Дослідження кредитних ризиків комерційного банку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Дослідження кредитних ризиків комерційного банку

Буртняк Іван Володимирович, доктор економічних

наук, професор кафедри економічної кібернетики

Макар Михайло Михайлович, магістр спеціальності 051 Економіка

Анотація

В статті розглянуто кредитні ризики комерційного банку, які є ймовірністю несприятливого результату операцій, що проводяться кредитними установами, або настання непередбачених ситуацій. Діяльність кожного банку базується на ризикованості, починаючи з можливості збитку через неповернення кредитних ресурсів і закінчуючи втратами від стихійних лих. Саме тому управління цим аспектом вважається одним із найважливіших завдань економічного життя країни. Досліджено класифікацію банківських ризиків на основі різних критеріїв. Серед найбільш значних показників ефективності роботи комерційного банку є кредитний портфель. Він може мати досить складну структуру та вимагати виваженого підходу до інтерпретації показників, що містяться в ньому тому досліджувати свій кредитний портфель банкам доводиться регулярно. Аналіз кредитного портфеля банку застосовується, по-перше, з метою визначити максимально можливий прибуток фінансової установи, що може виникнути за фактом повернення позичальниками капіталів, а по-друге -- для виявлення можливих факторів, які можуть перешкодити особам, що кредитуються, вчасно та в повному обсязі розраховуватися з банком. У разі фінансової кризи особливо актуальними стають завдання оперативної оцінки стану компаній, що у кредитному портфелі банку, і навіть об'єктивний підхід до прийняття рішень про видачу кредитів новим клієнтам. У зв'язку з цим скорингова модель є дуже ефективним інструментом оцінки кредитного ризику та сприяє виробленню зваженого, збалансованого управлінського рішення. Точність і надійність таких моделей дозволяють мінімізувати ризики кредитної організації, знизити частку проблемних кредитів у її портфелі. Грамотна оцінка кредитних ризиків дозволить залишатися на плаву і не зазнавати збитків навіть за умов дестабілізованої економічної ситуації. Основне завдання регулювання ризиків є підтримання прийнятних співвідношень прибутковості з показниками безпеки і ліквідності у процесі управління активами та пасивами банку, тобто. мінімізація банківських втрат. Процес управління ризиками включає: передбачення ризиків, визначення їх ймовірнісних розмірів і наслідків, розробку та реалізацію заходів щодо запобігання або мінімізації пов'язаних з ними втрат.

Ключові слова: комерційні банки, кредитні ризики комерційного банку, кредитний портфель, управління ризиками, ефективність функціонування комерційних банків.

Burtniak Ivan Volodymyrovych Doctor of Economics, Professor of the Department of Economic Cybernetics, Vasyl Stefanyk Precarpathian National University

Makar Mykhailo Mykhailovych master of specialty 051 Economics, Prykarpattia National University named after Vasyl Stefanyk

Study of credit risks of a commercial bank

Abstract

The article discusses the credit risks of a commercial bank, which are the probability of an unfavorable outcome of operations conducted by credit institutions or the occurrence of unforeseen situations. The activity of each bank is based on risk, starting with the possibility of loss due to nonreturn of credit resources and ending with losses from natural disasters. That is why the management of this aspect is considered one of the most important tasks of the country's economic life. The classification of banking risks based on various criteria was studied. Among the most significant performance indicators of a commercial bank is the loan portfolio. It can have a rather complex structure and require a balanced approach to the interpretation of the indicators contained in it, so banks have to regularly examine their loan portfolio. The analysis of the bank's loan portfolio is used, firstly, to determine the maximum possible profit of the financial institution, which may arise due to the fact that the borrowers return their capital, and secondly, to identify possible factors that may prevent borrowers from receiving loans on time and in full amount to settle with the bank. In the event of a financial crisis, the tasks of operational assessment of the state of companies in the bank's loan portfolio, and even an objective approach to decision-making on granting loans to new clients, become especially relevant. In this regard, the scoring model is a very effective tool for assessing credit risk and contributes to the development of a weighted, balanced management decision. The accuracy and reliability of such models make it possible to minimize the credit organization's risks and reduce the share of problem loans in its portfolio. Competent assessment of credit risks will allow you to stay afloat and not suffer losses even under the conditions of a destabilized economic situation. The main task of risk regulation is to maintain acceptable profitability ratios with safety and liquidity indicators in the process of managing the bank's assets and liabilities minimization of bank losses. The process of risk management includes: predicting risks, determining their probable dimensions and consequences, developing and implementing measures to prevent or minimize losses associated with them.

Keywords: commercial banks, credit risks of a commercial bank, credit portfolio, risk management, efficiency of functioning of commercial banks.

Вступ

Постановка проблеми. Банківській діяльності притаманні найрізноманітніші ризики, які впливають на всю систему розподілу активів. Проблеми під час роботи з банківськими ризиками входять у найбільш важливий напрямок дослідження під час управління роботою будь-якого комерційного банку. Вирішення цих проблем зводиться до оптимізації ризиків з метою підвищення ефективності та ліквідності банку, досягнення найбільшого прибутку за заданих умов. Діяльність кожного банку базується на ризикованості, починаючи з можливості збитку через неповернення кредитних ресурсів і закінчуючи втратами від стихійних лих. Саме тому управління цим аспектом вважається одним із найважливіших завдань економічного життя країни. Ризики у банківській системі означають можливість втрат за певних обставин. У ході діяльності банки стикаються з різними видами ризиків, вони відрізняються за часом і місцем виникнення, за сукупністю внутрішніх та зовнішніх факторів, за способами аналізу та методом опису. Під кредитним ризиком маємо на увазі ризик виникнення збитків внаслідок невиконання, несвоєчасного чи неповного виконання боржником фінансових зобов'язань перед банком відповідно до умов договору. Для банку важливе місце займає розробка комплексу заходів щодо зниження ризиків та управління ними. Управління ризиками - це сукупність методів та інструментів мінімізації ризиків.

Процес управління кредитним ризиком починається з визначення ринків кредитування, так званого цільового ринку. Цей процес триває у вигляді послідовності стадій погашення боргового зобов'язання. Оскільки, чим вищий ризик, то вища прибутковість, банкір змушений обмежувати норму прибутку, тим самим, страхуючи себе від зайвого ризику. Банк повинен проводити політику розосередження ризику і не допускати концентрації кредитів у кількох великих позичальників, оскільки це може призвести до непогашення позики одним із них. У той же час банк не повинен ризикувати коштами вкладників, фінансуючи спекулятивні прибуткові проекти.

Зазначені цілі показують нагальну необхідність проведення аналітичних досліджень у галузі управління банківськими ризиками і, конкретно, кредитним ризиком, що є одним із основних видів ризиків у банківській діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сучасний стан розвитку банківської системи України дає підстави констатувати недостатність зусиль банків, спрямованих на здійснення ефективного контролю за виконанням умов кредитних операцій, внаслідок чого спостерігається значне зростання обсягів проблемних активів [1]. Без відповідного реагування така тенденція може призвести до ще більшої дестабілізації банківського сектору України. У зв'язку з цим існує необхідність впровадження заходів, спрямованих на підвищення ефективності банківського контролю за кредитними операціями, що сприятиме налагодженню ефективної організації кредитного процесу і зменшенню частки неповернених кредитів [2]. Теоретичні засади дослідження проблеми управління кредитним ризиком банку знайшло відображення в низці публікацій таких зарубіжних учених, як Е. Альтман, Дж. Бессіс, К. Браун, Д. Даффі, С. Кабушкін, Т. Кох, Д. Ландо, П. Роуз [5]. Значний внесок у теорію і практику управління кредитним ризиком банків зробили вітчизняні науковці, зокрема: Г. Азаренкова, В. Вітлінський, В. Вовк, К. Д'яконов, Г. Карчева, В. Коваленко, В. Корнєєв, С. Науменкова, В. Подчесова, Л. Прийдун, Л. Примостка, В. Сидоренко, Р. Слав'юк, Н. Ткаченко, Р. Шевченко [7]. Різноманітні підходи до управління кредитними ризиками банків в умовах економічної кризи висвітлені у працях О. Барановського, О. Вовчак, О. Дзюблюка, О. Крухмаль [7].

Мета статті - аналіз моделювання банківської діяльності та кількісної оцінки кредитного ризику комерційного банку.

Виклад основного матеріалу

Досліджуючи діяльність комерційних банків, ми часто зустрічаємося з таким терміном, як кредитний ризик. Можна стверджувати, що кредитний ризик - це ймовірність того, що контрагент (або дебітор) не виконає свої зобов'язання, прописані в договорі. Тобто це ризик дефолту дебітора чи контрагента.

Насамперед носіями кредитних ризиків виступають угоди наступних типів:

* Пряме та непряме кредитування.

* Купівля та продаж активів без передоплати з боку контрагента.

* Угоди без гарантій розрахунків із боку третіх осіб.

Кредитні ризики включають ймовірність погіршення стану дебітора. Причому йдеться не лише про погіршення фінансового стану. Не менш значущими факторами є такі: зниження позицій компанії в регіоні, не затребуваність галузі, а також погіршення ділової репутації. Тобто все те, що може стати на заваді людині виплатити кошти. Однак неможливість повернути борг - не єдина втрата, яку може зазнати банк.

Кредитний ризик також може бути непрямим (наприклад, якщо внаслідок деяких дій знижується вартість цінних паперів, акцій, векселів емітента або потрібно збільшити обсяг кредитних резервів). У процесі визначення кредитних ризиків увага приділяється відразу кільком факторам:

* Ризик дефолту. Імовірність того, що позичальник через деякий час опиниться в стані неплатоспроможності.

* Кредитний рейтинг. Оцінка надійності різноманітних цінних паперів.

* Кредитна міграція.

* Можливість зміни кредитного рейтингу дебітора, операції, контрагента, емітента. Сума, що наражається на кредитний ризик.

* Рівень втрат, які може зазнати банк у разі дефолту.

Як правило, будь-які операції, основою яких є вступ сторін у відносини кредитора і позичальника, поява боргових зобов'язань, несуть у собі певну частку ризику. Існує поняття так званих безризикових інвестицій - у цьому випадку кредитний ризик є мінімальним і умовно приймається за нульовий. Однак навіть у такій ситуації він присутній. Кредитний ризик - це те, що банку слід враховувати насамперед під час розгляду тієї чи іншої заявки. Слід ретельно вивчити кредитну історію, надану позичальником, рід його діяльності та всю наявну інформацію. Кредитний ризик банку можна мінімізувати. Традиційний спосіб - прийняття застави. Найкраще підходить цінне майно, ліквідні активи. У разі втрати застави найбільш ефективним методом мінімізації кредитного ризику є страхування.

Також багато банків у своїй роботі вдаються до системи лімітування (клієнтам деякої групи не видаються кредити більші за певну суму).

Якісний кредит є забезпеченим кредитом, який погашають у встановлені терміни без виникнення проблем та труднощів у позичальника. Крім цього, банки повинні дотримуватися розумних балансів між доходами та ризиками. Саме розробкою та дотриманням кредитної політики банки прагнуть зводити ризик до мінімуму, отримуючи під час цього максимально допустимий прибуток від операцій.

Кредитну політику приймає вище керівництво банку (директор чи правління банку), з допомогою цього документа делегується повноваження кожному виконавцю - співробітнику кредитного підрозділу. Кредитна політика комерційних банків розмежовує прийняття рішення, повноваження на проведення певної дії, операції. Кредитна політика комерційного банку виробляє єдиний підхід до операції кредитування, якщо існує мережа філій у кредитної компанії. У такий спосіб встановлюється підхід, визначається загальний принцип кредитування клієнтів комерційних банків, визначається тип кредиту, що надається, повноваження будь-якого рівня банку з прийняття кожного питання, а також операційну деталь кредитної процедури.

Вимога до цієї політики банків - відповідність кредитної політики поточним ринковим ситуаціям. Щоб підтримувати кредитну політику комерційного банку, треба постійно аналізувати і за необхідності доопрацьовувати ті вимоги, на основі яких вона проводиться. Переглядає політику кредитна організація, зазвичай, щорічно. В економічній ситуації, яка досить часто змінюється, кредитну політику переглядають ще частіше. Банк намагається враховувати максимально наближену до реалій сучасне життя стратегії кредитів. Необхідно враховувати, що кредитна політика банків не суперечить чинним законам держави, а також загальному економічному розвитку.

Кожен банк, як правило, розробляє свою власну технологію кредитування, що передбачає послідовність вивчення та проходження документів із прийняттям рішення на кожній стадії їх розгляду. Тим не менш, при всьому різноманітті технологій у кожній з них можна виділити та простежити чотири основні етапи організації кредитних відносин банків та їх клієнтів:

* перший етап - процедура попереднього розгляду кредитної заявки;

* другий етап - аналіз кредитоспроможності можливого позичальника та оцінка якості заявки на кредит;

* третій етап - підготовка та укладання кредитного договору;

* четвертий етап - оформлення кредиту та контролю над виконанням умов кредитного договору, тобто. моніторинг договору

Однак загальні моменти все ж таки присутні в методиках банків, хоч і складені вони абсолютно різними людьми. Природно, початковий рівень оцінки починається з визначення позичальника як фізичної чи юридичної особи.

Серед найбільш вагомих показників ефективності роботи комерційного банку є кредитний портфель. Він може мати досить складну структуру та вимагати виваженого підходу до інтерпретації показників, що містяться в ньому, але попри це досліджувати свій кредитний портфель банкам доводиться регулярно. Успішне вирішення цього завдання - найважливіший чинник ефективності роботи фінансової установи. Кредитний портфель - це залишок заборгованості перед банком (чи іншим суб'єктом комерційної активності), що виник внаслідок надання іншим організаціям чи фізичним особам позик. Підходи до визначення величини відповідного показника можуть бути різними. Ми вважаємо, що в кредитний портфель необхідно включати відсотки відповідно до повних графіків погашення заборгованості, інші воліють однозначно включати до нього лише основний борг, а інші компоненти позики розраховувати за особливими формулами. Таке твердження випливає з того, що суб'єкт, який кредитується, може погасити заборгованість достроково і не платити тим самим відсотки.

Кредитні ризики пов'язані з поверненням кредиту із запізненням чи взагалі його неповерненням. Основні способи оцінки ризиків мають суттєві відмінності. Це пов'язано з метою, з якою вони використовуються. Тобто, статистичні методи оцінки ризиків найчастіше застосовують масові явища. Базуються вони теорії великих чисел. Ці методи оцінки ризиків ґрунтуються на інформації, взятій за проміжок часу, про події, які можуть негативно вплинути на долі об'єктів господарювання. Якщо такі події мали місце раніше, то обчислюється, з якою періодичністю вони відбувалися. Також статистичні методи оцінки ризиків базуються на розрахунках ймовірності того, що настануть ті чи інші події, які можуть мати негативні наслідки.

Якісні методи оцінки ризиків застосовують у тих випадках, які зустрічаються набагато рідше і не можуть бути визначені статистично. Здійснюються вони на підставі знань та досвіду експертів. Тому ці методи оцінки ризиків ще називають методом експертних оцінок. Рівень ризику залежить від значення (ймовірність настання небажаних подій), яке від нього очікують, та від варіантів можливого результату. Наприклад, щоб розрахувати ймовірність того, що кредит не повернуть 2% боржників, використовують інформацію за двадцять років. Але на невеликому часовому проміжку кількість тих, хто його не повертав, коливається від 0 до 20%. Чим вища така варіативність коливань можливого результату, тим вищий рівень ризику, і навпаки. Відмінності у поведінці людей у ринковій ситуації залежать від властивої їм різної схильності до ризиків.

Найважливішим і найпоширенішим методом оцінки кредитного ризику є Application-скоринг, це метод перевірки, що оцінює платоспроможність клієнта. Якщо з цього виду оцінки отримано недостатню кількість балів, то отримати позику буде дуже складно. Як варіант, можуть запропонувати інші умови кредитування -- вищу відсоткову ставку або меншу суму кредиту.

Наступний етап оцінки - визначення схильності потенційного позичальника до шахрайства. Її оцінює система Fraud-скорингу. Критерії, використовувані до розрахунку цього параметра, є комерційної таємницею кожного банку. Behavioral-скоринг - це тип перевірки, що дозволяє спрогнозувати платоспроможність клієнта у майбутньому. Також дана система аналізу дозволяє виявити деякі «поведінкові» чинники: як клієнт розпорядиться кредитом, чи вноситиме платежі вчасно, вибере ліміт по кредитній картці відразу або використовуватиме гроші частинами та багато іншого.

Найнеприємніший вид перевірки - Collection-скоринг позичальника, який дуже важливий для розробки заходів щодо роботи з клієнтами, які мають прострочену заборгованість. Він необхідний для адекватної оцінки ризику неповернення позики і своєчасного застосування заходів профілактичного впливу.

Підсумовуючи, можна сказати, що економіка завжди характеризується невизначеністю, що виявляється різною мірою. Це пов'язано з чинниками роботи всієї економічної системи. Властивість пристосовуватися до невизначеності називається схильністю до ризиків, а сам ризик - це ринкова ситуація, спровокована невизначеністю, через яку неможливо щось (події, способи поведінки суб'єктів господарювання) передбачити та спрогнозувати точно, з великою ймовірністю.

Висновки

кредитний ризик комерційний банк

Діяльність кожного банку базується на ризикованості, починаючи з можливості збитку через неповернення кредитних ресурсів і закінчуючи втратами від стихійних лих. Саме тому управління цим аспектом вважається одним із найважливіших завдань економічного життя країни.

Серед найбільш значних показників ефективності роботи комерційного банку кредитний портфель. Він може мати досить складну структуру та вимагати виваженого підходу до інтерпретації показників, що містяться в ньому. Аналіз кредитного портфеля банку застосовується, по-перше, з метою визначити максимально можливий прибуток фінансової установи, що може виникнути за фактом повернення позичальниками капіталів, а по-друге -- для виявлення можливих факторів, які можуть перешкодити особам, що кредитуються, вчасно та в повному обсязі розраховуватися з банком.

Кредитні ризики пов'язані з поверненням кредиту із запізненням чи взагалі його неповерненням. Основні способи оцінки ризиків мають суттєві відмінності. Це пов'язано з метою, з якою вони використовуються.

Скорингова модель є ефективним інструментом оцінки кредитного ризику та сприяє прийняттю зваженого, збалансованого управлінського рішення. Точність і надійність таких моделей дозволяють мінімізувати ризики кредитної організації, знизити частку проблемних кредитів у її портфелі. Грамотна оцінка кредитних ризиків дозволить залишатися на плаву і не зазнавати збитків навіть при дестабілізованій економічній ситуації.

Основне завдання регулювання ризиків є підтримання прийнятних співвідношень прибутковості з показниками безпеки і ліквідності у процесі управління активами та пасивами банку, тобто мінімізація банківських втрат.

Таким чином, процес управління ризиками включає: передбачення ризиків, визначення їх ймовірнісних розмірів і наслідків, розробку та реалізацію заходів щодо запобігання або мінімізації пов'язаних з ними втрат.

Література

1. Буртняк І.В. Моделювання ефективності функціонування банків за допомогою фінансових потоків / І.В. Буртняк, І.С. Благун // Вісник Хмельницького національного університету, Серія Економічні науки. 2020. №4. С. 51-57.

2. Буртняк І.В. Використання методів аналізу середовища функціонування для оцінки ефективності комерційних банків / І.В. Буртняк //БізнесІнформ. 2020. №11. С. 309-315.

3. Буртняк І.В. Моделі аналізу та оцінки діяльності банків в умовах нестабільного економічного середовища / І.В. Буртняк, І.С. Благун // Вісник Хмельницького національного університету, Серія Економічні науки. 2020. №4. С. 41-45.

4. Дмитришин Л.І Моделювання оцінки економічного капіталу банку як інтегральної міри величини прийнятих операційних ризиків / Л.І. Дмитришин, О.С.Кушнір // Вісник Хмельницького національного університету, Серія Економічні науки. - 2017. - № 1. - С. 39-43.

5. Дмитришин Л.І., Формування стратегій управління банківською системою України / Л.І.Дмитришин., І.І. Благун // Івано-Франківськ: Супрун В.П., 2016. - 212 с.

6. Кушнір О.С. Реалізація математичної моделі визначення рівня операційного ризику кредитної установи / О.С. Кушнір // Бізнес Інформ. - Харків, 2016. - № 10 (465). - С.135-143.

7. Примостка О.Л. Аналіз ефективності діяльності банків / О.Л. Примостка //. Фінанси України. - 2013. - № 1(23). - С. 52-58.

References

1. Burtnyak I.V., & Blagun I.S. (2020). Modeliuvannia efektyvnosti funktsionuvannia bankiv za dopomohoiu finansovykh potokiv [Modeling the efficiency of bank functioning using financial flows]. Bulletin of the Khmelnytskyi National University, Economic Sciences Series. 4. P. 51-57. [in Ukrainian].

2. Burtniak I.V. (2020). Vykorystannia metodiv analizu seredovyshcha funktsionuvannia dlia otsinky efektyvnosti komertsiinykh bankiv [The use of methods of analysis of the operating environment to evaluate the efficiency of commercial banks]. Business Inform. 11. P. 309-315. [in Ukrainian].

3. Burtnyak I.V., & Blahun I.S. (2020). Modeli analizu ta otsinky diialnosti bankiv v umovakh nestabilnoho ekonomichnoho seredovyshcha [Models of analysis and assessment of banks' activities in the conditions of an unstable economic environment]. Bulletin of the Khmelnytskyi National University, Economic Sciences Series. 4. P. 41-45. [in Ukrainian].

4. Dmytryshyn L.I., & Kushnir O.S. (2017). Modeliuvannia otsinky ekonomichnoho kapitalu banku yak intehralnoi miry velychyny pryiniatykh operatsiinykh ryzykiv [Modeling the assessment of the bank's economic capital as an integral measure of the magnitude of accepted operational risks]. Bulletin of the Khmelnytskyi National University, Economic Sciences Series. - No. 1. - P. 39-43. [in Ukrainian].

5. Dmytryshyn L.I., & Blahun I.I. (2016). Formuvannia stratehii upravlinnia bankivskoiu systemoiu Ukrainy [Formation of management strategies of the banking system of Ukraine]. Ivano-Frankivsk: V.P. Suprun. - 212 p. [in Ukrainian].

6. Kushnir O.S. (2016). Realizatsiia matematychnoi modeli vyznachennia rivnia operatsiinoho ryzyku kredytnoi ustanovy [Implementation of a mathematical model for determining the level of operational risk of a credit institution]. Business Inform. - Kharkiv. 10 (465). - P. 135-143. [in Ukrainian].

7. Primostka O. L. (2013). Analiz efektyvnosti diialnosti bankiv [Analysis of the efficiency of banks]. Finances of Ukraine. 1(23). - P. 52-58. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru