Размещено на http://www.allbest.ru/

НСТИТУТ ЗЕРНОВОГО ГОСПОДАРСТВА

Гасанова Ірина Іванівна

УДК 633.11:664.7.016

Підвищення якості зерна нових сортів озимої пшениці в степу України при енергозберігаючих технологіях

06.01.09-рослинництво

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Днпропетровськ - 2000

Дисертацєю є рукопис.

Робота виконана в нститут зернового господарства Української академії аграрних наук.

Науковий кервник: доктор сльськогосподарських наук, старший науковий спвробтник АРТЮХ Олексій Данилович, нститут зернового господарства УААН, головний науковий співробітник відділу технологій вирощування високоякісного зерна озимих культур

Офцйн опоненти:

доктор сльськогосподарських наук, старший науковий співробітник НЕСТЕРЕЦЬ Валентин Гаврилович, Розівська дослідна станція, заступник директора з наукової роботи;

кандидат сльськогосподарських наук, старший науковий спвробтник РОМАНЕНКО Олександр Леондович, Запорзька державна дослдна станця УААН, завдувач лабораторії рослинництва.

Провдна установа: Дніпропетровський державний аграрний університет, Міністерство освіти України, м. Дніпропетровськ.

Захист вдбудеться 26 жовтня 2000 р. о 13 годин на засданн спецалзованої вченої ради Д 08.353.01 в нститут зернового господарства УААН, 49027, м. Днпропетровськ, вул. Дзержинського, 14; телефон 45-02-36.

З дисертацєю можна ознайомитись у бблотец нституту зернового господарства УААН за адресою: 49027, м. Днпропетровськ, вул. Дзержинського, 14.

Автореферат розсланий 26 вересня 2000 р.

Вчений секретар спецалзованої вченої ради Мусатов А.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

зерно сорт озима пшениця

Актуальність теми. В останні роки складні економічні умови призвели до різкого погіршення якості зерна озимої пшениці, в тому числі і в областях Степу, які традиційно вважаються зоною виробництва сильного та цінного зерна. В недостатній мірі реалізується потенціал кращих сучасних сортів. Як свідчать дані наукових установ і виробничий досвід, цілком реально в Україні вирощувати 25-30 млн. т зерна, яке могло б стати важливою статтею експорту і приносити стабільний прибуток державі, але при умові підвищення його якості. Тому надзвичайну актуальність має розробка елементів технології спрямованих на підвищення як кількісних, так і якісних показників урожаю пшениці.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження були виконані автором у відповідності до тематичного плану Інституту зернового господарства УААН, за державним проектом “Зерно” і темою “Розробити і освоїти екологічно чисті ресурсозберігаючі технології вирощування зернових колосових культур”, № д.р. 01870042489.

Мета і завдання досліджень. Мета досліджень полягала в пошуці ефективних шляхів підвищення якості зерна озимої пшениці в степовій зоні з використанням енергозберігаючих технологій, які включають нові сорти, пестициди і агрохімікати.

При виконанні роботи основними завданнями були:

виявити залежність якості зерна нових сортів озимої пшениці від погодних умов, рівня мінерального живлення, розповсюдженості клопа шкідливої черепашки;

визначити вплив на якість зерна різних доз та строків внесення добрив і встановити ефективність позакореневого підживлення посівів залежно від попередників, строків сівби, фону мінерального живлення;

вивчити ефективність позакореневого підживлення на початку молочної стиглості зерна новим азотним добривом - вуглеамонійними солями (ВАС) та розчином карбаміду з приліплювачами (NaКМЦ і ПВС);

уточнити пороги шкодочинності клопа-черепашки для нових сортів в умовах північного Степу та виявити залежність пошкодженості зерна від агротехнічних заходів і оптимізувати прийоми захисту посівів озимої пшениці від личинок клопа;

визначити економічну ефективність агротехнічних заходів підвищення якості зерна.

Наукова новизна досліджень. Вивчено потенціал якості зерна нових високопродуктивних сортів озимої пшениці в залежності від рівня агрофону, виявлена сортова реакція на пошкодження зерна шкідливою черепашкою і на стійкість клейковинного комплексу до дії протеолітичних ферментів клопа. Вперше встановлено, що нове азотне добриво ВАС в дозах 7,5 і 15 кг/га д.р. має низьку ефективність в порівнянні з рекомендованими дозами карбаміду при позакореневих підживленнях посівів на початку молочної стиглості зерна, а застосування в розчині карбаміду приліплювачів NaКМЦ і ПВС (5 г/л) підсилює синтез клейковини, але дещо знижує урожай зерна. Визначена висока ефективність нового інсектициду піретроїдного ряду карате як окремо, так і в бакових сумішах з карбамідом при наземній обробці.

Практичне значення одержаних результатів. Експериментальний матеріал дав змогу визначити чутливість нових сортів до фону мінерального живлення, дози добрив, достатні для суттєвого підвищення якісних показників зерна, виявити посіви озимої пшениці, де раціонально проводити позакореневі підживлення та захист від шкідливої черепашки, розробити шляхи зниження норм витрат інсектициду. Використання рекомендованих агротехнічних заходів у виробництві дозволить одержувати зерно 1, 2 і 3 класів при низькій його собівартості.

Результати досліджень увійшли в рекомендації “Агротехнічні заходи підвищення якості зерна” (м. Дніпропетровськ, 1996 р.), “Рекомендації по вирощуванню високоякісного зерна озимої пшениці” (м. Дніпропетровськ, 2000 р.) та витримали виробничу перевірку в Дослідному господарстві “Дніпро” Інституту зернового господарства УААН.

Особистий внесок здобувача. Приймала безпосередню участь в розробці програми досліджень, проводила лабораторні і польові досліди, виконувала аналізи зразків пшениці на якісні показники. Опрацювала літературу за темою дисертації, узагальнила експериментальні дані та виконала їх математичну обробку, підготувала дисертацію і автореферат.

Апробація результатів дисертації. Щорічно результати досліджень обговорювалися на науково-методичній раді відділу рільництва Інституту зернового господарства УААН. Одержані дані доповідалися на V з'їзді українського ентомологічного товариства (Харків, 7-11 вересня 1998 р.), на міжнародних науково-практичних конференціях “Наука і освіта 98” (Дніпропетровськ - Одеса - Кривий Ріг - Київ - Харків - Дніпродзержинськ, 23-30 квітня 1998 р.), “Наукові основи стабілізації виробництва продукції рослинництва” (Харків, 6-9 липня 1999 р.), “Наукові проблеми зерна в Україні та сучасні методи їх вирішення” (Дніпропетровськ, 10 - 11 лютого 2000 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 наукових робіт, в тому числі 3 в фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація викладена на 141 сторінці машинописного тексту, включає 51 таблицю, 6 рисунків, 1 додаток. Складається із загальної характеристики роботи, восьми розділів, висновків та практичних рекомендацій. Список використаних джерел охоплює 210 найменувань, в тому числі 25 іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Стан проблеми і обґрунтування вибраного напрямку досліджень.

У цьому розділі приводиться огляд праць вітчизняних та зарубіжних вчених по вивченню впливу ґрунтово-кліматичних умов та прийомів агротехніки на формування якості зерна пшениці. Аналізуються основні напрямки селекційної роботи по підвищенню якісних показників. Висвітлені деякі особливості розповсюдження шкідливої черепашки в посівах пшениці та шляхи зниження її шкодочинності і негативного впливу на якість зерна. Автором обґрунтована необхідність проведення досліджень по темі дисертації.

Умови і методика проведення досліджень.

Дослідження проводили в 1995-1998 рр. у Дослідному господарстві Інституту зернового господарства УААН, розташованому в північній частині Степу України у Дніпропетровській області.

Грунт дослідних ділянок - чорнозем звичайний малогумусний важкосуглинковий з вмістом гумусу в орному шарі 4,1, валового азоту - 0,18, фосфору - 0,12%. Вміст рухомого фосфору (за Чириковим) - 100- 150 мг/кг, обмінного калію - 200-300 мг/кг. Реакція грунтового розчину близька до нейтральної, в складі поглинутих катіонів домінують кальцій і магній, причому на частку кальцію припадає 81,9-91,7% від загальної суми катіонів. Глибина залягання грунтових вод 8-12 м.

Для помірно-континентального клімату зони характерні недостатня та нестійка забезпеченість грунту вологою восени, особливо на час сівби озимих, холодна, малосніжна, з відлигами зима, часті посухи у весняно-літній період. У роки досліджень погодні умови змінювалися в широких межах. Так, вегетаційний період 1994/95 р. відрізнявся дуже посушливою осінню (що негативно вплинуло на схожість насіння озимої пшениці і розвиток рослин восени) та високими температурами і низькою відносною вологістю повітря в червні - липні. Це зумовило щуплість зерна і підвищення в ньому кількості білка і клейковини при досить низькій урожайності. Погодні умови 1995/96 р. в цілому були сприятливими для озимої пшениці, але недостатня кількість опадів у травні, а також у другій і третій декадах червня привела до зниження продуктивності рослин. На якісні показники зерна в цьому році негативно вплинула велика розповсюдженість шкідливої черепашки. 1996/97 р. був дуже вологим протягом всієї вегетації озимої пшениці, що сприяло формуванню високих врожаїв озимих культур. Затримка із збиранням врожаю через часті дощі стала причиною поширення грибних захворювань та проростання зерна в колосі, що погіршило якість зерна пшениці та продуктів його переробки. 1997/98 р. характеризувався достатньою зволоженістю. Висока температура в період наливу зерна з різкими коливаннями відносної вологості повітря, а також низька чисельність клопа сприяли формуванню досить міцної клейковини.

При проведенні досліджень користувалися загальноприйнятою методикою Б.А. Доспєхова (1985) і методичними порадами ВНДІ кукурудзи (1983). Об'єктом на початку досліджень були 6 сортів озимої пшениці, перелік яких з кожним роком поповнювався.

Озиму пшеницю в Дослідному господарстві розміщували по чорному пару та після кукурудзи на силос. По чорному пару під передпосівну культивацію вносили P₆₀K₄₀, після кукурудзи на силос порівнювали два фони живлення - без добрив та N₆₀P₆₀K₄₀ перед сівбою.

Для позакореневих підживлень використовували карбамід (15- 45 кг/га д.р.), для обробок від шкідливої черепашки - карате (0,7-0,15 л/га 5% к.е.), який за даними лабораторних досліджень відзначається високою біологічною ефективністю. При позакореневих підживленнях, де в розчин карбаміду добавляли приліплювачі, норма витрати NaКМЦ та ПВС складала 5 г/л. Дози вуглеамонійних солей - 7,5 і 15 кг/га д.р.

Під час проведення досліджень визначали вміст вологи в листках пшениці, а також кількість хлорофілу “а” і “в” за методикою Wintermans, De Mots (1965). В лабораторії агрохімії і грунтознавства інституту аналізували рослинний матеріал на вміст загального азоту за К'єльдалем (мікрометод), загального фосфору - колориметричним методом, загального калію - за допомогою полум'яного фотометра, нітратів - іонселективним методом.

Хімічні обробки посівів інсектицидом та позакореневі підживлення азотними добривами проводили ранцевим обприскувачем. Облік чисельності імаго і личинок клопа шкідливої черепашки виконували співробітники відділу захисту рослин інституту методом ентомологічного косіння стандартним сачком. Досліди по вивченню дії карате на клопа-черепашку здійснювали також сумісно з цим відділом.

Збирання врожаю проводили прямим комбайнуванням “Sampo-500”.

Для повнішого висвітлення деяких положень дисертаційної роботи і визначення особливостей формування якості зерна залежно від територіального розміщення, в роботі приведені результати виконаних нами аналітичних досліджень зразків зерна з інших дослідних станцій інституту.

Якісні показники визначали згідно діючих ДСТУ та загальноприйнятих методик. При визначенні класу зерна враховували різницю в 3-5% між вмістом сирої клейковини в борошні та зерні за “Методикой Государственного сортоиспытания сельскохозяйственных культур” (1988). Одержані дані обробляли методом дисперсійного та кореляційного аналізу за Б.А. Доспєховим (1985) на ПЕОМ.

Економічну ефективність агротехнічних заходів підвищення якості зерна сучасних сортів озимої пшениці оцінювали згідно з чинними рекомендаціями за цінами на кінець 1999 р.

Потенціал якості зерна нових сортів озимої пшениці в умовах Степу

Сучасні сорти озимої пшениці мають достатній потенціал якості зерна. В північній частині Степу (Дослідне господарство) за кількістю клейковини по чорному пару кращими були Скіф'янка, Одеська 162 і Тіра, за фізичними якостями борошна і тіста Скіф'янка. Дещо менше білка та клейковини від інших було у сортів Одеська напівкарликова та Дніпровська 117, але за хлібопекарськими властивостями вони в ряді випадків були на рівні сильних. За вмістом клейковини зерно сортів відповідало 1, 2 та 3 класам, але поширення шкідливої черепашки викликало погіршення значень ІДК і клас зерна знижувався.

В посушливих умовах 1995 р. по пару при невисокому рівні врожаю відмічалася підвищена кількість білка в зерні (12,94-14,29%) та клейковини в борошні (32,3-34,7%), але зерно мало низьку натурну масу (732- 766 г). В сприятливі за зволоженням 1997-1998 рр. вміст білка в зерні складав 12,01-12,61%, клейковини в борошні - 29,5-32,5%, натура коливалася в межах 764-783 г.

Після непарового попередника в роки з достатньою кількістю опадів найчутливішими до покращення агрофону були Одеська 161, Юна та Дніпровська 117 (абсолютний вміст клейковини у борошні при передпосівному внесенні N₆₀P₆₀K₄₀ збільшувався у них відповідно на 7,8, 6,5 і 6,2%). Більшою пластичністю відрізнялися сорти Альбатрос одеський і Скіф'янка, які мали найвищий рівень клейковини у варіантах без добрив (26,7 і 26,6% відповідно).

Виявлено, що в умовах високої чисельності шкідливої черепашки (16-23 екз/м²) менше пошкоджувалися клопом середньорослі сорти (Альбатрос одеський, Дніпровська 167), сильніше - короткостеблові (Скіф'янка, Одеська 162). Клейковина в борошні сортів Одеська напівкар-ликова, Дніпровська 117 і Дніпровська 167 деградувала в більшій мірі, ніж у сильних. Сорти Альбатрос одеський і Одеська 161 мали кращу якість клейковини, а об'єм хліба у сорту Одеська 161 був вищий від інших на 97-135 см³ .

Роль попередників в покращенні якості зерна

В умовах нестачі мінеральних добрив одним із шляхів одержання високоякісного зерна озимої пшениці є розширення посівів культури після кращих попередників. В Степу такими є чорний і зайнятий пари, люцерна та зернобобові. На Ерастівській дослідній станції вміст клейковини в борошні сорту Юна, вирощеного по чорному пару, становив 29,2%, після люцерни на один укіс - 28,6%, гороху на зерно - 27,0%, а після кукурудзи на силос - 25,2%. Об'єм хліба після люцерни переважав інші варіанти на 70-105 см³.

В Дослідному господарстві натурна маса зерна по чорному пару перевищувала аналогічні показники зерна після кукурудзи на силос з передпосівним внесенням N₆₀P₆₀K₄₀ та без добрив відповідно на 20 і 14 г, скловидність - на 6 і 12%, абсолютний вміст білка в зерні - на 0,24 і 1,36, клейковини в борошні - на 1,9 і 6,8%, число седиментації на 6 і 12 мл, а об'єм хліба - на 20 і 70 см³ (табл. 1). Фізичні властивості тіста також були кращими по пару.

Таблиця 1 - Якість зерна озимої пшениці залежно від попередників в середньому з 8 сортів, 1996-1998 рр.

Попередники	Натура, г/л	Скловидність,%	Вміст,%	Ступінь розрідження тіста, о.ф.	Площа фаринограми, о.в.	Седиментація, мл	Об'єм хліба, см3
			білка в зерні	клейковини в борошні
Чорний пар	794	79	12,73	31,1	78,4	71,3	55	672
Кукурудза на силос, N60P60K40	774	73	12,49	29,2	87,0	63,0	49	652
Кукурудза на силос, без добрив	780	67	11,37	24,3	96,0	61,0	43	602

Залежність якісних показників зерна від строків сівби

Вищу врожайність озимої пшениці забезпечує, як правило, оптимальний строк сівби, хоча якість зерна часто буває в зворотній залежності від рівня врожаю. В умовах Дослідного господарства в усі роки досліджень відмічалися кращі показники якості при пізньому строці сівби (30.09), при цьому вміст клейковини в борошні перевищував ранній (1.09) та оптимальний (15.09) строки відповідно на 2,7 і 2,3%, ступінь розрідження тіста - на 20,0 і 5,7 о.ф., площа фаринограми - на 8,5 і 3,1 о.в., а об'єм хліба - на 73 і 27 см³. В Присивашші (Генічеська дослідна станція) зростання врожаю за сівби в оптимальні строки супроводжувалося зниженням кількості білка та клейковини.

В період формування та наливу зерна додаткове внесення азоту може бути надійним засобом подолання негативної залежності між врожаєм та якістю зерна. Так, в наших дослідах позакореневе підживлення рослин ранніх та оптимальних строків сівби карбамідом (30 кг/га д.р.) на початку молочної стиглості зерна підвищило вміст білка в зерні на 0,83-1,01%, клейковини в борошні - на 3,1-3,6%. Обробка пшениці пізніх строків сівби була неефективною.

Вплив мінеральних добрив на якість зерна озимої пшениці в степовій зоні

В Дослідному господарстві внесення перед сівбою N₃₀ разом з P₆₀K₄₀ після кукурудзи на силос підвищило вміст клейковини в борошні Альбатроса одеського на 1,2, N₆₀ - на 3,8 та N₉₀ - на 5,0%.

В сприятливі за зволоженням роки в середньому з сортів, які вивчалися, передпосівне внесення N₆₀P₆₀K₄₀ після цього попередника збільшило кількість білка в зерні на 1,1%, клейковини в борошні - на 3,9%, об'єм хліба - на 72 см³, клас зерна з - 4-5 до 3.

При вивченні режиму мінерального живлення після кукурудзи на силос кращими варіантами виявилися: N₉₀P₆₀K₄₀ і N₆₀P₆₀K₄₀ + N₃₀ в кущіння. Вміст клейковини в борошні Альбатроса одеського підвищився відповідно на 5,6 і 6,4%, об'єм хліба - на 59 і 57 см³, клас зерна з 3 до 1 для обох варіантів. Для зменшення витрат пального доцільно було б вносити підвищену норму добрив восени.

По чорному пару суттєве покращення якості зерна на фоні Р₆₀К₄₀ забезпечувала доза азотних добрив - 60 кг/га д.р. при весняних підживленнях. На Синельниківській дослідній станції підживлення в фазу виходу в трубку та колосіння по 30 кг/га не мало переваги перед одноразовим локальним внесенням 60 кг азоту в фазі виходу рослин в трубку. Вміст білка підвищувався в порівнянні з контролем на 0,90-1,09%, клейковини в борошні - на 4,4-4,5%, число седиментації - на 10-11 мл, клас зерна - з 3 до 2 для обох варіантів.

Підживлення карбамідом (30 кг/га д.р.) в колосіння порівняно з пізнішими фазами помітно підвищувало вміст хлорофілу, загального азоту і фосфору у верхніх листках рослин пшениці як по чорному пару, так і після кукурудзи на силос. Збільшення частки нітратного азоту в листках та клейковини в борошні відбувалося рівномірно за всіх строків обробки.

Після кукурудзи на силос підживлення істотно не вплинуло на урожайність, але збільшувало кількість клейковини на 1-1,6%, об'єм хліба - на 33-46 см³. Застосування NаКМЦ і ПВС в розчинах карбаміду підсилило процеси нагромадження загального і нітратного азоту, фосфору та сухої речовини у верхніх листках рослин. У варіантах з причіплювачами інтенсивніше синтезувалася клейковина, але урожайність знижувалася через те, що продихи листків забивалися, порушувалися процеси дихання та фотосинтезу. Сумісне використання карбаміду з причіплювачами погіршувало хлібопекарські якості зерна (табл. 2). Отже, такий агрозахід не може бути рекомендований для впровадження у виробництво.

Встановлено, що ефективність позакореневих підживлень після кукурудзи на силос була вищою на ділянках з передпосівним внесенням N₆₀P₆₀K₄₀ в порівнянні з неудобреними. Так, в 1996-1997 рр. частка клейковини на фоні з добривами збільшилася на 2,7-4,2%, а без добрив - всього на 0,8-1,2%.

При застосуванні для позакореневих підживлень на початку молочної стиглості зерна ВАС (вуглеамонійних солей) в деякі роки спостерігалися опіки рослин і порушення обміну речовин. У варіантах з обприскуванням ВАС дозою 15 кг/га д.р. по чорному пару виявлено зниження хлорофілу в листках на 0,83 мг/га сирої речовини, загального азоту - на 0,56%. Врожай зерна в порівнянні з контролем знизився на 4,1 ц/га, вміст білка в зерні - на 0,49%, клейковини в борошні - на 2,7%, скловидність - на 5%, сила борошна зменшилася на 46 о.а. Клас зерна погіршився з 3 до 4.

Таблиця 2 - Вплив позакореневого підживлення карбамідом в суміші з причіплювачами на урожайність, якість зерна та накопичення в листках нітратного азоту, 1995-1997 рр.

Варіанти	Урожайність, ц/га	NO3, мг/кг	Вміст, %	Сила борош-на, о.а.	Об'єм хліба, см3
			білка в зерні	клейковини в борошні
Без підживлення	37,8	328	12,11	26,8	139	503
Карбамід 30 кг/га	37,3	383	12,26	28,2	143	481
Карбамід 30 кг/га + NaКМЦ 5 г/л	35,6	441	12,37	28,8	140	443
Карбамід 30 кг/га + ПВС 5 г/л	35,6	423	12,27	29,8	114	467
HIP05	2,0	-	0,22	1,3	16	29

Захист посівів озимої пшениці від клопа шкідливої черепашки

Однією з головних причин зниження якості зерна озимої пшениці в Степу України є широке розповсюдження небезпечного шкідника колосових культур - шкідливої черепашки (Eurygaster integriceps).

Найбільша шкодочинність клопа відмічається в південній частині Степу. В 1995 р. пошкодженість зерна, вирощеного на Генічеській дослідній станції, сягала 28%, а в 1996 р. - 70-90%. Клейковина в ці роки повністю деградувала. У Дослідному господарстві (північна частина Степу) кількість вражених зерен в середньому з сортів в роки досліджень (2,2-19,8%) була тісно пов'язана з чисельністю личинок черепашки і впливала на показники ІДК, силу борошна, об'єм хліба (табл. 3).

Клас зерна, основними критеріями якого є кількість та якість клейковини, у 1996 р. був найнижчим - 6. У 1997 р., коли часті дощі в період наливу зерна розслаблювали клейковину, 5. В 1995 р. одержання зерна пшениці 2 класу лімітувалося недостатньою якістю клейковини, а в 1998 р. - кількістю.

Таблиця 3 - Якість зерна озимої пшениці в роки з різною чисельністю шкідливої черепашки по чорному пару

Роки	Чисельність клопа, екз/м2	Пошкод-женість зерна, %	Вміст, %	ІДК, о.п.	Клас зерна	Сила борошна, о.а.	Об'єм хліба, см3
			білка в зерні	клейковини в борошні
1995	11,9	7,1	13,75	33,9	87	3	110	643
1996	20,3	19,8	12,91	30,8	117	6	31	422
1997	7,7	6,0	12,57	33,6	102	5	156	563
1998	1,0	2,2	12,68	29,5	55	3	292	696

Була виявлена слабка залежність урожайності, вмісту білка в зерні, клейковини у борошні і числа седиментації від пошкодженості зерна клопом-черепашкою (табл. 4).

Таблиця 4 - Коефіцієнт кореляції (r) між пошкодженістю зерна клопом-черепашкою та урожайністю і якісними показниками

Рік	Урожайність	Натура зерна	Скловидність	Вміст білка в зерні	Вміст клейковини в борошні	ІДК	Сила борошна	Седиментація	Об'єм хліба
1996	-0,175	-0,878	-0,888	-0,164	-0,296	0,891	-0,827	-0,248	-0,665
1997	-0,049	-0,290	-0,420	-0,299	-0,299	0,847	-0,779	-0,252	-0,058
1998	-0,138	0,067	0,002	-0,053	0,039	0,343	0,114	0,138	0,056

У 1996 р. відмічався сильний негативний вплив пошкодженості на скловидність, натуру зерна, показники ІДК, силу борошна та об'єм хліба. В 1997 р., коли вміст уражених зерен рідко перевищував 10-12 %, існувала сильна негативна кореляція пошкодженості тільки з якістю клейковини та силою борошна. Залежність скловидності від пошкодженості зерна клопом була середньою. У 1998 р. коефіцієнт кореляції між кількістю уражених зерен і значеннями ІДК рівнявся 0,343. Залежність інших критеріїв оцінки якості зерна від пошкодженості була незначною.

За даними О.П. Знаменського (1986), допустимий рівень пошкодженості зерна черепашкою для врожаю сильної пшениці складає 1 %, цінної - 2 %. Це відповідає чисельності личинок 0,5-1,5 екз./м². Аналогічні по-казники за Б.А. Арешніковим і С.П. Старостіним (1992) - 2-3 % і 3-4 екз./м². На півдні України при перевищенні 3% ушкодження одержати зерно з якістю клейковини I-II групи якості малоймовірно (Попереля О.Ф., 2000).

Аналіз наших чотирирічних досліджень показав, що перехід I групи якості клейковини (сильне зерно) у II (цінне) при вирощуванні озимої пшениці по чорному пару та після кукурудзи на силос відбувався при пошкодженості зерна 2-3% (чисельність личинок 2-3 екз./м²); перехід II групи у III (слабке зерно) - при 7-9% уражених зерен, або 8-10 екз./м² личинок шкідника.

Пошкодження зерна клопом-черепашкою залежно від місця уколу знижувало масу 1000 зерен на 2,0-3,6 г, енергію проростання на 12-72,7%, схожість насіння на 17,3-86,6%. Особливо згубно на насіннєві якості зерна діяло ураження біля зародка. Уколи безпосередньо у зародок спостерігалися рідко. В роки підвищеної чисельності клопа сприятливіші умови для живлення черепашки складалися по кращих попередниках (чорний пар). При цьому кількість шкідника, пошкодженість зерна та значення ІДК були вищими в порівнянні з гіршими попередниками (кукурудза на силос) і неудобреними.

Встановлена висока ефективність одноразової обробки посівів озимої пшениці карате (0,15 л/га) та сумішшю карате з карбамідом (30 кг/га д. р.) на початку молочної стиглості зерна. Так, в 1996 р. в середньому з 8 сортів вміст вражених зерен з 23,5 знизився до 1-1,2%, в 1997 р. - з 7,1 до 0,3-0,4% і в 1998 р. - з 1,5 до 0,3-0,5% (табл. 5).

Таблиця 5 - Вплив позакореневого підживлення карбамідом та обробки посівів по чорному пару карате на пошкодженість зерна, кількість та якість клейковини

Варіанти	Пошкодженість зерна, %	Вміст клейковини в борошні, %	ІДК, о.п.
	Роки
	1996	1997	1998	1996	1997	1998	1996	1997	1998
Без обробки	23,5	7,1	1,5	28,9	33,1	29,5	120	108	55
Карбамід	20,9	2,7	1,5	34,0	36,3	30,6	117	89	50
Карате	1,2	0,3	0,5	29,4	34,5	29,0	61	71	47
Карбамід + карате	1,0	0,4	0,3	34,4	36,1	31,1	78	73	46
HIP05	3,1	0,9	0,6	2,5	1,8	1,0	9	7	7

Скрізь, де застосовувався карбамід, підвищився вміст клейковини в борошні. В 1996 р. приріст клейковини склав 5,1 і 5,5%, у 1997 р. - 3,2 і 3,0%, а в 1998 р. - 1,1 і 1,6%. Значення ІДК суттєво покращувалися у ва-ріантах з інсектицидом.

В середньому за три роки (1996-1998) в дослідах по чорному пару у варіантах без обробки було одержано зерна 1 і 2 класів - 9,1 %, з карб-амідом - 19,5, карате - 34,1 і карбамідом та карате - 55,1 %. Відповідно зерна 3 класу було 27,9; 45,7; 54,8 і 44,9 %.

Обробка посівів раннього строку сівби по чорному пару сумішшю карбаміду з карате збільшила частку зерна 1, 2 і 3 класів в порівнянні з контролем на 62,5 %, оптимального - на 95 %, пізнього - на 73,7 %.

Після кукурудзи на силос аналогічні обробки були ефективнішими на фоні N₆₀P₆₀K₄₀ в порівнянні з неудобреними варіантами.

З метою зниження пестицидного навантаження на навколишнє середовище та економічних витрат на захист рослин нами вивчалися шляхи зменшення норм витрат карате. Встановлена висока біологічна ефективність дози карате 0,07 л/га к.е. (при рекомендованій 0,15), яка підсилювалась в суміші з карбамідом 30 кг/га д.р. У варіантах з добривом якість зерна покращувалася більшою мірою ніж тільки з карате. Від обприскування посівів карате та баковими сумішами підвищення урожайності не спостерігалося.

Економічна ефективність агротехнічних заходів підвищення якості зерна.

В роки підвищеної чисельності шкідливої черепашки по чорному пару рентабельність вирощування озимої пшениці з обробкою посівів карате та сумішшю інсектициду з карбамідом склала 115-179 %, у варіантах з позакореневим підживленням вона становила 57-134 %, а в контрольних - 48-92 %. При кількості личинок клопа близько 20 екз./м² (1996 р.) рентабельність виробництва пшениці із застосуванням позакореневих під-живлень без захисту була вищою від контролю лише на 9 %, а в умовах спаду (1997 р.) ця різниця склала 42 %. При низькій чисельності клопа (1998 р.) захист посівів був економічно невиправданим.

Суміщення позакореневого підживлення посівів озимої пшениці із захистом їх від клопа-черепашки після кукурудзи на силос підвищувало рентабельність виробництва у варіантах з передпосівним внесенням N₆₀P₆₀K₄₀ на 51 %, а без добрив - всього на 8 %.

При виробничій перевірці застосування агротехнічних заходів підвищення якості зерна по чорному пару покращило клас зерна з 5 до 2 та збільшило рентабельність вирощування озимої пшениці на 36%.

ВИСНОВКИ

1. Нові сорти озимої пшениці в степовій зоні мають достатній потенціал якості зерна. За вмістом клейковини вони забезпечують по кращих попередниках і фонах одержання зерна 1, 2 і 3 класів, але при підвищенні чисельності шкідливої черепашки погіршуються значення ІДК і клас зерна знижується. Кращу якість зерна мають сорти Скіф'янка, Одеська 162 і Тіра. Після непарових попередників більшою чутливістю до покращення агрофону відзначаються сорти Одеська 161, Юна та Дніпровська 117, менше реагують на нестачу добрив Альбатрос одеський і Скіф'янка.

2. В умовах високої чисельності шкідливої черепашки (близько 20 екз./м²) менше пошкоджувалися клопом середньорослі сорти (Альбатрос одеський, Дніпровська 167), сильніше - короткостеблові (Скіф'янка, Одеська 162). Клейковина у борошні сортів Одеська напівкарликова, Дніпровська 117 і Дніпровська 167 деградувала в більшій мірі, ніж у сильних сортів. Альбатрос одеський і Одеська 161 мали кращу якість клейковини. Об'єм хліба у Одеської 161 був вищий від інших сортів на 97-135 см³.

3. Серед попередників озимої пшениці найвищу якість зерна забезпечували чорний пар і люцерна на один укіс. Зерно по чорному пару в порівнянні з кукурудзою на силос мало кращі фізичні властивості (натуру, скловидність), вищі вміст білка в зерні, клейковини в борошні, число седиментації, об'єм хліба та фізичні показники борошна і тіста.

4. В степовій зоні якість зерна озимої пшениці за оптимальних строків сівби часто буває нижчою в порівнянні з пізніми посівами. Шляхом подолання зворотного зв'язку урожай - білок може стати збільшення доз азоту, в тому числі і внесення його позакоренево. На початку молочної стиглості зерна обробка карбамідом 30 кг/га д.р. добре розвинутих ранніх та оптимальних посівів підвищували вміст білка в зерні на 0,83-1,61 %, клейковини в борошні - на 3,1-3,6 %. Підживлення пізніх посівів були неефективними.

5. В північній частині Степу після кукурудзи на силос при передпосівному внесенні повного добрива доза азоту N₉₀ забезпечувала приріст клейковини на 5,0, N₆₀ - на 3,8 і N₃₀ - на 1,2%. В сприятливі за зволоженням роки внесення N₆₀Р₆₀К₄₀ перед сівбою покращувало клас зерна сортів, які досліджувалися, з 4-5 до 3. При вивченні режиму мінерального живлення кращими варіантами виявились: N₉₀Р₆₀К₄₀ і N₆₀Р₆₀К₄₀ + N₃₀ в кущіння. Вміст клейковини в борошні підвищився відповідно на 5,6 і 6,4%, об'єм хліба на 59 і 57 см³, клас зерна з 3 до 2 для обох варіантів. Для зменшення витрат пального доцільно було б вносити всю норму азотних добрив восени.

По чорному пару на фоні P₆₀K₄₀ суттєвого значення набувало підвищення дози азотних добрив при весняних підживленнях локальним способом до 60 кг/га. Роздрібне внесення азоту у фазах виходу рослин в трубку та колосіння по 30 кг/га та одноразове (60 кг/га) у трубкування підвищували вміст білка, клейковини, число седиментації в однаковій мірі, клас зерна з 3 став 2 для обох варіантів.

6. Позакореневе підживлення карбамідом у колосіння порівняно з пізнішими фазами помітно підвищувало вміст хлорофілу, загального азоту і фосфору у верхніх листках пшениці як по чорному пару, так і після кукурудзи на силос. Збільшення частки нітратного азоту відбувалося рівномірно за всіх строків обробки. Підживлення не впливало на урожайність, але збільшувало кількість клейковини в борошні.

Використання NaКМЦ і ПВС в розчинах карбаміду підвищувало вміст загального і нітратного азоту та фосфору в листках пшениці, клейковини в борошні, але дещо знижувало урожайність та хлібопекарські якості зерна. Після кукурудзи на силос ефективність позакореневих підживлень була вищою при передпосівному внесенні N₆₀P₆₀K₄₀ в порівнянні з неудобреним фоном. Частка клейковини на фоні з добривами збільшувалась від обробки на 2,7-4,2 %, а без добрив - лише на 0,8-1,2 %.

7. Застосування для позакореневих підживлень на початку молочної стиглості зерна вуглеамонійних солей дозою 15 кг/га д.р. може призводити до опіків і порушення обміну речовин. По чорному пару знижувалися вміст хлорофілу та загального азоту в листках рослин, врожай зерна та його якісні показники.

8. Однією з основних причин погіршення якості зерна озимої пшениці в степовій зоні є розповсюдження шкідливої черепашки. Пош-кодження зерна клопом впливає на ряд якісних показників, особливо відчутно на значення ІДК та силу борошна. В умовах північної частини Степу кондиції сильного зерна у сучасних сортів втрачаються при пошкодженості 2-3 % (чисельність личинок 2-3 екз/м²), цінного - при 7-9 % (8-10 екз./м²). Пошкодження зерна клопом знижувало масу 1000 зерен на 2,0-3,6 г, енергію проростання - на 12-72,7 %, схожість насіння - на 17,3-86,6 %. Особливо відчутно погіршувалися насіннєві якості зерна при пошкодженні біля зародка. Уколи безпосередньо у зародок спостерігалися рідко.

9. В роки підвищеної чисельності шкідливої черепашки, при достатній кількості опадів кращі умови для живлення, розмноження та розвитку шкідника складаються по кращих попередниках та на удобрених фонах. В таких варіантах значення ІДК вищі у порівнянні з гіршими неудобреними.

10. Одноразова обробка посівів озимої пшениці інсектицидом та сумішшю його з карбамідом на початку молочної стиглості зерна значно знижувала пошкодженість і покращувала клас зерна. Після кукурудзи на силос такі обробки були ефективнішими на фоні повного добрива. Біологічна ефективність обприскувань зниженою нормою витрати карате (0,07 л/га к.е.) дещо менша в порівнянні з рекомендованою (0,15 л/га к.е.), але достатня для збереження якості зерна. Біологічна ефективність сумішей переважала аналогічні показники одного інсектициду на 11-15 %.

11. В роки широкого розповсюдження шкідливої черепашки вищу рентабельність виробництва озимої пшениці забезпечували агротехнічні заходи, що включали захист посівів за допомогою інсектицидів. Після непарового попередника обробки посівів карбамідом з карате були економічно ефективнішими у варіантах з передпосівним внесенням повного добрива. Так, вони підвищували рентабельність вирощування озимої пшениці на фоні N₆₀P₆₀K₄₀ на 51%, а на ділянках без добрив - лише на 8%.

РЕКОМЕНДАЦЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. У виробничих умовах при дефіциті мінеральних добрив для одержання якісного зерна необхідно розширяти площі посіву озимої пшениці по кращих попередниках. На бідних агрофонах слід розміщувати пластичні сорти Альбатрос одеський і Скіф'янка.

2. Для одержання сильного і цінного зерна озимої пшениці після непарових попередників на звичайних чорноземах північного Степу найбільш доцільно вносити близько 90 кг азоту під основний чи передпосівний обробіток грунту. По чорних парах найвищий вміст клейковини в зерні забезпечує внесення локальним способом 60 кг азоту в весняне підживлення до виходу рослин в трубку. При визначенні конкретних доз мінеральних добрив для кожного поля потрібно враховувати запаси поживних речовин у грунті.

3. В роки, коли чисельність личинок клопа-черепашки перевищує пороги шкодочинності (2-3 екз./м²) для сильного і 6-8 екз./м² для цінного зерна), позакореневі підживлення слід суміщати з хімічними обробками посівів рекомендованими дозами інсектицидів.

В першу чергу слід обробляти найбільш вразливі посіви короткостеблових сортів, а також посіви по парових попередниках та на кращих агрофонах, де рівень клейковини дозволяє одержувати 1, 2 та 3 класи зерна.

У випадках, коли дозу інсектициду доводиться зменшувати слід використовувати бакову суміш з карбамідом (30 кг/га д.р.), де добриво позитивно впливає на якість зерна та підсилює дію інсектициду.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Показники якості зерна нових сортів озимої пшениці в північному Степу / О.Д. Артюх, І.І Гасанова, М.Ю. Приходько, Л.П. Пороцька // Бюл. ІЗГ УААН. - Дніпропетровськ, 1999. - №8. - С. 50-55. (Особистий внесок: приймала участь у проведенні досліджень і узагальненні аналітичних даних).

2.Гасанова І.І. Вплив позакореневого підживлення на якість зерна озимої пшениці після кукурудзи на силос // Бюл. ІЗГ УААН. - Дніпропетровськ, 1999. - № 9. - С. 26-29.

3. Гасанова І.І., Карнаухова Н.В. Вплив сумішей карате з сечовиною на клопа-черепашку та якість зерна озимої пшениці // Бюл. ІЗГ УААН. - Дніпропетровськ, 1999. - № 10. - С. 52-54. (Особистий внесок: приймала безпосередню участь у проведенні досліджень, обробці і узагальненні експериментальних даних).

4. Артюх А.Д., Гасанова И.И., Пороцкая Л.П. Приемы повышения качества зерна озимой пшеницы в условиях подъема численности клопа-черепашки // Вестник зоологии (праці V з'їзду українського ентомологічного товариства, 7-11 вересня 1998 р., м. Харків) - Киев, 1998. - №9. - С. 13-16 (Особистий внесок: приймала участь в польових дослідах, аналітичних визначеннях, узагальненні експериментальних даних).

5. Гасанова И.И. Изучение возможности применения УАС для некорневой подкормки озимой пшеницы // Матеріали I-ої міжнародної конференції “Наука і освіта 98”, 23-30 квітня 1998 р. - Дніпропетровськ, 1998. - С. 49.

6. Гасанова И.И. Повышение качества зерна озимой пшеницы в северной Степи Украины // Тези доповідей міжнародної конференції “Наукові основи стабілізації виробництва продукції рослинництва”/ Ін-т рослинництва ім. В.Я. Юр'єва. - Харків, 1999. - С. 138-139.

7. Гасанова І.І. Вплив пошкодженості зерна озимої пшениці клопом-черепашкою на якісні показники в 1995-1998 рр. в Степу України // Тези Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів (10-11 лютого 2000 р.) - Дніпропетровськ, 2000. - С. 19.

АНОТАЦЯ

Гасанова І.І. Підвищення якості зерна нових сортів озимої пшениці в Степу України при енергозберігаючих технологіях. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво. - Інститут зернового господарства УААН, Дніпропетровськ, 2000.

В дисертації визначена залежність якості зерна нових сортів озимої пшениці від рівня агрофону та їх стійкості до шкідливої черепашки (Eurygaster integriceps). Показаний вплив на якість зерна попередників, мінеральних добрив, виявлена низька ефективність вуглеамонійних солей в порівнянні з карбамідом при позакореневих підживленнях на початку молочної стиглості зерна. Вивчена залежність пошкодженості зерна від агротехнічних заходів та шляхи оптимізації захисту посівів озимої пшениці від личинок клопа.

Визначені найбільш раціональні з економічної точки зору агротехнічні заходи підвищення якості зерна в Степу.

Ключов слова: озима пшениця, нові сорти, агротехнічні заходи, шкідлива черепашка, якість зерна, клейковина,.

Гасанова И. И. Повышение качества зерна новых сортов озимой пшеницы в Степи Украины при энергосберегающих технологиях. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 - растениеводство. - Институт зернового хозяйства УААН, Днепропетровск, 2000.

В диссертации рассматриваются пути повышения качества зерна озимой пшеницы с помощью различных приемов агротехники при энергосберегающих технологиях. Исследования проводили в Опытном хозяй-

стве “Днипро” Института зернового хозяйства УААН, расположенном в северной части Степи Украины. Почвенный покров участка - чернозем обыкновенный малогумусный тяжелосуглинистый. Климат зоны - умеренно-континентальный с недостаточным и нестойким увлажнением. Полевые опыты с озимой пшеницей размещали по предшественникам черный пар и кукуруза на силос.

Изучена зависимость качества зерна новых сортов озимой пшеницы от уровня агрофона в годы, различные по погодным условиям, а также их стойкость к вредной черепашке (Eurygaster integriceps). Определена роль предшественников, сроков сева в формировании таких качественных показателей, как натура, стекловидность зерна, содержание белка в зерне, клейковины в муке, физические свойства теста (степень разжижения и площадь фаринограммы), седиментация и объем хлеба.

Показаны влияние на качество зерна предпосевного внесения удобрений и подкормок, зависимость эффективности внекорневых подкормок от предшественников, сроков сева, фона минерального питания. Выявлены особенности накопления хлорофилла, азота, фосфора в верхних листьях растений, а также формирования урожая и качества зерна при внекорневых подкормках в различные фазы развития озимой пшеницы и при добавлении в раствор карбамида прилипателей NaКМЦ и ПВС (5 г/л). Установлена низкая эффективность в сравнении с карбамидом угле-аммонийных солей (7,5 и 15 кг/га д.в.) при внекорневых подкормках в начале молочной спелости зерна.

В диссертационной работе освещены вопросы, связанные с вредоносностью клопа вредной черепашки (Еurygaster integricep) в разных регионах Степи.

Показаны особенности развития популяции клопа в условиях север ной части Степи и связь численности имаго и личинок вредителя с пов-режденностью зерна озимой пшеницы в 1995-1998 гг., определена корреляционная зависимость урожайности и качественных показателей от поврежденности зерна и уточнены пороги вредоносности клопа, при которых происходит существенное ухудшение качества клейковины. Исследовано снижение семенных качеств озимой пшеницы в зависимости от места укола черепашкой, выявлено определенное влияние предшественников, сроков сева, фона минерального питания на распространенность и вредоносность клопа, разработаны действенные меры повышения качества зерна в годы широкого распространения вредной черепашки, а также установлена высокая эффективность нового инсектицида пиретроидного ряда карате в полевых условиях и предложены пути оптимизации защиты посевов от вредителя. Определены наиболее рациональные с экономической точки зрения агротехнические приемы повышения качества зерна в Степи.

Ключевые слова: озимая пшеница, новые сорта, агротехнические приемы, вредная черепашка, качество зерна, клейковина.

Summary

Gasanova I.I. Improvement of grain quality of the new varieties of winter wheat by using the energy-saving production technologies in the Ukrainian Steppe.

Thesis submitted for a candidate's degree on Agricultural Sciences in speciality 06.01.09 - Plant Industry. - The UAAS Institute of Grain Farming, Dniepropetrovsk, 2000.

The dissertation concerns the assessment of grain quality of nev winter wheat varieties depending on preceding agricultural practices and plant resistance to chinch bug (Eurygaster integriceps). The influence of previous crops and mineral fertilizers on grain quality as well as lower efficiency of spray dressing with carbon-ammonium salts as compared to that of carbamide at the beginning of milky ripeness have been established. The dependence of grain bug damage on cultural practices and the optimization of protective measures against bug larvae damaging of winter wheat have been studied. From economical point of view, the most efficient field management for grain quality improvement under local conditions are specified.

Key words: winter wheat, new varieties, farming practices, chinch bug, grain quality, gluten.

Размещено на Allbest.ru

...