Дослідження впливу надвисокочастотного електромагнітного поля на швидкість метаболізму 137Cs в організмі при використанні ентеросорбенту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дослідження впливу надвисокочастотного електромагнітного поля на швидкість метаболізму ¹³⁷Cs в організмі при використанні ентеросорбенту

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Аварія на Чорнобильській АЕС і пов'язане з нею радіоактивне забруднення величезних територій призвели до довгострокового надходження радіонуклідів у сільськогосподарські культури і, як наслідок, у раціон харчування населення - м'ясні, молочні, рибні й ін. продукти. Як показали результати моніторингових досліджень, при поширенні в результаті аварії довгоживучих радіоізотопів, продуктів поділу урану і плутонію, найбільш небезпечними для здоров'я населення є ізотопи цезію і стронцію (Бар'яхтар В.Г. - 1995). З них найбільшу небезпеку представляє ¹³⁷Cs, тому що при викиді відпрацьованого палива і поширенні його на значній території питома вага при радіоактивному забрудненні навколишнього середовища саме ізотопів цезію виявилася найбільшою (Булдаков Л.А., Москалев Ю.И. - 1968). До того ж він є і найбільш рухливим радіоізотопом. Міграція його по ланцюгу «грунт - рослина - тварина» є досить інтенсивною. Тому рівні забруднення харчових продуктів, особливо в перші роки після аварії, були дуже значними, що призводило до отримання підвищених доз внутрішнього опромінення. А це, як наслідок, призводить до зниження імунітету людини, підвищення рівня різних видів порушень як у різних органах і тканинах, так і системі організму в цілому, що порушує його нормальне функціонування (Гродзінський Д.М. - 1991). Оскільки ключова ланка ланцюга міграції радіоактивних ізотопів - організм людини, основна задача профілактики накопичення радіонуклідів в організмі базується на двох принципах: зменшенні всмоктування радіонуклідів при їх потраплянні в організм та прискоренні виведення їх з організму за умов впливу на нього різних факторів. Були проведені дослідження щодо пошуку методів прискореного виведення з живого організму ¹³⁷Cs, зокрема, при комбінованій дії на організм надвисокочастотного електромагнітного (НВЧ ЕМ) поля нетеплових інтенсивностей з одночасним використанням малих доз сорбентів рослинного походження (Кудряшов Ю.Б., Исмаилов Е.Ш. - 1971; Холодов Ю.А. - 1979). Таким чином, змінюючи швидкість метаболізму ¹³⁷Cs в організмі, ми можемо істотно вплинути на формування дозового навантаження при гострому чи тривалому хронічному надходженні радіонукліду з продуктами харчування (Лазарович В.Г. - 1978).

Переваги даного методу вирішення проблеми зниження дозового навантаження на організм при внутрішньому опроміненні інкорпорованими радіонуклідами:

прискорене виведення радіоактивного цезію природнім шляхом;

немає необхідності регулярного вживання лікарських препаратів, постійна дія яких може викликати негативні наслідки для організму;

можливість впливати на ситуацію при гострому надходженні в організм ¹³⁷Cs.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилися при виконанні наступних програм:

Програми спільних проектів КЄС/СНД згідно з Договором про міжнародне співробітництво між Комісією Європейського співтовариства, Україною, Республікою Бєларусь і Російською Федерацією з питань, пов'язаних з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС - ЕСР 9 «Перехід радіонуклідів в організм тварин, їх порівняльна значимість у різноманітних сільськогосподарських системах і відповідні контрзаходи» (1992-1995 рр. № д/р 0085U001251);

Теми №270 «Визначити захисну дію вітамінних водорозчинних таблеток та олій з насіння гарбузових в умовах впливу малих доз іонізуючого випромінювання» (1998-2000 рр. № д/р 0197U003401).

Мета і задачі досліджень. Мета проведених досліджень - дослідити вплив НВЧ ЕМ поля на просмуговані м'язи і весь організм морської свинки для прискорення виведення ¹³⁷Cs, а також визначити сорбційну ємність по ¹³⁷Cs різних пектинових препаратів для використання їх як ентеросорбентів.

Задачі досліджень:

Вивчити вплив НВЧ ЕМ поля на величину мембранного потенціалу просмугованих м'язів стегна морської свинки.

Розробити методику прижиттєвого визначення ¹³⁷Cs в організмі лабораторних тварин.

Вивчити розподіл ¹³⁷Cs по органах морської свинки за умови опромінення їх НВЧ ЕМ полем.

Розробити методику прискореного виведення ¹³⁷Cs з організму.

Розробити нову методику визначення сорбційної ємності по ¹³⁷Cs пектинових препаратів для використання їх як ентеросорбентів.

Об'єкт досліджень - цілісний організм лабораторних тварин, органи і тканини організму, де міститься ¹³⁷Cs.

Предмет досліджень - метаболізм ¹³⁷Cs в організмі, для вивчення можливості зміни швидкості протікання метаболічних процесів для прискореного виведення ¹³⁷Cs з організму.

Методи досліджень - мікроелектродна техніка, гамма-спектрометрія.

Наукова новизна отриманих результатів. Розроблена нова методика прижиттєвого визначення вмісту ¹³⁷Cs в організмі лабораторних тварин, яка позитивно відрізняється від існуючих точністю і швидкістю вимірювань в умовах стаціонарного віварію.

Вперше було запропоновано метод прижиттєвого прискореного виведення ¹³⁷Cs з організму. Також вперше була доведена можливість зміни швидкості рухливості ¹³⁷Cs у живому організмі без будь-яких істотних негативних побічних ефектів (виведення ¹³⁷Cs відбувалося з тканин в яких відбувається основне його депонування - просмугованих м'язових клітин).

Розроблена нова методика визначення сорбційної ємності пектинових речовин та інших препаратів на основі рослинної сировини за ¹³⁷Cs.

Практичне значення отриманих результатів. Практична цінність роботи полягає в можливості зменшення дозового навантаження на організм при гострому надходженні радіоактивно забруднених продуктів харчування в організм людини. Запропонована методика прискореного виведення ¹³⁷Cs з організму з використанням НВЧ ЕМ поля може дати як оздоровчий (для людини), так і соціальний (для суспільства) ефекти. Переваги даного підходу до вирішення проблеми зниження дозового навантаження при внутрішньому опроміненні організму очевидні:

1. Прискорене виведення з організму основного дозоутворюючого радіонукліду ¹³⁷Cs природним шляхом.

2. Немає необхідності у регулярному застосуванні різних лікарських препаратів, постійна дія яких може призвести до небажаних наслідків для організму.

3. Можливість впливати на ситуацію при гострому чи тривалому хронічному надходженні в організм радіоактивних речовин, і в першу чергу, ¹³⁷Cs.

Елементи розробленої методики використані в технологічному проекті. «Розробка диференційованих контрзаходів на луках с. Думінське Овруцького району Житомирської області для отримання молока згідно ДР-97» УНДІСГР-1998 № д/р. 0197U012852

Особистий внесок здобувача. Здобувач проводив пошук літературних джерел, на аналізі яких базувалися найбільш істотні дослідження, брав участь у виконанні практично всієї експериментальної роботи. Аналіз і узагальнення даних, отриманих в результаті досліджень, проведені самостійно. Доля здобувача в публікаціях чкладає від 30 до 100%.

Апробація результатів дисертації. Апробація роботи проводилася:

на міжнародній науково-практичній конференції «Наука. Чорнобиль - 96» (Київ, 1996);

на III міжнародному з'їзді з радіаційних досліджень (Пущино, 1997);

на міжнародній науково-практичній конференції «Екологія людини і проблеми виховання молодих вчених» (Одеса, 1997);

на міжнародній науково-практичній конференції «Розроблення та впровадження прогресивних ресурсоощадних технологій та обладнання в харчову та переробну промисловість» (Київ, 1997);

на міжнародній науково-практичній конференції «Наука. Чорнобиль - 98» (Київ-1998);

на IV міжнародному з'їзді з радіаційних досліджень (Москва, 2001).

Публікації. Результати дисертаційної роботи опубліковані в 12 наукових працях, в тому числі: 2 статті у наукових журналах, 4 - у збірниках наукових праць, 6 - у тезах конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, 3 розділів, висновків та списку використаних літературних джерел, що включає 116 посилань. Дисертація викладена на 112 стор., вміщує 28 рисунків, 8 таблиць.

Основний зміст роботи

пектиновий лабораторний опромінення

Матеріали і методи досліджень. Опромінення просмугованих м'язів стегна морських свинок проводили енергією електромагнітного поля, що отримано за допомогою приладу «Луч-3». Контроль за величиною мембранного потенціалу (МП), який характеризує асиметрію іонів на мембрані клітини, проводили за допомогою методу мікроелектродної техніки.

Дослідження змін рухливості ¹³⁷Cs в організмі проводили за наступною схемою:

Введення лабораторним тваринам розчину ¹³⁷Cs до того моменту, поки кількість введеного та виведеного з організму ¹³⁷Cs не прийде у стан рівноваги.

Опромінення лабораторних тварин надвисокочастотним електромагнітним полем для прискорення виведення ¹³⁷Cs з м'язів.

Згодовування лабораторним тваринам препаратів, що мають сорбційні здатності до цезію для зв'язування його в шлунково-кишковому тракті (ШКТ) і подальшого виведення його з організму природнім шляхом.

Тварини були розподілені на декілька груп, одна з якої була контрольною, і кожна з груп піддавалася опроміненню НВЧ ЕМ полем різної інтенсивності протягом 10 діб. При цьому групи тварин були розділені на такі, що отримували сорбент і такі, що його не отримували. Контроль проводили за стандартною методикою визначення активності по ¹³⁷Cs на гама-спектрометричному комплексі «NOKIA» LP-4900B.

Дослідження по визначенню сорбційної ємності по ¹³⁷Cs різних пектинових препаратів проводили за наступною схемою:

Моделювання процесу роботи шлунку - рН 2,5; дія ферменту пепсину; час експозиції 1,5 години при перемішуванні;

Моделювання процесу роботи тонкого кишечнику - рН 5,5; фермент інактивується розчином NH₄Cl; час експозиції 4 години при перемішуванні;

Моделювання процесу роботи товстого кишечнику - рН 7,2; додається фермент трипсин; час експозиції 12 години при перемішуванні.

Після цього сорбент та розчин розділяють і визначають їх активність по ¹³⁷Cs. За цією схемою був проведений дослід по визначенню сорбційної ємності пектинових речовин, препаратів та кріопорошків на основі рослинної сировини.

Контроль активності розчинів та сорбентів проводили за стандартною методикою визначення активності по ¹³⁷Cs на гама-спектрометричному комплексі «NOKIA» LP-4900B.

Вплив надвисокочастотного електромагнітного поля на просмуговані м'язи лабораторних тварин

Метою цієї частини роботи було підібрати такі параметри діючого НВЧ ЕМ поля, при яких мали б місце максимальні, але й у подальшому зворотні ефекти на мембрані клітин просмугованих м'язів морської свинки. Для проведення експерименту були взяті свіжопрепаровані просмуговані м'язи стегна морських свинок, які поміщали у чашку Петрі з ізотонічним розчином Рінгера і піддавали їх дії електромагнітного поля з наступним вимірюванням мембранного потенціалу.

Встановлено, що в залежності від інтенсивності енергії НВЧ ЕМ поля та експозиції, мають місце різноспрямовані ефекти. Так при опроміненні м'язів стегна морських свинок НВЧ ЕМ полем із щільністю потоку потужності (ЩПП) - 65 мВт/см² та експозицією 20 хв проявлявся явно виражений ефект деполяризації мембран клітин із зміною величини МП від 40 до 5-7 мВ та наступним частковим відновленням його до 20-25 мВ. (рис. 1).

Аналіз результатів досліджень по зміщенню величини МП в сторону часткової деполяризації або гіперполяризації дозволяє робити висновки, що просмуговані клітини м'язової тканини можуть розглядатися як відкрита система, стан якої може зміщуватись в залежності не тільки від конкретного фізичного фактору впливу, але й від кількісних параметрів енергії, яку отримує система. Результат якісних екзергонічних реакцій у цій системі може бути діаметрально протилежним в залежності від кількісних параметрів зовнішнього діючого фактору, в нашому випадку НВЧ ЕМ поля. Так були визначені параметри перехідного стану, коли відбувалися хвилеподібні зміни величини МП м'язових клітин з наступним вирівнюванням його до вихідної величини (рис. 2).

При опроміненні м'язових клітин НВЧ ЕМ полем з ЩПП 16,25 мВт/см² та експозицією - 5 хв, результати засвідчують незначний, але постійний стимулюючий ефект протягом 1,5 - 2 і більше годин після закінчення опромінення (рис. 3).

Все вище викладене дозволяє зробити висновок про можливість зміщення МП клітини в живому організмі для вирішення локальної задачі виходу ¹³⁷Cs з клітини у міжклітинний простір, оскільки зміни величини мембранного потенціалу викликаються збільшенням або зменшенням концентрації іонів калію а також і цезію у м'язовій тканині. Наведені нами дані дозволяють робити висновки про ефективність використання енергії НВЧ ЕМ поля для зміни балансу іонів калію та, як наслідок, і ¹³⁷Cs в клітинах просмугованих м'язів морських свинок.

Результати досліджень дозволяють зробити висновок про можливість зміщення МП клітини в живому організмі для вирішення локальної задачі виходу ¹³⁷Cs із клітини в міжклітинний простір, оскільки зміни величини МП викликаються збільшенням чи зменшенням концентрації як іонів калію, так і цезію у м'язовій тканині.

Отримані результати послужили як основа для проведення наступних дослідів по вивченню впливу надвисокочастотного електромагнітного поля на органи, тканини і весь організм морських свинок з метою прискорення виведення з нього ¹³⁷Cs.

Розробка методу прискореного виведення ¹³⁷Cs з організму лабораторних тварин

Метою цієї частини роботи було визначення параметрів діючого на організм НВЧ ЕМ поля при яких спостерігався б прискорений вихід ¹³⁷Cs з м'язових клітин живої морської свинки.

В результаті проведеного експерименту встановлено, що найбільшу цікавість для нас представляє 3 група тварин, яку опромінювали НВЧ ЕМ полем інтенсивністю 16,25 мВт/см² з експозицією 5 хв тричі на добу. Одночасно тваринам згодовували сорбент, що має підвищену селективність до радіоактивного цезію - ферацин (табл. 1). Після 10 діб експерименту тварин забивали на 3, 10 та 40 хв після останнього опромінення. У вказаній групі тварин відмічається чітка кореляція між активністю по ¹³⁷Cs м'язової тканини та активністю шлунково-кишкового тракту (ШКТ) (рис. 4). Це можна пояснити тим, що ¹³⁷Cs, який був винесений з м'язової тканини по кров'яному руслу досягає ШКТ, в якому бере активну участь в іонообмінних процесах і зв'язується з сорбентом. Також у вказаній групі тварин відмічається зниження активності по ¹³⁷Cs таких органів як печінка, нирки, серце, що говорить про прискорення виносу радіоцезію з них у порівняні з контрольною групою.

Після закінчення надходження радіоцезію починається поступове виведення його з організму. Процес виходу ¹³⁷Cs з організму описується двоекспоненціальною функцією. Перша експонента характеризує вихід швидкої фракції ¹³⁷Cs з внутрішніх органів. Частина радіоцезію, що залишилася, знаходиться у м'язовій тканині. Виводиться дуже повільно. Прискорити виведення можна, якщо діяти на організм НВЧ полем, змінюючи мембранний потенціал клітин м'язової тканини.

В результаті дії НВЧ ЕМ поля на організм має місце підвищений рівень виносу у міжклітинний простір, а в подальшому у кров, ¹³⁷Cs (рис. 6, рис 7). Для зв'язування радіоцезію та недопущення його участі у подальших іонообмінних процесах тваринам вводили ентеросорбент, який утворює з цезієм малорозчинну сполуку і виводить його з організму природнім шляхом.

Для того, щоб оцінити тенденцію виведення ¹³⁷Cs з організму, за одиницю вимірювання далі будемо використовувати відношення активності по ¹³⁷Cs конкретного органа до всього організму. При опроміненні тварин НВЧ ЕМ полем потужністю 5 Вт з експозицією 5 хв 3 рази на добу, винесення радіоцезію спостерігається не тільки з м'язової тканини, але й з інших внутрішніх органів (печінки, нирок, серця). Однак, збільшення його концентрації у кров'яному руслі за рахунок винесення з м'язів не дозволяє достатньо ефективно виводити ¹³⁷Cs з паренхіматозних органів. Так концентрація ¹³⁷Cs в печінці протягом періоду досліджень достатньо стабільна (відношення А_печ/А_орг = 0.35; 0.41; 0.38 для 3; 10; 40 хв після опромінення відповідно).

Нирки в перший час після опромінення достатньо добре виводять ¹³⁷Cs (А_нир/А_орг = 0.71 і 0.38 на 3 і 10 хв відповідно). Однак на 40 хв після опромінення нирки починають накопичувати радіоактивний цезій (А_нир/А_орг = 0.62) (рис. 7). Серцева м'язова тканина (орган, де проходить найбільш інтенсивний кровоток у всьому організмі) практично одразу піддається дії підвищеного виносу в кров іонів ¹³⁷Cs. Вихід радіоцезію з м'язової тканини практично нівелюється одразу ж після опромінення і у подальшому за рахунок постійного притоку відбувається його накопичення (відношення А_сер/А_орг = 0.28; 0.29; 0.35 для 3; 10; 40 хв після опромінення відповідно).

Зменшення питомої активності печінки, нирок, серцевого м'яза до цілісного організму відбувається за рахунок підвищеної сорбції ¹³⁷Cs із крові в ШКТ за рахунок інтенсивних іонообмінних пристіночних процесів. Разом з тим відзначається збільшення питомої активності по ¹³⁷Cs поперечносмугастих м'язів стегна морської свинки до цілісного організму. Відбувається також і збільшення питомої активності кишечнику до активності організму, що означає підвищений вміст ¹³⁷Cs за рахунок зв'язування його в ШКТ сорбентом. У результаті основна мета - прискорення виходу ¹³⁷Cs з м'язової тканини не досягається. Для досягнення поставленої задачі необхідна комбінована дія НВЧ ЕМ поля з ентеросорбентом. Так, завдяки впливу НВЧ ЕМ поля зазначених параметрів, змінюється проникність мембран м'язових клітин. Як наслідок, ¹³⁷Cs прискорено виходить з м'язової тканини в міжклітинний простір і, проходячи по кровоносному руслу, у результаті іонообмінних процесів, у ШКТ зв'язується із речовиною, селективною до радіоцезію. Відзначено пряму кореляцію між зменшенням концентрації ¹³⁷Cs в м'язах і збільшенням його концентрації в кишечнику (табл. 1).

Результати проведеного експерименту дозволяють зробити висновок про можливість використання НВЧ ЕМ поля зазначених параметрів для інтенсифікації виведення ¹³⁷Cs із внутрішніх органів лабораторних тварин, а також живого організму за умови одночасного згодовування їм сорбенту.

Дослідження метаболізму ¹³⁷Cs в організмі морської свинки вказує на необхідність введення в раціон харчування речовини, що має підвищену сорбційну ємність до ¹³⁷Cs, бо виведений з м'язової тканини цезій з часом проходячи по кровоносній системі, знову надходить у м'язи. Введення сорбенту є необхідною умовою прискореного виведення ¹³⁷Cs з організму.

Розробка методу визначення сорбційної ємності по ¹³⁷Cs пектинових речовин як ентеросорбентів

Визначено, що включення пектиновмісних продуктів до раціону харчування перерозподіляє метаболічні шляхи виведення ¹³⁷Cs з організму і дозволяє знизити всмоктування його у шлунково-кишковому тракті. Була запропонована модель зв'язку пектинової молекули і іону цезію у шлунково-кишковому тракті. На основі цієї моделі була розроблена схема визначення сорбційної ємності пектиновміщуючого препарату. Розрахунки кількості ¹³⁷Cs, що сорбується пектиновими речовинами, проводили з урахуванням розрахованих нами коефіцієнтів зв'язування, які залежать як від хімічного складу цих речовин, так і від їх фізичних параметрів (табл. 2).

Нами була впроваджена формула обрахунку сорбційних можливостей пектинових речовин що до ¹³⁷Cs, яка може бути представлена у вигляді:

А_пп = [(А_п - А_к) / А_п] *100% * (К_пп), де:

А_пп - активність сорбції пектинового препарату по ¹³⁷Cs,

А_п - кількість радіоактивного цезію у розчині (активність розчину початкова), Бк/пробу

А_к - залишкова активність розчину після сорбції, Бк/пробу.

К_пп - коефіцієнт сорбції пектинового препарату. Залежить як від природи препарату, так так і від його агрегатного стану та обчислюється за формулою:

К_пп = К₁*К₂*К₃*К₄*К₅, де

К₁ - коефіцієнт зв'язування пектиновим препаратом радіоактивного цезію, залежить від% вмісту пектинової речовини у заданому об'ємі (К₁ = 100% при утворенні стійкого гелю).

К₁ = 1 - ехр (% внесеного препарату) (рис. 7).

К₂ - коефіцієнт, що залежить від ступеню етерифікації пектинового препарату.

К₂ = 1/Е, де Е - ступінь етерифікації.

К₃ - коефіцієнт, що характеризує% вмісту пектинових речовин у досліджуваному зразку.

К₄ - коефіцієнт, що характеризує% можливих зіткнень радіоактивного цезію з вільними радикалами (активними центрами) пектинової молекули. В залежності від активності розчину в заданому об'ємі реально може набувати значень від 0,5 до 0,8.

Для даних умов приймаємо К₄ = 0,7 * К₁

К₅ - коефіцієнт дисперсності пектинового препарату, приймає значення від 0,6 до 0,9.

Найбільшою сорбційною ємністю з пектинових препаратів володіє препарат пектиновий буряковий. Це пов'язано в першу чергу, з природою самого препарату. Однак не останнє місце займають і фізичні властивості препарату. Так набагато менш очищений препарат - пектиновий порошок буряковий практично має такі ж сорбційні здібності до ¹³⁷Cs як препарат пектиновий яблучний і препарат пектиновий цитрусовий.

Кріопорошки в ряді цезійзв'язувальної здатності також займають не останнє місце. Так кріопорошок (буряк), кріопорошок (кропива) і кріопорошок (амарант, борошно) не поступаються деяким пектиновим препаратам за сорбційними здібностями до ¹³⁷Cs. Це визначається як природою пектинової молекули, включеної до складу порошку, так і його фізичними характеристиками: подрібненням і застосуванням кріотехнології (А_пп для борошна амаранту = 11, А_пп для крупи амаранту = 5). Слід зазначити, що сорбційна ємність кріопорошків може знижуватися з часом, тому перевіряти їх на цезійзв'язувальну здатність, а також і застосовувати як ентеросорбент, слід через недовгий час після технологічної обробки рослинної сировини.

Висновки

Встановлено, що надвисокочастотне електромагнітне поле викликає як зворотні, так і незворотні реакції клітин в організмі. В залежності від інтенсивності спадаючої енергії електромагнітного поля НВЧ діапазону мають місце протилежно спрямовані ефекти, глибина і тривалість яких залежать від кількості поглиненої енергії цього діючого фактора.

Визначено параметри опромінення просмугованих м'язів стегна морської свинки НВЧ ЕМ полем, при яких спостерігаються як деполяризація, так і гіперполяризація мембран м'язових клітин. Деполяризацію мембран клітин м'язової тканини викликає НВЧ ЕМ поле із щільністю потоку потужності - 65 мВт/см² і експозицією 20 хв. При цьому МП відновлювався до норми через 60-80 хв із моменту припинення опромінення. Для гіперполяризації клітинної мембрани, що сприяла виведенню ¹³⁷Cs з м'язу, - ЩПП = 16,25 мВт/см² і експозиція = 5 хв. Стимулюючий ефект спостерігався протягом 2 годин.

Визначено період ефективного напіввиведення ¹³⁷Cs з організму морської свинки, що складає 10 діб.

Встановлено, що застосування лише ентеросорбенту за період ефективного напіввиведення ¹³⁷Cs з організму, практично не прискорює його вихід з м'зової тканини. При використанні лише ентеросорбенту зростає питома вага (по вмісту ¹³⁷Cs) м'язової тканини, тому що радіоцезій акумулюється, в основному, у клітинах просмугованих м'язів.

Встановлено, що використання лише НВЧ ЕМ поля практично не прискорює вихід ¹³⁷Cs з організму. Відбувається на деякий час перерозподіл його вмісту в різних органах на шляху інтенсивного кровотоку.

Найбільш глибокі зміни МП а також вмісту ¹³⁷Cs в м'язовій тканині викликає опромінення морських свинок НВЧ ЕМ полем із щільністю потоку потужності - 16,25 мВт/см² і експозицією 5 хв. До 40 хв після припинення опромінення концентрація ¹³⁷Cs в м'язовій тканині знижується майже в 2 рази в порівнянні з контролем.

При опроміненні організму морської свинки НВЧ ЕМ полем зазначених параметрів зі згодовуванням тваринам ентеросорбенту, селективного до ¹³⁷Cs, спостерігається кореляція між зниженням активності м'язової тканини і накопиченням радіоцезію в шлунково-кишковому тракті в динаміці. Рух винесеного з м'язової тканини в результаті опромінення організму НВЧ ЕМ полем ¹³⁷Cs чітко прослідковується в органах і тканинах на шляху інтенсивного кровотоку.

Встановлено, що за умови одночасної дії енергії НВЧ ЕМ поля і ентеросорбенту за 10 діб досягається ефект зниження дозового навантаження як на м'язову тканину - до 2 разів, печінку - 2,5-3 рази, нирки - до 5 разів, серцевий м'яз - 2,5 рази, так і на організм у цілому - 1,4-1,5 рази.

Встановлено, що максимальне зв'язування ¹³⁷Cs пектиновими препаратами відбувається в слабколужному середовищі при встановленні величини рН близько 7.2, і цезійзв'язувальна здатність пектинового препарату залежить прямо пропорційно від ступеня дисперсності зразка і зворотнопропорційно від ступеня етерифікації препарату.

Обґрунтовано введення коефіцієнту зв'язування пектинового препарату з ¹³⁷Cs, який апроксимується експонентною залежністю від вмісту пектинового препарату у досліджуваному об'ємі.

Група пектинових препаратів має перевагу перед кріопорошками в ряді сорбційної активності по ¹³⁷Cs. Найбільшу цезійзв'язувальну здатність виявляє препарат пектиновий буряковий.

Список опублікованих за темою дисертації робіт

1. Бойко С.А. Вплив надвисокочастотного електромагнітного поля на метаболізм радіоактивного цезію в м'язовій тканині: Наук. вісн. Ужгород. ун-ту. (Сер. «Медицина») - Ужгород, 1999. - Вип. 9. - С. 72-73.

2. Бойко С.А. Розроблення методики визначення сорбційної ємності щодо ¹³⁷Cs пектиновмісних речовин // Гигиена населенных мест: Сб. науч. тр. - К.: Ін-т гігієни та мед. екології, 2000. - Вып. 36 №42. - С. 461-465.

3. Бойко С.А. Вплив надвисокочастотного електромагнітного поля на іонну рівновагу в клітинах поперечносмугастих м'язів: Зб. наук. праць // Вісник Київ. нац. ун-ту ім. Т. Шевченка (Сер. Біологія). - К.: Либідь, 2001. - Вип. 33. - С. 18-20.

4. Бойко С.А., Долгий Н.Л. Дестабилизация ионного равновесия в клетках поперечно-полосатых мышц морской свинки, вызванная действием постоянного электрического тока // Проблемы сельскохозяйственной радиологии: Сб. науч. тр. - К.: УНИИСХР, 1993. - С. 224-227.

5. Позняков А.А., Бойко С.А., Семенютин А.М., Долгий Н.Л. Разработка методики прижизненного определения цезия-137 в организме лабораторных животных // Пробл. с-х радиологии: Сб. науч. тр. - К.: УНИИСХР, - 1992. - С. 38-43.

6. Сімахіна Г.О., Бойко С.А. Пошук та розроблення засобів виведення радіонуклідів з організму людини: Наук. пр. УДУХТ. - К.: УДУХТ, 1998. - №4. - С. 33-34.

7. Радіологічні особливості галузі м'ясного скотарства / Л.М. Романов, С.А. Бойко, Л.Д. Григор'єва та ін. // Наука. Чорнобиль-96: Тези доп. конф. - К.: УРУЦ, 1997. - С. 47.

8. Соболєв А.С., Бойко С.А., Котченко В.І. Отримання молока з вмістом ¹³⁷Cs в межах ДР-97 в критичному населеному пункті: Наук-практ. конф. // Наука. Чорнобиль-98. - К.: Євр. центр техноген. безпеки, 1998. - С. 67.

9. Юрецкий С.В., Невмержицкий С.Н., Бойко С.А. Солодкий С.Н. Влияние ферроцинсодержащих болюсов и минеральных добавок на содержание радиоцезия в молоке коров // III съезд по радиац. исслед., 1996: Тез. докл. - Пущино, 1997. - Т. 3. - С. 28.

10. Симахина Г.А., Бойко С.А., Павленко С.И. О защитном действии криопорошков при поступлении в организм радионуклидов // Экология человека и проблемы воспитания молодих ученых: Науч. тр. Междунар. конф., 11-14 нояб. 1997 г. - Одесса, 1997. - С. 34.

11. Сімахіна Г.О., Бойко С.А., Павленко С.І. Вуглеводомістка сировина як джерело отримання натуральних радіопротекторів // Розроблення та впровадження прогресивних ресурсоощадних технологій та обладнання в харчову та переробну промисловість: Тези доп. Міжнарод. наук.-техн. конф., 21-24 жовт. 1997 р. - К., 1997. - С. 25.

12. Долгий Н.Л., Бойко С.А., Пристер Б.С. Ускорение выведения радиоактивного цезия при действии СВЧ элетромагнитного поля // III съезд по радиац. исслед., 1996: Тез. докл. - Пущино, 1997. - Т. 3. - С. 28.

Размещено на Allbest.ru