Антропогенетичні особливості окремих популяцій дитячого населення Прикарпаття

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Антропогенетичні особливості окремих популяцій дитячого населення Прикарпаття

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність проблеми. У зв'язку з зростанням антропогенного забруднення навколишнього середовища актуальною проблемою є розробка підходів до оцінки впливу мутагенних факторів на живі організми (Бариляк І.Р.,1992; Ковальчук Л.Є., і співавт., 1996). Надзвичайну небезпеку для людини і її нащадків становлять малотоксичні, але пошкоджуючі геном мутагени і канцерогени, більшість з яких виявляє генотокстичну дію і веде до патологічних зрушень в організмі (Сердюк А.М., 1997). Враховуючи те, що живі організми знаходяться під впливом різноманітних поєднань екологічних факторів, котрі можуть змінювати мутагенні ефекти, вивчення їх комплексної дії знаходиться в центрі уваги наукових досліджень медичних генетиків (Бариляк І.Р. і співавт.,1995; Братівник Л.І.,1989; Курінний А.І., 1980.)

Важка екологічна ситуація в нашій державі і, зокрема, на Прикарпатті посилюється наслідками Чорнобильської катастрофи. Про це свідчать негативні демографічні зниження народжуваності, зростання смертності, частоти генетичних порушень і природжених вад розвитку, онкологічних та ендокринологічних захворювань, зниження імунологічного статусу. Одним з варіантів оцінки і контролю мутаційного тиску на популяцію є система генетичного монітогрингу (ГМ) (Бариляк И.Р., Бужиевская Т.И., Быкорез А.И., и др., 1989; Бужиевськая Т.И., Чайковская Т.Д., Демидова Г.Н., 1993; Тимченко О.І. і співавт.,1997) та вивчення комплексної дії ксенобіотиків на організм людини (Горовая А.И., и соавт., 1996).

Об'єктивним індикатором мутагенного забруднення територій є оцінка спадкового апарату населення, що проживає в екологічно несприятливих регіонах. Серед методів його вивчення провідне місце належить цитогенетичному (ЦГ) дослідженню (Пілінська М.А., 1996), більше того, останнє є складовою та необхідною частиною генетичного моніторингу (ГМ) (Бариляк І.Р., 1995). Поряд з цим використовуються скринінгові дослідження: визначеня функціональної активності геному соматичних клітин (Ганіна К.П., Бородай Н.В., Центило Т.Д., 1991; Хусанова И.С., і співавт., 1997) і дерматогліфіка (ДГ) (Кочар Н.Р., Шереметьева В.А., 1981). Для прогнозування негативних генетичних наслідків мутаційногго тиску для наступних поколінь важливим є комплексне дослідження, що включає ГМ та вивчення спадкового апарату людей, які проживають на територіях з різним екологічним станом.

Зв”язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Основні положення дисертації були розроблені в рамках Державної науково-технічної програми“ Захист генофонду населення України”. Робота є фрагментом комплексної НДР “Оцінка генетичних наслідків антропогенного забруднення навколишнього середовища і перспективи їх попередження”(1995-1997) та “Розробка гігієнічних критеріїв генетичного ризику забруднення малими дозами іонізуючої радіації”(1998-2000).

Мета і завдання роботи.

Метою даної роботи було встановлення сумарного мутагенного навантаження навколишнього середовища на основі даних генетичного моніторингу та антропогенетичних показників у дітей даних регіонів.

Основні завдання роботи:

І. Провести генетичний моніторинг на основі даних первинної медичної інформації пологових стаціонарів м. Івано-Франківська, м. Калуша, Снятинської, Городенківської та Верховинської центральних районних лікарень.

2. Виявити особливості ДГ показників у дітей досліджуваних регіонів, застосувавши факторний математичний аналіз.

3. Встановити вікові та статеві зміни спадкового апарату, зумовлені відмінностями цитологічних (ЦЛ) показників у всіх обстежуваних дітей.

4. Визначити спонтанний рівень хромосомних аберацій популяцій дитячого населення досліджуваних регіонів.

5. Розробити контрольний інтегральний показник стану генотипу дітей в залежності від статевих та етнічних особливостей.

Наукова новизна одержаних результатів.

Вперше поєднані генетико-епідеміологічні дослідження та вивчення спадкового апарату дитячого населення Прикарпаття, що дозволило визначити показники спонтанного мутаційного процесу і тератогенних ефектів для реальних популяцій Івано-Франківської області. На основі порівняльного аналізу антропогенетичних характеристик та динаміки мутаційного процесу в кількох популяціях отримані дані системного негативного впливу на генофонд популяцій хронічного низькодозового опромінення внаслідок аварії на ЧАЕС, що реалізуються у нащадків як підвищення частоти ПВР та репродуктивних втрат. Показано, що особливу загрозу становить комбінація мутагенних факторів радіаційного та хімічного генезу.

Практичне значення отриманих результатів.

Запропоновано комплексну оцінку ступеня пошкодження спадкового апарату дітей і на основі кореляційного аналізу результатів ДГ, ЦЛ та ЦГ досліджень виведено інтегральний показник для популяцій кожного досліджуваного регіону.

Розроблено комп”ютерну програму оцінки ДГ-показників для встановлення етнічних і статевих особливостей дітей різних районів Івано-Франківської області.

Вперше встановлено величину генетичного тягара та динаміку мутаційного процесу в популяціях різних екологічних зон Івано-Франківської області на основі генетичного моніторингу та особливостей спадкового апарату дітей даних регіонів.

Отримані дані мають безумовне значення в аспекті картографування території України, рейтингового її розподілу за станом мутаційного фону і для встановлення генетичного ризику для людини.

Особистий внесок здобувача.

Автором здійснено збір та аналіз літературних і патентних даних, особисто проводилися експедиції в різні райони Івано-Франківської області, забір дерматогліфів, мазків букального епітелію та проб крові.

Дисертантом особисто виконані ДГ, ЦЛ та ЦГ дослідження дітей, проаналізовано первинну документацію пологових стаціонарів. Самостійно опрацьовані результати роботи, проведено статистичний аналіз одержаних результатів.

Апробація роботи.

Основні положення роботи доповідались на обласних та міжвузівських конференціях молодих вчених (м. Івано-Франківськ, 1992,1994, 1997), І Національному конгресі анатомів, гістологів та топографоанатомів (м. Івано-Франківськ, 1994), ІІ з'їзді медичних генетиків України (м.Львів, 1995), І міжнародному конгресі з інтегративної антропології (м.Тернопіль, 1995), Міжнародній конференції “Актуальні питання морфології” (м.Тернопіль, 1996), ІІ міжнародному медичному конгресі студентів і молодих вчених (Тернопіль,1998), ІІ міжнародному медичному конгресі з інтегративної антропології (Вінниця, 1998), міжнародній медичній конференції для студентів і молодих лікарів (Люблін, 1998), 4-ому міжнародному конгресі студентів медиків (Катовіце, 1998).

Публікації.

За матеріалами дисертації опубліковано 13 робіт, з них в центральних наукових журналах 4 (”Доповіді національної Академії наук” 1998р., “Галицький вісник”, 1997, “Вісник морфології”, 1998р. “Лікарська справа”, 1998р.).

Об”єм та структура дисертації

Дисертація викладена українською мовою на____ сторінках у вигляді 5 розділів і складається з вступу, огляду літератури, опису об”єкту та методик дослідження, розділу власних досліджень.

Основний зміст

Матеріали та методи дослідження

Згідно визначених у роботі завдань вивчали сумарне мутагенне навантаження навколишнього середовища на територіях Івано-Франківської області з різним екологічним станом. Об”єктом ГМ були вибрані: м.Івано-Франківськ, м. Калуш, на територіях яких, згідно даних Івано-Франківської СЕС, виявлено комплекс мутагенних факторів хімічної природи. Для визначення впливу малих доз іонізуючої радіації на спадковий апарат досліджували Снятинський та Городенківський райони - зони посиленого радіологічного контролю.

Для прогнозування негативних генетичних наслідків мутаційного тиску для наступних поколінь нами застосована система ГМ, запропонована українськими вченими (ретроспективна реєстрація мимовільних викиднів(МВ) у першому триместрі вагітності, перинатально померлих дітей, природжених вад розвитку і спадкових хвороб (ПВР і СХ) серед новонароджених і перинатально померлих дітей) та аналіз основних демографічних показників (кількості новонароджених, мертвонароджених, багатоплідних пологів). В цілому вивчені 1107 історій вагітностей, 471 історію пологів, 2285 історій розвитку новонароджених, 402 протоколи патолого-анатомічних розтинів.

Об'єктом популяційних досліджень обрали дітей, як контингент, що за способом свого життя не має професійних контактів з виробничими шкідливостями. Саме такий підхід рекомедований для вивчення впливу екологічних факторів на спадковий апарат (Пілінська М.А. і співавт,1992; Вельтищев Ю.Є.,1995). При формуванні репрезентативних груп проводили безпосереднє клініко-генетичне обстеження дітей: м. Івано-Франківськ - 203 дитини, с. Стецева Снятинського району - 185 дітей, с. Ільці Верховинського району - 177 дітей.

Матеріалом для ДГ дослідження служили відбитки правої і лівої рук дітей, у сім'ях яких не було спадкової патології. Відбитки пальців і долонь були одержані за методом Гладкової (1978) в модифікації Ковальчук Л.Є., Бондаренко М.В. (1997). Проведений багатофакторний кореляційний і дискримінантний аналіз 64 кількісних і якісних ДГ показників, який застосовується рядом авторів у антропологічних дослідженнях (Нечаева О.Б. і співавт., 1996). Використовувались алгоритми розпізнавання образів, реалізовані в комп'ютерній програмі, розробленій спільно з доцентом Івано-Франківського державного технічного університету Осипчуком М.М.

Матеріалом для дослідження функціонального стану генотипу служили епітеліальні клітини середнього шару слизової оболонки порожнини рота дітей. Приготування препаратів проводилось згідно із методикою Ганіної К.П. (1980). Забарвлення інтерфазних ядер здійснено по Фьольгену (реакція специфічна для ДНК) в модифікації Ковальчук Л.Є., Случик В.М.(1996), і ацетоорсеїном (для ідентифікації ядерець). Для аналізу відбирали по 100 ядровмісних клітин середнього (шипуватого) шару епітелію щоки кожного індивіда. Для зазначеної популяції клітин вираховували наступні цитогенетичні показники: індекс хроматизації (ІХ), статевий хроматин (СХ), нуклеолярний індекс (НІ), індекс морфологічно змінених ядер (МЗЯ).

Для цитогенетичного дослідження використувували цільну кров 139 дітей (78 дівчаток і 61 хлопчиків). Лімфоцити периферичної крові культивували по напівмікрометоду на живильному середовищі RPMI 1640 з фітогемаглютиніном "Difco" 66 годин при t-37⁰С (останні дві години з колхіцином "Merk"). Препарати фарбували рутинним методом за Гімза (Merk). Аналізували по 200 метафаз у кожного пацієнта, реєстрували всі аберації хроматидного і хромосомного типів. Аналіз зашифрованих препаратів проводили з використанням оптико-електронного комплексу "Метаскан-2".

Дані ЦЛ та ЦГ обстеження обробляли методом варіаційної статистики з використанням величин середньої арифметичної (М±m) і середньої похибки коефіцієнта імовірної різниці (t) і показника достовірності різниці (Р) по таблиці Стьюдента. Різниці вважали вірогідними при Р<0,05 (Венчинов А.И., Венчинов В.А.,1974). Проведено кореляційний аналіз ДГ, ЦЛ та ЦГ характеристик.

Результати досліджень та їх обговорення

Прогнозування генетичних наслідків антропогенного забруднення на основі генетичного моніторингу

Результати ГМ показали, що частота МВ рівномірно зросла у всіх регіонах у 2,5- 3 рази за період від 1985 до 1996 років. (табл. 1). Максимальні величини відмічені у м. Івано-Франківську, Снятинському та Верховинському районах у 1996 р., Городенківському районі у 1993 р. У м. Калуші частота МВ у 1991-1993 рр. в 3-4 рази переважала таку в інших досліджуваних регіонах. Питома вага МВ у першому триместрі складала понад 60%, що пояснюється не лише високим рівнем діагностики та реєстрації, а й шкідливим внеском летальних мутацій. Зростання частоти таких МВ за останні роки свідчить про імовірність хромосомних аномалій ембріона і плода.

При вивченні багатоплідних пологів за досліджуваний період встановлено зниження їх частоти у м.Івано-Франківську та Снятинському районах. У Городенківсьому та Верховинському районах даний показник суттєво не змінився. В м. Калуші з 1990 р. відмічено збільшенням питомої ваги багатоплідних пологів, що пояснюється зростанням частки монозиготних близнюків. Ряд авторів пов”язує даний факт з дією несприятливих факторів навколишнього середовища (Фогель Ф., Мотульских А., 1989). Зниження даного показника у Івано-Франківській області свідчить про підвищення рівня індустріалізації досліджуваної території, що виявляється у збільшенні питомої ваги молодих матерів, у зв”язку з зменшенням загальної народжуваності.

Встановлена від”ємна кореляція між народжуваністю та частотою ПВР і СХ серед новонароджених (рис. 1). Найвищі показники природженої та спадкової патології відмічались у 1995 р.у м.Івано-Франківську (70.17%), м.Калуші (77,82%) та у Снятинському районі (55,84%). У Городенківському та Верховинському районах частка ПВР і СХ у 2-3 рази нища порівняно із згаданими регіонами, проте від 1985 до 1996 рр. вона зросла майже в 3 рази.

Аналіз перинатальної смертності з 1985 по 1996 рр. дозволив встановити, що найвищих значень даний показник досяг у 1991 р. у м.Калуші (18,2%), що у 2 рази перевищувало максимальні величини у інших досліджуваних регіонах. У м. Івано-Франківську перинатальна смертність збільшилась у 1996 р. порівняно з 1985 р. майже у 2 рази. Питома вага ПВР і СХ серед перинатально померлих дітей переважала у м.Калуші, Снятинському та Городенківському районах, що пояснюється недостатнім рівнем пренатальної діагностики ПВР і СХ у даних регіонах в порівнянні з обласним центром. Число мертвонароджених серед загальної кількості новонароджених було найбільшим в м.Івано-Франківську у 1988, 1992 рр. Максимальні величини ПВР і СХ серед мертвонароджених виявлено у м. Калуші та Снятинському районі у 1993 та 1994 рр.

На основі вивчених показників ГМ встановлена частота нової виникаючої генетичної патології у новонароджених. Доведено що, число знову виникаючих мутацій в основному відповідають рівню антропогенного забрудненню територій - м. Калуші, Городенківському районі та м.Івано-Франківську. Враховуючи рекомендації ВООЗ про вивчення розподілу дітей з “сторожовими “ фенотипами у клінічно здорових батьків як показника мутації, що виникла “de novo”, нами проведений моніторинг “сторожових” фенотипів - спадкова ретінобластома та нефробластома (пухлина Вільямса). По області в 1996 р. їх число досягало максимальних цифр в порівняні з попередніми роками - 4,42 випадки на 10000 народжень. Однак сумарний показник досліджуваних “сторожових” новоутворів по області за весь період вивчення складав 1,8 на 10000 народжень, що є менше в 1,5 раза, ніж такий в Угорщині за 1980-1982 рр. Найвища частота “сторожових” фенотипів виявлена у м.Івано-Франківську та м. Калуші (відповідно 4,6 та 5,8 на 10000 народжень). Таким чином, результати проведених досліджень по виявленню спадкових пухлин корелюють з даними, отриманими на основі ГМ.

Антропогенетичні характеристики дітей досліджуваних регіонів

Кореляційний та факторний аналіз ДГ-показників

З метою прогнозування генетичної небезпеки антропогенного забруднення для наступних поколінь вивчена генетична структура популяцій дитячого населення тих районів Івано-Франківської області, де за даними ГМ визначена несприятлива екологічна ситуація. Серед численних морфологічних ознак людини для генетичного аналізу найбільш доступний комплекс ДГ характеристик. Розроблена комп”ютерна програма дозволила створити модель розпізнавання образів, тобто алгоритм, який дає змогу виділити сукупність етнічних і статевих особливостей для кожної досліджуваної групи дітей. Проведений кореляційний аналіз дозволив встановити, що у всіх обстежуваних групах дітей зберігались відмінності у розподілі сильних, середніх і слабких кореляційних зв”язків. Сильні кореляції переважали у дівчаток всіх досліджуваних популяцій. Враховуючи велику кількість та різноманітність кореляцій виділити етнічні особливості кожної групи окремо неможливо, тому виникла необхідність у проведенні факторного аналізу. Факторизація кореляційних матриць дала змогу виділити 3 головні фактори, які роблять найбільший внесок в загальну дисперсію своєї вибірки. Встановлено, що спільним для всіх обстежених груп дітей є перший фактор гребнеутворення та інервації, внесок якого більший у дівчаток.

Другий фактор - ульнарний також відзначався у всіх групах обстежених дітей. Третій фактор відрізнявся у дітей різних регіонів і може свідчити про етнічні особливості обстежених груп. У дітей м. Івано-Франківська він визначений як інтегральний, оскільки поєднував різні долонні малюнки на тенарі, гіпотенарі та міжпальцевих проміжках і не мав зв”язку з зонами інервації долоні. У дітей Снятинського району третій фактор визначений як медіанний: він об”єднував малюнки долоні, що знаходяться в зоні інервації серединного нерва і свідчить про міжалельну взаємодію генів,які відповідають за однакові малюнки на тенарі і на другому пальці правої та лівої рук. Статеві відмінності характерні для дітей Верховинського району- у дівчаток-це медіанний фактор, а у хлопчиків-фактор гіпотенара. Відмінності ДГ показників по третьому фактору у дітей обстежених регіонів прямо залежать від можливості зчепленого спадкування або модифікаційного впливу.

Таким чином, факторний математичний аналіз доводить особливості ДГ у дітей досліджуваних регіонів.

Характеристика впливу комплексу довкілля на зміну функціонального стану генотипу соматичних клітин дітей.

Для об”єктивної оцінки порушень функціонального стану спадкового апарату, зумовлених екологічними факторами нами проведений аналіз каріограми: індексу хроматизації, гетеропікотичної Х-хромосоми, нуклеолярного індексу та морфологічно змінених ядер. Поєднане вивчення останніх дало можливість оцінити вплив несприятливих екологічних факторів на геном соматичних клітин окремих популяцій дитячого населення Івано-Франківської області. ІХ відображає середню для індивіда величину експресибельності геному. За нашими даними, у дітей с. Стецева (зона посиленого радіологічного контролю) ІХ знижений (табл. 2). Тобто збільшується кількість клітин з перевагою компактного хроматину, порівняно з контрольним регіоном. Цей процес може бути проявом експресії генів, суттєвим при цьому є зниження енергетичних потреб клітини. Однак у дітей хімічно забрудненого м.Івано-Франківська ІХ суттєво не відрізняється від даних, отриманих у контрольному регіоні (відповідно 1.46 та 1.53), а в деяких вікових групах і перевищував останні. Це узгоджується з даними ряду дослідників, які вважають еухроматизацію ядра необхідним етапом перебудови спадкового апарату для функціонування в нових, різко незвичних умовах (Васильєв Ю.Р.,1994). Даний процес розцінюється як своєрідний механізм адаптації що є невід”ємною частиною процесу саморегуляції при виборі клітиною нового шляху функціонування.

Величина показника СХ вказує на узгодженість у функціонуванні спадкового апарату. Полігенність контролю Х-інактивації та багатоетапність цього процесу зумовлює те, що СХ є чутливим індикатором регуляції реалізації спадкової інформації. Тому наявність інактивованої (гетеропікнотиної) Х-хромосоми у осіб чоловічої статі є не стільки проявом мозаіцизму, як ознакою пошкодження спадкового апарату.

Числові значення третього показника НІ відображають середню для індивіда інтенсивність процесів транскрипції пулу рибосомальних генів та формування синтетичного апарату клітини. Нами встановлено його зростання та збільшення кількості ядерець в перерахунку на одну клітину дітей обох статей усіх вікових груп, які проживають на забруднених територіях, що свідчить про інтенсифікацію експрессії рибосомальних генів (Oehs R.et al.,1990) та процесу формування трансляційного апарату клітин Про вплив факторів навколишнього середовища свідчить і кількість МЗЯ. Збільшення питомої ваги МЗЯ у дітей з радіоактивно забрудненого с. Стецева Снятинського району у 2 рази вказує на посилення у останніх процесів ядерної деструкції у зв”язку з необхідністю запуску процесів клітинної адаптації.

Таким чином, встановлено, що ФСГ дітей всіх вікових груп залежить від інтенсивності антропогенного навантаження.

Цитогенетичне обстеження дітей, що проживають в різних екологічних зонах.

Наступний метафазний аналіз рівня хромосомних аберацій в різних популяціях дозволив зробити конкретні висновки щодо інтенсивності мутагенних впливів на досліджуваних нами територіях. Середньогрупова частота метафаз з абераціями у м. Івано-Франківську (2.85±0.25; 2.64±0.72) та у с. Стецева Снятинського району (3.25±0.15; 3.01±0.14), у дівчаток і хлопчиків відповідно переважає даний показник у с. Ільці Верховинського району у 2.5 та 2.8 рази відповідно. У всіх досліджуваних дітей серед аберацій хромосом найчастіше зустрічались делеції з одиночними та парними фрагментами (табл. 3). У дітей м. Івано-Франківська переважали аберації хроматидного типу, їх частота суттєво відрізнялась від такої у досліджуваних регіонах і становила 1,45 у дівчаток та 1,63 у хлопчиків на 100 проаналізованих метафаз (спонтанний рівень хроматидних аберацій за даними літератури становить 0,78) (Кравчук О.П.,1996), що в 1,5-2 рази перевищувала показники обстежених дітей с.Ільці.

Загальна частота дицентриків та кільцевих хромосом - маркерів радіаційного мутагенезу, у дітей м.Івано-Франківська та с.Ільці становила 0.023 у дівчаток та 0.025 у хлопчиків і 0.03 у дівчаток та 0 у хлопчиків на 100 проаналізованих метафаз відповідно. У дітей с.Стецева дані цитогенетичні характеристики досягали 0.25 у дівчаток та 0.32 у хлопчиків (спонтанний рівень за даними літератури 0.038) (Кравчук О.П., 1996).

Порівняльний аналіз отриманих результатів і даних досліджень інших науковців дає можливість віднести с.Ільці Верховинського району до екологічносприятливої зони. Середньогрупова частота метафаз з абераціями у дітей даного населеного пункту найнижчі, порівняно з іншими досліджуваними регіонами. Крім того, у дітей с.Ільці співвідношення типів хромосомних порушень узгоджується з результатами досліджень контрольної групи, проведених у Закарпатській області.

Таким чином, наявність мутагенних ефектів, встановлених на лімфоцитах периферичної крові дітей, свідчить про генетичну небезпеку антропогенного забруднення в с.Стецева Снятинського району та м.Івано-Франківську. Якісна різниця між спектром хромосомних аберацій у дітей досліджуваних регіонів доводить радіаційну природу мутагенезу у с.Стецева і хімічну - у м. Івано-Франківську. Виявлені цитогенетичні ефекти можна розглядати як індикатор вирогідності виникнення генетично зумовленої патології.

Кореляційний аналіз дерматогліфічних, цитологічних та цитогенетичних показників у дітей різних регіонів Прикарпаття

З метою комплексної оцінки статевих і етнічних особливостей спадкового апарату дітей з різних регіонів Прикарпаття з врахуванням впливу екологічних факторів проведене вивчення кореляційних зв”язків між ДГ, ЦЛ та ЦГ показниками. Виявлено перевагу позитивних сильних зв”язків у дітей м.Івано-Франківська над такими у дітей Снятинського та Верховинського районів. По одній від”ємній сильній кореляції встановлено у хлопчиків м.Івано-Франківська та дівчаток с.Ільці Верховинського району. Число позитивних і від”ємних кореляційних зв”язків середньої сили майже однакове у дітей контрольної групи і зони посиленого радіологічного контролю, та в 1.4 рази менша у дітей м.Івано-Франківська. Статеві особливості більше виражені у обстежених с.Ільці Верховинського району.Порівняльний аналіз кореляційних зв”язків показників симетричності ДГ, які опосередковано свідчать про ступінь пошкодження спадкового апарату, доводить істотну перевагу їх у дітей м.Івано-Франківська.

Таким чином, проведений кореляційний аналіз дерматогліфічних, цитологічних та цитогенетичних показників дозволив встановити статеві та етнічні особливості дітей з різних регіонів Прикарпаття з врахуванням впливу екологічних факторів. Останнє доводять кореляції симетричності кількісних і якісних характеристик ДГ з хромосомними абераціями хроматидного типу у м.Івано-Франківську, активація процесів транскрипції і трансляції з абераціями хромосомного типу - маркерами радіаційного мутагенезу (Пілінська М.А., 1996), в с.Стецева Снятинського району.

З метою порівняння отриманих даних з результатами досліджень, проведених в різних регіонах України, нами розроблений інтегральний показник пошкодження (ІПП) спадкового апарату дітей досліджуваних районів, який враховує формулу Горової А.І.(1996). Для оцінки екологічної ситуації необхідна інформація про числове значення кожного показника при мінімальній дії пошкоджуючого фактора (П контр.- контрольне значення параметра) і в умовах максимальної дії пошкоджуючих факторів на організм (П крит.- критичне значення параметра).

Оскільки в наших дослідженнях використовувались не один, а три параметри для встановлення ступеня пошкодження організму, ми вираховували інтегральний показник пошкодження спадкового аппарату.

Максимальні значення ІПП спадкового апарату зареєстровані у дівчаток і хлопчиків м.Івано-Франківська (1 і 0,89 відповідно), що перевищує такий у дітей Снятинського району (0,45 у дівчаток і 0,57 у хлопчиків) майже у два рази. Стан навколишнього середовища у м.Івано-Франківську можна визначити як небезпечний, у с.Стецева Снятинського району- як загрозливий.

Висновки

генетичний пологовий цитологічний дитина

1. Розроблена методологія програми генетичного моніторингу популяцій людини при мутагенному забрудненні довкілля, яка передбачає одночасне дослідження популяцій генетико-епідеміологічними (оцінка частоти та динаміки ПВР і репродуктивних втрат в усій популяції, дослідження демографічної ситуації) та експериментально-генетичними методами (факторний, кореляційний та дискримінантний аналіз ДГ показників, дослідження ФСГ та ЦГ обстеження дитячого населення різних популяцій).

Реалізація програми ГМ дала можливість встановити зростання частоти МВ на ранніх термінах гестації та ПВР серед новонароджених, мертвонароджених і перинатально померлих дітей за період 1985-1996рр. Рівень ПВР в Івано-Франківській області визначено як 36.92 випадки на 10000 новонароджених в 1996 році. Частота нової генетичної патології у новонароджених області за вказаний період зросла від 11,46 до 26,87%.

В нозологічному спектрі ПВР і СХ в ретроспективі 1993-1996рр. переважають вади опорно-рухового апарату, на другому місці - серцево-судинної системи, рідше зустрічаються множинні вади розвитку і спадкові захворювання. Встановлено зростання частоти “сторожових” фенотипів з 1993 по 1996 роки. Сумарний показник даної патології за вказаний період по області складає 1.8 на 10000 народжених.

Комп'ютерний аналіз дерматогліфічних показників виявив етнічні особливості дітей досліджуваних регіонів: у дітей м.Івано-Франківська - інтегральний долонний фактор, у дітей Снятинського району - медіанний, у дітей Верховинського району - медіанно-радіальний у дівчаток та фактор гіпотенара у хлопчиків.

ЦЛ дослідження опосередковано свідчить про ступінь сумарої мутагенної активності довкілля: у дітей контрольного регіону індекс хроматизації та частота гетеропікнотичної Х-хромосоми перевищують такі у дітей м.Івано-Франківська та с.Стецева Снятинського району у 1,5 - 2 рази. Показники НІ та ПЯ у с.Ільці Верховинського району нижчі, ніж такі у дітей екологічно несприятливих зон. Індекс функціональної активності генотипу найвищий у дівчаток і хлопчиків м.Івано-Франківська (5119,0 і 25,5 відповідно), менший у дітей с.Стецева Снятинського району (985,0 і 9,05 відповідно), і найнижчі його значення у дітей с.Ільці Верховинського району (531,7 і 3,9 відповідно).

Спонтанний рівень аберацій складає у дітей: м.Івано-Франківська - 1,82 і 2,01%, с.Стецева - 1.8 і 2,4%, с.Ільці - 1.02 і 1,2%(у дівчаток і хлопчиків відповідно). Встановлено перевагу аберацій хроматидного типу у дітей м.Івано-Франківська, та переважання маркерів радіаційного впливу (дицентриків та кільцевих хромосом) у дітей с.Стецева Снятинського району.

На основі розробленого інтегрального показника пошкодження спадкового апарату дітей в якості генетично нестабільних виділено популяції м.Івано-Франківська та Снятинського району. Наявність генетичних ефектів встановлених комплексом генетико-експериментальних методів та проведеним ГМ свідчить про біологічну значимість рівнів забруднення на досліджуваних територіях.

Практичні рекомендації:

1. Апробована комп”ютерна програма оцінки ДГ-показників може використовуватися для встановлення належності особи до певної досліджуваної групи.

2.Розроблений інтегральний показник пошкодження спадкового апарату може використовуватися для оцінки стану навколишнього середовища.

Список робіт, опублікованих по темі дисертації

1.Популяційна частота хромосомних аберацій в соматичних клдітинах дітей Івано-Франківської області// Доповіді Національної Академії Наук України.-1998.-10.-С.201-205. (в співавторстві з І.Р.Бариляк, Г.Р.Скибан, О.А.Талан).

2.Оцінка функціонального стану спадкового апарату дитячого населення окремих регіонів Прикарпатя.//Галицький лікарський вісник.-1997.-4/3.-С.40-43.

3. Цито- і ультраструктурнш характеристики спадкового апарату дитячого населення окремих регіонів Прикарпаття.//Вісник морфології.-1998.-4/1.-С. 64-65. (в співавторстві з Л.Ковальчук, Н.Ковальчук).

4.Генетичний моніторинг населення Прикарпаття в умовах антропогенного забруднення довкілля.// Лікарська справа.-1998.-4.-С. (в співавторстві з І.Р.Бариляк, Л.Є. Ковальчук).

5.Вікові зміни функціонального стану спадкового апарату людини.//Тез. доповідей 2 Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих вчених.- Тернопіль,1998.-С.354.(в співавторстві з В.Случик, Н.Ковальчук).

6.Антропогенетичні аспекти оцінки морфофункціонального статусу популяцій людини.//Добірка наукових праць 1 Міжнародного конгшресу з інтегративної антропології, Тернопіль,1995.-С.175-177.(в співавторстві з Л.Ковальчук,Є.Незнакомцевою, М. Бондаренко).

7.Морфогенетичні маркери функціонального стану організму людини.//Добірка наукових робіт (матеріали Міжнародної конференції “Актуальні питання морфології”), Тернопіль, 1996.-С.306-307.(в співавторстві з Л.Ковальчук, В.Случик, М.Бондаренко).

8.Вплив малих доз Іонізуючої радіації на ступінь конденсації хроматину у вагітних.//Тез.доповідей 28 обласної наукової конференції молодих вчених-медиків,Івано-Франківськ,1994.-С.6.(в співавторстві з Н.Станецькою)

9.Цитологічні аспекти функціонування геному при вроджених вадах розвитку і спадкових хворобах.// Тез.доповідей 27 обласної наукової конференції молодих вчених медиків, Івано-Франківськ,1992.-С.18.(в співавторстві з Л.Архіпцевою,М.Бондаренко).

10. Дослідження дерматогліфіки в популяції студентів Прикарпаття.// Тез. Доповідей 1 Національного конгресу анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України, м. Івано-Франківськ, 1994.- С.21. (в співавторстві з М.В.Бондаренко, Л.Є.Ковальчук, П.М.Телюк, В.І.Шутак)

11.Генетичний моніторинг населення окремих регіонів Прикарпаття.//Добірка праць молодих вчених Івано-Франківської державної медичної академії (29-а обласна наукова конференція молодих вчених-медиків),Івано-Франківськ,1997.-С.16-17.

12.Effect of ionizing irradiation doses on chromosome aberation rate in somatic cells of children.//International Medical Conference for Students and Young Doctors. Lublin -1998.-P.41.

13.Genetic monitoring of some areas of Precarpathian land.// 4th International Medical Students' congress. Catowice. -1998.- P.94.

Размещено на Allbest.ru