Форми і типи міжвидових і внутрішньовидових взаємовідносин у природі

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

1. Нейтралізм

2. Конкуренція

3. Аменсалізм

4. Паразитизм

5. Хижацтво

6. Коменсалізм

7. Мутуалізм

1. Нейтралізм

Нейтралізм -- форма біотичних взаємовідносин, при якій співіснування двох видів на одній території не здійснює на них безпосереднього впливу та не має ні позитивних, ні негативних наслідків.

У природі справжній нейтралізм є вкрай рідкісним явищем, оскільки між усіма видами можливі непрямі стосунки. Нейтралізм описується як взаємодія, при якій один вид абсолютно не має будь-якого ефекту з боку іншого. Справжній нейтралізм надзвичайно маловірогідний та його важко довести. Коли ми маємо справу зі складним комплексом взаємодій, присутніх у таких складних системах, як природні екосистеми, один вид не може існувати без жодної конкуренції з іншими видами, або без отримання вигоди від інших. Таким чином, оскільки нейтралізм є рідкісним або не існує взагалі, його використання часто розширюється до ситуації, коли взаємодії не мають помітного значення або незначні.

2. Конкуренція

аменсалізм паразитизм мутуалізм коменсалізм

Конкуренція -- тип міжвидових і внутрішньовидових взаємовідносин, за якого популяція або особини у боротьбі за харчування, місце проживання та інші необхідні для життя умови, впливають один на другого негативно. Виділяють внутрішньовидову, міжвидову, пряму та непряму конкуренції.

Внутрішньовидова конкуренція - це суперництво між особинами одного виду за життєво важливі ресурси. Конкуренція між особинами одного виду може зменшувати виживання і плодючість тварин, вона тим сильніша, чим більша щільність. Конкуруючі особини не рівноцінні, оскільки мають різний генотип. Така взаємодія асиметрична.

Приклади конкуренції: взаємне затінення рослин, боротьба за самку, боротьба за територію в територіальних тварин.

Наприклад, деякі плісняві гриби виділяють антибіотики, що пригнічують ріст бактерій; при цьому бактерії не впливають на гриби.

3. Аменсалізм

Аменсалізм широко поширений у взаємовідносинах видів рослин. Інгібуючим фактором виступає або створення негативного середовища (однобічне, рідше, взаємне), або виділення інгібітором в оточуюче середовище певних прижиттєвих виділень, негативно впливають на рослину-аменсал (алелопатія).

Прикладом однобічного створення негативного середовища може служити вплив дерев-домінантів на види мохового та трав'яного ярусів. Під пологом дерев зменшується освітленість, підвищується вологість повітря. При розкладі опаду дерев ґрунти збіднюються, оскільки при цьому утворюються кислоти, що сприяють вимиванню елементів мінерального живлення в глибину ґрунтового шару. Цей процес особливо активний у ялиновому лісі, оскільки ялина є сильним утворювачем негативного середовища. Витривалі види, які беруть участь у надґрунтовому покриві, компенсують пагубність цього впливу та забезпечують екологічну рівновагу у такому лісі. При цьому дерева (інгібітори) не вступають у конкурентні відносини з видами надґрунтового покриву (аменсалами), оскільки конкуренція включає змагання між видами при використанні певного ресурсу середовища.

Приклад взаємного створення негативного середовища ? взаємовідносини сфагнових мохів та судинних рослин на болоті. Між сфагновими мохами, які необмежено ростуть вгору, та судинними рослинами ? вересовими (багно, болотний мирт, андромеда, журавлина), сосною та деякими осоками ? складаються відносини взаємного аменсалізму без конкуренції. Сфагнові мохи досить швидко ростуть, підвищують рівень болота та поступово ховають у своїй товщі багаторічні живі органи квіткових рослин, виступаючи інгібіторами. Це приводить до пригнічення квіткових рослин, які вимушені переміщувати свої кореневища та корені як вгору, так і до ділянок болота, де поверхня наростає не настільки швидко. У свою чергу квіткові рослини затінюють мохи опалим листям, що призводить до уповільнення їхнього росту. Таким чином, між сфагновими мохами та квітковими рослинами встановлюється рівноваго «взаємного пригнічення» без виникнення конкурентних взаємовідносин.

4. Паразитизм

Паразитизм -- це вид взаємозв'язків між різними видами, за якого один із них (паразит) більш-менш тривалий час використовує іншого (хазяїна) як джерело живлення та середовище існування, частково чи повністю покладає на нього регуляцію своїх взаємовідносин з довкіллям. Паразитизм трапляється серед різних груп організмів: тварин (найпростіші, плоскі, круглі, кільчасті черви, молюски, членистоногі), бактерій, грибів (борошнисто-росяні, трутовики, ріжки, сажки) і навіть у квіткових рослин (повитиця).

В сфері медицини паразитами звичайно називають еукаріотичні організми -- тобто інфікуючі людину найпростіші вважаються паразитами, а бактерії -- ні. При цьому звичайно в медичній літературі не визначаються в якості паразитів і гриби, хоч вони і є еукаріотами.

Паразити, котрі живуть всередині тіла хазяїна, називаються ендопаразитами (наприклад, аскариди в кишечнику коня або людини); ті паразити, що живуть на зовнішніх покривах хазяїна, називаються ектопаразитами (наприклад, блохи та кліщі). Епіпаразити, або надпаразити -- це паразити, що паразитують на інших паразитах. Зазвичай, ендопаразити в пошуках хазяїна покладаються на пасивні механізми (розповсюдження яєць або личинок для випадкового поїдання твариною-хазяїном, і т. ін.), а ектопаразити розповсюджуються активно: так, наприклад, у вагітних самок кролів перед пологами помітно збільшується кількість бліх, котрі потім переходять на потомство.

Паразити-некротрофи використовують хазяїна, призводячи до його смерті від нестачі поживних речовин або побічних ефектів від життєдіяльності паразита (наприклад, таким паразитом для людини є бактерія-збудник чуми). Паразити-некротрофи у випадку, коли вони можуть виживати після смерті хазяїна, називаються паразитоїдами.

Паразити-біотрофи звичайно не призводять до смерті хазяїна і не можуть вижити у випадку його смерті. Такими паразитами, наприклад, є чисельні віруси.

Соціальні паразити отримують вигоди від взаємодії із співтовариствами соціальних тварин (наприклад мурах або термітів), використовуючи особливості їхньої суспільної організації (такими є, наприклад, кілька видів жуків, що живуть в мурашниках, харчуючись на «складах» продуктів всередині них, та отримуючи від мурах захист від ворогів). Клептопаразитизм виявляється в крадіжці їжі, матеріалів для гнізд, і т. ін. одними видами у інших. Клептопаразитами є, наприклад, тропічні птахи фрегати, котрі самі майже не можуть добувати рибу, але відбирають її в інших птахів. Специфічний гніздовий паразитизм характерний для багатьох видів зозуль: в цьому випадку птахи-паразити підкладають свої яйця в гнізда інших птахів, котрі потім вигодовують чужих пташенят.

Біологічне шахрайство, як тип паразитизму, звичайно розвивається в ситуаціях генералізованого неспецифічного мутуалізму між широкими спектрами організмів -- таких, наприклад, як утворення мікоризи між грибами та рослинами. Деякі види рослин виробили пристосування до утворення «мікоризоподібної» структури з гіфами грибниці, при цьому не постачаючи в грибницю поживні речовини в обмін на мінеральні (як це відбувається в нормальній, симбіотичній грибниці), а висмоктуючи їх звідси -- при цьому гриб, що утворив мікоризу, отримує їх з іншої рослини.

5. Хижацтво

Хижацтво в екології -- тип відносин між біологічними популяціями, при яких хижак харчується іншими організмами, жертвою. Хижаки не обов'язково вбивають жертву, коли харчуються нею. Подібними до хижаків організмами є детритофаги, пожирателі мертвого органічного матеріалу (детриту), часто таку поведінку важко відрізнити від хижацтва, наприклад, коли паразит живе на тілі хазяїна, а потім пожирає його тіло після смерті. Головною характеристикою хижацтва, проте, є прямий контакт з популяцією жертви, тоді як деритрофаги лише пожирають наявний матеріал, часто не впливаючи на популяцію «донорських» організмів.

6. Коменсалізм

Коменсалімзм (від лат. cum -- «разом з» і mensa -- «стіл») -- в екології -- вид симбіотичної взаємодії між двома живими організмами, коли один з них -- коменсал -- отримує від другого їжу чи іншу користь, не зашкоджуючи йому, але й не надаючи ніяких переваг. Як й інші екологічні взаємодії, коменсалізм варіюється залежно від близькості та тривалості стосунків від щільних симбіозів, які тривають все життя, до короткочасних слабких взаємодій через посередників.

Термін «коменсалізм» походить від латинського виразу cum mensa, тобто «за одним столом», і початково застосовувався для позначення поведінки тварин, які слідують за хижаками і живляться залишками вбитої ними здобичі після того, як хижак насититься. Але сучасне поняття коменсалізму ширше і включає до себе інші види взаємодій, під час яких організм-коменсал може отримувати від організму-хазяїна не тільки їжу, а також захист від ворогів, домівку, використовувати його як транспортний засіб чи опору, не заважаючи хазяїнові.

Коменсальні відносини часто відбуваються між великим організмом-хазяїном і значно меншим порівняно з ним організмом-коменсалом. Організм-хазяїн при цьому зостається незайманим цією взаємодією; на відміну від нього коменсал, навпаки, може демонструвати значні пристосування в будові тіла і поведінці, які полегшують йому участь в коменсальних стосунках. Наприклад,риби-прилипали пересуваються, причепившись до акули чи іншої великої риби; як прилипали, так і риби-лоцмани живляться недоїдками, що їх залишає після їди хазяїн.

Інший цікавий приклад харчових коменсальних стосунків демонструють деякі види птахів Нового Світу, які слідують за колонами мандрівних мурашок і ловлять комах, павуків,багатоніжок, дрібних амфібій і плазунів, що їх сполохує на своєму шляху мурашина навала. Самих мурашок ці птахи, як правило, не їдять; багато з них повністю залежать від мурашок в своєму харчуванні, оскільки не вміють самі полювати на комах. Також багато різноманітних видів птахів живляться комахами, яких сполохують при пересуванні великі травоїдні, чи видзьобують черв'яків та інших безхребетних з землі, яку вивертає на поверхню плуг. Коменсалами також є багато нешкідливих видів вошей і бліх, які живляться пір'ям птахів чи відмерлими лусками шкіри ссавців.

Коменсальні відносини, які базуються на наданні захисту, демонструє риба-клоун (Amphiprion percula): ховаючись між пекучими щупальцями морських анемон, які їй не завдають шкоди, вона отримує надійний захист від хижаків.

Окремі види коменсальних відносин мають свої власні позначення:

· Форезія -- пересування одного організму на іншому, наприклад, риби-прилипали на акулі чи певних видів кліщів на гнойових жуках.

· Інквілінізм -- користування іншим організмом як домівкою. Прикладом цього можуть бути рослини-епіфіти (зокрема, більшість орхідей), які ростуть на гілках дерев, але на відміну від рослин-паразитів живляться самостійно, не висмоктуючи соків з дерева-хазяїна. Інший приклад взаємодії демонструють птахи, що гніздяться в дуплах дерев.

· Метабіоз -- непряма залежність, в межах якої коменсал користується чимось, що було вироблено організмом-хазяїном, але після його смерті. У такий спосіб, наприклад, раки-самітники користуються для захисту свого м'якого тіла порожніми раковинами молюсків.

Щодо питання, чи є взаємодія людини з певними типами її кишкової та вагінальної мікрофлори коменсалізмом чи мутуалізмом, серед спеціалістів поки що немає згоди. Існує думка, що деякі види організмів, які входять до складу мікрофлори, не виконують ніяких корисних для людини функцій.

Деякі біологи вважають, що будь-які досить близькі стосунки між організмами взагалі ніколи не можуть бути повністю нейтральними, і стосунки, які вважаються коменсальними, насправді є мутуалістичними чи паразитичними у якийсь неочевидний спосіб. Наприклад, епіфіти -- це насправді «харчові пірати», які перехоплюють значну кількість мінеральних речовин і води, які інакше потрапили б до рослини-хазяїна. Велика кількість епіфітів також може зламати гілку дерева-хазяїна чи загородити від нього сонячне світло, заважаючи процесу фотосинтезу в його листі.

7. Мутуалізм

Мутуалізм - тип співіснування різних видів, від якого вони взаємно дістають користь. Мутуалізм розглядають як один з різновидів симбіозу.

Класичним прикладом є симбіоз раків-самітників з актиніями. Рак перебуває під захистом жалких клітин актинії, тоді як його активність допомагає актинії добувати їжу. У цих взаємовідношеннях можна виділити декілька етапів посилення зв'язку між партнерами. Деякі раки-самітники шукають черепашки, на яких вже поселились актинії; інші займаються активним пошуком і в разі виявлення актинії захоплюють її і переносять на свою черепашку, знайдену раніше або відібрану раніше у законного власника. Одноклітинні джгутикові мешкають у кишечниках тарганів, термітів, допомагаючи перетравлювати їм клітковину.

Размещено на Allbest.ru