Особливості росту, будови і формоутворення кісток скелету під впливом гелій-неонового лазера та рентгенівського випромінювання
Вплив гелій-неонового лазера на кістки скелету та корекція наслідків рентгенівського опромінення з допомогою лазеротерапії. Сповільнення темпів росту, демінералізація й зниження міцносних властивостей кісток. Наслідки дії рентгенівського випромінювання.
| Рубрика | Биология и естествознание |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 23.11.2013 |
| Размер файла | 57,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ"Я УКРАЇНИ
КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМ. С.І. ГЕОРГІЄВСЬКОГО
МАВРИЧ Володимир Васильвич
УДК: 611.71/72 : 615.849.19 : 616-073.75
ОСОБЛИВОСТІ РОСТУ, БУДОВИ ТА ФОРМОУТВОРЕННЯ КІСТОК СКЕЛЕТУ ПІД ВПЛИВОМ ГЕЛІЙ-НЕОНОВОГО ЛАЗЕРА І РЕНТГЕНІВСЬКОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ
14.03.01 - нормальна анатомія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук
Сімферополь - 1999
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Луганському державному медичному університеті
Мінестерства охорони здоров"я України.
Науковий керівник:
Заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук Ковешніков Володимир Георгійович, завідувач кафедрою нормальної анатомії людини Луганського державного медичного університету.
Офіційні опоненти:
Доктор медичних наук, професор Сікора Віталій Зіновійович, завідувач кафедрою нормальної анатомії людини Сумського державного університету, м. Суми.
Доктор медичних наук, професор Колбасін Павло Миколайович, професор кафедри загальної гігієни та екології Кримського державного медичного університету, м. Сімферополь.
Провідна установа:
Харківський державний медичний універсітет, кафедра нормальної анатомії людини, МОЗ України, м. Харків.
Захист відбудеться 22 червня 1999 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К52.600.02 при Кримському державному медичному університеті ім С.І. Георгієвського (333006 м. Сімферополь, бул. Леніна 5/7)
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Кримського державного медичного університету ім С.І. Георгієвського (333006 м. Сімферополь, бул. Леніна 5/7)
Автореферат розісланий "19" травня 1999 р.
Вчений секретар спеціалізованої ради,
доктор медичних наук, професор О.О. Біркун
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОБЛЕМИ
Широкі морфологічні дослідження довели, що кісткова система чуйно реагує на різноманітні екзогенні та ендогенні фактори. Докладно вивчений вплив різних режимів рухової активності (Ковешников В.Г., 1978; Никитюк Б.А., Коган Б.И., 1989; Романюк А.Н., 1991) й невагомості (Ступаков Г.П., Волжин А.И., 1989), дегідратації (Федонюк Я.И., Романюк А.Н., 1991; Флекей П.П., 1997) та різноманітних хімічних факторів (Кулемина Л.Ю., 1991; Пикалюк В.С., 1991). Негативно впливає на кістки скелету травма (Суханов А.В., Аврунин А.С., Корнилов Н.В., 1997), опікова хвороба (Романюк А.Н., Сикора В.З., 1990), гормони (Turner R.T., Hannon K.S. 1995), алкоголь та наркотичні речовини (Березовский Д.П., Петричко С.О., 1994). В той же час застосування лазерів в сучасній медицині вимагає поглиблених досліджень по вивченню впливу лазерного випромінювання на біологічні об'єкти (Гамалея Н.Ф., Рудых З.М., Стадник В.Я., 1988; Плетнёв С.Д., 1996; Saito S., Shimizu N., 1997). Випромінювання гелій-неонових лазерів успішно застосовується у кардіології для лікування стенокардії та гіпертонічної хвороби, у ревматології, стоматології, пульмонології, гастроентерології, офтальмології і інших галузях медицини (Бритова А.А., Аблаев Н.Р., Резчик С.П., 1991; Северин М.В., 1986). У той же час недостатньо експериментально - теоретичних праць, в яких би обгрунтовувалися показання до застосування цього засобу лікування, режими й тривалість курсу лазеротерапії. У ряді праць розглянуті окремі морфологічні питання репаративного остеогенеза після формування кісткових дефектів у дослідах на лабораторних тваринах (Ломницкий Н.Я., Биняшевский Е.В., 1983; Стригина Л.П., 1988) і при лікуванні переломів у клініці (Матсаков К.С., Шеломенцев Ю.А., Мамытов А.М., 1990). Ці дані дозволяють судити про те, що лазерне випромінювання стимулює регенерацію кісткової тканини. Разом з тим, у літературі відсутні дані про особливості росту, будови та формоутворення різноманітних кісток скелету при тривалому впливі гелій-неонового лазеру, що важливо як для вибору оптимального режиму лазеротерапії, так і для вдосконалення гігієнічних норм праці співробітників лазерних кабінетів.
Науково-технічний прогрес і розвиток промисловості веде до збільшення кількості різноманітних чинників хвильової природи, що впливають на кісткову систему і весь організм людини в цілому. Під час аварії на Чорнобильській АЕС й наступного забруднення довкілля чимала частина населення отримала різні дози радіаційного опромінення. Все це, й широке застосування променевої терапії в онкології, зробило актуальною проблему вивчення змін кісток скелету під впливом проникаючої радіації і пошук нових, немедикаментозних засобів корекції. (Антушевич А.Е., Бубнов В.П., Бойко В.Н., 1991; Лагода Т.С., Мясник М.Н., 1991). Метою нашого дослідження було простежити ранні реакції кісток скелету на одноразове рентгенівське опромінення й ефект наступного впливу випромінювання гелій-неонового лазера у різноманітних режимах.
ЗВ'ЯЗОК З НАУКОВИМИ ПРОГРАМАМИ, ПЛАНАМИ, ТЕМАМИ
Дисертація виконана відповідно до плану наукових досліджень Луганського державного медичного університету і є частиною науково-дослідницької теми кафедри нормальної анатомії людини № 01950015790 “Особливості росту, будови, формоутворення та регенерації кісток скелету під впливом деяких фізичних чинників хвильової природи”.
МЕТА РОБОТИ
У досліді на білих щурах різних вікових груп вивчити тривалий вплив випромінювання гелій-неонового лазера на ріст, будову і морфогенез різних кісток скелету та можливість його застосування як коректора негативної дії рентгенівського опромінення на кістки.
ЗАДАЧІ ДОСЛІДЖЕННЯ
Вивчити основні закономірності росту і структури кісток скелету інтактних тварин в залежності від віку з метою проведення порівняльного аналізу отриманих даних з результатами досліду.
Простежити особливості росту, формоутворення, хімічного складу і міцносних властивостей кісток скелету тварин всіх вікових груп під впливом гелій-неонового лазеру у різних режимах та тривалості досліду.
Вивчити особливості росту, формоутворення, хімічного складу й міцносних властивостей кісток скелету статевозрілих щурів під впливом одноразового рентгенівського опромінення у дозі 40 Гр.
З'ясувати можливість застосування впливу гелій-неонового лазера у різних режимах дії в якості коректора негативного впливу рентгенівського випромінювання на кісткову систему.
НАУКОВА НОВИЗНА ДОСЛІДЖЕННЯ
Вперше на великому експериментальному матеріалі розкриті основні закономірності росту і розвитку кісток скелету щурів всіх вікових груп в умовах тривалого опромінення гелій-неоновим лазером в різних режимах. Доведено, що низькоенергетичне лазерне опромінення впливає на морфогенез кісток скелету піддослідних тварин. Виявлена хвилеподібна залежність ростостимулюючого ефекту від віку тварин, режиму й часу впливу. Вивчені несприятливі зміни, що відбуваються у кістках скелету щурів статевозрілого віку під впливом рентгенівського опромінення, й доведена можливість їхньої корекції випромінюванням гелій-неонового лазера.
ТЕОРЕТИЧНА І ПРАКТИЧНА ЗНАЧИМІСТЬ РОБОТИ
Одержані дані характеризують основні закономірності росту, будови й формоутворення кісток під впливом випромінювання гелій-неонового лазера, рентгенівського випромінювання та їх спільній дії в умовах цілісної істоти, дозволяють визначити динаміку її реадаптації. Вони можуть бути використані для обгрунтування застосування лазеротерапії з врахуванням вікових особливостей організму в фізіотерапії, травматології, онкології, а також у педіатрії та геронтології з метою вдосконалення режимів і тривалості курсу лазеротерапії. В ході виконання роботи оформлені два галузевих нововведення (“Використання випромінення гелій-неонового лазера для корекції променевих ушкоджень кісткової системи” й “Застосування електромагнітного випромінювання надвисокої частоти для оптимізації репаративної регенерації довгих трубчастих кісток”).
ОСОБИСТИЙ ВНЕСОК ДИСЕРТАНТА В ОДЕРЖАННІ НАУКОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ЗАХИСТ
Пошукачем самостійно проведені огляд й аналіз літературних даних щодо порушеної проблеми, всі експериментальні та морфофункціональні дослідження, статистична обробка результатів, їхній аналіз. Дисертантом сформульовані також основні положення і висновки роботи.
АПРОБАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДИСЕРТАЦІЇ
Основні положення дисертації доповідалися та обговорювалися на Міжнародній конференції “Актуальні питання морфології”, присвяченої пам'яті проф. С.А.Сморщка (Тернопіль, 6-7 травня, 1996), на VIII Республіканській школі по біології і патології опорно-рухового апарату (Київ, 12-14 червня, 1996), на науково-практичній конференції “Актуальні проблеми герiартричної ортопедiї” (Київ, 21-22 листопада, 1996), на науково-практичній конференції “Морфогенез і патологія кісткової системи в умовах промислового регіону Донбасу” (Луганськ, 5 травня, 1997), на II Українській науково-практичній конференції “Остеопороз: епідеміологія, клініка, діагностика, профілактика й лікування” (Львів, 28-30 травня, 1997) і на II Національному конгресі анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів (Луганськ, 16-18 вересня 1998).
ПУБЛІКАЦІЇ
За матеріалами дисертації опубліковано 15 друкованих праць. Серед них 7 - в наукових журналах, 1 - в збірниках, 6 - в матеріалах конференцій і 1 - в тезах. Із них 9 праць опубліковано самостійно.
ВПРОВАДЖЕННЯ НАУКОВИХ ДОСЯГНЕНЬ
Наукові результати, отримані в ході дослідження, та галузеві нововведення використовуються у навчальному процесі на кафедрах нормальної анатомії людини Тернопільської, Івано-Франківської, Української стоматологічної медичних академій, Донецького, Вінницького, Львівського державних медичних університетів та кафедрі анатомії людини, оперативної хірургії та гістології Ужгородського державного університету.
СТРУКТУРА І ОБ'ЄМ ДИСЕРТАЦІЇ
Дисертація викладена на 183 сторінках. Робота включає вступ, главу огляд літератури, главу власні дослідження, яка має розділ матеріал та методи дослідження і три розділи власних досліджень, главу обговорення отриманих результатів і висновки. Дисертація також включає 38 малюнків і 41 таблицю. Список літератури складається з 200 джерел, у тому числі 80 зарубіжних.
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Експериментальне дослідження проведене на 234 білих щурах-самицях. Всі тварини були поділені на серії в залежності від виду та режиму впливу. Першу серію (К) склали контрольні тварини. В другу (L1) і третю (L2) серії були включені тварини всіх трьох вікових груп: нестатевозрілих, статевозрілого віку й старі (1, 5 й 19 місяців від народження, з масою відповідно 50-60 г, 180-200 г, та 300-320 г). У них вивчався вплив лазерного випромінювання на процеси росту, будови й формоутворення кісток скелету. Опромінення тварин проводили щодня на серійному гелій-неоновому лазері “АЛОУ-2” з довжиною хвилі випромінювання 0,63 мкм у режимах: серія L1 - 0,5 мВт/см2 з експозицією 10 хв. та серія L2 - 15 мВт/см2 з експозицією 2 хв. Крім того, щури кожної вікової групи були поділені на підгрупи в залежності від тривалості досліду й кількості сеансів опромінення: 10, 30 та 90 днів з щоденними сеансами і група реадаптації - 30-90 днів. Це тварини, із 90-денним терміном спостереження, що піддавалися впливу лише перші 30 днів. Четверту серію (R) склали тварини статевозрілого віку, що піддавалися одноразовому рентгенівському опроміненню дозою 40 Гр. Його проводили на серійній установці РУМ-17 при параметрах: напруга - 180 кВ, сила струму - 10 мА, без фільтрів, шкірно-фокусна відстань 50 cм. П'ята (R+L1) та шоста (R+L2) серії - тварини, які після такого ж рентгенівського опромінення, отримували сеанси лазерного опромінення 10 і 30 днів у відповідних режимах. Постановка досліду здійснювалася у відповідності з Правилами проведення праць із експериментальними тваринами (Западнюк В.И., Западнюк И.П., Захария Е.А., 1983). Всі тварини містилися в стандартних умовах віварію. В ході досліду проводилися спостереження за динамікою маси тіла експериментальних тварин кожні 10 днів. При щоденному спостереженні за загальним станом та поведінкою тварин перших трьох серій (К, L1 та L2) відхилень не виявлене. У тварин, що піддавалися рентгенівському впливу (серії R, R+L1 й R+L2) протягом першої доби після опромінення спостерігалися реакції, характерні для гострого променевого ураження: слабкість, пасивність, у деяких - судороги. Тварини відмовлялися від їжі. Ці явища поступово нівелювалися. Частина експериментальних тварин загинула. По закінченню часу досліду щурів декапітували під ефірним наркозом. Для дослідження відокремлювали від м'яких тканин кістки скелету: великогомілкову, плечову, тазову та III поперековий хребець. Кістки зважували на аналітичних вагах ВЛА-200 з точністю до 1 мг й вимірювали штангенциркулем з точністю до 0,1 мм (Алексеев В.П.,1966). Програма остеометрії довгих трубчастих кісток включала наступні параметри: максимальна довжина кістки, найбільша ширина проксимального й дистального епіфізів, ширина і передньо-задній розмір (товщина) середини діафізу. Для інших кісток вимірювали їх габаритні розміри: найбільшу довжину, ширину й товщину. Хімічне дослідження кісток складалося з визначення вмісту води, органічних і мінеральних речовин, в мінеральному компоненті визначали вміст фосфору, кальцію, калію та натрію. Вміст води, органічних і мінеральних речовин знаходили ваговим методом, після висихання кісток у сушильній шафі при температурі 105С до постійної ваги, та озолення у муфельній печі при температурі 450-500С на протязі 12 годин (Новиков Ю.В., Аксюк А.Ф., Ленточников А.М., 1969). Отриманий попіл розтирали в фарфоровій ступці й зберігали у герметичних мікропробірках. Для дослідження макроелементного складу кісток брали 5 мг кісткової золи та розчиняли у 2 мл 0,1Н хімічно чистої соляної кислоти. Після розчинення доводили обсяг розчину до 25 мл дистильованою водою. Вміст натрію і калію визначали на полум'яному фотометрі ПАЖ-1 (Полуэктов Н.С., 1967). Вміст фосфору і кальцію визначали калориметричним методом на електрофотоколориметрі КФК-2 з використанням стандартних наборів фірми “Lachema”, Чехія. З біомеханічних параметрів визначали механічні характеристики плечової кістки при згині на універсальній навантажувальній машині Р-0,5 зі швидкістю навантаження 0,25 мм/хв до руйнування. Розраховували питому стрілу прогину, межу міцності, модуль пружності й працю руйнування (Феодосьев В.И., 1979). Для гістологічного дослідження брали ділянки проксимальних епіфізів та середини дiафiзу великогомілкової кістки, фіксували їх у 10% розчині нейтрального формаліну, декальцинували у 5% розчині мурашиної кислоти, зневоднювали у спиртах зростаючої концентрації та ксилолі, заливали у парафін. З них готували гістологічні зрізи товщиною 10 - 12 мкм, які фарбували гематоксилин-еозином (Волкова О.В., Елецкий Ю.К., 1982). Мiкроморфометричне дослідження дiафiзу та проксимального епіфізу великогомілкових кісток проводили за допомогою окулярмiкрометру МОВ-1-15ГОСТ865-56 (Ковешнiков В.Г., 1984). Калiбровку вимірювальних приборів проводили за допомогою міліметрової лінійки (ДСТ7513-55). Морфометрію зон хряща проводили за параметрами: ширина епiфiзарного хряща, ширина зон індиферентних, проліферуючих та дефінітивних хондроцитів. За допомогою 100-точкової мірної окулярної сітки знаходили об'ємне співвідношення клітинних елементів до міжклітинної речовини епiфiзарного хряща, об'ємну долю первинної спонгiози (Автандилов Г.Г., 1990). Морфометрія дiафiзу проводилась за параметрами: площа поперечного перетину діафізу, площа кістково-мозкового каналу, ширина шару зовнішніх генеральних пластин, ширина остеонного шару, ширина шару внутрішніх генеральних пластин, діаметр остеонів, діаметр каналу остеонів. Отримані дані обробляли статистично на комп'ютері, з використанням пакету статистичних програм (Урбах В.Ю., 1985). Достовірність розбіжності експериментальних і контрольних даних оцінювали з використанням критерію Стюдента, достатньою вважали ймовірність помилки менш 5% (р<0,05).
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ АНАЛІЗ
Серії дослідів L1 і L2 були присвячені вивченню особливостей росту, будови і формоутворення кісток скелету щурів різних вікових груп під впливом гелій-неонового лазера. На ранніх етапах досліду (10 днів) достовірних відмінностей остеометричних показників від контролю для великогомілкової кістки не виявлено. Далі, до 30 дня, темпи росту повздовжніх розмірів великогомілкових кісток у цих серіях ведуть себе по-різному. В серії L1 у нестатевозрілих щурів спостерігається зниження швидкості росту на 2,23%, у тварин статевозрілого віку - прискорення на 7,03% (p<0,05), у старого - практично не змінюється. В серії L2 темпи росту у всіх вікових груп знижуються, причому величина ефекту обернено пропорціональна віку тварин: для нестатевозрілих щурів довжина великогомілкової кістки серії L2 відстає на 7,02%, у тварин статевозрілого віку - на 3,42%, у старого - на 1,07%. Зміни темпів росту поперечних розмірів носить в обох серіях однаковий характер, але більш висловлені в серії L2: у нестатевозрілих тварин вони знижуються (ширина середини діафізу - на 7,57%, а товщина - на 5,94% (р<0,05)), у статевозрілих щурів, навпаки, зростають (ширина середини діафізу - на 5,51%, а товщина - на 4,28%), у тварин старого віку зміни недостовірні. При реадаптації, до 90 дня досліду спостерігається прискорення темпів росту великогомілкової кістки у всіх вікових груп, причому більш виражене в серії L1. У випадку щоденних сеансів впливу до 90 дня досліду спостерігається відставання темпів росту у всіх напрямках. Для інших кісток простежуються аналогічні тенденції в динаміці остеометричних показників, хоч і існує ряд особливостей. Ці зміни темпів росту кісток можна пояснити тим, що динаміка ростостимулюючої дії випромінення гелій-неонового лазера має в часі параболічну форму і залежить як від режиму впливу (потужності), так і від сприйнятливості організму (швидкості обмінних процесів, характерних для певного вікового періоду). Так у нестатевозрілих тварин максимальний ростостимулюючий ефект, певно, був досягнутий на ранніх стадіях досліду, у щурів статевозрілого і старого віку для серії L1 - до 30 дня, а для серії L2 - між 10 і 30 днями (амплітуда кривої L2 випереджає L1, в зв'язку з більшою дозою випромінювання).
При морфометрії епіфізарного хряща великогомілкової кістки до 10 дня досліду у нестатевозрілих щурів загальна ширина хряща в обох серіях звужена на 8,09% (p<0,05) і 12,23% (p<0,05), здебільшого за рахунок зони дефінітивних хондроцитів. Паралельно з цим достовірно знижується частка первинної спонгiози на 6,51% і 4,57% та процентний вміст клітин на 4,17% і 3,18%. У тварин статевозрілого і старого віку - навпаки ширина хряща більше контрольних величин на 8,34% - 4,13% і на 4,87% - 6,47%, відповідно. Збільшувався процентний вміст хондроцитів для цих вікових груп на 7,78% - 9,51% і 5,22% - 7,22%, та частки первинної спонгiози на 7,07% - 5,84% і 1,25% - 2,49%. До 30 дня спостереження загальна ширина епіфізарного хряща зростає в усіх вікових групах (за винятком незначного звуження в серії L2 статевозрілого віку), але якщо у статевозрілих тварин і тварин старого віку паралельно з цим зростає частка первинної спонгiози, то у нестатевозрілих щурів - навпаки, вона зменшується, росте частка міжклітинної речовини і падає частка хондроцитів, що приводить до зниження кістковотворчої функції. До 90 дня досліду при тривалому впливі лазерного опромінення в усіх вікових групах загальна ширина хряща звужена. Це відбувається за рахунок зони проліферуючого хряща, процентний вміст клітин знижується на 4,04% - 13,44%, зростає дефіцит первинної спонгiози. В період реадаптації відбувається достовірне зростання загальної ширини епіфізарного хряща на 13,91% - 15,34% у нестатевозрілих, 5,94% - 7,24% у статевозрілих і у старих на - 8,41% - 9,16%.
При морфометрії зрізів діафізів великогомілкових кісток до 10 дня досліду було виявлене пропорційне звуження всіх шарів діафізу на 5,80% - 8,67% в групі нестатевозрілих тварин. У щурів статевозрілого віку відбувається достовірне розширення остеонного шару на 2,6% - 3,09%, а у тварин старого віку показники близькі до контрольних. До 30 дня досліду у нестатевозрілих щурів зона зовнішніх генеральних пластин достовірно вужче на 7,28% - 7,89%, а внутрішніх - на 6,74% - 10,14%. Площа поперечного перетину діафізу та остеонний шар також нижче контрольних значень, що добре узгоджується зі зниженням росту поперечних розмірів кісток у цих групах. У тварин статевозрілого та старого віку спостерігається зворотна динаміка: ширина остеонного шару для цих груп перевищує контрольні значення на 3,87% - 4,6% та 3,09% - 3,32%, відповідно. Крім того, збільшується ширина зони зовнішніх генеральних пластин на 1,35% - 2,25% і 2,14% - 3,76%. При тривалому впливі лазера до 90 дня досліду в усіх вікових групах виявляється зниження опозиційного росту, більш висловлене в серії L2. В групах реадаптації - процес зворотній. У нестатевозрілих тварин ширина шарів діафізу зростає на 3,94% - 15,05%, у статевозрілих - на 2,7% - 3,49%, а щурів старого віку - на 1,82% - 2,47%.
Хімічний склад різноманітних кісток скелету під впливом лазерного випромінювання змінювався таким чином: до 10 дня досліду у нестатевозрілих тварин в серії L1 спостерігається зростання вмісту органічних і мінеральних речовин й зниження вологи кісток. Максимально кількість мінеральних речовин зростає у III поперековому хребці (на 18,72% (p<0,05)), а органічних - у великогомілковій кістці (на 11,73% (p<0,05)). Це супроводжується зміною балансу макроелементів кісткової золи (мал.1).
Малюнок 1.
Зміни вмісту кальцію в III поперековому хребці у тварин різного віку під впливом випромінювання гелій-неонового лазеру в режимі L1.
Зростає вміст кальцію (максимально у хребці - на 11,05% (p<0,05)), а частка гідрофільних елементів знижується (натрію - максимально у великогомілковій кістці на 15,34% (p<0,05), а калію - в тазовій на 17,08% (p<0,05)). В серії L2 зміни мають зворотне спрямування: вміст органічних та мінеральних речовин знижується, а частка вологи росте. Максимально ці зміни виражені у III поперековому хребці (частка мінеральних речовин знижена на 6,42%) та тазовій кістці (частка органічних речовин знижується на 9,36% (p<0, 05)). Відповідно, вміст кальцію (на 5,76% - 10,19%) й фосфору (на 2,15% - 6,72%) у кістках достовірно зменшується, а натрію та калію зростає. Для статевозрілих щурів обох серій зміни хімічного складу однонаправлені: частка мінеральних речовин росте (максимально в великогомілковій кістці для L1 і L2 - на 5,41% (p<0,05) та 3,03% (p<0,05)), а вологи падає, що супроводжуються підвищенням вмісту кальцію (в тазовій кістці на 8,93% (p<0,05)) і зниженням вмісту гідрофільних елементів.
Зміни хімічного складу кісток у тварин старого віку на ранніх термінах експерименту носять аналогічне спрямування, але з більшою амплітудою в L2. Необхідно відзначити достовірне підвищення частки кальцію і фосфору в озоленому залишку великогомілкової кістки серії L2 - на 8,48% та 8,82%. До 30 дня досліду у нестатевозрілих тварин обох серій (але в L2 значніше) з'являються негативні зміни в хімічному складі великогомілкової кістки та III поперекового хребця: знижується частка мінеральних речовин і кальцію, зростає вміст вологи. Так, кількість мінеральних речовин для хребця серії L2 знижена на 14,7% (p<0,05), кальцію на 7,97% (p<0,05). В групі статевозрілих тварин підвищується рівень кальцію та фосфору, найбільш у хребцях - на 12,55% та 18,67%, відповідно. У щурів старого віку достовірних відхилень від контролю немає. У групі реадаптації (30-90) у нестатевозрілих тварин зміни хімічного складу в тазових кістках обох серій і великогомілкової кістки L1 практичні нівелюються. Для великогомілкової кістки серії L2 залишається істотно зниженим вміст мінеральних речовин (на 7,1%) та кальцію (на 7,28% (p<0,05)). У III поперековому хребцю частка вологи достовірно підвищена на 13,32% та 17,77%, а мінеральних речовин знижена на 8,39% та 11,23%, для L1 і L2 відповідно. У щурів старого віку значення близькі до контролю, за винятком підвищення частки мінеральних речовин на 2,44% (p<0,05) та вмісту кальцію на 3,35% для великогомілкової кістки серії L1. У випадку тривалого впливу лазера до 90 дня досліду у нестатевозрілих тварин вміст мінеральних речовин і кальцію у кістках обох серій знижений, особливо у хребцях, а вміст вологи й гідрофільних елементів підвищений. Так, вміст мінеральних речовин у хребці достовірно знижується на 15,40% та 14,84%, кальцію - на 5,79% та 6,82%, а вологи підвищується на 9,94% і 19,69%, для L1 й L2 серій відповідно.
Зміни хімічного складу кісток відбивалися на їх міцносних властивостях. До 10 дня експерименту біомеханічні характеристики кісток в серії L1 у нестатевозрілих тварин покращувались: збільшувалася межа міцності на 14,46%, праця руйнування на 6,80% та модуль пружності на 15,53%, а у серії L2, навпаки, всі вони знижувались відповідно на 11,69% (p<0,05), 8,86% та 3,78%. У статевозрілих щурів у цьому строку досліду праця руйнування кістки зростає на 9,44% й 7,99%, для L1 та L2 відповідно, але модуль пружності знижений на 7,20% (p<0,05) і 8,83% (p<0,05), що на фоні підвищення кількості мінеральних речовин й кальцію свідчить про неповноцінність кісткового матриксу, що сформувався. У тварин старого віку в обох серіях міцність кісток зростає, але більш значно в серії L2: праця руйнування - на 10,56% (p<0,05) і модуль пружності - на 8,35%. До 30 дня впливу випромінювання лазера у нестатевозрілих тварин міцність знижується в обох серіях, але особливо в серії L2: праця руйнування падає на 12,89% (p<0,05), межа міцності - на 13,55% (p<0,05). У тварин статевозрілого і старого віку у обох серіях (більш у L2) міцність кісток зростає, причому баланс біомеханічних показників відновлюється, що на фоні показників хімічного складу близьких до контролю свідчить про нормалізацію структури кістки. При тривалому впливі лазера на протязі 90 днів у нестатевозрілих щурів знижується праця руйнування кісток на 12,49% (p<0,05) і 14,89% (p<0,05) для L1 й L2 відповідно. У тварин статевозрілого віку найбільш достовірно падає межа міцності - на 10,55% і 11,79% та модуль пружності - на 14,43% і 12,63%, це супроводжується незначними змінами частки мінерального і органічного компонента кісток, що свідчить про їхню якісну модифікацію, порушення кристалічної структури. Навіть у тварин, що отримали лише 30 сеансів впливу, до 90 дня досліду не відбувається відновлення структури кістки та її міцносних властивостей.
Четверта (R), п'ята (R+L1) та шоста (R+L2) серії дослідів були присвячені вивченню особливостей впливу рентгенівського та лазерного випромінювання на ріст, розвиток, хімічний склад і міцносні властивості різноманітних кісток скелету. Всі тварини цих серій статевозрілого віку піддавались рентгенівському опроміненню (40 Гр), з наступними щоденними сеансами лазерного впливу у відповідних режимах (серії R+L1 і R+L2), або без них (серія R). В усіх трьох експериментальних серіях на 10 день дослідження простежувалась тенденція до уповільнення темпів росту, як поперечних так і повздовжніх розмірів всіх кісток, але лише у щурів серії R, ці зміни досягали необхідного рівня достовірності. Так приріст повздовжніх розмірів великогомілкової кістки знижувався на 4,27% (p<0,05), а товщини середини діафізу на 8,84% (p<0,05). Ширина тазової кістки була менше контрольної на 3,77% (p<0,05), а довжина III поперекового хребця - на 3,96%. До 30 дня спостереження приріст довжини в серії R для III поперекового хребця був знижений на 6,22% (p<0,05), у серії R+L1 - на 5,50% (p<0,05) і в серії R+L2 - на 5,98% (p<0,05), ширина достовірно знижена відповідно на 8,20%, 5,86% й 7,42%, а товщина - на 6,66%, 5,56% та 6,11%. Для інших кісток простежуються аналогічні тенденції, але виражені вони слабше.
При гістоморфометрії проксимального епіфізарного хряща великогомілкової кістки щурів цих серій спостерігається виражені дистрофічні зміни в окремих хрящових клітинах, порушення просторової орієнтації стовпців хондроцитів. Вже до 10 дня спостереження достовірно знижується загальна ширина епіфізарного хряща на 13,81%, 8,69% й 9,73% по відношенню до контролю, відповідно в серіях R, R+L1 й R+L2. Це звуження відбувається за рахунок зони проліферуючих хондроцитів - на 11,33%, 4,69% та 9,22%, відповідно. У хрящі збільшується кількість міжклітинної речовини й достовірно знижується процентна частка хондроцитів - на 15,4%, 12,17% і 13,66%, для відповідних серій. До 30 дня спостереження негативні зміни хряща в щурів серії R зростають: з'являються осередки деструкції, знижується частка первинної спонгiози. А у тварин, що отримували сеанси впливу лазерного випромінювання, навпаки, дещо нівелюються (мал.2). При морфометричному дослідженні зрізів діафізів виявлено: до 10 дня досліду істотно знижується лише товщина остеонного шару: на 3,25% (p<0,05), 1,87% і 2,84% (p<0,05), для серій R, R+L1 та R+L2. До 30 дня спостереження ширина остеонного шару продовжує достовірно звужуватися на 4,12%, 2,66% і 3,15%, відповідно для серій, що досліджувалися.
Малюнок 2.
Зміни морфометричних показників проксимального епіфізарного хряща великогомілкової кістки щурів, що піддавалися рентгенівському та лазерному опроміненню (на 30 день дослідження).
При дослідженні хімічного складу кісток були одержані наступні результати: до 10 дня спостереження відбувалися однонаправлені зміни в усіх кістках, але більш вони були висловлені у хребцях та великогомілкових кістках. Спостерігалося зниження частки органічних та мінеральних речовин і зростання вмісту вологи. Так, гіпергідратація в III поперековому хребцю досягає 11,60% (p<0,05), 7,99% (p<0,05) й 10,38% (p<0,05), для серій R, R+L1 й R+L2, відповідно. Частка органічних речовин достовірно знижується на 17,07%, 10,68% і 15,43%, а мінеральних - на 3,21%, 3,44% (p<0,05) і 2,7%. Рівень вмісту кальцію в III поперековому хребцю знижується на 7,41% (p<0,05), 6,08% та 6,61% (p<0,05), по відношенню до контролю для серій, що досліджувалися. До 30 дня досліду зміни дещо нівелюються, причому це більш виражено в серії R+L1. Вміст вологи у хребці залишається достовірно підвищеним на 12,98%, 3,6% і 8,73% для серій R, R+L1 і R+L2, відповідно, частка органічних речовин знижена на 12,61% (p<0,05), 3,36% і 7,78% (p<0,05), а мінеральних - на 3,77%, 1,22% і 3,42% (p<0,05). Але, незважаючи на незначне зниження частки мінеральних речовин, вміст кальцію та, особливо, фосфору дуже падає. Так частка фосфору в озоленому залишку великогомілкової кістки знижується на 13,71% (p<0,05), 8,06% та 13,71% (p<0,05), а кальцію - на 12,5% (p<0,05), 2,5% і 6,11%, відповідно для серій, що вивчалися.
Зміни хімічного складу призводять до порушення міцносних властивостей кісток. На 10 день досліду з біомеханічних характеристик найбільш значно знижуються межа міцності на 10,93% (р<0,05), 8,45% та 4,1% і модуль пружності на 16,5% (р<0,05), 15,14% (p<0,05) та 10,09%, для серій R, R+L1 та R+L2, відповідно. До 30 дня міцність кісток продовжує падати. Достовірно зростає питома стріла прогину на 17,57%, 13,15% та 10,98%, для серій R, R+L1 та R+L2. А праця руйнування зменшується на 15,72% (p<0,05), 12,31% (p<0,05) та 11,08%. Межа міцності також падає на 16,56% (p<0,05), 15,95% та 15,70% (p<0,05).
ВИСНОВКИ
Низькоенергетичне випромінювання гелій-неонового лазера впливає на ріст, будову і формоутворення кісток скелету білих щурів. Сила й спрямування цих змін залежать від віку тварин.
В межах вікової групи виявлені зміни залежали, здебільшого, від режиму впливу, хоча мали місце і якісні відхилення: так, у тварин серії L1, з меншою дозою опромінення (0,5 мВт/см2 з експозицією 10 хв.), негативні ефекти лазерного впливу висловлені менш, а позитивні - більш, ніж у серії L2 (15 мВт/см2 з експозицією 2 хв). Це пов'язано з меншою термічною та ударною дією на тканини малих доз лазерного випромінювання, більшою специфічною стимуляцією фотоелектричних та фотохімічних процесів.
Під впливом випромінювання гелій-неонового лазера посилюються темпи росту кісток, збільшується вміст в них органічних і мінеральних речовин, накопичуються іони кальцію і фосфору, покращуються міцносні властивості.
Крива цього біологічного ефекту має в часі параболічну форму з максимумом, характерним для кожного віку і режиму опромінення. Причому, швидкість досягнення максимуму цього біологічного ефекту прямо пропорціональна отриманій дозі опромінення і обернено пропорціональна віку тварин. При продовженні впливу ефект нівелюється або стає протилежним.
Вплив рентгенівського випромінювання в дозі 40 Гр призводить до уповільнення темпів росту як повздовжніх, так і поперечних розмірів кісток тварин статевозрілого віку, більш висловленому до 30 дня спостереження.
Під впливом іонізуючого випромінювання звужується зона проліферуючих хондроцитів епіфізарного хряща, зменшується кількість клітин та об'ємна частка первинної спонгіози.
Зміни мінерального складу кісток під впливом рентгенівського опромінення більш виражені на ранніх термінах експерименту й полягають у гіпергідратації і зниженні вмісту органічних та мінеральних речовин. В хімічному складі мінерального компонента кісток відбувається накопичення іонів натрію та калію, зниження вмісту кальцію та фосфору. Це призводить до зниження міцносних властивостей кісток - зменшенню межі міцності і модуля пружності.
Негативні наслідки дії рентгенівського випромінювання на кістки скелету під впливом подальших сеансів опромінення гелій-неоновим лазером зменшуються, причому для статевозрілих щурів серед вибраних режимів опромінення більш сприятливий 0,5 мВт/см2 з експозицією 10 хвилин.
лазер випромінювання рентгенівський кістка
Список наукових праць, опублікованих за темою дисертації
Маврич В.В. Вікові аспекти впливу низькоенергетичного лазерного випромінювання на мінеральний та хімічний склад кісток скелету // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1998. - №1. - С.137-139.
Маврич В.В. Влияние низкоэнергетического лазерного излучения на биомеханические характеристики, рост и минеральный состав длинных трубчатых костей скелета белых крыс // Український медичний альманах. - 1998. - № 1. - С.50-55.
Маврич В.В. Особенности роста, химического состава и биомеханических характеристик длинных трубчатых костей скелета белых крыс под влиянием однократного рентгеновского облучения // Український медичний альманах. - 1998. - № 3. - С.7-9.
Маврич В.В. Про можливість корекції випромінюванням гелій-неонового лазера негативних наслідків впливу іонізуючої радіації на кістки скелету // Український медичний альманах. - 1998. - № 4. - С.47-51.
Маврич В.В. Особливості будови діафізів під впливом тривалого впливу випромінювання гелій-неонового лазера // Український медичний альманах. - 1999. - № 1. - С.69-71.
Ковешников В.Г., Лузин В.И., Маврич В.В. Изменение скелета белых крыс под воздействием излучения гелий-неонового лазера // Вестник проблем биологии и медицины. - 1997. - № 16. - С.142-145.
Ковешников В.Г., Лузин В.И., Маврич В.В. Сравнительная оценка влияния низкоинтенсивных электромагнитных излучений на морфогенез костной системы у неполовозрелых крыс // Український медичний альманах. - 1998. - № 2. - С.108-112.
Маврич В.В. Изменения остеометрических показателей длинных трубчатых костей белых крыс под воздействием рентгеновского и лазерного излучения в эксперименте // Актуальные вопросы охраны здоровья детей и подростков Донбасса (выпуск1).- Луганск,1996.-С.47-48.
Ковешников В.Г., Лузин В.И., Маврич В.В., Недоступ Н.Ф., Нескреба О.А. Влияние низкоинтенсивного лазерного и микроволнового излучения на прочность костей белых крыс старческого возраста // Актуальні проблеми геріартричної ортопедії. - Зб. матер. конференції 21-22 листопада 1996 р. - Київ, 1996. - С.40-41.
Маврич В.В. Изменения роста, минерального и химического состава большеберцовых костей под влиянием излучения гелий-неонового лазера в эксперименте // Актуальні проблеми геріартричної ортопедії. - Зб. матер. конференції 21-22 листопада 1996 р. - Київ, 1996. - С.64.
Ковешников В.Г., Лузин В.И., Недоступ Н.Ф., Маврич В.В., Березовский Д.П., Петричко С.А. Влияние некоторых низкоэнергетических излучений на темпы роста костей скелета неполовозрелых крыс в эксперименте // Актуальні питання біології опорно-рухового апарата. - Київ, 1996. - С.44.
Маврич В.В. Особенности роста костей скелета белых крыс половозрелого возраста при длительном воздействии излучения гелий-неонового лазера // Актуальні питання біології опорно-рухового апарата. - Київ, 1996. - С. 58.
Маврич В.В. Структурные особенности строения эпифизарного хряща и роста большеберцовых костей крыс неполовозрелого возраста под воздействием излучения гелий-неонового лазера // Медико-біологічні проблеми промислового регіону. Зб. наук. статей вчених Луганського державного медичного університету. - Луганськ, 1997.- С.45-48.
Маврич В.В. Особенности минерального и химического состава костей скелета под воздействием рентгеновского и лазерного излучения // Морфогенез и патология костной системы в условиях промышленного региона Донбасса. - Сб. мат. конф. 5 мая 1997 г. - Луганск, 1997. - С.25-29.
Маврич В.В. Влияние рентгеновского излучения на рост, минеральный и химический состав, биомеханические характеристики длинных трубчатых костей скелета // Остеопороз: епідеміологія, клініка, діагностика, профілактика та лікування. ІІ Українська науково-практична конференція, 28-30 травня 1997р. Київ-Львів, 1997. - С.70-72.
АНОТАЦІЯ
Маврич В.В. Особливості росту, будови і формоутворення кісток скелету під впливом гелій-неонового лазера та рентгенівського випромінювання. Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01. - нормальна анатомія. Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського. Сімферополь, 1999.
Захищається експериментальна робота, проведена на 234 білих щурах. Вивчався тривалий вплив гелій-неонового лазера на кістки скелету та можливість корекції наслідків рентгенівського опромінення (40 Гр) з допомогою лазеротерапії. Встановлено: лазерне випромінювання виявляє на ріст кісток фотостимулюючий ефект, крива якого має в часі параболічну форму з максимумом, швидкість досягнення якого прямо пропорційна отриманій дозі впливу й обернено пропорційна віку тварин. При подальшому опроміненні ефект нівелюється і стає протилежним. Рентгенівське опромінення щурів призводить до сповільнення темпів росту, демінералізації й зниженню міцносних властивостей кісток. Під впливом дії гелій-неонового лазера ці негативні зміни зменшуються, причому з вибраних режимів впливу більш сприятливий 0,5 мВт/см2 10 хвилин.
Ключові слова: анатомія, кістки, рентгенівське випромінювання, гелій-неоновий лазер, фотостимулюючий ефект.
АННОТАЦИЯ
Маврич В.В. Особенности роста, строения и формообразования костей скелета под воздействием гелий-неонового лазера и рентгеновского излучения. Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.01. - нормальная анатомия. Крымский государственный медицинский университет им. С.И. Георгиевского. Симферополь, 1999.
Защищается экспериментальная работа, проведенная на 234 белых крысах различных возрастных групп, в которой изучалось длительное влияние излучения гелий-неонового лазера в режимах L1 (0,5 мВт/см2 с экспозицией 10 мин) и L2 (15 Мвт/см2 с экспозицией 2 мин) на различные кости скелета. Кроме того, в группе животных репродуктивного возраста выделялись серии R (животные подвергавшиеся рентгеновскому облучению в дозе 40 Гр) и R+L1, R+L2 (получавшие, после рентгеновского воздействия в той же дозе, сеансы лазерного облучения в соответствующих режимах). Извлекались и изучались большеберцовая, плечевая, тазовая кости и третий поясничный позвонок. Комплекс исследований костей включал: стандартную остеометрию, морфометрию проксимального эпифизарного хряща и середины диафиза, химическое исследование (определение содержания влаги, минеральных и органических веществ, а в минеральном компоненте - фосфора, кальция, натрия и калия) и биомеханических характеристик (удельной стрелы прогиба, модуля упругости, предела прочности и минимальной работы разрушения).
В ходе исследования доказано, что излучение гелий-неонового лазера влияет на рост, строение и формообразование костей скелета. Выраженность и направление этих изменений прежде всего зависит от возраста животных. В пределах возрастной группы выявленные модификации костей, в основном, определяются режимом воздействия. Так, у животных серии L1, с меньшей дозой облучения, негативные эффекты лазерного воздействия выражены меньше, а позитивные - больше, чем в серии L2. Это связано с меньшим термическим и ударным действием малых доз лазерного излучения, большей специфической стимуляцией фотоэлектрических и фотохимических процессов. Излучение гелий-неонового лазера в целом оказывает на кости скелета фотостимулирующий эффект, который проявляется в усилении темпов роста костей, увеличении общей ширины эпифизарного хряща, зоны пролиферирующих хондроцитов, процентной доли первичной спонгиозы и количества клеток в зоне пролиферации, увеличивается общая площадь диафиза и ширина остеонного слоя. В химическом составе возрастает содержание органических и минеральных веществ, кальция и фосфора, улучшаются прочностные свойства костей. Кривая этого эффекта имеет во времени параболическую форму с максимумом, характерным для каждого возраста и режима воздействия. Скорость достижения максимума прямо пропорциональна дозе лазерного облучения и обратно пропорциональна возрасту животных. При дальнейшем продолжении воздействия эффект нивелируется и становится противоположным.
Воздействие рентгеновского излучения в однократной дозе 40 Гр приводит к замедлению темпов роста как продольных, так и поперечных размеров костей экспериментальных животных репродуктивного возраста, более выраженному к 30 дню наблюдения. В эпифизарном хряще нарушается пространственное расположение столбиков хондроцитов, снижается количество делящихся клеток и процентное содержание первичной спонгиозы. В диафизах сужается остеонный слой. Изменения минерального состава костей более выражены на ранних сроках эксперимента и заключаются в гипергидратации и снижении содержания органических и минеральных веществ. В химическом составе минерального компонента костей происходит накопление ионов натрия и калия, снижение содержания кальция и фосфора. Это приводит к снижению прочностных свойств костей - уменьшению предела прочности и модуля упругости.
Негативные последствия рентгеновского облучения на кости скелета уменьшаются при дальнейших сеансах воздействия гелий-неонового лазера, причем для крыс репродуктивного возраста из избранных режимов облучения более предпочтителен 0,5 мВт/см2 в течение 10 минут.
Ключевые слова: анатомия, кости, рентгеновское излучение, гелий-неоновый лазер, фотостимулирующий эффект.
SUMMARY
Mavrich V.V. Peculiarities of growth, structure and shape-forming of skeleton bones under influence of the He-Ne laser and X-ray radiation. Manuscript. Dissertation for obtaining Scientific Degree of Candidate of Medical Sciences for speciality 14.03.01. - Normal Anatomy. Crimean State Medical University named after S.I. Georgievsky. Simferopol, 1999.
The experimental work which has been carried out on 234 white rats is defended. The long lasting influence of the He-Ne laser on bones of a skeleton and opportunity of correction of consequences of a X-ray irradiation (40 Gr) with the help of laserotherapy was studied. It is established that the laser radiation renders on growth bones photo-stimulating effect, which curve has in time the parabolic form, with a maximum, the speed of which achievement is directly proportional to the received doze of influence and back is proportional to age of animals. With the further irradiation the effect reduce also becomes opposite. The X-ray irradiation rats results in delay of rates of growth, demineralisation and decrease stable bones properties. Under influence of He-Ne laser these negative changes decrease, and from the elected modes is more preferable 0,5 mWt/cm2 10 minutes.
Key words: anatomy, bones, X-ray radiation, He-Ne laser, photo-stimulation effect.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Процеси утворення іонів з нейтральних атомів або молекул. Альфа-випромінювання, бета-випромінювання, гамма-випромінювання. Джерела зовнішнього опромінення. Внутрішнє опромінення людини. Ступінь впливу іонізуючих випромінювань на живий організм.
презентация [228,4 K], добавлен 28.10.2013Сутність та фізичні основи явища випромінювання. Влив різних видів випромінювання на прокаріотів. Ультразвукові хвилі та їх вплив на різні мікроорганізми. Природа осмотичного тиску, дія гідростатичного тиску, особливості впливу цього фактора на бактерії.
презентация [403,1 K], добавлен 16.05.2015Особливості будови панцира "правильних" і "неправильних" морських їжаків. Порівняльний аналіз будови скелету морських їжаків та інших класів голошкірих. Травна, дихальна, кровоносна, видільа, амбулакральна, нервова та статева системи Echinoidea.
реферат [832,8 K], добавлен 12.03.2019Історія виникнення перших плазунів - котилозаврів. Анатомічні особливості скелету та фізіологічна будова плазунів. Особливості побудови м'язової, нервової, дихальної, кровоносної, видільної, статевої систем і системи травлення. Умови проживання плазунів.
презентация [1,2 M], добавлен 17.05.2019Вивчення еволюційного процесу розвитку плазунів. Анатомічні та фізіологічні особливості покриву тіла, будови скелету та функціонування систем органів плазунів. Ознайомлення із способом життя, циклами активності та засобами захисту гадюки звичайної.
курсовая работа [42,1 K], добавлен 21.09.2010Характеристика, класифікація іонізуючих випромінювань. Основні величини та одиниці в радіоекології. Джерела радіаційної небезпеки. Чутливість живих організмів (тварин, рослин) до іонізуючого випромінювання, його біологічна, фізична, хімічна дія.
реферат [382,9 K], добавлен 10.11.2015Особливості скелету, будови тіла, травної, дихальної та нервової системи, органів чуття мухоловки строкатої. Спостереження за птахом з метою підрахунку кількісного складу в заказнику місцевого значення Ялівщини, Подусівському лісі та районі Кордівки.
реферат [531,1 K], добавлен 21.09.2010Дія радіації на живі організми. Радіочутливість живих систем. Дози радіації. Вплив умов довкілля та аварії на ЧАЕС на навколишнє середовище. Модифікація ультрафіолетового опромінення властивостей фітопатогенних бактерій Pectobacterium carotovorum.
курсовая работа [164,6 K], добавлен 11.02.2015Уявлення про клітину. Загальний план її будови. Основний білок мікрофіламентів. Швидкість росту мікрофіламентів при різних концентраціях вільного актину. Рух клітин і адгезійна взаємодія. Схема будови центріолі. Прогрес в розумінні механізму руху клітин.
реферат [3,4 M], добавлен 19.12.2014Розвиток нервової системи та принципи формування організму на ранніх стадіях. Регенерація та регуляція росту нервових волокон, дія центра росту і периферичних областей на нерви. Розвиток функціональних зв'язків та cуть відносин центра і периферії.
курсовая работа [1,9 M], добавлен 21.09.2010Загальна характеристика птахів, будова скелету, специфіка травної, дихальної систем. Характеристика видового складу птахів-синантропів. Опис та особливості життєдіяльності птахів-синантропів місцевої орнітофауни. Значення птахів в природі та житті людини.
курсовая работа [376,3 K], добавлен 21.09.2010Фази вегетації рослин. Умови росту й розвитку рослин. Ріст та розвиток стебла. Морфологія коренів, глибина і ширина їхнього проникнення у ґрунт. Морфогенез генеративних органів. Вегетативні органи квіткових рослин. Фаза колосіння у злаків і осоки.
курсовая работа [64,0 K], добавлен 22.01.2015Вплив попереднього періодичного помірного загального охолодження щурів-самців у віці 3 та 6 місяців на формування та наслідки емоційно-больового стресу при визначенні функціонального стану церебральних механізмів регуляції загальної активності.
автореферат [58,6 K], добавлен 12.02.2014Класифікація та систематика мшанки як класа безхребетних тварин типу щупальцевих. Нервова система, будова скелету і харчування мшанок. Функції гонозооідів, авікулярії, вібракулярії, кенозооідів і наннозооідів. Розмноження статевим та безстатевим способом.
реферат [880,0 K], добавлен 12.03.2019Сутність неоламаркизму і теорії природного добору в працях В.О. Ковалевського. Напрями палеонтологічних досліджень: роботи з викопними копитними, анадаптивна та адаптивна редукція скелету кінцівок. Філогенетичні відношення і природна класифікація тварин.
курсовая работа [41,0 K], добавлен 21.09.2010Чинники довкілля, що впливають на мікроорганізми. Вплив гідростатичного тиску. Характеристика та головні властивості психрофілів. Фактори, що обумовлюють низьку максимальну температуру росту. Використання психрофільних мікроорганізмів в промисловості.
реферат [231,7 K], добавлен 24.05.2010Механізми дії регуляторів росту рослин, їх роль в підвищенні продуктивності сільськогосподарських культур. Вплив біологічно-активних речовин на площу фотосинтетичної поверхні гречки, синтез хлорофілів в її листках, формування його чистої продуктивності.
реферат [19,0 K], добавлен 10.04.2011З'єднання кісток черепу. Поверхневі та глибокі м'язи грудей їх кровопостачання та іннервація. Порожнина рота її стінки та відділи. Зів та мигдалики. Тиск плевральної порожнини, його зміни при вдиханні. Травний канал, його функції, секреції, всмоктування.
реферат [1,0 M], добавлен 04.01.2011Будова організму людини. Саморегуляція як його універсальна властивість. Біологічний і хронологічний вік. Вплив способу життя вагітної жінки на розвиток плоду. Поняття процесу росту і розвитку дітей. Вікова періодизація. Процеси життєдіяльності клітини.
контрольная работа [1011,7 K], добавлен 27.10.2014Поняття та функціональні особливості вітамінів як незамінних елементів, необхідних для росту, розвитку й життєдіяльності людини. Їх класифікація та різновиди, головні джерела. Необхідність і правила правильного харчування для поповнення вітамінів.
презентация [1,5 M], добавлен 14.10.2014
