Адаптивна мінливість мікобактерій туберкульозу в організмі не властивих хазяїнів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кабінет міністрів України

Національний аграрний університет

УДК 576.852.211.095.5

16.00.03 - ветеринарна мікробіологія та вірусологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Адаптивна мінливість мікобактерій туберкульозу в організмі не властивих хазяїнів

Дяченко Ганна Михайлівна

Київ - 1998

Дисертацією є рукопис

Дисертаційна робота виконана в Інституті сільськогосподарської мікробіології УААН

Науковий керівник - доктор ветеринарних наук, академік УААН Романенко Володимир Пилипович, Інститут ветеринарної медицини, завідувач лабораторії генетики вірусів

Офіційні опоненти:

- доктор ветеринарних наук, професор Атамась Валентин Якимович, Одеський державний сільськогосподарський інститут, завідувач кафедри епізоотології;

- кандидат ветеринарних наук Євтушенко Анатолій Федорович, Національний аграрний університет, доцент кафедри епізоотології.

Провідна установа: Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН, лабораторія по вивченню туберкульозу, м. Харків

Захист дисертації відбудеться 10 березня 1999 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.03 в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України за адресою:252041 м. Київ-41, вул. Героїв оборони,15, навчальний корпус 3, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету Кабінету Міністрів України за адресою:252041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони,11, навчальний корпус 10, читальний зал.

Автореферат розісланий 5 лютого 1999 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Бортнічук В.А.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Туберкульоз сільськогосподарських тварин і птахів до цих пір є серйозною науковою і практичною проблемою. Епізоотична ситуація по туберкульозу сільськогосподарських тварин, особливо, великої рогатої худоби, у деяких регіонах України продовжує залишатися напруженою. Виникнення туберкульозу може бути пов'язане із тваринами інших видів, птицею чи людиною, хворими на туберкульоз чи носіями збудника цього захворювання.

У вітчизняній і зарубіжній науковій літературі представлена велика кількість робіт, присвячених питанню взаємозв'язку туберкульозу людини, тварин і птахів (В.І. Ротов і П.Ю. Савченко, 1972; І.Г. Урсов і співавтори 1981; К.К. Курманбаєв, Д.Б. Балгужинов, 1981; Г.М. Лисиченко, 1986; Є.М. Шіндлер, 1989; О.М. Писаренко, 1992; Ю.Я. Кассіч, 1994; В.А. Созінов і співавтори, 1996; В.П. Романенко і співавтори, 1997 та інші.).

Проте до цього часу немає загальноприйнятої концепції щодо реальної небезпеки збудника туберкульозу того чи іншого виду для не властивого хазяїна. Серед дослідників немає єдиної думки відносно патогенності збудника туберкульозу людського і, особливо, пташиного видів для великої рогатої худоби. За даними одних авторів (Leslie i Birn, 1967; Nassal, 1963; Р.В. Тузова, 1983 та інші) мікобактерії туберкульозу пташиного виду зумовлюють у худоби зміни туберкульозного характеру різної сили та локалізації. Інші автори, навпаки, вважають цей вид збудника туберкульозу безпечним для цих тварин (Д.Д. Новак, 1977; П. Шеверенко, 1982; Овдієнко М.П. і співавтори, 1990; та інші).

Залишається дискусійним питання щодо міграції і патогенності мікобактерій бичачого і людського видів для птахів. Одні автори (Kumthekar. R. і співавтори, 1982; К.К. Курманбаєв і Балгужинов, 1980; Шаров А.Н. і співавтори, 1982 та інші) вважають, що птиця може заражатися цими видами збудника туберкульозу, як в експериментальних, так і в природних умовах, інші - вважають птахів несприйнятливими до мікобактерій туберкульозу цих видів.

Недостатньо вивчене питання щодо ймовірності мінливості збудника туберкульозу того чи іншого виду в результаті тривалого перебування в організмі не властивого хазяїна. Водночас літературні дані, хоч і малочисельні, свідчать про труднощі при визначенні виду у частини туберкульозних мікобактерій, виділених як від тварин, так і від людей (Zoravskj C. та співавт., 1975; Lafont J. Lafont P., 1979; О.М. Писаренко, 1992 та інші).

Все це створює значні труднощі у проведенні протитуберкульозних заходів як серед сільськогосподарських тварин, так і серед людей, знижуючи їх ефективність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана у відповідності до завдання 01.01.01.04 НТП "Продовольство - 95" і тематичного плану Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН на 1991-1995 рр.

Мета і задачі дослідження. Визначити ступінь адаптивної мінливості мікобактерій туберкульозу різних видів в організмі не властивих хазяїнів з метою удосконалення заходів профілактики і боротьби з туберкульозом сільськогосподарських тварин.

Виходячи з мети визначено такі завдання:

- Вивчити етіологічну і патогенетичну роль мікобактерій людського і пташиного видів для великої рогатої худоби.

- Вивчити етіологічну і патогенетичну роль мікобактерій людського і бичачого видів для курей.

- Визначити етіологічну і патогенетичну роль мікобактерій пташиного виду для морських свинок.

- Провести вивчення основних властивостей мікобактерій збудника туберкульозу людського, бичачого і пташиного видів, багаторазово послідовно пасажованих через організм не властивих для них хазяїнів, і вихідних штамів туберкульозних мікобактерій цих самих видів у порівняльному аспекті.

Наукова новизна одержаних результатів. Встановлено, що резистентність великої рогатої худоби до туберкульозної інфекції, викликаної мікобактеріями людського і пташиного видів, курей до мікобактерій людського і бичачого видів і морських свинок до збудника туберкульозу пташиного виду відносна і може бути знижена при умові багаторазових послідовних пасажів цих видів збудника захворювання на цих тваринах і птахах.

Встановлено, що багаторазове послідовне пасажування збудника туберкульозу людського, бичачого і пташиного видів через організм не властивих для них хазяїнів обумовлює значну втрату ними вихідних властивостей і поступове набуття нових ознак, характерних для виду збудника, специфічного для тварин, через організм яких вони пасажувалися. Попадаючи в організм не властивого виду тварин чи птахів, вони, адаптуючись, викликають в них захворювання на туберкульоз, що супроводжується характерними патологічними змінами і навіть генералізацією інфекційного процесу з летальним кінцем.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати експериментальних дослідів мають практичне значення. Визначена етіологічна та патогенетична роль збудника туберкульозу різних видів для не властивих для них хазяїнів та адаптивна мінливість туберкульозних мікобактерій в їх організмі дає змогу розглядати туберкульоз як спільну проблему всіх видів тварин, птахів і людини, які є у вогнищі інфекції, що створює науково обґрунтовані основи для подальшого вдосконалення заходів боротьби з цим захворюванням і забезпечить ліквідацію хвороби та її профілактику.

На підставі одержаних результатів проведених досліджень розроблені практичні пропозиції по вдосконаленню заходів профілактики туберкульозу сільськогосподарських тварин, які розглянуті на методичній комісії ветеринарної медицини ІСГМ УААН і рекомендовані для подання їх в Департамент ветеринарної медицини України.

Особистий внесок здобувача. Проведення експериментальних досліджень, аналіз і теоретичне обґрунтування одержаної наукової інформації виконане дисертантом особисто або при його безпосередній участі. У проведенні досліджень, їх узагальненні доля автора - більше 80%.

Апробація результатів дисертації. Матеріали за результатами наукових досліджень доповідались на І Установчому з'їзді УМТ (м. Одеса, 1994), науково-практичній конференції по проблемі туберкульозу і бруцельозу (Новосибірськ, 1995), республіканській нараді-семінарі по туберкульозу начальників протиепізоотичних загонів обласних управлінь ветеринарної медицини (м. Харків, 1996), українсько-австрійському симпозіумі "Сільське господарство: наука і практика" (м. Львів, 1996).

Основні результати досліджень доповідались і обговорювались на засіданнях лабораторії туберкульозу тварин, на щорічних звітних засіданнях Вченої Ради і засіданнях методичної комісії Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН /1991-1997рр./.

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 11 наукових праць, в т.ч. 4 статті в спеціальних журналах та 7 публікацій у матеріалах і тезах конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 127 сторінках машинописного тексту, вміщує 23 таблиці, 5 рисунків. Робота складається з вступу, 4 розділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури і додатку. В роботі використано 176 літературних джерел, з них 40 іноземними мовами.

Основний зміст роботи

Висновки

1. Мікобактерії туберкульозу різних видів в результаті багаторазового послідовного пасажування через організм не властивих хазяїнів втрачають ряд вихідних властивостей і набувають нових ознак, включаючи і патогенні.

2. M.avium, починаючи з трьохразово пасажованих через організм морських свинок, змінюють характер та інтенсивність росту при різних температурах термостату на середовищі Левенштейна-Йенсена.

3. Чотирьохразово пасажовані через організм морських свинок, M.avium виявляють уреазну активність, що не є характерним для вихідної культури збудника туберкульозу птахів і водночас є властивим для збудника туберкульозу людини.

4. Після п'ятого пасажу M.avium зумовили у морських свинок генералізовану форму туберкульозу з летальним кінцем.

5. M.tuberculosis, починаючи з трьохразово пасажованих на курях, як і збудник туберкульозу пташиного виду, росли при 22,37-38 і 410С.

6. На елективному середовищі Левенштейна-Йенсена первинний ріст M.tuberculosis, починаючи з 5-разово послідовно пасажованих на курях, співпадав у часі із ростом M.avium.

7. M.bovis, починаючи з 4-разово пасажованих через організм курей, послабили уреазну активність. Для вихідної культури характерна чітка позитивна уреазна активність.

8. M.tuberculosis і M.bovis, 6-разово пасажовані на курях, зумовили загибель піддослідних курей від генералізованої форми туберкульозу відповідно у 75 і 50% випадків.

9. Восьмиразово послідовно пасажовані через організм курей M.bovis посилили вірулентність для кролів: вони зумовили їх загибель на 14 і 19 день з явищами септицемії по типу Йерсена, що є властивим для M.avium.

10. M.tuberculosis, восьмиразово послідовно пасажовані через організм курей, зумовили загибель кролів від септичної форми туберкульозу по типу Вільмена.

11. Чотирьохразово послідовно пасажовані через організм великої рогатої худоби M.tuberculosis і M.avium зумовлюють алергічні реакції на туберкулін для ссавців, які не відрізняються за характером та інтенсивністю від реакцій у тварин, заражених M.bovis.

12. M.avium, починаючи з двохразово пасажованих через організм великої рогатої худоби, змінюють основні культурально-морфологічні та деякі біохімічні властивості.

13. M.avium, чотирьохразово послідовно пасажовані через організм великої рогатої худоби, посилили патогенність для кролів і морських свинок, але повністю не втратили її для птахів.

14. Чотирьохразово послідовно пасажовані через організм великої рогатої худоби M.tuberculosis зумовили загибель кроля від генералізованої форми туберкульозу.

15. Неодноразове надходження збудника туберкульозу M.tuberculosis і M.avium від хворих людей чи птахів до організму великої рогатої худоби і навпаки - M.bovis до організму людей чи птахів призводить до їх захворювання туберкульозом, спричиненого даними видами мікобактерій.

Рекомендації виробництву:

Внесені пропозиції в "Настанову по діагностиці туберкульозу тварин та птиці", затверджену ГУВМ МСГП України від 26.05.1994р., п.1.1.

Розроблені доповнення до "Інструкції про заходи профілактики та оздоровлення тваринництва від туберкульозу":

Планувати і проводити алергічні дослідження птахів всіх видів загального користування незалежно від спеціалізації не рідше одного разу на рік.

При виявленні в господарстві (незалежно від форми власності) хворої на туберкульоз великої рогатої худоби обов'язково проводити обстеження всіх інших видів тварин і птахів, які є у вогнищі інфекції.

Господарство чи ферму вважати неблагополучними щодо туберкульозу у випадку виділення від великої рогатої худоби і птахів мікобактерій туберкульозу людського, бичачого чи пташиного видів.

Господарство чи ферму вважати оздоровленими від туберкульозу при умові обстеження всіх видів тварин щодо цього захворювання і одержання негативних результатів.

Пропоновані доповнення розглянуті методичною комісією по ветеринарній медицині від 11.06.1998р., протокол №10, та Вченою Радою ІСГМ УААН від 10.07.1998р., протокол №7, і рекомендовані для подання в Державний Департамент ветеринарної медицини України.

Список робіт, опублікованих по темі дисертації

Романенко В.Ф., Дяченко А.М, Козлов В.С. Адаптивная изменчивость возбудителя туберкулеза человеческого и птичьего видов в организме крупного рогатого скота // Ветеринария, 1995. - №12. - С.22-26. (Результати дослідів, їх аналіз і обгрунтування, підготовка статті).

Романенко В.Ф., Дяченко А.М, Козлов В.С., Матузенко В.А. Изменчивость возбудителя туберкулеза в организме не свойственного хозяина //Ветеринария. - 1997. - №1. - С.20-24. (Результати, висновки, підготовка статті).

Романенко В.Ф., Дяченко А.М, Козлов В.С. Характеристика различных видов микобактерий туберкулеза, культивированных на несвойственном хозяине //Проблемы туберкулеза. - 1997. - №2.- С.49-51. (Результати, висновки, підготовка статті).

Романенко В.П., Козлов В.С., Дяченко Г.М. Адаптивна мінливість мікобактерій туберкульозу.// Ветеринарна медицина України. - 1997. - №9. - С.12-13. (Результати, обгрунтування матеріалу, підготовка статті).

Козлов В.С., Дяченко Г.М., Паламар В.П. Реактогенність та патогенність збудника туберкульозу людського та бичачого видів в організмі курей //Проблеми підвищення продуктивності тварин та ефективності їх лікування: тези доповідей наук.-практ. конф. - Дніпропетровськ. - 1994. - С.113. (Результати, підготовка тез).

Дяченко Г.М., Паламар В.П. Реактогенність збудників туберкульозу людського та пташиного видів для великої рогатої худоби //Матеріали І Установчого з'їзду УМТ, м. Одеса, 1994. Мікробіологічний журнал, 1994. - т.56., №2. - С.52. (Результати, підготовка тез).

Козлов В.С., Дяченко Г.М. Мінливість збудника туберкульозу пташиного виду в організмі морських свинок //Матеріали І Установчого з'їзду УМТ, м. Одеса, 1994. Мікробіологічний журнал. - 1994. - т.56., №2 - С.52. (Результати, підготовка тез).

Дяченко А.М, Романенко В.Ф., Козлов В.С. К вопросу о патогенности микобактерий туберкулеза человеческого и бычьего видов для кур // Основные научные исследования по проблеме туберкулеза и бруцеллеза с.-х. животных, профилактика и организация мероприятий по ликвидации болезней в регионе Сибири. Тезисы докладов научн.-практ.конф. - Новосибирск. - 1995. - С.36. (Результати, підготовка тез).

Дяченко А.М, Романенко В.Ф., Козлов В.С. Сенсибилизирующие свойства возбудителя туберкулеза человеческого и птичьего видов для крупного рогатого скота //Т.ж., - С.41. (Результати, підготовка тез).

Дяченко А.М, Романенко В.Ф., Козлов В.С. Изменчивость возбудителя туберкулеза птичьего вида в организме крупного рогатого скота.// Т.ж. - С.50. (Результати, підготовка тез).

Romanenko V.P., Dyachenko G.M. The properties of tuberculosis mycobacterium having passaged in untypical organism for them //Collection of Abstract Ukrainian-Austrian Symposium "Agriculture: Science and Practice" Lviv. - 1996. - Р.111. (Результати експериментів, підготовка тез доповіді).

Размещено на Allbest.ru