Класифікація ризиків агрострахування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Уманський національний університет садівництва

Класифікація ризиків агрострахування

Olena Nepochatenko

Doctor of Economic Sciences, Professor, Merited Education Worker of Ukraine, Rector of Uman National University of Horticulture,

Petro Bechko

PhD in Economics, Professor, Professor of the Department of Finance, Banking and Insurance, Uman National University of Horticulture,

Olga Ponomarenko

PhD student, Lecturer of the Department of Finance,

Classification of agricultural insurance risks

The system structure of the agrarian sector of our state is the basis of the national economy. This sector is the basis for maintaining national sovereignty, food, economic, environmental and energy security, the effectiveness of which depends on the availability of material, financial and human resources and the processes take place in an environment that has transformational nature. Agricultural production is exposed to the risks of different specific combinations, which ultimately may affect the results of its activities. The article analyzes approaches to systematizing the risks of agricultural producers - an important and insufficiently developed theoretical aspect of the study of the agricultural sector of the economy. A conclusion is made about the need to modify the existing grouping of risks in agricultural insurance, and a grouping of insurance risks based on the degree of risk typicality is proposed. The state of agricultural insurance in countries with developed market relations is analyzed.

Keywords: insurance, insurance risk, agricultural business entities, agrarian sphere, classification of risks, state financial support.

Основна частина

ризик сільськогосподарський агрострахування

Постановка проблеми. Аграрний сектор національної економіки багато в чому визначає рівень продовольчої та економічної безпеки країни, забезпечення яких можливе виключно за умов сталого, стабільного та безперервного виробництва продуктів харчування, а також сировини для інших галузей національної економіки. З огляду на це, аграрній галузі надається як державна фінансова підтримка в цілому так і захист майнових інтересів аграріїв від несприятливих умов виробництва. Значна кількість сільськогосподарських угідь України перебуває у зоні ризикованого землеробства. Водночас страхування сільськогосподарських культур неможливе без державної підтримки, оскільки суб'єкти господарювання аграрної галузі, щорічно отримують збитки від несприятливих природно - кліматичних умов. Внаслідок цього, виникає потреба узагальнення і на цій основі розроблення пропозицій щодо вдосконалення системи майнового страхування в аграрній галузі, пов'язаних з ризиками агрострахування.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми дослідження, узагальнення і винесення пропозицій на цій основі щодо вдосконалення системи майнового страхування в аграрній галузі, пов'язаних з ризиками агрострахування, висвітлена у працях науковців, які займаються визначеною проблематикою - В. Борисова, А. Петренко, О. Прокопчук, Ю. Алескерова, О. Зоря, А. Карнаушенко, П. Лайко, О. Луценко, О. Стельмащук, А. Шоломій та ін. Незважаючи на кількість та обсяг проведених наукових досліджень з даної тематики, поки що остаточно не сформований системний підхід дослідження ризиків внаслідок відсутності загальноприйнятих підходів щодо виокремлення їх групувальних ознак, а окремі групи ризиків не зведені в єдину класифікацію.

Мета статті. Дослідження підходів щодо систематизації ризиків сільськогосподарських товаровиробників, класифікація страхових ризиків на основі ступеню їх типовості та аналіз стану агрострахування в країнах з розвинутими ринковими відносинами.

Викладення основного матеріалу. Сільське господарство є відкритою, регульованою системою, адаптованою до ринкових умов господарювання, в основі функціонування якої сезонний характер виробництва та пряма залежність обсягів виробництва від природно - кліматичних умов, що суттєво впливає на стабільність виробництва та отриманням збитків, що завдаються внаслідок несприятливих погодних явищ. Такі умови діяльності негативно впливають на можливості суб'єктів аграрного бізнесу регулярно здійснювати розширене відтворення.

Комплексний підхід до вирішення зазначеної проблеми визначає необхідність розроблення науково-обґрунтованих організаційних та економічних заходів та засобів раціональної організації та управління страховим процесом у галузі майнового страхування. З огляду на це, необхідно враховувати інтереси усіх сторін, які приймають участь в цьому процесі, дотримання ефективного використання державних коштів, що спрямовуються на компенсацію частини витрат на майнове страхування, оскільки аграрії отримають державну підтримку у формі здешевлення страхових платежів при страхуванні своєї сільськогосподарської продукції відповідно до постанови про порядок надання фінансової підтримки при аграрному страхуванні.

Агрострахування є особливим видом майнового страхування, який передбачає захист страхувальника від сукупності ризиків, реалізація яких може негативно позначитися на його діяльності та призвести до несприятливих фінансових наслідків (за найгіршого сценарію розвитку подій - до банкрутства господарюючого суб'єкта, що займається аграрним виробництвом).

Однією з основних передумов виробничого процесу в аграрній сфері є його безперервність. З огляду на це, суб'єктам аграрного виробництва варто відшкодовувати матеріальні збитки та відновлювати відтворення після різних несприятливих впливів стихійних сил природи або негативних наслідків інших надзвичайних подій, які в наш час неминучі практично у всіх сферах діяльності.

Результати низки наукових досліджень в царині аграрного майнового страхування свідчить про варіабельність поглядів дослідників щодо визначення сутності категорії страхування та чітке визначення ризиків майнового страхування. В той же час, дослідження сутності страхування та його ризиків аграрного бізнесу в основному зводяться до його визначення як процесу, діяльності, спрямованого на створення спеціальних грошових фондів та внесків суб'єктів господарювання, подальшого їх використання для відшкодування збитків при настанні різних несприятливих природно - кліматичних явищ, що відносяться до надзвичайних ситуацій[1].

Щодо визначення сутності ризиків агрострахування як визначального методу управління аграрним виробництвом поки що остаточно не сформований системний підхід їх дослідження внаслідок відсутності загальноприйнятих підходів щодо виокремлення їх групувальних ознак, а окремі групи ризиків не зведені в єдину класифікацію.

Варто відмітити, що до цього часу відсутня єдина точка зору щодо методологічного підходу визначення сутності ризику агрострахування. В енциклопедичному словнику ризик трактується як випадок, про який невідомо, трапиться він чи ні; або випадок, точний час настання якого неможливо визначити [2, с. 578]. За результатами дослідження О.І. Ястремського ризик - це невизначеність в отриманні доходу, розмір якого залежить від загального стану економіки [3, с. 9].

Страхування в усьому світі вважається одним із основних методів управління ризиками, зокрема й у аграрному секторі. З огляду на це, в країнах з розвинутими ринковими відносинами сутність «ризик» трактується як можливість матеріальних та інших витрат, які можуть виникнути в результаті будь-якого рішення. За результатами дослідження В. Хоера, ризик - це ймовірність завдання збитку внаслідок заняття будь-якою справою [4].

Важливе значення у визначенні сутності ризиків при агрострахуванні має вітчизняна нормативно-правова база. В законі України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення правового регулювання страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою» [5] та Законі України «Про страхування» [6] наведений закритий перелік ризиків при агрострахуванні в аграрному бізнесі. Формальний перелік ризиків в агрострахуванні найчастіше призводить до того, що переважна більшість дослідників фактично ігнорують теоретичні питання, пов'язані з їх класифікацією. Штучне обмеження ризиків аграрного страхування зумовлене тим, що з формальної точки зору законодавчо повний перелік ризиків може бути застосований лише щодо аграрного страхування, що здійснюється за державною підтримкою. Насправді страхувальники мають можливість укладати угоду страхування, яка передбачає захист від інших ризиків, не включений у аналізований перелік. Варто відзначити і те, що запропонований на законодавчому рівні перелік ризиків, що здійснюється в основному за державною підтримкою агрострахування розглядається без їх угрупуванням, взаємопов'язаних з тієї чи іншою ознакою групування. Наприклад, у перелік ризиків у тваринництві при агрострахуванні в один і той же напрям об'єднані хвороби тварин та масові їх отруєння хоча за своєю сутністю ці ризики істотно різняться один від одного за цілою низкою параметрів, зокрема з причин виникнення, ймовірності їх виявлення, масштабів та можливих наслідків тощо. Крім того, в аналізованому переліку ризиків не дотримується принцип єдиного підходу до формування напрямів, які розглядається в межах природних ризиків.

З огляду на це, з метою мінімізації ризиків слід класифікувати страхові ризики на основі загального їх групування, які безпосередньо відображають специфіку сільського господарства. Класифікація ризиків наведена в (табл. 1).

В той же час, відповідно до «Вимог щодо організації і функціонування системи управління ризиками у страховика» Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг розпорядженням 04.02.2014 №295 наведена класифікація страхових ризиків, яка більше всього може бути використана для загального страхування, а не аграрного. В науковій літературі щодо ризиків в агрострахуванні проведене В.А. Борисовою комплексне дослідження класифікації ризиків аграрного страхування. За результатами цього дослідження наведена загальна класифікацію ризиків, які безпосередньо впливають на фінансово-економічну діяльність підприємств аграрної сфери

Переважна більшість дослідників сучасного стану вітчизняного аграрного страхування та його ризиків здебільшого дають оцінку перспективам розвитку аграрного страхування, обмежуючись теоретичним обґрунтуванням, що «страхування є універсальним механізмом, який може бути використаний для захисту майнових інтересів аграріїв у різних сферах діяльності, у кожній з яких виникає своя група ризиків. Інші дослідники акцентують увагу виключно на розвитку аграрного страхування, яке здійснюється з державною підтримкою, без врахування ризиків та їх мінімізації.

Таблиця 1. Класифікація ризиків в агарному страхуванні