Комплексне страхування витрат медичної та іншої допомоги при COVID-19

Размещено на http://www.allbest.ru/

Заклад вищої освіти Університет Короля Данила

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Комплексне страхування витрат медичної та іншої допомоги при COVID-19

Бурачок О.І.

Кропельницька С.О.



Вступ

медичний страхування фінансовий добробут

Українські реалії, пов'язані з війною, що була розпочата агресором проти нашої держави України 24 лютого 2022 року, на деякий час відкинули на другий план карантинні обмеження, що стосуються пандемії, спричиненої коронавірусною хворобою, питання вакцинації тощо. Та в сучасних воєнних умовах COVID-19 тільки загострив проблему збереження життя та здоров'я людини, яку б можна було вирішити шляхом отримання своєчасного комплексу прямих медичних послуг та супутніх послуг для подолання негативного впливу наслідків пандемії, тим хто одужав та/або родинам, які втратили рідних через недугу, завдяки їх фінансовому забезпеченню через страхові відшкодування страховими компаніями. Неможливість сталого отримання доходів та забезпечення фінансового добробуту громадян та їх сімей у період 2020-2022 років фактично стало проблемою номер один в умовах перебування людини на лікарняному, внаслідок захворювання на SARS-CoV-2.

Пандемія, створивши нову загрозу сприяла появі нових програм страхування зі захисту від ризику розладу здоров'я або смерті особи внаслідок вірусу COVID-19. Страхові компанії зуміли оговтатися та максимально швидко розробили і пропонують клієнтам програми страхування від COVID-19, які включають такі страхові випадки, як стаціонарна госпіталізація та смерть застрахованої особи, тільки при настанні яких будуть здійснені страхові виплати грошових компенсації. Надання ж страховими компаніями послуг зі страхування, який об'єднує великий комплекс послуг з медичної допомоги під час безпосереднього захворювання та постковідних наслідків з можливістю компенсації зниження чи відсутності доходів у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованою особою, наразі не запропоновано на страховому ринку України, що обґрунтувало вибір теми дослідження.

Значний внесок у розвиток теоретико-методологічних засад та аналізу особливостей функціонування ринку медичних страхових послуг, здійснили такі науковці та вчені: Кропельницька С.[1], Гринів Л.[1], Бас-Юрчишин М.[2], Гарщаль М.[3], Третяк Д.[3], Штепенко К.[4], Борисова Т.[4], Януль І.[5], Сова О.[6] та інші. Питання медичного страхування в умовах пандемії COVID-19 досліджували Сосновська О. [7], Баліцька Г.[7], Климук Н.[8], Смірнова В.[8], Панчишин Н.[8]

Метою дослідження є розроблення пропозицій щодо надання страховими компаніями послуги з комплексного страхування медичної та іншої допомоги хворим на COVID-19, який би включав і послуги з подолання негативних його наслідків на фізичне та ментальне здоров'я людини, на її працездатність та можливість повернутися до економічно активного функціонування у суспільстві.



Виклад основного матеріалу

Європейська Конвенція з прав людини в статті 2 визначає, що «Право кожного на життя охороняється законом» [9], а в Конституції України стаття 27 наголошує, що «Кожна людина має невід'ємне право на життя» та стаття 3 передбачає, що «Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю» [10]. Людське життя є найвищою цінністю і головне завдання є охорона здоров'я та збереження його. В сучасних реаліях 2020-2022 років на перше місце для людства і всіх держав світу вийшли заходи щодо збереження життя та здоров'я людини від вірусу.

Швидке поширення пандемії стало глобальним викликом, що вимагало швидкого пошуку заходів з ефективної протидії. Уряди країн вживали різні заходи для усунення загрози: соціальне дистанціювання, запровадження локдауну, карантинні обмеження та вакцинація громадян. Вжиті заходи дають позитивні результати, однак звести первинне зараження вірусом чи навіть повторне вони, на жаль, не забезпечують. На планеті Земля зареєстрованих випадків зараження коронавірусом у світі - 494 млн. 001 тис. 976 осіб, з них померли 6 млн. 171 тис. 230 осіб [11].

Згідно досліджень зроблено висновки, що перенесене зараження коронавірусом може на 69% захистити від зараження новими варіантами, але не забезпечує достатнього захисту, щоб - за логікою концепції колективного імунітету - запобігти новим хвилям зараження серед населення [12]. Підтвердженням є опубліковані у квітні 2021 року дослідження щодо повторних заражень серед пацієнтів із важкою формою COVID-19. Дані з 62 медичних закладів США показали, що 63 із 9119 пацієнтів (0,7%) з тяжкою інфекцією COVID-19 заразилися вірусом вдруге, середній період повторного зараження становив 116 днів. Із 63, які заразилися повторно, двоє (3,2%) померли [13]. Отже, повністю убезпечити себе від можливості інфікування вірусом SARS-CoV-2 неможливо.

Другий рік поспіль спостерігаються періоди гострих спалахів захворюваності на COVID-19 це: жовтень-грудень та лютий-березень, що збігається з періодами гострих респіраторних та вірусних інфекцій, які підсилюють захворюваність в цілому (рис. 1).

Рис. 1. Кількість інфікованих осіб COVID-19 в Україні за період квітень 2020-січень 2022 (складено авторами на основі статистичних даних [14])

Небезпечність коронавірусної хвороби в тому, що в тих осіб, які перехворіли на COVID-19 з'являються нові та загострюються старі хвороби, які можуть призвести до летальних випадків. Під час дослідження було виявлено, що 76 відсотків респондентів, які перехворіли, ще через шість місяців потому відчували принаймні один або більше наслідкових симптомів захворювання, що триває та потребували подальшого догляду (рис. 2) [15].

Іноземні пацієнти, які проходили курс реабілітації у лікарнях повідомляли про труднощі повернутися до нормального життя та роботи після перенесеної ними хвороби [15].

Новітньою загрозою стали численні мутації вірусу SARS-CoV-2 та поява нових його штампів «Альфа», «Бетта», «Гамма», «Дельта», «Омікрон», які не менш небезпечні для людства симптоматикою протікання, наслідками та вражають молодих людей та дітей. Досить високою залишається частка важкохворих, які потребують перебування в реанімації.

Рис. 2. Наслідки після інфікування SARS-CoV-2 (складено співавтором Бурачок О.І.)

Незважаючи на всі заходи Урядів країн і України в тому числі: соціальне дистанціювання; карантинні обмеження; світову вакцинацію населення та інші довели, що вони не в змозі повністю зупинити поширення коронавірусу. Вакциновані також хворіють.

Перебуваючи на амбулаторному чи стаціонарному лікуванні людина стає економічно неактивною, тобто виникає неможливість бути працездатним та отримувати результат своєї праці - фінансовий дохід, що негативно відображається на добробуті. Особи, які офіційно працевлаштовані отримують компенсації з Фонду соціального страхування в Україні, розмір якої залежить від страхового стажу (рис. 3).

Крім того, існує часовий розрив між періодом захворювання та періодом фінансових виплат Фондом соціального страхування. За підсумками 2021 року застраховані особи провели на лікарняних у разі захворювань, травм, потреби догляду за хворими рідними або ізоляції від COVID-19 на 4,8 мільйона днів більше, ніж у 2020 році [16].



Рис. 3. Умови соціального страхування в Україні, у зв'язку з втратою працездатності [16]

На отримання допомоги від держави претендують тільки, ті особи, які офіційно працевлаштовані, всі інші - ні. Офіційно не працевлаштована особа залишається віч-на-віч з проблемою свого фінансового забезпечення, перебуваючи хворою на COVID-19.

Отже, виникає потреба у формуванні нових дієвих механізмів боротьби та подолання наслідків COVID-19 через систему медичного страхування зокрема розроблення страхових продуктів, які би максимально забезпечували страховий захист з подолання негативних його наслідків на фізичне та ментальне здоров'я людини, на її працездатність та можливість повернутися до економічно активного функціонування у суспільстві.

Формою соціального захисту інтересів населення в охороні здоров'я, яке пов'язане із компенсацією витрат громадян, які обумовлені одержанням медичної допомоги, а також інших витрат, спрямованих на підтримку здоров'я, відновлення працездатності та можливості повернутись до соціуму є медичне страхування. В умовах поширення пандемії на перше місце виходить збереження життя та здоров'я особи. В Україні частка медичного страхування у структурі страхового портфелю страхових компаній серед видів зросла на 4% відносно 2019 року (рис. 1.4).

Рис. 4. Структура страхового портфелю за видами страхування

І півріччя 2021 р., % (розроблено авторами на основі даних) [17]

Страхові премії та виплати знизилися з видів майнового та зросли з видів медичного страхування (рис. 5, рис. 6).

Рис. 5. Структура страхових премій за видами страхування протягом 2017-2021 рр. (розроблено авторами на основі даних) [17-20]



Рис. 6. Структура страхових виплат за видами страхування протягом 2017-2021 рр. (розроблено авторами на основі даних) [17-20]

Згідно чинного законодавства стаття 6 Закону України «Про страхування» № 85/96-ВР від 07.03.1996 р. визначає, що добровільне медичне страхування може здійснюватися у таких видах [21]: медичне страхування (ДМС) (безперервне страхування здоров'я); страхування здоров'я на випадок хвороби; туристичне страхування (страхування медичних витрат).

Всі види добровільного медичного страхування передбачають великий спектр гарантій і послуг з надання медичної допомоги, це і діагностика лікування, і амбулаторне лікування, і надання лікарських засобів і багато всього іншого, тоді як державне медичне страхування передбачає надання первинної медичної допомоги та придбання необхідних медикаментів самим пацієнтом.

Страхування медичних витрат (туристичне страхування) передбачає компенсацію страховими компаніями медичних витрат, які виникли внаслідок надання медичної допомоги та послуг, які викликані настанням страхового випадку в результаті раптового захворювання, тілесних пошкоджень унаслідок нещасного випадку, а також смерті під час перебування застрахованої особи за межами України.

Страховий поліс лише гарантує компенсацію медичних витрат за кордоном в разі надання екстрених невідкладних медичних послуг через раптові непередбачувані травми та захворювання та включають послуги з медичного транспортування хворого до найближчої або спеціалізованої лікарні; транспортування в країну проживання з медичним супроводом; репатріацію тіла застрахованого; дострокове повернення; придбання ліків, догляд за хворим; екстрену стоматологічну допомогу; юридичну допомогу та ін.

Відбувається сервісна форма відшкодування - страхувальник одержує медичні послуги в країні перебування, а розрахунок здійснюється безпосередньо між сервісною (асистуючою) компанією та медичним закладом. Зазвичай страхові компанії працюють за договором з компаніями - асистантами (асистуюча компанія), які є сервісними партнерами-посередниками між страховими компаніями та лікувальними закладами і здійснюють цілодобову координацію надання допомоги застрахованим особам при настанні страхового випадку: медичну, технічну, юридичну, адміністративну тощо. Відносини та розподіл витрат між страховою та асистуючою компаніями визначаються на договірних засадах.

ДМС (безперервне страхування здоров'я) та страхування здоров'я на випадок хвороби демонструють реальний стан медичного страхування в Україні: рівень довіри населення до вітчизняних страхових компаній, рівень фінансового забезпечення громадян, рівень фінансування охорони здоров'я та обслуговуванням клієнтів. Туристичне страхування (медичних витрат) є обов'язковим, що фактично зобов'язує громадян, які планують поїздки за кордон застрахуватися згідно статті 16 Закону України «Про туризм» [22].

ДМС (безперервне страхування здоров'я) передбачає надання закладами охорони здоров'я, до яких звернулася застрахована особа під час дії договору страхування допомоги при станах, що потребують невідкладної медичної допомоги, медичної допомога в умовах цілодобового стаціонарного або поліклінічного обслуговування, забезпечення необхідними медичними препаратами та засобами медичного призначення, а також організацію та оплату стоматологічної допомоги.

Здебільшого запропоновані страховими компаніями програми з безперервного страхування здоров'я представляють собою корпоративні соціальні пакети для страхування працівників (співробітників) приватних компаній та фірм, а також безпосередньо фізичними особами.

Страхова компанія здійснює страхові виплати шляхом оплати наданих застрахованій особі медичних послуг медичним закладам у разі настання страхового випадку у межах встановленого наповнення програми. Страховими ризиками є гостре та хронічне захворювання, загострення та наслідки цих захворювань, травма, отруєння, та інший розлад здоров'я;

В межах кожної програми визначений чіткий спектр послуг, наприклад: виїзд (спеціалізованої) бригади швидкої медичної допомоги; реанімаційні заходи; діагностичні, лабораторні та лікувальні, медичні процедури та дослідження; медикаментозне забезпечення; транспортування каретою швидкої допомоги; перебування в палаті та харчування; послуги лікуючого лікаря, лікарів-спеціалістів; терапевтичне та оперативне лікування та втручання; анестезіологічна допомога; фізіотерапевтичні процедури; консультація лікарів в поліклініці; проведення профілактичних щеплень, вакцинація; огляд, консультація, терапевтичне та оперативне лікування лікаря-стоматолога.

Отже, поліс ДМС (безперервне страхування здоров'я) покриває витрати застрахованої особи (клієнта) у межах та в обсязі обраної ним програми у разі його звернення до медичного, фармацевтичного або профілактичного закладу з метою отримання швидкої невідкладної медичної допомоги; реабілітаційного, стаціонарного та амбулаторного лікування; оглядів та діагностики, а також окрім лікування, може включатися цілодобовий асистанс (консультаційна допомога лікарів-координаторів) і доставляння необхідних ліків на вказану адресу.

Протягом 2017-2021 років спостерігалося зростання сум страхових платежів та виплат з добровільного безперервного страхування здоров'я та добровільного страхування здоров'я на випадок хвороби, що є позитивною динамікою на страховому ринку України (табл. 1).

На страховому ринку зі страхування медичних витрат (туристичне страхування) спостерігалося активне зростання показників протягом 2017-2019 років, а в 2020 році стрімке падіння у 2,8 рази в результаті пандемії COVID-19, яка паралізувала туристичну галузь через закриття кордонів між країнами.

Таблиця 1. Страхові платежі та страхові виплати з видів добровільного медичного страхування протягом 2017 - 9 міс. 2021 рр. [17]

Роки	Добровільне медичне страхування (безперервне страхування здоров'я)	Добровільне страхування здоров'я на випадок хвороби	Страхування медичних витрат (туристичне страхування)
	Сума страхових платежів, тис. грн	Сума страхових виплат, тис. грн	Сума страхових платежів, тис. грн	Сума страхових виплат, тис. грн	Сума страхових платежів, тис. грн	Сума страхових виплат, тис. грн
2017	2 413 500,8	1 431 936,0	255 939,0	13 484,2	571 148,1	173 809,4
2018	2 849 919,7	1 814 265,7	319 444,2	14 034,3	1 001 489,9	292 289,4
2019	3 756 727,6	2 258 625,7	469 162,3	59 895,7	2 804 143,2	339 208,5
2020	4 822 735,2	2 602 326,6	763 101,7	154 805,3	1 000 322,0	256 223,9
9 міс 2021	4 575 809,0	2 303 231,9	726 791,0	217 536,9	1 356 289,8	170 417,9

(складено авторами на основі даних) [17]



Однак, у 2021 спостерігається поступове зростання показників, що свідчить про поступове відкриття кордонів та послаблення карантинних обмежень завдяки масовій вакцинації та проведенню ковід-тестуванню.

З добровільного медичне страхування (безперервне страхування здоров'я) спостерігається зростання сум страхових платежів у 2020 році на - 1 066 007,6 тис. грн. та страхових платежів на - 343700,9 тис грн. проти 2019 року (рис. 7), а з добровільного страхування здоров'я на випадок хвороби зростання страхових платежів на - 293939,4, а страхових виплат на - 94909,6 грн проти 2019 року (рис. 8) [17].

Рис. 7. Динаміка страхових платежів з видів добровільного медичного страхування протягом 2017 - 9 міс. 2021 рр. (складено авторами на основі даних) [17]

Рис. 8. Динаміка страхових виплат з видів добровільного медичного страхування протягом 2017 - 9 міс. 2021 рр. (складено авторами на основі даних) [17]

Зростання фінансових показників є свідченням збільшення кількості укладених договорів страхування та сум страхового покриття, що може свідчити про зацікавленість клієнтів включенням страховими компаніями у пакети додаткової опції - покриття, яке включає в себе захворювання на COVID-19.

Протягом 2020-2022 рр. хвилі пандемії, під час яких карантинні заходи то пом'якшуються, то посилюються, продовжують сильно впливати на суспільство, бізнес і економіку загалом в усьому світі та Україні. У нових соціальних реаліях страховики зіткнулись з потребою приватних осіб та бізнесу у захисті від новітнього ризику 2020 року, а відтак були змушені оперативно проводити зміни у політиці діяльності, запроваджуючи механізми включення додаткового покриття ризиків від COVID-19 у свої продукти. Пандемія коронавірусу підштовхнула страхові компанії до розробки нових програм та включити у діючі нову опцію - страхування від COVID-19, адже для інфікованих людей дедалі актуальнішим стає страховий захист.

На законодавчому рівні Міністерство охорони здоров'я України своїм Наказом №521 від 25 лютого 2020 року внесло зміни до «Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб», в який окремим пунктом додало COVID-19. Адже вітчизняні страхові компанії аргументували відмову в компенсації витрат на лікування від коронавірусної інфекції страхувальникам за договорами добровільного медичного страхування, які були укладені протягом 2019 року [23].

Страхові компанії зуміли ж оговтатися від нового виклику та відреагували на нього, розробивши власні страхові продукти ще весною 2020-го року, які включають захист від COVID-19. Спершу покриття страхових ризиків, пов'язаних з COVID-19 з'явилося в туристичних полісах, хоча інфекційні хвороби, які здатні спричинити епідемію були табу у програмах туристичного страхування. Коронавірус змусив переглянути пункти оферти і внести виключення, що передбачають надання комплексу медичних послуг подорожуючим за кордоном.

Станом на лютий 2022 року страхові компанії пропонували вже створені програми страхування від COVID-19, проте вони мають багато обмежень, що є суттєвим мінусом для страхувальника.

Можливі наслідки тяжкості перебігу захворювання: амбулаторне лікування вдома під наглядом лікаря; госпіталізація в медичну установу з «легшим» перебігом і складним, що передбачає перебування в реанімаційному відділенні і навіть кисневу підтримку; летальний випадок.

Кожний з сценаріїв протікання хвороби вимагає різних сум на лікування, тому страхові компанії розробили пакети з різними умовами та страховими сумами. Можна виокремити два типи договорів:

договір зі встановленими страховими виплатами у формі конструктора з вирахуванням тих страхових виплат, що вже раніше здійснені по страховому випадку COVID-19.

договір з фіксованим розміром виплат за кожен день лікування. [24].

Існування страхових програм від COVID-19 є позитивним моментом і для страхувальників, і для страхових компаній. Застрахована особа отримує фінансову компенсацію всіх чи частини понесених витрат на лікування внаслідок коронавірусної інфекції. Страхова компанія укладаючи договори з даного виду страхування, в подальшому може отримати постійного клієнта на інші види страхування. Запропоновані програми на страховому ринку України здебільшого є аналогічними зі схожим набором опцій, приблизно з однаковим сервісом з організації страхового захисту.

Епідемія COVID-19 показала, що людство, всупереч розвитку інноваційних технологій, залишається беззахисним перед пандеміями, які забирають найцінніше - життя. Потреба у страхуванні залишається нагальною, адже медичне страхування гарантує громадянам при виникненні страхового випадку надання медичного захисту. Недоліки програм зі страхування від COVID-19 страхового ринку України наведено у таблиці 2.



Таблиця 2. Недоліки програм зі страхування від COVID-19

№ з/п	Недоліки програм страхування від COVID-19
1.	Обмеження по віку до 60 (65 років)
2.	Страховий захист настає через 7 (14 днів)
3.	У більшості програм не вказано про виплати у випадку повторного зараження під час дії договору
4.	Малий термін дії договору (здебільшого 3 міс та 6 міс) щоб виключити ймовірність повторного зараження і повторної виплати відшкодувань
5.	Страхове відшкодування за перебування у стаціонарі виплачується після того, як страхувальника випишуть. Здебільшого кошти потрібні саме тоді, коли людина безпосередньо знаходиться в лікарні і може не мати достатніх особистих фінансових заощаджень щоб негайно придбати всі необхідні медикаменти для лікування
6.	Розмір страхового відшкодування не в повному обсязі покриває витрати на придбання медикаментів
7.	Пацієнт змушений збирати всі чеки про оплати медикаментів, лабораторних досліджень та процедур, що дуже складно робити хворому пацієнту особливо якщо він знаходиться в реанімаційному відділенні
8.	Чим більший вік страхувальника, тим вища вартість поліса
9.	Обмеження по стану здоров'я клієнта (категорії громадян з якими взагалі не укладається договір)
10.	Договори практично не укладаються з медичними працівниками (окрім, СК «Країна», вартість поліса якого удвічі вища)
11.	Ризики, що пов'язані з вакцинацією не включаються у програму (окрім СК «VUSO»
12.	Жодна програма не передбачає фінансову компенсацію у випадку появи негативних постковідних наслідків, загострення хронічних та появу нових хвороб, які спровокував COVID-19

(складено авторами на основі аналізу існуючих страхових програм)

Особи, які перехворіли на COVID-19 відмічають віддалені наслідки хвороби - постковідний синдром - це стан після COVID-19, що виникає у людей із ймовірно або підтверджено перенесеною інфекцією SARS-CoV-2, який зазвичай проявляється через 3 місяці від початку COVID-19 симптомами, які неможливо пояснити іншими причинами, та триває щонайменше 2 місяці (згідно з визначенням ВООЗ) [25].

Пост-COVID (постковідний синдром, стан після ковіду) - це широкий спектр нових, тимчасових або тривалих проблем зі здоров'ям, які можуть виникнути через чотири або більше тижнів після першого зараження вірусом ковіду (табл. 3) [26].

Таблиця 3. Симптоми та ознаки відтермінованих ускладнень після перенесеного COVID-19

Органи	Захворювання
Дихальна система:	задишка, зниження фізичної працездатності та гіпоксія; знижена дифузійна здатність; фіброзні зміни в легенях
Кров:	тромбоемболічні явища у великих судинах, мікросудинний тромбоз; ознаки тривалого запалення; порушення імунної регуляції
Серцево- судинна система:	серцебиття, задишка та біль у грудях; підвищення кардіометаболізму, аритмія, тахікардія та вегетативна дисфункція
Нейропсихічні зміни:	втома, головний біль, біль у м'язах, порушення роботи вегетативної нервової системи та когнітивні порушення («туман мозку»); тривога, депресія, порушення сну та посттравматичний стресовий стан
Нирки:	порушення видільної функції нирок
Ендокринна система:	цукровий діабет, розлади ендокринної регуляції по осі гіпоталамус-гіпофіз-наднирники; порушення виділення гормонів щитоподібної залози
Шлунково-кишковий тракт:	зміни в складі мікроорганізмів кишківника (збільшення умовно-патогенних штамів і зменшення корисних бактерій)
Шкіра та волосся:	висипка; втрата (випадіння) волосся

(складено авторами на основі даних [26])

Симптоми довгострокових наслідків коронавірусу іноді можуть зберігатися місяцями, навіть попри одужання людини від інфекції COVID-19 [26].

Родичі осіб, які померли перебувають у гнітючому та подавленому настрої з постійним проживанням найжахливіших подій та педантичним аналізом всіх вжитих заходів та складання нових сценаріїв яких потрібно було вжити заходів тоді, щоб найближчі люди залишилися поруч. Наслідком є безсоння, депресивні стани, нервові зриви, погіршення фізичного та психічного здоров'я.

Віддалені наслідки хвороби потребують дороговартісного лікування та реабілітації. Жодна з програм страхування від COVID-19 не включає такі послуги, як: страхове покриття лікування постковідних хвороб; страхове покриття реабілітаційних заходів та курсів для відновлення здоров'я; страхове покриття надання психологічної та інших видів необхідної допомоги тим, хто одужав, та/або родичам особи, що померла.

Рис. 9. Причинно-наслідковий зв'язок захворювання (розроблено авторами)

Внаслідок тимчасової чи тривалої втрати працездатності через COVID-19, перебування на лікарняному, а також у період післяковідної реабілітації та відновлення здоров'я знижуються або зовсім стають відсутніми фінансові доходи, внаслідок чого стає неможливим виконання звичних завдань та обов'язків: оплата комунальних за надані послуги газо-, електро-, водопостачання та водовідведення; оплата кредитних зобов'язань; оплата медикаментів та медичних послуг; оплата продуктів харчування; оплата інших різних побутових та споживчих витрат.

Людина залишається неплатоспроможною та без засобів для існування через втрату фінансових доходів та потребує певного періоду для можливості повернутися до свого економічно активного функціонування у суспільстві.

Жодна страхова компанія не розробила програму від COVID-19 із замкнутим циклом, яка би включала такий спектр постковідних послуг з алгоритмом: медична допомога - психологічна допомога - реабілітаційна допомога - відшкодування витрат, пов'язаних з тривалою непрацездатністю (втратою роботи, внаслідок ковіду тощо) - фінансова компенсація.

Медичні заклади, санаторії, медичні центри, центри психологічної допомоги та підтримки пропонують свої послуги та програми з реабілітації після COVID-19 щоб пройти відновлювальну терапію та лікування задля полегшення «постковідного синдрому» та остаточного одужання. Однак запропоновані послуги є дороговартісними. Особа, яка перенесла COVID-19 у важкій формі, з госпіталізацією в стаціонар чи реанімаційне відділення на довгий термін з прийомом дорогих медичних препаратів банально немає коштів ще оплатити медичні постковідні послуги.

Саме тому, доречним і доцільним було би розроблення страховими компаніями програми «Комплексного страхування медичної та інших видів допомоги при COVID-19» (табл. 4).

Таблиця 4. Пропозиції до умов програми «Комплексного страхування медичної та інших видів допомоги при COVID-19»

Послуги, які включає програма	Страхові виплати, які покриває страховик
комплекс послуг з діагностування коронавірусу (плр-тестування, експрес-тестування); послуги з амбулаторного лікування з постійним супроводом лікаря;	1) оплата вартості медикаментів під час амбулаторного чи стаціонарного лікування;
послуги з госпіталізації у стаціонарне відділення в разі потреби, визначеної сімейним чи іншим лікарем, в якого спостерігається пацієнт; послуги з госпіталізації в реанімаційне відділення при складних станах та кисневій недостатності;	2) оплата вартості діагностичних, лабораторних, лікувальних, медичних, реанімаційних заходів; медикаментозного забезпечення; послуг лікарів-спеціалістів у випадку появи нових чи загострення існуючих хвороб, які зазвичай виникають після перенесеної коронавірусної хвороби і можуть тривати від 5 до 12 тижнів або довше;
5) послуги з надання психологічної допомоги особам, що одужали, та членам родин, чиї родичі померли;	3) оплата наданих послуг (консультаційних сеансів) психолога хворому та його близьким родичам;
6) послуги у випадку смерті страхувальника, в т.ч. ритуальні;	4) виплати компенсацій родичам померлої особи від COVID-19;
послуги з лікування постковідних фізичних ускладнень; послуги з реабілітації та оздоровлення, в т.ч. у санаторно-курортних профільних закладах, для відновлення здоров'я після одужання;	5) оплата фізіотерапевтичних та реабілітаційних послуг у медичних закладах, санаторіях.
9) послуги зі страхування фінансових втрат доходів (заробітної плати, підприємницького доходу тощо).	6) виплата компенсацій втрачених доходів; в т.ч. оплата комунальних та інших поточних витрат.

Страхові виплати, які мала би здійснити страхова компанія, в разі страхового випадку:

Страхові компанії мали б тісно співпрацювати з приватними медичними закладами, мережами лабораторій та аптек, санаторіями, а також з іншими суб'єктами надання необхідних послуг в ланцюжку створення доданої цінності в межах певної території, оптимально - регіону. Таким чином, вони б могли налагодити свою співпрацю за кластерною формою організації з метою підвищення конкурентоздатності їх реалізації на страховому ринку, забезпечення функціонування економіко активного населення після захворювання на COVID-19 та сприяння економічному розвитку регіону загалом [27].

Впровадження програми «Комплексного медичного страхування від COVID-19» матиме для страхової компанії і позитивні, і негативні сторони, які можна чітко виділити, застосувавши прогнозний SWOT-аналіз для оцінки можливостей та переваг (табл. 5).



Таблиця 5. SWOT-аналіз програми «Комплексного страхування медичної та інших видів допомоги при COVID-19»

Внутрішнє середовище
Сильні сторони: Нова програма на страховому ринку Пакет комплексної допомоги Перша серед конкурентів Висока якість послуги Наявність ліцензії Надійність виконання взятих зобов'язань Висока репутація Рівень цін	Слабкі сторони: Мінімум інформації про програму потенційний страхувальникам Не повний спектр можливих послуг Ризик через високий рівень виплат Відсутня підтримка держави
Зовнішнє середовище
Можливості: Онлайн-продажі програми страхування Використання рекламних засобів для просування програми Відсутність конкурентів з ідентичною послугою Захворюваність на COVID-19 має синусоїдний характер	Загрози: Конкуренція Високий рівень інфляції Зниження рівня доходів населення Політична нестабільність Низький рівень використання маркетингових заходів

(складено авторами)

На жаль, за висновками як медиків-практиків, так і науковців, захворюваність людей на COVID-19 ближчим майбутнім нікуди не зникне, оскільки з'являються нові штами, вакцинація не убезпечує від повторного зараження вірусом, а отже необхідно впроваджувати механізми захисту та покриття всіх медичних та пов'язаних з ними витрат. Програма «Комплексного страхування медичної та інших видів допомоги при COVID-19» направлена на такий захист і матиме місце на страховому ринку України та свого потенційного клієнта.



Висновки

В сучасних реаліях триваюча пандемія COVID-19 сколихнула страховий ринок світу та України зокрема. Вона змусила оновити умови його функціонування через створені нові виклики та загрози для людського життя, при цьому, одночасно відкривши нові можливості і перспективи для його розвитку. Пожвавили свою роботу страхові компанії, пропонуючи захист від коронавірусу. Фактом є розроблені та запроваджені нові програми медичного страхування, які покривають страхові випадки, що пов'язані з захворюванням на коронавірус, а також включені окремі опції страхування від COVID-19 у вже діючі програми.

Враховуючи необхідність системного підходу, страховим компаніям доцільно модернізувати та вдосконалювати програми з медичного страхування від коронавірусу, шляхом комплексного поєднання консультаційно-підтримуючих, інформаційних заходів екстреної допомоги родичам хворих з медичного, психологічного, реабілітаційного, фінансового, страхового, інших взаємопов'язаних, суміжних і взаємодоповнюючих напрямів. Зокрема, надання комплексної допомоги за страховим напрямом хворим на COVID-19 та їх родинам.

Аналіз сучасного стану страхового ринку України показав, що медичне страхування та страхування медичних витрат є в числі лідируючих і займає друге місце; найбільшою популярністю на ринку медичного страхування користується добровільне медичне страхування (безперервне страхування здоров'я), меншою - добровільне страхування здоров'я на випадок хвороби; страхування медичних витрат (туристичне страхування) в умовах закриття кордонів та обмеженого пересування між країнами привело до стрімкого піке; переважаючим є корпоративне страхування.

Існуючі на страховому ринку України програми медичного страхування від COVID-19 можна об'єднати у дві групи: страхові виплати здійснюються у формі конструктора з вирахуванням тих страхових виплат, що вже раніше здійснені за страховим випадком/-ами COVID-19 та з фіксованим розміром виплат за кожен день лікування. Більшість страхових компаній включили у діючі програми страхування ризик від коронавірусу.

Досліджені існуючі програми медичного страхування від COVID-19 на страховому ринку України показали необхідність та актуальність їх розширення до цілого комплексу послуг, який повинен охоплювати замкнутий цикл: лікування хвороби, психологічна підтримка, постковідна реабілітація. Комплексна програма направлена не тільки на осіб, що захворіли та тих, що одужали, але й на підтримку членів родин, чиї родичі померли.

Розроблена та запропонована нова сучасна програма «Комплексного страхування медичної та інших видів допомоги при COVID-19» передбачає отримання своєчасного комплексу прямих медичних послуг та послуг для подолання негативного впливу наслідків COVID-19, тим хто одужав та/або родинам, які втратили рідних через недугу, шляхом фінансового забезпечення через страхові відшкодування страховими компаніями. Програма матиме позитивні наслідки завдяки наданню кваліфікованої медичної допомоги та створення фінансових гарантій громадянам під час безпосереднього захворювання та подальших постковідних наслідків з компенсаціями витрат внаслідок власної непрацездатності.

Проектно-освітній центр «Агенти змін»

Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, директором якого є співавтор статті С. Кропельницька, розглянувши ідею запропонованої програми страхування, прийняли рішення щодо взяття її за основу з подальшим розширенням та розробленням алгоритму програми для впровадження в рамках проекту «Створення кластерної платформи «COVID-19: HELP FOR RELATIVES» та з метою підвищенням рівня інноваційності та конкурентоспроможності економіки регіону загалом [28].



Список використаних джерел

1. Кропельницька С.О. Перспективи розвитку медичного страхування в умовах соціально-політичного становища України на шляху до євроінтеграції / С.О. Кропельницька, Л.В. Гринів, Н.В. Гринів. Актуальні проблеми розвитку економіки регіону, 2014. Вип. 10(2). С. 180-190. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aprer_2014_10(2) 29 (датазвернення: 26.01.2022).

2. Бас-Юрчишин М. Функціонування медичного страхування у загальнодержавному і регіональному вимірах: проблеми та передумови розвитку / М.А. Бас-Юрчишин. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України, 2018. Вип. 5. С. 134-140. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sepspu_2018_5_23 (дата звернення: 26.01.2022).

3. Гарщаль М.С., Третяк Д.Д. Аналіз медичного страхування у контексті розвитку страхового ринку України. Ефективна економіка. 2020. № 2. - URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=7684 (дата звернення: 05.04.2022). DOI:10.32702/2307-2105-2020.2.158.

4. Штепенко К.П., Борисова Т.І. Стан добровільного медичного страхування в контексті розгляду діяльності страхових компаній. Ефективна економіка. 2019. № 2. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=6893 (дата звернення: 05.04.2022). DOI:10.32702/2307-2105-2019.2.43.

5. Януль І.Є. Перспективи розвитку медичного страхування в Україні. Економіка та держава. 2021. № 4. С. 87-91. URL: http://www.economy.in.ua/pdf/4_2021/17.pdf (дата звернення: 26.02.2022).

6. Сова О.Ю. Сучасний стан та перспективи розвитку медичного страхування в Україні / О.Ю. Сова // Вчені записки університету “КРОК”. Серія: Економіка. - 2018. - Вип. 49. - С. 80-92. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vzuk_2018_49_13 (дата звернення: 26.02.2022).

7. Сосновська О.О. Розвиток медичного страхування в умовах COVID-19 / О.О. Сосновська, Г.О. Баліцька // Збірник наукових праць Університету державної фіскальної служби України. - 2020. - № 1-2. - С. 325-337. URL: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/33064/1/O_Sosnovska_G_Balitska__UDFSU_1_2_FITU.pdf (дата звернення: 22.02.2022).

8. Климук, Н.Я., Смірнова, В.Л., & Панчишин, Н.Я. (2021). Програми медичного страхування та їх особливості за умов COVID-19. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, (3), 47-50. URL: https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-gigieny/article/view/12626/11840. (дата звернення: 23.02.2022).

9. Європейська Конвенція з прав людини. URL.: https://www.echr.coe.int/documents/convention_ukr.pdf (дата звернення: 04.04.2022)

10. Конституція України. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141. URL.: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text.

11. COVID-19 Dashboard by the Center for Systems Science and Engineering (CSSE) at Johns Hopkins University (JHU). URL: https://gisanddata.maps.arcgis.com/apps/dashboards/bda7594740fd40299423467b48e9ecf6 (дата звернення: 05.04.2022).

12. Перенесений ковід захищає від повторного захворювання навіть іншими варіантами на 69%. Zbruc. URL: https://zbruc.eu/node/109075 (дата звернення: 26.01.2022).

13. Qureshi A.I., Baskett W.I., Huang W., Lobanova I., S., Naqvi H., Shyu Ch.-R. Reinfection With Severe Acute Respiratory Syndrome Coronavirus 2 (SARS-CoV-2) in Patients Undergoing Serial Laboratory Testing. Clinical Infectious Diseases. 2021 ciab345, https://doi.org/10.1093/cid/ciab345.

14. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC8135382/(дата звернення: 26.01.2022).

15. Мінфін: URL: https://index.minfin.com.ua/ua/reference/coronavirus/ukraine/ (дата звернення: 30.01.2022).

16. Верґін Ю. COVID-19: довгострокові наслідки коронавірусної хвороби Made for mins. URL: https://www.dw.com/uk/koronavirus-kytaiske-doslidzhennia-pro-dovhostrokovi-naslidky-dlia-zdorovia/a-56202271 (дата звернення: 26.01.2022).

17. Офіційний сайт Фонд соціального страхування. URL: http://www.fssu.gov.ua/fse/control/main/uk/publish/article/980498(да та звернення: 10.02.2022).

18. Новинний страховий веб-сайт Фориншурер. URL: https://forinsurer.com/ (дата звернення: 26.01.2022).

19. Огляд небанківського фінансового сектору, листопад 2021 року: Національний банк України. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/oglyad-nebankivskogo-finansovogo-sektoru-listopad-2021 (дата звернення: 26.01.2022).

20. Огляд небанківського фінансового сектору, квітень 2021 року: Національний банк України. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/oglyad-nebankivskogo-finansovogo-sektoru-kviten-2021-roku (дата звернення: 26.01.2022).

21. Огляд небанківського фінансового сектору, травень 2021 року: Національний банк України. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/oglyad-nebankivskogo-finansovogo-sektoru-traven-2021-roku (дата звернення: 26.01.2022).

22. Про страхування: Закон України від 07.03.1996 № 85/96-ВР URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення: 26.01.2022).

23. Про туризм: Закон України від 15.09.1995 № 324/95-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/324/95-%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення: 26.01.2022).

24. Про затвердження Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб: наказ Міністерства охорони здоров'я України від 25.02.2020 р. № 521. (дата звернення: 28.01.2022).

25. Виноходова С. Страховка від коронавірусу: якою буває та коли стане в пригоді Mind. URL: https://mind.ua/openmind/20217961-strahovka-vid-koronavirusu-yakoyu-buvae-ta-koli-stane-v-prigodi (дата звернення: 02.02.2022).

26. A clinical case definition of post COVID-19 condition by a Delphi consensus: World Health Organization. 6 October 2021. URL: https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/345824/WHO-2019-nCoV-Post-COVID-19-condition-Clinical-case-definition-2021.1-eng.pdf (дата звернення: 05.02.2022).

27. Летнянчик О. Що варто знати про постковідний синдром D.S. мережа аптек офіційна сторінка 07.12.2021. URL: https://apteka-ds.com.ua/blog-item/shcho-varto-znaty-pro-postkovidnyi-syndrom (дата звернення: 06.02.2022).

28. Кропельницька С. Впровадження кластерних механізмів ефективного використання фінансових та інших ресурсів громад в умовах пандемії Covid19. Розвиток територіальних громад: правові, економічні та соціальні аспекти: зб. тез доп. міжнар. наук.-практ. конф., м. Миколаїв, 2324 червня 2021 р. Миколаїв: МНАУ, 2021. С. 119-121. URL: https://www.mnau.edu.ua/files/nauk_prof_konfZzbirnyk_tez_23-24_06_21.pdf.

29. Троє викладачів Прикарпатського перемогли в регіональному конкурсі «Золотий фліпчарт». URL.: https://pnu.edu.ua/blog/2020/11/28/23501/ (дата звернення 04.04.2022).

Размещено на Allbest.ru

...