З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.

Автореферат розісланий “ 8 ” листопада 2003 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Гнеденко О.П.

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Характерною тенденцією реформування сучасної освіти в Україні є її спрямованість на підвищення якості освіти, орієнтацію всебічного розвитку особистості та підвищення рівня її освіченості. Важливою складовою загальної освіти кожної людини є природнича освіта. В Концепції загальної середньої освіти на 12-річний термін навчання зазначено, що у її зміст слід закласти систему природничих знань, як “необхідну для адекватного світосприйняття і уявлення про сучасну природничо-наукову картину світу, опанування науковим стилем мислення, усвідомлення способів діяльності і ціннісних орієнтацій, що дають змогу безпечно жити у високотехнологічному суспільстві та цивілізовано взаємодіяти з природним середовищем”. При цьому знання розглядаються як елемент культури будь-якої освіченої людини, що є виявом важливої світової тенденції гуманізації освіти в цілому.

Реалізація вказаних ідей відбувається через освітню галузь “Природознавство”, у якій, нині, відбувається перегляд змісту, визначається послідовність і тривалість вивчення її складових по класах. Пропедевтичні природничі знання, які включають елементи фізичних, хімічних, біологічних, географічних та астрономічних знань, спрямовані на формування в учнів початкового, але цілісного уявлення про світ. При цьому вони мають складати основу для подальшого засвоєння систематичних курсів природничих дисциплін: астрономії, біології, географії, фізики, хімії. Саме тому вагомим є питання пропедевтики природничих знань, її змісту, терміну вивчення.

Загальнотеоретичні та методологічні підходи до створення фундаментальної природничої освіти знайшли своє відображення в працях вітчизняних (Н.М. Буринська, С.У. Гончаренко, В.Р. Ільченко, Ю.І. Мальований, А.В. Степанюк) та зарубіжних (Б.Д. Комісаров, А.М. Мягкова, В.М. Пакулова, А.Г. Хрипкова та ін.) учених.

У світлі досліджень змісту базової фізичної, хімічної, біологічної та географічної освіти увагу вчених привертають питання доцільності, терміну вивчення та формування змісту пропедевтичних природничих курсів в основній школі: “Довкілля”, “Рідного краю”, “Природознавства”. Зокрема, підходи до розв'язання питання пропедевтики висвітлено в проектах концепцій природничої (В.Р. Ільченко, К.Ж. Гуз та ін.), біологічної (М.Є. Кучеренко, А.В. Степанюк та ін.), хімічної (Н.М. Буринська, Л.П. Величко та ін.), фізичної (О.І. Бугайов, Є.В. Коршак та ін.) й географічної освіти (А.Й. Сиротенко та ін.).

Аналіз літературних джерел за період з 20-х років ХХ ст. по сьогодення дає підстави стверджувати, що важливими у педагогічній науці є результати наукових досліджень окремих аспектів пропедевтики природничих знань. Так, Т.М. Байбара, В.М. Пакулова, К.А. Сонгайло, К.П. Ягодовський та ін. зосереджують свою увагу на методах і прийомах формування природничих понять; П.О. Завітаєв, Н.С. Коваль, Л.К. Нарочна та ін. - на факторах, що сприяють засвоєнню природничих понять.

Чільне місце в наукових дослідженнях посідають питання змісту пропедевтичних природничих курсів початкової та основної школи. Про це йдеться в роботах О.Я. Герда, Г.Є. Ковальової, М.О. Рикова, Д.І. Трайтака, М.М. Скаткіна, В.М. Федорової, Е.В. Шухової, та ін.

Однак, щодо змісту сучасного пропедевтичного курсу “Природознавство” для 5-го класу, необхідності вивчення та використання дидактичних засобів його реалізації приділяється недостатня увага, оскільки в Україні нами не виявлено наукових праць, предметом дослідження яких був би вказаний аспект.

Порівняльний аналіз діючих програм з природознавства для 5-го класу дає змогу виділити конкретні проблеми, що потребують розв'язання. А саме: уточнити наскільки їх зміст відповідає вимогам проектів Державних стандартів природничих дисциплін та усунути виявлені розбіжності за рахунок змісту робочого зошита на друкованій основі; науково обґрунтувати сучасні підходи (рівні та критерії) до оцінювання навчальних досягнень учнів 5-го класу з курсу “Природознавство”. Отже, актуальність проблеми та недостатнє її висвітлення у педагогічній літературі зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: “Пропедевтика природничих знань учнів 5-го класу загальноосвітньої школи”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження проводилось відповідно до плану науково-дослідницької роботи кафедри методики викладання природничо-географічних дисциплін Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова за темою “Теоретичне обґрунтування та розробка навчально-методичної системи вивчення біології в середній загальноосвітній школі” (номер державної реєстрації 0198U001669). Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою НПУ ім. М.П. Драгоманова (протокол № 6, від 28.01.1999 р.) і погоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки й психології в Україні (протокол № 1, від 26. 01.2000 р.).

Об'єкт дослідження - процес пропедевтики природничих знань у загальноосвітній школі.

Предмет дослідження - зміст курсу “Природознавство” для 5-го класу та дидактичні засоби його реалізації.

Мета дослідження полягає в науковому обґрунтуванні змісту курсу “Природознавство” та розробці методичних умов для формування в учнів 5-го класу пропедевтичних природничих знань.

Гіпотеза дослідження. Ми виходили з припущення про те, що формування пропедевтичних природничих знань в учнів 5-го класу здійснюватиметься ефективніше за таких умов: використання робочого зошита на друкованій основі як додаткового до підручника засобу навчання, створеного з урахуванням розбіжностей між змістом сучасного курсу “Природознавство” та вимогами проектів Державних стандартів природничих дисциплін; впровадження методичних порад для вчителів щодо організації роботи з робочим зошитом; посилення контролюючої частини навчального процесу за рахунок використання критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів 5-го класу з курсу “Природознавство” та завдань для тематичного оцінювання.

Мета й гіпотеза зумовили постановку завдань дослідження:

Здійснити теоретичний аналіз досліджуваної проблеми в педагогічній теорії та шкільній практиці за період з 20-х років ХХ ст. по сьогодення.

Науково обґрунтувати підходи до конструювання робочого зошита з природознавства для учнів 5-го класу, розробити його зміст та методичні поради для вчителів щодо організації роботи з ним.

Експериментально перевірити ефективність впливу змісту робочого зошита на засвоєння учнями природничого матеріалу.

Виявити рівень навчальних досягнень учнів 5-го класу з природознавства в умовах застосування розробленого робочого зошита за допомогою створених критеріїв оцінювання за 12-бальною шкалою.

Для розв'язання поставлених завдань та перевірки гіпотези дослідження були використані такі методи дослідження:

Теоретичні - аналіз психолого-педагогічної та науково-методичної літератури з проблеми дослідження, який дав змогу з'ясувати сутність процесу пропедевтики природничих знань; конструювання; конкретизація та інтерпретація результатів дослідження.

Емпіричні - спостереження, бесіда, тестування, анкетування, інтерв'ювання учнів та вчителів; колективні обговорення з метою вивчення стану реалізації проблеми пропедевтики природничих знань у шкільній практиці.

Констатуючий та формуючий педагогічний експерименти зі статистичною якісною та кількісною обробкою їх результатів.

Теоретико-методологічною основою дослідження стали: Закон про освіту, Державна національна програма “Освіта (Україна ХХІ століття)”; концепція про взаємозв'язок навчання та розвитку особистості (Л.С. Виготський, В.В. Давидов та ін.); філософсько-педагогічні тлумачення поняття “пропедевтика” (С.У. Гончаренко, М.Д. Ярмаченко); основні підходи до конструювання змісту пропедевтичного курсу й процесу формування природничих знань в учнів 1-5-х класів (О.Я. Герд, В.Р. Ільченко, Н.С. Коваль, В.М. Пакулова, М.О. Риков, М.М. Скаткін, А.В. Степанюк, К.П. Ягодовський та інші вітчизняні й зарубіжні вчені).

Наукова новизна і теоретичне значення роботи полягає в тому, що: набуло подальшого розвитку поняття “пропедевтика природничих знань”; вдосконалено підходи до конструювання змісту робочого зошита з природознавства з друкованою основою; вперше здійснено періодизацію розвитку курсу “Природознавство” у системі біологічної освіти за період з 20-х років ХХ ст. по сьогодення; розроблено рівні та критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 5-го класу з курсу “Природознавство” за 12-бальною шкалою. За результатами дослідження удосконалено зміст курсу “Природознавство” для 5-го класу, що дає змогу підійти до розв'язання проблеми пропедевтики природничих знань в умовах розробки Державних стандартів в галузі “Природознавство”; доведенні підвищення ефективності вивчення природознавства учнями 5-го класу за умови використання створеного робочого зошита на друкованій основі у поєднанні з підручником.

Практичне значення отриманих результатів полягає: у створенні робочого зошита з природознавства для учнів 5-го класу, використання якого сприяє підвищенню рівня навчальних досягнень школярів, та методичних порад для вчителів щодо роботи з ним; в розробці рівнів і критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів 5-го класу з курсу “Природознавство” за 12-бальною шкалою оцінювання та створенні завдань для тематичної атестації, які сприяють посиленню контролюючої частини навчального процесу.

Обґрунтованість і вірогідність наукових положень забезпечується всебічним аналізом предмета дисертаційного пошуку, застосуванням адекватних взаємодоповнюючих методів дослідження, об'єктивною кількісною та якісною обробкою отриманих результатів дослідження.

Особистий внесок здобувача полягає у створенні робочого зошита з природознавства для учнів 5-го класу та методичних порад для вчителів щодо організації роботи з ним і завдань для тематичної атестації. У спільних публікаціях з Н.Ю. Матяш, автору належить розробка характеристик рівнів оцінювання навчальних досягнень п'ятикласників з курсу “Природознавство” та з'ясування стану забезпечення пропедевтичних природничих курсів у 5-му класі навчальними програмами. У створеній разом з колективом укладачів програмі з природознавства для 5-го класу, здобувач є автором пояснювальної записки.

Організація дослідження. Дослідження здійснювалося у три етапи впродовж 1998 - 2003 років. На першому етапі (1998 - 1999 рр.) відбувалось теоретичне вивчення досліджуваної проблеми, аналіз наукової та навчально-методичної літератури, визначення об'єкта, предмета, мети, гіпотези та завдань дослідження; проводився констатуючий експеримент та узагальнювались його результати.

На другому етапі (1999 - 2001 рр.), на підставі теоретичного аналізу філософсько-педагогічних джерел з проблеми пропедевтики природничих знань, а також з урахуванням результатів вивчення шкільної практики, визначались підходи до реалізації змісту сучасного курсу природознавства. Виділялись експериментальні фактори, проводився формуючий експеримент, у ході якого перевірялась гіпотеза дослідження, вивчалась доцільність та ефективність поєднання підручника та змісту створеного робочого зошита з природознавства з використанням методичних порад для вчителя та завдань для тематичної атестації; відбувався збір та аналіз експериментальних даних.

На третьому етапі (2001 - 2003 рр.) здійснено узагальнення та систематизовано результати дослідження, сформульовано висновки, оформлено рукопис дисертації, підготовлено автореферат.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася у загальноосвітніх навчальних закладах № 101, 192 м. Києва, № 1, 8 м. Старокостянтинова Хмельницької області, № 19, 30 м. Черкаси, № 6 м. Новоград-Волинського Житомирської області. У педагогічному експерименті брали участь 366 учнів 5-х класів.

Апробація та впровадження результатів дослідження здійснювалось шляхом доповідей на Міжнародних науково-практичних конференціях “Развитие методики биологии и экологии в ХХ веке” (Москва, 1998), “Психолого-педагогічні проблеми підготовки вчительських кадрів в умовах трансформації суспільства” (Київ, 2000), “Педагогічні засади формування гуманістичних цінностей природничої освіти, її спрямованості на розвиток особистості” (Полтава, 2003); на Всеукраїнських науково-практичних конференціях “Науково-методичні підходи до викладання природничих дисциплін в освітніх закладах ХХІ століття” (Полтава, 2001), “Природничо-наукова освіта школярів: реалії та перспективи” (Тернопіль, 2003); на курсах підвищення кваліфікації вчителів у Міжрегіональному інституті удосконалення вчителів ім. Б. Грінченка (1999); на науково-звітних конференціях Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (2000 - 2003); на засіданнях кафедри методики викладання природничо-географічних дисциплін НПУ імені М.П. Драгоманова (1999 - 2003).

Основні результати дослідження впроваджено у навчально-виховному процесі загальноосвітніх шкіл І - ІІІ-го ступенів № 101, 192 м. Києва, № 1, 8 м. Старокостянтинова Хмельницької області, № 19, 30 м. Черкаси, № 6 м. Новоград-Волинський Житомирської області (довідки про впровадження № 28, від 22.04.2002 р., № 6, від 15.01.2002 р., № 231, від 22.02.2002 р., № 15, від 22.02.2002 р., № 8, від 21.01. 2002 р., № 17, від 21.01.2002 р., № 6, від 22.01.2002 р. відповідно).

Основні положення та результати дослідження висвітлено в 11 публікаціях. З них: 4 наукові статті опубліковано у виданнях, затверджених ВАК України, 2 навчально-методичних посібники, 5 публікацій у матеріалах конференцій. 8 публікацій є одноосібними.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, двох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (219 найменувань) та 6 додатків. Повний обсяг дисертації становить 223 сторінки. Робота містить 15 таблиць та 23 рисунки.

природознавство підручник біологічний школа

Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми; визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання дисертаційної роботи; викладено вихідні методологічні й теоретичні положення, обрано методи дослідження, охарактеризовано наукову новизну, теоретичне й практичне значення роботи, вірогідність одержаних результатів, подано відомості про апробацію та впровадження результатів наукової роботи.

У першому розділі “Пропедевтика природничих знань як педагогічна проблема” висвітлено проблему пропедевтики природничих знань у дослідженнях вітчизняних та зарубіжних учених; проаналізовано історичні аспекти розвитку пропедевтичних природничих знань у програмах і підручниках з природознавства в Україні за період з 20-х років ХХ ст. по сьогодення; здійснено порівняльний аналіз змісту даного курсу, втіленого у сучасних програмах і підручниках різних авторів, та зіставлено його з проектами Держстандартів природничих дисциплін.

Аналіз науково-методичної літератури з проблеми дослідження (С.С. Аверинцев, М.О. Риков, М.М. Скаткін, А.В. Степанюк, М.Д. Ярмаченко та ін.) показав, що поняття “пропедевтика” багатозначне й традиційне його визначення - “попередньо навчаю” - лягло в основу його тлумачення у сучасній філософії та педагогіці. З огляду на різні трактування поняття “пропедевтика” (С.У. Гончаренко, М.Д. Ярмаченко), визначення поняття “знання” (В.В. Давидов, М.О. Данілов, А.Г. Спіркін та ін.), підходи до формування природничих знань (Т.М. Байбара, Н.С. Коваль, М.М. Скаткін та ін.) ми конкретизували визначення поняття “пропедевтика природничих знань”. Його зміст означає навчальний курс, у ході вивчення якого в учнів формуються елементи знань з астрономії, біології, географії, фізики та хімії, які створюють основу для більш глибокого їх опанування в основній і старшій школі. Виходячи з даного визначення, зазначимо, що пропедевтику природничих знань можна розглядати у двох взаємопов'язаних напрямах: як навчальний курс (підходи до структурування змісту й засобів його реалізації, термін опрацювання курсу) та процес формування базових природничих знань.

У ході дослідження встановлено, що на сучасному етапі розвитку загальноосвітньої школи у 5-му класі викладаються такі пропедевтичні природничі курси: “Природознавство”, “Довкілля”, “Рідний край”. Порівняльний аналіз їх змісту показав, що пропедевтичну базу для подальшого вивчення систематичних курсів біології, географії, хімії, фізики створюють курси “Природознавство” та “Довкілля”. “Рідний край” є пропедевтичним в основному для географії, оскільки у його змісті домінують географічні та краєзнавчі знання і тому пропедевтичне значення відомостей з фізики, астрономії, хімії, біології втрачається.

З метою доведення доцільності викладання в основній школі курсу “Природознавство” було здійснено аналіз праць, присвячених історичному розвитку пропедевтики природничих знань (Т.П. Герасимова, О.Я. Герд, Ф.С. Кисельов, В.М. Пакулова, М.О. Риков, К.П. Ягодовський та ін.). На основі результатів аналізу було зроблено таке узагальнення: на різних етапах становлення української держави та методики викладання шкільного курсу біології, підходи до структурування змісту курсу “Природознавство” мали специфічні особливості, що віддзеркалювали стан розвитку природничих наук відповідного періоду, загальні тенденції соціального й науково-технічного розвитку суспільства. Однією з таких особливостей є періодичне посилення ролі природничих знань у шкільній освіті загалом, і пропедевтичних, зокрема, яке проявлялось у збільшенні кількості годин на вивчення природознавства у 5-му класі (з 34 до 87), виникненні наукових дискусій щодо терміну його опрацювання у основній школі (від 1 до 2 років) та структуруванні змісту. В умовах переходу загальноосвітньої школи на 12-річний термін навчання автори концепцій сучасної шкільної біологічної освіти, враховуючи досвід минулого століття, відводять на вивчення природознавства в основній школі від 1-го (М.Є. Кучеренко, О.В. Запорожченко та ін.) до 2-х навчальних років (А.В. Степанюк, Н.Ю. Матяш, Е.В. Шухова та ін.) з кількістю годин 34 та 68.

У результаті аналізу історичних аспектів розвитку пропедевтики природничих знань було визначено шість періодів розвитку курсу “Природознавство” в системі біологічної освіти в Україні за період з 20-х років ХХ ст. по сьогодення. Кожен з них був результатом соціально-політичних, економічних та освітніх змін у країні, які зумовлювали створення нових програм з природознавства та відповідних підручників, спричиняли зміни у їх змісті, зокрема, у співвідношенні обсягів відомостей з природничих дисциплін. Однак, незважаючи на зміни, у змісті курсу простежується своєрідне “ядро” природничих знань, яке залишалось майже незмінним протягом століття. Це відомості про корисні копалини, ґрунт, склад, властивості й значення повітря та води, які створили основу сучасних програм з природознавства початкової та основної школи.

Аналіз сучасного стану реалізації пропедевтичного природничого змісту у шкільній практиці показав, що основа для вивчення природознавства у 5-му класі закладається у початковій школі, при опрацюванні курсів, зміст яких постійно змінюється, закладена в них інформація ускладнюється, збільшується обсяг відомостей з астрономії, біології, географії, фізики та хімії. З метою визначення рівня засвоєних учнями пропедевтичних природничих знань після вивчення природознавства у початковій школі, було проведено констатуючий експеримент. Основна увага під час замірів зверталась на ті ключові поняття, на які, в основному, зорієнтований зміст курсу “Природознавство” у 5-му класі та які мають подальший розвиток у систематичних природничих курсах. Експериментом було охоплено 366 учнів 5-го класу, що забезпечує статистичну надійність результатів з допустимою похибкою е = 0,05. Результати констатуючого експерименту показали, що після вивчення природознавства у початковій школі показник засвоєння учнями матеріалу біологічного змісту становить 46,74 %, фізичного - 27,64 %, географічного - 37,39 %, хімічного - 13,4 %.

Для досягнення мети дослідження було проведено порівняльний аналіз змісту програм з природознавства для 5-го класу, результати якого взято за основу під час розробки змісту робочого зошита. Аналіз дав змогу зробити такі узагальнення: а) при створенні чинних програм автори врахували надбання історичного розвитку курсу “Природознавство”, зокрема його традиційне змістове “ядро” (відомості про корисні копалини, ґрунт, властивості та значення повітря та води) збережено, розширено та доповнено інформацією хімічного та біологічного характеру; б) у змісті програм з природознавства для 5-го класу спостерігається традиційне домінування обсягу матеріалу фізичного та географічного характерів.

З метою виділення зі змісту програм з природознавства для 5-го класу тих елементів пропедевтичних природничих знань, які створюють основу для більш глибокого їх вивчення в основній і старшій школі було здійснено аналіз змісту програм відповідно до проектів Державних стандартів природничих дисциплін. У ході дослідження було з'ясовано, що проектам Держстандартів природничої освіти найбільше (94,59 %) відповідає пропедевтичний матеріал програми, автори якої В.Р. Ільченко, К.Ж. Гуз, Л.М. Булава. У другій програмі (укладачі Р.В. Шаламов, Г.С. Бабченко) відповідність становить 59,45 %, а в третій програмі, авторами якої є І.В. Мороз, О.Я. Скуратович, А.І. Шапіро, О.Г. Ярошенко - 51,35 %. Відносно рівномірний розподіл обсягу понять з кожної природничої дисципліни спостерігається у третій програмі. Зміст першої програми має, переважно, фізичну та географічну спрямованість, а в змісті другої програми недостатньо уваги приділяється відомостям з хімії. Проаналізувавши різні підходи до структурування змісту в сучасних програмах та підручниках з природознавства для 5-го класу, ми дійшли висновку, що в них не висвітлено окремі питання, які мають подальший розвиток у систематичних природничих курсах. Наприклад, поняття про розчинення речовин, географічні комплекси материків і океанів (В.Р. Ільченко та ін.); про інерцію, масу тіла, силу тяжіння, тертя, пружності, уявлення про хімічну реакцію тощо (Р.В. Шаламов та ін.); про звук, електричний струм, корисні копалини, проблеми географічної оболонки Землі й окремих її складових частин тощо (І.В. Мороз та ін.).

Розбіжність у підходах до структурування змісту діючих програм з природознавства для 5-го класу, результати констатуючого експерименту привели нас до висновку, що удосконалити зміст програм та доповнити їх відомостями з природничих дисциплін і таким чином сприяти підвищенню рівня засвоєння учнями 5-го класу пропедевтичних природничих знань допоможе робочий зошит на друкованій основі, зміст якого може використовуватись під час навчання учнів природознавству за будь-якою програмою. При цьому зміст зошита планувалось зорієнтувати на програму та підручник В.Р. Ільченко, К.Ж. Гуза, Л.М. Булави, оскільки вони найповніше висвітлюють матеріал змістових ліній проектів Держстандартів природничих дисциплін.

У другому розділі “Методика дослідження педагогічної ефективності курсу “Природознавство” для 5-го класу” висвітлено питання впровадження в практику роботи школи змісту сучасного курсу “Природознавство” для 5-го класу та засобів його реалізації; обґрунтовано загальні рівні та критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 5-го класу з курсу “Природознавство” за 12-бальною шкалою, описано методику організації педагогічного дослідження та здійснено аналіз його результатів.

У процесі дослідження визначено та обґрунтовано існуючі підходи до створення робочих зошитів (А.М. Лікарчук, Н.Ю. Матяш та ін.), опираючись на які було розроблено матеріали робочого зошита з природознавства для учнів 5-го класу. Зміст його сконструювали за такими критеріями: а) відповідність чинним програмам з природознавства для 5-го класу; б) доступність у формулюванні завдань для п'ятикласників; в) цікавість та емоційна насиченість матеріалу. Визначені критерії відбору змісту зумовили таку послідовність його методичного втілення у процесі дисертаційного дослідження: визначення обсягу інформації, необхідної і достатньої для того, щоб закріпити відомості підручника та висвітлити ті знання, які мають подальший розвиток у наступних класах, але у зміст тієї чи іншої програми з природознавства для 5-го класу вони не увійшли; адаптація відібраної інформації до вікових особливостей школярів та її методична обробка для використання у навчально-виховному процесі.

Особливостями створеного нами робочого зошита є: а) можливість використання під час навчання п'ятикласників природознавству за будь-якою із трьох чинних програм, б) структурування матеріалу в ігровій формі (у вигляді полілогу персонажів - Природознавця та п'яти науковців - Фізика, Хіміка, Біолога, Географа, Астронома). Навчально-інформаційний блок кожного пункту змісту робочого зошита включає 10 - 13 завдань різних за складністю, сформульованих у вигляді звертання Природознавця до учнів і передбачених для виконання в урочний та позаурочний час. Такі підходи, на нашу думку, розширюють і вдосконалюють існуючі способи створення таких засобів навчання як робочий зошит на друкованій основі.

Відповідно до гіпотези дослідження перевірялась ефективність використання створеного робочого зошита та методичних порад для вчителів щодо організації роботи з ним під час формування пропедевтичних природничих знань в учнів 5-го класу. Перевірка здійснювалась у ході формуючого експерименту за участю 240 учнів ЗНЗ № 101, 155, 192 м. Києва. Упродовж навчального року учні експериментальних класів вивчали природознавство за матеріалами підручника, авторами якого є Р.В. Шаламов і Г.С. Бабченко та створеного нами робочого зошита, а учні контрольних класів - поєднуючи цей же підручник та відповідний йому робочий зошит з природознавства (автори Т.В. Гладюк, Г.Я. Жирська).

У ході експерименту здійснювалось поетапне керівництво виконанням учнями завдань зошита, яке полягало в організації розмірковування над виконанням завдань, розв'язування їх з допомогою вчителя, самостійного розв'язування завдань. Також фіксувалось засвоєння учнями 5-х класів відомостей з усіх природничих дисциплін, активність дітей, уміння користуватися приладами природодослідника, будувати логічні пояснення тощо. Зазначимо, що у формуючому експерименті структурні компоненти зошита знаходили своє застосування на уроках різних типів (уроці засвоєння нових знань, комбінованому, застосування знань, умінь і навичок, узагальнення та систематизації, перевірки, оцінювання й корекції знань, умінь і навичок). Результати дослідження підтвердили існуюче положення про те, що уроки з різною дидактичною метою дають змогу організувати пізнавальну діяльність учнів з активним залученням їх до виконання завдань зошита з друкованою основою.

Для контролю знань та умінь школярів нами були розроблені рівні та критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 5-го класу з природознавства, які після апробації в експерименті отримали схвалення Міністерства освіти і науки України та були взяті за основу під час розробки відповідних нормативних документів.

Опираючись на критерії оцінювання знань учнів у системі загальної середньої освіти, на підходи до оцінювання знань, умінь та навичок В.П. Беспалька, Н.М. Буринської, С.Г. Коберника, О.Г. Ярошенко та ін., на дослідження О.І. Локшиної щодо оцінних моделей зарубіжних країн, було змодельовано чотири рівні навчальних досягнень учнів 5-го класу з курсу “Природознавство”. 1) початковий (1 - 3 бали), який характеризує здатність учня володіти невеликим обсягом навчального матеріалу, відповідь на поставлене запитання давати однослівно, тільки з допомогою вчителя; 2) середній (4 - 6 бали), що кваліфікується як здатність учня з допомогою вчителя відтворювати деяку частину навчального матеріалу, здатність викладати думку уривчастими реченнями чи фразами; 3) достатній (7 - 9 бали), який визначає здатність учня володіти навчальним матеріалом на рівні розв'язання стандартних завдань; самостійно може порівнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки; 4) високий (10 - 12 балів), характеризує здатність учня вільно володіти навчальним матеріалом; узагальнювати, систематизувати знання і застосовувати їх на практиці у знайомих і нестандартних ситуаціях. З метою посилення контролюючої частини навчального процесу, на основі рівнів та критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів з природознавства були розроблені завдання для тематичної атестації як один з експериментальних факторів.

Результати контрольних замірів на кінець формуючого експерименту показали, що кількість учнів експериментальних класів, які мають високий (36,52 %) та достатній (24,9 %) рівні пропедевтичних природничих знань, на 9,96 % і 7,47 % переважають відповідну кількість учнів у контрольних класах. Переважна більшість учнів контрольних класів (40,47 %) оволоділи знаннями з курсу “Природознавство” на середньому рівні (табл. 1).

Таблиця 1. Рівні навчальних досягнень учнів експериментальних та контрольних класів з курсу “Природознавство” (5 кл.)

З метою посилення достовірності результатів формуючого експерименту нами на початку 2000 - 2001 та 2001 - 2002 навчальних років було здійснено оцінювання пропедевтичних знань в учнів 6-х та 7-х класів перед початком вивчення систематичних курсів з біології, географії та фізики. Аналіз результатів замірів свідчить про те, що кількість учнів 6-х експериментальних класів, які оволоділи пропедевтичними біологічними знаннями на високому (34,86 %) та достатньому (38,18 %) рівнях, на 11,26 і 9,26 % більша, ніж у контрольних класах. Щодо пропедевтичних географічних знань, то рівень їх засвоєння учнями експериментальних класів такий: високий - 48,14 %, достатній - 42,33 % учнів. Відповідні показники у контрольних класах становлять 44,82 % та 40,47 %. Кількість учнів 7-х класів, що оволоділи пропедевтичними фізичними знаннями на високому і достатньому рівнях становить відповідно 9,96 і 39,01 % в експериментальних класах та 6,64 і 19,09 % в контрольних класах (рис. 1).

Рис. 1. Результати замірів з розривом у часі у 6-х та 7-х експериментальних та контрольних класах.

Одержані результати формуючого експерименту підтвердили в цілому гіпотезу педагогічного дослідження.

висновки

1. Результати проведеного теоретико-експериментального дослідження дають підстави стверджувати, що питання пропедевтики природничих знань учнів 5-го класу є одним з важливих аспектів розв'язання проблеми підвищення загальноосвітнього рівня учнів у цілому та природничо-наукового зокрема.