (2015) Zaoshchadzhennia domohospodarstv: ekonomichna sutnist ta faktory vplyvu [Household savings: economic essence and influencing factors]. Stalyi rozvytok ekonomiky - Sustainable economic development, № 2, 151-157. [in Ukrainian].

10. Modigliani F., Brumberg R. (1954) Utility analysis and the consumption function: an interpretation of cross-section data. London: Post-Keynesian Economics. New Brunswick: Rutgers University Press.

11. Sharpe W.F. (2008) Investors and Markets : Portfolio Choices, Asset Prices, and Investment Advice. New Jersey, United States. Princeton University Press.

12. Bubenov Yu. V. (2014) Osoblyvosti formuvannia zaoshchadzhen domohospodarstv [Peculiarities of the formation of household savings]. Ekonomichnyi forum - Economic Forum, 4,. 175-187. [in Ukrainian].

13. Pavliuk T. I., Urbanovych V. A. (2016) Analiz dynamiky ta struktury zaoshchadzhen naselennia Ukrainy [Analysis of the dynamics and structure of savings of the population of Ukraine]. Naukovyi ohliad- Scientific review, 9, 43-57. [in Ukrainian].

14. Viadrova I. M., Morozov O. V. (2020) Zaoshchadzhennia naselennia yak dzherelo bankivskykh resursiv: sutnist, stan i perspektyvy. [Savings of the population as a source of banking resources: essence, state and prospects]. BIZNES-INFORM - BUSINESS INFORM, 12, 355-361. [in Ukrainian].

15. Kvasnytska R.S. (2021) Zaoshchadzhennia domohospodarstv v systemi finansovoho zabezpechennia ekonomichnoho rozvytku Ukrainy [Savings of households in the system of financial support for the economic development of Ukraine]. Stratehii staloho rozvytku terytorii v umovakh postkryzovoho vidnovlennia - Strategies for the sustainable development of territories in the conditions of post-crisis recovery (рр.172-179). Kyiv.: Interservis. [in Ukrainian].

16. Vatchenko O.B., Alkhimovych O.S. (2008) Zaoshchadzhennia naselennia v umovakh rynkovoi transformatsii ekonomiky Ukrainy [Savings of the population in the conditions of market transformation of the economy of Ukraine]. Visnyk Dnipropetrovskoi derzhavnoi finansovoi akademii - Bulletin of the Dnipropetrovsk State Financial Academy. 2. Retrieved from https://bit.ly/2XTVQho. [in Ukrainian].

17. Shamanska O.S. (2012) Sutnist i osoblyvosti zaoshchadzhen naselennia v umovakh rynkovoi transformatsii ekonomiky [The essence and features of population savings in the conditions of market transformation of the economy]. Naukovyi visnyk: Finansy, banky, investytsii - Scientific bulletin: Finances, banks, investments, 3,72-77. [in Ukrainian].

18. Iorhachova M.I. (2012) Zaoshchadzhennia naselennia yak perspektyvne investytsiine dzherelo finansuvannia realnoho sektoru [Savings of the population as a promising investment source of real sector financing]. Naukovyi visnyk. Odeskyi derzhavnyi ekonomichnyi universytet - Scientific Bulletin. Odessa State University of Economics, 159, 38-50. [in Ukrainian].

19. Polozhennia «Pro poriadok zdiisnennia bankamy Ukrainy vkladnykh (depozytnykh) operatsii» [Regulation «On the procedure for carrying out deposit (deposit) operations by banks of Ukraine»]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1256-03#Text. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru