Мікробна екосистема кишечника дітей, нові підходи до її оцінки та корекції в сучасних умовах

Отже, за впливом на організм дітей препарат з групи біорегуляторів-адаптогенів та пробіотичний продукт мали рівнозначний ефект у вигляді поліпшення імунологічних і

мікробіологічних показників гомеостазу і клінічного результату у вигляді зникнення ознак хронічної інтоксикації, зниженні частоти епізодів респіраторних інфекцій з 9,3 до 6,2 на рік.

Вивчення впливу внутрішнього опромінення на стан мікробіоценозів макроорганізму. Вивчення порушення мікробіоценозів та імунного статусу у дітей, які проживають на радіаційно контрольованих територіях та обгрунтування шляхів їх корекції. Результати обстеження дітей, проведеного в 1993 р., свідчать про значні зміни показників мікрофлори кишок і їх залежність від території проживання та клінічного стану дітей.

У дітей з групи часто- та довгохворіючих порівняно з особами із захворюваннями органів травлення була вірогідно більшою частота виділення умовно патогенних ентеробактерій та S.aureus (р<0,05), тоді як рівні інших мікробіологічних показників не залежали істотно від клінічного діагнозу. Стан кишкових мікробіоценозів дітей, які проживають в 3-ій зоні радіаційного контролю характеризувався зменшенням частоти та рівнів виділення облігатної анаеробної флори (77,2% і 58,8 % та lg7,6± 0,2 і lg7,2 ±0,1 відповідно у здорових та хворих обстежених осіб). Причому за рівнем, а особливо за частотою виділення біфідобактерій ці показники були значно меншими в порівнянні з такими у здорових і часто- та довгохворіючих дітей інших регіонів. Характерним було збільшення частки умовно патогенних мікроорганізмів - ентеробактерій, коків та несправжніх грибів, ферментативно неповноцінних E.coli. В той же час, у здорових дітей, які проживають в 4-ій зоні радіаційного контролю, аналогічне зростання рівнів умовно патогенних мікроорганізмів відбувалось при достатньо високих рівнях облігатної флори (lg 8,4 ± 0,4) у більшості дітей - 70,0%. У 22 обстежених дітей виділено дріжджеподібні гриби

Експериментальне вивчення впливу інкорпорованого Cs-137 на стан кишкових мікробіоценозів дослідних тварин. При проведенні довготривалого експерименту на тваринах було використано 137Cs і обрано дозу 600 Бк (для білих щурів, щодобово протягом 1, 6 та 9 місяців). Протягом всього періоду спостереження не зареєстровано порушень функції травного каналу у тварин або їх загибелі. Однак, при мікробіологічному дослідженні кишкової флори встановлено, що в групі тварин, які отримували препарат Cs137 продовж одного місяця вірогідно

зменшувався порівняно з контрольною групою вміст біфідобактерій (р<<0,01) та лактобактерій (р<<0,02), нормальних кишкових паличок (р<<0,01), стафілококів (р<<0,001), простежувалась тенденція до зменшення кількості стрептококів (р>>0,05). У деяких тварин цієї групи з`явились плісняві гриби та P.aeruginosa.

Через 6 місяців досліду в мікрофлорі кишок відзначали ще більше поглиблення змін. Майже від половини тварин цієї групи виділено гриби роду Candida або плісняві гриби. Характерною ознакою порушень мікробіоценозів була їх множинність, наявність асоціацій умовно патогенних мікроорганізмів. Псля 9 місяців отримання радіонукліду спостерігали деяке поліпшення показників індигенної мікрофлори, які, однак, не досягали значень в контрольній групі тварин, що може свідчити про включення певних компенсаторних механізмів, спрямованих на підтримання гомеостазу мікробних біоценозів. Результати паралельного контролю по довготривалому отриманню стабільного цезію дозволили вважати, що визначені зміни мікробіоценозу кишечника не пов`язані з отриманням цезію як хімічної речовини, а саме з впливом внутрішнього опромінення.

Вивчення антагоністичної активності пробіотичних препаратів та схеми їх застосування з профілактичною метою в акушерських стаціонарах. Вивчення антагоністичної активності клінічних ізолятів лактобактерій родів Lactobacillus, Streptococcus, Brevibacterium засвідчило, що лише 25,4 % досліджених штамів мали таку активність. Водночас, показано високу активність ряду штамів молочнокислих бактерій, продуктів на їх основі та комерційних пробіотичних препаратів до широкого кола музейних тест-культур та клінічних ізолятів, що спонукало до відпрацювання схем застосування пробіотичних препаратів в пологовопомічних закладах. Одна з них основана на доборі найбільш активного препарата-антагоніста по відношенню до постійно циркулюючого в стаціонарі виду умовно патогенних ентеробактерій (K. pneumoniae) з ознаками госпітального штаму. Результати застосування новонародженим груп ризику комбінації ацидофільної палички та біфідумбактерину або тільки біфідумбактерину, починаючи з пологового залу, показали його успішність в порівнянні з контрольною групою. На момент виписки із стаціонару вони забезпечували високий вміст біфідобактерій в кишечнику і зменшення рівнів та частоти колонізації дітей умовно патогенними бактеріями, порівнюючи з контрольною групою.

Оскільки встановлено, що чутливість до антагоністиної дії пробіотичних препаратів у клінічних ізолятів умовно патогенних мікроорганізмів нижча, порівняно з музейними культурами, запропоновано в разі спалахів гнійно-септичних інфекцій здійснювати добір найбільш активного пробіотика по відношенню до етіологічного чинника. Цю схему апробовано при внутрішньо-лікарняному спалаху в пологовому будинку, викликаному S.typhimurium, до яких найбільш активними in vitro виявились аципол, колібактерин, лактовіт. В той же час, довгострокове широке емпіричне використання різних пробіотиків на основі молочнокислих бактерій в іншому пологовому будинку, в якому спостерігались високі рівні колонізації новонароджених грамнегативними умовно патогенними бактеріями, зазначено вплив такої схеми використання на мікроекологію стаціонару в цілому. При дослідженні об'єктів довкілля найчастіше стали виділятись грампозитивні мікроорганізми - 59,4 % позитивних проб (з них 45,8 % коагулазонегативних стафілококів, 6,8 % стрептококів), що майже вдвічі перевищувало частку грамнегативних бактерій - 33,9 %. В 13,6 % позитивних проб виділено дріжджеподібні гриби, представлені видами C.albicans, C. parapsilosis, C.guillermondii, Pichia anomala. Інструментом для здійснення подібих спостережень в акушерських стаціонарах був мікробіологічний моніторинг.

Висновки

1. Обгрунтовано диференційований підхід до прогностичного і діагностичного визначення показників мікробіоценозів у здорових та хворих дітей різних вікових груп та розроблено схеми застосування цим контингентам біологічних препаратів в сучасних умовах.

2. Встановлено, що в ранньому постнатальному періоді стан, темпи та формування мікробіоценозів кишечника є відображенням перебігу адаптаційного процесу у новонароджених та чутливим показником епіднеблагополуччя в акушерському стаціонарі. Найважливішим показником фізіологічного становлення мікрофлори кишок у дітей є рівень біфідофлори, взаємопов'язаний з кількісним вмістом умовно патогенних мікроорганізмів та показниками неспецифічного імунітету.

3. Для оцінки перебігу неонатального періоду у новонароджених та мікроекологічної ситуації в акушерському стаціонарі необхідним заходом є мікробіологічний моніторинг, який має проводитись за спеціально розробленою програмою, адаптованою для кожного пологовопомічного закладу.

4. Виявлено закономірні зміни у видовій структурі умовно патогенних мікроорганізмів, циркулюючих в пологовопомічних закладах в залежності від застосування антибіотичних препаратів. Провідними мікроорганізмами, колонізуючими новонароджених, наприкінці 80-х - напочатку 90-х років були ентеробактерії серед яких домінували бактерії роду Klebsiella (54,4%), наприкінці 90-х років - грампозитивні умовно патогенні мікроорганізми, переважно коагулазонегативні стафілококи (до 60,0%), і бактерії роду Enterobacter (до 23,3%).

5. Вперше обгрунтовано, що організаційна форма "істинного" сумісного перебування матері і дитини в акушерському стаціонарі є найбільш сприятливою для перебігу раннього постнатального періоду новонароджених, а також для формування мікробіоценозів кишечника дітей в ранньому неонатальному періоді, що характеризується швидким становленням біфідо- і лактофлори, низькими рівнями і частотою колонізації умовно патогенними мікроорганізмами та забезпечує стабільність мікрофлори кишок протягом всього неонатального періоду. Короткочасне відокремлення дитини від матері після пологів або розміщення в одній палаті 2-3 пар мати-дитина призводять до змін у формуванні мікрофлори кишечника новонароджених та до розвитку у них клінічних проявів дисадаптації з такою ж частотою, що і при роздільному перебуванні матері і дитини.

6. Детермінанти антибіотикостійкості присутні у 15,3-90,0% штамів ентеробактерій, які циркулюють в пологовопомічних закладах та колонізують кишечник новонароджених в сучасний період, навіть за умов відсутності антибіотикового пресингу. Встановлено, що антибіотикочутливість штамів ентеробактенрій зазнавала змін в разі формування госпітального штаму в залежності від часового періоду дослідження, видової належності штамів, рівня застосування антибіотиків в медичній практиці.

7. Між рівнями обсімінення молока матерів аеробними мікроорганізмами, станом кишечної мікрофлори та наявністю клінічних проявів у їх дітей не існує взаємного зв'язку, що дозволяє застосування грудного вигодовування за сучасними принципами навіть при середньому вмісті аеробних бактерій 4455,8 ± 729 КУО в 1 мл.

8. Розроблено схеми застосування пробіотиків в акушерських стаціонарах, які базуються на застосуванні препаратів, добраних за показниками антагоністичної активності проти визначених домінуючих в стаціонарі мікроорганізмів з ознаками госпітального штаму або збудників гнійно-септичних інфекцій при спалахах.

9. Визнано недоцільним проведення з діагностичною метою масових аналізів мікрофлори кишок у клінічно здорових дітей. Дослідження мікрофлори кишечника слід застосовувати, в першу чергу, для груп дітей з певною клінічною патологією для обгрунтування необхідності використання препаратів для корекції мікробіоценозів та включення біологічних препаратів в лікувально-профілактичні схеми.

10. Визначено мікробіолого-імунологічні паралелі змін мікрофлори кишечника та імунної системи за показниками, які формують колонізаційну резистентність та неспецифічний імунний захист у дітей із захворюваннями органів дихання, що відображує, в цілому, закономірності порушення гомеостазу макроорганізму. Встановлено, що застосування як препаратів з групи біорегуляторів-адаптогенів, так і пробіотиків однаково ефективне для поліпшення взаємопов'язаних мікробіологічних і імунологічних показників у дітей з захворюваннями органів дихання.

11. Виявлено залежність впливу радіаційного фактору на характер порушень кишкових мікробіоценозів, зміни показників неспецифічного та місцевого імунітету у дітей, які постійно проживають на радіаційно контрольованих територіях. Найбільші зміни в складі кишкової мікрофлори встановлено у дітей з соматичними захворюваннями, які мешкають в 3-й зоні радіаційного контролю. Показано високу клініко-мікробіологічну ефективність застосування пробіотичних продуктів для нормалізації показників гомеостазу у цих контингентів дітей.

12. Вперше в експерименті на тваринах встановлено вплив догострокового ентерального введення радіонукліду Cs137-хлориду на стан кишкового мікробіоценозу. На моделях безпорідних щурів виявлено залежність змін кишкової мікрофлори від тривалості введення радіонуклідів та загального радіаційного навантаження.

Впровадити в пологовопомічних закладах систему мікробіологічного моніторингу за програмою, адаптованою для конкретного стаціонару, з обов'язковим проведенням періодичних досліджень становлення мікрофлори кишок здорових новонароджених, антибіотикостійкості виділених при цьому представників аеробної мікрофлори та співставлення за цим показником із штамами, виділеними з об'єктів довкілля.

Для ефективнішого застосування пробіотиків в лікувально-профілактичних схемах здійснювати in vitro добір препаратів за антагоністичною активністю по відношенню до конкретного збудника при спалахах гнійно-септичних інфекцій та при циркуляції в стаціонарах госпітальних штамів.

Включати пробіотики та біорегулятори-адаптогени до лікувально-профілактичних схем часто- та довгохворіючим дітям та дітям, які постійно проживають на радіаційно контрольованих територіях без попереднього дослідження у конкретної дитини стану кишечної мікрофлори.

Розглядати порушення в складі кишечної мікрофлори (дисбактеріози) у дітей з патологічними процесами різної локалізації як суто мікробіологічне поняття, а стан облігатної анаеробної мікрофлори як мікробіологічний показник порушення гомеостазу.

Рекомендувати не проводити масові дослідження мікрофлори кишок у клінічно здорових дітей.

Cписок основних робіт, опублікованих за темою дисертації

У періодичних фахових виданнях, затверджених ВАК України:

1. Клинико-микробиологические наблюдения в специализированных неонатологических отделениях / О.П. Сельникова, Е.Е. Шунько, С.П. Катонина, Е.И. Полищук, Л.В. Авдеева, И.И. Гацко // Мікробіол. журн. - 1996. - Т.58, №6. - С. 50-55.

2. Поліщук О.І. Характеристика кишкових мікробіоценозів у немовлят // Українська міжвідомча збірка "Дитячі інфекції". - К., 1998. - №24. - С. 36-41.

3. Полищук Е.И. Препараты-пробиотики в профилактике и лечении нарушений микробиоценозов кишечника // Фармакологічний вісник. - 1998. - №5. - С. 15-18.

4. Поліщук О.І. Стан мікробіоценозу кишківника у дітей, що проживають на радіаційно контрольованих територіях // Современные аспекты военной медицины: Сборник научных трудов ГВКГ МО Украины. - Киев, ГВМУ МО Украины. - 1998. - С. 309-311.

5. Поліщук О.І., Гайдай Н.В. Взаємозв'язок мікроекологічних та імунологічних показників у дітей з рецидивуючими респіраторними інфекціями // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1998. - №6. - С. 15-18.

6. Поліщук О.І. Чутливість до антибіотиків грамнегативних бактерій, що колонізують організм новонароджених, які перебували в акушерському стаціонарі // Український хіміотерапевтичний журнал. - 1999. - №1 (1). - С. 49-53.

7. Поліщук О.І., Колтукова Н.В. Порівняльна ідентифікація штамів - збудників кандидозів людини за допомогою тест-систем та методом ферментації-асиміляції вуглеводів // Лабораторная диагностика. - 1999. - №2. - С. 32-36.

8. Імунний статус та мікробіоценоз кишечника у дітей, які проживають в зоні радіаційного контролю, після застосування функціонального продукту / Л.І. Чернишова, О.І. Поліщук, Н.Ф. Кігель, Л.В. Авдєєва // Імунологія та алергологія. - 1999. - № 1-2. - С. 154-160.

9. Авдєєва Л.В., Поліщук О.І., Лукач І.Г. Поширення стійких до гентаміцину бактерій родини Enterobacteriaceae, виділених в родопомічних установах Києва // Український хіміотерапевтичний журнал. - 1999. - №2 (2). - С. 58-61.

10. Мікробіоценоз кишечника і імунний статус у дітей з рецидивуючими респіраторними інфекціями після застосування імуномодулюючої терапії / О.І. Поліщук, Н.В. Гайдай, Л.В. Галазюк, Є.В. Вихованець // Українська міжвідомча збірка "Дитячі інфекції". - К., 1999. - №25. - С. 102-109.

11. Суліма О.Г., Поліщук О.І., Ткачова Т.М. Клініко-мікробіологічна оцінка впливу материнського молока на стан новонароджених дітей // Медичні перспективи. - 1999. - Т.IV, №2. - С. 54-57.

12. Активність цефалоспоринових антибіотиків по відношенню до бактерій родини Enterobacteriaceae / Л.В. Авдєєва, О.І. Поліщук, Є.Є. Шунько, І.Г. Лукач, Л.Б. Швидак // Український хіміотерапевтичний журнал. - 1999. - №3 (3). - С. 39-42.

13. Суліма О.Г., Поліщук О.І., Ткачова Т.М. Особливості формування кишкового мікробіоценозу у новонароджених дітей під час перебування в акушерському стаціонарі // Український медичний часопис. - 1999. - №6 (14). - С. 130-134.

14. Полищук Е.И., Колтукова Н.В. Выбор стабилизирующей среды для получения лиофилизированных живых культур возбудителей микозов // Лабораторная диагностика. - 1999. - №4. - С. 29-33.

15. Ідентифікація свіжовиділених штамів - збудників кандидозів людини і пошук ефективних протигрибкових пробіотиків / О.І.Поліщук, Н.В .Колтукова, Л.М. Чернявська, О.М. Рева, І.Б. Сорокулова // Мікробіол. журн. - 1999. - Т.61, №4. - С. 45-53.

16. Колонізація умовно-патогенними мікроорганізмами новонароджених в умовах акушерського стаціонару / О.П. Сельнікова, О.І. Поліщук, Л.В. Авдєєва, Л.М. Чернявська // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - К., 2000. - Випуск 9. - Книга 2. - С. 751-753.

17. Антибіотикорезистентність і фактори персистенції бактерій, виділених в пологових будинках та неонатологічних стаціонарах / О.І.Поліщук, Л.В. Авдєєва, Н.В. Колтукова, І.Г. Лукач, Л.М. Чернявська, Л.В. Опенько // Український хіміотерапевтичний журнал. - 2000. - №1 (5). - С. 30-33.

18. Поліщук О.І., Авдєєва Л.В., Ткачова Т.М. Мікробіологічна характеристика кишкових мікробіоценозів немовлят в залежності від умов перебування в акушерському стаціонарі // Українська міжвідомча збірка "Дитячі інфекції". - К., 2000. - №27. - С. 72-77.

19. Основні принципи моніторингу за внутрішньолікарняними інфекціями в акушерських стаціонарах / О.П. Сельнікова, О.І. Поліщук, Л.В. Авдєєва, Є.Є. Шунько // Перинатологія та педіатрія. - 2000. - №1. - С. 14-16.

20. Сучасний підхід до профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в акушерських і неонатологічних стаціонарах / О.П. Сельнікова, О.І. Поліщук, Л.В. Авдєєва, Є.Є. Шунько // Сучасні інфекції. - 2000. - № 2. - С. 113-116.

21.Поліщук О.І. Вплив інкорпорованих радіонуклідів на стан кишкової мікрофлори експериментальних тварин // Медичні перспективи. - 2000. - Т. 5. - С.26-30.

22.Поліщук О.І. Нові підходи до оцінки кишкових дисбактеріозів у дітей // Лабораторная диагностика. -2000. - №4. - С. 42-46.

Размещено на Allbest.ru