????????? ?? http://www.allbest.ru/

????????? ?? http://www.allbest.ru/

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

Вплив адреналіну на ліпідний обмін у скелетних м'язах тварин в онтогенезі

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

ліпідний худоба адреналін

Актуальність теми. Всебічне вивчення онтогенетичних особливостей обміну речовин в організмі тварин є необхідною передумовою цілеспрямованого впливу на їх ріст, якість отримуваної харчової продукції. Тому актуальним є з`ясування біохімічних механізмів, які лежать в основі змін вмісту ліпідів в органах і тканинах тварин під впливом різних факторів (породи, віку, годівлі, утримання). Зокрема, загальний вміст ліпідів, співвідношення окремих їх класів і жирнокислотного складу останніх у скелетних м`язах великої рогатої худоби істотно впливає на показники якості м'яса. У телятині є високий вміст фосфоліпідів. Вони містять поліненасичені жирні кислоти, зокрема арахідонову, що є попередником ейкозаноїдів - великої групи біологічно активних речовин з широким спектром регуляторної дії (Варфоломеев, Мевх, 1985; Smith,1989; Brochart, 1992; DіMarсo, 1995) і холіну, який проявляє ліпотропну дію (Lindsay, 1980; 1982). Це зумовлює біологічну цінність телятини. У яловичині відмічений високий вміст триацилгліцеролів. На відміну від фосфоліпідів вони містять значну кількість стеаринової кислоти, яка негативно впливає на обмін ліпідів в організмі людини.

Вміст ліпідів у скелетних м`язах великої рогатої худоби протягом постнатального розвитку істотно зростає (Link at al., 1970; Янович, 1973; Захарів, 1996), проте біохімічні механізми, що лежать в основі цього зростання, з`ясовані недостатньо. Це зумовлює актуальність розширення і поглиблення досліджень, скерованих на вивчення регуляторних механізмів, які визначають зміни вмісту окремих класів ліпідів і їх жирнокислотного складу у скелетних м`язах великої рогатої худоби протягом постнатального розвитку, дослідження ролі гормонів в регуляції анаболізму і катаболізму ліпідів. Зокрема, заслуговує на увагу з`ясування впливу адреналіну на метаболізм ліпідів у скелетних м`язах великої рогатої худоби на різних стадіях постнатального розвитку. В дослідах на тваринах, в тому числі на великій рогатій худобі (DіMarсo et al., 1991), встановлено, що цей гормон відіграє важливу роль в регуляції розщеплення триацилгліцеролів у жировій тканині, що забезпечує використання жирних кислот в енергетичних процесах у печінці і периферійних тканинах. Дія адреналіну на обмін ліпідів у скелетних м`язах великої рогатої худоби з`ясована мало.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота проводилась в рамках комплексної науково-дослідницької теми НДІ біоекологічного моніторингу в складі Львівської державної академії ветеринарної медицини ім.С.З. Гжицького. Реєстраційний N 0198U008024.

Мета і основні завдання досліджень. Метою дисертаційної роботи було встановити онтогенетичні особливості обміну ліпідів у скелетних м`язах великої рогатої худоби і роль адреналіну в його регуляції.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

1. Дослідити вміст окремих класів ліпідів і їх жирнокислотний склад у скелетних м'язах великої рогатої худоби в 1-, 3-, 6-, 12- і 20-місячному віці.

2. Вивчити інтенсивність синтезу ліпідів із мічених радіоактивним вуглецем глюкози і оцтової кислоти у скелетних м`язах великої рогатої худоби у зазначеному віці.

3. Дослідити інтенсивність процесів ліполізу і окиснення жирних кислот у скелетних м'язах досліджуваних тварин.

4. Вивчити вплив адреналіну на вміст ліпідів і їх жирнокислотний склад, активність ліполітичних ферментів, інтенсивність синтезу ліпідів і окиснення жирних кислот у скелетних м`язах великої рогатої худоби в 1-, 3-, 6-, 12- і 20- місячному віці.

Наукова новизна одержаних результатів. В результаті проведених досліджень одержано ряд нових даних про зміни обміну ліпідів у скелетних м`язах великої рогатої худоби і про роль адреналіну в його регуляції на різних стадіях постнатального розвитку.

Вперше встановлено, що збільшення вмісту триацилгліцеролів у скелетних м`язах великої рогатої худоби з віком зумовлене зменшенням ступеня їх розщеплення внаслідок зниження активності триацилгліцеролліпази і зменшення окиснення жирних кислот та посиленням поглинання ліпопротеїнів з плазми крові внаслідок підвищення активності ліпопротеїнліпази.

Нами вперше показано, що серед жирних кислот у складі загальних ліпідів у скелетних м`язах великої рогатої худоби з 1- до 6-місячного віку зменшується частка лінолевої і олеїнової та збільшується частка пальмітинової і стеаринової кислот. У фосфоліпідах скелетних м`язів великої рогатої худоби з віком зменшується відносний вміст лінолевої і олеїнової кислот та збільшується вміст пальмітинової кислоти.

Вперше було виявлено, що після трикратного підшкірного введення великій рогатій худобі адреналіну в 1-, 3-, 6-, 12- і 20-місячному віці у скелетних м`язах зменшується вміст загальних ліпідів і триацилгліцеролів внаслідок підвищення активності триацилгліцеролліпази і посилення окиснення жирних кислот, знижується інтенсивність синтезу ліпідів з оцтової кислоти. При цьому у складі загальних ліпідів і фосфоліпідів у скелетних м`язах великої рогатої худоби зменшується вміст лінолевої, арахідонової і докозапентаєнової кислот та збільшується вміст пальмітинової, стеаринової і олеїнової кислот.

Практичне значення роботи. Одержані результати про вплив адреналіну на обмін ліпідів і жирних кислот у скелетних м`язах великої рогатої худоби розширюють і поглиблюють сучасні уявлення про біохімічні механізми, які визначають його регуляторний вплив на організм тварин. Вони свідчать про можливість застосування аналогів адреналіну з метою покращення біохімічних показників м'яса. Одержані дані можуть бути використані в лекційних курсах з фізіології і біохімії тварин у ВНЗах сільськогосподарського профілю.

Особистий внесок здобувача. Особистий внесок автора в отриманні наукових результатів, викладених в дисертації, є основним і полягає у визначенні напрямку, обсягу та методів дослідження; постановці мети та формулюванні завдань; у виконанні основного об'єму експериментальної частини; в аналізі та узагальненні результатів; статистичній обробці матеріалу; апробації отриманих результатів і підготовці наукових праць до друку; написанні та оформленні дисертації. Аналіз та обговорення результатів досліджень проведено спільно з науковим керівником.

Апробація результатів роботи. Результати досліджень, які внесені до дисертації, доповідалися на міжнародній науково-практичній конференції до 100-річчя від часу надання академічного статусу Львівській державній академії ветеринарної медицини ім.С.З. Гжицького (м.Львів,1997р.), засіданні кафедри біохімії і експериментальної екології Чернівецького державного університету ім.Ю. Федьковича (м.Чернівці,1998р.), засіданні НДІ біоекологічного моніторингу в складі Львівської державної академії ветеринарної медицини ім.С.З. Гжицького (м.Львів,1999р.), науковій конференції до 50-річчя від дня заснування зооінженерного факультету Львівської державної академії ветеринарної медицини ім.С.З. Гжицького (м.Львів,1999р.). Публікації. За темою дисертації опубліковано 5 статей, з них 4 у фахових виданнях.

Структура і об'єм роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, чотирьох розділів (огляд літератури, матеріали і методи досліджень, результати досліджень, обговорення одержаних результатів), висновків та списку використаних джерел, який містить 223 найменування. Обсяг дисертації становить 133 сторінки. Дисертація проілюстрована 20 таблицями і 1 рисунком.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження

Експериментальні дослідження було проведено в агрофірмі "Галичина" Снятинського району Івано-Франківської області на групах бичків чорно-рябої породи, по 5 голів в кожній. Телята обох груп протягом доби після народження утримувалися разом з коровою, далі до 21-денного віку в індивідуальних клітках профілакторію, до 90-денного віку в групових клітках з безприв`язним утриманням, з 3- до 20-місячного віку -- на прив`язі. Годівля тварин проводилась згідно норм, розроблених ВАСГНІЛ (1985). Телятам за період вирощування випоювали 120 л молока і 300 л замінника цільного молока. З 10-денного віку їх привчали до поїдання сіна, з 20-денного віку до поїдання концентрованих кормів. В наступний період в годівлі тварин використовували сіно, силос, коренеплоди, комбікорм (у стійловий період), або зелену масу (у літній період). Раціон забезпечував середньодобовий приріст телят в період від народження до 3-місячного віку на рівні 600-650 г, в наступний період -- на рівні 800-850 г.

Для з`ясування онтогенетичних особливостей обміну ліпідів у скелетних м`язах великої рогатої худоби і ролі адреналіну в його регуляції проведено порівняльне дослідження загального вмісту ліпідів і співвідношення окремих їх класів, жирнокислотного складу загальних ліпідів і фосфоліпідів, інтенсивності синтезу ліпідів, активності триацилгліцеролліпази і ліпопротеїнліпази, а також інтенсивності окиснення жирних кислот у вказаній тканині інтактних бичків (контрольні групи) і бичків, яким вводили адреналін (дослідні групи) у 1-, 3-, 6-, 12- і 20-місячному віці. Адреналін тваринам дослідних груп вводили підшкірно протягом 3-х днів в кількості 1 мг/кг живої маси. Тваринам контрольних груп при цьому підшкірно вводили фізіологічний розчин хлористого натрію в кількості 5 мл. Для біохімічних досліджень використовували зразки чотириголового м`яза стегна, які від дослідних тварин одержували методом біопсії.

Ліпіди зі скелетних м`язів, зразки яких відразу після взяття заморожували в рідкому азоті, екстрагували хлороформ-метанолом 2:1 (с ., 1957). Від неліпідних залишків ліпідний екстракт звільняли шляхом додавання до нього 5% розчину Кейтс, 1975). Співвідношення окремих класів ліпідів у ліпідних екстрактах досліджуваних зразків скелетного м`яза визначали шляхом тонкошарової хроматографії на селікагелі у системі гексан-диетиловий ефір-льодова оцтова кислота (70:30:1). Кількість окремих класів ліпідів у м`язі виражали в процентах від загальної кількості ліпідів (Шталь,1965).

Жирнокислотний склад загальних ліпідів і фосфоліпідів у скелетних м`язах досліджуваних тварин визначали шляхом газорідинної хроматографії (Терещук, Немировський, 1983). Метилові ефіри жирних кислот одержували шляхом прямої переетерифікації жирних кислот (Курко, 1965). Їх співвідношення визначали шляхом хроматографії на газорідинному хроматографі r-4 з полум`яно-іонізованим детектором. Жирні кислоти на хроматограмах ідентифікували за допомогою стандартного набору жирних кислот фірми "" і виражали їх у процентах від загальної кількості жирних кислот (Терещук, Немировський, 1983).

Активність триацилгліцеролліпази і ліпопротеїнліпази у досліджуваному м`язі визначали шляхом інкубації гомогенатів м`яза з твіном-80 при рН відповідно 7,0 і 8,5 з наступним визначенням концентрації вільних жирних кислот (Покровский,1965).

Інтенсивність синтезу ліпідів у скелетних м`язах досліджуваних тварин визначали шляхом інкубації гомогенатів м`яза у фосфатному буфері Кребс-Рінгера (рН-7,4) з -- глюкозою або 1--¹⁴С ацетатом із наступним визначенням радіоактивності синтезованих ліпідів, яке проводили на рідинному сцинтиляційному лічильнику (Швеція). Швидкість окиснення жирних кислот у досліджуваному м`язі визначали шляхом інкубації гомогенатів м`яза у вказаному буфері з 1--¹⁴С пальмітиновою і 1--¹⁴С стеариновою кислотами і наступним визначенням радіоактивності утвореного СО₂.

Результати досліджень та їх обговорення

1. Зміни загального вмісту ліпідів і співвідношення окремих їх класів у скелетних м`язах великої рогатої худоби за дії адреналіну в онтогенезі. Досліджено, що загальний вміст ліпідів у скелетних м`язах великої рогатої худоби протягом постнатального розвитку поступово збільшується, а співвідношення окремих їх класів істотно змінюється (рис.1.1). Загальний вміст ліпідів у скелетному м`язі досліджуваних тварин за період з 1- до 20- місячного віку з розрахунку на суху масу тканини збільшується в 2,34 разу (Р0,001). При цьому вміст триацилгліцеролів у досліджуваній тканині збільшується в 1,75 разу (Р0,001), а вміст фосфоліпідів, вільного і етерифікованого холестеролу зменшується відповідно у 1,51; 1,45 і 1,33 разу (Р0,001). Вміст диацилгліцеролів і вільних жирних кислот істотно не змінюється. Відношення між вмістом вільного і етерифікованого холестеролу у скелетному м`язі досліджуваних тварин за період з 1- до 20-місячного віку зменшується з 1,46 до 1,35.

Загальний вміст ліпідів у скелетних м`язах великої рогатої худоби після підшкірного введення адреналіну протягом 3-х днів у 1-, 3-, 6-, 12- і 20-місячному віці був відповідно на 13,86; 20,88; 19,30; 17,62; 16,72% менший (Р0,01-0,001) порівняно з їх вмістом у скелетних м`язах тварин контрольних груп вказаного віку, яким гормон не вводили.

2.Вміст ліпідів виражений у процентах з розрахунку на суху масу мязової тканини

Зниження загального вмісту ліпідів у скелетних м`язах великої рогатої худоби після введення адреналіну зумовлене зменшенням у їх складі частки триацилгліцеролів, яка у тварин дослідних груп була відповідно на 16,09; 17,60; 11,57; 13,87 і 8,11% менша, ніж у тварин контрольних груп (Р0,05-0,001). Як буде показано нижче, зниження вмісту триацилгліцеролів у скелетних м`язах досліджуваних тварин після введення адреналіну зумовлене посиленням їх розщеплення внаслідок підвищення активності триацилгліцеролліпази. Про це свідчить також порівняння вмісту неетерифікованих жирних кислот у складі загальних ліпідів у м`язовій тканині тварин дослідних груп на всіх етапах дослідження порівняно з їх вмістом у тварин контрольних груп (Р0,01-0,001).

Після введення дослідним тваринам адреналіну у загальному вмісті ліпідів також виявлялася тенденція до збільшення частки фосфоліпідів і диацилгліцеролів, тоді як частка вільного і етерифікованого холестеролу при цьому дещо зменшується (Р0,5-0,1).

2. Зміни жирнокислотного складу загальних ліпідів і фосфоліпідів у скелетних м`язах великої рогатої худоби за дії адреналіну в онтогенезі. Як показано на рис. 2.1-2.2, зміни загального вмісту ліпідів і співвідношення окремих їх класів у скелетних м`язах великої рогатої худоби протягом постнатального розвитку супроводжуються змінами співвідношення окремих жирних кислот в їх складі. Найбільшою мірою виражені ці зміни в період з 1- до 6-місячного віку, що зумовлене переходом телят від молочного живлення до рослинного і приводить до розвитку передшлунків та впливу мікроорганізмів на процеси гідрогенізації і інші модифікації ненасичених жирних кислот, які містяться в ліпідах рослинних кормів. У цьому плані насамперед слід відмітити збільшення частки насичених і зменшення частки мононенасичених та поліненасичених жирних кислот у складі загальних ліпідів у скелетних м`язах великої рогатої худоби в період з 1- до 6-місячного віку і значно менші зміни у співвідношенні окремих жирних кислот в період з 6- до 20-місячного віку.

У період з 1- до 6-місячного віку відносний вміст насичених жирних кислот у ліпідах скелетних м`язів телят збільшується з 38,98 до 50,30%, вміст поліненасичених жирних кислот зменшується з 23,41до 18,54%, вміст мононенасичених жирних кислот -- з 37,35 до 32,05%. Ці відмінності зумовлені в основному збільшенням у ліпідах скелетних м`язів телят у вказаний період вмісту пальмітинової та стеаринової (Р0,001; Р0,01) і зменшенням вмісту олеїнової (Р0,01) та лінолевої (Р0,001) кислот. У цей період у ліпідах скелетних м`язів телят виявляються також статистично достовірні зміни у вмісті деяких мінорних жирних кислот, проте причинно-наслідкове значення цих змін з`ясоване меншою мірою.

З 6- до 20-місячного віку та після завершення морфофункціонального розвитку передшлунків, жирнокислотний склад ліпідів скелетних м`язів великої рогатої худоби змінюються меншою мірою, ніж з 1- до 6-місячного віку. У вказаний період вміст насичених жирних кислот у ліпідах скелетних м`язів досліджуваних тварин збільшується з 50,30 до 52,23%, вміст поліненасичених жирних кислот -- з 18,54 до 20,08%, а вміст мононенасичених жирних кислот зменшується з 32,05 до 26,50%.

Проведені нами дослідження показали, що зміни жирнокислотного складу фосфоліпідів у скелетних м`язах великої рогатої худоби протягом досліджуваного періоду постнатального розвитку характеризуються такими ж закономірностями, як зміни жирнокислотного складу загальних ліпідів, проте вони виражені меншою мірою. Ці результати узгоджуються з наявними в літературі даними про більші зміни жирнокислотного складу нейтральних ліпідів, ніж фосфоліпідів у тканинах великої рогатої худоби з віком (Захарів, 1996).

Порівняння жирнокислотного складу ліпідів у досліджуваному скелетному м`язі тварин в 1-, 3-, 6-, 12- і 20-місячному віці до і після введення адреналіну свідчить про значний вплив гормону на метаболізм окремих жирних кислот і їх використання у синтезі ліпідів. Насамперед слід відзначити, що на всіх етапах дослідження у ліпідах скелетних м`язів великої рогатої худоби після введення адреналіну збільшується частка насичених і зменшується частка ненасичених жирних кислот. Так, частка насичених жирних кислот у складі загальних ліпідів у скелетних м`язах тварин контрольних груп у 1-, 3-, 6-, 12- і 20-місячному віці становила відповідно 38,98; 44,87; 50,30; 50,51; 53,23%, а у дослідних -- 42,65; 46,35; 52,53; 52,63; 56,75% загальної кількості жирних кислот.

Збільшення частки насичених жирних кислот у ліпідах скелетних м`язів великої рогатої худоби відбувається в основному за рахунок збільшення в їх складі відносного вмісту пальмітинової і стеаринової кислот, а зменшення частки поліненасичених жирних -- за рахунок зменшення вмісту лінолевої кислоти.

Зміни жирнокислотного складу фосфоліпідів у скелетних м`язах великої рогатої худоби після введення адреналіну характеризуються такими ж закономірностями, як і зміни жирнокислотного складу загальних ліпідів.

3. Зміни активності триацилгліцеролліпази і ліпопротеїнліпази у скелетних м`язах великої рогатої худоби за дії адреналіну в онтогенезі. В результаті проведених досліджень (табл.3.1) встановлено, що активність триацилгліцеролліпази у досліджуваному м`язі великої рогатої худоби за період з 1- до 20-місячного віку знижується у 1,94 разу (Р0,001), що свідчить про обернену залежність між змінами вмісту триацилгліцеролів і активністю триацилгліцеролліпази у вказаній тканині даного виду протягом постнатального розвитку.

На відміну від активності триацилгліцеролліпази, активність ліпопротеїнліпази у скелетних м`язах великої рогатої худоби за період з 1- до 20-місячного віку підвищується у 1,54 разу (Р0,001). З цих даних випливає, що збільшення вмісту триацилгліцеролів у скелетних м`язах великої рогатої худоби з віком зумовлене не тільки зниженням ступеня їх розщеплення внаслідок зниження активності ліпопротеїнліпази, а й підвищенням ступеня поглинання з крові триацилгліцеролів, які знаходяться у складі сироваткових ліпопротеїнів.

Таблиця 3.1 Вплив екзогенного адреналіну на активність триацилгліцеролліпази і ліпопротеїнліпази у скелетних м`язах досліджуваної великої рогатої худоби в онтогенезі (М, мкекв жирних кислот / г сирої тканини, =5)

Примітка. Вірогідні зміни досліджуваних показників порівняно з контролем:

Р<0,05; Р< 0,01; Р <0,001.

Після введення гормону активність триацилгліцеролліпази у скелетних м`язах тварин дослідних груп у 1-, 3-, 6-, 12- і 20-місячному віці була відповідно у 2,01; 1,96; 1,89; 1,79 і 1,66 разу вища (Р0,001), а активність ліпопротеїнліпази -- в 1,50; 1,46; 1,45; 1,18 і 1,16 разу нижча (Р0,05-0,001), ніж у скелетних м`язах тварин контрольних груп, яким гормон не вводили. Ці дані свідчать про ліполітичний ефект адреналіну у скелетних м`язах великої рогатої худоби.

4. Зміни інтенсивності окиснення жирних кислот у скелетних м`язах великої рогатої худоби за дії адреналіну в онтогенезі. З наведених у табл. 4.1 даних видно, що інтенсивність окиснення жирних кислот у скелетних м`язах великої рогатої худоби протягом постнатального розвитку поступово знижується. Так, ступінь окиснення 1--¹⁴С пальмітинової кислоти у скелетних м`язах досліджуваних тварин в умовах за період з 1- до 20-місячного віку знижується у 3,27 разу, інтенсивність окиснення 1--<sup>14</sup>С стеаринової кислоти -- у 1,85 разу (Р0,001). Ці зміни свідчать про тісний зв`язок між змінами активності триацилгліцеролліпази та інтенсивності окиснення жирних кислот у скелетних м`язах великої рогатої худоби з віком.

Таблиця 4.1 Вплив екзогенного адреналіну на інтенсивність окиснення 1--¹⁴С пальмітинової та 1--¹⁴С стеаринової кислот у скелетних м`язах великої рогатої худоби в онтогенезі (М, тис. імп/100мг. сир. тк., =5)

Примітка. Вірогідні зміни досліджуваних показників порівняно з контролем:

Р<0,05; Р< 0,01; Р <0,001.

Після введення дослідним тваринам адреналіну інтенсивність окиснення жирних кислот у скелетних м`язах значно підвищується. Так, продукція <sup>14</sup>СО<sub>2</sub> за рахунок окиснення 1--<sup>14</sup>С пальмітинової кислоти гомогенатами скелетних м`язів досліджуваних тварин в 1-, 3-, 6-, 12- і 20-місячному віці після введення адреналіну була відповідно у 1,43; 1,47; 1,87; 1,34 і 1,37 разу (Р0,01-0,001), за рахунок окиснення 1--¹⁴С стеаринової кислоти -- у 1,32; 1,30; 1,37; 1,30 і 1,17 разу (Р0,05-0,001) вища, ніж у скелетних м`язах тварин контрольних груп.

З одержаних результатів випливає, що стимульоване адреналіном підвищення активності триацилгліцеролліпази у скелетних м`язах телят і дорослої великої рогатої худоби приводить до підвищення фонду вільних кислот і посилення використання їх в енергетичних процесах.

Стимулюючий вплив адреналіну на окиснення жирних кислот у скелетних м`язах великої рогатої худоби протягом постнатального розвитку зменшується.

5. Вплив адреналіну на інтенсивність синтезу ліпідів у скелетних м`язах великої рогатої худоби в онтогенезі. Проведені нами дослідження показали, що інтенсивність синтезу ліпідів у скелетних м`язах великої рогатої худоби з 6--¹⁴С глюкози у період з 1- до 3-місячного віку зменшується в 1,58 разу (Р0,001), а в наступний період змінюється відносно мало.

Інтенсивність синтезу ліпідів з 1--¹⁴С оцтової кислоти у скелетних м`язах досліджуваних тварин у вказаний період підвищується в 1,54 разу і в наступний період істотно не змінюється. Ці результати узгоджуються з наявними в літературі даними (Куртяк, 1991; Вовк, 1992) про зменшення використання глюкози і збільшення використання оцтової кислоти в синтезі ліпідів у скелетних м`язах телят після переходу від молочного живлення до рослинного.

Інтенсивність синтезу ліпідів у скелетних м`язах тварин дослідних груп, яким вводили адреналін, в 1-, 3-, 6-, 12- і 20-місячному віці в умовах з 6--¹⁴С глюкози була відповідно на 8,45; 3,51; 4,97; 10,40 і 7,79% (Р0,5), а з 1--¹⁴С оцтової кислоти -- на 25,69; 27,40; 14,31; 19,61 і 11,56% (Р0,05-0,01) нижча порівняно з інтенсивністю синтезу ліпідів у досліджуваній тканині тварин контрольних груп.

З отриманих даних випливає, що екзогенний адреналін значно більшою мірою інгібує синтез ліпідів у скелетних м`язах телят і дорослої великої рогатої худоби з оцтової кислоти, ніж з глюкози. Разом з тим, вони свідчать про реципрокну залежність між інтенсивністю синтезу і розщеплення ліпідів у скелетних м`язах великої рогатої худоби за дії адреналіну.

ВИСНОВКИ