Страхування життя в Україні: проблеми та нові можливості розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра банківської справи та страхування

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

Страхування життя в Україні: проблеми та нові можливості розвитку

Татаріна Тетяна Володимирівна

кандидат економічних наук, доцент



Анотація

Обґрунтовано, що страхування життя є одним з важливих елементів соціальної системи держави, котре дозволяє успішно вирішувати багато соціальних проблем, що існують у суспільстві.

Висвітлено передумови виникнення та становлення страхування життя у світі і на території Україні, що дозволяє краще орієнтуватися у сучасних тенденціях розвитку страхування життя.

Оцінка сучасного стану страхування життя в Україні свідчить про стабільне зростання всіх показників за період 2017-2021 рр., хоча спостерігається незначне уповільнення темпів росту підчас пандемії та карантинних обмежень. Дослідження ринку страхування життя в першому півріччі 2022 р. у порівнянні з періодом 2021р. вказує на стрімке падіння під час війни усіх показників, особливо у першому кварталі, і його суттєве зменшення вже в другому кварталі цього ж року, що свідчить про початок відновлення діяльності страховиків.

Визначено проблеми страхування життя в Україні, серед яких основні: функціонування ринку страхування життя в нестабільному економічному та політичному середовищі (пандемія, війна); зниження через фінансову нестабільність в країні рівня довіри та можливостей популяризації страхування життя; незадовільним залишається рівень «культури» страхування та купівельної спроможності громадян.

З'ясовано, що потенціал до розвитку страхування життя в Україні досить високий, проте для його реалізації необхідне реформування сфери страхування життя. Окреслено напрями подальшого розвитку галузі страхування життя: формування сучасного ринку зі зростаючою динамікою, оновлення та удосконалення продуктів і умов договорів страхування, запровадження програм з мікрострахування для підтримки малозабезпечених верств населення; удосконалення державного регулювання в сфері страхування життя та покращення системи управління інвестиціями страховика; розроблення ефективних економічних важелів, що стимулюватимуть роботодавців і населення до укладання договорів; зростання рівня фінансової грамотності та обізнаності учасників страхового ринку. Визначено перелік заходів щодо реалізації вказаних напрямів подальшого розвитку страхування життя.

Ключові слова: страхування життя, історія становлення страхування життя, оцінка діяльності страховиків в сегменті страхування життя, проблеми лайф-страхування, напрями розвитку страхування життя в Україні.



Tatarina Tetyana Volodymyrivna PhD in economics, associate professor, associate professor of the department of banking and insurance, Kyiv National University of Economics named after Vadym Hetman

LIFE INSURANCE IN UKRAINE: PROBLEMS AND NEW DEVELOPMENT OPPORTUNITIES

Abstract

It has been substantiated that life insurance is one of the important elements of the social system of the state, which allows to solve successfully many social problems existing in the society.

The prerequisites for the emergence and formation of life insurance in the world and on the territory of Ukraine have been highlighted, which allows to orientate better in modern tendencies of life insurance development.

The assessment of the current state of life insurance in Ukraine shows the stable growth of all indicators for the period 2017-2021, although there is a slight slowdown in the growth rates during the pandemic and quarantine restrictions. The research of the life insurance market in the first half of 2022 compared to the period of 2021 indicates the rapid decline of all indicators during the war, especially in the first quarter, and its significant decrease in the second quarter of the same year, which indicates the beginning of the recovery of the insurers' activities.

The problems of life insurance in Ukraine have been identified, among which the main ones are: the functioning of the life insurance market in the unstable economic and political environment (pandemic, war); the decrease of level of trust and opportunities to popularize life insurance due to financial instability in the country; the level of insurance "culture" and the purchasing power of citizens remains unsatisfactory.

It was found that the potential for the development of life insurance in Ukraine is quite high, but its implementation requires the reform of the life insurance sector. The directions for the further development of the life insurance industry have been outlined: the formation of modern market with the growing dynamics, the updating and the improvement of products and terms of the insurance contracts, the introduction of micro-insurance programs to support the low-income segments of the population; the improvement of state regulation in the field of life insurance and the improvement of the insurer's investment management system; the development of the effective economic levers that will stimulate employers and the population to conclude contracts; the increasing of level of financial literacy and awareness of the insurance market participants. The list of measures for the implementation of the specified areas of further development of life insurance has been determined.

Key words: life insurance, the history of the development of life insurance, the assessment of the insurers' activities in the life insurance segment, life insurance problems, the directions for the development of life insurance in Ukraine.



Вступ

Постановка проблеми. Важливим критерієм соціально-економічного розвитку держави є добробут та якість життя її громадян. Економічний потенціал розвинених країн забезпечується реалізацією широкого спектра якісних послуг, зростанням макро і мікро показників, залученням інноваційних технологій в різних сферах економіки. Соціальну стабільність в державі зумовлюють політичні і економічні чинники розвитку. Одним з рушійних механізмів суспільного розвитку і захисту населення в кожній країні є страхування, і зокрема його важливий сегмент - страхування життя.

Страхування життя фінансово убезпечує родину, зменшує ризик втрати доходу через непрацездатність та забезпечує високий рівень добробуту після виходу на пенсію. Крім того, страхування життя зменшує тягар бюджетних витрат, і також, є надійним джерелом залучення довгострокових коштів в економіку країни. Тому дослідження страхування життя в Україні, проблем та перспектив його подальшого розвитку є важливим завданням. Звідси обрана тема є актуальною і важливою.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичні аспекти страхування життя досліджували вітчизняні вчені: Т. Артюх, В. Базилевич, А. Баранов, Н. Внукова, О. Гаманкова, О. Залєтов П. Заруба, М. Клапків, Р. Пікус, Г. Третьякова, Я. Шумелда та зарубіжні - Е. Ксав'єр, А. Бессон, П. Пеєв, Є. Хандшке.

Однак проблеми страхування життя та напрями їх розв'язання, висвітлені не досить глибоко, а також існує певна дискусія в науковому колі щодо їх вирішення. Вимагає подальшої систематизації обґрунтування напрямів подальшого розвитку страхування життя.

Мета статті. Метою статті є визначення особливостей становлення страхування життя в Україні та за його межами, оцінка його сучасного стану, окреслення проблем та обґрунтування напрямів подальшого розвитку.

Відповідно до поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

- дослідити особливості виникнення та становлення страхування життя у світі, зокрема і в Україні;

- здійснити оцінку стану розвитку страхування життя в Україні;

- визначити проблеми страхування життя та обґрунтувати напрями його подальшого розвитку.



Виклад основного матеріалу

Страхування життя є важливою суспільною складовою повноцінного захисту населення країни. Його основна мета - надання допомоги громадянам у формуванні «подушки безпеки» шляхом купівлі страхового полісу, що дозволить захистити страхувальників у різних життєвих ситуаціях: купівлі житла, отриманні освіти, смерті чи дожиття до обумовленого у договорі віку або події, нещасного випадку чи критичного захворювання.

Виникненню та розвитку того чи іншого виду страхування передують сформовані умови. Страхування життя має досить давню історію становлення, адже «протягом всієї історії людства, населення завжди шукало способи продовження власного життя, запобігало втратам від стихійних лих та нещасних випадків, турбувалися за своїх рідних, близьких на випадок їхнього або власного каліцтва, втрати працездатності, смерті. Тому суспільство дійшло висновку, що страхування - виступає одним з напрямів захисту від наслідків несприятливих подій для життя.

Еволюція страхування життя є тісно пов'язаною із суспільно-економічним розвитком держави та релігійними, побутовими і особистими інтересами. Важливе значення для розвитку страхування мав культ предків і потойбічного життя, також повага до традицій та віра у неживий світ» [1].

Основними передумовами виникнення страхування життя, можна визначити такі особливості розвитку:

- необхідність захисту людства від надзвичайних ситуацій (смерть, каліцтво, нещасні випадки);

- зубожіння переважаючої частини населення, важкий матеріальний стан людства (у багатьох сім'ях не було можливості забезпечити стабільний матеріальний стан для проживання, навчати дітей, гідно провести поховання близьких);

- соціальна необхідність у заощадженні коштів, адже на той час була висока смертність населення через війни, практичну відсутність як такої медичної допомоги та соціального захисту населення.

Підґрунтям для формування перших ознак страхування життя у стародавньому Римі слугували - різні колегії, які діяли на принципі взаємного страхування (об'єднання купців, найманих солдатів, гладіаторів і навіть рабів).

Внаслідок смерті, хвороби чи каліцтва членів таких колегій, статут товариства передбачав їх гідне поховання або матеріальну допомогу для лікування. В правилах об'єднань зазначалося, що кожен член професійної колегії мав здійснювати відповідні внески у фонд товариства. «Так, статут Лану - військової професійної колегії, яку було засновано в 133 році н. є., передбачав початковий натуральний внесок (це амфора доброго вина) та грошові внески, що включали в себе щомісячні внески до загального фонду військової професійної колегії. Та в разі смерті члена військової професійної колегії була передбачена виплата у тому розмірі, що зазначалася в статуті даної колегії, яка мала повністю покрити витрати на поховання члена цієї спільноти, вона здійснювалась з каси, так званого фонду колегії. Також, вже в ті часи були визначені конкретні випадки щодо відмови у виплаті, до таких випадків належали: самогубство; заборгованість члена спільноти за внесками у фонд» [2, с.101].

Основи страхування на теренах нашої країні, закладаються ще з часів Київської Русі. «Руська правда» - тогочасна збірка стародавнього руського права була складена на основі звичаєвого права в Київській державі, в ній зазначалося, що в разі вбивства чи смерті члена слов'янської общини передбачалося матеріальне відшкодування. Також визначалася відповідна участь членів слов'янської общини у відшкодуванні збитку, що був завданий в разі смерті від нападу невідомого вбивці або смерті внаслідок ненавмисного непередбачуваного вбивства, а також коли вбивство було здійснене навмисно й вбивця був невідомий» [1].

В цей період на території України спостерігаємо ознаки сучасного страхування, а також за часів Київської Русі, наша держава стає провідною країною в Європі.

Середньовічне страхування життя набуло широкого розповсюдження в Англії (Х - XI ст.), Німеччині (XI - XII ст.), Данії (XII ст.) в купецьких гільдіях та ремісничих цехах. Відмінності середньовічного страхування від античного відрізнялось: диференціацією послуг на майнове і особисте страхування; конкретизацією форм і розміру страхових виплат; збільшенням переліку страхових випадків та винятків зі статуту спілок; відособленням фондів (обслуговування не тільки членів об'єднання, але і сторонніх осіб (фонд сиріт).

Перший відомий поліс страхування життя в Англії був випущений в 1583 році. Але через відсутність інструментів для належної оцінки ризику, багатьом людям було відмовлено у страхуванні. Ситуація почала змінюватися в 1693 році, коли астроном і математик Едмунд Галлей, розробив першу сучасну таблицю смертності [3, с.247].

Перша страхова компанія «Дружнє товариство безстрокової гарантії», яка почала укладати договори страхування життя, була створена в Лондоні в 1706 році Вільямом Талботом і Томасом Алленом.

В Україні в доіндустріальний та індустріальний період страхування життя розвивалося повільніше, ніж в європейських країнах. Чинники уповільнення можна визначити такі:

1) недостатнє фінансове забезпечення населення (в цей час більше договорів страхування укладається в сегменті non-life страхування);

2) неоціненність громадянами важливості страхування життя та його переваг;

3) складність у налагодженні страхової справи через постійну зміну приналежності країни або її територій (в певні часи частина територій входила до Австро-Угорщини, Польщі та ін.)

Найбільш помітним на початку ХХ століття стає взаємне товариство «Карпатія» на Західній Україні. До членів цього товариства «намагалися залучати також бідну верству населення, тому у спілці були набагато нижчі тарифи у порівнянні з іншими страховими товариствами. Взаємне товариство надавало такі послуги як:

* послуги зі змішаного страхування життя;

* страхування життя на випадок смерті;

* забезпечення дітей страховим захистом» [3, с. 251].

У 1917 році відбулася Жовтнева революція, яка кардинально змінила подальший розвиток страхування, оскільки на той час був створений СРСР та запроваджена монополія на страхування, відповідно страхові операції за всіма видами страхування, зокрема і в страхуванні життя, проводила Державна організація (Держстрах). Монополізація страхової справи та відсутність ринкових відносин знизила активність у здійсненні страхових операцій, адже страхування вважалось на той час не дуже перспективним.

Тільки наприкінці ХХ ст. ситуація покращилась: частка за обсягами страхових премій та кількістю укладених договорів в страхуванні життя, становила основну частину особистого страхування. «З 1985 р. почали відбуватися зміни, які були пов'язані з розпадом колишнього СРСР, страхування життя зазнає занепаду, адже було слабо розвиненою сферою по всій території держав (які входили до СРСР) і, зокрема, в Україні. Все це пов'язано з тим, що у населення були відсутні кошти на придбання даних послуг та рівень довіри у населення до страховиків був дуже низький, а також недостатньо досвіду у проведенні страхових операцій за ринкових умов» [1].

Активний розвиток страхування розпочався з моменту отримання Україною незалежності та трансформацією економіки, появою комерційних страхових компаній, розбудовою законодавчого підґрунтя для їх функціонування, підвищенням попиту та розширенням асортименту страхових послуг.

Сьогодні третину всіх надходжень за договорами страхування вітчизняні компанії отримують за рахунок автотранспортного страхування.

Тенденції розвитку страхування життя в Україні мають більш сталий характер. Розглянемо показники діяльності страховиків у сегменті страхування життя в Україні (табл.1)

страхування життя

Таблиця 1.

Динаміка кількості страхових компаній в Україні за 2017-2022 рр.

Показники	31.12.17	31.12.18	30.06.18	30.06.19	30.06.20	30.06.21	30.06.22
СК загалом	294	281	291	249	215	191	145
СК «Non-Life»	261	251	260	223	195	172	132
у т.ч. Ж «Life»	33	30	31	26	20	19	13

Джерело: складено автором на основі [4,5].

За останні сім років на ринку страхування продовжується тенденція щодо зменшення кількості страховиків. В страхуванні життя ця тенденція прослідковується ще чіткіше. З 33 лайфових страховиків у 2017 році, на 1.07.22 р. залишилось на ринку всього 13 компаній. Але страховики, які сьогодні функціонують на ринку мають потужні страхові резерви, статутний капітал і сформовану клієнтську базу.

Динаміка кількості укладених договорів в страхуванні життя у довоєнний період представлено за рис.1. Аналіз даних показує, що протягом 2018 року кількість договорів страхування зросла приблизно вдвічі, продовжилась ця тенденція і в 2019 році. Проте, у 2020 році зростання вже не було таким стрімким - склало 5,49% з відповідним показником 5 033 тис. одиниць. Таке сповільнення темпів зростання кількості договорів страхування життя обумовлене, насамперед, карантинними обмеженнями через пандемію та кризовими явищами в країні.



Рис.1. Динаміка кількості укладених договорів страхування життя в Україні за 2017-2020 рр.

Джерело: розроблено автором на основі [4]

Схожі тенденції в цей період спостерігаємо і за показником валових страхових премій: в 2017 р. - 2919,7 млн грн.; 2018 р. - 3905,2 млн грн.; 2019 р. - 4623,9 млн грн.; 2020 р. - 5017,1 млн грн [4]. Зростання обсягів страхових премій у 2020 році уповільнилося.

Показник частки страхових премій зі страхуванні життя у загальних преміях вітчизняного страхового ринку за досліджуваний період становить: 2017р. - 6,71%; 2018 р. - 7,91%; 2019 р. - 8,72%; 2020 р. - 9,93% [4].

На відміну від попередніх показників, частка страхових премій в страхуванні життя стабільно зростає і навіть більше у 2020 році, що можна пояснити уповільненням зростання показників не тільки у страхових компаній, які здійснюють страхування життя, але й у страхуванні загалом по ринку. Це і зумовило незмінність темпів зростання частки надходжень в страхуванні життя, навіть, в період пандемії.

Розглянемо вплив воєнних дій 2022 року на ринок страхування життя в Україні. «Протягом квітня-червня 2022 р. ринок страхування життя демонструє відновлення показників діяльності. Обсяги ринку страхування життя за 1 півріччя 2022 року стабілізуються: як у страхових преміях (-21% у порівнянні із початком війни (-57%), так і у страхових виплатах, де має місце вихід на обсяги аналогічного періоду попереднього року (-52% та - 65% проти +6% та +10% у страхових виплатах та виплатах викупних сум відповідно).

Велику частку інвестиційного портфеля страховиків формують банківські вклади та інвестиції в ОВДП, частка доходу яких за квартал зросла. Life-страховики нарощують обсяги вкладень у державні цінні папери, надходження яких зараз формують основу інвестиційного доходу» [5].

Слід відзначити, що у І півріччі 2022 року у порівнянні з І півріччям 2021 року валові страхові премії скоротилися майже на третину (-28%) і склали 17,8 млрд грн. Таке скорочення обсягів премій у більшій мірі вплинуло на сегмент non-life (-29%), а обсяги страхових премій зі страхування життя скоротилися удвічі менше (-15%).

В табл.2 представлено рейтинг за показником страхових премій п'яти лайфових страховиків на 01.07.2022 року.

Таблиця 2

ТОП-5 страховиків в сегменті страхування життя за обсягом страхових премій у І півріччі 2022 р.

	Страховики	Обсяг страхових премій, тис. грн.	Темп росту, %
1	МЕТЛАЙФ	941 968	-1,30
2	ТАС	247 555	-31,23
3	УНІКА ЖИТТЯ	220 124	-12,91
4	PZU УКРАЇНА СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ	205 581	-31,22
5	АЛХ LIFE	136 954	-13,92

Джерело: складено автором на основі [5]

Тільки за двома страховиками («ТАС» і «Уніка життя») спостерігається зниження темпів зростання більше як на 31%. Всі інші компанії з ТОП-5 рейтингу мають незначні коливання темпів росту.

Можна зробити висновок, що ринок страхування життя, як і страховий ринок в цілому на 01.07.22 р. потрохи відновлюється після стрімкого падіння всіх показників діяльності компаній від початку війни в Україні.

За останні три роки проблеми з якими стикаються страхові компанії, зокрема і в сегменті страхування життя, такі:

1) вплив кризових явищ (пандемія, ризики війни) на розвиток страхування життя;

2) рівень довіри та зацікавленості в страхуванні життя знижується через фінансову нестабільність в країні;

3) страховими компаніями впроваджуються неадаптовані стратегії для реалізації продуктів з накопичувального страхування життя;

4) послуги в страхуванні життя мають недостатній рівень захисту прав та інтересів споживачів;

5) відсутність сформованого соціального підґрунтя та «культури» страхування життя.

Розглянемо визначені вище проблемні питання в страхуванні життя детальніше.

1. Ринок страхування життя, зазвичай, сильно реагує на економічні падіння, зміни доходів сімей та інфляцію, що спричинене викликами останніх років - пандемією та воєнними діями в державі. Тільки ті страхові компанії, котрі мають постійно поновлювану клієнтську базу, можуть вберегти себе від надто великих збитків і залишитись конкурентоспрожними на страховому ринку. Так, пандемія, карантинні умови призвели до негативних наслідків, але й позитивних. До негативних слід віднести: «зменшення покриття ризиків за певними видами страхування, оскільки ці сфери в період карантину не були такими затребуваними; необхідність лібералізації існуючих програм, пов'язаних зі страхуванням здоров'я та зниження тарифів в даному сегменті ринку страхування» [6, с.]. Перспективним є можливість, через карантинні обмеження, знаходити нові шляхи щодо надання послуг страховиками та залучення нових клієнтів, що діють у режимі «онлайн».

Аналогічно відбувається і під час війни. З другої половини 2022 року страховий ринок поступово адаптується до реалій війни. Страхові компанії починають пропонувати, хоча дуже в обмеженому варіанті, покриття воєнних ризиків, включаючи їх в перелік подій в страхуванні від нещасних випадків.

2. Як свідчить попередній досвід, населення завжди більше схиляється до накопичувального страхування життя. Це страхування, при якому утворюються потужні резервні кошти, котрі використовуються для реалізації довгострокових інвестиційних програм. Сьогодні в умовах економічної нестабільності та високої інфляції довгострокові інвестиції не мають зацікавленості у населення. Загалом накопичувальне страхування життя може бути востребуваним тільки за наявності розвиненого інвестиційного ринку, а він в Україні знаходиться в процесі формування. Під час фінансових криз та нерозвиненості ринку інвестицій падає і рівень довіри потенційних страхувальників до можливостей страхових компаній.

3. Страховими компаніями впроваджуються неадаптовані стратегії для реалізації продуктів з накопичувального страхування життя. Вітчизняний досвід функціонування ринку страхування життя показує, що агресивна стратегія швидкого проникнення на основі європейських та американських технологій є неефективною в Україні без урахування місцевих особливостей та менталітету. Створення агентів та мереж MLM, на базі всіх бажаючих, призвело до формування нестабільних низькоякісних інвестиційних портфелів через агентів, які купують для себе договори страхування та так звані «теплі кола». Досить багато агентів, після кількох створених «теплих кіл», залишають страхування і звільняються, тому:

а) договір страхування немає продовження, але комісія виплачується за контракти на 10-20 років;

б) формується негативний імідж учасників ринку страхування життя, що може погіршити вплив на довіру та подальшу співпрацю у сфері страхування життя [7].

4. Послуги в страхуванні життя мають недостатній рівень захисту прав та інтересів споживачів. «Незважаючи на те, що в Україні з 2009 року існує «Концепція захисту прав споживачів небанківських фінансових послуг в Україні», рівень захисту прав страхувальників є досить низький. Особливо це пов'язано з недостатнім рівнем фінансових знань самих страхувальників, «дистанцією» між регулюючими органами та споживачами, їхніми низькими можливостями та бажанням збагачуватися за допомогою страхових агентів та інших посередників при реалізації страхових послуг» [8].

5. Страхування життя в Україні, у порівнянні з розвиненими країнами, знаходиться сьогодні на початковому етапі розвитку. Звідси і рівень «культури» страхування тільки починає зароджуватись. За кордоном відразу при народженні дитини, батьки купують поліси медичного страхування та страхування життя. У більшості роботодавців європейських держав та Америки працівники і їх сім'ї отримують захист свого життя та здоров'я. Також під впливом ризиків, котрі виникають у суспільстві за різних катастрофічних обставин, змінюються способи реалізації послуг пропонованих страховиками (онлайн страхування), створюються нові страхові продукти та розширюються умови існуючих. Наприклад, в результаті пандемії збільшилась кількість укладених договорів, де в переліку випадків передбачене захворювання на COVID-19.

З початком війни 2022 р. деякі лайфові страхові компанії доповнюють умови полісів подіями - тимчасова втрата працездатності, інвалідність страхувальника внаслідок нещасного випадку на території проведення бойових дій. «У найближчій перспективі - розробка та удосконалення існуючих умов страхових договорів з «вторинних» наслідків війни (спрацювання мін та інших боєприпасів) в страхуванні майна та населення від нещасних випадків»[6].

Визначення проблемних місць у розвитку страхування життя в Україні, зумовлює пошук їх розв'язання. Проведений аналіз стану розвитку вітчизняного ринку life-страхування доводить, що він має перспективи до стабілізації та зростання. На рис.2 обґрунтовано напрями подальшого розвитку страхування життя в Україні.

Рис.2 Напрями подальшого розвитку страхування життя в Україні

Джерело: розроблено автором.

Постійна генерація нових ризиків (кіберризики, пандемія, війна та ін.) в середовищі, що нас оточує, створюють і нові виклики для страховиків, зокрема і в страхуванні життя. Такі ризики є передумовою для появи нових страхових продуктів, доповнення існуючих умов страхових полісів, розвитку системи реалізації послуг і маркетингових технологій в страхуванні життя.

Доведено, що найбільш затребуваним в сфері страхування життя є накопичувальне страхування. Тому сьогодні важливим завданням є надання, з боку держави, певних економічних, податкових преференцій в довгостроковому страхуванні життя. Зацікавленість населення в укладанні договорів накопичувального страхування життя має стимулюватися і страховими компаніями за рахунок збільшення рівня прибутковості. Оцінюючи привабливість страхування життя, потенційні страхувальники порівнюють його рівень прибутковості за полісами з прибутковістю за альтернативними варіантами інвестування, наприклад, банківськими депозитними накопиченнями або інвестиційними фондами, і обирають, як правило, ні на користь страхування.

Важливим у налагодженні страхування життя і його реформування являється узгодження національного законодавства та європейських стандартів, щодо державного регулювання ринку страхування.

«Основні принципи, оприлюднені Другою Директивою з питань страхування та перестрахування «Solvency II», а також вимоги Міжнародної асоціації органів страхового нагляду (IAIS) спрямовані на сприяння уніфікації національної системи регулювання. Децентралізація регулювання у світовому масштабі є основним чинником, що стримує міжнародну експансію, оскільки обмежує доступ на ринок та призводить до збільшення вимог щодо достатності капіталу та операційних витрат»[9].

Однак застосування нормативних вимог мають і багато позитивних моментів. Так, виконання вимог «Solvency II» страховиками призведуть до зростання попиту на укладання договорів, які забезпечують спрощені вимоги до капіталу для компаній із страхування життя з більшою платоспроможністю.

Як показує практичний досвід, розвиток ринку страхування життя має переваги як від зміни потреб юридичних та фізичних осіб у страхових послугах і технологіях, так і від змін у державному регулюванні. «Тому основним завданням розвитку вітчизняного ринку страхування життя є формування та реалізація заходів щодо підвищення інвестиційної привабливості страхового ринку для провідних компаній світу. Такі заходи мають включати формулювання єдиної національної стратегії у страховому секторі, особливо лібералізацію, щоб сприяти підвищенню прозорості та передбачуваності ринку» [10].

Необхідним чинником розвитку страхування життя в Україні являється також поліпшення інвестиційної діяльності страховика. Тут доцільними є такі заходи:

- інвестування капіталу в реальний сектор економіки (в той же час має бути розроблена відповідна нормативна база, а також надаватися страховику додаткові гарантії фінансової стійкості державними організаціями);

- постійний моніторинг інвестиційного портфеля страхової компанії, щодо можливого його знецінення;

- швидке реагування на зниження процентних ставок та прибутковості за окремими інвестиційними напрямами для пом'якшення наслідків у разі змін;

- розробка стратегії інвестиційної політики, яка б враховувала фінансовий стан страховика, його позиції на страховому ринку, і водночас, особливості податкового законодавства та поточну економічну ситуацію в державі.

Для підвищення рівня страхової "культури" населення та інформативності щодо послуг страхування життя, потрібно визначити такі послідовні кроки: покращення фінансової грамотності та обізнаності учасників страхового ринку; популяризувати та формувати культуру страхування у громадян України; впроваджувати найбільш прості і недорогі програми з мікрострахування для підтримки малозабезпечених верств населення, а в подальшому складніші, але цікаві відносно прибутковості під назвою «With-Profits Policies» та «Unit-Linked».



Висновки

Страхування життя в кожній країні є своєрідним індикатором розвитку економіки, сталого підприємництва та кваліфікованого захисту громадян. Для потенційного страхувальника страхування життя мінімізує ризик втрати доходу через непрацездатність, забезпечує утримання сім'ї за складних обставин та високий рівень добробуту після виходу на пенсію. Для підприємців ефективно вирішує «кадрове питання», адже страховий захист працівників підвищує імідж роботодавця, вносить стабільність та впевненість у їх відносини. Крім того, накопичувальне страхування життя є надійним джерелом довгострокового залучення коштів в економіку країни.

Аналіз сучасного стану страхування життя в Україні, свідчить про значні потенційні можливості щодо його розвитку. Навіть падіння більшості показників під час війни показало, що скорочення обсягів премій у більшій мірі вплинуло на сегмент ринку non-life, а обсяги страхових премій зі страхування життя скоротилися удвічі менше.

За результатами проведеного аналізу визначено проблеми у функціонуванні ринку страхування життя. І на цій основі розроблено та систематизовано напрями реформування страхування життя, вирішальні з них такі: інновації в діяльності страховиків - розробка та продаж нових та оновлених послуг, удосконалення умов договорів страхування, запровадження програм з мікрострахування; удосконалення державного регулювання в страхуванні життя та системи управління інвестуванням страховиків; застосування економічних індикаторів, які підвищать привабливість щодо укладання договорів накопичувального страхування; зростання рівня фінансової грамотності та обізнаності громадян щодо послуг в страхуванні життя.



Література

1. Косаренко Н.М. Страхове право: курс лекцій. М: Флінт, 2008. 308 с.

2. Плиса В.Й. Інтеграція страхового ринку України у світовий страховий простір. Вісник КНУ імені Тараса Шевченка. Серія Економіка. 2002. №7. С.94-103.

3. Клапків Ю.М. Г енезис страхової справи. Формування ринкової економіки в Україні. 2017. Вип.37 (1). С.243-254.

4. Статистика страхового ринку України за 2017-2020 рр. Сайт «Forinsurer». URL: https://forinsurer.com/files/file00634.pdf (Дата звернення: 04.01.23)

5.Огляд страхового ринку за І півріччя 2021-2022 рр. НБУ. Статистика. URL: https://bank.gov.ua/ua/statistic/supervision-statist#6 (Дата звернення: 15.12.22)

б.Татаріна Т.В. Функціонування вітчизняного ринку перестрахування в умовах воєнного стану. Наукові перспективи. 2022. №12 (30). С. 262 - 275.

7. Ніжна Ю.В. Особливості страхування життя в Україні та зарубіжний досвід. /за заг.ред. Є.О. Харитонова. НУ «ОЮА». Півд. регіон. Центр НАПрН України. Одеса: Фенікс, 2016.

8. Кібер страхування. MO Group. URL: https://www.mogroup.com.ua/?p=873 (Дата звернення: 28.12.22).

9. Fang H., Keane M. Sources of Advantageous Selection: Evidence from Medigap Insurance Market. Journal of Political Economy. 2015. N1.

10. Третяк К.В., Демченко В.О. Розвиток ринку страхування життя в Україні. Інноваційна економіка. 2020. Вип.3-4 (83). С. 169 - 174.



References

1. Kosarenko N.M. (2008). Strakhove pravo: kurs lektsiy [Insurance law: a course of lectures]. M: Flmt [in Ukrainian].

2. Plisa V.Y.(2002). Integratstya strahovogo rinku Ukraini u svrioviy strahoviy prostir [Integration of the insurance market of Ukraine into the global insurance space]. Visnik KNU Imeni Tarasa Shevchenka. Seriya Ekonomika - NU newspaper named after Tarasa Shevchenka. Series Ekonomik, 7, 94-103 [in Ukrainian].

3. Klapkiv Yu. M. (2017). Genezis strahovoyi spravi [The genesis of the insurance business]. Formuvannya rinkovoyi ekonomiki v Ukraini - Formation of market economy in Ukraine, 37 (1), 243-254 [in Ukrainian].

4. Statistika strahovogo rinku Ukraini za 2017-2020 rr. [Statistics of the insurance market of Ukraine for 2017-2020]. Forinsurer. Retrieved from: https://forinsurer.com/files/file00634.pdf [in Ukrainian].

5. Ohliad strakhovoho rynku za I pivrichchia 2020-2022 rr.[ Overview of the insurance market for the first half of 2020-2022]. NBU. Statistics. Retrieved from: https://bank.gov.ua/ua/ statistic/supervision-statist#6 [in Ukrainian].

6. Tatarina T.V. (2022). Funkts^nuvannya vrichiznyanogo rinku perestrahuvannya v umovah voknnogo stanu [Functioning of the domestic reinsurance market under martial law conditions]. Naukovi perspektivi - Scientific perspectives, 12 (30), 262 - 275 [in Ukrainian].

7. Mzhna Yu.V., Haritonov E.O. (2016). Osoblivosti strahuvannya zhittya v Ukraini ta zarubizhniy dosvid [Peculiarities of life insurance in Ukraine and foreign experience]. Odesa: Phoenix [in Ukrainian].

8. Ker strahuvannya [Cyber insurance]. MO Group. Retrieved from:

https://www.mogroup.com.ua/?p=873 [in Ukrainian].

9. Fang H., Keane M. (2015). Sources of Advantageous Selection: Evidence from Medigap Insurance Market. Journal of Political Economy, 1 [in Ukrainian].

10. Tretyak K.V., Demchenko V.O. (2020). Rozvitok rinku strahuvannya zhittya v Ukraink [Development of the life insurance market in Ukraine]. Innovatsiyna ekonomika - Innovative economy, 3-4 (83), 169 - 174 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...