Верховна Рада ліквідувала фонд соціального страхування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Верховна Рада ліквідувала фонд соціального страхування

(Романенко Є.О., Національний авіаційний університет, Жукова І.В., Видавнича група «Наукові перспективи»)

Вступ

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, а також добровільним соціальним страхуванням через страхові компанії, що мають ліцензії Національного банку України. верховна рада фонд соціального страхування

Соціальне страхування - фундаментальна основа державної системи соціального захисту населення, що уможливлює матеріальне забезпечення і підтримку непрацездатних громадян за рахунок фондів, сформованих працездатними членами суспільства.[1]

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування -- система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту (включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби; повної, часткової або тимчасової втрати працездатності; втрати годувальника; безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом) за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі -- роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Виклад основного матеріалу

Історія створення інституту соціального захисту працюючих і, зокрема, соціального страхування, нараховує більш 100 років: бере свій початок з Німеччини, де протягом 1883-1889 років було прийнято низку законів про організацію державного соціального страхування робітників. Такий приклад швидко поширився в західних країнах, а потім і по всьому світі; нині майже повсюдно існує державна система соціального страхування -- і природно, що в залежності від групи держав (або й окремої держави) спостерігається чимала різниця в можливостях соціального захисту.

Перші страхові закони в Україні, яка була складовою частиною Російської імперії, з'явились на початку 20 століття як захисна реакція урядових структур на вимоги робітників створити гарантовані правила соціальної захищеності на виробництві. Уже в 1901 році законодавчим актом передбачалось призначення пенсій робітникам гірничих заводів і копалень за рахунок роботодавців, яких визнавали винними в пошкодженні здоров'я. І, як прямий наслідок організованих виступів і масових страйків робітників, 2 червня 1903 року введено «Правила о вознаграждении потерпевших вследствие несчастных случаев рабочих и служащих, а равно членов их семейств в предприятиях фабрично-заводской, горной и горнозаводской промышленности» -- цей день вважається днем започаткування державного соціального страхування в Росії та Україні.

У 1912 році прийнято на державному рівні закони «Про забезпечення робітників на випадок захворювання», «Про страхування робітників від нещасних випадків на виробництві» і ряд інших. Було створено так звані лікарняні каси -- пізніше їх стали називати страховими касами -- які надавали робітникам два види допомоги: у випадку захворювання та при нещасному випадку. Допомога по тимчасовій непрацездатності призначалась від половини до двох третин заробітку і виплачувалась лише з четвертого дня хвороби. Допомога по вагітності і пологах видавалась протягом шести неділь робітницям, які пропрацювали на даному підприємстві не менше трьох місяців.

Після 1917 року соціальне страхування в Україні розвивалось в єдиному руслі всіх республік Радянського Союзу. Переломним моментом в історії соціального страхування є передача його в управління профспілкам: рішенням союзного уряду 23 червня 1933 року всі кошти соціального страхування, а також санаторії, будинки відпочинку та ряд інших установ було передано профспілкам.

У лютому 1991 року Уряд України і профспілки (на той час Рада Федерації незалежних профспілок України) прийняли спільну постанову «Про управління соціальним страхуванням в Україні», а в березні того ж року профспілки за участю представників Мінпраці, Мінфіну, Нацбанку України на практиці реалізували положення прийнятої спільної постанови. Так було створено принципово нову структуру - Фонд соціального страхування України.[3] Організаційно Фонд здійснював свою діяльність через створене правління Фонду, до складу якого входила абсолютна більшість представників від профспілкових об'єднань. Метою створення фонду було забезпечити фінансову самостійність та стабільність системи соціального страхування.

18 січня 2001 року Верховною Радою України,відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування [4], прийнято Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» [5] і визначено Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності правонаступником Фонду соціального страхування України.

Фонд соціального страхування - був створений у 2014 році шляхом злиття Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.[6]

24 лютого 2022 року почалася нова фаза збройної агресії Російської Федерації, яка триває вже понад вісім років. Після 24 лютого під час виконання своїх робочих обов'язків просто на робочому місці внаслідок атак Росії загинули вже 163 українці. Ще 555 постраждали.[7]

Найбільша кількість потерпілих серед працівників підприємств, зареєстрованих:

• у Києві - 97 постраждалих, 32 з яких травмовані смертельно;

• Миколаївській області - 69 постраждалих, 26 смертельно;

• на Дніпропетровщині - 53 постраждалих, 11 смертельно;

• Донеччині - 52 постраждалих, 10 смертельно;

• у Харківській області - 46 постраждалих, 9 смертельно;

• Вінницькій області - 36 постраждалих, 10 смертельно;

• Запорізькій області - 33 постраждалих, 3 смертельно;

• Чернігівській області - 28 постраждалих, 8 смертельно;

• Сумській області - 25 постраждалих, 10 смертельно;

• Київській області - 24 постраждалих, 11 смертельно;

• а також у Кіровоградській області - 23 постраждалих, 11 смертельно.

Нагадаємо, за даними ООН, понад 14 тисяч цивільних постраждали через війну РФ проти України, серед них 5 767 загиблих. До статистики не включають цифри щодо поранень та летальних випадків серед військовослужбовців, поліцейських, працівників органів внутрішніх справ, ДСНС тощо. [7]

Близько 1,8 мільйона застрахованих українців звернулись до Фонду соціального страхування України за допомогами упродовж трьох кварталів 2022 року. ФССУ нарахував для них 12,9 мільярда гривень допомог - зокрема, допомог по тимчасовій втраті працездатності, у зв'язку із вагітністю та пологами, а також на поховання.

Фонд продовжує системно здійснювати фінансування для українських працівників попри умови воєнного стану. Фінансування допомоги по тимчасовій непрацездатності здійснюється на підставі заяви-розрахунку, яку роботодавець подає до Фонду за відповідним лікарняним.

Якщо ж роботодавець не має можливості опрацювати ваш лікарняний і подати його до Фонду на оплату через бойові дії, неможливість гарантувати виплату працівнику отриманих від Фонду коштів тощо, отримати виплати можна напряму. Для цього працівник має особисто або через законного представника звернутись у відділення Фонду за місцем обліку як ВПО або реєстрації - наші фахівці нарахують допомогу без залучення роботодавця, а кошти надійдуть на вашу особисту банківську картку. [8]

В Україні оприлюднили проєкт Державного бюджету на 2023 рік, у якому закладено зростання соціальних стандартів на 5,4% (в середньому за рік) порівняно з 2022 роком. [9]

Відповідно до документа, загальний обсяг видатків Мінсоцполітики у 2023 році складе 405,2 млрд грн (за загальним фондом державного бюджету; без видатків Пенсійного фонду і Фонду соціального страхування за рахунок власних надходжень). Бюджет Пенсійного фонду України - 590,1 млрд грн, з них 232,9 - за рахунок Держбюджету. Сукупні видатки на програми соціальної підтримки (враховуючи видатки Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України) у 2023 році становлять 791,0 млрд грн., що становить 12, 4% від прогнозного обсягу ВВП. [9]

15 червня 2020 року у Верховній Раді було зареєстровано проект закону, підготовлений депутатом фракції «Слуга народу» Папієвим М.М., №3663 Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (нова редакція) та інших законодавчих актів України. [10]

18 листопада 2021 року проект закону було прийнято за основу. Метою законопроекту є зміцнення фінансової

стійкості та покращання надання страхових виплат в системі державного соціального страхування за рахунок:

• покращення адміністрування в системі загальнообов'язкового соціального страхування працюючих громадян внаслідок зменшення адміністративних структур управління;

• запровадження єдиної системи управління коштами та єдиної інформаційної системи;

• посилення державного контролю за використанням коштів соціального страхування.

Законопроектом пропонується об'єднати адміністративні структури Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування задля скорочення адміністративних видатків та покращення виконання ключових функцій, пов'язаних зі здійсненням страхових виплат. Приведення у відповідність операційних процесів фондів до консолідованої системи адміністрування пропонується здійснити на базі Пенсійного фонду як найбільш розвинутої мережі територіальних органів управління в системі соціального страхування.

При цьому законопроектом передбачено затверджувати за кожним з видом соціального страхування власну частку єдиного соціального внеску та складати окремі бюджети, що покращить обґрунтованість використання коштів та створить стимули до запровадження заходів, які зменшують соціальні ризики за кожним видом соціального страхування.

Проектом також пропонується визначити завдання Кабінету Міністрів України у здійсненні модернізації системи державного соціального страхування та Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування для покращення обліку та контролю над здійсненням страхових виплат.

Законопроектом також пропонується врегулювати питання зарахування коштів від реалізації майна фондів соціального страхування на поповнення дохідної частини спеціальних бюджетів за видами соціального страхування. [10]

Під час підготовки до затвердження проекту в пресі висказувалося багато зауважень та пропозицій. Демократія та цивілізаційні підходи існування держав передбачають право на існування різних думок та позицій, підходів до вирішення державних проблем. Наведемо, на нашу думку, найбільш фахові зауваження народного депутата Вадима Івченко.[11]

На думку народного депутата під прикриттям війни, перекидання коштів, сплачених на соціальне страхування працевлаштованих людей, з можливим подальшим направленням до приватного сектору окремою групою зацікавлених депутатів, взагалі ставить під загрозу існування виплат на лікарняні та пологи, регресні кошти особам з інвалідністю та потерпілим на виробництві, зводить нанівець право на реабілітацію після захворювань, що передбачено ратифікованою Україною Конвенцією №102.

Мета законопроекту №3663 скалькована із законодавчих підходів країни-агресора, де в липні цього року прийнято закон про об'єднання Пенсійного та Фонду соціального страхування рф. На диво, головним лобістом скасування виплат громадянам стала Голова комітету соціальної політики та захисту прав ветеранів, яка користуючись можливостями своєї посади, майже «іскандерами» розстрілює соціальну систему: порушила п. 5 ч. 1 статті 15 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», визначила свого заступника-однопартійця головою робочої групи, який одноосібно без обговорень в робочій групі у складі депутатів та представників сторін соціального діалогу вніс порівняльну таблицю на Комітет до ІІ читання зі своєю правкою про

розпродаж майна Фонду соціального страхування України з

2023 року. Його правкою №35 перенаправлялись кошти з

лікарняних, пологів та виплат по нещасному випадку на виробництві через Пенсійний фонд до страхових компаній будь-якої форми власності.

Як збираються руйнувати та знищувати систему соціального страхування України і що не вирішує 3663:

Відсутнє чітке усвідомлення, хто буде надавати профільні послуги та контролювати фінансування тимчасової непрацездатності. В діючому Фонді соцстрахування майже 4000 вузькопрофільних фахівців з питань прийому заяв- розрахунків страхувальників. Проєктом №3663 пропонується їх звільнити. В Пенсійному фонді таких фахівців немає.

Виходячи з такої конструкції, законопроектом №3663 передбачено що:

• громадяни не отримають лікування та реабілітацію, а також існуючі передбачені послуги у санаторно-курортних закладах після перенесення захворювань і травм;

• вагітні тепер не отримають повну компенсацію під час декретних відпусток - передбачається лише часткова компенсація;

• інвалідні візки, протези, харчування, одяг, та й усі медичні чи соціальні допомоги для осіб з інвалідністю підуть в минуле;

• скасується право на пенсію з інвалідності тим, хто став особою з інвалідністю після нещасного випадку на підприємстві;

• замість путівок потерпілим будуть оплачувати лише проїзд до лікувальних закладів.

«Затягнути паски» до асфіксії соціального страхування - так собі ідея, особливо враховуючи, що працівники роками сплачували єдиний соціальний внесок.

Послуги, що надавались раніше автоматично, згідно законопроєкту №3663, відтепер особи з інвалідністю мають самостійно шукати їх вирішення в коридорах Національної служби здоров'я України та у Фонді соцзахисту інвалідів. Але за умови, що Державним бюджетом України буде створена відповідна бюджетна програма. Тобто - шукайте правди і носіть довідки.

Тепер про головне. Мета 3663, як зазначено в пояснювальній записці - це начебто скоротити видатки та щось оптимізувати. Однак запропоноване об'єднання Пенсійного фонду та Фонду соцстрахування не містить жодного механізму оптимізації видаткової частини коштів соціального страхування чи зміни підходів або впровадження реальних реформ для здійснення страхування або надання виплат застрахованим (найманим працівникам), і саме головне - ніяким чином не зменшує вже наявний дефіцит коштів на лікарняні або на виплати потерпілим на виробництві (шахтарям та регресникам).

• 3663 не дає контроль Пенсійному фонду встановлювати порядок перевірки достовірності відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів Фонду та зупиняти виплати в разі відмови або перешкоджання з боку роботодавця у проведенні перевірки, виявлення фактів подання ним недостовірних відомостей або порушення порядку використання коштів роботодавцем.

• 3663 залишає безвідповідальність деяких лікарів, які допустили необгрунтовані медичні висновки, і, як наслідок - фальсифіковані лікарняні та незаконні виплати;

• 3663 скасовує відповідальність роботодавців в ситуаціях, коли вони не допускають до перевірки по оплачених лікарняних, порушують порядок використання таких коштів;

Проектом 3663 залишаються виплати, які мають нестраховий характер.

Поза увагою лишається хоч якась звітність про фінансування оплат медичним закладам.

Це буде хаос серед органів влади - щось платить Пенсійний фонд, щось платить МОЗ та НСЗУ, а щось громадяни випросять в Фонді соцзахисту інвалідів.

Кричуще, що в порушення вимог ст.27 Бюджетного кодексу без фінансово-економічного обґрунтування та експертизи КМУ Верховна Рада України таким швидким темпом по скороченій спеціальній процедурі планує голосувати так скоро. Спецпроцедурою забирається у депутатів право навіть на захист своїх поправок. Нагадаю, коли приймали застосування такої процедури голосування, то говорили, що це буде один раз виключно тільки для того, щоб проголосувати Закон про продаж землі. А зараз цю спецпроцедуру зробили нормою життя. Це означає, що у депутатів забирають право навіть на правки до тих законопроектів, які неприпустимі взагалі.

Руйнування системи виплат, які за принципом «єдиного вікна» надаються Фондом соціального страхування України, розпродаж майна Фонду та майбутнє залучення приватних страхових компаній - для когось є пріоритетом під час війни, на відміну від захисту найвразливіших категорій українців. [11]

05 вересня 2022 року Комітет ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів переглянув своє рішення щодо проєкту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (нова редакція) та інших законодавчих актів України» від 15.06.2020 № 3663 (далі -- Законопроєкт № 3663). [12]

Комітет опрацював зауваження та пропозиції до Законопроєкту № 3663, які стосувались недоцільності під час дії воєнного стану в Україні наділяти КМУ повноваженнями:

• визначати перелік видів матеріального забезпечення, страхових виплат і соціальних послуг, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та особливості їх надання;

• затверджувати бюджету ФСС;

• приймати інші рішення без погодження (схвалення) правлінням Фонду.

Для підготовки документу до другого читання внесли 919 пропозицій та поправок. Комітет врахував окремі з них та рекомендував ВРУ ухвалити Законопроект № 3663. [12]

21 вересня ВРУ прийняла у ІІ читанні законопроект №3663 «Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (нова редакція) та інших законодавчих актів України».

Але 22 вересня народні депутати з партії «Батьківщина» зареєстрували три проєкти постанов №3663-П, 3663-П1, 3663-П2 щодо скасування прийняття законопроєкту №3663. Відповідно поки ці всі проєкти не будуть розглянуті на засіданні ВРУ підпис законопроєкту залишиться заблокованим. Тож тільки після розблокування законопроєкт зможе підписати спікер ВРУ та Президепту. 7.10.2022 року проекти постанов не були прийнято.

На нашу думку прийняття закону про ліквідацію Фонда соціального страхування, передавши його функції Пенсійному фонду ставить під загрозу соціальне страхування в державі як таке.

По-перше, законом суттєво звужуються права працівників на отримання допомоги у разі тимчасової втрати працездатності .[13]

Зокрема:

• скасовується право працівника на лікування та реабілітацію за рахунок коштів Фонду у санаторно-курортних закладах після перенесених захворювань і травм;

• скасовується допомога, яку працівники отримують під час перебування в реабілітаційних відділеннях санаторнокурортного закладу після перенесених захворювань і травм;

• скасовується допомога, яка виплачується Фондом особам з інвалідністю, що працюють на підприємствах та в організаціях УТОГ і УТОС (товариств глухих і сліпих);

• передбачається замість діючої сьогодні повної компенсації втрати заробітної плати за період декретної

відпустки можливість надання часткової компенсації (частина 1 статті 18 законопроекту).

По-друге, значно звужуються права працівників на отримання допомоги у разі нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Наприклад:

• скасовується обов'язок Фонду оплачувати вартість придбаних інструментів, протезів, інших пристосувань і відшкодовувати потерпілому інші необхідні витрати, пов'язані з його професійною підготовкою (фінансування таких заходів перекладається на державний бюджет);

• скасовується обов'язок Фонду фінансувати витрати на медичну та соціальну допомогу, у тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний догляд, побутове обслуговування, протезування, реабілітацію у сфері охорони здоров'я, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо;

• скасовується обов'язок Фонду надавати застрахованим особам і членам їхніх сімей безоплатну допомогу з відновлення здоров'я та працездатності після перенесених захворювань і травм.

По-третє, працівників, які отримали інвалідність

унаслідок нещасного випадку на виробництві, позбавляють:

• права на отримання пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (на сьогодні працівник, який отримав травму і став інвалідом, одержує щомісячну страхову виплату та пенсію по інвалідності. Проєктом у новій редакції норма, яка передбачає виплату такої пенсії за рахунок коштів Пенсійного фонду України, вилучається!);

• можливості отримати безоплатно путівку на санаторно- курортне лікування або самостійно придбати її з подальшим

компенсуванням її вартості. Замість цього залишається лише компенсація витрат на проїзд до/від місця лікування (частина 4 статті 36 законопроєкту);

• права на додаткову оплачувану відпустку на період санаторно-курортного лікування;

• права на безоплатне чи пільгове отримання автомобіля або компенсацію його вартості у разі самостійного придбання.

Так, здебільшого перелічені пільги та допомоги в останні роки виплачувалися зі скрипом і не прозоро. Тим паче що конституційні приписи прямо говорять, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.

Окремо слід звернути увагу на те, що у новій редакції закону передбачається норма, згідно з якою працівникам (потерпілим), які мають право на одночасне отримання одноразової страхової виплати за цим законом та іншими законами, виплачується лише одна страхова виплата на їхній вибір. Наприклад, на додаткову страхову виплату мають право медичні працівники, які стали інвалідами чи померли внаслідок коронавірусної хвороби, виконуючи свої професійні обов'язки в умовах підвищеного ризику зараження.

Також слід звернути увагу, що прийнятим законом пропонується розраховувати розмір страхових виплат за таким показником, як мінімальна заробітна плата. При цьому згідно з чинним законодавством такий показник не може застосовуватися, а замість нього застосовується прожитковий мінімум. Отже, працівник у разі стійкої втрати працездатності отримає набагато меншу страхову виплату. [13]

Висновки

Як відомо Фонд соцстраху ніколи не був дефіцитним. Хоча по ньому завдало сильного удару зниження вдвічі ЄСВ у часи прем'єрства Арсенія Яценюка. Пізніше - тривалі локдауни під час епідемії коронавірусу, а зараз --війна. Все це разом не сприяло наповненню цільових страхових фондів. Видатки на профілактику нещасних випадків на виробництві довелося зменшити. А деякі статті, такі як санаторно-курортне оздоровлення, ліквідувати взагалі.

Тепер, після його ліквідації, є загроза, що чорна діра дефіцитного Пенсійного фонду (половина бюджету якого -- це гроші держбюджету) повністю поглине Соцстрах. І, відповідно, всі гроші можуть піти на виплату пенсій, щоб розвантажити держбюджет. Про декретні, лікарняні, відпускні, санаторно-курортну реабілітацію можна буде забути.

Отже, прийнятий у цілому законопроєкт №3663 знищує систему соціального страхування, грубо порушує положення Конституції в частині звуження прав громадян на соціальний захист і суперечить євроінтеграційному шляху України.

Список використаних джерел:

1. Головатий Микола, Романенко Євген. Політика: реальність і гра: монографія / М. Ф. Головатий, Є. О. Романенко. Київ : Міжрегіональна Академія управління персоналом, 2021. - 276 с. Бібліогр.: с.263-275. Головатий Микола, Романенко Євген. Політика: реальність і гра: монографія / М. Ф. Головатий, Є. О. Романенко. Київ : Міжрегіональна Академія управління персоналом, 2021. - 276 с. Бібліогр.: с.263-275

2. Правила о вознаграждении потерпевших вследствие несчастных случаев мастеровых, рабочих и вольнонаемных служащих в промышленных и технических заведениях Министерства финансов, а равно членов семейств сих лиц. Программа реформ П.А.Столыпина. Том 2. Документы и материалы. М.: «Российская политическая энциклопедия», 2002

3. Про управління соціальним страхуванням в Українській РСР: Постанова рада міністрів Української РСР і рада федерації незалежних профспілок України від 11 лютого 1991 р. N 25

4. Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування: від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР

5. Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням: Закон України від 18 січня 2001 року N 2240-IIIПро внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці: Закон України від 28 грудня 2014 року № 77-VIII

6. На робочих місцях загинули півтори сотні українців - статистика Соцстраху і декілька випадків https://zn.ua/ukr/ UKRAINE/ na-robochikh-mistsjakh-zahinuli-pivtori-sotni-ukrajintsiv-statistika- sotsstrakhu-i-dekilka-vipadkiv.html

7. За лікарняними і декретними допомогами звернулись вже 1,8 мільйона українців

https://borgexpert.com/news/za-likarnianymy-i-dekretnymy- dopomohamy-zvernulys-vzhe-1 -8-milj ona-ukraintsiv

8. Проект Держбюджету 2023: скільки заклали коштів на соціальні програми в Україні https://zn.ua/ukr/ECONOMICS/ projekt-derzhbjudzhetu-2023-skilki-zaklali-koshtiv-na-sotsialni- prohrami-v-ukraj ini.html

9. Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (нова редакція) та інших законодавчих актів України: проект Закону від 15.06.2020 №3663 ttps://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/2814

10. Верховна Рада має відхилити законопроект №3663 про злиття Пенсійного фонду та Фонду соцстрахування https://lb.ua/ blog/vadym ivchenko/529344 verhovna rada maie vidhiliti.html

11. ФСС планують приєднати по ПФУ: комітет ВРУ переглянув своє рішення https://prokadry.com.ua/news/57756- fss-planuyut-priednati-po-pfu-komitet-vru-pereglyanuv-svoe-rishennya

12. Соцстрах ліквідовано. Головні та невтішні наслідки https://zn.ua/ukr/macrolevel/sotsstrakh-likvidovano-holovni-ta-nevtishni- naslidki.html

Размещено на Allbest.ru