Господарсько-біологічні особливості тварин української червоно-рябої молочної породи в умовах Північного регіону України

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ РОЗВЕДЕННЯ І ГЕНЕТИКИ ТВАРИН

Данилевський Олександр Олексійович

УДК 636.082.433/088.1

ГОСПОДАРСЬКО-БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТВАРИН УКРАЇНСЬКОЇ ЧЕРВОНО-РЯБОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ ПІВНІЧНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ

Спеціальність - 06.02.01 - Розведення та селекція тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ - Чубинське, 1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті розведення і генетики тварин УААН Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор Сірацький Йосип Зенонович, завідувач лабораторії інституту розведення і генетики тварин УААН.

Офіційні опоненти - доктор сільськогосподарських наук Подоба Борис Євгенович, завідувач лабораторії інституту розведення і генетики тварин УААН - кандидат сільськогосподарських наук, Костенко Олександр Іванович, начальник відділу тваринництва, ветеринарної медицини і переробки продукції УААН.

Провідна установа: Національний аграрний університет, кафедра генетики, Кабінет Міністрів України, м. Київ.

Захист дисертації відбудеться 8 квітня 1999 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.27.355.01. при Інституті розведення і генетики тварин УААН.

Запрошуємо взяти участь в обговоренні дисертації або надіслати Ваш відзив на автореферат (в двох примірниках). Адреса інституту: 256319, Київська область, Бориспільський район, с.Чубинське, вул. Погрібняка, 1.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці інституту розведення і генетики тварин УААН.

Автореферат розіслано 5 березня 1999р.

Вчений секретар спеціалізованої ради, кандидат сільськогосподарських наук Ю. В. Мільченко

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми Вирішення проблеми підвищення продуктивності худоби і виробництва високоякісних продуктів тваринництва багато в чому залежить від правильності і своєчасності використання досягнень генетики і селекції.

Прискорення процесу підвищення потенціалу молочної продуктивності в значній мірі зв'язане з більш ефективним використанням кращих світових генетичних ресурсів. Виключно позитивним прикладом генетичного впливу на молочну худобу в багатьох країнах є широке використання генофонду голштинської породи, яка має найвищий в світі потенціал молочності. D. Minkema 1980 E. F.Cunninohama 1974, У.К. Оldenbrock 1980, В. П. Буркат 1988, М. В. Зубець та інші 1990, 0. І. Прудов, І. М. Дунін 1992. Симентальську худобу на Чернігівщині з 70-х років почали удосконалювати шляхом використання плідників монбельярдської та голштинської порід. Монбельярди сприяли незначному покращенню придатності корів до машинного доїння. В подальшому процес удосконалення симентальської худоби проводився за рахунок широкого використання плідників голштинської червоно-рябої породи канадської і американської селекції з метою створення молочної худоби, якій притаманні добрі м'ясні якості, жирномолочність і висока адаптаційна здатність до умов годівлі материнської породи. В зв'язку з цим проведення порівняльного і всебічного вивчення господарсько-біологічних особливостей тварин української червоно - рябої молочної породи різних генотипів в умовах Чернігівської області має особливе наукове І практичне значення для успішного ведення подальшої селекційної роботи з цим масивом худоби. Це і визначає актуальність теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами Тема дисертаційної роботи була складовою частиною плану науково-дослідних робіт Інституту розведення і генетики тварин УААН: '' Вивести та удосконалити українську червоно-рябу молочну породу великої рогатої худоби в напрямку підвищення показників типу, стійкості до захворювань на основі використання селекційних та біологічних заходів (1991 - 1995 рр., N державної реєстрації UА 01001478Р) та теми '' Консолідація новоотворених та виведення нових порід і типів великої рогатої худоби молочного напрямку продуктивності з більш високим її потенціалом на основі сучасних досліджень науки" (1996-2000р., N державної реєстрації 0196 U 016323).

Мета і завдання досліджень Мета роботи полягає у вивченні господарсько - біологічних ознак тварин симентальської та української червоно-рябої молочної порід різних генотипів. Для вивчення були визначені наступні питання;

- порівняльний аналіз результатів використання монбельярдської та червоно-рябої голштинської порід в поліпшенні симентальської худоби;

- молочна продуктивність, жива маса, екстер'єрно - конституційні особливості, ріст і розвиток молодняка;

- морфофункціональні властивості вим'я корів різних генотипів;

- м'ясні якості тварин різних генотипів;

- зв'язок між господарськими і біологічними властивостями тварин української червоно-рябої молочної породи різних генотипів.

Наукова новизна одержаних результатів Вперше проведено порівняльне вивчення ефективності використання монбельярдської і червоно - рябої голштинської порід для створення нової української червоно-рябої молочної породи на основі симентальської худоби в умовах Північного регіону України та господарсько-біологічні особливості різних поєднань цих порід.

Вперше визначено зв'язок фізіолого-біохімічних та морфологічних показників крові з продуктивними ознаками. Виявлена ефективність використання помісних плідників на всіх етапах виведення української червоно-рябої молочної породи. Проведена оцінка плідників за якістю нащадків, що використовувались при цьому.

Практичне значення та реалізація результатів досліджень Результати досліджень вказують на ефективність використання монбе-льярдської та голштинської порід в селекційній роботі з симентальською худобою для формування стад з високою молочною продуктивністю та задовільними м'ясними якостями.

Матеріали досліджень стали основою науково - практичних рекомендацій, селекційних планів і програм розвитку молочного скотарства в господарствах Чернігівської області на 1991 - 1995 рр. і на період до 2000р.

Особистий внесок здобувача полягає в організації та проведенні науково-виробничих експериментів, лабораторних досліджень, збиранні первинних даних про молочну продуктивність, живу масу і від-творювальну здатність тварин, вивченню відгодівельних якостей, імуно - генетичної структури, статистичної обробки одержаних матеріалів, формуванні наукових положень, висновків та рекомендацій виробництву, що випливають з результатів досліджень.

Апробація результатів дисертації Основні положення дисертації доповідались на науково-виробничих республіканських і обласних конференціях: '' Теоретичні й практичні аспекти породоутворювального процесу у молочному та м'ясному скотарстві "Київ, 1995, '' Нові методи селекції і відтворення високопродуктивних порід і типів тварин" Київ, 1996, ''Біотехнологічні, селекційні та організаційні методи відтворення, зберігання і використання генофонду тварин '' Київ, 1997, "Якісне вдосконалення молочної худоби" Чернігів, 1989, 1990, на республіканських, обласних і районних семінарах по виведенню української червоно-рябої молочної породи 1992, 1993, 1994, 1995, розширених засіданнях відділу розведення молочної худоби та Вчених радах інституту розведення і генетики тварин УААН. Матеріали дисертаційної роботи експонувалися на виставках "Агро-95'',Агро-96", "Агро-97", "Агро-98" в с. Чубинське, Бориспільського району Київської області.

Публікації Основні результати досліджень опубліковані в журналах, буклетах, матеріалах республіканських та обласних науково-виробничих конференцій. По темі дисертації опубліковано 9 праць.

Структура дисертації Дисертаційна робота викладена на 180 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 41 таблицею, 10 рисунками. Вона складається із вступу, огляду літератури, методики і метеріалів досліджень, результатів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву, списка літературних джерел. Список літературних джерел включає300 джерел, з яких 47 на іноземних мовах.

Методика і матеріал досліджень

Дослідження проводились в племзаводах "Тростянець" Ічнянського, "Мир", '' Білорічицький" та "10-річчя Жовтня" Прилуцького, ПЗ ім. Фрунзе Ніжинського районів на протязі 1990 - 1996 років. Об'єктом досліджень були тварини симентальської та української червоно -рябої молочної породи різних генотипів. Витрати кормів в ПЗ "Тростянець" та "10-річчя Жовтня" отановиди в середньому 55-58 цн. к. од. на корову в рік і були стабільними на протязі періоду досліджень, в ПЗ "Білорічицький" та ім. Фрунзе витрати кормів на корову в рік були нерівномірними і в середньому становили 40-50 цн.к.од. Реалізацію селекційних методів і прийомів проводили згідно програми і концепції створення української червоно - рябої молочної породи. Схема досліджень наведена на рисунку 1.

Ріст і розвиток молодняка вивчали шляхом щомісячних зважувань. Рівень молочної продуктивності визначали щомісячними контрольними доїннями з подальшим перерахуванням на 305 днів лактації. До уваги брались тварини, які лактували не менше 240 днів. Живу масу корів встановлювали за результатами контрольного зважування раз на рік не пізніше третього місяця лактації. Про відтворювальну здатність корів судили за віком першого отелення, міжотельному, сухостійному та сервіс - періодах із застосуванням загальноприйнятих методів. Екстер'єрні та конституційні особливості тварин вивчались шляхом порівняння промірів, індексів будови тіла і окомірної оцінки.

Морфологічні і функціональні особливості вим'я досліджували на первістках на 2-4 місяцях лактації в племзаводі "Мир" за методикою, розробленою Латвійською сільськогосподарською академією (1970). Оцінка плідників здійснювалась в племінних і базових господарствах за інструкцією бувшого МСГ СРСР ("Колос", 1980).

Визначення якості молока корів проводили згідно ГОСТ 13928 -84. Вміст жиру і білка в молоці визначали на приладах "Мілко-Тестер" та "Мілко-Скан". М'ясну продуктивність оцінювали та контрольні забої проводили за методикою колишнього ВІТу (1968). Хімічний склад м'яса встановлювали за аагальноприйнятими методиками.

Кров для досліджень брали з яремної вени. Дослідження виконувались у обласній ветлабораторії м. Чернігова і Броварській науково-виробничій лабораторії імуногенетики згідно загальноприйнятих методик. Обробку матеріалів проводили на ПЕОМ та мікрокалькуляторі МК 61 відповідно з методичними рекомендаціями, розробленими в Інституті розведення і генетики тварин УААН.

Результати власних досліджень.

Ріст і розвиток ремонтних телиць різних генотипів.

Багато вітчизняних і зарубіжних вчених вивчивши результати схрещування симентальських корів з биками червоно-рябої голштинської породи в різних регіонах, відмічали, що помісний молодняк народжується меншим на 2 - 3кг, ніж симентальські ровесники, але росте інтенсивніше, особливо до річного віку. Після 18 місяців швидкість росту помісних тварин знижується і в цьому віці різниця між помісними і симентальськими тваринами за живою масою згладжується. Результати наших досліджень підтверджують це положення (таблиця 1).

Таблиця 1. Динаміка живої маси телиць різних генотипів, кг

Дані таблиці 1 показують, що в стаді племзаводу ''10-річчя Жовтня" краще розвивались напівкровні за монбельярдом і голштином телиці. В умовах племзаводу ''Мир'' показники вирощування телиць були самими низькими на протязі усіх вікових періодів.

Вирощування помісного молодняка великої рогатої худоби різних генотипів за монбельярдом і голштином в племзаводі "Тростянець" дало за віковою зміною його живої маси відносно сталі результати. Так, при народженні найбільша різниця в живій масі ( 3,5 кг) була встановлена при порівнянні генотипів 1/4С 1/4М 1/2Г і 1/8С 1/8М 3/4Г на користь першого. Потім, в 6-, 12-місячному віці, жива маса цих тварин була практично однаковою при незначній недостовірній перевазі генотипу 1/4С 1/4М 1/2Г.У 18 - місячному віці ця перевага перейшла у достовірну різницю (18,2 кг). Найнижча жива маса (335,0 кг) була у телиць генотипу 1/4С 3/4М. Вона на 41кг була нижче кращого показника по 1/4С 1/4М 1/2Г. Ці тварини мали саму меншу живу масу в 8-місячному віці. Середньою живою масою відрізнялись телиці генотипу 1/8С 1/4М 5/8Г. Задовільна жива маса в усі вікові періоди відмічена у тварин з 13/16 крові голштинської породи.

Узагальнюючи матеріал, приведений в таблиці 1, слід виділити факт переваги за живою масою в двох господарствах генотипу 1/4С 1/4М 1/2Г. Певно таке співвідношення спадковості симентальських, монбельярдських і голштинських тварин, що мають велику живу масу в дорослому віці, забеапечує певний сумарний ефект за цією господарсько - корисною ознакою. Одержані тварини не завжди мали перевагу перед чистопородними сименталами. Особливо це проявилось у племзаводі "Мир", що можна пояснити недоліками в годівлі та догляді.

Оскільки жива маса є інтегруючою ознакою росту і розвитку тварин, то можна говорити про більш ранній продуктивний розвиток телиць, одержаних в результаті схрещування. Це положення буде більш вірне при оптимальних умовах навколишнього середовища.

Відносні темпи росту самими високими були у телиць чистопородних сименталів та генотипу 1/4С 3/4Г. Абсолютна швидкість росту була вищою у напівкровних за монбельярдом. В них же був більший і загальний приріст. У віковому аспекті різниця між генотипами за інтенсивностю росту живої маси проявляється більш помітно. Так, значнішими отали переваги телиць генотипу 1/4С 3/4Г за відносним приростом, а генотипу 1/2С 1/2Г за середньодобовим приростом (різниця коливалась від 3 до 22 г.) у віці 0-6 місяців. В період з 6 до 12 місяців явну перевагу за абсолютною і відносною швидкістю росту мали тварини з 1/2 часткою крові монбельярдів.

Конституція і екстер'єр

За візуальною оцінкою, промірами та індексами будови тіла помісі мали більш витягнутий тулуб, у них більш вужчі груди і тонший кістяк, що характерно для тварин з більш ніжною конституцією. Але між промірами, що характеризують лінійний ріст піддослідних тварин, різниця досить не істотна і, як правило, не достовірна. При цьому явної переваги тварин якого-небудь іа вивчених генотипів не встановлено. Проте слід виділити перевагу сименталів над 1/2- і 3/4 - кровними тваринами за голштином за довжиною тулуба, глибиною і шириною грудей. За індексами формату, тазогрудному, костистості, грудному, широкогрудооті та глибокогрудооті первістки обох генотипів достовірно поступались симентальським аналогам.

У корів різних породних поєднань між промірами тулуба і надоєм та живою масою встановлено різний рівень взаємозв'язку. Найбільш високий він між висотою в холці і живою масою у тварин генотипу 1/2С 1/2Г, 1/4С 3/4Г (0,84 ± 0,04 і 0,79 ± 0,09), а також шириною грудей і надоєм у тварин цього ж генотипу (0,78 ± 0,03 і 0,81 ± 0,05).

Молочна продуктивність.

Середні показники молочної продуктивності помісних і чистопородних корів приведені в таблиці 2.

Як видно, всі помісі за надоєм впродовж 305 днів лактації перевищують представників симентальської породи за 1-у лактацію на 10,6-94,3%, а за кількістю молочного жиру на 11,3 - 96,О %. З підвищенням кровності за голштинською породою збільшується молочна продуктивніоть і жирність молока. Так, 3/4-кровні за голштином тварини перевищують напівкровних за величиною молочної продуктивності на 364 кг молока, жирномолочності - на 0,10% і за кількістю молочного жиру - на 15,8 кг.

Таблиця 2. Молочна продуктивність корів різних генотипів в господарствах Чернігівської області

Спостерігається значна варіація за вмістом жиру від 3,92% до 4,3%, та білка від 3,38% до 3,50%. Вища мінливість була встановлена за вмістом жиру (6,1- 8,2%). Коефіцієнт варіації вмісту білка в молоці не перевищував 5,9%. В молоці корів генотипу 1/2С 1/2Г на 100 г жиру припадає 88,3 г білка, що перевищує у 3/4 - кровних на 4,5 г 1 на 1,6 г у чистопородних сименталів.

Слід відмітити високу і позитивну кореляцію між вмістом жиру і білка в молоці корів (г = 0,544 - 0,880). Отримана позитивна залежність між надоєм, жиром і білком в молоці корів симентальської породи (г = 0,246; 0,326 і 0,656). Найбільший коефіцієнт кореляції (0,673-0,796) по усіх співвідношеннях ознак встановлено у тварин генотипу 1/2С 1/2Г. Він негативний в парах "надій - жир", "надій - білок" і позитивний - "білок - жир". Найнижча кореляція відмічена між надоєм і білком у 1/4 - кровних за голштином тварин. Краще всього поєднуються білок і жир (г = 0,88) у корів генотипу 1/4С 3/4Г, Найбільший антагонізм надою і жиру в молоці корів проявляється у напівкровних за голштином (г = -0,673).

Встановлені параметри спадкової обумовленості величини надаю ( h2 = 0,18- 0,37) вмісту жиру в молоці (h2 = 0,33 - 0,69) дають можливість зробить висновок, що відбір забезпечив фенотипову консолідацію поголів'я корів за ознаками величини надою і жирності. Найбільш перспективні в цьому відношенні є тварини генотипів 1/2С 1/2Г і 1/4С 3/4Г.

Вплив сервіс- та сухостійного періодів на молочну продуктивність.

В стаді племзаводу " Мир '' були проведені дослідження по вивченню впливу тривалості сервіс-періоду на продуктивність і якість молока помісних за голштином симентальських корів. Зміна надоїв у корів пов'язана прямопропорційно з тривалістю сервіс-періоду тільки в межах від 50 до 100 днів. Потім цей зв'язок порушується зі збереженням тенденції до підвищення надоїв. Слід відмітити, що чим більший проміжок часу між отеленнями, тим нижча пожиттєва продуктивність тварини і менший середній надій на корову в господарстві. Крім того, від'ємний кореляційний зв'язок свідчить про зворотню направленість тривалості сервіс -періоду і величини надою (г =0,48±0,19). Стосовно вмісту жиру в молоці то певної закономірності не виявлено. Показники варіації надою в порівнянні з такими ж показниками вмісту жиру в молоці значно вищі і не обумовлені якою-небудь закономірністю. Аналіз даних за тривалістю сервіс - періоду тварин різних генотипів в ряді господарств Чернігівської області показав, що середня тривалість цього показника в залежності від продуктивності, лактації і генотипу корів, наступна; чистопородний симентал -74 - 86 днів, помісі симентал х монбельярди (1/2С 1/2М) - 78 днів, напівкровні аа голштином симентали -83-110 днів, 3/4-кровні за голштином і 1/4-кровні за сименталом - 65-102 днів. Для рівня молочної продуктивності велике значення має сухостійний період (таблиця 3).

Таблиця 3. Зміна величини надою і жирності молока в залежності від тривалості сухостійного періоду

Згідно даних таблиці 3 найбільш високий надій молока мала група корів з сухостійним періодом 61 - 80 днів, жирність молока з тривалістю сухостійного періоду до 60 днів. істотна різниця з надої була лише між показниками другої і третьої групи, а за вмістом жиру в молоці істотної різниці між групами немає.

Морфологічні і функціональні властивості вим'я .помісних корів

На основі проведеної візуальної оцінки і взяття промірів вим'я у первісток ряду племінних заводів та товарних господарств Чернігівської області встановлено значні переваги помісних корів над симентальськими ровесницями за формою вим'я і швидкістю молоковіддачі (табл. 4).

Встановлено, що продуктивність корів з чашевидною формою вимені на 10- 15% вища, ніж із круглою. На підставі одержаних даних слід відмітити позитивний вплив на форму вим'я схрещування симентальських корів з плідниками голштиноької породи. Збільшення кровності за голштином дає різке зростання питомої ваги тварин (більше ніж у 4 рази) з ванноподібною формою вимені і зменшення з округлою (більше ніж у 3 рази). Схрещування сименталів з голштинами підвищило швидкість молоковіддачі у корів 1/2С 1/2Г і 1/4С 3/4Г в порівнянні з тваринами симентальської породи на 27,1% і на 66,4% відповідно.

Виявлено значний кореляційний зв'язок з обхватом (г = 0,573), довжиною (г = 0,434) i шириною вимені (г = 0,534) та добовим надоєм.

Мінімальна залежність спостерігалась між довжиною передніх і задніх дійок та величиною молочної продуктивності за добу (г = 0,106 - 0,266).

Невисокий кореляційний зв'язок встановлено між індексом вимені і його промірами. Звертає на себе увагу тісний взаємозв'язок інтенсивності молоковіддачі і величини надою (г = 0,695). Відбір корів за трьома промірами вимені-обхват, довжина і ширина, - що проводиться в умовах машинного доїння, сприяє підвищенню молочної продуктивності і формуванню відповідних якостей вимені. Процес вдосконалення можна значно прискорити шляхом оцінки бугаїв за формою і якістю вимені їх дочок і максимального використання плідників-покращувачів за цими ознаками.

Таблиця 4. Особливості форми вимені та інтенсивності молоковіддачі у первісток різних генотипів

М'ясна продуктивність.

Жива маса помісного молодняка, одержаного від схрещування, відрізнялась від цього показника у симентальських тварин (табл. 5). Перші в кожному врахованому віці перевищували своїх аналогів. В той же час перевага носила незначний характер і різниця з 9 - місячного віку ставала достовірною, правда, з мінімальною межею вірогідності.

Таблиця 5. Динаміка живої маси бугайців за період досліджень, кг

Збільшення живої маси бичків напівкровних за голштинською породою супроводжувалось більш економним використанням кормів: 7,3 проти 8,1 цн. к. од. Проведений контрольний забій 18-місячних тварин (табл. 6) показав, що за показниками, які характеризують м'ясну продуктивність після забою, чистопородні симентали переважають симентал х голштинських помісей (1/2С 1/2Г). Але ця перевага не значна, не вірогідна. У бичків симентальської породи були вищі - на 2,6% забійний вихід і на 2,9 кг забійна маса і тільки на 0,3 кг - маса внутрішнього жиру, на 3,1 кг сама маса туші і на 2,5% вихід туші.

Таблиця 6. Результати контрольного забою

Вихід м'якоті на 100 кг живої маси у чистопородних сименталів був на 4,7 кг більшим (Р > 0,01), ніж у їх аналогів генотипу 1/2С 1/2Г. Ці тварини переважали останніх за загальною кількістю м'якоті в туші на 4,1 кг, масою м'яса 1 сорту на 13,4 кг і індексом м'ясності. Разом з тим в їх туші виявилось менше на 0,2 кг м'яса вищого сорту, на 9,2 кг м'яса 2 сорту, на 1,7 кг сухожиль і на 3,7 кг кісток.

Роль бугаїв - плідників у генетичному поліпшенні популяції української червоно - рябої молочної породи

Аналіз матеріалів оцінки бугаїв за якістю нащадків показав, що в цілому всі голштиноькі плідники, які використовувались на племпідприємствах, дали підвищення молочної продуктивності дочок у порівнянні із симентальськими ровесницями. проведено порівняльну оцінку племінних і продуктивних якостей голштинських бугаїв, які використовувались в господарствах Чернігівської області. Протягом останніх 10 років на основі реалізації планів парувань "на замовлення" створено цілий ряд високоцінних продовжувачів синів бугаїв Реда, Еклза, Ребуса та Імпрувера. Вищою племінною цінністю характеризувались сини Реда 916. За період використання бугаїв -плідників названих груп найбільше було заготовлено сперми від групи Реда 916 - 944,5 тис. доз. Спермою цього плідника та його синів в господарствах області було осіменено 98 тисяч голів маток. Результатом використання названих груп плідників є те, щр їх нащадки скдадають майже 22% від загального поголів'я одержаного при використанні плідників голштинської породи.

Морфологічні і біохімічні показники крові

Нашими дослідженнями встановлено, що порода і породність істотно впливають на кількість еритроцитів у крові тварини. За кількістю еритроцитів в крові помісні телиці і бички в дослідній групі переважали своїх симентальських ровесників в середньому на 8,4 - 9,5%, що свідчить про більш інтенсивне протікання метаболічних процесів в організмі тварин.

До 18 - місячного віку кількість лейкоцитів у крові телиць обох груп збільшилось в середньому на 24,6 - 35%, а у бичків на 3,6 - 5,2%. Слід також відзначити, якщо в 3 - місячному віці за кількістю лейкоцитів в крові бички обох груп істотньо переважали теличок (21,0 і 24,0%), то в 18-місячному ця різниця знівелювалась. За вмістом гемоглобіну в крові телиці і бугайці напівкровні за голштином а усі вікові періоди переважали симентальських ровесників в середньому на 5,7-9,5%. Вміст гемоглобіну в крові помісного молодняка піддавався меншим віковим коливанням, ніж у крові сименталів. За вмістом загального білка в сироватці крові телички і бугайці 1/2 - кровні за голштином за період росту і розвитку з 3-до 18- місячного віку переважали симентальських ровесників в середньому на 4,4 і 5,5 %.

Генетичні маркери при аналізі генофонду великої. рогатої худоби

При аналізі генотипів корів у племзаводах '' Тростянець", "Мир", '' 10-річчя Жовтня" Чернігівської області використана методика кваліфікації маркерних алелів системи в групи крові у відповідності їх належності до поліпшуючих (голштинській та монбельярдській) і поліпшуваній (симентальській) порід. Відповідно до цього генотип тварин було розподілено на такі поєднання: симентальська х симентальська (СхС), симентальська х монбельярдська (СхМ), симентальська х голштинська (СхГ), монбельярдська х монбельярдська (М х М), монбельярдська х голштинська (М х Г), голштинська х голштиноька (Г х Г). Найбільш часто зустрічається поєднання генотипів симентальської та голштиноької порід в гетерозиготному стані (g = 0,432), а генотипи монбельярдів і сименталів в гомозиготному стані зустрічаються значно менше (0,034 і 0,068).

В племзаводі "Мир" аналіз генотипів племінних биків показав, що вони пов'язані з деякими маркерами спадкового матеріалу бугаїв голштинcької і монбельярдської порід. Вивчення генетичної структури племядра корів в стаді племзаводу показує досить високу частоту в цій групі алелю GYE'Q' (0,225). Це обумовлано інтенсивним використанням а стаді годштинського плідника Еклза 327, який був гомозиготним за алелем GYE'Q' , в зв'язку з цим всі його дочки успадкували цей алель. У наступному поколінні від корів-носіїв аделю GYE'Q' його успадкувала більшість потомків: з 42 онуків Еклза 28 одержали від своїх матерів цей маркер. В генотипах цих бугаїв спадкова інформація Еклза поєднується з маркерами ліній Кавеліе, Імпрувера, а також з алелями Нікеля 90 - Д'G'0', і G'Д'G".

Висновки

1. В умовах Чернігівської області схрещування симентальських корів з плідниками червоно-рябої голштинської породи американської і канадської селекції позитивно впливає на господароько-біологічні якості одержаних при цьому тварин. Ефект інтеграції залежить від якості покращуючої популяції і умов утримання помісних тварин. Кожне включення більш вдосконалених генотипів в популяцію великої рогатої худоби повинно супроводжуватись прогресивними перетвореннями в умовах їх утримання.

2. Молодняк української червоно-рябої молочної породи різних генотипів на протязі 18 місяців життя росте з різною, хоча і з незначною різницею, інтенсивністю. У віковому аспекті різниця між генотипами за інтенсивністю росту живої маси проявляється більш помітно. Так, більшу перевагу мали телиці генотипу 1/4 С 3/4Г за відносним приростом (різниця коливалась в межах 7%), а генотипу 1/2С 1/2Г за середньодобовим (3 - 22гр) у віці 0 - 6 місяців. За живою масою у 18- місячному віці встановлено перевагу генотипа 1/4С 1/4М 1/2Г. Вирощувавня помісного молодняка різних генотипів за монбельярдом в племзаводі "Тростянець" дало за віковими змінами його живої маси відносно стійкі результати. Одержані помісні тварини не завжди переважали за живою масою чистопородних сименталів. Особливо це проявилось у племзаводі '' Мир".

3. Помісні корови, одержані від схрещування симентальських маток і червоно-рябих голштинських бугаїв, мають досить високу молочну продуктивність, і як правило, переважають тварин материнської породи. Специфіка умов господарств вплинула на фенотиповий прояв генотипу за молочною продуктивністю. Більш високі надої за всіма врахованими лактаціями у племзаводі ''Тростянець" була у корів генотипу 1/2М 1/2Г, у племзаводі ім. Фрунзе - генотипу 1/4С 1/4М 1/2Г, а серед поголів'я корів племзаводу ''Мир'' за величиною надою позитивно виділялись тварини генотипа 3/4С 1/4Г. Схрещування вплинуло на якість молока, що виразилось в підвищенні коефіцієнта мінливості за вмістом жиру до 6.1- 8,2%, а за вмістом білка до 5,9%.

4. За ведличиною промірів в 6-, 12-та 18- місячному віці між молодняком симентальської та помісними з голштинською породою значних різниць не встановлено. Найбільшу подібність тварини мали за глибиною грудей, найменшу - за косою довжиною тулуба. Ця різниця в залежності від віку коливалася в межах 3,5 - 8,6 см. Помісі за екотер'єрно - конституційними особливостями схиляються до батьківської породи. Величина промірів, тип, будова тіла чистопородних сименталів детермінується спадковими факторами у більшій мірі, ніж у помісей першого покоління.

5. Встановлений незначний і невірогідний вплив схрещування з голштинами на показники м'ясної продуктивності сименталів. Спостерігається зниження цих показників при зменшенні долі крові симентальської породи. У тварин з 75% голштинської крові встановлені найменші маса туші (на 1З- 20,9кг) та забійний вихід (на 1,1 - 1,5%). Слід відзначити високу енергію росту у бугаїв генотипа 1/4С 3/4Г у 12-15 місячному віці. Чистопородні симентали переважають симентал-голштинських помісей за: забійним виходом (на 2,6%), забійною масою (на 2,9 кг) та масою внутрішнього жиру (на 0,3 кг). При практично однаковій масі парної та охолодженої туш вихід м'якоті на 100 кг живої маси у чистопородних сименталів був на 4,7 кг вище.

6. Помісні корови мають вим'я більш об'ємне, міцніше прикріплене до тіла, дещо довше та подовжене вперед, ніж чистопородні симентальські аналоги. В них була більша величина всіх врахованих параметрів вим'я, але ця перевага не носить принципового характера, оскільки різниця між промірами невірогідна. Збільшення кровності за голштином дає різке підвищення питомої ваги тварин більше ніж у 4 рази з ванноподібною формою вимені і зменшення з округлою більш ніж в 3 рази. На форму вимені у корів впливає спадковість бугаїв-батьків, а на розміри вимені (його проміри) вона практично не впливає. Схрещування симентальських маток з голштинськими бугаями забезпечує підвищення швидкості молоковіддачі у корів генотипів 1/2С 1/2Г та 1/4С 3/4Г відповідно на 27,1 та 66,4%. Між обхватом, довжиною, шириною вимені та добовим надоєм існує значна кореляція. Невисокий зв'язок встановлений між індексом вимені та його промірами. Середньої величини залежність виявлена між промірами вимені та швидкістю молоковіддачі. Відбір корів за величиною обхвату, довжиною та шириною вимені сприяє підвищенню молочної продуктивності та формуванню відповідних якостей вимені.

7. Використання плідників червоно-рябої голштинської породи для покращення сименталів сприяє отриманню тварин з добрими відтворними здатностями. Так, середня тривалість сервіс-періоду в залежності від лактації і генотипа корів складала для: чистопородних сименталів 47 - 86 днів, генотипа 1/4С 3/4Г -65-102 дні.

Зміни молочної продуктивності корів прямопропорційно залежать від тривалості сервіс-періода; тільки при його межах від 50 до 100 днів. У цілому встановлена зворотна кореляція між тривалістю сервіс-періоду та величиною молочної продуктивності (г = 0,48 ± 0,19).

8. Дочки різних бугаїв - плідників розрізняються за величиною молочної продуктивності. Більш високі надої спостерігаються у нащадків Ред 916 і Імпрувера 471 (5056 кг молока при жирності 3,82% і 4278 кг, 3,58%). Сини бугаїв Реда 916 і Еклза 327 відрізняються відносно підвищеною племінною цінністю.

9. Несхожість продуктивних і відтворювальних здатностей помісних та чистопородних тварин підтверджується морфологічними показниками крові. Так, за кількістю еритроцитів помісні телиці переважали своїх симентальських аналогів на 8,4-9,5%, за вмістом гемоглобіну - в середньому на 5,7- 9,5%, а за вмістом загального білка в сироватці крові на 4,4 - 5,5%.

10. У тварин з різними монологічними і біохімічними показниками крові спостерігалась неоднакова молочна продуктивність, що зумовлено різною роллю метаболітів крові в процесах життєдіяльності організму.

11. Створений тип червоно-рябої худоби на Чернігівщині має різну генетичну структуру за групами крові, що дає можливість прискорити селекційний процес.

Пропозиції виробництву

1. Подальше удосконалення української червоно-рябої молочної породи в умовах Північного регіону України здійснювати в напрямку підвищення генетичного потенціалу молочної продуктивності при стабільності м'ясності, консолідації за типом з використанням як власних, кращих аа якістю нащадків бугаїв-плідників, так і генофонду з іноших природно-кліматичних зон країни.

2. Для успішного вдосконалення популяції великої рогатої худоби української червоно-рябої молочної породи в умовах Північного регіону України слід забезпечити використання кормів на корову в рік в межах 45-55 цн.к. о. і середньодобовий приріст телиць на вирощуванні на рівні 650-750 г.

3. Прискорити роботу по конституціональній типізації поголів'я української червоно-рябої молочної породи в умовах Чернігівщини.

4. Вдосконалення генеалогічної структури популяції великої рогатої худоби української червоно-рябої молочної породи в умовах Чернігівської області слід проводити під обов'язковим імуногенетичним контролем з врахуванням успадковування маркерів по бугаях в лініях і на коровах - в родинах.

морфологічний вим'я бугай генетичний

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Методические рекомендации по выращиванию телок для воспроизводства стада в хозяйствах Черниговской области (В. М. Туник, В.Г. Данильченко, А.А. Данилевский, Л.И. Данильченко, Н.С. Дариуш, Е.Ф. Зуб, М. К. Бакун) Чернигов, Облполиграфиздат, 1990- 17с.

2. Туник В. М., Данилевский А. А. Ковинько В. П. Создание новой молочной породы скота (Из опыта работы хозяйств Черниговской области), Чернигов, Облполиграфиздат, 1989 - 5 с.

3. ДанільченкоВ.Г., Данилевський 0.0., Данільченко Л. І. Створюємо молочний тип червоно-рябої худоби, Чернігів, Облполіграфвидав, 1990 - 4 с

4. Данільченко В., Данилевоький 0., Данільченко Л. Новий тип молочної худоби //Тваринництво України.- 1991.- N 11.- С.18-20.

5. Данильченко В. Г., Данилевский А. А., Данильченко Л. И.. Зуб Е.Ф. Племенная работа в животноводстве Черниговокой области //Зоотехния.- 1992.- N 7-8 .- С. 11.

6. Данилевський О.О. М'ясна продуктивність бугайців української червоно-рябої молочної породи різних генотипів в умовах Чернігівщини // Вісник аграрної науки. - 1998.- N 12.- С. 74.

7. Данільченко В.Г., Данилевський 0.0., Сворення червоно-рябої молочної худоби на Чернігівщині //Теоретичні й практичні аспекти породоутворювального процесу у молочному та м'ясному скотарстві, Київ, 1995. -С. 42-43.

8. Лень В. С., Данільченко В.Г., Данилевський 0.0. Програма економічної оцінки бугаїв-плідників для програмованих мікрокалькуляторів типу МК - 61. //36. Наукові методи селекції і відтворення високопродуктивних порід і типів тварин. Мат. наук. - вироб. конф. 29-30 травня 1996р.- К.,Асоц. Україна, 1996. -С. 98-99.

АНОТАЦІЇ

Данилевський 0.0. Господарсько-біологічні особливості тварин української червоно-рябої молочної породи в умовах Північного регіону України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - Розведення та селекція тварин, інститут розведення та генетики тварин, Київ, Чубинське, 1998.

В дисертації викладено процес формування української червоно-рябої молочної породи з констатаціею проміжних і кінцевих характеристик тварин цієї породи в умовах Північного регіону України.

Встановлено, що вони характеризуються високими селекційно-генетичними параметрами та біологічними особливостями. Генетична структура цього масива худоби забезпечує правильність подальшого перебігу селекційного процесу, направленого на консолідацію і перспективи удосконалення популяції за основними господарсько-біологічними ознаками.

Ключові слова: порода, генотип, тип, проміри, індекси, екстер'єр, ріст і розвиток, вим'я, групи крові.

Данилевский А. А. Хозяйственно-биологические особенности животных украинской красно-пестрой молочной породи в условиях Северного региона Украини. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01-Разведение и селекция животных. Институт разведения и генетики животных, Киев, Чубинское, 1998.

В диссертации изложен процесс формирования украинской красно-пестрой молочной породы с констатацией промежуточних й конечных характеристик животных этой породи в условиях Северного региона Украины.

Установлено, что они характеризуются високими селекционно-генетическими параметрами и биологическими свойствами. Генетическая структура этого массива скота обеспечивает правильность дальнейшего протекания селекционного процесса направленного на консолидацию и перспективы совершенствования популяции по основным хозяйственно-биологическими признаками.

Ключевые слова: порода, генотип, тип, промеры, индексы, екстерьер, рост и развитие, вымя, группы крови.

Danilevsky А.А. Есоmіс-bіоІоgісаІ раrtісulаrіtіеs оf аnіmаls оf Ukrаіnіаn rеd - аnd-whitе brееd іn соnditions оf North region of Ukгаіпе. Маnusгірt.

Тhesis оn thє scientifіс сomреtіtіоn оf cаndіаtе оf аgrіculture sсіеnсеs іn the sрeсіаlіtу 06.02.01. - аnіmаls brееdіng аnd sеlесtіоn. Institute оf аnіmаl brееdіng аnd gеnеtісs, Кіеу, Сhubіnskу, 1998.

Іn thesіs іs summегіsed the рrосеss оf fоrmіng оf Ukrаіnіаn red-аnd-white milk bгееd with stаtеmеnt оf іtегmedіаte аnd fіnаl feаtures оf аnіmаls оf thіs brеed in соndіtiоns оf North геgіоn оf Ukraіnе. Іt hаd bееn еstаblіshed thаt thеу аге сhагаctегіzеd bу thе nigh selеctіоn-gеnеtіс рагаmеtгs аnd bіоlоgісаl chагасteгіstіcs. Gеnеtіc structurе оf thіs trасts оf саtlе еnsurеs thе cоrrеctnеss оf furthег rіnnіng оf sеlectіоn рrосеss fоr thе соnsolіdаtіоn аnd furter іmрrоvеmеnt оf рорulаtіоn іn ассоdіng tо thе mаіn еcоnomic - bіоlоgіcаl trаіts.

Кеуwоrds: bгееd, gеnоtуре, tуре, mеаsurеmеnt, іndехеs, ехtеггіег, uddег, grоwіng аnd dеvеlоpmеnt, blооd tуреs.

Размещено на Allbest.ur