Резервування кредитної заборгованості клієнтів банку як маркер економічної ситуації в країні під час кризових станів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Луцький національний технічний університет

Резервування кредитної заборгованості клієнтів банку як маркер економічної ситуації в країні під час кризових станів

Анотація

Банки є невід'ємним компонентом сучасної економічної системи, і від сталості діяльності банків залежить здатність держави та інших суб'єктів господарювання функціонувати в економічній системі. Але функціонування банків залежить від держави та клієнтів, які отримують позики в банку і формують основний дохід. Тож, актуальність дослідження полягає у висвітленні співзалежності компонентів економічної системи, що дозволяє їй ефективно взаємодіяти між собою та стимулювати один одного до прогресу. Метою статті є відображення співзалежності суб'єктів економічної системи в період кризових станів, коли один із компонентів зазнає впливу зовнішніх факторів та реакції інших учасників системи. У процесі дослідження було здійснено систематизацію літературних джерел, був проведений аналіз та синтез для підтвердження заявленої співзалежності. Тому дані, представлені в статті, показують кореляцію між компонентами економічної системи і відображають, як суб'єкти господарської діяльності реагують на кризові стани в економіці держави через призму банківського резервування шляхом створення резервів за наданими кредитами відповідно до їх ступеня ризи - ковості та можливості настання несприятливих подій для банку за такою заборгованістю. Резервування кредитної заборгованості клієнтів банку є одним із обов'язкових методів уникнення кредитного ризику, і від того, якого обсягу є резерв за кредитною заборгованістю, визначається ступінь ризикованості кредиту. В статті, на матеріалах Акціонерного банку «УКРГАЗБАНК» представлено взаємопов'язаність між перебігом кризових станів в державі та реакцією суб'єктів кредитування на ці ситуації шляхом аналізу банківського резервування кредитного портфелю в кризові періоди, зокрема визначено стан обслуговування кредитної заборгованості клієнтами банку сегментом корпоративного бізнесу, мікро-, малого та середнього бізнесу, а також роздрібного банкінгу (сегмент фізичних осіб) в періоди глобальної пандемії COVID-19 та повномасштабного вторгнення, а також визначено сегментну резистентність до впливу негативних факторів кризи, зокрема визначено як кожен сегмент розподілу клієнтів банку реагує на виклики кризового стану, та як той, чи інший сегмент є більш сприйнятливим до зовнішніх впливів кризи. Завдяки отриманим результатам, в подальшому розуміючи наскільки пов'язані досліджувані категорії, можна буде на практиці передбачати наслідки впливу кризи одного економічного компонента на інший, і завдяки цьому будувати моделі та визначати заходи протидії.

Ключові слова: резервування; кредит; криза; пандемія COVID-19; повномасштабне вторгнення; сегмент бізнесу.

Abstract

Reservation of bank customer credit indebtedness as an economic situation marker during crisis periods

Oleksiuk Oleksandr Lutsk National Technical University

Banks are an integral component of the modern economic system, and the stability of bank activities determines the ability of the state and other economic entities to function within this economic system. However, the functioning of banks depends on the state and customers who receive loans from the bank and generate the main income. Thus, the interdependence of the components of the economic system allows for effective interaction between them and stimulates each other's progress. However, during crisis periods, when one of the components is affected by external factors, other participants in the system must independently deal with the consequences. Therefore, the data presented in the article show the correlation between the components of the economic system and reflect how economic entities react to crisis situations in the country through the prism of bank provisioning by creating reserves for loans based on their level of risk and the possibility of adverse events for the bank in such indebtedness. Reserving customer credit indebtedness at the bank is one of the mandatory methods to avoid credit risk, and the amount of reserves for credit indebtedness determines the degree of credit risk. The article, based on the materials of the JointStock Bank «UKRGASBANK,» presents the interconnection between the course of crisis states in the country and the reaction of lending entities to these situations through the analysis of bank credit portfolio provisioning in crisis periods. In particular, the article determines the status of servicing customer credit indebtedness by the bank in the corporate business segment, micro, small and medium-sized businesses, as well as retail banking (the segment of individuals) during the periods of the global COVID-19 pandemic and full-scale invasion. It also identifies the segmental resistance to the influence of negative crisis factors, including how each segment of the bank's customer distribution responds to the challenges of the crisis state and to what extent one or another segment is more susceptible to external crisis influences.

Keywords: Bank provisioning, credit indebtedness provisioning, credit indebtedness servicing, COVID-19 pandemic, full-scale invasion.

Основна частина

Постановка проблеми. Розвиток економіки є одним із пріоритетних напрямків позитивної динаміки держави. Від прогресу економіки залежить життя суспільства та соціально-політичний устрій в цілому. Тому, щоб забезпечити достойне існування громади в масштабах держави, менеджменту суспільства необхідно вкладати значний ресурс в розвиток господарської сфери країни. Таким чином, щоб забезпечити розвиток економіки держави, її керівництву необхідно забезпечити розвиток бізнесу всередині цієї держави. Реалізація цього завдання постає в різних формах, наприклад - гранти, дотації, субвенції, відшкодування податків, податкові знижки, а також кредитування та пільгове кредитування через банківську систему учасників програми.

Але в період кризи, коли держава не може повністю та всеохопно допомагати суб'єктам господарської діяльності, перед ними постає виклик самостійно, або з мінімальною допомогою, подолати вплив негативних факторів кризи, а також допомогти економіці держави в цілому не потрапити в постійну стагнацію. Одними із яскравих інструментів для демонстрації стійкості українського бізнесу в умовах кризи є здатність підприємства виконувати умови договору по кредиту та покладені зобов'язання згідно з цим договором зі сторони позичальника - суб'єкта господарювання та зі сторони банку - це резервування кредитної заборгованості із ступенем очікування кредитних збитків. Отже, постає необхідність про дослідження взаємозв'язку між банківським резервування кредитної заборгованості та кризовими ситуаціями в державі, які впливають на позичальників банку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання дослідження кредитного резервування та кредитування в період несприятливих станів в цілому є не новою проблематикою, і в кризові періоди до актуалізації та оптимізації цього питання повертаються багато науковців. Зокрема в період глобальної пандемії COVID-19 аналіз банківського кредитування та формування резервів під ці кредити дослідив В.П. Козлов. У свої статті він визначив вплив карантинних обмежень на банківське кредитування, а також ефективність обслуговування кредитної заборгованості позичальниками в світлі цих же карантинних обмежень. О.В. Гасій та В. І. Клименко в своїй статті висвітлили перспективи розвитку банківського сектору, зважаючи на наявні обмеження через карантин, та представили заходи, щоб ефективно управляти кредитним портфелем банку під час кризи.

В період повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, варто виділити дослідження С.В. Андрос та В.Г. Герасим - чук, які в статті аналізують вплив на кредитування під час запровадження воєнного стану, а також обслуговування позичальниками кредитної заборгованості, зокрема проблематику непрацюючих кредитів. У.Я. Грудзевич та Н.П. Дребот аналізували ліквідність та дохідність банківської системи в період воєнного стану, зокрема в перший рік війни, що відображало рівень обслуговування позичальниками своїх зобов'язань. О.В. Добровська, І.В. Качула та А.С. Льовкіна в перший період повномасштабного вторгнення запропонували шляхи забезпечення діяльності банку в сфері кредитування за допомогою фінансового менеджменту, завдяки чому було висвітлено ступені залежності дії одного фактора управління кредитним портфелем на систему в цілому. Д.Ю. Кретов в своїй статті визначив шляхи оцінки кредитного портфелю, зокрема його якості та дохідності, і запропонував альтернативи для збалансованого підходу його аналізу. Зважаючи на дослідження теми іншими науковцями, вивчення взаємопов'язаності між резервуванням кредитного портфелю банку, а також обслуговування цього портфелю з боку позичальників, є досить вагомим адже дає розуміння про взаємореакцію одного економічного компоненту на інший та допомагає визначити шляхи до підвищення стійкості від екзогенних чинників усієї економічної системи.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою статті є аналіз кредитного портфелю банку на предмет його розподілу за різними стадіями очікування збитків за наданими кредитами в розрізі клієнтських сегментів та визначення ступенів реакції клієнтів-позичальників на кризові періоди в державі шляхом вивчення перетікання портфелю і межах цих стадій.

Матеріали та методи. У дослідженні використано окрім загальнонаукових методів, ще і спеціальні методи. Окрім методу аналізу та синтезу, узагальнення, було використано метод класифікації для виокремлення частин від цілого і представлення детальних даних. Також метод систематизації дозволив структурно проаналізувати інформацію для кращого відображення результатів. Додатково було застосовано метод аналізу фактів для унеможливлення викривлення отриманої інформації.

Дослідження було проведено за період з 2019 року по 2022 рік. Для яскравої виразності даних, ці роки можна поділити на чотири періоди. Зокрема 2019 рік - «Докризовий» період, 2020 рік - «Ковідний» період, 2021 рік - «Постковідний» період, який зумовлений відновленням економіки після карантину 2020 року та 2022 рік - «Воєнний період».

Для досягнення мети було розглянуто кредитний портфель АБ «УКРГАЗБАНК» на основі його річної фінансової звітності (АБ «УКРГАЗБАНК», 2023), по причині його системності в економічній складовій держави та його обширним спектром наданих кредитів різним суб'єктам господарювання.

Результати та Обговорення. Для глибшого розуміння проблеми, було порівняно отримані результати із висновками інших досліджень, проведених в цій сфері.

Одним із ключових результатів в проведеному дослідженні є виявлення тісного взаємозв'язку між резервуванням кредитів і кризовими станами в економіці. У цьому контексті, порівняльний аналіз з іншими дослідженнями показав, що багато авторів не визначають цей фактор як важливий при вивченні впливу криз на банківську систему та економічну систему держави в цілому. Враховуючи публікації інших авторів, можна визначити спільні аспекти у розумінні проблематики, зокрема багато дослідників зосереджують увагу саме на необхідності резервування для уникнення кредитного ризику в умовах кризових явищ. Проте жоден не приділяє увагу розкриттю причини цієї необхідності, не визначає шляхи превентивного запобігання наслідків, оскільки не пов'язує ступінь резервування кредиту та кризового стану для банківської системи. Такий підхід визначений у працях таких фахівців, як Н.П. Погореленко, В.В. Недождій, С.В. Глущенко, С.М. Татьяніна, Ю.В. Березинець, Т.О. Гаврилко, В.С. Бірюк, Ю.В. Шушкова, Є. І. Парфенюк, Р Б. Турба.

Відзначивши переваги та недоліки кожної роботи, важливо врахувати, що обговорення єдиного підходу до резервування кредитної заборгованості залишається актуальним питанням, адже чітко розуміючи яким чином політика резервування має бути реалізовано, стає можливим підвищити кореляцію між проблематикою дослідження. Подібних стратегій резервування кредитної заборгованості, що мали на своїй меті розширений менеджмент, які допомогли у формуванні результатів дослідження, було висвітлено у роботах наступних авторів, як К.Л. Ларіонова, Т.В. Донченко, М.В. Гусятинський, В.І. Рошило, Н.І. Волкова та Г.В. Статкевич. Такі обговорення важливі для розвитку ефективних стратегій фінансової стабільності в умовах економічних труднощів.

У підсумку, отримані результати вказують на важливість резервування кредитної заборгованості під час кризових станів та її значущість у відображені поточного стану економічної системи. Спільні та відмінні аспекти, виявлені під час порівняльного аналізу з іншими дослідженнями, дозволяють розширити розуміння цієї проблематики та визначити напрямки подальших досліджень.

Виклад основного матеріалу дослідження. В банківській системі виділяють 3 стадії очікування збитків за наданими кредитами клієнтам, або ще вони називаються стадії резервування, а саме:

- 1 стадія - це інструменти за якими відсутні очікування до суттєвого збільшення кредитного ризику. Такі позичальники класифікуються як відносно надійні, а надані їм кредити резервуються на відносно невеликий відсоток на наступні 12 місяців, що дозволяє банку за рахунок менше сформованих резервів вивільняти грошові кошти для подальшої діяльності.

- 2 стадія - це фінансові інструменти банку за якими наявні ознаки збільшення кредитного ризику, проте відсутні ознаки зменшення корисності цих інструментів. При цій стадії, для зменшення кредитного ризику від активної операції, формується резерв, який розраховується на весь період дії фінансового активу з моменту його первісного визнання. Таким чином, за таким кредитом очікуються більше ризиків, і тому його обслуговування потребує більше грошових ресурсів, але в той же час даний актив продовжує бути корисним та приносити дохід для фінансової установи.

- 3 стадія - це фінансові інструменти, за якими теж, як і при другій стадії, наявні ознаки збільшення кредитного ризику, але на відмінну наявні також ознаки зменшення корисності, що змушує фінансові установи формувати значний резерв під даний актив за весь період його дії з моменту первісного його визнання, а також за рахунок зменшення корисності нести підвищені витрати на його обслуговування.

У результаті підсумків цього розподілу фінансових інструментів можна зазначити, що перша стадія резервування - це кредити, які не мають проблем з погашенням з боку позичальника, і несуть стандартний кредитний ризик для банку, друга стадія резервування - це кредити які мають незначні проблеми з погашенням, тобто в позичальника виникають протермінування по сплаті заборгованості, але кредит не є проблемним. При третій стадії резервування кредит визнається проблемним, основна його частина погашається зі значним запізненням від обумовлених термінів, або не погашається взагалі, як і відсотки по кредиту, звідси і походить його зменшення корисності.

Також банками визнається окремий клас резервування заборгованості - придбані або створені кредитно-знецінені (ПСКЗ) активи. Це такі активи, на момент первісного їх визнання яких відбулося знецінення їх вартості, і під них формуються резерви на весь період їх існування, що вимагає затрат великих ресурсів, відразу при їх визнанні. Проте, в кредитному портфелі АБ «УКРГАЗБАНК» таких активів є незначна частка, і в основному вони зосереджені в портфелі корпоративного сегменту, що не значно впливають на якість активів АБ «УКРГАЗБАНКУ».

Таким чином, якщо проаналізувати питому вагу кожної стадії та об'єми переходу фінансових активів банку із одної стадії в іншу, то можна зрозуміти ступінь проблемності обслуговування з боку позичальників.

Спершу було розглянуто обслуговування кредитів позичальниками сегменту корпоративного бізнесу. В Таблиці 1 представлено питому вагу кожної стадії ризиковості кредитної заборгованості позичальників протягом 2019-2022 років в АБ «УКРГАЗБАНК».

З Таблиці 1 видно, що з докризового часу за період карантину 2020 року серйозних структурних зрушень не відбулося, що свідчить про стійкість корпоративного бізнесу до впливу запроваджених обмежень під час карантину. Варто відмітити, що проблемний портфель взагалі зменшився, а зростання було лише другої стадії резервування фінансових активів, з чого можна зробити висновок про стійкість даного сегменту до подібної кризи. У 2021 році спостерігається покращення діяльності клієнтів АБ «УКРГАЗБАНК» корпоративного сегменту, а саме проблемні заборгованості зменшуються в своїй питомій вазі, а звичайна заборгованість зростає майже на 10%. Тобто бізнес оговтується після несприятливого періоду. З початком повномасштабного вторгнення, та початком воєнних дій спричинених агресією російської федерації, корпоративний сегмент дуже гостро відреагував на кризу, і його обслуговування боргу різко погіршилося. Так з 2021 року частка кредитів із низьким рівнем очікування кредитних збитків стрімко зменшилася майже на 50%, при чому кредити 2 та 3 стадії зросли в середньому близько на 20%. Це свідчить про значний вплив воєнного часу на великі корпорації та великі групи пов'язаних контрагентів, а також про важку адаптацію до сучасних умов діяльності.

Таблиця 1. Розподіл кредитного портфелю АБ «УКРГАЗБАНК» в розрізі стадій резервування протягом 2019-2022 років сегменту корпоративного бізнесу (млн. грн.