Адаптивна мінливість мікобактерій туберкульозу в організмі не властивих хазяїнів

Аналіз етіології та патогенезу збудника туберкульозу різних видів, його адаптивної мінливості в організмі не властивих хазяїнів. Дослідження патогенності збудника туберкульозу пташиного виду для ссавців та збудників туберкульозу ссавців для птахів.

Рубрика Биология и естествознание
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 15.11.2013
Размер файла 30,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кабінет міністрів України

Національний аграрний університет

УДК 576.852.211.095.5

16.00.03 - ветеринарна мікробіологія та вірусологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Адаптивна мінливість мікобактерій туберкульозу в організмі не властивих хазяїнів

Дяченко Ганна Михайлівна

Київ - 1998

Дисертацією є рукопис

Дисертаційна робота виконана в Інституті сільськогосподарської мікробіології УААН

Науковий керівник - доктор ветеринарних наук, академік УААН Романенко Володимир Пилипович, Інститут ветеринарної медицини, завідувач лабораторії генетики вірусів

Офіційні опоненти:

- доктор ветеринарних наук, професор Атамась Валентин Якимович, Одеський державний сільськогосподарський інститут, завідувач кафедри епізоотології;

- кандидат ветеринарних наук Євтушенко Анатолій Федорович, Національний аграрний університет, доцент кафедри епізоотології.

Провідна установа: Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН, лабораторія по вивченню туберкульозу, м. Харків

Захист дисертації відбудеться 10 березня 1999 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.03 в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України за адресою:252041 м. Київ-41, вул. Героїв оборони,15, навчальний корпус 3, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету Кабінету Міністрів України за адресою:252041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони,11, навчальний корпус 10, читальний зал.

Автореферат розісланий 5 лютого 1999 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Бортнічук В.А.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Туберкульоз сільськогосподарських тварин і птахів до цих пір є серйозною науковою і практичною проблемою. Епізоотична ситуація по туберкульозу сільськогосподарських тварин, особливо, великої рогатої худоби, у деяких регіонах України продовжує залишатися напруженою. Виникнення туберкульозу може бути пов'язане із тваринами інших видів, птицею чи людиною, хворими на туберкульоз чи носіями збудника цього захворювання.

У вітчизняній і зарубіжній науковій літературі представлена велика кількість робіт, присвячених питанню взаємозв'язку туберкульозу людини, тварин і птахів (В.І. Ротов і П.Ю. Савченко, 1972; І.Г. Урсов і співавтори 1981; К.К. Курманбаєв, Д.Б. Балгужинов, 1981; Г.М. Лисиченко, 1986; Є.М. Шіндлер, 1989; О.М. Писаренко, 1992; Ю.Я. Кассіч, 1994; В.А. Созінов і співавтори, 1996; В.П. Романенко і співавтори, 1997 та інші.).

Проте до цього часу немає загальноприйнятої концепції щодо реальної небезпеки збудника туберкульозу того чи іншого виду для не властивого хазяїна. Серед дослідників немає єдиної думки відносно патогенності збудника туберкульозу людського і, особливо, пташиного видів для великої рогатої худоби. За даними одних авторів (Leslie i Birn, 1967; Nassal, 1963; Р.В. Тузова, 1983 та інші) мікобактерії туберкульозу пташиного виду зумовлюють у худоби зміни туберкульозного характеру різної сили та локалізації. Інші автори, навпаки, вважають цей вид збудника туберкульозу безпечним для цих тварин (Д.Д. Новак, 1977; П. Шеверенко, 1982; Овдієнко М.П. і співавтори, 1990; та інші).

Залишається дискусійним питання щодо міграції і патогенності мікобактерій бичачого і людського видів для птахів. Одні автори (Kumthekar. R. і співавтори, 1982; К.К. Курманбаєв і Балгужинов, 1980; Шаров А.Н. і співавтори, 1982 та інші) вважають, що птиця може заражатися цими видами збудника туберкульозу, як в експериментальних, так і в природних умовах, інші - вважають птахів несприйнятливими до мікобактерій туберкульозу цих видів.

Недостатньо вивчене питання щодо ймовірності мінливості збудника туберкульозу того чи іншого виду в результаті тривалого перебування в організмі не властивого хазяїна. Водночас літературні дані, хоч і малочисельні, свідчать про труднощі при визначенні виду у частини туберкульозних мікобактерій, виділених як від тварин, так і від людей (Zoravskj C. та співавт., 1975; Lafont J. Lafont P., 1979; О.М. Писаренко, 1992 та інші).

Все це створює значні труднощі у проведенні протитуберкульозних заходів як серед сільськогосподарських тварин, так і серед людей, знижуючи їх ефективність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана у відповідності до завдання 01.01.01.04 НТП "Продовольство - 95" і тематичного плану Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН на 1991-1995 рр.

Мета і задачі дослідження. Визначити ступінь адаптивної мінливості мікобактерій туберкульозу різних видів в організмі не властивих хазяїнів з метою удосконалення заходів профілактики і боротьби з туберкульозом сільськогосподарських тварин.

Виходячи з мети визначено такі завдання:

- Вивчити етіологічну і патогенетичну роль мікобактерій людського і пташиного видів для великої рогатої худоби.

- Вивчити етіологічну і патогенетичну роль мікобактерій людського і бичачого видів для курей.

- Визначити етіологічну і патогенетичну роль мікобактерій пташиного виду для морських свинок.

- Провести вивчення основних властивостей мікобактерій збудника туберкульозу людського, бичачого і пташиного видів, багаторазово послідовно пасажованих через організм не властивих для них хазяїнів, і вихідних штамів туберкульозних мікобактерій цих самих видів у порівняльному аспекті.

Наукова новизна одержаних результатів. Встановлено, що резистентність великої рогатої худоби до туберкульозної інфекції, викликаної мікобактеріями людського і пташиного видів, курей до мікобактерій людського і бичачого видів і морських свинок до збудника туберкульозу пташиного виду відносна і може бути знижена при умові багаторазових послідовних пасажів цих видів збудника захворювання на цих тваринах і птахах.

Встановлено, що багаторазове послідовне пасажування збудника туберкульозу людського, бичачого і пташиного видів через організм не властивих для них хазяїнів обумовлює значну втрату ними вихідних властивостей і поступове набуття нових ознак, характерних для виду збудника, специфічного для тварин, через організм яких вони пасажувалися. Попадаючи в організм не властивого виду тварин чи птахів, вони, адаптуючись, викликають в них захворювання на туберкульоз, що супроводжується характерними патологічними змінами і навіть генералізацією інфекційного процесу з летальним кінцем.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати експериментальних дослідів мають практичне значення. Визначена етіологічна та патогенетична роль збудника туберкульозу різних видів для не властивих для них хазяїнів та адаптивна мінливість туберкульозних мікобактерій в їх організмі дає змогу розглядати туберкульоз як спільну проблему всіх видів тварин, птахів і людини, які є у вогнищі інфекції, що створює науково обґрунтовані основи для подальшого вдосконалення заходів боротьби з цим захворюванням і забезпечить ліквідацію хвороби та її профілактику.

На підставі одержаних результатів проведених досліджень розроблені практичні пропозиції по вдосконаленню заходів профілактики туберкульозу сільськогосподарських тварин, які розглянуті на методичній комісії ветеринарної медицини ІСГМ УААН і рекомендовані для подання їх в Департамент ветеринарної медицини України.

Особистий внесок здобувача. Проведення експериментальних досліджень, аналіз і теоретичне обґрунтування одержаної наукової інформації виконане дисертантом особисто або при його безпосередній участі. У проведенні досліджень, їх узагальненні доля автора - більше 80%.

Апробація результатів дисертації. Матеріали за результатами наукових досліджень доповідались на І Установчому з'їзді УМТ (м. Одеса, 1994), науково-практичній конференції по проблемі туберкульозу і бруцельозу (Новосибірськ, 1995), республіканській нараді-семінарі по туберкульозу начальників протиепізоотичних загонів обласних управлінь ветеринарної медицини (м. Харків, 1996), українсько-австрійському симпозіумі "Сільське господарство: наука і практика" (м. Львів, 1996).

Основні результати досліджень доповідались і обговорювались на засіданнях лабораторії туберкульозу тварин, на щорічних звітних засіданнях Вченої Ради і засіданнях методичної комісії Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН /1991-1997рр./.

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 11 наукових праць, в т.ч. 4 статті в спеціальних журналах та 7 публікацій у матеріалах і тезах конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 127 сторінках машинописного тексту, вміщує 23 таблиці, 5 рисунків. Робота складається з вступу, 4 розділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури і додатку. В роботі використано 176 літературних джерел, з них 40 іноземними мовами.

Основний зміст роботи

Огляд літератури. Приведений огляд літератури по вивченню етіологічної та патогенетичної ролі збудника туберкульозу різних видів, а також їх адаптивної мінливості в організмі не властивих хазяїнів. Показано, що літературні дані не дають повного уявлення відносно патогенності збудника туберкульозу пташиного виду для ссавців та збудників туберкульозу ссавців для птахів. Недостатньо вивчене питання адаптивної мінливості туберкульозних мікобактерій різних видів в організмі не властивих для них хазяїнів. На підставі аналізу літературних даних обґрунтована актуальність проблеми, мета і завдання досліджень.

Об'єкти і методи досліджень. Об'єктами досліджень були культури лабораторних штамів туберкульозних мікобактерій бичачого, шт. № 8, людського, шт. № 1848, і пташиного, шт. № 33, видів. Всі три культури були типовими для цих видів збудника туберкульозу.

За 1991-1995 рр. проведено чотири послідовних пасажі збудника туберкульозу людського і пташиного видів на телятах та по вісім послідовних пасажів збудника туберкульозу людського і бичачого видів на курях і пташиного виду на морських свинках.

У дослідах на морських свинках об'єктом дослідження була культура туберкульозних мікобактерій пташиного виду (штам № 33). Для контролю була взята культура збудника туберкульозу людського виду (шт. № 1848). Для кожного досліду було сформовано по 3 групи тварин: одна дослідна і дві контрольні. Тварин першої групи інфікували суспензією туберкульозних мікобактерій пташиного виду одноразово підшкірно в дозі 1 мг сирої бактеріальної маси. Свинок другої групи (контроль № 1) заражали бактеріальною суспензією збудника туберкульозу людського виду. Тварини третьої групи (контроль № 2) були інтактними. У наступних семи пасажах для зараження морських свинок брали реізоляти культур мікобактерій, виділені від тварин після попереднього пасажу. На морських свинках проведено 6 послідовних пасажів збудника туберкульозу пташиного виду, кожен з яких тривав 3 місяці. Після кожного пасажу тварин забивали, проводили патологоанатомічні і бактеріологічні дослідження. У реізолятів культур туберкульозних мікобактерій, виділених після кожного пасажу, вивчали культурально-морфологічні і біохімічні властивості. Патогенні властивості реізолятів туберкульозних мікобактерій вивчали біологічним методом на лабораторних тваринах і курях після чотирьох і восьми пасажів збудника туберкульозу пташиного виду на морських свинках.

Об'єктами досліджень у дослідах на курях були культури туберкульозних мікобактерій людського (шт. № 1848) і бичачого (шт. № 8) видів. Для контролю був взятий лабораторний штам № 33 збудника туберкульозу пташиного виду. Для кожного пасажу було сформовано по 4 групи: дві дослідних і дві контрольних. Птахів першої дослідної групи заражали мікобактеріями людського виду, другої дослідної групи - культурою збудника туберкульозу бичачого виду. Курей першої контрольної групи заражали суспензією культури збудника туберкульозу пташиного виду. Птахи другої контрольної групи були не зараженими.

У першому пасажі птицю як дослідних, так і контрольних груп інфікували одноразово внутрішньом'язово в дозі 1 мг сирої бактеріальної маси відповідного штаму вихідної культури туберкульозних мікобактерій. У наступних семи пасажах для зараження курей дослідних груп брали культури, виділені від птахів після попереднього пасажу на них туберкульозних мікобактерій людського і бичачого видів, і вводили в такій самій дозі і способові інокуляції.

Перед кожним пасажом і на його протязі вивчали алергічний стан птахів за допомогою внутрішньо-шкіряної туберкулінової проби одночасно двома туберкулінами (ППД для птахів і ППД для ссавців).

Кров піддослідних курей досліджували в кров'яно-крапельній реакції аглютинації. Після кожного пасажу, який тривав 3 місяці, курей забивали, проводили патологоанатомічні і бактеріологічні дослідження.

У культур туберкульозних мікобактерій, виділених від курей після кожного пасажу на них відповідного штаму, вивчали основні властивості (культуральні, морфологічні і біохімічні).

У чотирьохразово і восьмиразово пасажованих на курях збудників туберкульозу людського і бичачого видів вивчали патогенні властивості в досліді на лабораторних тваринах і курях.

У досліді на молодняку великої рогатої худоби об'єктами дослідження були культури туберкульозних мікобактерій пташиного (шт. № 33) і людського (шт. № 1848) видів. Для контролю був взятий збудник туберкульозу бичачого виду (штам № 8). Тварин першої дослідної групи заражали культурою мікобактерій людського виду, другої - культурою збудника туберкульозу пташиного виду. Телят третьої групи (контроль № 1) інфікували бактеріальною суспензією мікобактерій туберкульозу бичачого виду. Тварини четвертої групи (контроль № 2) залишались інтактними.

У першому пасажі телят заражали одноразово внутрішньом'язово в дозі 3 мг сирої бактеріальної маси вихідної культури відповідного штаму. У наступних трьох пасажах для зараження телят брали реізоляти культур мікобактерій, виділених від піддослідних тварин після попереднього пасажу на них збудника туберкульозу людського і пташиного видів. Алергічні дослідження телят проводили паралельно двома туберкулінами (ППД-туберкуліном для ссавців і ППД-туберкуліном для птахів). Результати туберкулінової проби оцінювали згідно діючої Настанови по діагностиці туберкульозу (1994). Перед кожним пасажем і перед його закінченням кров телят досліджували в реакції непрямої гемаглютинації (РНГА), реакції гемолізу (РГ), реакціях спонтанного (Е - РОК) і антигенреактивного (ЕТ - РОК) розеткоутворення згідно методики ВІЕВ (1980).

Після пасажів, кожен з яких тривав п'ять місяців, телят забивали, проводили патологоанатомічні і бактеріологічні дослідження.

У реізолятів культур туберкульозних мікобактерій, виділених після кожного пасажу збудника туберкульозу людського і пташиного видів на телятах, вивчали культурально-морфологічні і біохімічні властивості.

У культур туберкульозних мікобактерій, виділених з організму телят після другого і четвертого пасажів, вивчали їх видову належність біологічним методом на лабораторних тваринах і курях.

Результати досліджень та їх обговорення

Властивості збудника туберкульозу пташиного виду, багаторазово послідовно пасажованого на морських свинках.

Багаторазове послідовне пасажування збудника туберкульозу пташиного виду через не властивий для нього організм морських свинок, в загальному підсумку на протязі 720 діб, позначилось на ряді його властивостей.

Алергічні дослідження заражених морських свинок за допомогою двох туберкулінів (ППД-туберкуліну для ссавців і ППД-туберкуліну для птахів) показали, що збудник туберкульозу пташиного виду (шт. № 33), восьмиразово пасажований на цих тваринах, набув антигенних властивостей мікобактерій людського виду: у тварин спостерігали позитивні реакції на алерген для ссавців і негативні реакції на пташиний туберкулін.

На противагу існуючим поглядам стосовно того, що M.avium викликає у морських свинок при підшкірному зараженні лише місцеві зміни у вигляді абсцесів і гіперплазії регіонарних лімфатичних вузлів, ми спостерігали із збільшенням кількості пасажів посилення їх патогенності для цих тварин. Вже п'ятиразово пасажований через організм морських свинок збудник туберкульозу пташиного виду спричинив загибель дослідних тварин від генералізованої форми туберкульозу, що не відрізнялося по характеру і ступеню ураження внутрішніх органів морських свинок, заражених мікобактеріями людського виду.

На мінливість патогенних властивостей M.avium, багаторазово послідовно пасажованих на морських свинках, вказали і результати біологічної проби на лабораторних тваринах і курях. Восьмиразово пасажований на морських свинках збудник туберкульозу пташиного виду не викликав змін туберкульозного характеру у курей, але водночас спричинив генералізований інфекційний процес у морських свинок (табл.1).

Результати наших досліджень показали, що вплив організму морських свинок на протязі тривалого часу на M.avium позначився і на ряді інших властивостей.

У пасажованої культури спостерігали сповільнення строків появи первинного росту до 19-22 днів, що в часі співпадало із появою первинного росту збудника туберкульозу людського виду (шт. № 1848). Ріст вихідної культури збудника туберкульозу пташиного виду (шт. № 33) спостерігали на 10-11 добу.

Таблиця 1 - Патогенність M.avium, багаторазово послідовно пасажованих в організмі морських свинок

Туберкульозні мікобактерії

Патогенність для:

морських свинок

кролів

курей

M.avium,шт.№33,8-разово паса-жовані на морських свинках

Генералізований туберкульоз

Локальні ураження органів

Не патогенні

M.avium,шт.№33 (лабораторний)

Не патогенні

Туберкульозний сепсис

Генералізація

M.tuberculosis, шт.№1848 (лабораторний)

Генералізований туберкульоз

Локальні ураження органів

Не патогенні

Після третього пасажу через організм морських свинок культуру M.avium зблизило зі збудником туберкульозу людського виду звуження температурного діапазону, при якому спостерігали її ріст. Досліджувана культура, як і еталонний штам № 1848 туберкульозних мікобактерій людського виду, не росла при температурах 22°С і 41°С, що було властивим для вихідної культури туберкульозу пташиного виду.

У пасажованої через організм морських свинок культури мікобактерій пташиного виду спостерігали уреазну активність, що не властиво для цього виду збудника туберкульозу, і, водночас, характерно для мікобактерій людського виду.

У пасажованої культури збудника туберкульозу пташиного виду спостерігали мінливість морфологічних властивостей: замість суцільного блискучого слизового нальоту, характерного для вихідної культури M.avium (штам № 33), адаптована до організму морських свинок культура туберкульозних мікобактерій на поживному середовищі Левенштейна - Йенсена росла у вигляді окремо розміщених R-колоній, які втратили блиск, погіршили свою суспендованість.

Властивості збудника туберкульозу людського та бичачого видів, пасажованих в організмі курей

Вважається, що кури мало або зовсім несприйнятливі до збудника туберкульозу людського і бичачого видів. Наші дослідження показали, що тривале (720 діб), восьмиразове послідовне пасажування збудника туберкульозу людського (шт. № 1848) і бичачого (шт. № 8) видів через організм курей обумовило набуття ними нових властивостей, характерних для мікобактерій туберкульозу пташиного виду, з одночасною втратою ряду властивостей вихідних культур.

Із зростанням кількості пасажів досліджуваних туберкульозних мікобактерій через організм курей спостерігали посилення їх патогенності. Доказом цього є те, що у восьмому пасажі реізоляти мікобактерій, як людського, так і бичачого видів зумовили туберкульозні ураження печінки, селезінки, нирок і кишечника у піддослідних курей. Одержані нами дані узгоджуються із даними Р.К. Каюмова (1973), Vazgues M.J. Raul (1985), А.Н. Шарова (1982), які також вважають, що збудники туберкульозу людей і великої рогатої худоби можуть не тільки мігрувати на птицю, але й викликати у неї туберкульозні ураження внутрішніх органів.

У багаторазово пасажованих на курях культур туберкульозних мікобактерій як людського, так і бичачого видів нами відмічена мінливість патогенності для лабораторних тварин, про що засвідчили результати біологічної проби. M.tuberculosis, восьмиразово пасажовані на курях, посилили патогенність для кролів, зумовлюючи в них інфекційний процес по типу Вільмена. М.bovis, також викликали у кролів септичну форму інфекції по типу Йерсена і їх загибель на 14 і 19 добу, що є характерним для збудника туберкульозу пташиного виду (табл.2).

Таблиця 2 - Патогенність M.tuberculosis, багаторазово послідовно пасажованих в організмі курей

Мікобактерії туберкульозу

Патогенність для:

морських свинок

кролів

курей

M.tuberculosis, шт.№1848, 8-разово пасажовані на курях

Локальні ураження органів

Туберкульоз типу Вільмена

Туберкульозні ураження органів

M.tuberculosis, шт.№1848 (лабораторний)

Генералізований туберкульоз

Локальні ураження органів

Не патогенні

M.avium,шт.№33 (лабораторний)

Не патогенні

Туберкульозний сепсис

Генералізація

Збудники туберкульозу як людського, так і бичачого видів в результаті багаторазового послідовного пасажування на курях втратили ряд своїх властивостей і набули ознак, характерних для M.avium.

Збудник туберкульозу людського виду, пасажований на курях, розширив температурні межі для росту: від 22 до 41 °С, що характерно для M.avium. Його первинний ріст співпадав у часі з ростом лабораторного штаму № 33 збудника туберкульозу пташиного виду. На середовищі Левенштейна-Йенсена пасажована на курях культура росла у вигляді S-колоній м'якої консистенції. Добре суспендувалася в ізотонічному розчині хлориду натрію. туберкульоз етіологія патогенез адаптивний

За нашими спостереженнями, крім патогенності, збудник туберкульозу бичачого виду, багаторазово пасажований через організм курей, виявив мінливість деяких інших своїх властивостей. Первинний ріст культури мікобактерій туберкульозу бичачого виду, 8-разово послідовно пасажованого на курях, спостерігали лише на 3-4 дні пізніше, ніж збудника пташиного виду. Пасажовані на курях М.bovis послабили уреазну активність. Отже, при багаторазовому пасажуванні мікобактерій туберкульозу людського і бичачого видів через організм курей відмічається поступова адаптація збудників до птахів.

Основні властивості мікобактерій людського та пташиного видів, пасажованих в організмі молодняка великої рогатої худоби.

Алергічні дослідження телят, інфікованих M.avium, показали, що із зростанням кількості пасажів цього виду збудника туберкульозу через їх організм у тварин посилюється чутливість до ППД-туберкуліну для ссавців при одночасному згасанні, а згодом і повній втраті в них чутливості до пташиного алергену.

Алергічні реакції на туберкулін для ссавців, які зумовлював збудник туберкульозу пташиного виду у великої рогатої худоби, не відрізнялися від характеру реакцій у тварин, викликаних М.bovis (табл.3). Про посилення патогенності для телят як збудника туберкульозу людського, так і пташиного видів свідчили результати патологоанатомічних досліджень тварин, що узгоджується з повідомленням В.І. Ротова і П.Ю. Савченка (1976).

Таблиця 3 - Результати алергічного дослідження телят, інфікованих M.tuberculosis і M.avium у четвертому пасажі

Група тварин

Кількість голів

Інв. №№

Введена культура МБТ

Потовщення складки шкіри (в мм) на ППД-туберкулін для ссавців

1

3

1

2

3

M.tuberculosis, шт.№1848,3-разово пасаж. на ВРХ

20

26

25

2

3

4

5

6

M.avium,шт.№33, 3-разово пасаж. на ВРХ

23

28

24,5

3 (контр. №1)

3

8

10

12

М.bovis, шт.№8 (лабораторний)

23

16,5

25

4 (контр. №2)

3

13

14

15

Не заражені

Реакція відсутня

Реакція відсутня

Реакція відсутня

На відміну від Е.Д. Лакман та І.В. Шлигіна (1975), у дослідах яких патогенність збудника туберкульозу пташиного виду для великої рогатої худоби не підтвердилася, ми в експерименті на телятах, інфікованих M.avium, спостерігали ранню генералізацію туберкульозного процесу. Ще більшим підтвердженням мінливості біологічної активності туберкульозних мікобактерій людського і пташиного видів в результаті їх багаторазового пасажування через організм великої рогатої худоби і наближення їх до М.bovis, стали результати біологічної проби на лабораторних тваринах і курях. Чотирьохразово пасажовані на телятах збудники туберкульозу як людського, так і пташиного видів викликали туберкульозні ураження у внутрішніх органах кролів і морських свинок.

Культури туберкульозних мікобактерій як людського, так і пташиного видів, в результаті чотирьохразового послідовного пасажування через організм великої рогатої худоби значно наблизилися по набутих ознаках до збудника туберкульозу бичачого виду.

Пасажована культура M.avium, як і М.bovis, зумовлювала у телят гіперчутливість сповільненого типу (ГЧСТ) до туберкуліну для ссавців, спричиняла ранню генералізацію інфекційного процесу, поява її первинного росту співпадала в часі із появою росту М.bovis (шт. №8), звузила температурний діапазон для свого оптимального росту до діапазону М.bovis, виявила мінливість морфології колоній, проявила уреазну активність (табл.4).

Таблиця 4 - Культурально-морфологічні властивості M.avium і M.tuberculosis, багаторазово послідовно пасажованих в організмі великої рогатої худоби

Туберкульозні мікобактерії

Швидкість росту

Форма колоній

Ріст на яєшному середовищі при температурах:

220С

37-380С

410С

M.tuberculosis, шт.№1848, пасажований на ВРХ

30

R-форма сухі

Ріст відсутній

Помірний

Ледь помітний

M.avium, шт.№33, пасажований на ВРХ

29-30

R-форма сухі

Від ледь помітного до відсутнього

Рясний

Від помірного до ледь помітного

М.bovis, шт.№8 (лабораторний)

28-30

R-форма сухі

Ріст відсутній

Помірний

Ледь помітний

У чотирьохразово послідовно пасажованої на телятах культури збудника туберкульозу людського виду також спостерігали зміну культурально-морфологічних (сповільнення росту, зміну морфології колоній), біологічних (викликала загибель кроля від генералізованої форми туберкульозу і зумовила туберкульозні ураження внутрішніх органів морських свинок), патогенних (рання генералізація інфекційного процесу у телят), а також антигенних (зумовила у тварин ГЧСТ до туберкуліну для ссавців), - все це наблизило її до М.bovis.

Отже, етіологічна і патогенетична роль збудника туберкульозу людського і пташиного видів для великої рогатої худоби нами доказана на підставі патологоанатомічних змін в організмі цих тварин, результатів біологічної проби на лабораторних тваринах, алергічних, серологічних і бактеріологічних досліджень.

Таким чином, узагальнюючи результати власних досліджень, необхідно відмітити, що багаторазове послідовне пасажування збудників туберкульозу того чи іншого виду в організмі не властивого для нього хазяїна обумовлює значну втрату ними вихідних властивостей і поступове набуття нових ознак, включаючи і патогенні, характерних для виду збудника туберкульозу, специфічного для тварин, через організм яких вони пасажувалися.

Висновки

1. Мікобактерії туберкульозу різних видів в результаті багаторазового послідовного пасажування через організм не властивих хазяїнів втрачають ряд вихідних властивостей і набувають нових ознак, включаючи і патогенні.

2. M.avium, починаючи з трьохразово пасажованих через організм морських свинок, змінюють характер та інтенсивність росту при різних температурах термостату на середовищі Левенштейна-Йенсена.

3. Чотирьохразово пасажовані через організм морських свинок, M.avium виявляють уреазну активність, що не є характерним для вихідної культури збудника туберкульозу птахів і водночас є властивим для збудника туберкульозу людини.

4. Після п'ятого пасажу M.avium зумовили у морських свинок генералізовану форму туберкульозу з летальним кінцем.

5. M.tuberculosis, починаючи з трьохразово пасажованих на курях, як і збудник туберкульозу пташиного виду, росли при 22,37-38 і 410С.

6. На елективному середовищі Левенштейна-Йенсена первинний ріст M.tuberculosis, починаючи з 5-разово послідовно пасажованих на курях, співпадав у часі із ростом M.avium.

7. M.bovis, починаючи з 4-разово пасажованих через організм курей, послабили уреазну активність. Для вихідної культури характерна чітка позитивна уреазна активність.

8. M.tuberculosis і M.bovis, 6-разово пасажовані на курях, зумовили загибель піддослідних курей від генералізованої форми туберкульозу відповідно у 75 і 50% випадків.

9. Восьмиразово послідовно пасажовані через організм курей M.bovis посилили вірулентність для кролів: вони зумовили їх загибель на 14 і 19 день з явищами септицемії по типу Йерсена, що є властивим для M.avium.

10. M.tuberculosis, восьмиразово послідовно пасажовані через організм курей, зумовили загибель кролів від септичної форми туберкульозу по типу Вільмена.

11. Чотирьохразово послідовно пасажовані через організм великої рогатої худоби M.tuberculosis і M.avium зумовлюють алергічні реакції на туберкулін для ссавців, які не відрізняються за характером та інтенсивністю від реакцій у тварин, заражених M.bovis.

12. M.avium, починаючи з двохразово пасажованих через організм великої рогатої худоби, змінюють основні культурально-морфологічні та деякі біохімічні властивості.

13. M.avium, чотирьохразово послідовно пасажовані через організм великої рогатої худоби, посилили патогенність для кролів і морських свинок, але повністю не втратили її для птахів.

14. Чотирьохразово послідовно пасажовані через організм великої рогатої худоби M.tuberculosis зумовили загибель кроля від генералізованої форми туберкульозу.

15. Неодноразове надходження збудника туберкульозу M.tuberculosis і M.avium від хворих людей чи птахів до організму великої рогатої худоби і навпаки - M.bovis до організму людей чи птахів призводить до їх захворювання туберкульозом, спричиненого даними видами мікобактерій.

Рекомендації виробництву:

Внесені пропозиції в "Настанову по діагностиці туберкульозу тварин та птиці", затверджену ГУВМ МСГП України від 26.05.1994р., п.1.1.

Розроблені доповнення до "Інструкції про заходи профілактики та оздоровлення тваринництва від туберкульозу":

Планувати і проводити алергічні дослідження птахів всіх видів загального користування незалежно від спеціалізації не рідше одного разу на рік.

При виявленні в господарстві (незалежно від форми власності) хворої на туберкульоз великої рогатої худоби обов'язково проводити обстеження всіх інших видів тварин і птахів, які є у вогнищі інфекції.

Господарство чи ферму вважати неблагополучними щодо туберкульозу у випадку виділення від великої рогатої худоби і птахів мікобактерій туберкульозу людського, бичачого чи пташиного видів.

Господарство чи ферму вважати оздоровленими від туберкульозу при умові обстеження всіх видів тварин щодо цього захворювання і одержання негативних результатів.

Пропоновані доповнення розглянуті методичною комісією по ветеринарній медицині від 11.06.1998р., протокол №10, та Вченою Радою ІСГМ УААН від 10.07.1998р., протокол №7, і рекомендовані для подання в Державний Департамент ветеринарної медицини України.

Список робіт, опублікованих по темі дисертації

Романенко В.Ф., Дяченко А.М, Козлов В.С. Адаптивная изменчивость возбудителя туберкулеза человеческого и птичьего видов в организме крупного рогатого скота // Ветеринария, 1995. - №12. - С.22-26. (Результати дослідів, їх аналіз і обгрунтування, підготовка статті).

Романенко В.Ф., Дяченко А.М, Козлов В.С., Матузенко В.А. Изменчивость возбудителя туберкулеза в организме не свойственного хозяина //Ветеринария. - 1997. - №1. - С.20-24. (Результати, висновки, підготовка статті).

Романенко В.Ф., Дяченко А.М, Козлов В.С. Характеристика различных видов микобактерий туберкулеза, культивированных на несвойственном хозяине //Проблемы туберкулеза. - 1997. - №2.- С.49-51. (Результати, висновки, підготовка статті).

Романенко В.П., Козлов В.С., Дяченко Г.М. Адаптивна мінливість мікобактерій туберкульозу.// Ветеринарна медицина України. - 1997. - №9. - С.12-13. (Результати, обгрунтування матеріалу, підготовка статті).

Козлов В.С., Дяченко Г.М., Паламар В.П. Реактогенність та патогенність збудника туберкульозу людського та бичачого видів в організмі курей //Проблеми підвищення продуктивності тварин та ефективності їх лікування: тези доповідей наук.-практ. конф. - Дніпропетровськ. - 1994. - С.113. (Результати, підготовка тез).

Дяченко Г.М., Паламар В.П. Реактогенність збудників туберкульозу людського та пташиного видів для великої рогатої худоби //Матеріали І Установчого з'їзду УМТ, м. Одеса, 1994. Мікробіологічний журнал, 1994. - т.56., №2. - С.52. (Результати, підготовка тез).

Козлов В.С., Дяченко Г.М. Мінливість збудника туберкульозу пташиного виду в організмі морських свинок //Матеріали І Установчого з'їзду УМТ, м. Одеса, 1994. Мікробіологічний журнал. - 1994. - т.56., №2 - С.52. (Результати, підготовка тез).

Дяченко А.М, Романенко В.Ф., Козлов В.С. К вопросу о патогенности микобактерий туберкулеза человеческого и бычьего видов для кур // Основные научные исследования по проблеме туберкулеза и бруцеллеза с.-х. животных, профилактика и организация мероприятий по ликвидации болезней в регионе Сибири. Тезисы докладов научн.-практ.конф. - Новосибирск. - 1995. - С.36. (Результати, підготовка тез).

Дяченко А.М, Романенко В.Ф., Козлов В.С. Сенсибилизирующие свойства возбудителя туберкулеза человеческого и птичьего видов для крупного рогатого скота //Т.ж., - С.41. (Результати, підготовка тез).

Дяченко А.М, Романенко В.Ф., Козлов В.С. Изменчивость возбудителя туберкулеза птичьего вида в организме крупного рогатого скота.// Т.ж. - С.50. (Результати, підготовка тез).

Romanenko V.P., Dyachenko G.M. The properties of tuberculosis mycobacterium having passaged in untypical organism for them //Collection of Abstract Ukrainian-Austrian Symposium "Agriculture: Science and Practice" Lviv. - 1996. - Р.111. (Результати експериментів, підготовка тез доповіді).

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Аналіз природних умов Чернігівщини. Видовий склад ссавців в Чернігівській області. Відомості про чисельність і біологію основних видів ссавців. Звірі лісових масивів і зелених насаджень, відкритих просторів, водойм. Дикі звірі, акліматизовані в Україні.

    курсовая работа [65,0 K], добавлен 21.09.2010

  • Загальна характеристика птахів: лелека білий, бусол, або чорногуз, гуска сіра, шпак звичайний, зозуля звичайна, ластівка сільська. Перельоти птахів та методи дослідження цього процесу. Аналіз спостережень за строками прильотів вказаних видів птахів.

    реферат [28,1 K], добавлен 21.09.2010

  • Кальцій як біологічний елемент, його роль для здоров'я людини. Функції та фізіологічні перетворення кальцію в організмі. Клінічні прояви і вплив на структури вмісту кальцію в організмі, гіпокальціємічні стани: лікування і профілактика. Препарати кальцію.

    курсовая работа [47,4 K], добавлен 21.09.2010

  • Ліс як складний рослинний біоценоз. Видовий склад птахів лісу Чернігівського району, особливості його флористичного складу і площа. Опис видів птахів, які найбільш зустрічаються в даному районі дослідження. Діяльність людини та її вплив на птахів лісу.

    курсовая работа [39,1 K], добавлен 21.09.2010

  • Будова води, частини та їх взаємозв'язок, фактори, що впливають на якість і структуру. Біологічне значення води в природі та окремому організмі як розчинника, її властивості. Вміст води в організмі людини, її роль в енергетичних та хімічних процесах.

    контрольная работа [28,9 K], добавлен 25.03.2010

  • Сутність мутаційної мінливості і її відмінності від модифікаційної і комбінаційної її форм. Основні положення теорії Гуго де Фріза. Класифікації мутацій. Закон гомологічних рядів спадкової мінливості М.І. Вавілова. Вплив середовища на мутаційний процес.

    презентация [1,4 M], добавлен 28.12.2013

  • Сутність і біологічне обґрунтування мінливості як властивості живих організмів набувати нових ознак та властивостей індивідуального розвитку. Її типи: фенотипна та генотипна. Форми мінливості: модифікаційна, комбінативна та мутаційна, їх порівняння.

    презентация [5,1 M], добавлен 24.10.2017

  • Участь марганцю в фізіологічних процесах. Наслідки нестачі марганцю в організмі. Токсична дія сполук марганцю на живі організми. Роль металотіонеїнів в детоксикації іонів марганцю в організмі прісноводних риб і молюсків, вплив низьких доз сполук марганцю.

    курсовая работа [37,0 K], добавлен 21.09.2010

  • Сальні та потові залози, їх будова та функції. Епіфіз, його роль у птахів і ссавців як нейроендокринного перетворювача. Зв'язок епіфізу з порушеннями у людини добового ритму організму. Регуляція біологічних ритмів, ендокринних функцій та метаболізму.

    контрольная работа [18,3 K], добавлен 12.07.2010

  • Загальна характеристика деяких типів мутацій. Ферментативна система ексцизійної репарації. Методи вивчення мутацій. Передмутаційні зміни генетичного матеріалу. Хромосомні аберації та геномні мутації. Взаємозв'язок модифікаційної й спадкоємної мінливості.

    презентация [4,8 M], добавлен 04.10.2013

  • Дослідження родини хижих ссавців підряду собакоподібних, особливостей внутрішньої будови організму, хутра та шкіри. Вивчення розповсюдження видів на земній кулі, способу життя, розмноження, полювання та харчування, значення в екосистемах та для людини.

    презентация [1,1 M], добавлен 10.05.2011

  • Особливості окисно-відновних реакцій в організмі людини. Відмінність окисно-відновних реакцій в живій та неживій природі. Взаємозв’язок енергетичного та пластичного обміну: розкладання вуглеводів в організмі, обмін тригліцеридів, окиснення білків.

    курсовая работа [1,9 M], добавлен 21.09.2010

  • Особливості розмноження птахів. Специфіка перельотів, гніздування та будови яйця птахів: гусака сірого, сірого журавля, великого строкатого дятла. Характеристика кладки яєць, висиджування та вигодовування пташенят у різних представників класу птахів.

    курсовая работа [35,7 K], добавлен 21.09.2010

  • Роль магнію як найважливішого внутрішньоклітинного елементу в процесах, що відбуваються в організмі людини. Основні ознаки дефіциту магнію, його наслідки та методи попередження. Лікування дефіциту (недостачі) магнію. Продукти, які містять магній.

    презентация [2,3 M], добавлен 05.09.2015

  • Використання природних ресурсів фауни. Методи і способи обліку ссавців Бистрицької улоговини. Характеристика поширених видів. Таксономічні одиниці представників регіону. Екологія поширених видів. Збереження та відтворення популяцій. Охорона диких тварин.

    дипломная работа [3,4 M], добавлен 13.04.2011

  • Характеристика шкідників і збудників захворювань рослин та їх біології. Дослідження основних факторів патогенності та стійкості. Аналіз взаємозв’язку організмів у біоценозі. Природна регуляція чисельності шкідливих організмів. Вивчення хвороб рослин.

    реферат [19,4 K], добавлен 25.10.2013

  • Характеристика розмноження птахів та значення даного процесу для популяції в цілому. Поведінка птахів на різних етапах життя, її відмінні особливості. Табличні дані характеристики розмноження. Графічні дані характеристики розмноження птахів, їх аналіз.

    курсовая работа [235,2 K], добавлен 01.02.2012

  • Узагальнення видів тварин, пристосованих до польоту, які належать до класу Птахи. Зовнішня будова птахів. Покриви тіла та скелет. Голосовий апарат та його роль. Міграція або переліт птахів. Класифікація птахів на екологічні групи: фітофаги, зоофаги.

    презентация [903,3 K], добавлен 21.10.2014

  • Відкриття та дослідження молекули інсуліну, її хімічна будова. Біосинтез інсуліну, регуляція його секреції, функції та перетворення в організмі, властивості та біологічна дія. Методи визначення інсуліну, його застосування для виготовлення препаратів.

    реферат [2,7 M], добавлен 09.01.2010

  • В Україні заради збереження багатьох рідкісних і зникаючих видів птахів створюються природні заповідники, заказники. Рідкісних птахів розводять у вольєрах і випускають потім на волю, у природні для них умови життя. Особливості будови органів птахів.

    реферат [22,2 K], добавлен 19.05.2008

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.