Банківські ризики під час воєнного стану в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Банківські ризики під час воєнного стану в Україні

Копилова Ольга Володимирівна, кандидат економічних наук,

доцент кафедри Економіки і фінансів,

Одеський національний морський університет

Пічугіна Юлія Валеріївна, кандидат економічних наук,

доцент кафедри Світового господарства і міжнародних

економічних відносин, ОНУ імені І.І.Мечникова

Залецька Інна Олександрівна, старший викладач

кафедри Економікі та підприємництва Економіко-правового

факультету, ОНУ імені І.І.Мечникова

Анотація

У статті висвітлено основні фактори та ризики для банківської системи в Україні під час воєнного стану. Зазначено, що реалізація ризиків, реалізованих під час повномасштабного російського військового вторгнення в Україну, призвела до погіршення основних результативних показників ефективності діяльності банків, тобто спроможність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань перед клієнтами. Виділено чотири підкатегорії ризиків для банків, що актуалізувалися під час дії воєнного стану в Україні, а саме: геополітичні, макроекономічні, зовнішньо-банківські та внутрішньобанківські; акцентовано увагу на тому, що дані підкатегорії ризиків є похідними від операційного ризику та основного дестабілізуючого чинника - російської військової агресії. Детально розглянуто банківські ризики, які створюють найбільшу загрозу для фінансової стабільності банківської системи та негативно впливають на фінансовий стан окремих банків. Зокрема це валютний, який стосується клієнтів банків та їх валютних заощаджень, які, в разі банкрутства банку, будуть повернуті Фондом гарантування вкладів фізичних осіб в повному обсязі. Також регуляторний, полягає в зміні регулятором норм та правил ведення банківського бізнесу в період воєнного стану, застосування заходів впливу до банків, що частково або повністю обмежує можливість отримувати дохід та займатися певним напрямком діяльності. У зв'язку з погіршенням якості кредитного портфелю банків розглянуті питання кредитного, репутаційного, операційного, ризику відсоткових ставок та ризику фондування. Також у зв'язку з процесами, за допомогою яких ідентифікуються ризики, оцінюється їх величина та враховується взаємозв'язки між різними їх категоріями. Зроблено висновок, що в цілому по банківській системі ризики знаходяться на контрольованому рівні та не несуть серйозної загрози для стабільності банківського сектору, про що свідчать ряд показників діяльності банків, розглянутих у цій статті.

Ключові слова: ризик, банк, банківська система, банківський ризик, валютний, регуляторний, кредитний, репутаційний, операційний, ризик відсоткових ставок, ризик фондування, воєнний стан.

Kopylova Olga Volodymyrivna Candidate of Economic Sciences, Associate Professor of the Department of Economics and Finance, Odesa National Maritime University

Pichugina Yulia Valeryivna Candidate of Economic Sciences, Associate Professor of the Department of World Economy and International Economic Relations, I.I. Mechnikov National University

Zaletska Inna Oleksandrivna Senior lecturer of the Department of Economics and Entrepreneurship, Faculty of Economics and Law, I.I. Mechnikov National University

Bank risks during martial law in Ukraine

Abstract

The article highlights the main factors and risks of the Ukrainian banking system during martial law. It is noted that the realization of the risks realized during the full-scale Russian military invasion of Ukraine led to the deterioration of the main performance indicators of the banks' activity, i.e. the bank's ability to ensure timely fulfillment of its monetary obligations to clients. There are four subcategories of risks for banks that were actualized during the martial law in Ukraine: geopolitical, macroeconomic, external banking and internal banking; attention is focused on the fact that these risk subcategories are derived from operational risk and the main destabilizing factor - Russian military aggression. Bank risks that pose the greatest threat to the financial stability of the banking system and negatively affect the financial condition of individual banks are considered in details, including currency (which concerns bank clients and their foreign currency savings, in the event of bank bankruptcy, will be returned in full by the Individual

Deposit Guarantee Fund), regulatory (consists in the change by the regulator of the norms and rules of conducting banking business during the period of martial law, the application of measures of influence on banks, which partially or completely limits the possibility of receiving income and engaging in a certain line of activity). In connection with the deterioration of the quality of the credit portfolio of banks, the issues of credit, reputational, operational, interest rate, and funding risks were considered. Also considered are the processes by which risks are identified, their value is estimated, and the interrelationships between different categories of risks are taken into account. It was concluded that the risks in the banking system as a whole are at a controlled level and do not pose a serious threat to the stability of the banking sector, as evidenced by a number of indicators of the banks' activity considered in this article.

Keywords: risk, bank, banking system, banking risk, currency, regulatory, credit, reputational, operational, interest rate risk, funding risk, martial law.

Вступ

Постановка проблеми. Фінансовий сектор України останніми роками зазнає радикальних трансформаційних змін внаслідок впливу ряду негативних факторів - це обмеження, пов'язані з пандемією, а також російська військова агресія проти України. Так як банківська система країни є найголовнішою ланкою у забезпеченні стабільності усього фінансового сектору, вона потребує особливої уваги в дослідженні наслідків впливу негативних дестабілізуючих, передусім зовнішніх, а також внутрішніх чинників. Завдяки виваженим крокам вітчизняних банків та регулятору пандемія Covid-19 не стала критичним моментом для існування банків та не поставила питання щодо їх ліквідації. До повномасштабної війни банки України підійшли максимально готовими та спроможними протистояти її викликам.

Однак навіть підготовлені та відпрацьовані плани відновлення безперервної діяльності не зменшують негативного впливу та не знижують масштаб втрат від ризиків, спричинених збройною агресією.

Варто відмітити, що ризик для банку - це «ймовірність того, що події, очікувані або неочікувані, можуть мати негативний вплив на капітал та/або надходження банку» [1]. Тобто реалізація банківських ризиків означатиме недоотримання банками доходів, або отримання збитків, чи зменшення вартості капіталу, що обов'язково призводить до репутаційних втрат, зменшення довіри з боку клієнтів і кредиторів, а також навіть до банкрутства та ліквідації. Однак, якщо банківські ризики є виправданими (такими, приймаючи які, банк досягає своїх цілей, отримує більший ефект в порівнянні із затратами) та контрольованими, то їх виникнення та реалізація є абсолютно природним явищем, що притаманно для будь-якого бізнесу, ціллю якого є отримати прибуток.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження банківських ризиків для економіки країни є дуже важливою та викликає увагу багатьох зарубіжних вчених, таких як Дж. Торнтон та Ю. Уймаз. Взаємозв'язок ризиків банківської діяльності та розвитку української національної економіки досліджувався такими вченими, як Г.С. Панова, Ю.С. Маслаченкова, Г.Г. Коробова А.І. Ольшанов, Н.Є. Соколинській, В.Т. Севрук та інші.

В останні роки, в період активного впровадження в економічні процеси комп'ютерних та інформаційних технологій, значно зросло число наукових робіт, у яких завдання управління ризиками банківських операцій вирішуються шляхом використання економіко-математичних методів моделювання та висвітлюються у вітчизняній науково-економічній літературі завдяки роботам таких вчених-економістів та практиків, як Вітлінський В. В., Пернарівський О. В., Наконечний Я. С., Великоіваненко Г. І. Малиш Н.А., Хованов Н.А. та інші.

Мета статті - аналіз причин активізації банківських ризиків та дослідження напрямків їх впливу на механізми реакції на надзвичайні ситуації банків та державних установ України під час російської агресії.

Виклад основного матеріалу

Кожна фінансова установа є неймовірно чутливою до політичних, економічних та соціальних змін у країні. Тому розуміння сутності ризиків та ефективне управління ними дає змогу уникнути великих втрат.

Що стосується подій останніх місяців, то ризики, яких зазнають вітчизняні банки, навряд чи можна назвати виправданими. Основним завданням для керівництва та ризик-менеджерів українських банків є адаптація існуючих підходів до управління ризиками, модернізація бізнес- процесів, збільшення капіталу банку та максимальне пом'якшення ризиків.

Одночасна реалізація комплексу банківських ризиків під час воєнного стану призвела до висвітлення «слабких місць» у банківських бізнес-процесах. Підтвердженням цього є той факт, що кількість діючих банків за час дії воєнного стану скоротилась з 71 до 67, а також у І півріччі 2022 року банківський сектор зазнав збитку у розмірі 4,6 млрд. грн., основною причиною чого стало формування резервів на суму 57,9 млрд. грн., що становило 37,9% від загальних витрат банків України за І півріччя 2022 року. Порівняно з січнем 2022 р. у серпні відрахування в резерви банків в абсолютному вимірі зросли на 87,8 млрд. грн. [2]. Як відомо, збільшення резервів банків означає прямо пропорційне зростання ймовірності реалізації ризиків.

Також банківські ризики спровокували значне погіршення значень таких результативних показників як рентабельність активів (ROA) та рентабельність капіталу (ROE) - ROA за період дії воєнного стану зменшився з 4,20% до 0,25% (при нормативному значенні 0,75-1,5%), а значення ROE погіршилось з 33,31% до 2,21% (при нормативному значенні >5%), що свідчить про майже неокупність чистим прибутком активів та капіталу банків.

Проведене Національним банком України серед керівників найбільших банків та небанківських установ Опитування про системні ризики фінансового сектору [3] також засвідчило погіршення оцінок стану фінансового сектору, а саме 88% респондентів повідомили про дуже високий рівень ризику фінансового сектору, при чому до найбільш значущих факторів ризику було віднесено російську військову агресію, інфляцію, вартість активів та якість застави, динаміку припливу іноземного капіталу в Україну, динаміку та волатильність обмінного курсу, а також шахрайство та кібернетичні загрози. Вважаємо за необхідне відмітити, що доцільно було б виділити переважну більшість факторів ризику не в окремі категорії, а зазначити їх як похідні підкатегорії операційного ризику та основного дестабілізуючого чинника - військової агресії Росії.

Тому розглянемо більш детально ризики, які особливо актуалізувалися під час дії воєнного стану в Україні (рис.1).

Рис. 1 Актуальна мапа банківських ризиків під час воєнного стану в Україні

Джерело: розроблено автором

банківський ризик воєнний стан

З рисунку 1 бачимо прямий вплив геополітичних, макроекономічних та зовнішньо-банківських ризиків безпосередньо на ризики конкретної банківської установи.

Значна девальвація національної валюти посилила дисбаланси на валютному ризику. Обмеження Національного банку України на валютному ринку щодо переказу та купівлі валюти створюють незручності та ризики для функціонування бізнесу, особливо це стосується розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, така ситуація ще більше підвищує спекулятивний попит на валюту. Валютний ризик також стосується клієнтів банків та їх валютних заощаджень, які, в разі банкрутства банку, будуть повернуті Фондом гарантування вкладів фізичних осіб в повному обсязі (проте в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ) в період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його завершення чи скасування [4]. Також банки наразі періодично зазнають нестачі готівкової іноземної валюти, однак НБУ частково вирішує цю проблему та здійснює операції з підкріплення кас банків готівковою іноземною валютою, проводячи операції з обміну безготівкової валюти банків на готівкову, при цьому не використовуючи міжнародні резерви України [5].

Регуляторний ризик полягає в зміні регулятором норм та правил ведення банківського бізнесу в період воєнного стану, застосування заходів впливу до банків, що частково або повністю обмежує можливість отримувати дохід та займатися певним напрямком діяльності. Яскравим прикладом реалізації такого ризику можна вважати підвищення Національним банком України облікової ставки та, відповідно, здорожчання кредитів рефінансування, внаслідок чого банки почали повертати такі кредити, однак АТ «Банк Січ» виявився неспроможним виконати у встановлений строк свої зобов'язання за кредитами рефінансування перед НБУ, за що був ліквідований регулятором [6]. Також регуляторний ризик в умовах воєнного стану може реалізуватися внаслідок доповнення Національним банком (відповідно до змін, внесених постановою Правління Національного банку України від 06.10.2022 № 215 «Про затвердження Змін до Положення про застосування Національним банком України заходів впливу» [7]) підстав віднесення банку до категорії проблемних, що, в свою чергу, може призвести до репутаційних втрат.

Під час кризових явищ особливо чутливими банки є до репутаційного ризику. Це підтверджується відкликанням банківської ліцензії у двох банків з російським капіталом - АТ «Міжнародний резервний банк» (ПАТ «Сбербанк») та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» [8]. Тому негативна репутація банку, а також його акціонерів та менеджерів, є важливим фактором ризику, який може призвести до найгіршого сценарію - ліквідації банку.

Ймовірно, одним з найбільш актуальних під час воєнного стану є питання реалізації кредитного ризику. Як ми зазначали, у І півріччі 2022 року банківський сектор зазнав збитку у розмірі 4,6 млрд. грн., передусім це є наслідком формування резервів під очікувані кредитні збитки. Якість раніше виданих кредитів погіршилась внаслідок неможливості позичальників через бойові дії вчасно і в повному обсязі розрахуватися за позичками, внаслідок втрати позичальниками значної частки або усього джерела доходу, а також майна, що було заставою кредитної угоди. В результаті погіршення якості кредитного портфелю банків збільшується обсяг непрацюючих кредитів (NPL), (рис.2).

Рис. 2 Динаміка частки непрацюючих кредитів (NPL) серед усіх наданих кредитів в цілому по банківській системі, у %

Джерело: побудовано автором на основі [2]

З рисунку 2 очевидно, що до 01.03.2022 спостерігався чіткий тренд на зменшення частки непрацюючих кредитів серед усіх кредитів, виданих банківським сектором. Однак, починаючи з 01.03.2022 почалось поступове зростання NPL з 26,6% станом на 01.03.2022 до 30,8% станом на 01.09.2022.

Також банки недоотримують процентні доходи через зменшення попиту на кредити з боку домогосподарств та внаслідок зростання процентних ставок через збільшення вартості залучених коштів, проте така тенденція збалансовує кількість позичальників та не призводить до різкого та суттєвого погіршення якості кредитного портфелю [9].

Ризик відсоткових ставок для банків під час воєнного стану реалізується передусім внаслідок підвищення облікової ставки Національним банком України до 25%. Також відсотковий ризик наразі проявляється в межах державних програм кредитування певних секторів економіки з фіксованими ставками, тобто процента ставка за кредитом не відповідає ринковому рівню та в межах деяких програм може бути нижчою за ставку за депозитом чи за облігаціями внутрішньої державної позики.

Операційний ризик, враховуючи воєнні виклики, ймовірно, наразі є найбільш значущим для банків, адже він поєднує в собі ряд факторів ризику, які спричиняють появу інших банківських ризиків - це втрата частини працівників банків через активні військові дії, втрата або пошкодження майна банків, недосконалість бізнес-процесів банків, деякі з них навіть після пандемії Covid-19 виявилися неспроможними до швидких трансформацій та адаптації до нових умов ведення банківського бізнесу, також це, звичайно, зростання випадків зовнішнього шахрайства та кібер-атак на банківські сервіси та сховища даних з боку країни-агресора. Мінімальний розмір операційного ризику банків України, який вони зобов'язані розраховувати з 31 грудня 2021 р. з коефіцієнтом 0,5 відповідно до нових вимог НБУ [10], станом на 01.10.2022 становить 12,2 млрд. грн., з яких найбільшою часткою операційного ризику в системі володіє АТ КБ «ПриватБанк» (33,7%), а також АТ «Райффайзен Банк» (8,2%), АТ «Альфа-Банк» (5,9%), АТ «ПУМБ» (4,9%), АТ «Укрсиббанк» (4,1%), усі ці банки є системно важливими, тому реалізація операційного ризику в цих банках може викликати значні системні проблеми в усій банківській системі [2].

Абсолютно виваженим та правильним стало рішення Національного банку України щодо приєднання до міжнародної Телеконференції щодо ситуативної обізнаності з питань операційної безпеки (Operational Security Situational Awareness Teleconference), що дасть можливість регулярного обміну з іншими учасниками інформацією щодо кібер-злочинів, технологічних викликів та інших питань безпеки фінансових сервісів, що є особливо актуальним під час воєнного стану [11].

Також керівники деяких банків констатують актуалізацію питань щодо ризику ліквідності, передусім внаслідок підвищення облікової ставки до 25% [12]. Проте, як зазначає заступник голови НБУ, станом на початок липня 2022 року загалом ліквідність банків є дуже високою [13]. Таке твердження підтверджується значенням нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу банків (Н2), значення якого у середньому по системі банків України навіть під час воєнного стану не виходило за межі нормативного значення та коливалось від 16,6% станом на 01.06.2022 до 18,8% станом на 01.10.2022 [2].

Ризик фондування для банківської системи особливо гостро проявився на початку введення режиму воєнного стану. Строковість депозитів зменшилась, також спостерігався незначний відтік депозитів, особливо в іноземній валюті через надзвичайно низький рівень дохідності. Однак внаслідок суттєвого здорожчання ресурсів обсяги банківського фондування (переважно кошти домогосподарств у гривні) поступово зростають, проте залучення коштів від НБУ скорочується через здорожчання кредитів рефінансування, тобто процентні витрати банків, що фондуються за рахунок рефінансування, значно зросли.

Зазначимо, що негативні очікування керівників основних банківських установ та фінансових компаній щодо покращення стану справ у фінансовому секторі (83% респондентів очікують погіршення), що висвітлені в Опитуванні про системні ризики фінансового сектору [3], самі по собі є фактором ризику, передусім для інвесторів, кредиторів та вкладників.

Висновки

Більшість банківських ризиків, які найбільш гостро актуалізувалися під час дії режиму воєнного стану в Україні, залишаються на контрольованому банками та регулятором рівні, про що свідчать ряд показників діяльності банків, розглянутих у цій статті. Досягти максимально можливої стабільності за таких волатильних умов банкам вдалось передусім завдяки напрацьованим під час пандемії механізмам реакції на надзвичайні ситуації, спільним діям Національного банку, самих банків, державних установ, а також завдяки високому рівню транспарентності та комунікації з клієнтами.

Проте виклики, які постають перед банківської системою України, породжують ряд неочікуваних та невиправданих ризиків, мінімізувати негативний вплив яких, на нашу думку, можна тільки завдяки підвищення стійкості банківського сектору, адаптації банківських бізнес-моделей до умов воєнного часу, розробці стратегії скорочення NPL та підвищенні якості активів, а також за допомогою надання переваги інструментам віддаленої взаємодії з клієнтами.

Література

1. Методичні вказівки з інспектування банків "Система оцінки ризиків". URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/v0104500-04#Text.

2. Наглядова статистика Національного банку України. URL: https://bank.gov.ua/ ua/stati sti c/supervision- statist# 1.

3. Опитування про системні ризики фінансвого сектору. URL: https://bank.gov.ua/ admin_uploads/article/Ri sk_Survey_2022-H 1.pdf?v=4.

4. Закон України №2180-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення стабільності системи гарантування вкладів фізичних осіб» від 01.04.2022. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2180-20#Text.

5. Національний банк забезпечить каси банків готівковою іноземною валютою. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-zabezpechit-kasi-bankiv-gotivkovoyu-inozemnoyu- valyutoyu.

6. Національний банк ухвалив рішення відкликати банківську ліцензію та ліквідувати АТ «Банк Січ”. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-uhvaliv-rishennya- vidklikati-bankivsku-litsenziyu-ta-likviduvati-at-bank-sich.

7. Постанова Правління НБУ №215 від 06.10.2022 «Про затвердження Змін до Положення про застосування Національним банком України заходів впливу». URL: https://bank.gov.ua/ua/legislation/Resolution_06102022_215.

8. Постанова Правління НБУ №19 від 24.02.2022 «Про особливості припинення діяльності банків в умовах воєнного стану». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0019500- 22#Text.

9. Звіт про фінансову стабільність, червень 2022 року. URL: https://bank.gov.ua/ admin_uploads/article/F SR_2022-H 1.pdf?v=4.

10. Постанова Правління НБУ №121 від 18.11.2021 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України». URL: https://bank.gov.ua/ua/ legislation/Resoluti on_18112021_121.

11. НБУ приєднався до Телеконференції щодо ситуативної обізнаності з питань операційної безпеки. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/nbu-priyednavsya-do-telekonferentsiyi- schodo-situativnoyi-obiznanosti--z-pitan-operatsiynoyi-bezpeki?fbclid=IwAR1kJRnXdENo8yI2 qWEmpnLYSZ7Duf4x8IxjfSNTgdWrkHNdR5JzteD_JPY.

12. Банкіри назвали головні виклики та ризики для банківської системи. URL: https://finclub.net/ua/news/bankiry-nazvaly-holovni-vyklyky-ta-ryzyky-dlia-bankivskoi-systemy.html.

13. НБУ не вбачає ризиків для ліквідності банківської системи. URL: https://finbalance.com.ua/ news/nbu-ne-vbacha-rizikiv-dlya-likvidnosti-bankivsko-sistemi.

References

1. Metodichrn vkazwki z mspektuvannja bankw "Sistema odnki r^kA" [Methodological guidelines for bank inspection "Risk assessment system"]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0104500-04#Text. [in Ukrainian].

2. Nagljadova statistika Nadonal'nogo banku Ukrami [Supervisory statistics of the National Bank of Ukraine]. bank.gov.ua Retrieved from https://bank.gov.ua/ua/statistic/supervision- statist# 1. [in Ukrainian].

3. Opituvannja pro sistemrn riziki fmansvogo sektoru [Survey on systemic risks of the financial sector.]. bank.gov.ua Retrieved from https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/Risk_ Survey_2022-H1.pdf?v=4. [in Ukrainian].

4. Zakon Ukrami «Pro vnesennja zmm do dejakih zakornv Ukrami shhodo zabezpechennja stabіl'nostі sistemi garantuvannja vkladw fіzichnih os^» [The Law of Ukraine "On Amendments to Certain Laws of Ukraine Regarding Ensuring the Stability of the Deposit Guarantee System of Individuals"]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 2180-20#Text. [in Ukrainian].

5. Nadonafnij bank zabezpechit' kasi bankw gotivkovoju mozemnoju valjutoju [The National Bank will provide bank cashiers with cash foreign currency]. bank.gov.ua Retrieved from https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-zabezpechit-kasi-bankiv-gotivkovoyu- inozemnoyu-valyutoyu. [in Ukrainian].

6. Nadonafnij bank uhvaliv rishennja v^dikaE bankws'ku bcenzyu ta ULdduvati AT «Bank Smh” [The National Bank decided to revoke the banking license and liquidate Bank Sich JSC]. bank.gov.ua Retrieved from https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-uhvaliv- rishennya-vidklikati-bankivsku-litsenziyu-ta-likviduvati-at-bank-sich. [in Ukrainian].

7. Postanova Pravhnnj a NBU «Pro zatverdzhennj a Zmm do Polozhennj a pro zastosuvannj a Nadonal'nim bankom Ukrami zahodw vplivu» [Resolution of the Board of the NBU "On Approval of Amendments to the Regulation on the Application of Influence Measures by the National Bank of Ukraine"]. bank.gov.ua Retrieved from https://bank.gov.ua/ua/legislation/ Resolution_06102022_215. [in Ukrainian].

8. Postanova Pravlmnja NBU «Pro osoblivosti pripinennja dyarnosti bankw v umovah voєnnogo stanu» [Resolution of the Board of the National Bank of Ukraine "On the peculiarities of the termination of the activities of banks in the conditions of martial law."]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0019500-22#Text. [in Ukrainian].

9. Zvit pro finansovu stabil'nist', cherven' 2022 roku [Report on financial stability, June 2022]. bank.gov.ua Retrieved from https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/FSR_2022- H1.pdf?v=4. [in Ukrainian].

10. Postanova Pravlinnj a NBU «Pro vnesennj a zmin do dej akih normativno-pravovih aktiv Nacional'nogo banku Ukra'ini» [Resolution of the Board of the NBU "On Amendments to Certain Regulations acts of the National Bank of Ukraine"]. bank.gov.ua Retrieved from https://bank.gov.ua/ua/legislation/Resolution_18112021_121. [in Ukrainian].

11. NBU prmdnavsja do Telekonferenci'i shhodo situativno'i obiznanosti z pitan' operacijno'i bezpeki [The National Bank of Ukraine joined the teleconference on situational awareness of operational security issues]. bank.gov.ua Retrieved from https://bank.gov.ua/ua/news/all/nbu-priyednavsya-do-telekonferentsiyi-schodo-situativnoyi-obiznanosti--z-pitan-operatsiynoyi- bezpeki?fbclid=IwAR1kJRnXdENo8yI2qWEmpnLYSZ7Duf4x8IxjfSNTgdWrkHNdR5JzteD_J PY. [in Ukrainian].

12. Bankiri nazvali golovni vikliki ta riziki dlja bankivs'ko'i sistemi [Bankers named the main challenges and risks for the banking system]. finclub.net Retrieved from https://finclub.net/ua/news/bankiry-nazvaly-holovni-vyklyky-ta-ryzyky-dlia-bankivskoi- systemy.html. [in Ukrainian].

13. NBU ne vbachaє rizikiv dlja likvidnosti bankivs'ko'i sistemi [The NBU does not see any risks for the liquidity of the banking system]. finbalance.com.ua Retrieved from https://finbalance.com.ua/news/nbu-ne-vbacha-rizikiv-dlya-likvidnosti-bankivsko-sistemi. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru