Дослідження компонентів захисних систем печінки і крові щурів при опроміненні та канцерогенезі

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. Ю. ФЕДЬКОВИЧА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

ДОСЛІДЖЕННЯ ОКРЕМИХ КОМПОНЕНТІВ ЗАХИСНИХ СИСТЕМ

ПЕЧІНКИ І КРОВІ ЩУРІВ ПРИ ОПРОМІНЕННІ

ТА КАНЦЕРОГЕНЕЗІ

Спеціальність: Біохімія

Николюк Ігор Дмитрович

Чернівці, 2000 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Погіршення екологічної ситуації внаслідок радіоактивного забруднення до якого призвела Чорнобильська катастрофа, спричинило значний ріст різноманітних захворювань, що зумовило посилене вивчення однієї з проблем експериментальної біології, а саме, дії низьких доз проникаючої радіації на організм людини і тварин, і зокрема, на розвиток новоутворень (Серкиз Я.И., 1990, Москалев Ю.И., 1994, Филенко В.А., 1999).

Внаслідок росту пухлини в організмі відбуваються зміни в системі антиоксидантного захисту, які прискорюють ріст пухлин. До складу антиоксидантної системи організму (АОС) входять ферменти знешкодження активних форм кисню - супер-оксиддисмутаза (СОД), церулоплазмін, каталаза (Владимиров Ю.В., 1998). Важливою ланкою захисту тварин є система глутатiону, яка регулює окисновiдновнi процеси, утилізує ксенобiотики, виконує радiопротекторнi функцiї (Колесниченко Л.С., 1990, Кулинский В.И, 1993). Глутатіонова система включає відновлений глутатіон (ГВ) та глутатіонзалежні ферменти: глутатіонпероксидазу (ГПО), глутатіон-S-трансферазу (Г-S-Т), глутатіонредуктазу (ГР). Крім того, прооксидантні та антиоксидантні властивості проявляють метали змінної валентності, як у формі вільних іонів, так і зв'язаних в складі антиоксидантних ферментів (Барабой В.А., 1997).

У зв'язку з цим актуальним є вивчення активності антиоксидантних ферментів в організмі в процесі росту пухлини, оскільки результати таких досліджень сприятимуть більш глибокому розумінню протікання біохімічних процесів і пошуку нових протиракових препаратів.

Особливої уваги заслуговують рослинні засоби, які володіють протипухлинною активністю, легко засвоюються, проявляють комплексну дію на організм і володіють незначною токсичністю (Барабой В.А., 1998).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота проводилась з 1995 до 2000 року на кафедрi бiохiмiї i експериментальної екологiї Чернівецького державного університету ім. Ю. Федьковича i є частиною наукових тематик кафедри "Дослiдження після дiї радiацiйного та хiмiчного забруднення на життєдiяльнiсть живих органiзмiв", № держреєстрації 0194V028027,“Дослідження захисних систем організмів в нормі та вражених карциномою Герена при дії опромінення та різних видів хімічних агентів”, № держреєстрації 0197U014415.

Мета і задачі дослідження. З'ясувати особливості функціонування окремих компонентів антиоксидантного захисту печінки та крові на різних стадіях росту карциноми Герена попередньо опромінених тварин.

Вiдповiдно до мети поставлено наступні завдання:

1. Дослідити у тварин, що зазнали дії чотириразового рентгенівського опромінення в сумарній дозі 13,4 мКл/кг, та опромінених такою ж дозою з подальшим прищепленням їм карциноми Герена:

а) вміст малонового альдегіду в печінці та процент пероксидного гемолізу еритроцитів у крові;

б) активнiсть металовмісних антиоксидантних ферментів: СОД, каталази, церулоплазміну в крові та СОД у печінці;

в) вміст біогенних елементів (міді, цинку, марганцю, заліза) в органах, крові та пухлині;

г) вміст відновленого глутатіону та активність глутатіон залежних ферментів (глутатіонредуктази, глутатіонпероксидази, глутатіон-S-трансферази) у печінці.

2. Вивчити дію засобу з лікарських рослин на досліджувані показники попередньо опромінених тварин з карциномою Герена.

Наукова новизна одержаних результатів. У роботi вперше вивчено вплив чотириразового рентгенівського опромінення в сумарній дозі 13,4 мКл/кг на ріст карциноми Герена у тварин. Досліджено стан антиоксидантної системи печінки і крові, вміст малонового альдегiду (МА) в печінці та вміст біогенних елементів в різних органах дослідних тварин з карциномою Герена, які були попередньо опромінені.

Виявлено активацію процесів пероксидного окислення ліпідів (ПОЛ) та зміни в активності компонентів антиоксидантної системи організму щурів на ранніх етапах після дії опромінення. Показано, що в крові тварин збільшується відсоток гемолізованих еритроцитів, підвищується активність супероксиддисмутази, каталази і церулоплазміну, зростає вміст міді та заліза. В печінці щурів знижується активність глутатіон-S-трансферази та підвищується вміст малонового альдегіду.

Встановлено, що в процесі росту карциноми Герена у тварин, попередньо опромінених рентгенівськими променями, на 21 добу з часу трансплантації пухлини у печінці накопичується малоновий альдегід, знижується активність ферментів антиоксидантного захисту - супероксиддисмутази, каталази, глутатіонпероксидази, глутатіонредуктази. Ріст карциноми Герена викликає перерозподіл металів: підвищення рівня цинку і міді в печінці, цинку в селезінці і нирках, та зниження вмісту міді, заліза, марганцю в досліджуваних органах щурів. В пухлинній тканині відмічено підвищення вмісту цинку, міді, марганцю та зменшення вмісту заліза, що є фактом зниження процесів ПОЛ у злоякісному новоутворенні.

Показано протипухлинну дію препарату, виготовленого з екстрактів лікарських рослин, яка проявляється в нормалізації активності супероксиддисмутази та глутатіон залежних ферментів в печінці тварин і сповільненні темпів росту пухлин.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати та їх узагальнення доповнюють i поглиблюють існуючі уявлення про вплив низьких доз іонізуючого опромінення на організм тварин, і про особливості росту новоутворень у них, а також дають змогу з'ясувати особливості функціонування захисних систем тварин за дії шкідливих факторів.

Проведено апробування в ролі протипухлинного агенту засобу з лікарських рослин, що спонукає до подальших його досліджень, як перспективного допоміжного препарату при лікуванні ракових захворювань. Особистий внесок здобувача. Дисертант самостійне виконав експериментальну частину роботи, пiдiбрав та опрацював лiтературнi вiдомостi, пiдготував до друку науковi роботи, що вiдображають основні результати дисертацiї. Аналiз та обговорення отриманого матерiалу проведено спiльно з науковим керiвником.

Апробація результатів дисертації. Основнi результати роботи викладенi на Мiжнароднiй науково-практичнiй конференцiї "Демографiчна ситуацiя в Карпатському регiонi: реальнiсть, проблеми, прогнози на XXI столiття" (Чернiвцi-Київ, 1996), VII Українському бiохiмiчному з'їздi (Київ, 1997), I Всеукраїнській науковій конференції "Екологічний стрес і адаптація у біологічних системах" (Тернопіль, 1998).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 5 статей і 3 тез доповідей.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, огляду літератури (4 розділи), матеріалів і методів досліджень, результатів досліджень та їх обговорення (5 розділів), узагальнення, висновків і списку використаних джерел (229 джерел). Робота викладена на 123 сторінках, має у своєму складі 12 таблиць та 12 рисунків.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Подано огляд літератури, в якому висвітлено деякі особливості впливу іонізуючого опромінення та онкогенезу на живі організми, розглянуто системи захисту тварин від дії шкідливих чинників і методи лікування ракових захворювань.

В роботі використовували білих безпородних щурів-самок віком 2,5-3,0 місяці та масою 130-140 г., яких утримували на стаціонарному раціоні віварію. Проведено наступні експерименти:

I - тварини були розділені на групи: інтактний контроль та дослідна. Дослідних тварин опромінювали протягом 4-х днів одноразовою дозою 3,35 мКл/кг (сумарна доза - 13,4 мКл/кг). Опромінення проводили на рентгенівській діагностичній установці 12П6 (“Lachema”, Чехія) за таких умов: напруга 80 кВ, сила струму 40 мА, фільтри 0,5 мм. Сu, шкірно-фокусна відстань 40 см., потужність дози 1Р/сек (2,58 х 10-4 Кл/кг). Досліджували активність антиоксидантних ферментів та вміст продуктів ПОЛ в крові та печінці, а також вміст металів в крові та органах дослідних тварин. Декапітацію тварин проводили під легким ефірним наркозом через 1 год., 1 і 3 доби після дії радіації.

II - вивчали стан компонентів АОС в крові та печінці тварин вражених злоякісною пухлиною.

Як модель експериментальної пухлини використовували карциному Герена (штам пухлини наданий нам Інститутом експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України). Імплантацію пухлини проводили підшкірно загальноприйнятим методом. Для цього готували 30% суспензію ракових клітин в ізотонічному розчині хлористого натрію (0,9% NaCl) і вводили підшкірно по 0,5 мл. в ділянку стегна задньої кінцівки. Тварини були поділені на групи: інтактний контроль та дослідні: 1 група (R+П) - тварин опромінювали як і у першому експерименті, і на фоні опромінення щурам прищеплювали карциному Герена, 2 група (П) - тварини пухлиноносії, які знаходились на стаціонарному раціоні віварію, 3 група - щурі з карциномою Герена, попередньо опромінені отримували засіб з лікарських рослин, який вводили пероральне, починаючи на 7-й день з часу імплантації пухлини в розрахунку 0,3 мл. на 100 г. маси тварини, протягом 14 днів. 4 група (П+N) - щурам з карциномою Герена вводили досліджуваний засіб як і тваринам 3-ї групи, 5 група - щурі з карциномою Герена, попередньо опромінені отримували 40% спирт, який вводили пероральне, починаючи на 7-й день з часу імплантації пухлини в розрахунку 0,3 мл. на 100 г. маси тварини, протягом 14 днів. Декапітацію тварин 1-5 груп проводили на 7,14,21 - у добу з часу імплантації пухлини.

Визначали: в крові - процент пероксидного гемолізу еритроцитів, активність каталази, СОД, церулоплазміну, вміст металів (мідь, цинк, марганець, залізо), в печінці - вміст МА, ГВ, активність глутатіон залежних ферментів (ГР, ГПО, Г-S-Т) та активність СОД. Визначали вміст вищезазначених металів у печінці, селезінці, нирках, пухлині та м'язах. Вивчали протипухлинну дію засобу вимірюючи біометричні параметри росту пухлин. Засіб “NIKA” - суміш екстрактів з календули лікарської (Сalendula officinalis L. (суцвіття), тирличу жовтого (Gentiana lutea L. (корені), скорцонери низької (Scorzonera humilis L. (корені), ехінацеї пурпурової (Echinacea purpurea L. (кореневища), аконіту молдавського (Aconitum moldavicum Hogl. (корені)) виготовлених способом мацерації на 40% етиловому спирті. Визначали в крові процент пероксидного гемолізу еритроцитів за методом Горячковського А.М. (1994), активність каталази (КФ 1.11.1.6) - методом Королюк М.А. та ін. (1988), активність СОД (КФ 1.15.1.1) в крові та печінці проводили за методикою Нашікімі та співавт. (1972) і Фріда (1975), активність церулоплазміну (КФ.1.16.3.1) в сироватці крові визначали за модифікованою методикою Ревіна. Дослідження активності глутатіон залежних ферментів: Г-S-Т (КФ 2.5.1.18), ГР (КФ 1.6.4.2), ГП (КФ 1.11.1.9.) проводили за Власовою С. Н. та ін. (1990). Вміст ГВ визначали за методом Батлера Е., Дюбона О., Келлі Б., (1963). Вміст металів (мідь, цинк, марганець, залізо) в печінці, селезінці, нирках, пухлині та м'язах визначали стандартним сухим методом (Шамгунов и др.(1989). Кількість МА визначали методом Владимирова Ю.А. та ін. (1972). Вміст білку визначали за методом Лоурі (1951). Дослідження засобу з лікарських рослин проводили згідно стандарту Державної Фармакопеї (1987). Терапевтичний ефект засобу оцінювали на основі параметрів: об'єму та маси пухлин. Отримані дані опрацьовували статистично (Ойвин И.А., 1960). Процеси пероксидного окислення ліпідів в крові та печінці опромінених і щурів з карциномою Герена, які зазнали попереднього опромінення. В результаті проведених досліджень встановлено, що в крові тварин, які зазнали чотириразового рентгенівського опромінення, збільшується відсоток гемолізованих еритроцитів вже через 1 год. після дії радіації (табл. 1). В печінці дослідних щурів у цей термін було відмічено зниження вмісту МА з подальшим підвищенням продукту ПОЛ через 1 і 3 доби.

Таблиця 1. - Процент пероксидного гемолізу еритроцитів і вміст МА в печінці тварин що зазнали опромінення, M±m, n=8:

Як показали результати проведених досліджень, подані в табл. 2 вже на 7-му добу з часу імплантації пухлини в організмі щурів відбувались значні зміни, пов'язані з процесами ПОЛ та активністю АОС, а саме зниження проценту пероксидного гемолізу еритроцитів та збільшення вмісту МА в печінці. Дослідження вмісту МА в гомогенаті печінки щурів 1-ї групи на 7-му добу з часу імплантації пухлини, показали збільшення його рівня на 16%, відносно даного показника у інтактних тварин.

Таблиця 2. - Процент пероксидного гемолізу еритроцитів і вміст МА в печінці тварин з карциномою Герена, попередньо опромінених, M±m, n=8:

На 14-ту добу по мірі росту пухлини спостерігалось збільшення вмісту МА в печінці тварин пухлиноносіїв 1-ї групи порівняно з 7-ю добою і становило 131% відносно контролю, що на 16% більше, ніж у гомогенаті печінки щурів 2-ї групи. На 21 добу експерименту вміст МА в печінці тварин пухлиноносіїв 1-ї групи становив 164% порівняно з контролем.

Таким чином, чотириразове рентгенівське опромінення викликає посилення процесів ПОЛ в організмі, що проявляється в підвищенні вмісту МА в печінці. В процесі росту карциноми Герена, прищепленої після попереднього опромінення, відбувається пошкодження клітинних мембран, що призводить до накопичення ТБК-активних продуктів в гомогенаті печінки тварин, вражених злоякісною пухлиною.

Активність антиоксидантних ферментів в печінці та крові опромінених і щурів з карциномою Герена, які зазнали попереднього опромінення. Посилення процесу ПОЛ в організмі щурів, що зазнали рентгенівського опромінення викликало зміни в АОС. Як наслідок цього, в крові опромінених тварин знайдено підвищення активності CОД, каталази і церулоплазміну (табл. 3).

Таблиця 3. - Активність антиоксидантних ферментів у крові та печінці тварин, що зазнали опромінення, M±m, n=8:

В табл. 4. представлені результати дослідження активності СОД в крові попередньо опромінених пухлиноносіїв, які показали значні зміни вже на 7-му добу експерименту, а саме підвищення її активності на 16% порівняно з контролем. У щурів 2- групи каталазна активність крові не відрізнялась від контролю і була вище рівня пухлиноносіїв 1-групи на 47%, що вказує на значно більші порушення в захисній системі пухлиноносіїв, які були попередньо опромінені.

Таблиця 4. - Активність антиоксидантних ферментів в крові та печінці тварин з карциномою Герена, попередньо опромінених, M±m, n=8:

Було відмічено також підвищення активності церулоплазміну на 62%, порівняно з контролем. В крові тварин 2-ї групи активність церулоплазміну була на 17% нижче даного показника пухлиноносіїв, які зазнали попереднього опромінення. На 14 добу з часу імплантації пухлини, каталазна активність крові дослідних тварин 1-ї групи знижувалась, однак зберігалась підвищеною на 38% активність церулоплазміну.

Стан АОС крові тварин з карциномою Герена 2-групи на відміну від пухлиноносіїв, які були попередньо опромінені на 14 добу з часу імплантації пухлини суттєво відрізнявся. Так, активність СОД була вище рівня контролю на 15%, а порівняно з 1 групою на 23%, каталазна активність крові нижче контролю на 28%, активність церулоплазміну - на 17%. На 14 добу експерименту активність СОД становила 82% порівняно з контролем, тоді як у тварин 2- групи вона була вище рівня інтактних тварин на 24%, що суттєво відрізняється від даного показника тварин 1-ї групи.

На ранніх стадіях збільшення концентрації вільних радикалів стимулює канцерогенез, оскільки вони пошкоджують ДНК сусідніх клітин, залучаючи їх до пухлинного росту. Знешкодження вільних радикалів відбувається в печінці, що і зумовлює ріст її антиоксидантної активності (Бурлакова Е.Б. и др., 1975).

На 21 добу з часу трансплантації пухлини у дослідних тварин відмічено зниження активності ферментів АОС. Попереднє опромінення тварин перед прищепленням пухлини призводить до значного зниження активності антиоксидантних ферментів в крові та печінці.

Стан АОС крові тварин з карциномою Герена 2-ї групи на кінець експерименту схожий з таким у тварин 1-групи, проте каталазна активність крові була вища на 13%, церулоплазміну нижчою на 14%, активність СОД в печінці була на 12% нижчою порівняно з такою у тварин 1 групи.

Таким чином, попереднє опромінення тварин перед імплантацією пухлини, прискорює ріст злоякісного новоутворення, що призводить до посиленого використання захисних резервів організму та спричиняє руйнування АОС.

Вміст біогенних елементів в органах та крові опромінених і щурів з карциномою Герена, які зазнали попереднього опромінення. Зміни в активності антиоксидантних ферментів в організмі щурів за дії опромінення та при карциномі Герена викликають зміни вмісту металів, які є їх факторами.

Одержані експериментальні дані (табл. 5 та 6) свідчать про те, що в крові щурів, які зазнали рентгенівського опромінення та в крові пухлиноносіїв відбуваються значні зміни вмісту металів. У цільній кров тварин за дії рентгенівського опромінення в сумарній дозі 13,4 мКл/кг, через 1 год. після дії радіації відмічені суттєві зміни вмісту міді та заліза (табл. 5).

Таблиця 5. - Вміст металів у крові щурів, що зазнали опромінення, M±m, n=8:

В цільній крові тварин пухлиноносіїв, попередньо опромінених (табл. 6) вже на 7-му добу з часу перевивки пухлини знижувався вміст марганцю на 47% на фоні надлишку міді - 165% і цинку - 188% порівняно з контролем.

Таблиця 6. - Вміст металів у крові щурів з карциномою Герена, попередньо опромінених, M±m, n=8:

Слід відмітити, що у тварин 2-ї дослідної групи вказані зміни були виражені в меншій мірі.

Подальший ріст пухлини (14 доба) супроводжувався зниженням в крові тварин вмісту заліза на 24%, марганцю - на 39%, тоді як вміст цинку та міді перевищували контрольний рівень відповідно на 23% та 37%. Вказані зміни у крові тварин 1-групи відрізнялись від таких у тварин 2-групи, що не зазнавали попереднього опромінення.

Так, вміст міді перевищував контрольний на 19%, що на 13% нижче даного показника тварин 1-ї групи. Крім того, вміст марганцю знижувався на 19% (на 39% у крові тварин 1-ї групи). Щодо вмісту металів в органах тварин, то на 21 добу з часу імплантації пухлини було відмічено накопичення цинку та дефіцит міді, заліза та марганцю.

Пухлинна тканина містила надлишкову кількість міді, цинку та марганцю і дефіцит заліза. Низький рівень заліза в пухлинній тканині є суттєвим фактором у гальмуванні процесу ПОЛ в злоякісному новоутворенні (Сидорик Е.П. и др., 1989).

Таким чином, отримані нами дані свідчать про те, що ріст пухлини супроводжується зниженням вмісту марганцю, цинку та заліза в крові, підвищенням вмісту цинку в органах та зниженням вмісту в них марганцю, міді та заліза.

В той же час, як тканина пухлин містила цинк, мідь, марганець в кількостях, які значно перевищують такі в органах.

Стан глутатіонової системи печінки опромінених і щурів з карциномою Герена, які зазнали попереднього опромінення.

Дослідження стану глутатіонової системи у печінці тварин, яких піддавали рентгенівському опроміненню, показали, що вже через 1 год. експерименту знижувалась ГП активність гомогенату печінки на 39%, а Г-S-Т - на 27%, порівняно з контролем (табл. 7).

Таблиця 7. - Стан компонентів глутатіонової системи печінки щурів, що зазнали дії опромінення, M±m, n=8:

Продукти окислення ненасичених жирних кислот можуть активувати глутатіон залежні ферменти, можливо тому, зростання вмісту МА в печінці дослідних тварин через 1 і 3 доби після опромінення спричиняло підвищення ГП активності печінки на 28 та 35% відповідно порівняно з контролем. В усі досліджувані терміни дія опромінення викликала зниження Г-S-Т активності печінки дослідних тварин (на 27,25 і 31% відповідно).

У тварин з карциномою Герена 1-ї і 2-ї дослідних груп на 7 добу з часу імплантації пухлини було встановлено підвищення ГР активності, що можливо відіграє позитивну роль в підтримці клітинного пулу ГВ (табл. 8).

Водночас, в печінці тварин 1-ї дослідної групи зростала Г-S-Т активність на 73%, порівняно з таким у інтактних тварин. Ймовірно, підвищення вмісту субстрату Г-S-Т - відновленого глутатіону й обумовлює активацію цього ферменту.

Активність ГП печінки пухлиноносіїв не відрізнялась від контролю. У гомогенаті печінки пухлиноносіїв, які не зазнали попереднього опромінення, було встановлено підвищений рівень ГВ в 1,61 рази порівняно з таким у інтактних тварин, що в 1,36 рази більше ніж у тварин 1-групи.

Таблиця 8. - Стан компонентів глутатіонової системи печінки щурів з карциномою Герена, попередньо опромінених, M±m, n=8:

Крім того, у тварин 2-групи активність Г-S-Т була на 50% нижча, а ГП активність на 39% вища ніж у тварин 1-групи.

Подальший ріст пухлини супроводжувався зниженням (порівняно з 7 добою) активності глутатіон залежних ферментів.

Активність маркера новоутворень - Г-S-Т в печінці пухлиноносіїв на 21 добу суттєво знижувалась, порівняно з 7 та 14 добами експерименту, проте залишалась вище рівня контролю (116%).

Таким чином, дослідження глутатіонової ланки антиоксидантного захисту печінки щурів свідчить про суттєві порушення в ній, як за дії іонізуючого опромінення, так і при канцерогенезі. За дії рентгенівських променів в печінці щурів найсуттєвіших змін зазнають ГПО і Г-S-Т, тоді як ріст новоутворення спричиняє повну деструкцію системи обміну глутатіону - зниження активності ГПО, ГР, вмісту ГВ.

Вплив засобу з лікарських рослин на організм тварин з карциномою Герена, які зазнали попереднього опромінення. Для лікування і профілактики злоякісних пухлин, а також як антистресові препарати і адаптогени використовуються головним чином рослини та препарати рослинного походження (Гринкевич Н.И., 1991). Враховуючи це було проведено дослідження стану АОС в крові та печінці щурів із карциномою Герена, які отримували засіб з лікарських рослин. Як показали проведені дослідження, каталазна активність крові тварин 3-ї, 4-ї груп під дією засобу була на 15%, 34% нижче контролю, проте, СОД активність крові та печінки знаходилась на рівні контролю, активність церулоплазміну становила 119%, 117% відповідно по відношенню до рівня інтактних тварин.

Чутливими до дії лікарського засобу виявились всі компоненти глутатіонової системи печінки щурів 3-ї і 4-ї груп. Так, вміст ГВ був вищим по відношенню до показника тварин 1-ї, 2-ї груп, але не відрізнявся від даного показника в інтактних тварин. ГР, СОД, ГП активність гомогенату печінки була вищою, в той час, як Г-S-Т знижувалась.

Отримані дані, а саме підвищення активності ГПО, та зниження активності Г-S-Т свідчать про зупинку процесу онкогенезу (Горожанская Г., 1998). Коефіцієнт росту пухлин, як показник їх чутливості до дії засобу у тварин пухлиноносіїв, попередньо опромінених на 21 добу з часу імплантації карциноми Герена становив 33%, ступінь гальмування росту пухлин - 27% (табл. 9). У тварин пухлиноносіїв 2-ї групи ступінь гальмування становив 41%, коефіцієнт росту пухлин - 53%.

Таблиця 9. - Показники ефективності введення засобу тваринам з карциномою Герена, M±m, n=8:

Гальмування росту пухлини за дії досліджуваного засобу відбувається, очевидно, за рахунок біологічно активних речовин. Наявність в засобі сполук, що містять фенольні групи, флавонові речовини, які є природними антиоксидантами (Кабиев О.К., Балмуханов С.Б., 1975), запобігає виснаженню резервів АОС печінки, що дозволяє їй ефективно знешкоджувати шкідливі продукти ПОЛ. Багатими на речовини, що володіють антиоксидантними властивостями є календула лікарська, ехінацея пурпурова, скорцонера низька (Гродзінський А.М., 1989).

Одержані результати вказують на важливість подальшого дослідження засобу, виділення з нього біологічно активних речовин та про можливість його подальшого застосування в якості допоміжного засобу при комплексному лікуванні онкозахворювань.

ВИСНОВКИ

1. Попереднє рентгенівське опромінення тварин у сумарній дозі 13,4 мКл/кг перед імплантацією їм карциноми Герена, порушує антиоксидантну систему організму і стимулює ріст новоутворення.

2. Відмічено вірогідне збільшення відсотку гемолізованих еритроцитів, підвищення активності супероксиддисмутази, каталази, церулоплазміну і зростання вмісту міді та заліза в крові, зниження активності глутатіон-S-трансферази і підвищення вмісту малонового альдегіду в печінці тварин у ранні строки після дії рентгенівського опромінення в дозі 13,4 мКл/кг.

3. Встановлено, що в процесі росту карциноми Герена у тварин, які були попередньо опромінені в печінці накопичується малоновий альдегід, знижується активність супероксиддисмутази, каталази в крові, супероксиддисмутази, глутатіонпероксидази, глутатіонредуктази в печінці.

4. При рості карциноми Герена у попередньо опромінених тварин відбувається вірогідне підвищення вмісту цинку та міді в печінці і селезінці, а також зниження вмісту міді, марганцю і заліза в усіх досліджуваних органах. В пухлинній тканині накопичується цинк, мідь, марганець і знижується вміст заліза. опромінення альдегід каталаза

5. Запропонований нами засіб із спиртових екстрактів лікарських рослин (календули лікарської, ехінацеї пурпурової, тирличу жовтого, скорцонери низької, аконіту молдавського) володіє протипухлинною та антиоксидантною активністю, про що свідчить нормалізація вмісту відновленого глутатіону, активності глутатіон-S-трансферази, глутатіонредуктази в печінці, супероксиддисмутази в крові та печінці, а також зниження темпів росту пухлин.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Марченко М.М., Николюк І.Д., Бевзо В.В. Стан антиоксидантної системи організму щурів та корекція його препаратом з лікарських рослин у динаміці росту карциноми Герена // Укр. біохім. журн. - 1999. - Т.71, №6. - C. 76-80.

2. Марченко М.М., Николюк І.Д., Бевзо В.В., Копильчук Г.П. Баланс біоелементів в органах та цілісній крові опромінених тварин пухлиноносіїв // Доповіді НАН України. - 2000. - №1. - С. 157-160.

3. Марченко М.М., Николюк І.Д. Динаміка росту карциноми Герена у щурів під впливом опромінення та стан антиоксидантної системи тварин пухлиноносіїв // Науковий вісник. - 1997. - Вип. 17. Біологія. - С. 13-19.

4. Марченко М.М., Николюк І.Д Вплив рентгенівського опромінення на стан антиоксидантної системи організму щурів // Науковий вісник Чернівецького університету. - 1999. - Вип. 39. Біологія. - С. 90-95.

5. Бевзо В.В., Николюк І.Д., Оплачко Л.Т. Вміст мікро- і макроелементів в органах і сироватці крові щурів при дії рентгенівського опромінення та екстракту бджолиного пилку // Науковий вісник Чернівецького університету. - 1997. - Вип. 17. Біологія. - С. 20-28.

6. Николюк І.Д., Горшинський Б.М. Терапевтичний ефект від дії спиртово-олійної емульсії при карциномі Герена // Тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф. “Демографічна ситуація в Карпатському регіоні: реальність, проблеми, прогнози на XXI століття”, Чернівці-Київ, 1996. - С. 274-275.

7. Николюк І.Д., Марченко М.М. Вплив низьких доз опромінення на розвиток карциноми Герена у щурів та її корекція препаратом з лікарських рослин, К.: Вид-во НАНУ, 1997. - Ч.3. - С. 140-141.

8. Николюк І.Д., Марченко М.М. Вплив малих доз опромінення на розвиток карциноми Герена у щурів та стан антиоксидантної системи пухлиноносіїв // Мат. I Всеукр. наук. конф. “Екологічний стрес і адаптація в біологічних системах”, вид-во Тернопільського держ. пед. ун-ту, 1998. - С. 56-57.

Размещено на Allbest.ru