Урбанофлора Миколаєва

Размещено на http://www.allbest.ru/

НІКІТСЬКИЙ БОТАНІЧНИЙ САД - НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

УКРАЇНСЬКА АКДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

УДК 582. 998 ( 477. 72 )

УРБАНОФЛОРА МИКОЛАЄВА

03.00.05 - ботаніка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

МЕЛЬНИК Руслана Петрівна

Ялта - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Херсонському державному педагогічному університеті Міністерства освіти і науки.

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор

Бойко Михайло Федосійович,

Херсонський державний педагогічний університет,

завідувач кафедри ботаніки.

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, старший науковий

співробітник Корженевський Владислав В'ячеславович,

Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр УААН,

завідувач відділу флори і рослинності;

кандидат біологічних наук, доцент

Котов Сергій Федорович,

Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського,

Міністерство освіти і науки України, завідувач кафедри ботаніки.

Провідна установа: Київський національний університет ім. Тараса Шевченка,

Міністерство освіти і науки України, кафедра ботаніки.

Захист дисертації відбудеться “12” грудня 2001 р. о “13.00” годині

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 53.369.01 у Нікітському ботанічному саду -Національному науковому центрі УААН, за адресою: 98648, Автономна Республіка Крим, Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр УААН, м. Ялта, Україна.

Факс: (0654) 33-53-86,

E-mail: nbs1812@ukr.net

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці НБС-ННЦ УААН за адресою: 98648, Автономна Республіка Крим, Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр УААН, м. Ялта, Україна.

Автореферат розісланий “5” листопада 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Садогурський С.Ю.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Подальше викоpистання pослинних pесуpсiв потpебує детального і всебiчного вивчення та аналiзу piзних флоp в межах окpемих pегiонiв. Одним iз головних компонентiв, який вiдiгpає важливу pоль у фоpмуваннi pегiональної флоpи, є уpбанофлоpа. Будь-яка флоpа - це динамiчна система пiдпоpядкованих флоp, що знаходяться весь час в pозвитку. Тому для детального вивчення уpбанофлоpи необхiдний аналiз її елементiв, який дозволяє бiльш повно встановити її видовий склад, виявити шляхи формування, дати оцiнку сучасного стану, pозкpити головнi тенденцiї змiн у майбутньому. Цiй пpоблемi пpисвяченi численні пpацi ботанiкiв piзних кpаїн свiту (Ильминских,1986; Чичев, Игнатьева,1987; Игнатов и дp.,1990; Kornas, 1977 та інші). Але в Укpаїнi тiльки нещодавно почали вивчати флоpу мiст: Києва ( Котов, 1977; Мосякiн, 1989), Львова ( Соломаха, Кучеpявий та iн., 1991), Одеси ( Васильева-Hемеpцалова, 1996; Коваленко, Петpик, 1992), Хаpкова (Рябоконь, 1996), Херсона (Мойсієнко, 1999), а також міст південного сходу Укpаїни ( Буpда,1991).

Розташування міста на півдні степової зони України, близькість моpя, piчкові системи Південного Бугу і Iнгулу зумовили iснування багатої та piзноманiтної флоpи в Миколаєвi. Разом з тим мiсто має pозвинену пpомисловiсть, шиpокі тpанспоpтні зв'язки, зокpема моpську поpтову базу, яка пов'язана з багатьма кpаїнами piзних континентiв. Зв'язки з iншими pегiонами спpияють iнтенсивному заносу адвентивних видiв та поповненню ними мiсцевої флоpи. Все це сфоpмувало сучасний антpопогенний ландшафт мiста Миколаєва з його невiд'ємним компонентом - уpбанофлоpою.

До початку наших досліджень данi пpо флоpу Миколаєва були фpагментаpними (Пачоський, 1889; Федосеев, 1898; Погорельський, 1904; Яната, 1909; Крижевський, 1909; Дойч, 1909; Опперманн, 1930), цiлiсний аналiз флоpи судинних рослин міста за всю історію його існування не проводився, тому вивчення урбанофлори Миколаєва є актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота тісно пов'язана з тематикою наукової роботи кафедри ботаніки Херсонського державного педагогічного університету “Морфолого-біологічне вивчення рослин в зв'язку з їх подальшим використанням та інтродукцією.” (№ держреєстрації РК 0198U007532).

Мета і задачі дослідження. Метою нашої pоботи було критично вивчити флору судинних рослин міста Миколаєва та здійснити її всебічний аналіз. Для досягнення мети були визначені такi задачі:

-пpовести iнвентаpизацiю видового складу флоpи м. Миколаєва;

-виявити особливості урбанофлори шляхом проведення систематичного, геогpафiчного, біоморфологічного та екологiчного аналізів;

-здійснити аналiз адвентивної фpакцiї уpбанофлоpи Миколаєва;

-вивчити екотопологічну диференціацію урбанофлори;

-дати господарську оцінку урбанофлори;

-дослідити флоросозологічні особливості урбанізованого середовища.

Об'єкт дослідження - флоpа міст півдня України.

Предмет дослідження - структура урбанофлори Миколаєва.

Методи дослідження. Урбанофлору досліджували маршрутно- рекогносцировочним методом.

Для вивчення видової різноманітності флори застосовувався класичний морфолого-еколого-географічний метод. Дослідження флороекотопологічної структури базувалось на складанні для кожного флороекотопологічного комплексу флористичного списку, в якому відмічались активність виду та фенофаза. Ступінь флористичної подібності та відмінності екофітонів визначався на основі порівняння спектрів екофітонів за допомогою коефіцієнта флористичної дискримінації Стугрена-Радулеску.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлено видовий склад судинних рослин міста Миколаєва та складено анотований конспект флори, який включає 909 видів судинних рослин. Серед них 224 види виявились новими для території дослідження. Вперше здійснено аналіз урбанофлори Миколаєва в різноманітних аспектах (систематичному, географічному, біоморфологічному, екологічному). Досліджено екотопологічну диференціацію урбанофлори. Проведено аналіз адвентивної фракції урбанофлори за первинними ареалами, часом і способом заносу та ступенем натуралізації. Висвітлені питання охорони рідкісних та зникаючих видів.

Практичне значення одержаних результатів. Виявлено місцезнаходження чотирьох злісних карантинних бур'янів: Ambrosia artemisiіfolia, Acroptilon repens, Cenchrus longispinus, Cuscuta campestris, про що проінформовано Службу державного карантину України в Миколаївській області.

На підставі поглиблених досліджень урбанофлори вивчено стан популяцій рідкісних видів рослин та підготовлено наукові обгрунтування необхідності створення об'єктів природно-заповідного фонду - ботанічного заказника місцевого значення “Соляни” і пам'ятки природи - “Ковила Лессінга”, що знаходиться на території пам'ятника архітектури - міській метеостанції. Відповідні матеріали направлені нами до Держуправління Міністерства екології та природних ресурсів України в Миколаївській області.

Розпочато реінтродукцію ендемічних та рідкісних видів рослин Betula borysthenica, Crocus reticulatus, Pulsatilla nigricans.

Дана господарська оцінка спонтанної флори міста Миколаєва.

Результати дисертаційної роботи включено в лекційні та практичні курси “Ботаніка”, “Фізіологія рослин”, “Основи флористики та геоботаніки” Херсонського педагогічного університету та “Загальна екологія” Миколаївського державного педагогічного університету.

Отримані результати можуть бути використані при написанні конспектів флор та визначників.

Дані, отримані здобувачем, можна використовувати у процесі оптимізації стану довкілля в м. Миколаєві.

Особистий внесок здобувача. Дослідження урбанофлори Миколаєва виконані автором самостійно. Зібрано близько 2,0 тис. гербарних зразків, зроблено поглиблений аналіз літератури, проведено камеральну критико-таксономічну обробку власних гербарних зборів, створено конспект судинних рослин урбанофлори Миколаєва. Проведено систематичний, географічний, біоморфологічний та екологічний аналізи урбанофлори та аналіз адвентивної фракції. Встановлена флороекотопологічна диференціація досліджуваної території, виявлені угруповання рідкісних та зникаючих видів рослин, запропоновані заходи їх охорони, а також виявлено характер трансформації зональної флори в результаті урбанізації. Результати досліджень відображені в публікаціях та дисертації.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації були представлені на:

науково-методичних семінарах, засіданнях кафедри ботаніки Херсонського державного педагогічного університету (Херсон, 1995-2001);

щорічних конференціях Херсонського відділення Українського ботанічного товариства (1996-2001);

засіданні кафедри ботаніки Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова (Одеса, 2001);

Х з`їзді Українського ботанічного товариства (Полтава, 1997);

конференціях “Актуальні питання ботаніки та екології” (Одеса, 1997; Херсон, 1998; Чернігів, 2000);

конференції “Промислова ботаніка: стан та перспективи розвитку” (Донецьк, 1998);

міжнародній конференції “ІІI-і наукові читання пам`яті Й.К. Пачоського” (Херсон, 1999);

міжнародному симпозіумі “Степи Северной Евразии: стратегия сохранения природного разнообразия и степного природопользования в XXI веке” (Оренбург, 2000);

українсько-американській нараді “ New Approaches to Understanding the Ecology of Urban Plant Communities” (Київ, 2000).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 14 наукових праць, серед яких 8 статей і 6 тез доповідей.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, восьми розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 372 сторінки машинописного тексту, в тому числі 133 сторінки основного тексту. Робота включає 9 рисунків, 23 таблиці, 4 додатки (216 сторінок). Бібліографія роботи налічує 257 найменувань літературних джерел, з яких 38 - іноземними мовами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

РОЗДІЛ 1. ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ, РОЗВИТКУ ТА СОЦІАЛЬНО-

ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА м. МИКОЛАЄВА

Миколаїв - місто обласного підпорядкування, адмістративний, промисловий та культурний центр півдня України. Він розташований на півострові, що омивається водами Південного Бугу та Інгулу. Його територія має площу 120 км². Населення (станом на 1.01.1999 р.) - 507,9 тис. чоловік. На основі літературних джерел подано соціально-економічну (історію виникнення та розвитку міста, сучасний соціально-економічний стан) характеристику території міста.

РОЗДІЛ 2. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РАЙОНУ ДОСЛІДЖЕНЬ

Місто Миколаїв розташоване в Степовій зоні півдня України. Згідно з фізико-географічним районуванням України (1968) територія міста розміщена на межі двох фізико-географічних областей - Бузько-Дніпровської та Дністровсько-Бузької степових областей Причорноморської південностепової провінції. Характеристика географічного положення, геологічної будови, рельєфу, клімату, грунтового покриву, гідрографії, а також дані про трансформацію природних умов внаслідок урбанізації подана на основі літературних джерел.

РОЗДІЛ 3. КОРОТКИЙ НАРИС ІСТОРІЇ БОТАНІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

УРБАНОФЛОРИ МИКОЛАЄВА

Літературні дані про флору міста Миколаєва дуже обмежені і відносяться до кінця минулого століття. У вивченні флори міста ми виділяємо чотири періоди, як за роками досліджень, так і за характером вивченості. Перший період - 1881 - 1904 рр. Матеріали про флору міста знаходимо в роботі Е. Ліндеманна (1881-1882). Безпосередньо дослідження флори м. Миколаєва були проведені Й.К. Пачоським (1884-1885, 1889), який зібрав 200 видів рослин. Значний внесок у вивчення флори міста зробив С.К. Федосєєв (1898). Він склав флористичний список рослин околиць Миколаєва в якому наводить 706 видів, з яких 656 - відмічені ним та 50 видів рослин наводиться за Й.К. Пачоським. Другий період - 1904 - 1934 рр. На початку ХХ століття флору м. Миколаєва вивчав М.Ф. Погорельський(1904), який зібрав гербарій, що налічував 700 видів рослин, а також П.В. Крижевський та А.С. Дойч(1909). В цей час дослідженням флори околиць Миколаєва займався П.С. Шестериков (1909), він наводить 316 видів рослин, з яких 93 - наводяться вперше. На цей період дані про флору Миколаєва узагальнив О.А. Яната (1909), який в 146 екскурсіях зібрав 767 видів рослин, із них 101 вид - новий для околиць міста. Звертається увага на вивчення окремих груп флори міста. П.А. Опперманн (1930) досліджував родину Poaceae флори м. Миколаєва. М.І. Котов і В.Г. Танфільєв (1934) вивчали флору окремих районів міста. Третій період (фрагментарний) - 1934-1995 рр. В останні десятиріччя фрагментарні дані про флористичні знахідки в Миколаєві знаходимо в роботах та гербарних зборах Д.М. Доброчаєвої (1947), О.М. Деркача (1990) і Л.І. Крицької (1987). Четвертий період (сучасний) - поглиблене дослідження урбанофлори Миколаєва проводилось автором. Складений анотований конспект урбанофлори, проведено структурний та флороекотопологічний аналізи, а також аналіз її адвентивної фракції, дана господарська оцінка.

Таким чином цікава та своєрідна флора м. Миколаєва в останні 90 років недостатньо вивчалась, тому детальні системні дослідження флори м. Миколаєва проводились автором на протязі 1995-2000 рр.

РОЗДІЛ 4. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Основу роботи становлять результати польових досліджень, проведених автором протягом 1995-2000 рр. на території м. Миколаєва. Зібрано близько 2,0 тис. гербарних зразків, які зберігаються в гербарії Херсонського державного педагогічного університету (KHER).

При визначенні таксономічної належності видів рослин використані матеріали наукових гербаріїв KW, KHER, KHEM, MKM, дані літературних джерел.

Для вивчення видової різноманітності флори був використаний класичний морфолого-еколого-географічний метод. Біоморфологічна структура флори визначалась за лінійною системою життєвих форм В.М. Голубєва (1968,1972). Розподіл видів урбанофлори за хорологічними особливостями проводився на основі підходів Г. Мойзеля, Є. Єгера (1965). Порівняльний аналіз флорокомплексів проведено за допомогою коефіцієнта рангової кореляції Стугрена-Радулеску. Для оцінки ступеня антропогенної трансформації урбанофлори використано 8 індексів: синантропізації, апофітизації, антропофітизації (адвентизації), археофітизації, кенофітизації та нестабільності флори в розумінні Б. Яцковяка (1977).

Анотований конспект флори приведений відповідно до видання “Vascular plants of Ukraine: a nomenclatural checklist” С. Мосякіна та М. Федорончука (1999).

РОЗДІЛ 5. СТРУКТУРНИЙ АНАЛІЗ УРБАНОФЛОРИ МИКОЛАЄВА

5.1 Флористичне багатство, різноманітність та систематична структура

Спонтанна флора міста Миколаєва налічує 909 видів судинних рослин. За кількістю видів вона майже однакова з урбанофлорами інших міст Причорномор'я - Маріуполя ( 915 видів; Бурда, 1997), Херсона (964 види; Мойсієнко, 1999). Аномально високе флористичне багатство є характерною рисою урбанофлор, зокрема і дослідженої.

909 видів урбанофлори належать до 441 роду, 100 родин, 57 порядків та 4 відділів. Пропорція урбанофлори становить 1 : 4,4 : 9,1. Родовий коефіцієнт складає 2,1. Панівну роль відіграє Magnoliophyta (99,7%), незначну частину становлять судинні спорові та голонасінні (0,3%). Характерною особливістю урбанофлори є відсутність у ній представників відділу Lycopodiophyta. Серед Magnoliophyta на Liliopsida припадає 19,7%, на Magnoliopsida - 80,3%, що складає пропорцію 1 : 4,1.

У вивченій флорі домінують небагато родин, що притаманно флорі України (Шеляг-Сосонко, Дідух, 1975) і флорі Голарктики в цілому. В десяти провідних родинах сконцентровано 59,6 % загальної кількості видів. В дослідженій урбанофлорі переважають родини Asteraceae (14,3%), Poaceae (9,4%), Brassicaceae (6,1%), Fabaceae (6,0%), Lameaceae ( 4,8%), Caryophylaceae (4,5%), Chenopodiaceae (4,0%), Apiaceae (3,6%), Rosaceae (3,4%), Scrophulareaceae (3,4%). Особливістю урбанофлори є високе положення родин, які панують в давньосередземноморських флорах. Однак при загальній схожості структура родинного спектра має ряд особливостей. Високе положення Poaceae та Cyperaceae (3,2%; 11 місце) не характерно для зональних флор та зумовлюють бореальні риси урбанофлори. Третє місце Brassicaceae та входження в першу десятку Chenopodiaceae є проявом зміщення родинного спектра внаслідок урбанізації та зближує досліджену флору з синантропними.

В десяти провідних родах міститься 11,6% видів від загальної кількості, а в 15-ти - 15,7%. Найбільш поліморфними родами є: Carex 17 видів (1,9%) та Veronica 14 видів (1,5%). По 10 видів (1,1%) містять роди Chenopodium, Potentilla, Rumex, по 9 (0,9%) - Allium, Astragalus, Rosa, Vicia. Наступні 10 -13 місця у родовому спектрі займають роди, які мають по 8 видів (0,8%): Amaranthus, Euphorbia, Galium, Trifolium. Характерною рисою спектра родів є гетерогенність останнього, до його складу рівною мірою входять середземноморські, бореальні та синантропні роди.

5.2 Географічний аналіз урбанофлори

В основу географічного аналізу покладено класифікацію типів ареалів за просторовою тривимірною системою координат, розроблену Г. Мойзелем зі співавторами для флори Середньої Європи (1965). Як вихідний матеріал, використані ареалогічні формули (діагнози) видів. На їх основі складені спектри хорологічних груп видів, що відображають фітогеографічну структуру урбанофлори Миколаєва (рис.1).

Розподіл видів урбанофлори за зональними характеристиками ареалів дозволив виділити 7 типів ареалів. Досить значна участь видів із субмеридіональними (21,0%), температно-субмеридіональними (15,9%), борео-субмеридіональними (14,6%), борео-меридіональними (13,4%) ареалами. Переважання видів з меридіональними ареалами свідчить про зв'язки дослідженої флори з давньосередземноморськими флористичними центрами.

Класифікація видів за регіональним поширенням дозволила виділити 10 типів ареалів. Серед них переважають види з давньосередземноморським (23,3%), європейським (14,7%) та

циркумполярним (14,5%) типами ареалу. Дещо меншою є участь видів з євразійським (12,3%) та причорноморським (10,5%) ареалами. Найменша кількість видів з євросибірським ареалом (3,2%).

Систематизація видів за кліматичними особливостями ареалів виявила 5 типів. Переважають види (46,2%), які тяжіють до регіонів з підвищеним ступенем континентальності клімату. Серед них виділяються евконтинентальний (26,3%) та евриконтинентальний (19,9%) типи ареалу. Майже однаковою кількістю з континентальними представлені індиферентні види (45,3%). Кількість видів, ареали яких пов'язані з океанічністю клімату незначна (8,5%).

5.3 Аналіз біоморфологічної структури урбанофлори

В основу аналізу біоморфологічної структури покладено лінійну систему життєвих форм В.М. Голубєва (1965, 1995), в якій окремі ознаки розглядаються незалежно одна від одної. Як головні нами взяті найбільш загальні, що не залежать від локальних екологічних факторів, біоморфологічні ознаки: основна біоморфа, тривалість великого життєвого циклу, тип будови кореневої системи, надземних і підземних пагонів та характер вегетації.

У дослідженій флорі переважають трав'янисті рослини (92,0%), серед яких домінують полікарпіки (48,3%), однак монокарпіків лише на 42 види менше; решта видів складає 8,0%: дерева - 2,2%, кущі і кущики - 4,3%, напівкущі і напівкущики - 1,5%. Пануючою за типом вегетації в урбанофлорі є група літньозелених рослин (56,0%). Тип будови надземних пагонів корелює з кліматичними та едафічними умовами. Половина видів (50,2%) мають напіврозеткові пагони, дещо менше - безрозеткові (43,6%). Кількість розеткових видів незначна - 56 (6,2%), що є характерним для флор помірної зони Голарктики. В умовах дослідженої території панівне положення займають агіпогеопагонові ( без кореневищної структури) рослини - 42,2%. На другому місці знаходяться вегетативно нерухомі рослини з каудексами - 31,1%, які приурочені до зростання на вапнякових відслоненнях берегів Південного Бугу та Інгулу. Довго- та короткокореневищна структура підземних пагонів властива 12,5% та 10,5% видів відповідно. Бульбоутворюючі та цибулинні види у складі урбанофлори становлять відповідно 0,7% і 2,4% від загальної кількості, більшість з них є ефемероїдами. Незначна кількість туріонних видів ( види, які утворюють зимуючі бруньки під водою; характерно для гідрофітів) - 0,6%. Для урбанофлори характерна значна кількість видів із стрижневим типом кореневої системи (65,7%). Домінування багаторічних трав'янистих рослин, а саме вегетативно-нерухомих видів із каудексами підтверджує зональні риси урбанофлори. Підвищення долі трав'янистих монокарпіків, видів із стрижневим типом кореневої системи та агіпогеопагонових видів є результатом урбанізації флори.

5.4 Екологічний аналіз урбанофлори

5.4.1 Екологічна структура урбанофлори по відношенню до природних факторів.

З метою екологічного аналізу складено спектри відносно таких факторів, як вологість, освітленість, температурний режим, кліматичні особливості. Встановлено, що для урбанофлори характерно домінування ксеромезофітів ( 35,5%), геліофітів (66,4%), мезотермофітів (54,2%) та терофітів (33,4%). Урбанізація призводить до часткової втрати зональних рис, збільшення умброфітності та мезофітизації флори.

5.4.2 Екологічна структура флори по відношенню до урбанізації. Для характеристики екологічної структури флори за стійкістю до урбанізації використано класифікацію Р. Віттіга (1985), назви груп якої модифіковані І.І. Мойсієнко (1999). Усі види урбанофлори розподілено між 5 групами: евурбанофіли, геміурбанофіли, урбанонейтрали, геміурбанофоби, евурбанофоби. Види до них відносили на підставі їх поширення в урбанозоні чи субурбанозоні міста за екотопологічним принципом. Провідне місце в екологічному спектрі по відношенню до урбанізації займають евурбанофоби (34,5%), представництво яких пояснюється збереженням природних та напівприродних флорокомплексів у субурбанозоні міста. Лише на 55 видів менше евурбанофілів (28,5%), які представлені в основному адвентивними рослинами.

5.4.3 Екологічна оцінка трансформації флори в результаті урбанізації. Для характеристики ступеня антропогенної трансформації флори внаслідок урбанізації ми використали ряд індексів, зокрема синантропізації, апофітизації, антропофітизації (адвентизації), археофітизації, кенофітизації, модернізації, нестабільності та порівнювали їх з відповідними для інших міст (табл.1). Для Миколаєва характерно високe значення індексів синантропізації (IS) та апофітизації (IAp, IAps), останні вказують на велику роль процесу апофітизації в синантропізації флори і низьке значення індексів антропофітизації (IAn), кенофітизації (IKen) та модернізації (IM) флори порівняно з іншими містами.

Таблиця 1

Індекси, що характеризують ступінь трансформації флори в результаті

урбанізації в Миколаєві та деяких інших містах

№	Індекс	Миколаїв	Херсон	Маріуполь	Ужгород	Берлін	Краков	Варшава
1.	IS	63,0	64,4	45,1	56,6	-	56,5	66,5
2.	Iap	37,2	36,0	24,2	32,2	-	28,7	32,9
3.	Iaps	50,1	50,3	30,6	42,6	-	39,8	49,5
4.	Ian	25,8	28,4	21,0	24,3	39,9	27,7	33,5
5.	Iarch	8,5	9,0	8,5	-	9,5	9,6	8,6
6.	Iken	17,4	19,4	12,5	-	27,9	18,1	24,8
7.	IM	48,7	68,2	59,4	-	70,0	65,3	73,9
8.	IJ	8,3	11,0	6,7	-	11,0	13,5	18,4

РОЗДІЛ 6. АНАЛІЗ АДВЕНТИВНОЇ ФРАКЦІЇ УРБАНОФЛОРИ МИКОЛАЄВА

6.1 Аналіз розподілу адвентивного елементу урбанофлори за первинними ареалами, часом та способом заносу

Адвентивний елемент урбанофлори Миколаєва налічує 235 видів, які відносяться до 161 роду та 54 родин. Внаслідок інвазії урбанофлора поповнилась 18 родинами, 24 родами та 235 видами, що становить 18,0 % родин, 5,4 % родів та 25,8 % видів від загального числа відповідних таксонів урбанофлори.

При проведенні міграційного аналізу адвентивної фракції урбанофлори ми використали класифікацію адвентивних рослин Я. Корнася (1968), яка модифікована В.В. Протопоповою (1991), але слідом за І.І. Мойсієнко терміни “археофіт” та “кенофіт” нами винесені із класифікації за ступенем натуралізації і розглядаються як мігроелементи флори за Ю.Д. Клеоповим. Цей аналіз включає два підрозділи: аналіз міграції видів з точки зору місця (мігроелемент) та аналіз міграції видів з точки зору часу (мігрохроноелемент). Всі адвентивні види урбанофлори за часом заносу розподілено між трьома адвентивними елементами: архео-, кено- та евкеномігрохроноелемент. Найбільш інтенсивно процес інвазії адвентивних видів відбувався у ХХ столітті, про що свідчить переважання за числом видів евкеномігрохроноелемента (38,0%). Інші два - адвентивні архео- та кеномігрохроноелемент мають приблизно однакову кількість видів ( 32,7 % та 29,3% відповідно).

В результаті аналізу розподілу адвентивного елемента за первинними ареалами виділено 28 ареалогічних груп, які об'єднані нами у 8 адвентивних мігроелементів флори. В основу виділення останніх покладена флорогенетична класифікація В.В. Протопопової (1991), розроблена для адвентивного елемента флори України. Спектр адвентивних мігроелементів дослідженої флори вказує на переважну роль видів давньосередземноморського походження, які відповідно належать до середземноморського, середземноморсько-ірано-туранського та ірано-туранського адвентивних мігроелементів.

Адвентивні види рослин за способом заносу розподілені між трьома групами: аколютофіти (49,4%) - види випадково занесені в результаті трансформації рослинного покриву, ергазіофігофіти (28,9%) - рослини, які здичавіли та ксенофіти (21,7%) - випадково занесені в результаті господарської діяльності людини.

Переважання в адвентивній фракції урбанофлори Миколаєва давньосередземноморських видів, для первинного ареалу яких властиві аридні умови, свідчить, що урбанізація, як і інші форми господарської діяльності, приводить до аридизації території та ксерофітизації флори.

6.2 Аналіз натуралізації видів адвентивних рослин

Аналіз натуралізації адвентивних рослин ми провели за загальновідомою класифікацією

А. Теллунга (1912). Українськими дослідниками вона використовується у варіанті Я. Корнася (1968), який дещо модифікований В.В. Протопоповою (1991). Всі адвентивні рослини розподілено між 4 групами за ступенем натуралізації, зокрема й археофіти. Найбільшою кількістю видів в урбанофлорі Миколаєва представлені епекофіти (65,5%), які мають велике ценотичне значення, так як домінують в рослинному покриві повністю антропогенно трансформованих екотопів. Характерною особливістю урбанофлор, зокрема й даної, є значне представництво ергазіофітів (24,7%). Ефемерофіти і агріофіти налічують малу кількість видів - 7,7% та 2,1% відповідно.

РОЗДІЛ 7. ФЛОРОЕКОТОПОЛОГІЧНА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ТЕРИТОРІЇ м. МИКОЛАЄВА

Одним із елементів сучасного флористичного фослідження є встановлення комплексної диференціації флори в межах дослідженої території. Багато дослідників (Заверуха, 1985; Кагало, 1996; Камелин, 1973; Мойсієнко, 1999; Новосад, 1990; Ходосовцев,1997; Юрцев, 1987 та ін.) дійшли висновку, що еколого-флорокомплексний підхід дозволяє розкрити всю багатогранність динамічних структур фітобіоти, а її еколого-топологічне трактування комплексності стає все більш переконливим та перспективним у теперишній час. Застосування такого підходу в урбанофлористиці, на наш погляд, є також доцільним. По-перше, на території міста виділяються три головних структурних елементи просторової диференціації флори, зони її формування: флори фрагментів напівприродної рослинності; флори селітебної зони та штучних фітоценозів; флори техногенних екотопів. По-друге, універсалізація підходів при вивченні диференціації регіональних складових біоти веде до чіткішого усвідомлення та аналізу отриманих результатів. В результаті дослідження екотопологічної диференціації урбанофлори Миколаєва встановлено, що судинні рослини беруть участь у формуванні 5 екоценофітонів та 12 екофітонів.

7.1 Евурбанофітон (Evurbanophyton - Urb)

Сукупність видів судинних рослин, які зростають на антропогенно трансформованих внаслідок урбанізації територіях, розглядаються в межах макрофлороекотопологічного комплексу - евурбанофітону. Він налічує 429 видів, що належать до 269 родів, 60 родин. Структурний аналіз екоценофітону показав, що саме він зумовлює синантропні риси урбанофлори. В складі даного екоценофітону виділяється 4 екофітони:

Selitebophytum (Slt) включає 254 види, які належать до 182 родів, 48 родин.

Transportatiophytum (Trn) налічує 273 види з 184 родів, 49 родин.

Viridificatiophytum (Vrd) налічує 268 видів, що належать до186 родів, 50 родин.

Segetallophytum (Sgt) включає 147 видів із 95 родів, 28 родин.

7.2 Степофітон (Steppophyton - St )

Флористичні комплекси, що пов'язані зі степовими ділянками, розглядаються в межах макрофлороекотопологічного комплексу - степофітону. Це другий за кількістю видів екоценофітон - 379 видів, що належать до 213 родів, 56 родин. Структурний аналіз St показав, що він відіграє найбільшу роль в процесі апофітизації флори порівняно з іншими екоценофітонами та зумовлює зональні риси. В досліджуваній флорі St представлений 2 екофітонами:

Petrosteppophytum (Pts) налічує 274 видів, які належать до 155 родів, 46 родин.

Runcatiosteppophytum (Rst) представлений 202 видами, які належать до 135 родів, 40 родин.

7.3 Псамофітон (Psammophyton - Ps)

Сукупність видів рослин, які пов'язані між собою екологічними факторами й спільністю розвитку на піщаних субстратах, розглядається як псамофітон. Він включає один екофітон - Runcatiopsammophytum (Rps), що налічує 122 види 86 родів та 30 родин.

7.4 Гігрофітон (Hyhrophyton - Hy)

Під гігрофітоном розуміють сукупність видів рослин, зростання яких пов'язано з умовами надмірного зволоження і тимчасовим затопленням. Він налічує 297 видів із 171 роду та 54 родини. Характерною рисою даного екоценофітону є переважання бореальних видів, що зумовлюють бореальні риси урбанофлори в цілому. В урбанофлорі Миколаєва Hy представлений 4 екофітонами:

Ripariophytum (Rpr) представлений 215 видами, що належать до 127 родів, 48 родин.

Plavnephytum (Plv) налічує 46 видів із 36 родів, 25 родин.

Runcatiohyhrophytum (Rhy) налічує 128 видів, які відносяться до 97 родів, 33 родин.

Halopratophytum (Hpr) представлений 51 видом із 40 родів, 18 родин

7.5 Гідрофітон (Hydrophyton - Hyd )

Флористичні комплекси, що пов'язані з водним середовищем, розглядаються як гідрофітон. Hyd найменший екоценофітон в урбанофлорі Миколаєва. Налічує 30 видів, що належать до 18 родів 13 родин.

РОЗДІЛ 8. СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ, ПИТАННЯ ОХОРОНИ ТА ГОСПОДАРСЬКА ОЦІНКА УРБАНОФЛОРИ МИКОЛАЄВА

8.1 Тенденції розвитку урбанофлори Миколаєва під впливом урбанізації

При дослідженні флори міста Миколаєва ми виявили головні тенденції її розвитку під впливом урбанізації. По-перше, це підвищені параметри видового багатства за рахунок високої активності міграції алохтонних видів, а також антропогенної рухомості апофітів - процес апофітизації урбанофлори переважає над адвентизацією в процесі її синантропізації. По-друге, трансформація структури зональної флори внаслідок урбанізації, що виявляється в зміщенні систематичного, географічного, біоморфологічного та екологічного спектрів.

8.2 Охорона рідкісних видів рослин та рідкісних рослинних угруповань урбанофлори

Всього в місті Миколаєві відмічено зростання 18 рідкісних видів рослин. Всі 18 видів охороняються на міжнародному, державному та регіональному рівнях. З них 4 види включено до Європейського Червоного списку, 11 - до Червоної книги України, 3 - є рідкісними для Миколаївської області. Також виявлено 2 формації рідкісних рослинних угруповань, що занесені до Зеленої книги України. Сьогодні в Миколаєві вже функціонує 13 заповідних об'єктів місцевого значення різного типу. Жоден з 12 виявлених нами рідкісних видів на цих територіях не зустрічається. Поглиблене созологічне вивчення території дослідження дозволило виявити кілька невеличких ділянок природної рослинності різного ступеня порушеності, що є осередками збереження і розселення видів природної флори, та на яких можна створити рослинні резервати. На основі проведених досліджень розроблено наукове обгрунтування необхідності оголошення 2 заповідних об'єктів - ботанічного заказника місцевого значення “Соляни” та пам'ятки природи - “Ковила Лессінга”. Створення цих заповідних об'єктів дозволить взяти під охорону 10 рідкісних видів та обидві формації рідкісних угруповань.

8.3 Господарська оцінка урбанофлори

У зв'язку з тим, що на рослини в місті негативно впливають найрізноманітніші біотичні та абіотичні фактори, неможливо рекомендувати використовувати ті чи інші види рослин без додаткових досліджень. Багато рослин, маючи комплекс корисних ознак, вважаються бур'янами і знищуються, в той час як дослідники (Ильминских, Тарасова, 1992; Kraner, 1991; Panda, Das, 1990) закликають охороняти своєрідність флори міських екотопів. Специфічність флори міста дозволила виділити лише 6 груп рослин, які мають господарське значення в житті міської людини: алергени, медоносні, декоративні, бур'яни, отруйні та харчові. В урбанофлорі Миколаєва найбільшою кількістю представлені бур'яни (55,5%), трохи менше декоративних (19,7%) та медоносних (17,2%). Незначною кількістю представлені алергени, отруйні та харчові.

ВИСНОВКИ

1. Вперше в повному обсязі вивчена урбанофлора Миколаєва, що дозволило встановити поширення на його території 909 видів судинних рослин, які належать до 441 роду, 100 родин, 57 порядків та 4 відділів. З них 224 види наводяться нами вперше для території міста. За рівнем флористичного багатства вона майже однакова з урбанофлорами інших міст Причорномор'я - Маріуполя та Херсона. Аномально високе флористичне багатство є характерною рисою урбанофлор, зокрема і дослідженої.

2. Структурний аналіз показав, що урбанофлора Миколаєва виявляє риси найбільшої подібності до аналогічних флор Давнього Середземномор'я, про що свідчить переважання в спектрі середземноморського, середземноморсько-ірано-туранського та ірано-туранського адвентивних мігроелементів.

3. Трансформація зональної флори в результаті урбанізації проявляється в підвищенні положення в родинному спектрі родин Poaceae, Brassicaceae і Chenopodiaceae; в концентрації значної кількості видів в небагатьох родинах та значної кількості одно-трьох видових родин і родів; зростання ролі трав'янистих монокарпіків, видів із стрежневим типом кореневої системи, безрозетковим типом надземних пагонів і агіпогеопагонових; переважання терофітів та ксеромезофітних, геліофітних, мезотермофітних морф.

4. Розподіл видів за зональною структурою ареалів свідчить, що флора є температно-субмеридіальною. Класифікація видів за регіональним поширенням дозволила встановити значну участь видів з давньосередземноморськими, європейськими та циркумполярними ареалами. Систематизація видів за кліматичними особливостями ареалів показує переважання видів, ареали яких тяжіють до регіонів з підвищеним ступенем континентальності клімату.

5. В екологічному спектрі щодо стійкості до урбанізації домінують евурбанофобні види (34,5% від загальної кількості видів урбанофлори), що пояснюється диференціацією природної флори на межі флорокомплексів та виникаючим екотонним ефектом, і евурбанофільні види, що обумовлено значною участю адвентивних рослин.

6. Екологічна оцінка трансформації флори в результаті урбанізації показала, що для

урбанофлори Миколаєва характерне високе значення індексу синантропізації флори (63,0%), це вказує на те, що Миколаїв належить до міст із високим ступенем антропогенної трансформації флори. Виявлено, що з одного боку, досліджена флора має типові риси урбанофлор (високе флористичне багатство; значна участь адвентивних видів; трансформація індигенної флори тощо), а з іншого - специфічні, які полягають у переважанні апофітизації над адвентизацією (пропорція 1,4 : 1) у процесі синантропізації флори.

7. Встановлено, що 25,8% видів рослин урбанофлори є адвентивними, серед них

переважають (за часом проникнення) евкенофіти, це вказує, що процес інвазії адвентивних видів найбільш активно відбувався у ХХ столітті, та епекофітів (за ступенем натуралізації), що пов'язано з великим антропогенним навантаженням.

8. Екотопологічний аналіз показав, що судинні види урбанофлори беруть участь у

формуванні 5 екоценофітонів та 12 екофітонів. На основі порівняння флористичних спектрів екофітонів урбанофлори Миколаєва за допомогою коефіцієнта флористичної дискримінації Стугрена-Радулеску встановлено, що взаємозв'язки синантропних екофітонів зі степовими екофітонами значно більші, ніж із заплавними.

9. Урбанофлора Миколаєва налічує 18 рідкісних видів судинних рослин. З них 4 види

включено до Європейського Червоного списку, 11 видів - до Червоної книги України, 3 види - є рідкісними для Миколаївської області. Флоросозологічні дослідження показали, що 6 рідкісних видів на сьогодні ймовірно зникли з території міста. Розпочато реінтродукцію 3-х видів зниклих рослин; 12 перебувають на межі зникнення, для їх збереження підготовлені обгрунтування про необхідність створення двох заповідних об'єктів.

10. Специфічність флори міста дозволила виділити 6 груп рослин, що мають господарське значення в житті міської людини: алергени, бур'яни, декоративні, медоносні, отруйні та харчові.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Мельник Р.П. Рідкісні види рослин та рідкісні рослинні угруповання Миколаєва // Укр. ботан. журн. - 2000. - 57, № 4. - С. 429-432.

Мельник Р.П. Екоморфи видів урбанофлори Миколаєва та їх аналіз // Наук. зап. Терноп. держ. педаг. універс. - Тернопіль, 2000. - № 4. - С. 14-17.

Мельник Р.П. Систематична структура урбанофлори Миколаєва// Укр. ботан. журн. - 2001. - 58, № 2. - С. 189-195.

Мельник Р.П. Аналіз біоморфологічної структури урбанофлори Миколаєва // Наук. вісник Уманськ. держ. педаг. університ. ім. П. Тичини. Серія “Біологія”. - 2000. - Вип. 3. - С.55-60.

Мельник Р.П., Мойсієнко І.І. Синантропний елемент флори України // Біологія і хімія в школі. - 1999.- № 6.- С. 42-44.

Дисертанту належать дані визначення понять синантропної флори, адвентивного елемента флори, приклади видів рослин.

Мельник Р.П. Адвентивні рослини родини Asteraceae в урбанофлорі Миколаєва // Зб. наук.-метод. пр. “Метода”.- 1997. - С. 28-31.

Мельник Р.П. Знахідка рідкісних рослин в м. Миколаєві // Зб. наук.-метод. пр. “Метода”, випуск “Альманах”. - 1997. - С. 6-9.

Мельник Р.П., Бойко М.Ф., Крицька Л.І., Мойсієнко І.І., Ходосовцев О.Є. Історія ботанічних досліджень Північного Причорномор'я // Зб. наук.-метод. пр. “Метода”, випуск “Константи”. - 1998. -С. 6-11.

Здобувачу належать дані про історію вивчення флори м. Миколаєва.

Мельник Р.П. Стан вивченості флори м. Миколаєва // Проблеми ботаніки та мікології на порозі третього тисячоліття: Матеріали Х з`їзду Українського ботанічного товаритства (Київ-Полтава, 1997). - Київ, 1997. - С. 37-38.

Мельник Р.П. Рефугіум природної рослинності в центральній частині м. Миколаєва // Промислова ботаніка: стан та перспективи розвитку: Матеріали конференції (Донецьк, 1998). - Донецьк, 1998. - С. 51-52.

Мельник Р.П. Флора вапнякових схилів лівого берега Південного Бугу в межах м. Миколаєва // Актуальні питання ботаніки та екології: Матеріали конф. молодих вчених (Херсон-Лазурне, 7-11 вересня 1998). - Херсон, 1998. - С. 67-68.

Мельник Р.П. Сучасний стан рослинного покриву парку “Ліски” - пам'ятки садово-паркового мистецтва ( м. Миколаїв) // Заповідна справа: стан, проблеми, перспективи. Зб. наук. пр. - Херсон: Айлант, 1999. - С. 47-50.

Мельник Р.П. Адвентивна фракція урбанофлори Миколаєва // Актуальні проблеми ботаніки та екології: Матеріали конф. молодих вчених-ботаніків України ( Чернігів-Седнів, 2000). - Київ: ЦЕОІ, 2000. - С. 50-51.

14.Мельник Р.П. Флора проектируемого заказника “Соляны” ( город Николаев, Украина) // Степи

Северной Евразии: стратегия сохранения прир. разнообр. и степного природопольз. в XXI веке.

Материалы международного симпозиума. (Оренбург, 2000). - Оренбург, 2000. - С. 254-255.

Мельник Р.П. “Урбанофлора Миколаєва”. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 - ботаніка. - Нікітський ботанічний сад-Національний науковий центр УААН, Ялта, 2001.

Дисертаційну роботу присвячено вивченню флори судинних рослин міста Миколаєва. Встановлено, що у складі урбанофлори нараховується 909 видів судинних рослин, які належать до 441 роду, 100 родин, 57 порядків та 4 відділів. З них 224 види наводяться нами вперше для території міста. Виконано її систематичний, географічний, біоморфологічний і екологічний аналізи. Здійснено аналіз адвентивної фракції урбанофлори (235 видів) за первинними ареалами, часом та способом заносу, ступенем натуралізації. Проведено флороекотопологічну диференціацію території міста, відповідно дано аналіз 5 екоценофітонів та 12 екофітонів. Встановлено, що урбанофлора Миколаєва налічує 18 рідкісних видів судинних рослин. З них 4 види включено до Європейського Червоного списку, 11 видів - до Червоної книги України, 3 види - є рідкісними для Миколаївської області та угруповань 2-х формацій, занесених до Зеленої книги України. Флоросозологічні дослідження показали, що 6 рідкісних видів на сьогодні ймовірно зникли з території міста. Розпочато реінтродукцію 3-х видів зниклих рослин; 12 перебувають на межі зникнення, для їх збереження підготовлені обгрунтування про необхідність створення двох заповідних об'єктів.

Ключові слова: Миколаїв, урбанофлора, судинні рослини, аналіз, урбанізація, адвентивна фракція, флороекотопологічна диференціація, рідкісні види рослин. рослина вивчення флора місто

Мельник Р.П. “Урбанофлора Николаева”. - Рукопис

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.05 - ботаника. Никитский ботанический сад - Национальный научный центр УААН, Ялта, 2001.

Диссертационная работа посвящена изучению урбанофлоры Николаева и её всестороннему анализу. В работе приведены история создания и развития города Николаева; характеристика природных условий территории исследования и их изменений в результате урбанизации; история изучения урбанофлоры; материалы и методика исследований; структурный анализ урбанофлоры; анализ её адвентивной фракции по первичным ареалам, временем и способом заноса, степенью натурализации; флороэкотопологический анализ территории г. Николаева; рассматривается охрана редких видов растений и растительных сообществ, а также дана хозяйственная оценка урбанофлоры. Основные результаты исследований приводятся ниже. Урбанофлора Николаева насчитывает 909 видов сосудистых растений 441 род 100 семейств 57 порядков 4 отделов. Среди них 224 вида являются новыми для территории исследования. Структурный анализ показал, что урбанофлора Николаева проявляет наибольшее сходство с флорами Древнего Средиземноморья, о чем говорит преобладание в спектре средиземноморского, средиземноморско-ирано-туранского и ирано-туранского адвентивных мигроэлементов. По показателям систематической структуры установлено, что в отличие от зональной флоры, результатом урбанизации является повышенное положение в спектре десяти ведущих семейств Poaceae и Brassicaceae, а также наличие в его составе семейства Chenopodiaceae. Родовая структура характеризуется преобладанием родов с небольшим количеством видов. Распределение видов по зональным типам ареалов свидетельствует о том, что флора является темперантно-субмеридеональной. Классификация видов по региональным типам ареалов показала большое участие видов с древнесредиземноморскими, европейскими и циркумполярными ареалами. Систематизация видов по климатическим особенностям ареалов определила преобладание видов, ареалы которых тяготеют к регионам с повышенной степенью континентальности. Спектр биоморфологической структуры по основным показателям характеризуется преобладанием травянистых поликарпиков с полурозеточным строением надземных побегов и каудексом, что подтверждает зональные черты урбанофлоры. Преобладание в урбанофлоре терофитов и ксеромезофитных, гелиофитных, мезотермофитных морф свидетельствует о зональных аридных чертах, но весомый вклад мезоксерофитов, мезофитов, сциогелиофитов и мегатермофитов указывает на специфические региональные черты исследованой урбанофлоры. В экологическом спектре по устойчивости к урбанизации преобладают эвурбанофобные виды, значительное количество которых объясняется природным экотонным эффектом и эвурбанофильные, что обусловлено значительным участием адвентивных растений. Высокое значение индекса синантропизации флоры говорит о том, что Николаев относится к городам с высокой степенью антропогенной трансформации флоры. Установлено, что с одной стороны исследуемая флора обладает типичными для урбанофлор чертами (высокое флористическое богатство; значительное участие адвентивных видов растений; трансформация структуры индегенной флоры), а с другой - специфическими, которые выражаются в преобладании апофитизации над адвентизацией (пропорция 1,4:1) в процессе синантропизации флоры. Проведен анализ адвентивной фракции, в результате которого установлено, что 25,8% видов растений урбанофлоры являются адвентивными, среди которых преобладают евкенофиты (по времени заноса), это указывает, что процесс инвазии видов активно происходил в ХХ столетии и эпекофитов (по степени натурализации), что обусловлено большим антропогенным прессом. Экотопологический анализ показал, что виды сосудистых растений принимают участие в формировании 5 экоценофитонов и 12 экофитонов. На основании сравнения флористических спектров экофитонов урбанофлоры Николаева с помощью коэфициента дискриминации Стугрена-Радулеску установлено, что взаимосвязь синантропных экофитонов со степными экофитонами более значительна, чем с плавневыми. Урбанофлора насчитывает 18 видов редких растений, из которых 6 видов, очевидно, уже исчезли с территории города. Начато реинтродукцию 3-х видов исчезнувших растений. Для сохранения 12 редких видов предлагается создать 2 заповедных объекта. Специфичность флоры города позволила выделить 6 групп растений, которые имеют хозяйственное значение в жизни городского человека: аллергены, сорняки, декоративные, медоносные, ядовитые и съедобные.

Ключевые слова: Николаев, урбанофлора, сосудистые растения, анализ, урбанизация, адвентивная фракция, флороэкотопологическая диференциация, редкие виды растений.

Melnik R.P. The urban flora of Mikolaev. - Manuscript

Thesis for a docter's degree by speciality 03.00.05 - botany. - Nikitsky Botanical Garden -National Scientific Centre of Ukrainian Agrarian Academy of Sciences, Yalta, 2001.

A special study of vascular plants of the city of Mikolaev has been carried out. The results of the floristical investigation of the Мicolaev urban flora are revealed. It was established that it consists of 909 species, 441 genera, 100 families, 57 orders and 4 divisions. Among them, 224 species are new for the investigated area. The taxonomic, geographical, ecological, biomorphological as well as ecotopological analyses of vascular flora were carried out. The degree of anthropogenic transformation of Mikolaev's urban flora is been discussed. The analyses of the main stages of invasion, mode of immigration, primary distribution areas and degree of naturalization of 235 alien species are presented.

As a result of the urban flora ekotopological differentiation investigations it was established that vascular plants take part in 5 ecocoenophyton and 12 ecophytons formation. There are 18 rare species of plants in the city. There were found 12 rare species: 4 of which are protected at the international level, 5 - at the state levee and 3 by local authorities. We identified the value of the two formations having been registeed in “ Green Book of Ukrain” To protect the rare species of plants and plant formations we advice to create two reserves.

Key words: Mikolaev, urban flora, vascular plants, analysis, urbanization, allien element, floroekotopological differentiation, rare species of plants.

Размещено на Allbest.ru

...