Банківська система України в умовах воєнного стану: виклики та перспективи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Банківська система України в умовах воєнного стану: виклики та перспективи

Мазуркевич Юрій Олександрович, Малій Олена Григорівна, кандидат економічних наук, доцент, Державний біотехнологічний університет

Стаття присвячена питання дослідження роботи банківської системи в умовах воєнного стану. Досліджено вплив війни на функціонування банківської системи та бізнесу в Україні. Наслідки війни можуть суттєво ускладнити економічну активність в Україні та призвести до уповільнення економічного зростання. Формування банками антикризових стратегій та підтримка Національного банку і Уряду, є важливими передумовами утримання конкурентних позицій банків та фінансової стабільності в державі.

Банківський сектор - один із найбільш динамічних секторів економіки і від його ефективного функціонування залежить розвиток інших галузей та видів підприємницької діяльності. Повномасштабне вторгнення РФ на довгий час паралізувало українську економіку. Як ніколи раніше, відчувся прояв кризових явищ, що, перш за все, обумовлений нестабільністю фінансового стану суб'єктів господарювання та складністю політичної ситуації в країні.

З початком війни всі зусилля Національного банку України були направлені на забезпечення безперебійної роботи банківської системи, стримування девальвації національної валюти та відпливу капіталу за кордон. Попри масштабне вторгнення агресора, банківська система України продовжує повноцінно працювати.

Питанням стабільності фінансової системи та розвитку банківської діяльності присвячені дослідження науковців А.С. Гальчинського, О.В. Дзюблюка, І.О. Лютого, Б.Л. Луціва, О.П. Близнюк, Л.М. Прийдун, Л.О. Примостки, М.І. Савлуката багатьох інших дослідників.

За офіційною інформацією Національного банку України, банківський сектор України продовжує стабілізуватися після пройденого воєнного року та після попередніх років реформування та модернізації.

На кінець 2022 року кількість діючих банків складала 67 банків, з них кількість банків з іноземним капіталом - 30 банків [3]. За рік функціонування кількість банків зазнала скорочення, так з ринку пішли 4 банки, з них - 3 з іноземним капіталом (табл. 1). Стосовно частки банків з іноземним капіталом видно що близько половини складають банки з іноземним капіталам. Вважається, що дана частка маєте бути на рівні 25 %, 26-30 % - це задовільний рівень, 31-35 % - незадовільний, 36-40 % - небезпечний, а якщо 41-60 %, то це вже критичний рівень. Тобто, це означає певну загрозу для банківської системи.

З іншого боку, загальні активи банків з початку війни зросли з 2343615 млн. грн. у лютому до 2625325 млн. грн. у грудні [4]. Це може свідчити про підвищення довіри клієнтів до банків, або про збільшення обсягів фінансових операцій на ринку в цілому. Готівкові кошти у банках зросли з 75710 млн. грн. до 76 725 млн. грн., що свідчить про збільшення ліквідності банків. Строкові вклади в інших банках та кредити, надані іншим банкам, зросли з 65607 млн. грн. до 46657 млн. грн. [4]. Це може свідчити про збільшення співпраці між банками, які вкладають кошти один в одного, або про збільшення кількості кредитів, що надаються міжбанківськими лініями.

Кредити надані клієнтам за період військового стану в цілому зменшилися з 1092983 млн. грн. у лютому до 1075343 млн. грн. у грудні [3]. Однак, кредити, що надаються суб'єктам господарювання та фізичним особам, зросли. Це може свідчити про збільшення кредитування економіки в цілому. Загалом, можна сказати, що банківський сектор в Україні продовжує розвиватись, проте на ринку складні умови, що може впливати на діяльність окремих банків.

Загальні доходи банків зросли з 24944 млн. грн. у січні до 286899 млн. грн. у листопаді. Загальні витрати також зросли з 17800 млн. грн. у січні до 275 920 млн. грн. у листопаді. Прибуток банків склав 71145 млн. грн. за весь 2022 рік [4]. Найбільшою статтею доходів є процентні доходи, які складають більше половини (близько 60-70%) від загальних доходів. Найбільшою статтею витрат є загальні адміністративні витрати, які складають більше 25-30% від загальних витрат. Чистий прибуток банків у перші місяці року був позитивним, але у квітні та травні були помітні збитки. Проте, у подальших місяцях банки знову почали отримувати прибутки (табл. 1).

Таблиця 1. Основні результати діяльності банків України у 2022 році, млн. грн.*

*Складено за даними [3, 4].

Обсяг кредитів корпоративному сектору останніми роками зменшувався, так з 892900 млн. грн. в 2018 році [2] до 795405 млн. грн. в 2021 році, але у 2022 році зріс до 870470 млн. грн. [3]. Частка непрацюючих кредитів знижувалась з 56,03% в 2018 році до 36,10% в 2022 році, однак збільшилась до 40,51% в грудні 2022 року.

Обсяг кредитів фізичним особам збільшувався з 174448 млн. грн. в 2018 році до 256291 млн. грн. в 2022 році [4]. Частка непрацюючих кредитів знижувалась з 53,51% в 2018 році до 16,86% в 2022 році, але збільшилась до 32,04% в грудні 2022 року.

У 2021 році в результаті списання банками зарезервованих непрацюючих кредитів та активізації кредитування відбулося найсуттєвіше за останні роки зниження частки непрацюючих кредитів. Повномасштабна війна призвела до суттєвого погіршення платоспроможності позичальників, а отже - до зростання частки неповернених кредитів. У Нацбанку зазначають, що наслідки російської агресії - втрата доходів, руйнування активів та заставного майна, погіршення платоспроможності позичальників - негативно впливають на якість кредитного портфеля, призводять до зростання втрат від кредитного ризику та зумовлюють подальше зростання частки NPL.

Загальна тенденція зміни процентних ставок з 2018 по 2022 рік полягає у зниженні вартості кредитів. У 2018 році середня вартість кредитів складала 16,7%, а в 2022 році - 15,1% [3]. Загалом, протягом останніх п'яти років відбулося зниження процентних ставок на кредити в Україні.

Від ефективного функціонування банківського бізнесу залежить розвиток інших видів підприємницької діяльності. Оскільки існує тісний зв'язок між доходом, який отримують клієнти та прибутком банку, то це спонукає спрямовувати кредитні ресурси у найбільш прибуткові галузі, освоювати нові ніші кредитування, вводити нові форми кредитних продуктів, які часто супроводжуються високою ризиковістю, що в підсумку може призвести до значних втрат. Орієнтуючись на високу прибутковість, банки можуть втрачати ліквідність, що підвищує ризик неплатоспроможності й негативно впливає як на їх клієнтську базу, так і на всю банківську систему.

Згідно з офіційним сайтом Національного банку України, українські банки оцінюються різними рейтинговими агентствами, такими як Fitch Ratings, Moody's Investors Service, S&P Global Ratings, а також місцевими агентствами - Credit Rating, Expert-Rating, Rating-Agentur Expert-Rating та іншими [4].

За даними Міністерства фінансів України, рейтинги банків відображають їхню фінансову стійкість та надійність, а також є важливим інструментом для прийняття рішень щодо розміщення коштів. Рейтингові агентства використовують різні методики розрахунку рейтингу, проте всі вони враховують різні фактори, такі як фінансова стійкість, розмір банку, ефективність управління та інші. Зокрема, Fitch Ratings використовує методику розрахунку Viability Rating (VR), яка оцінює фінансову стійкість банку на основі аналізу його балансу, прибутку, ефективності управління та інших факторів. S&P Global Ratings використовує методику розрахунку Credit Rating, яка оцінює здатність банку погашати кредитні зобов'язання [10, 12]. Місцеві рейтингові агентства також використовують різні методики розрахунку рейтингів, проте вони також враховують фактори, які є важливими для фінансової стійкості банку.

Однією з ключових проблем бізнесу в Україні є недостатній доступ до фінансових ресурсів. Це пов'язано з тим, що українські банки, внаслідок війни та інших складних економічних умов, стали більш обережними в наданні кредитів. Банки також більш уважно стали дивитись на кредитоспроможність позичальників, що також може ставити перешкоди для бізнесу. Крім того, війна суттєво вплинула на економіку України в цілому, що стало причиною зменшення попиту на товари та послуги. Це може вплинути на прибутковість підприємств та їх можливість виконувати фінансові зобов'язання. До того ж, війна в Україні викликала значну нестабільність в економіці та політичному житті країни, що може вплинути на рішення іноземних інвесторів про вкладання коштів в український бізнес. Також, внаслідок війни, зменшилась кількість зарубіжних інвесторів, які були зацікавлені в українських компаніях та проектах, що також негативно впливає на доступність фінансових ресурсів. У цілому, війна в Україні має негативний вплив на бізнес та банківську систему країни. Однак, на фоні цих складних умов, український бізнес продовжує розвиватись, використовуючи можливості новітніх технологій та шукаючи нові шляхи розвитку.

Війна має значний вплив на банківську систему та бізнес в Україні:

• Зниження довіри до банківської системи: війна може призвести до зниження довіри населення до банківської системи, що може призвести до зменшення депозитів та позикових операцій.

• Зменшення ліквідності банків: війна може призвести до зменшення ліквідності банків, особливо тих, які мають бізнес у зоні конфлікту.

• Збільшення ризику кредитування: війна може призвести до збільшення ризику кредитування для бізнесу в зоні конфлікту та навколишніх районах.

• Збільшення кількості неплатоспроможних позик: війна може призвести до збільшення кількості неплатоспроможних позик, особливо для бізнесу в зоні конфлікту.

• Переривання банківських зв'язків з міжнародними партнерами: війна може призвести до переривання банківських зв'язків з міжнародними партнерами, що може призвести до складнощів у міжнародному бізнесі та обміні валют.

• Підвищення вартості кредитів: війна може призвести до підвищення вартості кредитів через збільшення ризику кредитування та зменшення ліквідності банків.

• Збільшення ризику краху бізнесу: війна може призвести до збільшення ризику краху бізнесу через зниження попиту на товари та послуги, зменшення доходів населення та зміна підприємницької активності в зоні конфлікту.

• Складність забезпечення безпеки: війна може призвести до складнощів у забезпеченні безпеки підприємств, що працюють в зоні конфлікту, що може призвести до зменшення їх ефективності.

• Зниження інвестицій: війна може призвести до зниження інвестицій, особливо в зоні конфлікту та навколишніх районах, що може призвести до зниження розвитку бізнесу та зростання безробіття.

• Підвищення податків та зборів: уряд може збільшити податки та збори, щоб забезпечити потреби військових та реабілітації зони конфлікту, що може призвести до збільшення витрат для бізнесу та зменшення їхньої прибутковості.

Розвиток фінансових технологій (FinTech) в останні роки суттєво змінив банківський сектор. FinTech - це використання технологій для покращення та спрощення фінансових послуг, що надаються клієнтам банків. Деякі з причин, які призвели до розвитку FinTech у банківському секторі:

У Зростання конкуренції: з'явлення нових банків, що базуються на цифрових технологіях, створює конкуренцію для традиційних банків. Це примушує традиційні банки шукати способи вдосконалення своїх послуг та збільшення своєї ефективності.

У Зміна попиту клієнтів: з появою нових технологій з'являється можливість для клієнтів більш зручно користуватися банківськими послугами через інтернет, мобільний додаток чи віртуальний асистент. Клієнти більш не хочуть відвідувати фізичні відділення банків, вони хочуть здійснювати операції онлайн та отримувати якісні та швидкі відповіді на свої запитання.

У Використання нових технологій: банки стали використовувати нові технології, такі як штучний інтелект, блокчейн, що дозволяє покращувати процеси автоматизації та забезпечувати більш безпечні та швидкі фінансові послуги.

Деякі з важливих фінансових технологій, що використовуються банками:

> Мобільні платежі: це технологія, що дозволяє клієнтам здійснювати оплату через мобільні пристрої. Це дозволяє здійснювати безконтактні платежі та перекази грошей між користувачами.

> Інтернет-банкінг: це онлайн-сервіс, що дозволяє клієнтам здійснювати банківські операції через інтернет, такі як переказ грошей, оплата рахунків, замовлення кредитів та інших фінансових послуг.

> Штучний інтелект: це технологія, що дозволяє банкам використовувати алгоритми машинного навчання для аналізу великих обсягів даних та розуміння поведінки клієнтів. Це допомагає банкам вирішувати проблеми з боргами та шахрайством, а також прогнозувати фінансові тенденції.

> Блокчейн: це розподілена база даних, що дозволяє зберігати та обробляти інформацію в криптографічно захищеному середовищі. Блокчейн дозволяє банкам створювати безпечні та надійні фінансові транзакції та зменшувати витрати на обслуговування клієнтів.

У цілому, розвиток фінансових технологій в банківському секторі дозволяє банкам покращувати якість своїх послуг, збільшувати ефективність та знижувати витрати. Однак, він також має свої ризики, такі як можливість кібератак та зловживання даними клієнтів. Тому, банки повинні забезпечувати достатню кібербезпеку та захист особистих даних своїх клієнтів.

Крім того, розвиток фінансових технологій може призвести до зменшення ролі традиційних банків у фінансовій системі. Наприклад, платіжні системи, такі як PayPal можуть конкурувати з традиційними банками у наданні платіжних послуг. Також, розвиток криптовалют та блокчейн технологій може призвести до зменшення ролі банків у проведенні транзакцій.

Відтак, війна мала серйозний вплив на банківську систему країни і бізнес в цілому. Однією з головних проблем є зменшення ліквідності банківської системи внаслідок зменшення економічної активності і втрати довіри до банків внаслідок загострення конфлікту. Багато банків стали масово продавати активи, щоб збільшити шляхи виживання, такі як зменшення витрат, реструктуризація бізнесу, розширення експортних ринків, пошук інвестицій тощо. Більшість підприємств витратили значну частину свого капіталу на забезпечення безпеки працівників, що також негативно вплинуло на їхню фінансову стабільність. Загалом, війна мала серйозний вплив на банківську систему та бізнес, що призвело до складнощів в економічному розвитку країни та зростанні її залежності від зовнішньої допомоги. Однак, окремі підприємства та фінансові установи змогли успішно адаптуватись до нових умов та знайти шляхи для подальшого розвитку.

Наприклад, фінтех-компанії, які пропонують інноваційні технології та фінансові послуги, зуміли успішно розвиватись в Україні та отримувати інвестиції. Крім того, війна призвела до руйнування і пошкодження бізнес-інфраструктури, зокрема, складів, магазинів, заводів, що призвело до значного зменшення обсягів виробництва та продажів бізнесу. Це негативно вплинуло на банківський сектор, оскільки підприємства не змогли повернути свої позики банкам, що призвело до збільшення простроченої заборгованості.

Крім того, війна призвела до розмежування країни на тимчасово окуповані території, які стали недоступні для підприємств, банків та інших установ. Це спричинило складнощі у здійсненні фінансових операцій та укладенні договорів. Український бізнес стикнувся зі значними труднощами внаслідок війни, зокрема зменшенням обсягів виробництва, скороченням замовлень, зростанням цін на сировину і енергетичні ресурси, зменшенням споживчого попиту. Ці чинники зробили бізнес вразливим і змушеним шукати нові шляхи виживання, такі як зменшення витрат, реструктуризація бізнесу, розширення експортних ринків, пошук інвестицій тощо. Більшість підприємств витратили значну частину свого капіталу на забезпечення безпеки своїх працівників, що також негативно вплинуло на їхню фінансову стабільність. Загалом, повномасштабне вторгнення мало серйозний вплив на банківську систему та бізнес в Україні, що призвело до складнощів в економічному розвитку країни та зростанні її залежності від зовнішньої допомоги.

Таким чином, наслідки війни можуть суттєво ускладнити економічну активність в Україні та призвести до скорочення економічного зростання та розвитку. Уряд та Національний банк мають вживати заходів для підтримки бізнесу та банківської системи, такі як надання фінансової підтримки, зниження податків та зборів, а також збільшення інвестицій у регіони, які потерпають від війни.

банк антикризовий конкурентний війна

Джерела

1. Банківське кредитування в Україні: посткризове перезавантаження: монографія / С.М. Аржевітін, Т.С. Шемет, Н.В. Циганова; за ред. С.М. Аржевітіна. Київ: КНЕУ, 2017. 407.

2. Малій О.Г. Джерела фінансового забезпечення інноваційного розвитку. Актуальні проблеми інноваційної економіки. 2020. №4. С.72-77.

3. Міністерство фінансів Украни.

4. Національний банк України.

5. Постанова Правління Національного банку України «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану». № 18 від 24.02.2022 року.

6. Rozhko О.D., Marenych T.H., Onegina V.M., Belyayeva L.A., Maliy O.G. Bank Credit in Financial Provision of Agricultural Enterprises. Financial and credit Activity: Problems of Theory and Practice. Vol. 4. № 31. 2019. P. 41-51.

7. Ставерська Т.О., Жилякова О.В. Аналіз сутності дефініції «антикризова стратегія» та її роль в процесі антикризового управління підприємством. Scientific Journal «ScienceRise», 2016. №12/1(29). С. 14-17.

8. Українська асоціація банків.

9. Український банківський союз.

10. Fitch Ratings.

11. Moody's Investors Service.

12. S&P Global Ratings.

Размещено на Allbest.ru