Особливості медичного страхування в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості медичного страхування в Україні

Н.В. Бондаренко, кандидат економічних наук; Ю.В. Улянич, кандидат економічних наук; О.В. Пономаренко, викладач; С.М. Підопригора, здобувач третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти (доктор філософії); І.В. Андрусішина, здобувач першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, Уманський національний університет садівництва

Ключові слова: медичне страхування; обов'язкове медичне страхування; добровільне медичне страхування; ринок медичного страхування; страхові компанії.

Annotation

Peculiarities of health insurance in Ukraine

Bondarenko N.V., Ulianych Y.V., Ponomarenko O.V., Pidopryhora S.M., Andrusishyna I.V.

Key words: health insurance, compulsory health insurance, voluntary health insurance, health insurance market, insurance companies.

Постановка проблеми

Медичне страхування є важливим аспектом забезпечення доступності та якості медичних послуг у будь-якій країні. Україна не є винятком, проте існують деякі особливості, які необхідно врахувати при аналізі медичного страхування в цій країні. Україна має низький рівень страхової культури серед населення. Багато громадян не розуміють важливості медичного страхування та не бачать необхідності у його придбанні. Це призводить до обмеженої участі населення у системі медичного страхування та збільшує фінансове навантаження на державний бюджет.

Також можна охарактеризувати обмеженою кількістю страхових компаній, що пропонують медичне страхування. Це знижує конкуренцію та обмежує вибір споживачів. Крім того, існують проблеми з наданням якісної медичної допомоги відповідно до умов страхового поліса через відсутність договорів з багатьма лікарнями та клініками. Отже, Україна стикається з проблемами у системі охорони здоров'я, що впливають на якість та доступність медичних послуг. Багато страхових компаній пропонують обмежений перелік послуг, які можна отримати за полісом. Крім того, низький рівень фінансування системи охорони здоров'я призводить до недостатнього забезпечення необхідними медикаментами та обладнанням. країна стикається зі значними корупційними ризиками у сфері медичного страхування. Це може призводити до недостовірного звітування страхових компаній, неправомірного утримання коштів та надання низькоякісних медичних послуг.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Вчені України та інші країни зробили значний внесок у вивчення проблем медичного страхування. Українські вчені, такі як М.В. Айвазова, С.М. Бервено, Я.М. Буздуган, М.М. Бучкевич, Р.А. Майданик, О.В. Манжосова, В.Ю. Стеценко, С.Г. Стеценко, Г.М. Токарєв, М.Я. Шимінова, В.П. Янишен, В.Л. Яроцький та інші, розробили теоретичні та методологічні основи медичного страхування в Україні. Зарубіжні вчені, такі як Т. Бернігаузен, Г. Каррін, А. Кацага, Дж. Куцін, Я. Медведь, А. Саган, С. Шишкін, Л. Тарантино, Г. Туркану, К. Верагерт та інші, вивчали досвід медичного страхування в інших країнах та розробили рекомендації щодо його впровадження в Україні. Їхні дослідження допомогли сформувати законодавчу базу та систему медичного страхування в Україні. Дані дослідники зосереджувалися на різних аспектах медичного страхування, таких як: ефективність медичного страхування та його вплив на доступність та якість медичних послуг, фінансові аспекти медичного страхування, аналіз системи регулювання та нагляду за медичним страхуванням, оцінка ризиків та прогнозування майбутнього розвитку медичного страхування, порівняльний аналіз медичного страхування в Україні та інших країнах.

Дані дослідження та публікації допомагають усвідомити проблеми, з якими стикається медичне страхування в Україні, та висунути пропозиції щодо вдосконалення системи забезпечення медичного страхування в країні. Вони створюють підґрунтя для подальших досліджень та розвитку стратегій, спрямованих на покращення медичного страхування та системи охорони здоров'я в Україні.

Методика досліджень

Методика дослідження медичного страхування в Україні включала використання різноманітних методів та джерел інформації. Основні методи, що використовувалися, включали: аналіз - було проаналізовано офіційні документи, законодавство, нормативні акти та інші джерела інформації, пов'язані з медичним страхуванням в Україні; синтез - було здійснено синтез отриманої інформації з різних джерел, щоб отримати комплексне уявлення про проблеми та особливості медичного страхування в Україні, що дозволило врахувати різноманітні аспекти та перспективи; статистичний аналіз - було використано статистичні дані, які були доступні, для оцінки рівня участі населення в медичному страхуванні, фінансових показників страхових компаній, обсягу та якості надання медичних послуг, що допомогло виявити тенденції та проблеми в сфері медичного страхування; порівняльний аналіз - було проведено порівняльний аналіз систем медичного страхування в Україні та інших країнах, використовуючи дані та дослідження зарубіжних учених, що дозволило виявити схожість та відмінності, а також визначити передові практики та можливі напрямки реформ.

Застосування цих методів дало змогу отримати об'єктивну інформацію про стан та проблеми медичного страхування в Україні, а також розробити рекомендації та пропозиції щодо його вдосконалення.

Метою дослідження є ідентифікація основних проблем та визначення особливостей, з якими стикається медичне страхування в Україні.

Результати дослідження

Медичне страхування має широке поширення за кордоном, де значна частина населення Європи користується медичними послугами за рахунок страхових компаній. Утім в Україні поки що не виявлено значного інтересу до системи страхової медицини, і це аспект, який потребує додаткового вивчення та уваги. Важливо відзначити, що медичне страхування виступає однією із ключових складових для ефективної діяльності системи охорони здоров'я та є засобом захисту від ризиків, які можуть вплинути на здоров'я та життя людини.

Медичне страхування в Україні на сьогоднішній день є добровільним видом особистого страхування. З роками вартість медичних послуг постійно зростає. Однак наявність страхового поліса дозволяє мінімізувати фінансові витрати на лікування. Іншими словами, власник медичного поліса оберігає свій бюджет від несподіваних витрат на медичні послуги та отримує низку додаткових переваг. Не залежно від того, чи стикається власник страховки з хворобою чи нещасним випадком, його фінансовий стан залишається більш захищеним. Отже, медичне страхування є формою захисту від ризиків, пов'язаних із фінансовими витратами на медичну допомогу, і в багатьох країнах воно виконує функцію соціального захисту інтересів населення у системі охорони здоров'я [1, 2]. Конституція України закріплює право кожного громадянина на безкоштовну медичну допомогу, проте якісні медичні послуги, особливо у випадку складних захворювань, зазвичай вимагають значних фінансових витрат. У зв'язку з цим сучасне медичне страхування стає невід'ємною необхідністю. Воно є формою страхування особи, що гарантує отримання медичної допомоги та компенсацію витрат, пов'язаних із проблемами зі здоров'ям, що відповідають страховому випадку.

У широкому розумінні дефініція «страхування» означає гарантовану медичну допомогу для всіх, навіть у випадку, коли особа не має юридичного страхування. Нинішні системи охорони здоров'я є складними та багатокомпонентними. Фінансування через страхування в більшості європейських країн є результатом історичних подій. У розвинених країнах існують відмінні, ринкові та конкурентоздатні структури, які можуть різнитися у методі збору ресурсів, але їх основне об'єднання полягає в раціональному використанні матеріальних ресурсів. Такі системи ґрунтуються на чесній моделі надання послуг та мають доступні та прозорі правила. Отже, медичне страхування є характерною рисою систем медичного обслуговування у всьому світі, навіть якщо вони не завжди формально іменуються «страховими», і це не завжди вказує на рівень сучасності системи.

Варто зазначити, що у більшості країн із високорозвинутою системою охорони здоров'я медичне страхування є широко поширеним явищем і полягає в забезпеченні максимальної доступності медичних послуг для широкого загалу населення та нахил до повної компенсації витрат страхувальників. За міжнародними стандартами медичне страхування охоплює дві основні групи ризиків, що виникають внаслідок стану здоров'я: витрати на медичні послуги, пов'язані із відновленням здоров'я, реабілітацією та доглядом; втрата доходу внаслідок невиконаної трудової діяльності, спричиненої станом здоров'я (як під час захворювання, так і після нього при інвалідизації) [14].

Медичне страхування в Україні так і закордоном займає важливе місце, і це визнається його високою значущістю в гарантуванні доступності та якості медичної допомоги для населення. У розвинених країнах, таких як країни Європи, системи страхування виступають ключовим інструментом у підтримці охорони здоров'я та забезпеченні фінансової стійкості медичних установ. Крім того, дане явище спрямовано на: привертання додаткових фінансових ресурсів для підтримки системи охорони здоров'я та проведення профілактичних заходів; забезпечення захисту здоров'я та працездатності працівників підприємства; зменшення фінансових труднощів, що виникають у роботодавців та співробітників, пов'язаних з організацією та отриманням медичної допомоги; створення додаткового стимулу для співробітників для збереження робочого місця та підвищення якості виконаної роботи.

Медичне страхування має на меті захистити здоров'я та життя громадян. У цьому контексті, об'єктом медичного страхування є саме здоров'я та життя громадян. Одночасно, суб'єктами цього виду страхування є різні учасники, такі як застраховані особи, страхувальники, страхові компанії, медичні установи, страхові медичні організації та фонди обов'язкового медичного страхування. Ці учасники взаємодіють у рамках медичного страхування для забезпечення надійного та ефективного покриття медичних витрат та збереження загального здоров'я та благополуччя населення.

Можна відзначити, що після повного року після вторгнення рф в Україну ринок страхування відмінно пройшов це випробування. Багато страхових компаній впровадили можливість отримання медичних консультацій у форматі онлайн у тих регіонах, де фізично складно дістатися до лікарні. Національний банк України у 2022 році рекомендував страховикам використовувати дистанційні методи врегулювання страхових випадків. Це дозволить спростити та пришвидшити процес виплати страхових сум. Якщо добровільне медичне страхування в Україні продовжує функціонувати навіть в умовах повномасштабної війни з рф, то питання реалізації обов'язкового медичного страхування тривалий час не може зазнати прискорення [5]. Навіть при його популяризації на рівні законодавства, ураховуючи низький рівень благополуччя основної частини населення, а також умови воєнної агресії та економічної кризи, і враховуючи відсутність реальної можливості повноцінного функціонування та забезпечення охорони здоров'я на державному рівні, вважається недопустимим перекладати всю відповідальність лише на кошти обов'язкового медичного страхування. Такий підхід призведе до втрати сутності ідеї загалом та може спричинити небезпечне соціальне напруження в суспільстві. Тому на поточному етапі розвитку нашої держави актуальним залишається вдосконалення добровільного медичного страхування в умовах ринкового саморегулювання [8].

Зважаючи на важливість та актуальність медичного страхування в Україні, важливо ретельно розглянути його основні завдання, спрямовані на забезпечення доступності та якості медичної допомоги населенню (рис.1).

Саме ці завдання становлять основу функціонування медичного страхування в Україні та спрямовані на забезпечення якості та доступності медичної допомоги для всього населення. Також доцільно розглянути основні принципи медичного страхування та визначити їхню необхідність (табл. 1). Можемо визначити, що суть страхування полягає в тому, що після одноразової проплати страхового внеску, який значно менший, ніж загальна вартість всіх медичних послуг, громадяни отримують можливість протягом визначеного у договорі строку користуватися комплексом медичних послуг в кількох платних клініках без додаткових витрат.

Рис. 1. Основні завдання медичного страхування в Україні [13].

Табл. 1. Принципи медичного страхування [11]

Принципи медичного страхування визначають основні засади, які керують цією системою забезпечення медичного захисту та взаємодіють, створюючи раціональну та ефективну систему медичного страхування, яка відповідає потребам різноманітного населення.

Подане групування відображає ключові принципи двох форм медичного страхування - добровільного та обов'язкового. Добровільне медичне страхування базується на принципах добровільності та доступності, де самі сторони визначають умови угоди. З іншого боку, обов'язкове медичне страхування ґрунтується на загальності та державності, гарантуючи кожному громадянинові право на медичне обслуговування. Некомерційний характер обов'язкового медичного страхування та його обов'язковість для всіх є ключовими відмінностями від добровільного страхування. Такий підхід сприяє розподілу фінансових ресурсів для забезпечення усіх громадян медичним захистом, що є важливим аспектом національної системи охорони здоров'я.

Існують різні риси, за яких класифікують медичне страхування. Залежно від джерел фінансування медичної страхової системи виділяють соціальну, змішану, бюджетну і приватну форми. Класифікація за видами показує поділ на різні види, зокрема на добровільне та обов'язкове, а також на індивідуальне (приватне) і корпоративне страхування (рис. 2).

Добровільне медичне страхування представляє собою форму особистого страхування, яка дає можливість внесення повних або часткових виплат за медичні та профілактичні послуги в разі захворювання чи розладу здоров'я, відповідно до умов укладеного договору та правил страхування [4].

Рис. 2. Форми медичного страхування [3]

Обов'язкове медичне страхування є значущим елементом системи соціального захисту населення, спрямованим на забезпечення доступу до необхідної медичної допомоги в разі захворювання [5]. Незважаючи на те, що медичне страхування вже не вважається ексклюзивною послугою, поліси Добровільне медичне страхування залишаються досить витратними. Мінімальна вартість економ - класу становить приблизно 300 доларів США на рік на одну особу, охоплюючи повний спектр необхідних послуг: лікування в лікарні, невідкладна медична допомога, поліклінічне обслуговування та надання медикаментів на всіх етапах лікування.

Проте, не дивлячись на це, добровільне медичне страхування поки не отримало значного розповсюдження на внутрішньому страховому ринку, як свідчить українська статистика. Згідно з даними, частка добровільного медичного страхування в загальному об'ємі страхового ринку становить лише 2,6 %, а загальна кількість застрахованих цим видом страхування складає 2 % від загальної чисельності населення, включаючи індивідуальних страхувальників - менше 1 %. Однак останнім часом, особливо в умовах економічної кризи в Україні, добровільне медичне страхування починає здобувати популярність, хоча й з чимось меншим за зростання автомобільного страхування [15].

Добровільне медичного страхування є частиною особистого страхування, який складає систему страхування, як важливого виду фінансово-комерційної діяльності, і трохи відрізняється від обов'язкового медичного страхування. Відмінності обов'язкового та добровільного медичного страхування класифікують за такими критеріями (табл. 2).

Табл. 2. Відмінності обов'язкового та добровільного медичного страхування [9]