Тенденції та напрямки розвитку банківської системи країн ЄС

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра європейської економіки і бізнесу

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

Тенденції та напрямки розвитку банківської системи країн ЄС

Ю.Ю. Онопрієнко, аспірант

У статті досліджуються сучасні напрямки розвитку банківської системи в умовах цифровізації та глобалізації. Акцентується увага на сучасних підходах розвитку європейської фінансової архітектури, необхідності створення добре капіталізованого Європейського банку розвитку.

Досліджені та проаналізовані основні напрямки розвитку банківської системи ЄС на сучасному етапі. Розкрито тренд раціоналізації в банківському секторі ЄС, що спрямований на підвищення ефективності управління банком. У статті показана роль злиття і поглинання в банківській сфері. Розкриті тенденції кількості банків та філій і дочірніх банківських інститутів на європейському фінансовому ринку. Досліджено ТОП-3 самих крупних банків ЄС.

Приділена увага новітнім технологіям у банківській системі та новітньому тренду - розвитку необанків. Розкрито особливості необанків, досліджені найбільші необанки європейських країн. Проведена порівняльна характеристика прогнозу щодо розвитку необанків у світі та ЄС-27 на перспективу до 2027року.

Yu. Onopriienko, Postgraduate student of the Department of European Economics and Business, Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman

Trends and directions of development of the banking system of EU countries

The article pays attention to modern trends in the development of the banking system in the conditions of digitization and globalization. The role is indicated of the banking system, which affects the economic growth of countries. Shown is the impact of the current crisis and the capital market on banking institutions. Identified are possible difficulties faced by global financial companies. It has been proven that in the long term, the banking industry will benefit from the widespread use of digital technologies.

Вступ

Постановка проблеми. У ХХІ ст. в умовах цифровізації, розвитку інформаційної економіки банківській системі належить одна з провідних ролей в економічному зростанні. Банківська система є важливою складовою фінансового ринку для будь-якої країни, а її стабільність та ефективність, незважаючи на світові фінансові кризи, пандемію є необхідною умовою розвитку національних економік, а для ЄС - європейської фінансової архітектури.

У 2010 році група Wise Persons, яка ретельно вивчала особливості розвитку європейської банківської системи, і загалом європейську фінансову архітектуру рекомендувала для посилення системи створити добре капіталізований Європейський банк розвитку, який сприяв би підтримці стабільності та ефективності [1].

Завдяки банкам відбувається концентрація значних фінансових ресурсів, їх основна діяльність пов'язана із залучення депозитів і надання кредитів клієнтам, що має вирішальне значення для Європи. Стратегічними цілями в розвитку банківської системи ЄС є сприяння конкурентоспроможності європейських банків у світі, становленню інклюзивних фінансових установ, посилення впливу європейського фінансування розвитку банківської системи.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика дослідження сучасних трендів розвитку банківських систем розкривається у працях вітчизняних та зарубіжних вчених і спеціалістів у сфері банківської діяльності. Серед вітчизняних дослідників слід виокремити наукові праці, де приділяється увага розвитку банківської системи України, таких як, Дудченко В., Д'яконова І., Кузьменко О, Ткачук І. та багато інших. Іноземні банківські системи досліджуються у роботах Геєць В., Долішній М., Подплєтній В. та інших. Серед іноземних дослідників Wolff P., Saravia F., Lazarides Th., Pitoska El. тощо.

Формулювання цілей статті. Метою статті є виявлення сучасних тенденцій і напрямків банківської системи ЄС на міжнародному фінансовому ринку.

Виклад основного матеріалу досліджень

Послаблення економічного виробництва та зростання процентних ставок призведуть до більш складних умов для банків в усіх країнах світу, зокрема й в ЄС. Прогнозується загострення ситуацій у Північній Америці та Європі, де уряди запропонують підтримку. Також буде складним банківське середовище в Азії, хоча ставки зростуть менше [2, C. 3]. Водночас МВФ допомагатиме економікам, які потребуватимуть його програм фінансування.

Сучасна криза на ринку капіталу завадить широкому спектру збиткових конкурентів у сфері необанків (фінтех), які прагнули обійти лідерів банківської, платіжної та інших видів діяльності. Глобальні фінансові компанії зіткнуться з більш жорсткими умовами у 2023 році в умовах уповільнення економічного зростання, різкого зростання цін, нерівномірного зростання процентних ставок і загострення міжнародної політичної напруженості.

Також слід зазначити, що за останнє десятиліття компанії в цій галузі значно покращили свою стійкість, зміцнивши свої позиції капіталу та ліквідність, залишивши позаду непрофільні види діяльності та ринки. Як наслідок, більшість банківських установ має виявитися здатною подолати стрес, спричинений останнім економічним спадом. У довгостроковій перспективі галузь виграє від стійких тенденцій до більш широкого використання цифрових послуг, покращення фінансової доступності та розширення потреб у заощадженнях для покриття старіючого населення та інвестицій для протидії сучасним викликам.

Зазначимо, що основними напрямками розвитку банківської системи ЄС, які визначають тенденції на сучасному етапі є:

- по-перше, зменшення кількості банків за рахунок злиття і поглинання;

- по-друге, раціоналізація в банківському секторі ЄС;

- по-третє, інтернаціоналізація в банківській системі на європейському фінансовому ринку - зростання відділень іноземних банків на фінансовому ринку країн-членів ЄС;

- четверту, розвиток ринку необанків, надання послуг на основі ІТ технологій.

У ХХІ ст. спостерігаємо тренд злиття і поглинання у банківському секторі ЄС. З 2009 р. помітна тенденція до зменшення кількості банків після злиття: так, у 2020 р. в ЄС налічувалося 5441 банк, падіння на 33% у порівнянні з 2009 р. (скорочення на 140 банків) [3]. Тренд до зменшення кількості банків наведено на рис. 1.

Рис. 1 Загальна кількість банківських (кредитних) установ в ЄС

Джерело: [4, с.4]

У 2020 р. країною-членом з найбільшою кількістю банків була Німеччина, на яку припадає 28% від загальної кількості банків в ЄС, на другому місці Польща - 11%, Австрія та Італія - по 9%, що означає, що більше половини всіх банків ЄС були розташовані в цих чотирьох європейських державах (рис. 2).

Рис. 2. Частка країни в загальній кількості банківських (кредитних) установ в ЄС, 2020 р.

Джерело: [4, с.5]

банківська система цифровізаця глобалізація

Країнами, які зазнали найбільшого скорочення в абсолютному вираженні в 2020 р. були Австрія (-29) і Німеччина (-25), далі - Фінляндія (-15), Італія (-15) і Ірландія (-13); Люксембург (+2), Данія (+2) і Франція (+1) були єдиними країнами, де кількість кредитних установ у 2020 році зросла, хоч і з мінімальними цифрами.

Слід також зазначити, що на банківську діяльність, як і на багато інших видів діяльності в ЄС також вплинула пандемія. Це призвело до того, що в банківському секторі ЄС спостерігаємо тренд раціоналізації, який спрямований на підвищення ефективності управління банком, підвищення якості банківських продуктів, підвищення продуктивності праці. Раціоналізація в банківському секторі ЄС призвела до скорочення кількість відділень в ЄС-27 майже на 8% у 2020 р., або приблизно на 12 тис. відділень, в порівнянні з 2019 р. З 2008 р. кількість відділень скоротилася на 36%, або на 82 тис. Ця тенденція продовжується, підтверджуючи те, що клієнти банків постійно та з ентузіазмом приймають електронні платежі, а також збільшується кількість клієнтів, що користуються послугами онлайн-банкінгу і мобільного банкінгу. Це, як наслідок, призвело саме до зменшення широко розповсюджених мереж банківських відділень, що дозволило банкам ще більше зменшити свою фізичну присутність. В абсолютному вираженні найбільше падіння зазнали Франція (3541), Німеччина (-2505), Польща (-1841) та Іспанія (- 1613). Лише Болгарія третій рік поспіль розширює свою банківську мережу (+119), Швеція (+26) і Литва (+8) також додали філії на своїх ринках.

Також зазначимо, що протягом останніх декількох років тенденція створення філій домінує над дочірніми компаніями в ЄС. На консолідованому рівні банків у 2020 році в ЄС було 796 відділень іноземних банків, з яких 626 були з інших держав-членів ЄС; а також 413 дочірніх відділень кредитних установ з інших держав-членів ЄС, з яких 253 були з інших держав-членів ЄС (табл.1). Кількість відділень банків із третіх країн різко зросла порівняно з останніми роками. Іспанія є країною з найбільшою кількістю іноземних філій з інших держав-членів ЄС, маючи 72 філії, за нею - Франція з 65. Німеччина є країною з найбільшою кількістю філій кредитних установ за межами ЄС, 47, практично вдвічі більше багато, ніж друга країна, Італія (24).

Отже, можемо стверджувати, що на європейському фінансовому ринку інтернаціоналізація спричинила зміну організаційної структури банківських систем країн ЄС (зменшення філій, укрупнення банків) та збільшення іноземних кредитних установ на європейському ринку. Як зазначає український вчений Подплєтній В., саме економічні процеси стали передумовою інтеграційних процесів у банківському секторі ЄС [5, c.292]:

Таблиця 1. Філія та дочірні банківські (кредитні) інститути на європейському фінансовому ринку