Молекулярно-генетична диференціація генеалогічних ліній української чорно-рябої молочної породи за ознаками молочної продуктивності

Прискорення селекційної роботи з породами великої рогатої худоби молочного напрямку продуктивності в Україні. Використання молекулярно-генетичних маркерів та картування на хромосомах великої рогатої худоби головних генів молочної продуктивності.

Рубрика Биология и естествознание
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 06.06.2013
Размер файла 31,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

МОЛЕКУЛЯРНО-ГЕНЕТИЧНА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ГЕНЕАЛОГІЧНИХ ЛІНІЙ УКРАЇНСЬКОЇ ЧОРНО-РЯБОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ ЗА ОЗНАКАМИ МОЛОЧНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ

М.І. Гиль, доктор сільськогосподарських наук

професор, член НААН України

В.А. Волков, аспірант

Миколаївський державний аграрний університет, Україна

Постановка проблеми

Одним з найпоширеніших напрямків прискорення селекційної роботи з породами великої рогатої худоби молочного напрямку продуктивності в Україні є використання молекулярно-генетичних маркерів [10]. Останніми роками все більшою реальністю є твердження деяких дослідни- ків про те, що «молекулярна генетика прибуває на ферми» [9]. Саме впровадження молекулярно-генетичних методів у реальні селекційні програми може і дозволяє досягати за короткий час таких ефектів, які в минулому, як відомо, очікувалися роками. Проте, необхідно підкреслити, що ефективність викорис- тання молекулярно-генетичних маркерів у селекційній роботі істотно залежить від вибору молекулярно-генетичних маркерів і ознак, у контролі розвитку яких вони беруть участь, а також від селекційного завдання, що вирішується.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Загальновизнаним є те, що економічно найбільш ефективним є використання молекулярно-генетичних маркерів в роботі із племінними тваринами, у процесі оцінки їхньої племінної цінності, з урахуванням підбору відповідних варіантів схрещувань [19]. Але слід зазначити, що задля прискорення вдосконалювання молочної продуктив- ності спеціалізованих порід великої рогатої худоби виділяють два основних на-прямки використання молекулярно-генетичних маркерів. Один із них - картування на хромосомах великої рогатої худоби головних генів молочної продук- тивності (Quantitive Trait Loci - QTL) [10].

Передбачається, що картування QTL може призвести до формування принципово нового етапу в селекції - селекції за допомогою маркерів (Marker Assistant Selection - МАS). Хоча аналіз накопичених даних за результатами такого прийому оцінки свідчить про їхню крайню суперечливість. Так, картування QTL головних ознак молочної продуктивності (надій, кг; вміст жиру й білка, % в молоці) у тварин однієї й тієї ж голштинскої породи виявило різну локалізацію таких генів у хромосомах залежно від країни, де виконувалися дослідження [6]. Напевно, що результати таких досліджень будуть в істотно залежати від специфіки генофондів розглянутих порід тварин, а також від факторів навколишнього середовища, у якій вони відтворюються.

Інший напрямок досліджень пов'язаний з виявленням структурних генів, поліморфізм яких може вносити істотний вклад у мінливість характеристик молочної продуктивності. Для її характеристики у першу чергу розглядаються гени білків молока й деякі системні регулятори, такі як соматотропний гормон, тобто гени-кандидати прямого контролю продуктивних ознак [10]. У генетичну диференціацію між групами корів, що відрізняються за характеристиками молочної продуктивності, можуть втягуватися й генетико-біохімічні системи, поліморфізм яких раніше дозволив виявити відмінності між породами різного на- прямку продуктивності [1].

Постановка завдання.

Враховуючи вищенаведене та з метою оцінки мо- жливість використання таких генів для прискорення вдосконалення української чорно-рябої молочної породи, у представленій роботі виконано порівняльний аналіз поліморфізму й розподілу алелей генів к-казеїну (CSN3), в- лактоглобуліну (BLG), соматотропіну (GH) і лептину (LEP) у представників п'яти генеалогічних ліній худоби, що мають внутріпородні відмінності за голо- вними ознаками їх селекції. Методика досліджень. Матеріалом досліджень була українська чорно-ряба молочна порода (УЧРМ) оцінена в умовах ВАТ «Племзавод «Степной» Запорізької області і представлена п'ятьма генеалогічними лініями - 1650414.73 Валіанта, 1491007.65 Елевейшна, 30587 Аннас Адема, 1629391.72

Хановера РЕД, 352790.79 Старбака. Кров для досліджень брали з яремної вени з наступною консервацією гепарином (у розрахунку 25 МО препарату на 1 мл крові). Електрофоретичні дослідження проводили методами горизонтального крохмального (14 %) і вертикального поліакриламідного (12 %) електрофорезів з наступним гістохімічним фарбуванням за загальноприйнятими методиками із власними модифікаціями.

Сумарну ДНК виділяли із клітин периферійної крові в представників УЧРМ за нижче наведеною методикою. До 200 мкл гепаринізованої цільної крові додавали 1 мл деіонізованої H2O, далі зразок заморожували-відтаювали. Центрифугували 5 хв. при 7 тис. об/хв. Супернатант зливали, додавали 1 мл де- іонізованої H2O, струшували на вортексі й повторювали процедуру до появи безбарвного осаду. Останній суспензували в 500 мкл розчину, що містить 25 мМ ЕДТА, рН 8,0 і 75 мМ NаС1. Зразок інкубували 120 хв. при t+56°С, струшуючи кожні 30 хв. на вортексі, після чого суміш екстрагували рівним об- сягом хлороформу й знову інкубували 30 хв. при кімнатній температурі. Центрифугували 5 хв. при 14 тис. об/хв. З водної фази ДНК здійснювали пре- ципітацію 2,5 обсягами 96 % етанолу або рівним обсягом ізопропанолу. Зразок витримували від 30 до 60 хв. при t -20°С, і центрифугували 15 хв. при 14 тис. об/хв. ДНК-осад промивали 70 % етанолом, підсушували при кімнатній темпе- ратурі й розчиняли в 50 мкл деіонізованої Н2О.

Для полімеразної ланцюгової реакції (ПЦР) використали стандартну реак- ційну суміш обсягом 10 мкл: H2O деіонізованої - 4,3 мкл; буфер ПЦР - 5-х (15 м Мg-1,0 мол) 2,0 мкл; DNTP суміш 10-х (2 мМ кожного) - 0,8 мкл; два прай- мери (70 ng кожного) - 0,8 мкл; Taq-полімераза (1мл/1000 U) - 0,1 мкл; DNA 50-100 ng - 2,0 мкл.

Для проведення ПЦР використали ампліфікатор фірми «Eppendorf» (Німе- ччина). Електрофорез проводили в 2 % агарозному гелі з використанням 1х Тве-буферу, зони ДНК типували в ультрафіолетовому світлі після фарбування гелю бромистим етідієм.

Для ПЦР-ампліфікації поліморфізму гену соматотропного гормону (GH), фрагменту гену в-лактоглобуліну (BLG), фрагменту гену к-казеїну (CSN3) та лептину (LEP) використали спеціально підібрані праймеры.

Температурний режим для фрагменту гена к-казеїну (CSN3) включав поча- ткову денатурацію 2 хв. при t+95°С з такими 35 циклами: денатурація - 30 с при 95°С, відпал праймерів - 30 с при 61°С та синтез - 1 хв. при 72°С. Завершував реакцію кінцевий синтез - 5 хв. при 72°С. При використанні рестриктази Hind III виявляли два алельних варіанти А та В. У носіїв генотипу АА сайт рест- рикції для цієї рестриктази відсутній, в той час як присутній нерестриктний продукт ампліфікації розміром 273 п.н. і складався він з ділянки 4 екзону й 4 інтрону гену [16]. У тварин з генотипом ВВ після рестрикції виявляється два фрагменти довжиною 182 і 91 п.н. [12].

Умови ПЦР для фрагменту гену в-лактоглобуліну (BLG) включали початкову денатурацію 95°С - 2 хв., наступні 40 циклів: 95°С - 30 с, 58°С - 30 с, 72°С - 1 хв. і кінцевий синтез - 72°С - 5 хв. Ділянка ампліфікації, довжиною 247 п.н. складалась із фрагмента 4-го екзону й 4-го інтрону [18]. Після обробки рестриктазою Hae III генотип АА має один сайт рестрикції й у результаті на фореграмі продуктів ампліфікації виявляються два фрагменти довжиною 148 і 99 п.н., а в носіїв генотипу ВВ є присутнім другий сайт рестрикції, що призводить до формування трьох фрагментів рестрикції довжиною 99 і двох фрагментів з довжиною 74 п.н. [7].

Умови ПЦР для гену соматотропного гормону (GH) включали початкову денатурацію 95°С - 2 хв., наступні 35 циклів: 95°С - 20 с, 62°С - 20 с, 72°С - 40 с, і кінцевий синтез - 72°С - 5 хв. У цих умовах ампліфікувався фрагмент 5- го екзону GH довжиною в 223 п.н. [13]. При використанні рестриктази Alu I у цій ділянці виявлено два алельні варіанти, позначені як L (лейцин у позиції 127) і V (валін у цій же позиції). У носіїв LL після рестрикції виявляються два фраг- менти довжиною 171, 52 п.н., а в VV сайт рестрикції відсутній і виявляється не- рестриктний фрагмент довжиною в 223 п.н.

Умови ПЛР для гену лептину (LEP) містили в собі початкову денатурацію 95°С - 2 хв., наступних 35 циклів: 95°С - 20 с, 62°С - 20 с, 72°С 40 с, і кінцевий синтез 72°С - 5 хв. Аналіз поліморфізму за локусом LEP проводили шляхом оцінки довжин рестрикційних фрагментів, одержуваних після обробки продукту ампліфікації (1830 п.н.) рестриктазою Sau3AI.

За допомогою електрофорезу в агарозному гелі розподіляли продукти рестрикції, фарбували бромистим етідієм та здійснювали візуалізацію результатів під УФ променями при довжині хвилі 380 нм. Визначали розміри рестриктів за допомогою маркера молекулярної ваги 0,1-kb DNA Ladder (Gibco BRL).

Результати досліджень. Результати аналізу розподілу алелей по 4-х досліджених структурних генах представлені в таблиці 1.

Встановлено, що по розподілу алелей і генотипів структурних генів, за якими виявляються відмінності між породами великої рогатої худоби молочного й подвійного напрямку продуктивності [1], виявлені загально-породні характеристики і не істотні відмінності між генеалогічним лініями УЧРМ породи, що відрізняються за жирно-, білковомолочністю і величиною надою.

Таблиця 1. Розподіл генотипів, алельних варіантів по локусах CSN3, GH, LEP та BLG у корів української чорно-рябої молочної породи

Локуси і генотипи

Генеалогічні лінії української чорно-рябої молочної породи

Валіанта

Елевейшна

Аннас Адема

Хановера РЕД

Старбака

LEP (n)*

26

18

3

20

21

CC

0,423

0,500

0,333

0,450

0,667

CT

0,462

0,500

0,667

0,500

0,238

TT

0,115

0,000

0,000

0,050

0,095

С

0,654

0,750

0,667

0,700

0,786

Т

0,346

0,250

0,333

0,300

0,214

CSN3 (n)*

26

18

3

20

21

АA

0,615

0,667

1,000

0,650

0,571

AB

0,346

0,278

0,000

0,300

0,381

BB

0,039

0,055

0,000

0,050

0,048

A

0,788

0,806

1,000

0,800

0,762

B

0,212

0,194

0,000

0,200

0,238

GH (n)*

26

18

3

20

21

LL

0,000

0,000

0,000

0,000

0,000

LV

0,885

0,778

0,667

0,650

0,762

VV

0,115

0,222

0,333

0,350

0,238

L

0,442

0,389

0,333

0,325

0,381

V

0,558

0,611

0,667

0,675

0,619

BLG (n)*

26

18

3

20

21

AA

0,308

0,333

0,667

0,300

0,238

AB

0,230

0,389

0,000

0,500

0,524

BB

0,462

0,278

0,333

0,200

0,238

A

0,423

0,528

0,667

0,550

0,500

B

0,577

0,472

0,333

0,450

0,500

Примітка: (n)* - кількість генотипованих тварин к-казеїн (CSN3) - один з деяких відомих генів, що пов'язаний з ознаками сиропридатності молока. Його важлива функціональна роль полягає в захисті міцел молока від преципітації іонами кальцію, у формуванні оболонки навколо міцел, упереджаючи їхню агрегацію. При гідролізі к-казеїну відбувається коагуляція молока, утворення осаду казеїну й формування згустку, що використо- вується в сироварінні

Продукт ампліфікації гена CNS3 із зазначеними в розділі «матеріали і ме- тоди дослідження» праймерами включає ділянку 4-го екзону й 4-го інтрону ге- ну. Після рестрикції цього фрагменту рестриктазою Hind III виявляються два алельні варіанти А та В. Варіант В гену CSN3 характеризується наявністю двох крапкових мутацій, у положеннях 136 і 148, що викликають амінокислотні за- міни Тир на Ізо та Ала на Асп [16]. Присутність алельного варіанта В локусу CSN3 істотно поліпшує якість твердих сирів. ВВ-генотип спричиняє на 5-10% більший вихід сиру, ніж АА генотип [12]. Виявляється тісний зв'язок між полі- морфізмом молочного білка й сичуговим осадженням молока. Осадження мо- лока від корів з генотипом CNS3 АА під впливом сичугового ферменту триває довше, ніж осадження молока від корів з генотипом АВ і особливо із ВВ- генотипом. Присутність алелю В у локусі к-казеїну - економічно важлива для сировиробництва селекційна ознака у великої рогатої худоби, що має спеціалі- зацію в молочному напрямку продуктивності. Спрямоване формування стад ко- ровами, які є носіями цього алелю з метою забезпечення сировиробництва, мо- гла б сприяти більш повному використанню генетичного потенціалу тварин. Це особливо важливо у зв'язку з тим, що в молочних порід великої рогатої худоби, зокрема у голштинської і отриманими з її використанням як поліпшуючої поро- ди, виявляється низька частота зустрічальності алельного варіанту CNS3 В [3].

У наших дослідженнях (табл. 1) низька частота зустрічальності алелю CNS3 В спостерігалася в лініях Валіанта, Елевейшна, Ханновера РЕД та Старбака, причому у представниць Аннас Адема - взагалі відсутня. У дослідних групах Валіанта та Старбака особин-гетерозигот за вивченим локусом будо по- рівняно більше (34,6…38,1%) за аналогів інших груп - 27,8…30,0%, відповідно. Отримані дані свідчать про те, що алелі локусу CNS3 включалися в міжгрупову диференціацію розглянутих ліній худоби, але без кардинально різних характе- ристик.

в-лактоглобулін (ВLG) - білок, який, на відміну від казеїнів, не осаджується сичуговим ферментом, не входить до структури міцел і є сироватковим біл- ком. Біологічна функція ВLG, як передбачається, пов'язана із транспортом віта- міну А. Цю гіпотезу підтверджує відкриття рецепторів для комплексу ВLG і ре- тинолу в кишечнику новонароджених телят, що сприяє засвоєнню ліпідів. Ген ВLG має розмір 4662 п.н. і складається з 7 екзонів і 6 інтронів.

Щодо локусу BLG, то ділянка ампліфікації довжиною 247 п.н. включала фрагменти 4-го екзону й 4-го інтрону. Алель BLG А несе один сайт рестрикції для рестриктази Hae III, який призводить до формування двох фрагментів рест- рикції 148 і 99 п.н., а BLG В у ділянці довжиною в 148 п.н. має додатковий дру- гий сайт рестрикції Hae III і після рестрикції спостерігається формування трьох фрагментів: одного довжиною 99 і двох фрагментів з довжиною 74 п.н. Варіант BLG В відрізняється від А наявністю двох крапкових мутацій, що призводять до амінокислотних замін Асп > Глу й Вал > Ала в положенні 64 і 118, відповідно

Експресію варіанту B зв'язують із високим вмістом у молоці казеїнових бі- лків, більшим відсотком жиру й кращими параметрами казеїнового коагуляту. Варіант А контролює високий вміст сиворовоткових білків і сумарний вміст білків молока. У молоці корів з генотипом АВ спостерігається наявність обох алельних форм BLG з перевагою форми А [7].

У наших дослідженнях частота зустрічальності варіанта BLG А виявилася істотно вище в особин лінії Анас Адема (66,7 %), хоча це може бути ефектом вибірки (табл. 1). Худоба ліній Ханновера РЕД та Старбака за локусом BLG мали близький відсоток гетерозигот (відповідно 50,0 % і 52,4 %), проте в дослідних групах Валіанта та Старбака частота алелі BLG В мала близькі значення - 0,577 та 0,500. Варто зазначити, що розподіл генотипів за дослідженим локусом у тварин лінії Старбака відповідав характеристиці «ідеальної популяції» - 25:50:25, а от гетерозигот АВ серед тварин лінії Аннас Адема не зафіксовано, проте особин-гомозигот більше за геторозиготні генотипи встановлено в пред- ставників лінії Валіанта.

Молекулярною особливістю гену гормону росту (GH) є те, шо він склада- ється з п'яти екзонів і чотирьох інтронів, загалом це більше 2 т.п.н. У великої рогатої худоби ген гормону росту локалізовано в 19 хромосомі. У цього виду було ідентифіковано окремі мутації в гені гормону росту [17]. Надано характе- ристику основних алельних варіантів цього гена в європейської великої рогатої худоби, що виникли завдяки нуклеотидним замінам у різних районах гену.

Особлива увага приділяється нуклеотидній заміні в 5 екзоні кодону лейцину (CTG) на кодон валіну (GTG) у положенні 127 поліпептидного ланцюгу, що призводить до появи алельних варіантів А та В. Ці алелі виявляються за допомогою рестриктази Alu I [20] і позначаються як алель L (лейцин) і V (валін). GH є системним регулятором фундаментальних біохімічних процесів, що лежить в основі загального обміну в усіх тварин. У ссавців описано його лактогенну ак- тивність. Відомо, що введення екзогенного GH стимулює ріст і розвиток молочної залози й збільшує вихід молока в корів на 10-40 % [8, 18]. Виявлено також, що при цьому знижується рівень жиру й збільшується кількість м'язової ткани- ни в туші. Тому не дивно, що GH викликає такий великий інтерес як маркер ряду характеристик продуктивності тварин. Особлива увага приділяється полі- морфізму алелів L і V, оскільки було показано, що молоко корів з генотипом LL містить більший відсоток жиру й білка, ніж у тварин з генотипом VV [8, 18].

У наших дослідженнях було виявлено, що дійсно, українська чорно-ряба молочна худоба, як дочірня до голштинської порода, має вищу зустрічальність алелю GH V, особливо в лініях Елевейшна, Аннас Адема, Ханновера РЕД і Старбака (табл. 1). Ці спостереження відповідають літературним даним, але і свід- чать одночасно про те, що в лініях відбувається і звуження відмінності за час- тотами гена, як це характерно аналогам дослідної групи Валіанта (L - 0,442; V - 0,558), тобто відбуваються внутрішньолінійні ізоляційні зміни у ції новій породі молочної худоби. Характерною осбливістю для всієї української чорно-рябої молочної породи нами встановлено абсолютну відсутність генотипів LL сома- тотропіну, причому незалежно від лінійної належності, а також переважаюча зустрічальність гетерозигот, що відповідає так званій «балансовій моделі» структури популяції [5]. Можливо, це один із прикладів молекулярного рівня, що підтверджує таку тривалу вікову стійкість до високого продукування молока голандської, далі голштинської, чорно-рябої і зараз - української чорно-рябої молочної породи.

Гормональний білок - лептин регулює жирові відкладення в організмі, а також впливає на багато інших фізіологічних процесів, наприклад стимуляцію статевого дозрівання, метаболізм глюкози, літогенез, ліполіз і термоліз [15].

Дослідники знайшли понад 20 поліморфних сайтів, з яких тільки шість знаходяться в екзонах, і лише два з них призводять до амінокислотних замін.

Ученими встановлено зв'язок поліморфізму сайтів рестрикції з «оплатою» корму в тварин [4, 6]. Проте в наших дослідженнях УЧРМ худоба усіх генеалогічних ліній характеризувалася явною перевагою за частотою алелі С з вищими значенями в ровесниць ліній Старабака. Тварини ж ліній Валіанта, Елевейшна та Ханновера РЕД мали майжу тотожну в межах груп досліджень частоту особин гомо- та гетерозиготних генотипів СС й СТ. А от повна відсутність корів з генотипом ТТ за геном лептину встановлена лише в ровесниць з ліній Елевей- шна та Аннас Адема.

Висновки

Отримані дані дозволяють зробити висновки:

1. Порівняльний аналіз поліморфізму чотирьох структурних генів свідчить про те, що усередині української чорно-рябої молочної породи відмінності за лінійною належністю худоби асоційовані з усіма дослідженими генами.

2. Українська чорно-ряба молочна порода має низьку зустрічальність алелі В гену CNS3, а тому молоко від цих тварин не є бажаним за ознаками сиропридатності.

3. Вивчені генеалогічні лінії УЧРМ породи, з огдяду на характеристику частоти алельних варіантів гену G, мають різу потенцію щодо росту організму тварин цих ліній, кількість створюваного ними молока та його насиченість молочним жиром, в чому також проявляється диференціація породи з урахуванням її лінійної структури.

4. В окремих лініях УЧРМ породи відсутні представники з гомозиготними (ген LEP ТТ - лінії Елевейшна та Аннас Адема, ген CNS3 ВВ лінія Аннас Адема) чи гетерозиготним генотипами (ген CNS3 АВ - лінія Аннас Адема, ген BLG AB - лінія Аннас Адема) і абсолютно не встановлено гомозигот для дослі- дженої породи усіх лінй за геном GH LL, що може бути ефектом провадженої селекції.

5. Отримані дані дозволяють вважати, що в одні і ті ж самі характеристики молочної продуктивності поліморфізм різних структурних генів може вно- сити неоднаковий вклад при міжлінійних порівняннях, а також забезпечувати специфічні концентрації алелів і генотипів.

селекційний рогатий молочний генетичний

Література

1. Генетичний компонент біорізноманіття великої рогатої худоби / Т.Т. Глазко, М.В. Зубець, А.В. Кушнір та ін. -- К. : КВИЦ, 2005. -- 200 с.

2. Глазко В.І. Біохімічна генетика овець / В.І. Глазко. -- СОАН. -- Ин-т цитол. і генет. --1985 -- 168 с.

3. Журавель Є.В. Розподіл аллельных і генотипових частот за локусом каппа-казеина в різних порід великої рогатої худоби / Є.В. Журавель, В.І. Глазко // С.-г. біологія. -- 1998. -- № 6. -- С. 87--92.

4. Методичні рекомендації щодо використання методу полімеразної ланцюгової реакції в скотарстві / Р. В. Облап, Н. Б. Новак, М. Д. Мельничук та ін. -- Біла Церква, 2010. -- 66 с.

5. Трофименко О.Л. Генетика популяцій : навчальний посібник / О.Л. Трофименко, М.І. Гиль -- Миколаїв, 2003. -- 226 с.

6. Харченко П.Н. ДНК-технологии в развитии агробиологии / П.Н. Харченко, В.И. Глазко. -- М. : Воскресенье, 2006. -- 480 с. : ил.

7. An association of growth hormone, K-casein, в-lactoglobulin, leptin and Pit-1 loci polymorphism with growth rate and carcass traits in beef cattle / L. Zwierzchowski, J. Oprzadek, E. Dymnicki, P. Dzierzbick Animal Science Papers and Reports -- 2001. -- V.19. -- P. 65--78.

8. Comparison of selected gene polymorphisms in Polish Red and Polish Black - and - White cattle / M. Klauzinska, L. Zwierzchowski, E. Siadkowska et. al. // Animal Science Papers and Reports. -- 2000. -- V. 18. -- № 2. -- P. 107--116.

9. Comparative PRNP genotyping of U.S. cattle sires for potential association with BSE / C.M. Seabury, J.E. Womack, J. Piedrahita, J.N. Derr // Mamm Genome. -- 2004. -- V. 15. -- N. 10. -- P. 828---833.

10. Dekkers J.C.M. Commercial application of marker- and gene-assisted selection in livestock : Strategies and lessons / J.C.M. Dekkers // J. Anim. Sci. -- V. 82 (E. Suppl.). -- 2004. -- P. 313--E328.

11. Di Stasio L. Lack of association of GHl and Poulfl gene variants with meat production traits in Piemontese cattle / L. Di Stasio, S. Saratore, A. Alberta // Animal Genetics. -- 2002. -- V. 33. -- P. 61--64.

12. Eggena F.R. Die Untersuchung von Kasein genen mittels DNA-Analyse / F.R. Eggena // ETH Lan-dwirtschaft Schweb Band. -- 1992. -- P. 231--235.

13. Growth hormone and insulin-like growth factor I concentrations in bulls of various growth hor- mone genotypes / P. Schlee, R. Graml, E. Schallenberger et al. Theor. Appl. Genet. --1994. -- V. 88. -- P.497--500.

14. Harris H. Handbook of enzyme electrophoresis in human genetics / H. Harris, D.A. Hopkinson. -- Amsterdam: North-Holland Publ. Comp., 1976. -- 680 p.

15. Houseknecht K.L. The biology of leptin - a review / K.L. Houseknecht, C.A. Baile, R.L. Matteri, M. E. Spurlok // Journal of Animal Science. -- 1998. -- Vol. 76. -- p. 1405--1420.

16. Kaminski S. Kappa-casein genotyping of Polish Black-and-White x Holstein-Friesian bulls by po- lymerase chain reaction / S. Kaminski, L. Figiel // Genetica Polonica. -- 1993. --V. 34. -- P. 65--72.

17. Lagziela A. DNA sequence of SSCP haplotypes at the bovine growth hormone (bGH) gene /

A. Lagziela, M. Soller // Animal Genetics -- 1999. -- V. 30. -- P. 362--365.

18. Medrano J.F. Polymerase chain reaction amplification of bovine в-lactoglobulin genomic se- quences and identification of genetic variants by RFLP analysis / J.F. Medrano, E. Aquilar-Cordova // Animal Biotechnology. -- 1990. -- № 1. -- P. 73--77.

19. Togashi K. Overview of genetic evaluation in dairy cattle / K. Togashi, C.Y. Lin, K. Yokouchi // Animal Science Journal. -- 2004. -- V.75. -- P. 275--284.

20. Variants of somatotropin in cattle: gene frequencies in major dairy breeds and associated milk production / M.C. Lucy, S.D. Hauser, P.J. Eppard et. al. // Domestic Animal Endocrinology -- 1993. -- V. 10 -- P. 325--333.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Основні особливості створення нового селекційного матеріалу, причини використання маркерних ознак в селекції при створенні нових популяцій. Сутність терміну "Marker-Assisted Selection". Аналіз генетичних маркерів м’ясної продуктивності свиней та корів.

    курсовая работа [401,4 K], добавлен 27.08.2012

  • Механізми дії регуляторів росту рослин, їх роль в підвищенні продуктивності сільськогосподарських культур. Вплив біологічно-активних речовин на площу фотосинтетичної поверхні гречки, синтез хлорофілів в її листках, формування його чистої продуктивності.

    реферат [19,0 K], добавлен 10.04.2011

  • Об'єкти і методи онтогенетики. Загальні закономірності і стадії індивідуального розвитку. Генетична детермінація і диференціація клітин. Диференційна активність генів і її регуляція в процесі розвитку. Летальна диференціація клітин за розвитку еукаріотів.

    презентация [631,0 K], добавлен 04.10.2013

  • Огляд термінаторних технологій, які використовують трансгенез з метою пригнічення фертильності на генетичному рівні. Розкрито молекулярно-генетичні основи технології, що обмежують використання на рівні ознаки. Опис технології створення гібридних сортів.

    статья [608,3 K], добавлен 21.09.2017

  • Використання методів біотехнології для підвищення продуктивності сільськогосподарських культур. Розширення і покращення ефективності біологічної фіксації атмосферного азоту. Застосування мікроклонального розмноження. Створення трансгенних рослин.

    курсовая работа [49,7 K], добавлен 23.07.2011

  • Вивчення геному людини в рамках міжнародної програми "Геном людини". Особливості гібридизації клітин у культурі, картування внутрішньо хромосомного і картування за допомогою ДНК-зондів. Можливості використання знань про структуру геному людини в медицині.

    курсовая работа [354,6 K], добавлен 21.09.2010

  • Способность организмов передавать свои признаки и особенности развития потомству на молекулярно-генетическом уровне. Изменчивость наследственного материала. Процесс возникновения мутаций. Результаты, причины и значение генетических мутаций у человека.

    презентация [21,5 M], добавлен 03.10.2014

  • Фенотипические последствия гибридизации животных. Молекулярные методы определения видов. Молекулярно-генетические исследования видов рода Aquila. Разработка специфических праймеров для полимеразной цепной реакции. Особенности секвенирования по Сэнгеру.

    дипломная работа [3,7 M], добавлен 25.06.2017

  • Аналіз генетичних особливостей мікроорганізмів. Нуклеоїд як бактеріальна хромосома. Плазміди та епісоми як позахромосомні фактори спадковості. Практичне використання знань з генетики бактерій. Способи генетичної рекомбінації. Регуляція експресії генів.

    курсовая работа [1,8 M], добавлен 28.03.2014

  • Закономірності успадкування при моногібридному схрещуванні, відкриті Менделем. Закони Менделя, основні позначення. Використання решітки Пеннета для спрощення аналізу результатів. Закон чистоти гамет. Різні стани генів (алелі). Взаємодія алельних генів.

    презентация [4,0 M], добавлен 28.12.2013

  • Технології одержання рекомбінантних молекул ДНК і клонування (розмноження) генів. Створення гербіцидостійких рослин. Ауткросінг як спонтанна міграція трансгена на інші види, підвиди або сорти. Недоліки використання гербіцид-стійких трансгенних рослин.

    реферат [17,5 K], добавлен 27.02.2013

  • Природа та механізм дії інтерферону. Фармакокінетичні характеристики рекомбінантного немодифікованого (стандартного) інтерферону. Огляд найпоширеніших технологій виробництва інтерферону, їх аналіз та порівняння, зіставлення рівнів продуктивності методів.

    курсовая работа [1,9 M], добавлен 19.05.2016

  • Зміст та головні етапи процесу формування ґрунту, визначення факторів, що на нього впливають. Зелені рослини як основне джерело органічних речовин, показники їх біологічної продуктивності. Вплив кореневої системи на структуроутворення ґрунтової маси.

    реферат [20,8 K], добавлен 11.05.2014

  • Селекція як наука. Особливості виведення сортів, пород, штамів. Опис мінливості тварин і рослин за елементами продуктивності. Генетика кількісних ознак в селекції. Типи схрещувань і добору. Явище гетерозису. Характерні риси закону гомологічних рядів.

    презентация [426,3 K], добавлен 04.10.2013

  • Ботанічна характеристика порід. Ареал розповсюдження в Україні та в світі. Характеристика морфологічних, анатомічних форм та культиварів паркоутворюючих дерев. Селекційна робота з дубом та ялицею. Основні центри селекційної роботи та вчені-селекціонери.

    реферат [49,6 K], добавлен 06.03.2013

  • Біотехнологія мікроорганізмів та їх різноманітний світ. Створення мікроорганізмів-продуцентів та отримання генетичних рекомбінантів. Застосування рекомбінантних ДНК для переносу природних генів. Виробництво харчових білків, амінокислот та вітамінів.

    реферат [21,8 K], добавлен 16.01.2013

  • Поняття і рівні регуляції експресії генів. Їх склад і будова, механізм формування і трансформування. Транскрипційний рівень регуляції. Приклад індукції і репресії. Регуляція експресії генів прокаріот, будова оперону. Огляд цього процесу у еукаріот.

    презентация [1,7 M], добавлен 28.12.2013

  • Вектор pREP4 - розроблений для конститутивної експресії високого рівня, завдяки промотору CMV або RSV. Схема, яка використовується для клонування. Структура полілінкера. Вектор pBudCE4.1, який служить для експресії двох генів у клітинних ліній ссавців.

    реферат [768,7 K], добавлен 15.12.2011

  • Краткая характеристика, история разработки и молекулярно-биохимические аспекты механизма действия нейропептидных препаратов. Подсемейство нейротрофических и ростовых факторов: рост нервов. Церебролизин и деменциальные расстройства различной этиологии.

    курсовая работа [41,7 K], добавлен 13.04.2009

  • Изучение химических основ наследственности. Характеристика строения, функций и процесса репликации рибонуклеиновой и дезоксирибонуклеиновой кислот. Рассмотрение особенностей распределение генов. Ознакомление с основными свойствами генетического кода.

    контрольная работа [38,4 K], добавлен 30.07.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.