Ринок страхових послуг на ринку фінансових послуг України

Ринок страхових послуг виступає головною частиною страхового ринку, на якому відбувається акумуляція коштів страхувальників. Друга часина страхового ринку охоплює діяльність страховиків щодо управління страховими капіталами і відбувається на фінансовому ринку, зокрема, на фондовому ринку, ринку грошей та валютному ринку.

Отже, наявність розвинутого і добре організованого ринку страхових послуг має велике соціально-економічне значення, оскільки забезпечує залучення страхового капіталу у вигляді страхових премій, сплачених за продаж зобов'язань зі страхового захисту та подальше перетворення цих коштів на інвестиційний капітал унаслідок діяльності страхових компаній на фінансовому ринку. Проте розвиток ринку страхових послуг стримується рядом чинників та проблем, які потребують свого осмислення та розв'язання. У зв'язку із зазначеним актуалізуються питання наукового обґрунтування теоретичних та методологічних аспектів функціонування ринку страхових послуг й обґрунтування шляхів активізації його розвитку в Україні.

У статті обґрунтовано підходи щодо розкриття сутності ринку страхових послуг, показано відмінності між поняттями «ринок страхових послуг» і «страховий ринок». Розкрито особливості функціонування ринку страхових послуг, визначено його місце у складі страхового ринку та ринку фінансових послуг України. Проаналізовано динаміку та структуру окремих макроекономічних показників сучасного стану ринку страхових послуг. Розкрито вплив цих показників на функціонування ринку страхових послуг та визначені фактори, які стримують його розвиток.

Ключові слова: ринок страхових послуг, ринок фінансових послуг, страхування, страховий ринок, страхова компанія, страховий бізнес, ризикове страхування, страхування життя.

Abstract. In modern conditions, the insurance services market is an extremely important component of the financial services market, the efficiency of the organization and the level of development of which determine the coherence and success of the functioning of the entire financial system. The basis for the development of the insurance services market is the existence of a public need for insurance protection and financially viable insurance companies, which are capable to meet the society demand for insurance protection, ensuring the continuity of the reproduction process by indemnifying losses and providing monetary assistance to affected persons due to various risks.

The insurance services market is the main part of the insurance market, where the accumulation of policyholders' funds takes place. The latter part of the insurance market covers the activities of insurers due to the management of insurance capital and takes place in the financial market, in particular in the stock market, the money market and the foreign exchange market.

Therefore, the presence of a developed and well-organized insurance services market is of great socio-economic importance, as it ensures the attraction of insurance capital in the form of insurance premiums paid for the insurance protection obligations and the subsequent transformation of these funds into investment capital due to the activities of insurance companies in the financial market. However, the development of the insurance services market is constrained by a number of factors and problems that need comprehension and solution. In connection with the above- mentioned, the issues of scientific substantiation of theoretical and methodological aspects of the functioning of the insurance services market and justification of ways to intensify its development in Ukraine are actualized.

The article substantiates approaches to disclosing the essence of the insurance services market, shows the differences between the concepts of "insurance services market" and "insurance market". The peculiarities of the functioning of the insurance services market are revealed and its place in the insurance market and the financial services market of Ukraine is determined. The dynamics and structure of individual macroeconomic indicators of the insurance services market current state are analyzed. The influence of these indicators on the functioning of the insurance services market is revealed and the factors that hinder its development are identified.

Keywords: insurance services market, financial services market, insurance, insurance market, insurance company, insurance business, risk insurance, life insurance.

Постановка проблеми. За сучасних умов наша країна постала перед об'єктивною необхідністю активізації ринку страхових послуг. Він формує особливе соціально-економічне середовище, на якому відбуваються певні грошові відносини, з приводу купівлі-продажу страхового захисту. Необхідність страхового захисту зумовлена потребою відшкодування збитків, завданих суб'єктам господарювання та населенню, внаслідок впливу різноманітних ризиків.

Нині ринок страхових послуг є головним і невід'ємним елементом страхового ринку та ринку фінансових послуг, він виконує важливу роль у соціально-економічному розвитку країни. Його активне та динамічне функціонування забезпечує дієву систему захисту майнових інтересів суб'єктів господарювання та населення, підтримання соціальної стабільності у суспільстві, виступає фінансовим інструментом безпеки національної економіки та потужним джерелом акумулювання коштів для подальшого їх інвестування в економіку країни.

Разом з тим, відповідно до міжнародних стандартів, ринок страхових послуг в Україні за обсягами діяльності залишається досить малим. Про це свідчить показник щільності страхування, який в Україні становить близько 65,4 дол. США, тоді як у Польщі одна особа витрачає на страхування - 140 дол. США, у Німеччині - 1482 дол. США, в Японії - 5-6 тис. дол. США. Ринок страхових послуг залежить від процесів, які відбуваються на страховому ринку і піддається впливу інституційних перетворень, реорганізації системи регулювання та нагляду, інноваційних технологій, значення яких постійно зростає. Недостатній розвиток ринку страхових послуг в Україні веде до зниження добробуту населення, збільшує витрати суб'єктів господарювання на відшкодування збитків, збільшує навантаження на витратну частину бюджету щодо покриття втрат, завданих суспільству, знижує соціально-економічну стабільність у країні, що у свою чергу, негативно впливає на фінансову систему та економічну безпеку країни, зумовлює загострення проблем інвестиційних ресурсів, і як наслідок - скорочення інвестиційної активності.

Тому наукове вивчення та інтерпретування процесів, які відбуваються на ринку страхових послуг набувають особливого значення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окремі теоретичні та практичні проблеми функціонування страхового ринку та ринку страхових послуг висвітлено у працях вітчизняних і зарубіжних учених, у тому числі Дж. Акерлофа, О. Барановського, А. Баранова, Т.Х. Беднарчик, Д. Бланда, В. Венжик, О. Вовчак, О. Гаманкової, В. Демченко, О. Димніч, О. Журавки, Ю. Клапківа, С. Осадця, Р. Пікус, В. Плиси, Н. Приказюк, С. Реверчук, Т. Стецюк, Т. Татариної, Н. Ткаченко, І. Фисун, Л. Шірінян, А. Шолойко та інших дослідників. Проте питання визначення економічної сутності ринку страхових послуг, його місця у фінансовому секторі країни, ролі у безпеці суспільства та тенденцій розвитку в сучасних умовах залишаються недостатньо опрацьованими і потребують подальшого дослідження.

Мета статті - розкриття окремих теоретичних аспектів ринку страхових послуг, аналіз сучасного стану, визначення основних тенденцій та факторів, що стримують його розвиток. З огляду на це завданнями дослідження є: обґрунтування методологічних підходів щодо розкриття сутності ринку страхових послуг; обґрунтування відмінностей між поняттями «ринок страхових послуг» та «страховий ринок»; визначення місця ринку страхових послуг у складі страхового ринку та ринку фінансових послуг України, оцінка сучасного стану ринку страхових послуг та тенденцій його розвитку; визначення факторів, що стримують розвиток ринку страхових послуг України.

Виклад основного матеріалу. Важливою складовою ланкою ринку фінансових послуг України є ринок страхових послуг. Він почав формуватися тільки на початку 90-х років ХХ ст., і по суті, співпадає з початком набуття незалежності України. Становлення ринку страхових послуг відбувалося за умов переходу від соціалістичної системи господарювання до економічної системи, заснованої на ринкових відносинах. І такі макроекономічні явища того часу, як спад виробництва, неплатоспроможність та банкрутство нерентабельних підприємств, інфляція, безробіття прямо вплинули на його стан. Саме цей період характеризується бурхливим зростанням великої кількості страхових компаній за невпорядкованого законодавства. Ці компанії не мали досвіду ведення страхового бізнесу, відповідного фінансового забезпечення, що з часом призвело до закономірного виходу з ринку більшості страховиків, що у свою чергу, викликало хвилю недовіри суспільства до їх діяльності та послуг. У подальшому, розвиток ринкових перетворень у державі та удосконалення фінансової системи призвели до того, що в Україні сформувався ринок страхових послуг і він продовжує розвиватися, незважаючи на несприятливі макроекономічні чинники, пандемію СОУГО-19 та воєнний стан у країні.

Поняття «ринок страхових послуг» з'явилося у 2001 р., зокрема, у Законі України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» [1]. До того часу «вивчаючи ринкові процеси у страхуванні, вітчизняні вчені користувалися винятково поняттям «страховий ринок» - теж новим у той час для суспільства та української економічної науки...При цьому у визначеннях, як правило, поняття «страховий ринок» і «ринок страхових послуг» використовуються і розглядаються ученими як синоніми» [2, с. 89].

В економічній літературі початку 2000-х років і до цієї пори можна побачити думки учених, що «ринок страхових послуг» та «страховий ринок» - це тотожні поняття і використовуються як синоніми. Проте, насправді це не так, поняття «ринок страхових послуг» та «страховий ринок» досить близькі, але не тотожні.

У сучасних фахових джерелах інформації можна зустріти багато визначень страхового ринку, що пов'язано з багатоаспектністю цього поняття. Кожен аспект указує на якусь характеристику страхового ринку, яка виявляє його сутність та залежить від підходу вчених до його дослідження. Зокрема, на думку В.Д. Базилевича страховий ринок являє собою «цілісну систему економічних відносин, що виникають у процесі купівлі-продажу специфічного товару - страхового захисту, і в межах якого (страхового ринку) виникає попит і пропозиція, встановлюється ціна на даний товар» [3,с.38]. Схоже визначення наводить І.В. Яковенко: «страховий ринок - це сфера економічних відносин, у процесі яких формуються попит і пропозиція на страхові послуги і здійснюється акт їх купівлі-продажу» [4, с.76].

Але як зауважує О.О. Гаманкова «автори цілком справедливо пояснюють існування страхового ринку потребою членів суспільства у страховому захисті. Однак ці визначення окреслюють виключно сферу купівлі-продажу послуг зі страхового захисту, залишаючи поза увагою ту частину фінансово-економічних відносин, котрі стосуються фінансового забезпечення виконання страховиками зобов'язань із надання такого захисту і є невід'ємною складовою страхового ринку» [2, с. 90].

Окремі науковці наголошують на фінансовій складовій страхового ринку, пов'язаній з формуванням грошового страхового фонду для забезпечення страхового захисту. Так, О.М. Залєтов розглядає страховий ринок як «сукупність фінансово-економічних відносин, завдяки яким перерозподіляється частина національного доходу та сукупного суспільного продукту шляхом особливого методу утворення страхового фонду грошових ресурсів» [5]. В. Плиса наголошує на тому що, страховий ринок це «форма організації грошових відносин з формування та розподілу страхового фонду для забезпечення страхового захисту суспільства» [6].

Проте більш слушною нам видається думка О.О. Гаманкової, яка зазначає, що «з фінансової точки зору в макроекономічному аспекті страховий ринок являє собою замкнений цикл залучення і обертання страхових капіталів [2, с.100].

Основою страхових капіталів, які формуються на страховому ринку є залучені кошти, зокрема, страхові премії, які нагромаджуються у страхових резервах і власний капітал страхової компанії. За рахунок тимчасово вільних коштів страхових резервів та власного капіталу страхова компанія здійснює активну інвестиційну діяльність на фінансовому ринку.

Таким чином, страховий ринок нібито «розподілений» між фінансовим ринком і ринком фінансових послуг, невід'ємною складовою якого виступає ринок страхових послуг [2, с.107]. Тим самим страховий ринок одночасно є складовою фінансового ринку (зокрема, ринку грошей і ринку капіталів, на яких страховики розміщують свої капітали, використовуючи певні фінансові інструменти) та ринку фінансових послуг, на якому страховики як фінансові посередники залучають кошти страхувальників, надаючи страховий захист.

Однією із перших вітчизняних наукових праць, присвячених дослідженню важливих теоретико-методологічних аспектів ринку страхових послуг стала монографія О.О. Гаманкової «Ринок страхових послуг України: сутність, тенденції та шляхи розвитку» (2009 р.). Розкриваючи сутність ринку страхових послуг, та виходячи із специфіки діяльності страхових компаній як фінансових посередників, О.О. Гаманкова розглядає ринок страхових послуг як «особливу сферу розподільних та обмінних грошових відносин, що виникають на ринку фінансових послуг між страховиками і страхувальниками з приводу купівлі-продажу послуг із страхового захисту» [2, с.108]. І наголошує на тому, що «ринок же страхових послуг є лише початковою ланкою цього замкненого циклу, в межах якої відбувається надання страхових послуг в обмін на отримання від страхувальників коштів, які слугують джерелом утворення залученого страхового капіталу» [2, с.100]. Такої ж думки дотримуються С.К. Реверчук та О.В. Білаш, які у монографії «Ринок страхових послуг» (2013 р.) підкреслюють, що ринок страхових послуг є «...вужчим поняттям, ніж страховий ринок, адже він охоплює тільки ті фінансові відносини, які пов'язані із здійсненням купівлі-продажу страхових послуг» [7, с.10]. Ю.М. Клапків, акцентуючи увагу на суб'єктах та властивостях цього ринку у монографії «Ринок страхових послуг: концептуальні засади, технічні інновації та перспективи розвитку» (2020 р.), визначає ринок страхових послуг як «систему економічних відносин, де страхувальники, страхові компанії (товариства взаємного страхування), страхові агенти та брокери шляхом купівлі-продажу страхового захисту формують попит і пропозицію на страхові послуги [8, с.41].

Отже, розмежування понять «ринок страхових послуг» та «страховий ринок» є доцільним і важливим. Кожний із цих двох ринків має свої цілі, завдання, принципи і механізми функціонування.

Обов'язковими умовами функціонування ринку страхових послуг є наявність: конкретних об'єктів страхування, що мають споживчу вартість; потреби споживачів у страхових послугах; суб'єктів страхових відносин, зокрема, страхувальників та страховиків, страхових посередників, оцінювачів ризиків та збитків, здатних задовольнити потреби споживачів послуг.

Суб'єктами ринку страхових послуг України є страхові компанії (продавці страхових послуг), споживачі послуг (страхувальники, застраховані особи, вигодонабувачі, потерпілі-треті особи), страхові посередники (агенти та брокери), професійні оцінювачі ризиків (андерайтери) та оцінювачі збитків (аварійні комісари, сюрвейєри), об'єднання страховиків (наприклад, Моторне (транспортне) страхове бюро України), Національний банк України (регулятор, який здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю на ринку).

Товаром на ринку страхових послуг є страхова послуга, яка, на наш погляд, являє собою юридично оформлене фінансове зобов'язання страховика з надання страхового захисту. Матеріальним проявом фінансового зобов'язання страховика виступає страхова виплата, яка здійснюється у разі настання страхового випадку за договором страхування.

Серед властивостей (ознак) страхової послуги виділимо такі:

- належить до фінансових послуг (відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» [1]);

- мають право надавати лише страхові компанії - фінансові установи, які отримали ліцензію на здійснення діяльності за відповідними видами страхування;

- може надаватися в обов'язковій та добровільній формі;

- має ризиковий характер, який проявляється у попередній невизначеності щодо часу її надання і розміру страхової виплати (характерна для послуг загального (ризикового) страхування);

- відносини між страховиком та страхувальником фіксуються укладенням договору страхування (страховим полісом, сертифікатом);

- має вартість (ціну) і споживчу вартість;

- надається тільки при сплаті страхувальником страхової премії;

- має невідчутний, нематеріальний характер на етапі укладання договору страхування;

- непостійність або мінливість означає, що страховик намагається як найкраще пристосувати послугу до потреб споживача, здійснюючи інноваційну діяльність, спрямовану на її удосконалення;

- не належить до послуг першої необхідності, наприклад, медичних, транспортних, комунальних, унаслідок чого її продаж для страховика ускладнений;

- є інструментом фінансового та соціального захисту населення і суб'єктів господарювання від непередбачуваних ризиків.

На наш погляд, основними показниками оцінки рівня розвитку ринку страхових послуг є кількість страхових компаній за видами їх діяльності, страхові премії, страхові виплати, кількість укладених договорів страхування, щільність страхування, співвідношення чистих страхових премій до ВВП (проникнення страхування), співвідношення чистих страхових премій до Державного бюджету та Пенсійного фонду України, коефіцієнт концентрації ринку (concentration ratio), індекс Херфіндаля-Хіршмана (Herfindahl-Hirschman index). Такі показники дають можливість оцінити динаміку та структуру, наданих на ринку послуг загалом та за окремими його сегментами, виявити рівень конкуренції страховиків та вплив цього ринку на економічний розвиток країни.

Головними суб'єктами, які забезпечують функціонування ринку страхових послуг є страхові компанії. Їх кількість упродовж 2010-2022 рр. в Україні зменшилася з 456 до 142 компаній, або на 68,9 %, тобто більш ніж у три рази (рис. 1).

Рис. 1. Кількість страхових компаній в Україні у 2010-2022 рр.

Джерело: складено і розраховано автором на основі [9]

На відміну від розвинутих країн, ринок страхових послуг України характеризується високою часткою компаній ризикового страхування ("nonlife" СК), причому за аналізований період вона зросла з 85,3 % до 90,8 % за рахунок зменшення частки компаній зі страхування життя ("life" СК) з 14,7 % до 9,2 %, що пов'язано із різким зменшенням їх кількості, зокрема, з 67 у 2010 р. до 13 у 2022 р. У той же час спостерігається потужне кількісне зменшення страховиків ризикового страхування з 389 у 2010 р. до 129 у 2022 р. Таке скорочення кількості страхових компаній, особливо останніми роками, є найбільшим серед усіх структур небанківського фінансового сектора України і пов'язано з тим, що «окремі страховики не виконували нормативи НБУ щодо платоспроможності, не подавали звітність про свою діяльність або вийшли з ринку за власною ініціативою» [10, с. 245].

Обсяг ринку страхових послуг «у макроекономічному аспекті доцільніше оцінювати за таким показником як «чисті страхові премії» - тобто страхові премії, акумульовані страховиками за операціями прямого страхування (без «подвійного рахунку», обумовленого перестраховими операціями» [2, с.101].

Упродовж 2017-2021 рр. загальний обсяг чистих страхових премій за усіма видами страхових послуг в Україні збільшився з 28 494,4 млн грн до 45 987,3 млн грн, або на 61,4 %. Найбільший приріст премій спостерігався за такими видами послуг як: медичне страхування - на 135,1 %, страхування життя - на 101,9 %, автотранспортне страхування - на 90,8 %, авіаційне страхування - на 52,6 %. Натомість за іншими видами ризикового страхування спостерігається тенденція зниження обсягу чистих страхових премій, зокрема, зі страхування майна з 5098,9 млн грн у 2017 р. до 3595,50 млн грн у 2021 р., або на 29,5 %; зі страхування вантажів з 4686,7 млн грн у 2017 р. до 1545,5 млн грн у 2021 р., або на 67,0 %, хоча їх абсолютні значення є досить вагомими у загальному обсязі страхових премій.

Зауважимо, що у 2020-2021 рр. страховикам не вдавалося досягти обсягу премій 2017-2018 рр., у тому числі, через серйозні виклики, пов'язані з пандемією СОУГО-19 та військовими діями на території України. Відповідно, зростання у майбутньому обсягу премій за цими видами страхових послуг є резервом більш динамічного розвитку ринку страхових послуг України та збільшення рівня його фінансового потенціалу.

У структурі загального обсягу чистих страхових премій у 2017-2021 рр. в Україні найбільшу частку (у середньому близько 90 %) займають премії за видами послуг ризикового страхування (табл. 1). Частка чистих премій за послугами страхування життя хоча і має тенденцію до збільшення, але є незначною: від 10,2 % - у 2017 р. до 12,8 % - у 2021 р. Збільшення цієї частки відбулося за рахунок того, що темпи зростання премій зі страхування життя (101,9 %) значно перевищували темпи зростання премій за ризиковими видами послуг (18,1 %). Проте, незважаючи на незначний розмір частки премій зі страхування життя у загальній структурі премій, можна зробити висновок про посилення впливу цього сегменту на розвиток ринку страхових послуг. Але при цьому зауважимо про неспівставно низьку частку послуг страхування життя у загальному обсязі премій в Україні у порівнянні з відповідними показниками світового ринку страхових послуг. Так, у країнах з розвиненою економікою та високим рівнем життя населення цей показник є значно вищим, а саме: у Гонконгу - 85 %, Фінляндії - 77 %, Японії - 76 %, Великій Британії - 70 %, Норвегії - 60 %, Швейцарії - 50 %, США - 40 %.

Незначний рівень розвитку страхування життя в Україні був обумовлений невисоким рівнем платоспроможності населення та негативними чинниками макроекономічного характеру, які посилилися у зв'язку з пандемією СОУГО-19.

У структурі видів послуг ризикового страхування найбільшою є частка чистих премій із автотранспортного страхування, яке охоплює страхування автотранспортних засобів, обов'язкове та добровільне страхування цивільної відповідальності автовласників та міжнародні договори "Зелена картка" (у 2017 р. становила 35,6 % і в 2021 р. збільшилася до 42,0 %) та медичного страхування, зокрема, безперервного страхування здоров'я, страхування медичних витрат і страхування здоров'я на випадок хвороби (збільшилася із 13,7 % у 2017 р. до 19,9 % у 2021 р.). Це пов'язано з тим, що зазначені послуги належать до класичних, масових видів, до яких залучені значною мірою суб'єкти господарювання та населення країни.

Таблиця 1

Структура ринку страхових послуг за окремими видами страхування в Україні у 2017-2021 рр.

Джерело: складено і розраховано автором на основі [9]

Решта видів у вищезазначеній структурі страхових послуг характеризується низькою часткою. Проте найбільш помітними є частки чистих премій зі страхування майна (від 9,0 % у 2017 р. до 6,4 % у 2021 р.), страхування фінансових ризиків (від 6,4 % у 2017 р. до 3,7 % у 2021 р.), страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ (від 5,5 % у 2017 р. до 3,0 % у 2021 р.), страхування вантажів та багажу (від 3,5 % у 2017 р. до 2,5 % у 2021 р.), страхування відповідальності перед третіми особами (від 5,7 % у 2017 р. до 2,1% у 2021 р.).

Страхові послуги на ринку надаються у добровільній та обов'язковій формі. У структурі чистих премій ризикового страхування найбільша питома вага припадає на послуги добровільного страхування: від 77,1 % у 2017 р. до 75,3 % у 2021 р. Частка чистих премій за послугами обов'язкового страхування, відповідно, становить від 22,9 % у 2017 р. до 24,7 % у 2021 р.

Серед видів послуг добровільного ризикового страхування найбільший розвиток отримало страхування автотранспортних засобів: у 2021 р. його частка складала 34,6 %. Друге місце посідають послуги медичного страхування (їх частка у 2021 р. - 30,3 % ). Третє місце - страхування майна, у тому числі страхування майна від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ (їх частка у 2021 р. - 14,4 %). Значний розвиток отримали страхування фінансових ризиків (у 2021 р. частка 5,6 %), страхування вантажів та багажу (у 2021 р. частка 3,8 %), страхування від нещасних випадків (у 2021 р. частка 4,6 %).

У структурі послуг обов'язкового страхування найбільшу частку займає страхування цивільно-правової відповідальності власників автотранспортних засобів (за досліджуваний період вона становила у середньому 88,0 %). Досить помітною є частка премій авіаційного страхування (цивільної авіації), близько