Клас птахи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти та науки України

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Навчально-науковий інститут

ННі педагогічної освіти соціальної роботи і мистецтва

Кафедра Дошкільна та початкова освіта

Реферат на тему:

Клас птахи

Підготувала

Студентка 1-ДО

Групи ДО-2

Гончарук Оксана Вікторівна

Перевірила доцент:

Єнгаличева Ірина Віталіївна

Черкаси - 2014



Зміст

Вступ

Розділ 1. Клас Птахи

1.1 Загальна характеристика

1.2 Покриви тіла

1.3 Скелет

1.4 Органи травлення і дихальна система

1.5 Кровоносна система, нервова система і органи чуття

1.6 Поведінка і походження птахів

Розділ 2. Птахи степів і пустель

2.1 Птахи степів

2.2 Птахи пустель

Розділ 3. Роль птахів у природі та їхнє практичне значення для людини

3.1 Роль птахів у природі та їхнє практичне значення для людини

3.2 Охорона птахів

3.3 Птахівництво

Висновки

Список використаних джерел



Вступ

Птахи - невід'ємна частина природи на ділянці дошкільного закладу.На Землі в сучасній фауні налічується близько 8,6 тис. птахів. За своєю будовою птахи дуже схожі на плазунів і є прогресивною гілкою, еволюціяякої йшла по шляху пристосування до польоту. Птахи -- двоногі вищі тварини, передні кінцівки яких перетворились на крила, тіло вкритепір'ям, температура тіла стала й висока. Птахи надзвичайно стійко утримують гніздовий район з року в рік. Більшість видів птахів відкладають свої яйця в гнізда, які будує зазвичай самка (рідше один самець або обоє батьків разом). Птахи будують гнізда в різних місцях: на гілках, у дуплах і серед коренів дерев, у норах берегових обривів, під карнизами будинків, на землі тощо. Лише небагато видів птахів зовсім не будують гнізд (кайри, гагари та ін.).

Птахи ведуть різноманітний спосіб життя. Є птахи осілі (сойки, синиці), кочівні (снігурі, граки) і перелітні (стрижі, солов'ї, вивільги, качки, гуси, лебеді та ін.). Перелітні птахи змінюють місце свого життя у зв'язку з наближенням зими. Одні з них (качки, лебеді) відлітають у теплі краї пізньої осені, коли не можуть живитися на батьківщині. Інші (вивільги, стрижі, солов'ї) відлітають на зимівлю наприкінці літа, коли стоїть тепла погода і достатньо поживи. Щороку птахи використовують один і той самий шлях перельоту. Усі особливості птахів, що відрізняють їх від плазунів, мають переважно характер, пристосувальний до польоту. Тому цілком природно вважати, що птахи виникли від плазунів. Походять птахи від стародавніх плазунів, задні кінцівки яких були побудовані так само, як і у птахів. "Перехідні" форми -- археоптерикс (археорніс) -- у вигляді викопних решток (відбитків) виявлені у верхньоюрських відкладах. Поряд з рисами, характерними для плазунів, вони мають ознаки будови птахів.

Птахи добре пристосувались до різноманітних умов існування: до життя в болотах, водного способу життя, у повітрі, лісах і кущах, на рівнинах чи скелях. Для деяких птахів (стрижів, ластівок тощо) повітря є основним середовищем існування, оскільки вони живляться в повітрі різними літаючими комахами. Птахи, що добувають поживу в повітрі, є мешканцями обривів, скель і дерев. Ластівки і "стрижі, наприклад, вторинно пристосувались будувати свої гнізда в будівлях людини, які замінюють собою схили берегів і скель.

Птахи, що використовують повітря і як середовище пересування, і як середовище добування поживи, більшу частину доби проводять у польоті. Вони мають найдосконаліший літальний апарат. Дрібні та середні птахи (стрижі, ластівки, соколи) мають надзвичайно видовжене крило, загострене до вершини. Хвіст у них частіше глибоко вирізаний, або вилчастий. Ці птахи літають дуже швидко і можуть робити несподівані повороти. У більших птахів літальний апарат пристосований до ширяння. Наприклад, у морських форм (чайок, буревісників) крило відносно довге й вузьке, а у сухопутних (хижих птахів) воно ширше і коротше.

Птахи, що використовують як середовище існування й добування поживи воду, також мають відповідні пристосування, які розвивались у двох напрямках: пристосування крил і пристосування ніг. Одні птахи (буревісники) мають надзвичайно довгі крила і цілими днями ширяють над водою, хапаючи побачену здобич. Такі птахи можуть плавати на воді. Інші птахи (пінгвіни) для пересування у воді використовують крила, якими діють як веслами. Пір'я крил пінгвінів перетворилися на лускоподібні утвори, тому ці птахи зовсім не можуть літати. У водяних птахів, які під час плавання й пірнання використовують ноги, в ході еволюції між пальцями з'явились плавальні перетинки. Винятком є водяна курочка, яка непогано плаває, а перетинок на ногах не має.

Нині в світі налічують понад 8500 видів птахів, їх поділяють на три надряди: Безкільові, Пінгвіни та Кільогруді.



Розділ 1. Клас Птахи

1.1 Загальна характеристика

На Землі в сучасній фауні налічується близько 8,6 тис. птахів. За своєю будовою птахи дуже схожі на плазунів і є прогресивною гілкою, еволюція якої йшла по шляху пристосування до польоту. Птахи -- двоногі вищі тварини, передні кінцівки яких перетворились на крила, тіло вкрите пір'ям, температура тіла стала й висока.Уся організація птахів пристосована до умов польоту. Тулуб птаха компактний, скелет надзвичайно полегшений; площа розпрямлених крил і хвоста значно перевищує цілющу тулуба. В будові організму птахів є ознаки, характерні для плазунів. Так, у шкірі птахів немає залоз, за винятком куприкової залози над коренем хвоста. У деяких птахів немає і її.

1.2 Покриви тіла

Шкіра птахів суха і дуже тонка; на дзьобі вона утворює рогові чохли, на кінцівках -- рогові луски, на пальцях -- кігті. Похідним шкіри є пір'я, філогенетичне пов'язане з лускатими утворами (про це свідчить подібність у розвитку пір'я й луски на ранніх стадіях).

Тіло вкрите пір'ям, різним за будовою та функціями. Розрізняють контурні і пухові пера. Контурне складається з порожнистого стрижня та прикріплених до нього бічних пластинок -- опахала. Частину стрижня, що міститься в шкірі, називають колодочкою, або пеньком. Голий стрижень між цією частиною і опахалом називають стовбуром, або очином.

Функціонально контурні пера поділяють на махові (першого й другого порядку), покривні і рульові. Найбільші -- махові пера; накладаючись одне на одне, вони утворюють дуже міцну літальну поверхню крила. Міцність контурного пір'я забезпечується тим, що опахало складається з окремих рогових борідок (першого й другого порядку). Борідки першого порядку прикріплені до стрижня паралельно одна одній на близькій відстані. Від кожної борідки з обох боків відходять тонші борідки другого порядку.

Вони накладаються на сусідні борідки і скріплюються з ними мікроскопічними гачечками. Покривні контурні пера, вкриваючи все тіло, захищають його від дощу та вітру. Рульові пера розміщені на хвості та першому пальці кисті (крильце).

У більшості видів птахів під контурними перами знаходяться пухові. Від контурних вони відрізняються тим, що опахала в них пухкі, м'які і не утворюють суцільної пластинки. Пухові пера мають дуже короткий стрижень з пучком борідок першого порядку на вершині. Між перами, особливо пуховими, затримується багато теплого повітря.

У птахів періодично відбувається линяння -- на місці опалих старих пір'їн вається линяння -- на місці опалих старих пір'їн виростають нові.

У шкірі голуба, як і багатьох інших видів птахів, є лише одна куприкова залоза, розміщена при основі хвоста зі спинного боку. У курей та інших видів наземних птахів Ця залоза Недорозвинена. Особливо сильно вона розвинена у водоплавних птахів. Куприкова залоза виділяє секрет, яким птахи за допомогою дзьоба змащують пір'я.

1.3 Скелет

Скелет птахів характеризується легкістю та міцністю кісток, а також міцністю їх з'єднань. Кістки птахів пневматичні, тобто мають великі повітряні порожнини. Для черепа характерні повне зростання всіх кісток У монолітний утвір, на якому не видно навіть швів, надзвичайна легкість і великі очноямкові западини.

Щелепи птахів представлені легким дзьобом, позбавленим зубів. Хребет має багато хребців, у ньому розрізняють п'ять відділів. Численні (у папуги -- 11, у голуба -- 14, У лебедя -- 25) шийні хребці надзвичайно рухливі, грудні майже нерухомі, а поперекові й крижові зрослися між собою. Це забезпечує компактність тіла, яка необхідна в польоті. В результаті злиття поперекових, крижових і частини хвостових хребців як один з одним, так і з тазовими кістками, утворюється складний криж. Він є опорою для задніх кінцівок, які несуть на собі всю масу тіла.

До грудних хребців прикріплюються ребра. Вони складаються з двох частин, напіврухомо сполучених між собою. Верхня частина кожного ребра рухомо з'єднана з хребтом, нижня -- з грудною кісткою. На верхній частині кожного з ребер є гачкоподібні відростки, що накладаються на сусідні задні ребра. Цим забезпечується монолітність грудної клітки при збереженні рухливості груднини. У більшості видів птахів на груднині є високий поздовжній кіль, до якого прикріплені м'язи, що опускають крило.

Пояс передніх кінцівок складається з трьох парних кісток: воронячої, лопатки і ключиці. Ключиці зростаються, утворюючи вилочку.

Передні кінцівки -- крила -- повністю пристосовані до польоту, їхні елементи, типові для п'ятипалої кінцівки, частково редуковані й видозмінені. В їхній скелет входять плечова (плече), ліктьова і променева кістки (передпліччя), одна складна кістка із зрослих кісток кисті та кістки лише трьох пальців.

Скелет ноги птахів складають масивна стегнова кістка, дві зрослі кістки гомілки, цівка і кістки пальців. Цівка утворена зрослими кістками стопи.

У більшості птахів (і в голуба) чотири пальці, з них один звернений назад, а три -- вперед.

Мускулатура птахів більш диференційована, ніж у плазунів, що зумовлено значно складнішими рухами під час польоту, ходіння, повзання, добування поживи. Найбільші м'язи (великі та малі грудні), які приводять у рух кінцівки, розміщені на тулубі, а до кінцівок ідуть сухожилки. Черевні м'язи слабші, ніж грудні. Розвинена мускулатура шиї й кінцівок.



1.4 Органи травлення і дихальна система

Сучасні птахи не мають зубів, їхню функцію як знаряддя захоплювання і втримування поживи виконують рогові чохли, що вкривають щелепи. Форма й розміри дзьоба залежать від характеру поживи та способів її добування.

До дна ротової порожнини прикріплений язик, форма якого також різноманітна. Здебільшого у птахів є слинні залози, хоча ступінь їх розвитку різний. Довгий стравохід у хижих, курячих та голубів утворює розширення -- воло, в якому їжа розмочується і частково перетравлюється.

Стравохід веде до тонкостінного залозистого шлунка, в якому їжа зазнає впливу травних залоз.

За залозистим шлунком розміщений товстостінний мускульний відділ шлунка, вистелений зроговілою кутикулою. Тут пожива перетирається завдяки рухам стінок шлунка, а також за допомогою проковтнутих камінців (у зерноїдних), що відіграють роль жорен. Тонкий відділ кишок відносно довгий. Коротка товста кишка відкривається в клоаку. Печінка велика, дволопатева. У більшості видів є жовчний міхур. Підшлункова залоза розміщена в петлі дванадцятипалої кишки.

Легені птахів являють собою щільні губчасті тіла, численні галузисті повітроносні трубочки -- парабронхи, а не мішки, як у плазунів. Крім того, вони доповнюються тонкостінними повітряними мішками (умовно поділеними на передні й задні), які розміщуються між усіма внутрішніми органами, між м'язами, в порожнині кісток та під шкірою і виконують роль резервуарів для повітря. Коли птах не в польоті, дихання здійснюється опусканням і підійманням грудної кістки. Об'єм грудної клітки збільшується під час опускання груднини (вдих) і зменшується під час її підіймання (видих). Під час польоту грудна клітка нерухома і акт дихання здійснюється рухами крил. Коли крила підіймаються, повітряні мішки розширюються і повітря надходить у них через легені. При цьому повітря, що було в легенях, переходить у передні мішки, а легені і задні мішки заповнюються свіжим повітрям. Під час опускання крил повітря з легень і передніх мішків виходить назовні, а із задніх мішків -- у легені. Отже, під час польоту у птахів спостерігається подвійне дихання, тобто газообмін відбувається не лише під час вдиху, а й під час видиху.

Дихальні мішки крім виконання дихальної (вентилювальної) функції сприяють полегшенню тіла і запобігають його перегріванню в разі інтенсивного руху.

У птахів є верхня і нижня гортань, в останній розміщений голосовий апарат.

1.5 Кровоносна система, нервова система і органи чуття

В будові серця привертає до себе Увагу повне розділення його на праву -- венозну -- і ліву -- артеріальну -- половини. Таким чином, повністю сформувались два самостійних кола кровообігу. Оскільки артеріальна й венозна кров не змішуються, органи дістають артеріальну кров. Завдяки цьому посилюється обмін речовин і підвищується рівень життєдіяльності організму, чим забезпечується висока і стала температура тіла -- 30--43,5°С. Отже, птахи -- теплокровні тварини, тобто температура їхнього тіла не залежить від температури навколишнього середовища.

У птахів, як і у ссавців, є велике й мале кола кровообігу, проте, на відміну від ссавців, дуга аорти у них не ліва, а права.

Видільна система птахів представлена нирками із сечоводами, що відкриваються в клоаку. Сечового міхура у птахів немає. Кінцевим продуктом обміну у птахів є не сечовина, а сечова кислота. Головний мозок має відносно великі півкулі і зорові частки, добре розвинений мозочок і дуже маленькі нюхові частки. Спосіб життя птахів позначився на будові органів чуття. У птахів недорозвинені органи нюху, однак виняткового розвитку набувають органи зору. Від очей плазунів вони відрізняються подвійною акомодацією, що досягається шляхом зміни кривини кришталика та відстані між кришталиком і сітківкою. Ця властивість пов'язана з величезним значенням зору під час польоту.

У більшості птахів очі розміщені по боках голови. Поле зору кожного ока дорівнює 150--170 °С, однак поле бінокулярного зору невелике і становить у багатьох птахів лише 20--30°. У сов та деяких хижих птахів очі зміщуються до дзьоба і поле бінокулярного зору зростає. У деяких видів птахів поле зору може становити 360°.

Добре розвинений орган слуху, який має три відділи: внутрішнє, середнє і зовнішнє вухо.

Органи розмноження. У самців є парні статеві органи. У самок -- тільки лівий яєчник і лівий яйцепровід, що відкривається в клоаку. Запліднення у птахів внутрішнє. Внутрішня частина яйця -- жовток, на поверхні якого розміщений зародковий диск. Жовток вкритий тонкою жовтковою оболонкою, до неї з двох боків прикріплені скручені канатиками халази, які відходять від внутрішньої підшкаралупової оболонки. Вони підтримують жовток так, що зародковий диск знаходиться зверху, незалежно від положення яйця. Підшкаралупові оболонки розшаровуються і утворюють повітряну камеру. Крізь пори, що пронизують вапнякову шкаралупу, в яйце надходить повітря, а виділяються газоподібні продукти життєдіяльності зародка. Зародок у яйці у птахів розвивається за певної температури. Тому дорослі птахи висиджують яйця до вилуплювання пташенят. В інкубаторах потрібні для розвитку зародка температура і вологість підтримуються автоматично.

Птахів поділяють на виводкових і нагніздних залежно від розвитку пташенят. До виводкових належать такі птахи, пташенята яких вилуплюються з яйця розвиненими, вкритими пухом і здатними через кілька годин або наступного дня рухатись у пошуках поживи. Пташенята нагніздних птахів голі, сліпі і не можуть самостійно живитися.

У птахів добре розвинені складні інстинкти, пов'язані з розмноженням і турботою про потомство. Більшість видів птахів виявляють турботу про своє потомство. Вони годують пташенят, оберігають їх від ворогів, зігрівають або захищають від перегрівання сонячними променями, підтримують чистоту в гнізді тощо. У маленьких пташенят не функціонує механізм терморегуляції.

1.6 Поведінка і походження птахів

Поведінка птахів набагато складніша й різноманітніша, ніж земноводних і плазунів. Вони знаходять зручне місце для гнізда, будують його з відповідного матеріалу, висиджують і годують пташенят, захищають їх від ворогів, орієнтуються в просторі, регулярно здійснюють перельоти на зимівлю і назад. Усі перелічені дії птахів інстинктивні. Інстинкти поєднуються у них з набутими умовними рефлексами. В ході еволюції у птахів виробилась властивість не лише співати, а й подавати різні звукові сигнали, які означають переляк, попередження особин свого виду про небезпеку тощо. Записані на магнітофонну стрічку тривожні крики птахів людина використовує для відлякування птахів зі злітної смуги аеродромів, з виноградників і садів. Уміння орієнтуватись у просторі має велике значення при перельотах птахів. Цю здатність птахів раніше використовувала людина (голубина пошта).

Деякі види птахів (папуги, граки, ворони, шпаки) добре піддаються дресируванню, оскільки у них легко виробляються умовні рефлекси.

Сезонні явища в житті птахів: гніздування, кочування і перельоти.

Сезонної періодичності в житті птахів, як правило, немає лише в смузі екваторіального клімату, де сприятливі умови для життя є цілорічне. Тут замість сезонних циклів спостерігаються видові та індивідуальні цикли, зумовлені віком, настанням статевої зрілості, тривалістю гніздового періоду тощо. Проте деякі види птахів здійснюють перельоти і з тропіків, де часто бувають посухи або зливові дощі. В інших районах земної кулі, що мають несприятливі умови для життя птахів у певні періоди року, в житті птахів існують річні цикли. Птахи, поперше, гніздяться і виводять пташенят у найсприятливішу пору року і, подруге, пристосовуються до кочування або перельотів.

Повернувшись навесні з теплих країв на батьківщину, птахи створюють пари і будують гнізда. Одні види птахів (гуси, дрібні горобині) створюють пари на один сезон, інші (фазани, качки) тримаються разом лише до насиджування яєць, треті (лелеки, чаплі, хижаки та ін.) живуть парами впродовж багатьох років. Такі види птахів, як тетеруки й глухарі, не створюють постійних пар взагалі.

Птахи надзвичайно стійко утримують гніздовий район з року в рік. Більшість видів птахів відкладають свої яйця в гнізда, які будує зазвичай самка (рідше один самець або обоє батьків разом). Птахи будують гнізда в різних місцях: на гілках, у дуплах і серед коренів дерев, у норах берегових обривів, під карнизами будинків, на землі тощо. Лише небагато видів птахів зовсім не будують гнізд (кайри, гагари та ін.).

Птахи ведуть різноманітний спосіб життя. Є птахи осілі (сойки, синиці), кочівні (снігурі, граки) і перелітні (стрижі, солов'ї, вивільги, качки, гуси, лебеді та ін.). Перелітні птахи змінюють місце свого життя у зв'язку з наближенням зими. Одні з них (качки, лебеді) відлітають у теплі краї пізньої осені, коли не можуть живитися на батьківщині. Інші (вивільги, стрижі, солов'ї) відлітають на зимівлю наприкінці літа, коли стоїть тепла погода і достатньо поживи. Щороку птахи використовують один і той самий шлях перельоту. птах пустеля птахівництво

Усі особливості птахів, що відрізняють їх від плазунів, мають переважно характер, пристосувальний до польоту. Тому цілком природно вважати, що птахи виникли від плазунів. Походять птахи від стародавніх плазунів, задні кінцівки яких були побудовані так само, як і у птахів. "Перехідні" форми -- археоптерикс (археорніс) -- у вигляді викопних решток (відбитків) виявлені у верхньоюрських відкладах. Поряд з рисами, характерними для плазунів, вони мають ознаки будови птахів.

Птахи добре пристосувались до різноманітних умов існування: до життя в болотах, водного способу життя, у повітрі, лісах і кущах, на рівнинах чи скелях. Для деяких птахів (стрижів, ластівок тощо) повітря є основним середовищем існування, оскільки вони живляться в повітрі різними літаючими комахами. Птахи, що добувають поживу в повітрі, є мешканцями обривів, скель і дерев. Ластівки і "стрижі, наприклад, вторинно пристосувались будувати свої гнізда в будівлях людини, які замінюють собою схили берегів і скель. Птахи, що використовують повітря і як середовище пересування, і як середовище добування поживи, більшу частину доби проводять у польоті.

Вони мають найдосконаліший літальний апарат. Дрібні та середні птахи (стрижі, ластівки, соколи) мають надзвичайно видовжене крило, загострене до вершини. Хвіст у них частіше глибоко вирізаний, або вилчастий. Ці птахи літають дуже швидко і можуть робити несподівані повороти. У більших птахів літальний апарат пристосований до ширяння. Наприклад, у морських форм (чайок, буревісників) крило відносно довге й вузьке, а у сухопутних (хижих птахів) воно ширше і коротше.

Птахи, що використовують як середовище існування й добування поживи воду, також мають відповідні пристосування, які розвивались у двох напрямках: пристосування крил і пристосування ніг. Одні птахи (буревісники) мають надзвичайно довгі крила і цілими днями ширяють над водою, хапаючи побачену здобич. Такі птахи можуть плавати на воді. Інші птахи (пінгвіни) для пересування у воді використовують крила, якими діють як веслами. Пір'я крил пінгвінів перетворилися на лускоподібні утвори, тому ці птахи зовсім не можуть літати.

У водяних птахів, які під час плавання й пірнання використовують ноги, в ході еволюції між пальцями з'явились плавальні перетинки. Винятком є водяна курочка, яка непогано плаває, а перетинок на ногах не має.

Нині в світі налічують понад 8500 видів птахів, їх поділяють на три надряди: Безкільові, Пінгвіни та Кільогруді.



Розділ 2. Птахи степів і пустель

2.1 Птахи степів

Орел степовий живе переважно у степовій зоні, з чим і пов'язана його назва. Населяє цілинні, рівні або горбисті степи, напівпустельні місцевості, зрідка околиці пустель, великі рівнини й долини степового характеру в гірських місцевостях. Трапляється від сходу Румунії через степи України, Росії, та Центральної Азії до Монголії. Степові орли з Європи та Центральної Азії зимують в Африці, особини зі східних популяцій в Індії. На території України рідкісний залітних птах. Останні випадки гніздування спостерігались у 80-х роках в заповіднику Асканія-Нова.

Опис

Довжина тіла - 65-75 см

Розмах крил - 1,7-2 м

Вага самця 2,2-4,5 кг, самки - 3,5-5 кг

Тривалість життя - до 30 років

Усе оперення має більш-менш однотонний темно-бурий колір. Оперення верхньої частини тіла буває дещо темнішим, ніж нижньої, чорнувато-буре з фіолетовим металевим полиском, найкраще помітним на покривних крила і на перах спини. На зашийку в орла степового часто є світла рудувата або вохриста пляма або кілька дрібних плям такого кольору. Бурувато-чорні першорядні махові пера при основі на внутрішніх опахалах мають сірі плями, що утворюють поперечний рисунок. Невиразний світлий поперечний рисунок є і на перах надхвістя. Стернові пера чорнувато-бурі із світлішими сіруватими поперечними смугами. Оперення цівки темно-коричневе. Райдужна оболонка коричнева або бура. Восковиця, краї розрізу рота й пальці жовті. Дзьоб чорний, з блакитнувато-сірою основою. Кігті чорні.



Спосіб життя

Орел степовий живиться переважно, а часом і виключно, ховрахами, меншою мірою -- мишоподібними гризунами. Навіть поширення орла степового значно залежить від поширення ховраха. Полює орел на гризунів у відкритій степовій місцевості. Здобич виглядає з повітря, ширяючи не дуже високо, а іноді й зовсім низько. На помічену тварину кидається стрімко, з напівскладеними крилами. Часто полює і на землі, причому проходить значні відстані, а при потре-бі може досить добре бігати. Подовгу нерухомо очікує появи ховрахів, заховавшися біля нори або на будь-якому зручному підвищенні поблизу ділянки з норами ховрахів. Полює один, але в кормних місцях помічалися скупчення кількох птахів на невеликій площі. Мисливська ділянка орла в гніздовий період звичайно відносно невелика, однак іноді птах полює і за кілька кілометрів від гнізда. Здобич убиває кігтями, стискаючи в пальцях. Тварин середніх розмірів (ховрахів) розриває на шматки, дрібних. гризунів ковтає цілими.

Розмноження

Шлюбні ігри починають незабаром після прильоту і будують нове або відбудовують старе гніздо. Розміщують гнізда переважно на землі, на будь-якому підвищенні (часто на горбках землі, накопаних байбаками) або на скиртах соломи чи сіна, переважно старих, що стоять не один рік. Зрідка гніздо будують на чагарнику або на низьких деревах. Яйця відкладають з інтервалом у дві-три доби. У повній кладці два, зрідка три яйця. Самка часто сидить і на порожньому гнізді ще до початку відкладання яєць, а з появою першого яйця починає насиджувати. Насиджує переважно самка. Коли один птах сидить на кладці, другий стереже, перебуваючи десь поблизу; стривожені птахи віддаляються, ширяючи кругами. Пташенята від ранніх кладок з'являються з середини травня; здебільшого їх буває двоє, проте відомі виводки з трьох пташенят. Наприкінці червня молоді птахи вкриті контурними перами, хоч і мають ще залишки пухового вбрання. Молодих птахів годують обидва батьки, переважно ховрахами і мишоподібними гризунами. Молоді перебувають у гнізді близько двох місяців.

Охорона

Ще наприкінці XIX століття орел степовий був не тільки звичайним, а навіть фоновим птахом багатьох степів України. Однак, у зв'язку з інтенсивним переорюванням цілинних степів, з планомірним винищенням безграмотними землеробами ховрахів, застосуванням пестицидів, і знищенням людиною його гнізд, чисельність орла степового почала різко зменшуватись, а до середини 80-х років ХХ століття він зовсім зник з території України. Нині іноді спостерігається на прольотах, зокрема на осінньому спостерігається на півдні України (Крим), з кінця вересня до середини листопада. Степового орла включено до Червоної книги України (статус - зникаючий), до Конвенції з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (CITES), Боннської та Бернської конвенцій. Для покращання охорони потрібне природовідповідне ведення сільського господарства, проведення реінтродукції ховрахів, посилення контролю за випадками незаконного відстрілу, усунення забруднення довкілля, збереження та відновлення степів.

2.2 Птахи пустель

Птахи пустель і степів - мешканці великих відкритих просторів з розрідженій рослинністю. Тут важко знайти порятунок, і тож багато хто птахи, що у степах і пустелях, мають довгі ноги і шию. Це дозволяє йому далеко оглядати місцевість і завчасно бачити наближення хижаків. Свій корм птахи степів і пустель знаходять землі, серед рослинності. Вони змушені багато ходити у пошуках їжі, і тому ноги цих птахів зазвичай добре розвинені. Деякі види рятуються не відлітаючи, а втікаючи від небезпеки.



У цих сучасних екологічних умовах виділяють 2 групи:

а) які тікають птахи: страусові, дрохва,стрепет. Живуть вони зграями: переміщують із допомогою ніг (страуси не літають взагалі).Гнездятся і годуються землі і мають промислові значення;

б) бистролетающие птахи -саджа, загінрябки. До них ж таки відносяться що живе в степах орел (загін денні хижаки), який знищуватиме мишоподібних гризунів. У результаті перепромисла і оранки земель чисельність їх сильно скоротилася. Дрохва,стрепет, білий журавель,журавль-красавка занесені до Червоної книги Росії. Загін журавлі. У високо в небі під гучне курликання летять. Вистроившись в трикутники, журавлі. Вони повертаються Африки й Південної Азії до місць гнездований. Більшість журавлів живе на заболочених ділянках, алежуравль-красавка гніздиться у степовій зоні. Відразу прилетівши починаються шлюбні гри журавлів. Вони збираються у великих коло, у якого під гучні трубні звуки «танцює» кілька пар. Невдовзі «танцюристи» стають до кола «глядачів», поступаючись місцем іншим птахам. Красавки гніздяться безпосередньо в землі: у казахському степу чи ріллі. Гніздо - неглибока ямка з накиданими стеблами трави. У кладці два яйця. Харчуються беладони переважно рослини, меншою мірою комахами. Красавки стали тепер рідкісними і потребують охорони. Загін страуси. З мешканців степів і пустель найбільш чудовими слід вважати страусів. Це дуже великі нелітаючі птахи зі складним тулубом довгих сильних ногах. У африканського страуса на ногах лише два пальця з більшими на пазурами. Африканські страуси тримаються групами, іноді у чередах великих ссавців. Високий зростання, гостре зір і обережність дозволяють страусу першим помічати небезпеку життю і стрибнути всю отару. Від ворогів (хижака чи мисливця) він рятується втечею. Крок страуса під час бігу сягає 4 м, а швидкість до70 км за годину. При близькому зіткненні з ворогом страус захищається ногами, завдаючи серйозно поранено. Загін дрохви. Дрохва - один із найбільш великих і рідкісних птахів. Маса її сягає 16 кг.Дрофи селяться в степах. Завдяки хорошому зору вони вже видали помічають небезпеку, і летять або втікають у своїх потужних ногах. Іноді дрохвазатаивается серед вигорілої сонцем їхні тоді стає геть непомітної завдяки протекційною забарвленні оперення.Дрофи - всеїдні птахи: вони поїдають листя, насіння і пагони рослин, і навіть жуків, сарану, ящірок, дрібних мишоподібних гризунів.Птенци харчуються переважно комахами. Що стосується небезпеки самка прикидається пораненій і відвертає увагу ворога від пташенят, відбігаючи убік й волочачи крила.Пташенята у своїй затаюються землі.



Розділ 3. Роль птахів у природі та їхнє практичне значення для людини

3.1 Роль птахів у природі та їх практичне значення для людини

Птахи - прекрасні. Тільки вони щороку мігрують з далекої півночі на далекий південь і повертаються назад. Вони найбільш солодкоголосі. Тільки вони можуть розмовляти людською мовою і наслідувати голоси інших тварин. А ще вони - телепати і віщуни, здатні передбачати майбутнє. До речі, голуб - християнський символ Святого Духа .

Птахи відіграють важливу роль у природі та житті людини. В природних умовах, наприклад, існують складні взаємозв'язки між птахами й рослинами, з одного боку, та між птахами й іншими тваринами -- з іншого. Птахи відіграють значну роль у поширенні насіння рослин. Окремі види птахів (нектарники, колібрі та ін.), живлячись нектаром рослин або відвідуючи квітки для лову комах у них, сприяють перехресному запиленню квіток. Між птахами та іншими видами тварин у природі існують ще складніші взаємозв'язки. Одні види птахів (хижі) живляться іншими видами, сприяючи добору.

У птахів спостерігаються різні види співжиття, коли дрібніші види птахів поселяються в колоніях більших птахів (шпаки селяться разом з граками, а граки -- разом з чаплями). В таких випадках сильніші птахи прикривають слабкіших. Постійна присутність ластівок (а іноді шпаків і галок) біля табунів свійських і диких тварин на пасовищі пов'язана з тим, що великі ссавці принаджують багатьох комах, яких птахи ловлять у польоті.

Комахоїдні птахи, як правило, корисні для рослин, оскільки живляться личинками різних комах, що завдають рослинам великої шкоди. Особливо значну кількість комах поїдають горобцеподібні, приносячи величезну користь сільському й лісовому господарству. Наприклад, ластівка впродовж літа знищує близько 1 млн комах, а синиця за рік -- близько 6,5 млн яєць шкідливих комах. Проте є птахи (осоїди), що живляться корисними для рослин комахамизапилювачами (бджолами, джмелями), обламують гілки для будування гнізда (граки), продовбують кору й деревину (дятли), а також є природними резервуарами збудників хвороб людини.

У житті людини птахи мають велике значення, що виявляється у величезній ролі свійських птахів у сільському господарстві та птахів взагалі у знищенні шкідників сільського господарства. Птахи також становлять значну промислову і естетичну цінність.

Завдяки деяким особливостям нервової системи птахів у них розвинулися певні властивості "яснобачення", яке наука ще не змогла достатньою мірою пояснити. На цьому реальному грунті ще в далеку давнину виник культ птахів, які здатні "передбачати майбутнє". Цей культ підсилювався такими фактами, що птах народжується з яйця, яке вважалося початком усього сущого; він піднімається вгору, а отже, ближче до Бога та ін.

Обожнювання птаха відбулося у давньоєгипетській релігії, де сокіл означав священний символ Сонця. Йому присвячувалися храми. Вбивство сокола вважалося важким гріхом.

У Давній Греції розвинулась орнітомантія - ворожіння за допомогою птахів. Ворожили за криком, польотом, посадкою, поведінкою та нутрощами домашніх і диких птахів. У цій країні такому ворожінню надавалося велике суспільне значення. В Україні була відома народна орнітомантія у вигляді ворожіння "на курку" та "півня": як вони дзьобають зерно, коли і як співають, якого кольору курка потрапить в курнику вночі в руки та ін. Ознакою великого нещастя вважалося, якщо курка зненацька заспіває півнем.

У давніх слов'ян символом сили був сокіл. В їхній міфологи він перебував на верхівці світового дерева. Полювання з ним - атрибут княжого двору, знаті. Сокіл у фольклорі протиставляється вороні, як втіленню злих, темних сил: "Де соколи літають, там ворону не пускають". У пізнішому українському фольклорі сокіл символізує козацьку силу й честь. Християни особливого значення надають голубу, який символізує моральну чистоту і є втіленням Святого Духа. І в наш час птахи дивують своєю "далекоглядністю". Ось один цікавий факт. Автор цих рядків колись працював на залізниці. А в нашій квартирі жила папужка. Одного разу вона ніби сказилася: безупинно літає у клітці, б'ється грудьми та крильцями об залізні прути, несамовито кричить . Моя мама спочатку подумала, що пташку налякав кіт, але його і близько не було в той час. І вона сказала: "Це з моїм сином трапилася біда. Деякі тварини, і особливо птахи, відчувають це". І справді, наступного дня прийшла телеграма з далекого Казахстану, де я перебував у той час. В ній повідомлялося про лихо, яке мене там спіткало . До речі, ні до цього, ні після пташка себе так не поводила. Подібних фактів відомо чимало. Велика різноманітність антропогенних факторів іїх дія, зводиться головним чином до впливу їх на птахів та території, де вони живуть. Тому, дуже важливо охороняти не лише самих птахів, але й місця їх проживання. Роль заповідників і зоопарків у збереженні рідкісних видів птахів. Враховуючи величезну користь, яку приносять птахи, людина всіляко прагне їх оберігати. Особливо важливу роль в охороні птахів відіграють заповідники і зоопарки. Для охорони птахів у природі велике значення має не лише збереження дорослих птахів, а й охорона їхніх гнізд. У фауні України є багато рідкісних птахів, занесених до Червоної книги, серед них: пелікан, лелека, беркут, могильник, орел степовий, скопа, дрохва та ін. Основна причина, через яку їм загрожує вимирання, -- зникнення необхідних для їх існування біотопів. Загрожує загибель і журавлю сірому, журавлю степовому та іншим мешканцям степів. Тому прийняті в нашій країні закони про охорону тваринного світу мають велике значення для збереження птахів та інших тварин.

Приваблювання птахів. Учені вже давно довели, що потрібно не лише вивчати користь, яку приносять, або шкоду, якої завдають птахи, а й прагнути підсилювати їх корисну діяльність. Приваблювання птахів на поля, у сади, парки, ліси дає позитивні результати і підвищує врожайність різних культур та продуктивність лісів. Наприклад, приваблювання шпаків на бурякові поля сприяє очищенню їх від довгоносиків. Ще в минулому столітті в Бердянському лісництві був нагромаджений досвід приваблювання шпаків розвішуванням штучних місць для гніздування з метою знищення ільмового ногохвоста. Цей захід коштував лісництву в 20 разів дешевше, ніж оплачування робітників для тієї ж мети. Відомі й інші численні приклади, коли різні види птахів рятували ліси або врожай від знищення (строкаті мухоловки ліквідовували осередки соснового п'ядуна, а граки -- осередки шовкопряда, чайки рятували від метелика лучного врожай бавовнику тощо). У зв'язку з тим що птахам дуже часто не вистачає місць для гніздування, слід восени, взимку і навесні розвішувати в лісах, парках, садах і на городах шпаківні, синичники, дуплянки і т. п. Добрі результати дає висаджування кущів, які є схованкою для гнізд. Велике значення для приваблювання й вберігання птахів від загибелі в зимовий період має підгодовування їх не лише в сільській місцевості, а й у містах. Для цього слід влаштовувати в парках, садах і на балконах годівниці.

Птахівництво -- дуже важлива галузь тваринництва, що дає багато високоякісної продукції свійської птиці. Свійськими називають птахів, яких людина приручила і успішно розводить у свійському стані для отримання м'яса, яєць, пуху і пір'я. У нашій країні розводять курей, гусей, індиків, цесарок, фазанів, качок тощо. Найбільше значення мають кури, гуси і качки. Несучі породи курей (російська біла, леггорн, орловські) дають 200--300 яєць за рік. Кури м'ясо-яєчної породи (загорська, первомайська, московська) дають і м'ясо, і яйця. М'ясні породи (плімутрок) розводять заради м'яса. На качиних фермах розводять качок московської, української, пекінської та інших порід. Особливо вигідно розводити качок на ставках, де вирощують коропів: послід качок удобрює водойму, завдяки чому посилено розмножуються різні безхребетні тварини -- чудовий корм для риби. Як уже зазначалося, птахи є для людини надзвичайно корисними хребетними. Проте з кожним роком все більше видів птахів зменшується за чисельністю, поширенням, багато які стають рідкісними або зовсім зникають на великих територіях (на сьогодні повністю зникло близько 200 видів). Для того, щоб запобігти зникненню птахів, їх треба охороняти. Мало занести той чи інший вид на сторінки Червоної книги, прийняти закон про охорону тварин або певних видів птахів - треба вивчати птахів, знати їхні потреби щодо навколишнього середовища.

В Україні особлива увага приділяється охороні видів птахів, яких занесено до Червоної книги України. Заради збереження багатьох рідкісних і зникаючих видів створюються природні заповідники, заказники (напр., Чорноморський заповідник, заповідник «Лебедині острови», Липовецький орнітологічний заказник, що на Черкащині). Рідкісних птахів розводять у вольєрах і випускають потім на волю, у природні для них умови життя (напр., так розводять деяких хижих птахів в Одеському зоопарку). Багато робиться і для збереження звичного середовища їхнього проживання (напр., ліси, озера, болота, степи). Людина допомагає птахам, розвішуючи штучні домівки, лаштуючи спеціальні платформи для пташиних гнізд. Важливо також підгодовувати пернатих у скрутні часи, як-от узимку. Більшість птахів є перелітними. Тому важливо розвивати міжнародне співробітництво, щоб гніздових птахів України однаково добре охороняли в усіх країнах, де вони зимують і куди перелітають.

З метою охорони птахів встановлюють суворо обмежені терміни полювання, зокрема забороняється полювати на птахів під час їхнього розмноження. Охороняють птахів в Україні, як і в інших країнах, не тільки державні установи, а й громадські організації. Серед таких громадських організацій найбільшою є Товариство охорони та вивчення птахів України (при кафедрі зоології Національного університету ім. Т.Шевченка; поштова адреса Товариства - м. Київ - 187, а/с 161), яке охоче співпрацює з широкими верствами населення. Одним із найбільш поширених видів охорони, який використовується у багатьох країнах світу є - прийняття законодавчих актів по охороні птахів. Ці акти можуть передбачати повну охорону видів, або охорону птахів у певні їх періоди життя (наприкдад: міграції). Саме таким важливим законодавчим актом стала Боннська конвенція 1979 року "Про збереження мігруючих видів диких тварин", ратифікована Україною у 1998 році. Іншим видом охорони тварин і зокрема птахів є складання у державі національної Червоної книги. 56 видів птахів занесені в Червону Книгу України. Особливо цінним і практичним видом охорони птахів виступає робота по створенню заповідного фонду України, куди входять охоронні території різного рангу: заповідники, національні природні парки, заказники і пам'ятки природи.

Одним із таких об'єктів виступає орнітологічний заказник "Чолгинський", головною метою створення якого була охорона масових скупчень птахів у період міграції. Саме тут за літньо-осінній період пролітають близько 55 - 75 тисяч птахів, які знаходять тут корм та місця придатні для ночівлі. Тому, починаючи з 1995 року на території заказника орнітологи Західного відділення Українського орнітологічного товариства, члени Українського товариства охорони птахів та інспектори Управління екологічної безпеки у Львівській області ведуть постійний нагляд за птахами та їх міграційними скупченнями, проводять дослідження пролітних шляхів та орієнтації птахів.

3.2 Охорона птахів

Як уже зазначалося, птахи є для людини надзвичай-но корисними хребетними. Проте з кожним роком все більше видів пта-хів зменшується за чисельністю, поширенням, багато які стають рідкіс-ними або зовсім зникають на великих територіях (на сьогодні повністю зникло близько 200 видів). Для того, щоб запобігти зникненню птахів, їх треба охороняти. Мало занести той чи інший вид на сторінки Червоної книги, прийняти закон про охорону тварин або певних видів птахів - тре-ба вивчати птахів, знати їхні потреби щодо навколишнього середовища.

В Україні особлива увага приділяється охороні видів птахів, яких зане-сено до Червоної книги України. Заради збереження багатьох рідкісних і зникаючих видів створюються природні заповідники, заказники (напр., Чорноморський заповідник, заповідник «Лебедині острови», Липовецький орнітологічний заказник, що на Черкащині). Рідкісних птахів розводять у вольєрах і випускають потім на волю, у природні для них умови життя (напр., так розводять деяких хижих птахів в Одеському зоопарку). Багато робиться і для збереження звичного середовища їхньо-го проживання (напр., ліси, озера, болота, степи). Людина допомагає пта-хам, розвішуючи штучні домівки, лаштуючи спеціальні платформи для пташиних гнізд. Важливо також підгодовувати пернатих у скрутні часи, як-от узимку.

Більшість птахів є перелітними. Тому важливо розвивати міжнародне співробітництво, щоб гніздових птахів України однаково добре охороняли в усіх країнах, де вони зимують і куди перелітають.

З метою охорони птахів встановлюють суворо обмежені терміни по-лювання, зокрема забороняється полювати на птахів під час їхнього роз-множення.

Охороняють птахів в Україні, як і в інших країнах, не тільки державні установи, а й громадські організації. Серед таких громадських організацій найбільшою є Товариство охорони та вивчення птахів України (при ка-федрі зоології Національного університету ім. Т.Шевченка; поштова адреса Товариства - м. Київ - 187, а/с 161), яке охоче співпрацює з широкими верствами населення.

Особливості органів кровообігу системи травлення птахів.

Травна система птахів починається дзьобом. Дзьоби у різ-них видів птахів розрізняються за формою та розмірами, їхня форма свід-чить про характер живлення птахів. Зубів у них немає, тому подрібню-вати їжу вони можуть дзьобом. Хижі птахи, наприклад, своїм гачкоподібним дзьобом розривають здобич на дрібні шматки, які проковтують. Більшість птахів проковтує свою їжу цілою.

У ротовій порожнині міститься язик, до неї відкриваються протоки слинних залоз. Наприклад, дятел за допомогою свого язика, що досить далеко висувається і має гострий твердий кінець, дістає комах та їхніх личинок із довгих ходів, які вони роблять у деревині. Слина не тільки змо-чує їжу і сприяє її проходженню до стравоходу, але й бере участь у трав-ленні, оскільки містить деякі травні ферменти.

Змочена слиною їжа з ротової порожнини переходить до стравоходу. У ньому є характерне для птахів розширення - воло. У волі їжа деякий час затримується і розмочується. Це важливо для тих птахів, які спожи-вають тверді корми (напр., зерно). У голубів у спеціальних залозах вола під час годування пташенят утворюється так зване „пташине молоко” - піниста білкова маса. Саме нею птахи годують своїх пташенят. Багато птахів (напр., мартини, баклани, пелікани) у своєму волі переносить їжу з місць годівлі до свого гнізда пташенятам. Із вола їжа потрапляє по нижній частині стравоходу до шлунка.

Шлунок птахів складається з двох відділів. Спочатку їжа надходить до залозистого шлунка. У ньому до їжі додається шлунковий сік, який забезпечує подальше її перетравлення. Із залозистого шлунка їжа потрап-ляє до м'язового шлунка. Він має товсті м'язові стінки, а його поверхня вкрита зроговілою шорсткою плівкою. Завдяки скороченню м'язів стінок шлунка, його шорсткому внутрішньому покриттю та камінцям, які проков-тують птахи, їжа, змочена травним соком, перетирається до кашоподібного стану.

3.3 Птахівництво

Птахівнимцтво -- галузь сільськогосподарського виробництва, основним завданням якої є розведення, вирощування, утримання, годівля птиці, застосування механізації, автоматизації, проведення ветеринарної профілактики з метою одержання продукції птахівництва. Птахівництво є найбільш скороспілою галуззю тваринництва, яка при порівняно незначних затратах праці й кормів дає за короткий час високоякісну продукцію (доросла птиця, молодняк птиці, інкубаційні та харчові яйця, продукти забою та переробки, пух та пір'я тощо),послід, що широко використовується не тільки в харчовій промисловості, а й у парфумерній, мікробіологічній промисловості та медицині.



Висновки

Птахи -- високоорганізовані хребетні тварини. Здатність до тривалого польоту,теплокровность інші особливості життєдіяльності дали можливість широко розселитися на Землі. Життя птахів пов'язані з луками, полями, болотами, берегами водойм, відкритими ділянками води. Однак велика частина їхніх видів -- мешканці лісу. У кронах дерев і чагарників звичайні синиці,корольки,клести, на стовбурах дерев -- дятли,поползни,пищухи, землі -- тетерева, рябчики, глухарі. За кількістю видів клас птахів найбільший серед наземних хребетних (близько 9 тис. видів).

Значення птахів у природі й життя. Птахи стримують збільшення кількості комах -- шкідників рослин, переносників збудників захворювань тварин і людини, дрібних гризунів. Чимало їх знищують насіння бур'янистих рослин, сприяють поширенню насіння горобини, кедровою сосни, жолудів дуба та інших. Вони і відкладені ними яйця входить у ланцюг харчування багатьох звірів, деяких плазунів.

Людині великий інтерес викликають качки, гуси, бекаси, дупели, перепели, фазани як об'єкти спортивної полювання, рябчики, тетерева, глухарі та інших птахи як об'єкти промислу.

Охорона птахів. З метою збереження чисельності птахів нашій країні встановлено суворо визначені терміни полювання, заборонена видобуток птахів під час їхньої розмноження і линьки. Місця, де водяться рідкісні птахи, стали заповідними. Останніми роками особливу увагу приділяють охороні таких рідкісних птахів, як дрохва,стрепет, білий журавель, орлан-білохвіст.

Виявляти піклування про птахів має кожна людина. Найдоступніші способи турботи -- виготовлення і розвішування штучних гніздівель (>дуплянок,щелянок,синичников), посадка навколо садів живих огорож з колючих чагарників, у яких гніздяться різні комахоїдні птахи, підгодівля птахів в зимовий період.

Види домашніх птахів. Людина тримає в дома мало видів птахів. Але насамперед із з метою отримання м'яса, яєць, пір'їн і пуху. Найбільше значення у господарстві людини мають кури, качки, гуси, індички, цесарки. На першому місці серед домашніх птахів займають кури. Вона має ніжне смачне м'ясо, несуть багато яєць, їх можна утримувати на обмежену територію.

У роботі з дошкільниками, птахи є одним з найцікавіших об'єктів спостережень. Організація практичної діяльності, пов'язаної з підгодовуванням птахів у зимовий час, є важливим засобом виховання бережливого і любовного ставлення до братів наших менших. Розгляд птахів починаємо з тих рядів, які найчастіше можуть зустрітися під час проведення навчально-виховної роботи з дітьми. Навесні цікаво спостерігати за гніздуванням граків. Вони оселяються колоніями, використовуючи старі гнізда, які щороку ремонтують. Пташенят вигодовують різними комахами, в основному шкідливими. Граки - всеїдні птахи, інколи вони клюють зерно, городні культури, проте їхньою основною їжею є комахи, мишовидні гризуни. Користь, яку приносять граки, значно більша, ніж шкода, отже, слід виховувати у дітей правильне ставлення до цього корисного птаха.



Списки використаних джерел

1. Біологія: Навч. посіб. / А. О. Слюсарєв, О. В. Самсонов, В.М.Мухін та ін.; За ред. та пер. з рос. В. О. Мотузного. -- 3тє вид., випр. і допов. -- К.: Вища шк., 2002. -- 622 с.: іл.

2. Основи зоології / За ред. Верємєєва С.І. - К., 2000.

3. Змановський Ю.Ф. Виховуємо дітей здоровими [Текст]/ Ю.Ф.Змановський. - М: Медицина, 1989. -128с.

Размещено на Allbest.ru

...